Справа № 521/17264/13-а

Провадження № 2а/521/167/16

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2016 року м. Одеса

Малиновський районний суд м. Одеси, в складі:

головуючого - судді Гуревського В.К.,

при секретарі - Ардаковської А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Одеської митниці Державної фіскальної служби України, про скасування постанови про порушення митних правил,-

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Південної митниці Міндоходів (зараз - Одеська митниця Державної фіскальної служби України), в якому просить суд скасувати постанову заступника начальника Південної митниці Міндоходів - начальника управління боротьбі з контрабандою та митними правопорушеннями Голомші Я.Я. №0778/50000/13 від 08 жовтня 2013 року і закрити справу у зв'язку із відсутністю в діях громадянина України ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, складу правопорушення, передбаченого ст. 485 Митного Кодексу України, оскільки вважає зазначену постанову необґрунтованою, безпідставною та не підтверджена належними доказами, у зв'язку з чим, на думку позивача, підстави для притягнення до адміністративної відповідальності відсутні.

08 жовтня 2013 року заступником начальника Південної Митниці Міндоходів - начальником управління боротьбі з контрабандою та митними правопорушеннями Голомшею Я.Я., за результатами розгляду матеріалів справи про порушення митних правил за ознаками вчинення громадянином ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ст. 485 Митного кодексу України, було винесено постанову №0778/50000/13 про визнання позивача винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що на день порушення становить 238569,45 грн. Постанову №0778/50000/13 від 08 жовтня 2013 року винесено з порушенням чинних положень Митного кодексу України, на підставі припущень відповідача та неповно досліджених обставинах адміністративної справи.

Зі змісту постанови, вбачається, щ 31 липня 2013 року позивач прибув в зону митного контролю пункту пропуску «Виноградівка» митного поста «Ізмаїл» Південної митниці Міндоходів на автомобілі марки «Ауді А-6», кузов НОМЕР_2, 2001 року випуску, зареєстрованому у Республіці Болгарія, державний номер НОМЕР_1. Для митного оформлення автомобілю позивачем було надано паспорт громадянина Болгарії НОМЕР_3 від 24 квітня 2013 року. В ході здійснення митного контролю у позивача було виявлено паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_1, серії НОМЕР_4, виданий Белградським РВ УМВС України в Одеській області 05 вересня 2000 року. Також зазначено, що позивач, придбав в Республіці Болгарія автомобіль та надав для митного оформлення технічний паспорт на автомобіль та паспорт громадянина Болгарії, а «...паспорт громадянина України не надавав, оскільки громадянам України недозволено експлуатувати автомобілі з іноземною реєстрацією. Про те, що порушує митні правила України не знав. Свою вину визнає, у подальшому зобов'язується митні правила України не порушувати».

Таке ствердження відповідача не відповідає дійсним обставинам адміністративної справи та ґрунтується виключно на припущеннях відповідача.

Зокрема, як зазначено в постанові, справа про адміністративне правопорушення розглядалась без присутності позивача, тому він не міг бути опитаний відповідачем за обставинами справи. Такі дії відповідача є порушенням ст. 508 МК України, якою встановлено, що у справі про порушення митних правил процесуальні дії проводяться з метою отримання доказів, необхідних для правильного вирішення цієї справи, до яких, згідно пункту 2 частини 2 цієї статті належить опитування осіб, які притягаються до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, свідків, інших осіб.

Крім того, ствердження відповідача, що «...паспорт громадянина України не надавав, оскільки громадянам України недозволено експлуатувати автомобілі з іноземною реєстрацією» є безпідставним припущенням, яке не відповідає дійсним обставинам справи. Позивачем, в зоні митного контролю пункту пропуску «Виноградівка», було надано для митного оформлення паспорт громадянина Болгарії виключно з тих підстав, що у технічному паспорті на автомобіль зазначені дані його паспорту громадянина Болгарії, так як придбати транспортний засіб у власність в Республіці Болгарія може тільки її громадянин.

За таких обставин, позивачем і було зазначено в митній декларації, що автомобіль тимчасово ввозиться на митну територію України, так як в подальшому позивач планував виїхати на ньому до Російської Федерації у особистих справах.

Однак, після виявлення у позивача паспорту громадянина України, працівник митного органу склав протокол про порушення митних правил №0778/50000/13 від 31 липня 2013 року за ознаками ст. 485 МК України, в якому визначив розмір підлягаючих сплати позивачем митних платежів - 107696,36 грн., та запропонував позивачу подати іншу митну декларацію із зазначенням в підпункті 3.2. в графі «Напрямок переміщення» - транзит.

За транзитною декларацією Позивачу було дозволено в'їзд на територію України на автомобілі під зобов'язання виїхати з території України на автомобілі в передбачений ст. 95 МК України строк.

Також, не відповідає дійсності ствердження відповідача про те, що позивачем визнано свою вину у порушенні митних правил України, так як, ні в протоколі, ні в поясненнях позивача до розгляду відповідачем адміністративної справи про порушення митних правил, позивачем не зазначено визнання своєї вини, так як ніяких порушень митних правил ним не здійснено, а факт підписання позивачем протоколу свідчить лише про факт ознайомлення останнього зі змістом протоколу. Цей факт підтверджується діями співробітника зони митного контролю пункту пропуску «Виноградівка», який впустив позивача на автомобілі на територію України, після складення протоколу та подання позивачем митної декларації з зазначенням в підпункті 3.2. в графі «Напрямок переміщення» - транзит.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 238 МК України, обов'язковій передачі органу доходів і зборів для зберігання підлягають товари, що ввозяться громадянами на митну територію України і підлягають оподаткуванню митними платежами, якщо вони не сплачені.

Таким чином, склавши протокол, співробітник зони митного контролю пункту пропуску «Виноградівка», в порядку ст. 238 МК України, повинен був вилучити автомобіль у позивача до сплати ним встановленого протоколом розміру митних платежів - 107696,36 грн. Однак, співробітник зони митного контролю пункту пропуску «Виноградівка», всупереч ст. 238 МК України, незважаючи на складений протокол, впустив позивача на автомобілі в Україну під зобов'язання виїхати на автомобілі з території України в строки, встановлені ст. 95 МК України, тим самим підтвердив, що позивач не здійснив порушення митних правил України.

Позивач виконав свої зобов'язання та, в строки встановлені ст. 95 МК України, виїхав з території України за транзитною декларацією через зони митного контролю пункту пропуску «Табаки», де в нього було вилучено транзитну декларацію від 31 липня 2013 року.

Відповідно до п. 4 ч. 10 ст. 374 МК України, при ввезенні (пересиланні) на митну територію України громадянами звільняються від оподаткування митними платежами товари, що належать громадянам і переміщуються транзитом через митну територію України. А тому, в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, що виключає притягнення його до відповідальності за ст. 485 МК України, так як, по-перше, як особа, яка слідувала транзитом через територію України, позивач звільнений від сплати митних платежів, слід чого, не міг ухилятися від їх сплати, а, по-друге, позивачем не вчинено будь-яких протиправних дій, які встановлені ст. 485 МК України та підпадають під санкцію, визначену вказаною статтею.

Пунктом 15 Положення про митні декларації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №450 від 21 травня 2012 року встановлено, що під час здійснення митного оформлення товарів із застосуванням митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документу факт виконання окремих митних формальностей підтверджується шляхом внесення посадовою особою митного органу, яка виконала таку формальність, за допомогою автоматизованої системи митного оформлення відповідної відмітки до електронної митної декларації або електронної копії митної декларації, поданої на паперовому носії. Автоматизована система митного оформлення входить до складу Єдиної автоматизованої інформаційної системи митних органів України, що функціонує відповідно до положення, яке затверджується Мінфіном.

Згідно пункту 16 Положення, митна декларація на паперовому носії вважається оформленою за наявності на всіх її аркушах відбитка особистої номерної печатки посадової особи митного органу, яка завершила митне оформлення. З цього виходить, що посадовою особою митного органу складено протокол та порушено справу про адміністративне правопорушення на підставі декларації, яку не внесено до Єдиної автоматизованої інформаційної системи митних органів України, слід чого, складання протоколу та порушення справи про адміністративне правопорушення відбулось на підставі неіснуючого документу.

Таким чином, за наявною в Єдиній автоматизованій інформаційній системі митних органів України інформацією, позивач перетнув митний кордон України на автомобілі пункту пропуску «Виноградівка», як громадянин України з метою транзитного проїзду через територію України, користувався автомобілем на території України та виїхав на автомобілі з території України, у встановлений ст. 95 МК України строк, через пункт пропуску «Табаки».

Такі дії позивача не можуть кваліфікуватись, як порушення митних правил України за ознаками ст. 485 МК України, слід чого, ствердження відповідача, наведене в постанові, що «...ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст. 485 МК України при переміщенні на митну територію України транспортного засобу особистого користування... (автомобілю) ... шляхом вчиненням дій, які призвели до звільнення від сплати митних платежів. За умови заявлення ОСОБА_1 відомостей про фактичне місце проживання в України, тобто статус резидента, без сплати митних платежів безпосередньо в пункту пропуску через державний кордон України він би не отримав дозволу митниці на переміщення цього автомобіля для тимчасового ввезення.», не ґрунтуються на дійсних обставинах справи та не підтверджено відповідними доказами. А тому, відповідачем при розгляді справи про адміністративне правопорушення та винесенні постанови не досліджено всіх обставин адміністративної справи, не проведено опитування позивача, як особи, що притягується до адміністративної відповідальності, допущено не відповідність висновків обставинам справи, що є порушенням ст. ст. 238, 374, 489, 498, 508, 509, 526 Митного кодексу України. Таким чином, оскаржена постанова підлягає скасуванню, як винесена з порушенням ч. 1, 2, 3 ст. 7 КУпАП, а справа про порушення митних правил підлягає закриттю, як помилково відкрита у зв'язку із відсутністю в діях позивача складу правопорушення, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України.

Відповідач - Одеська митниця Державної фіскальної служби Українинадала до суду заперечення на адміністративний позов, в якому просила відмовити в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 у повному обсязі, посилаючись на те, що 31 липня 2013 приблизно о 09 годин 25 хвилин в зону митного контролю пункту пропуску «Виноградівка» митного поста «Ізмаїл» Південної митниці Міндоходів прибув легковий автомобіль «Ауді А6», кузов НОМЕР_2, 2002 року випуску, болгарської реєстрації, д/н НОМЕР_1, який прямував з Болгарії в Україну під керуванням громадянина ОСОБА_1. Для митного оформлення громадянин ОСОБА_1 надав паспорт громадянина Болгарії НОМЕР_3 від 24 квітня 2013 року.

В ході здійснення митного контролю та оформлення вищевказаного автомобіля було виявлено паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_1 серії НОМЕР_4, виданий 05 вересня 2000 року, Белградським РВ УМВС України в Одеській області, згідно з яким він зареєстрований за адресою АДРЕСА_1.

Відповідно до п. 1 ст. 2 Закону України №2235-ІІІ «Про громадянство України» від 18 січня 2001 року, якщо громадянин України набув громадянство (підданство) іншої держави або держав, то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України. Якщо іноземець набув громадянство України, то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України.

Відповідно до положень Закону України від 21 січня 1994 № 3857-ХІІ «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», п. 17 Порядку централізованого оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2013 року №185, а також п. 5.3 Порядку розгляду в дипломатичних представництвах або консульських установах України за кордоном клопотань громадян України, які виїхали за її межі тимчасово, про залишення на постійне проживання за кордоном, затвердженого наказом Міністерства закордонних справ України від 22 листопада 1999 року № 201, документом, що підтверджує постійне проживання громадянина України за кордоном, є паспорт громадянина України для виїзду за кордон зі штампом «Постійне проживання» або таким написом (з відміткою про дату внесення та із зазначенням посади і прізвища особи, яка його внесла), який скріплюється підписом посадової особи та печаткою відповідного територіального підрозділу Міністерства закордонних справ України або дипломатичного представництва чи консульської установи України за кордоном.

Таким чином, станом на 31 липня 2013 року громадянин ОСОБА_1 був громадянином України та мав постійне місце проживання на території України, отже мав статус громадянина-резидента.

Відповідно до ч. 3 ст. 380 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року №4495-VI тимчасове ввезення громадянами-резидентами транспортних засобів особистого користування, що класифікується за товарними позиціями 8702, 8703, 8704 (загальною масою до 3,5 тонни), 8711 згідно УКТ ЗЕД та причепів до них товарної позиції 8716 згідно з УКТ ЗЕД дозволяється на строк до одного року під письмове зобов'язання про їх зворотне вивезення за умови письмового декларування в порядку, передбаченому законодавством України для громадян, після сплати всіх митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті таких транспортних засобів.

Таким чином, маючи статус громадянина-резидента, ОСОБА_1 при тимчасовому ввезенні на митну територію України автомобіля іноземної реєстрації заявив митному органу України, що він є громадянином Болгарії та нерезидентом, чим вчинив інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів.

Згідно із службовою запискою відділу заходів регулювання ЗЕД управління митної вартості, класифікації товарів та заходів регулювання ЗЕД Південної митниці Міндоходів від 20 серпня 2013 року №9/640 у разі ввезення зазначеного транспортного засобу на митну територію України громадянином-резидентом підлягають сплаті митні платежі у розмірі 79523,15 грн.

Опитаний за обставинами справи громадянин ОСОБА_1 пояснив, що народився та зареєстрований в Україні, Болградський р-н, с. Виноградне. На даний час мешкає в м. Одеса. В березні 2012 року він подав документи на отримання болгарського громадянства, оскільки планує з родиною переїхати жити до Болгарії. В квітні 2013 року він отримав болгарське громадянство та паспорт. 28 липня 2013 року він виїхав через п/п «Табаки» в Болгарію, з метою оформлення болгарських документів для його родини. Знаходячись в Болгарії, він побачив, що недорого продається автомобіль «Ауді А6». Він його придбав, та поїхав в Україну. 31 липня 2013 року в п/п «Виноградівка» Південної митниці він надав техпаспорт на автомобіль та свій болгарський паспорт. Паспорт громадянина України не подавав, оскільки громадянам України недозволено експлуатувати автомобілі з іноземною реєстрацією. Про те, що порушує митні травила України, не знав. Свою вину визнає, у подальшому зобов'язується митні правила України не порушувати, (підтверджується протоколом опитування в справі про порушення митних правил №0778/50000/13 від 31 липня 2013 року, складеним під час написання протоколу про порушення митних правил та підписаним ОСОБА_1, крім того у графі «зауваження та доповнення» зазначено «не маю»). Посилання позивача на те, що справу розглянуто без його присутності, чим були порушені його права, передбачені Митним кодексом України є безпідставними, через те, що справу дійсно розглянуто без участі ОСОБА_1, але у присутності його представника - адвоката Куцого Ореста Валерійовича - свідоцтво про заняття адвокатською діяльністю НОМЕР_5 від 06 травня 2004 року, на підставі ордеру серії ОД №208007 від 08 жовтня 2013 року.

Відповідно до ч. 3 ст. 499 Митного кодексу України, законні представники користуються під час участі у справі всіма правами, зазначеними у ст. 498 МК України - «Права та обов'язки осіб, які притягаються до адміністративної відповідальності за порушення митних правил та заінтересованих осіб».

Відповідно до ч. 6 ст. 500 МК України захисник під час участі у справі користується усіма правами, зазначеними у ст. 498 МК України.

Враховуючи вищевикладене, адвокат ОСОБА_1 - Куций О.В. під час розгляду справи міг знайомитись з матеріалами справи, робити з них витяги, бути присутнім під час розгляду справи, подавати докази, брати участь у їх дослідженні, заявляти клопотання та відводи, давати усні і письмові пояснення, подавати свої доводи, міркування та заперечення, тощо.

У своєму позові, позивач зазначає, що фраза, вказана у постанові «...Паспорт громадянина України не подавав, оскільки громадянам України недозволено експлуатувати автомобілі з іноземною реєстрацією....» є безпідставним припущенням, яке не відповідає дійсним обставинам справи. Дане твердження позивача є безпідставне, оскільки вищевказана фраза записана зі слів громадянина ОСОБА_1, що підтверджується протоколом опитування від 31 липня 2013 року.

Посилання позивача на те, що в п/п «Виноградівка» було надано для проходження митного оформлення паспорт громадянина Болгарії виключно з тих підстав, що у технічному паспорті на автомобіль зазначені дані його паспорту громадянина Болгарії, також є безпідставним, оскільки у техпаспорті зазначено прізвище, ім'я та по батькові громадянина, його адреса. У закордонному паспорті громадянина Болгарії адреса не прописується.

Твердження позивача про те, що в Болгарії придбати транспортний засіб може лише громадянин Болгарії є не в повній мірі вірним, оскільки в цій країні дійсно оформлення транспортних засобів на постійний облік дозволено лише громадянам Болгарії, однак громадянин ОСОБА_1 міг придбати даний транспортний засіб як громадянин України та оформити його на тимчасовий облік з метою вивезення за межі Болгарії.

У своєму позові ОСОБА_1 зазначає, що автомобіль «Ауді А-6», д/н НОМЕР_1 ввіз на територію України з метою транзиту до Російської Федерації. По прибутті до пункту пропуску ним було заповнено митну декларацію, в якій він вказав в пункті 1, що слідує з Республіки Болгарія до Російської Федерації, а в підпункті 3.2 в графі «напрямок переміщення» - транзит.

Однак, під час дослідження митної декларації, заповненої 31 липня 2013 року громадянином ОСОБА_1 зазначено, що він прямує з Болгарії до України, у графі «документ, удостоверяющий личность» зазначено - паспорт НОМЕР_3 (громадянина Болгарії), а у графі напрямок переміщення відзначено «временный ввоз».

Крім того, ввезення громадянином ОСОБА_1 автомобіля «Ауді А6», кузов НОМЕР_2, 2002 року випуску, болгарської реєстрації, д/н НОМЕР_1, на території України в режимі «тимчасового ввезення» підтверджується інформацією Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби та відбитком штампу «Під митним контролем», у якому вказано режим переміщення «імпорт».

Дана інформація внесена до Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби та виявлений паспорт громадянина України стали підставами для складання протоколу про порушення митних правил у відношенні громадянина ОСОБА_1 та виведення його зі смуги руху «зелений коридор» у смугу руху «червоний коридор». Після чого позивач заповнив митну декларацію як громадянин України та його було пропущено на територію України

з метою транзиту під зобов'язання про вивезення автомобіля за межі митної території України у строки передбачені ст. 95 Митного кодексу України та його було пропущено на територію України на підставі ч. 1 ст. 381 Митного кодексу України та не були застосовані положення ст. 238 Митного кодексу, вказані позивачем у своєму позові.

Посилання у позові на п. 4 ч. 10 ст. 374 МК України, а саме «при ввезенні (пересиланні) на митну територію України громадянами звільняються від оподаткування митними платежами товари, що належать громадянам і переміщуються транзитом через митну територію України» є не вірним, оскільки це стосується товарів. Порядок ввезення громадянами на територію України транспортних засобів регулюється ст. ст. 380-381 МК України.

Також, у позові зазначено про Постанову Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року № 450 та вказано, що митну декларацію ОСОБА_1 оформлено не належним чином та її не внесено до автоматизованої системи митного оформлення, тому і протокол про порушення митних правил складено на підставі неіснуючого документу.

Дане твердження є таким, що не відповідає дійсності, оскільки Постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року № 450 «Питання, пов^{'язані із застосуванням митних декларацій» та затвердженим даною постановою «Положенням про митні декларації» визначені вимоги до оформлення і використання митних декларацій, на підставі яких декларуються товари, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України підприємствами, та інші товари, що відповідно до законодавства України декларуються шляхом поданням митної декларації, передбаченої для підприємств, а також порядок внесення змін до митних декларацій, їх відкликання та визнання недійсними. 31 липня 2013 року у п\п «Виноградівка» Південної митниці Міндоходів громадянином ОСОБА_1 під час декларування транспортного засобу «Ауді А6», кузов НОМЕР_2, 2002 року випуску, болгарської реєстрації, д/н НОМЕР_1, було оформлено митну декларацію, яка затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року № 431 «Про затвердження форми митної декларації для письмового декларування товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами для особистих, сімейних та інших потреб, не пов'язаних з провадженням підприємницької діяльності», та якою затверджено форму митної декларації для письмового декларування товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами для особистих, сімейних та інших потреб, не пов'язаних з провадженням підприємницької діяльності.}

^{Враховуючи вищевикладене, станом на 31 липня 2013 року ОСОБА_1 мав постійне місце проживання в Україні, у зв'язку з чим він мав статус резидента (в розумінні вимог Митного кодексу України) та відповідні права та обов'язки щодо порядку проходження митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів, передбаченого Митним кодексом України.}

^{Зокрема, тимчасове ввезення громадянами-нерезидентами на митну територію України транспортних засобів особистого користування дозволяється на строк до одного року, при цьому вони не підлягають письмовому декларуванню та звільняються від подання документів, що видаються державними органами, уповноваженими здійснювати види контролю, зазначені у ст. 319 цього Кодексу. Пропуск таких транспортних засобів через митний кордон України здійснюється без застосування до них заходів гарантування, передбачених розділом X цього Кодексу.}

^{Навпаки, тимчасове ввезення громадянами-резидентами транспортних засобів особистого користування, що класифікуються за товарними позиціями 8703 згідно з УКТ ЗЕД дозволяється на строк до одного року під письмове зобов'язання про їх зворотне вивезення за умови письмового декларування в порядку, передбаченому законодавством України для громадян, після сплати всіх митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті таких транспортних засобів.}

^{Таким чином, умови та порядок тимчасового ввезення на митну територію України транспортних засобів особистого користування резидентами та нерезидентами мають суттєву різницю по застосуванню заходів як тарифного, так й нетарифного регулювання.}

^{Тобто, маючи статус громадянина-резидента, заявивши (шляхом вчинення дій по пред'явленню паспорта громадянина Болгарії) органу доходів і зборів України при ввезенні на митну територію України автомобіля іноземної реєстрації, що він є громадянином Болгарії та нерезидентом, ОСОБА_1 усвідомлював протиправний характер своєї дії, передбачав її шкідливі наслідки у вигляді неправомірного (на які він, як резидент не має права) звільнення від сплати митних платежів і бажав їх настання (після завершення проходження митного контролю ОСОБА_1 мав можливість пред'явити паспорт громадянина України, однак цього не зробив).}

^{Таким чином, маючи статус громадянина-резидента, ОСОБА_1 при тимчасовому ввезенні на митну територію України автомобіля іноземної реєстрації заявив органу доходів і зборів України, що він є громадянином Болгарії та нерезидентом, чим вчинив дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів у розмірі 79523,15 гривень, які підлягали б сплаті у разі ввезення зазначеного транспортного засобу на митну територію України громадянином-резидентом (службова записка відділу заходів регулювання ЗЕД управління митної вартості. Класифікації товарів та заходів регулювання ЗЕД Південної митниці Міндоходів від 20 серпня 2013 року №9/640).}

^{За вказаних обставин, в діях громадянина ОСОБА_1 вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України.}

^{Відповідно до ст. 380 МК України, тимчасове ввезення громадянами-резидентами транспортних засобів особистого користування, що класифікується за товарними позиціями, в тому числі, 8703 згідно з УКТ ЗЕД дозволяється на строк до одного року під письмове зобов'язання про їх зворотне вивезення за умови письмового декларування в порядку, передбаченому законодавством України для громадян, після сплати всіх митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті таких транспортних засобів.}

^{Згідно з ч. 1 ст. 4 МК України ввезенням товарів, транспортних засобів на митну територію України вважається сукупність дій, пов'язаних із переміщенням товарів, транспортних засобів через митний кордон України у будь-який спосіб у відповідному напрямку, а дозвіл органу доходів і зборів - це надання особі усно, письмово (паперовим або електронним документом) чи шляхом проставляння відбитка особистої номерної печатки на супровідних документах (деклараціях, відомостях) права на вчинення певних дій.}

^{Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення (ст. 257 МК України), тобто виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, а також сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.}

^{Відповідно до ст. ст. 277, 278 МК України об'єктом оподаткування митом є товари, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню митними платежами відповідно до розділу XII Митного Кодексу, а також розділів V та VI Податкового кодексу України. При цьому, датою виникнення податкових зобов'язань із сплати мита у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання органу доходів і зборів митної декларації для митного оформлення або дата нарахування такого податкового зобов'язання органом доходів і зборів у випадках, визначених цим Кодексом та законами України.}

^{Таким чином, умовою для отримання дозволу митниці на тимчасове ввезення на митну територію України транспортного засобу особистого користування громадянами-резидентами є оформлення митної декларації шляхом проставляння посадовою особою відтиску особистої номерної печатки та сплата обов'язкових митних платежів. У разі невиконання цих умов, громадянин-резидент не має законних підстав, згідно з вимогами ст. 380 МК України, на можливість застосування тимчасового ввезення автомобіля. Тобто, датою виникнення податкових зобов'язань із сплати мита у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання органу доходів і зборів митної декларації для митного оформлення.}

^{Беручи до уваги вказане, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 485 МК України при переміщенні на митну територію України транспортного засобу особистого користування марки «Ауді А6», кузов НОМЕР_2, 2002 року випуску, болгарської реєстрації, д/н НОМЕР_1, з вчиненням протиправних дій, які призвели до звільнення від сплати митних платежів, а саме 31 липня 2013 року, тобто після перетину митного кордону та закінчення митного контролю та митного оформлення. За умови заявлення ОСОБА_1 відомостей про фактичне місце проживання в Україні, тобто про статус резидента, без сплати митних платежів безпосередньо в пункті пропуску через державний кордон України він б не отримав дозволу митниці на переміщення цього автомобіля для тимчасового ввезення.}

^{Вину громадянина ОСОБА_1 повністю доведено наявними доказами: службовою запискою провідного інспектора СБК та ПМП Південної митниці Цекова В.Є., протоколом про порушення митних правил №0778/50000/13, інформацією бази даних «Інспектор-2006», Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України, протоколом опитування громадянина ОСОБА_1, митною декларацією ОСОБА_1 та іншими матеріалами справи.}

^{Таким чином, матеріалами справи про порушення митних правил доведена вина громадянина ОСОБА_1 у вчиненні ним правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, і постановою Південної митниці Міндоходів у справі про порушення митних правил громадянина ОСОБА_1 було законно визнано винним у вчиненні ним правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності.}

^{Суд, вивчивши адміністративну справу, встановивши факти та відповідні до них правовідносини, прийшов до наступного.}

^{Судом встановлено, що 31 липня 2013 приблизно о 09 годин 25 хвилин в зону митного контролю пункту пропуску «Виноградівка» митного поста «Ізмаїл» Південної митниці Міндоходів прибув легковий автомобіль «Ауді А6», кузов НОМЕР_2, 2002 року випуску, болгарської реєстрації, д/н НОМЕР_1, який прямував з Болгарії в Україну під керуванням громадянина ОСОБА_1. Для митного оформлення громадянин ОСОБА_1 надав паспорт громадянина Болгарії НОМЕР_3 від 24 квітня 2013 року.}

^{В ході здійснення митного контролю та оформлення вищевказаного автомобіля було виявлено паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_1 серії НОМЕР_4, виданий 05 вересня 2000 року, Белградським РВ УМВС України в Одеській області, згідно з яким}

^{він зареєстрований за адресою АДРЕСА_1.}

^{Відповідно до п. 1 ст. 2 Закону України №2235-ІІІ «Про громадянство України» від 18 січня 2001 року, якщо громадянин України набув громадянство (підданство) іншої держави або держав, то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України. Якщо іноземець набув громадянство України, то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України.}

^{Відповідно до положень Закону України від 21 січня 1994 № 3857-ХІІ «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», п. 17 Порядку централізованого оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2013 року №185, а також п. 5.3 Порядку розгляду в дипломатичних представництвах або консульських установах України за кордоном клопотань громадян України, які виїхали за її межі тимчасово, про залишення на постійне проживання за кордоном, затвердженого наказом Міністерства закордонних справ України від 22 листопада 1999 року № 201, документом, що підтверджує постійне проживання громадянина України за кордоном, є паспорт громадянина України для виїзду за кордон зі штампом «Постійне проживання» або таким написом (з відміткою про дату внесення та із зазначенням посади і прізвища особи, яка його внесла), який скріплюється підписом посадової особи та печаткою відповідного територіального підрозділу Міністерства закордонних справ України або дипломатичного представництва чи консульської установи України за кордоном.}

^{Таким чином, станом на 31 липня 2013 року громадянин ОСОБА_1 був громадянином України та мав постійне місце проживання на території України, отже мав статус громадянина-резидента.}

^{Відповідно до ч. 3 ст. 380 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року №4495-VI тимчасове ввезення громадянами-резидентами транспортних засобів особистого користування, що класифікується за товарними позиціями 8702, 8703, 8704 (загальною масою до 3,5 тонни), 8711 згідно УКТ ЗЕД та причепів до них товарної позиції 8716 згідно з УКТ ЗЕД дозволяється на строк до одного року під письмове зобов'язання про їх зворотне вивезення за умови письмового декларування в порядку, передбаченому законодавством України для громадян, після сплати всіх митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті таких транспортних засобів.}

^{Таким чином, маючи статус громадянина-резидента, ОСОБА_1 при тимчасовому ввезенні на митну територію України автомобіля іноземної реєстрації заявив митному органу України, що він є громадянином Болгарії та нерезидентом, чим вчинив інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів.}

^{Згідно із службовою запискою відділу заходів регулювання ЗЕД управління митної вартості, класифікації товарів та заходів регулювання ЗЕД Південної митниці Міндоходів від 20 серпня 2013 року №9/640 у разі ввезення зазначеного транспортного засобу на митну територію України громадянином-резидентом підлягають сплаті митні платежі у розмірі 79523,15 грн.}

^{Опитаний за обставинами справи громадянин ОСОБА_1 пояснив, що народився та зареєстрований в Україні, Болградський р-н, с. Виноградне. На даний час мешкає в м. Одеса. В березні 2012 року він подав документи на отримання болгарського громадянства, оскільки планує з родиною переїхати жити до Болгарії. В квітні 2013 року він отримав болгарське громадянство та паспорт. 28 липня 2013 року він виїхав через п/п «Табаки» в Болгарію, з метою оформлення болгарських документів для його родини. Знаходячись в Болгарії, він побачив, що недорого продається автомобіль «Ауді А6». Він його придбав, та поїхав в Україну. 31 липня 2013 року в п/п «Виноградівка» Південної митниці він надав техпаспорт на автомобіль та свій болгарський паспорт. Паспорт громадянина України не подавав, оскільки громадянам України недозволено експлуатувати автомобілі з іноземною реєстрацією. Про те, що порушує митні травила України, не знав. Свою вину визнає, у подальшому зобов'язується митні правила України не порушувати, (підтверджується протоколом опитування в справі про порушення митних правил №0778/50000/13 від 31 липня 2013 року, складеним під час написання протоколу про порушення митних правил та підписаним ОСОБА_1, крім того у графі «зауваження та доповнення» зазначено «не маю»). Посилання позивача на те, що справу розглянуто без його присутності, чим були порушені його права, передбачені Митним кодексом України є безпідставними, через те, що справу дійсно розглянуто без участі ОСОБА_1, але у присутності його представника - адвоката Куцого Ореста Валерійовича - свідоцтво про заняття адвокатською діяльністю НОМЕР_5 від 06 травня 2004 року, на підставі ордеру серії ОД №208007 від 08 жовтня 2013 року.}

^{Судом не може бути прийнято до уваги твердження позивача про те, що він підписував протокол опитування без означених пояснень, оскільки докази цього, крім показань позивача як свідка і заінтересованої в цьому особи, до суду не надано.}

^{Відповідно до ч. 3 ст. 499 Митного кодексу України, законні представники користуються під час участі у справі всіма правами, зазначеними у ст. 498 МК України - «Права та обов'язки осіб, які притягаються до адміністративної відповідальності за порушення митних правил та заінтересованих осіб».}

^{Відповідно до ч. 6 ст. 500 МК України захисник під час участі у справі користується усіма правами, зазначеними у ст. 498 МК України.}

^{Враховуючи вищевикладене, адвокат ОСОБА_1 - Куций О.В. під час розгляду справи міг знайомитись з матеріалами справи, робити з них витяги, бути присутнім під час розгляду справи, подавати докази, брати участь у їх дослідженні, заявляти клопотання та відводи, давати усні і письмові пояснення, подавати свої доводи, міркування та заперечення, тощо.}

^{У своєму позові, позивач зазначає, що фраза, вказана у постанові «...Паспорт громадянина України не подавав, оскільки громадянам України недозволено експлуатувати автомобілі з іноземною реєстрацією....» є безпідставним припущенням, яке не відповідає дійсним обставинам справи. Дане твердження позивача є безпідставне, оскільки вищевказана фраза записана зі слів громадянина ОСОБА_1, що підтверджується протоколом опитування від 31 липня 2013 року.}

^{Посилання позивача на те, що в п/п «Виноградівка» було надано для проходження митного оформлення паспорт громадянина Болгарії виключно з тих підстав, що у технічному паспорті на автомобіль зазначені дані його паспорту громадянина Болгарії, також є безпідставним, оскільки у техпаспорті зазначено прізвище, ім'я та по батькові громадянина, його адреса. У закордонному паспорті громадянина Болгарії адреса не прописується.}

^{Твердження позивача про те, що в Болгарії придбати транспортний засіб може лише громадянин Болгарії є не в повній мірі вірним, оскільки в цій країні дійсно оформлення транспортних засобів на постійний облік дозволено лише громадянам Болгарії, однак громадянин ОСОБА_1 міг придбати даний транспортний засіб як громадянин України та оформити його на тимчасовий облік з метою вивезення за межі Болгарії.}

^{У своєму позові ОСОБА_1 зазначає, що автомобіль «Ауді А-6», д/н НОМЕР_1 ввіз на територію України з метою транзиту до Російської Федерації. По прибутті до пункту пропуску ним було заповнено митну декларацію, в якій він вказав в пункті 1, що слідує з Республіки Болгарія до Російської Федерації, а в підпункті 3.2 в графі «напрямок переміщення» - транзит.}

^{Під час дослідження митної декларації заповненої 31 липня 2013 року громадянином ОСОБА_1 зазначено, що він прямує з Болгарії до України, у графі «документ, удостоверяющий личность» зазначено - паспорт НОМЕР_3 (громадянина Болгарії), а у графі напрямок переміщення відзначено «временный ввоз».}

^{Ввезення громадянином ОСОБА_1 автомобіля «Ауді А6», кузов НОМЕР_2, 2002 року випуску, болгарської реєстрації, д/н НОМЕР_1, на території України в режимі «тимчасового ввезення» підтверджується інформацією Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби та відбитком штампу «Під митним контролем», у якому вказано режим переміщення «імпорт».}

^{Інформація внесена до Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби та виявлений паспорт громадянина України стали підставами для складання протоколу про порушення митних правил у відношенні громадянина ОСОБА_1 та виведення його зі смуги руху «зелений коридор» у смугу руху «червоний коридор». Після чого позивач заповнив митну декларацію як громадянин України та його було пропущено на територію України з метою транзиту під зобов'язання про вивезення автомобіля за межі митної території України у строки передбачені ст. 95 Митного кодексу України та його було пропущено на територію України на підставі ч. 1 ст. 381 Митного кодексу України та не були застосовані положення ст. 238 Митного кодексу, вказані позивачем у своєму позові.}

^{Посилання у позові на п. 4 ч. 10 ст. 374 МК України, а саме «при ввезенні (пересиланні) на митну територію України громадянами звільняються від оподаткування митними платежами товари, що належать громадянам і переміщуються транзитом через митну територію України» є не вірним, оскільки це стосується товарів. Порядок ввезення громадянами на територію України транспортних засобів регулюється ст. ст. 380-381 МК України.}

^{Постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року № 450 «Питання, пов'язані із застосуванням митних декларацій» та затвердженим даною постановою «Положенням про митні декларації» визначені вимоги до оформлення і використання митних декларацій, на підставі яких декларуються товари, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України підприємствами, та інші товари, що відповідно до законодавства України декларуються шляхом поданням митної декларації, передбаченої для підприємств, а також порядок внесення змін до митних декларацій, їх відкликання та визнання недійсними. 31 липня 2013 року у п\п «Виноградівка» Південної митниці Міндоходів громадянином ОСОБА_1 під час декларування транспортного засобу «Ауді А6», кузов НОМЕР_2, 2002 року випуску, болгарської реєстрації, д/н НОМЕР_1, було оформлено митну декларацію, яка затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року № 431 «Про затвердження форми митної декларації для письмового декларування товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами для особистих, сімейних та інших потреб, не пов'язаних з провадженням підприємницької діяльності», та якою затверджено форму митної декларації для письмового декларування товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами для особистих, сімейних та інших потреб, не пов'язаних з провадженням підприємницької діяльності.}

^{Враховуючи вищевикладене, станом на 31 липня 2013 року ОСОБА_1 мав постійне місце проживання в Україні, у зв'язку з чим він мав статус резидента (в розумінні вимог Митного}

^{кодексу України) та відповідні права та обов'язки щодо порядку проходження митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів, передбаченого Митним кодексом України.}

^{Зокрема, тимчасове ввезення громадянами-нерезидентами на митну територію України транспортних засобів особистого користування дозволяється на строк до одного року, при цьому вони не підлягають письмовому декларуванню та звільняються від подання документів, що видаються державними органами, уповноваженими здійснювати види контролю, зазначені у ст. 319 цього Кодексу. Пропуск таких транспортних засобів через митний кордон України здійснюється без застосування до них заходів гарантування, передбачених розділом X цього Кодексу.}

^{Тимчасове ввезення громадянами-резидентами транспортних засобів особистого користування, що класифікуються за товарними позиціями 8703 згідно з УКТ ЗЕД дозволяється на строк до одного року під письмове зобов'язання про їх зворотне вивезення за умови письмового декларування в порядку, передбаченому законодавством України для громадян, після сплати всіх митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті таких транспортних засобів.}

^{Таким чином, умови та порядок тимчасового ввезення на митну територію України транспортних засобів особистого користування резидентами та нерезидентами мають суттєву різницю по застосуванню заходів як тарифного, так й нетарифного регулювання.}

^{Таким чином, маючи статус громадянина-резидента, ОСОБА_1 при тимчасовому ввезенні на митну територію України автомобіля іноземної реєстрації заявив органу доходів і зборів України, що він є громадянином Болгарії та нерезидентом, чим вчинив дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів у розмірі 79523,15 гривень, які підлягали б сплаті у разі ввезення зазначеного транспортного засобу на митну територію України громадянином-резидентом (службова записка відділу заходів регулювання ЗЕД управління митної вартості. Класифікації товарів та заходів регулювання ЗЕД Південної митниці Міндоходів від 20 серпня 2013 року №9/640).}

^{За вказаних обставин, в діях громадянина ОСОБА_1 вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України.}

^{Відповідно до ст. 380 МК України, тимчасове ввезення громадянами-резидентами транспортних засобів особистого користування, що класифікується за товарними позиціями, в тому числі, 8703 згідно з УКТ ЗЕД дозволяється на строк до одного року під письмове зобов'язання про їх зворотне вивезення за умови письмового декларування в порядку, передбаченому законодавством України для громадян, після сплати всіх митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті таких транспортних засобів.}

^{Згідно з ч. 1 ст. 4 МК України ввезенням товарів, транспортних засобів на митну територію України вважається сукупність дій, пов'язаних із переміщенням товарів, транспортних засобів через митний кордон України у будь-який спосіб у відповідному напрямку, а дозвіл органу доходів і зборів - це надання особі усно, письмово (паперовим або електронним документом) чи шляхом проставляння відбитка особистої номерної печатки на супровідних документах (деклараціях, відомостях) права на вчинення певних дій.}

^{Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення (ст. 257 МК України), тобто виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, а також сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.}

^{Відповідно до ст. ст. 277, 278 МК України об'єктом оподаткування митом є товари, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню митними платежами відповідно до розділу XII Митного Кодексу, а також розділів V та VI Податкового кодексу України. При цьому, датою виникнення податкових зобов'язань із сплати мита у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання органу доходів і зборів митної декларації для митного оформлення або дата нарахування такого податкового зобов'язання органом доходів і зборів у випадках, визначених цим Кодексом та законами України.}

^{Таким чином, умовою для отримання дозволу митниці на тимчасове ввезення на митну територію України транспортного засобу особистого користування громадянами-резидентами є оформлення митної декларації шляхом проставляння посадовою особою відтиску особистої номерної печатки та сплата обов'язкових митних платежів. У разі невиконання цих умов, громадянин-резидент не має законних підстав, згідно з вимогами ст. 380 МК України, на можливість застосування тимчасового ввезення автомобіля. Тобто, датою виникнення податкових зобов'язань із сплати мита у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання органу доходів і зборів митної декларації для митного оформлення.}

^{Беручи до уваги вказане, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 485 МК України при переміщенні на митну територію України транспортного засобу особистого користування марки «Ауді А6», кузов НОМЕР_2, 2002 року випуску, болгарської реєстрації, д/н НОМЕР_1, з вчиненням протиправних дій, які призвели до звільнення від сплати митних платежів, а саме 31 липня 2013 року, тобто після перетину митного кордону та закінчення митного контролю та митного оформлення. За умови заявлення ОСОБА_1 відомостей про фактичне місце проживання в Україні, тобто про статус резидента, без сплати митних платежів безпосередньо в пункті пропуску через державний кордон України він б не отримав дозволу митниці на переміщення цього автомобіля для тимчасового ввезення.}

^{Відповідно до ст. 458 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.}

^{Відповідно до ст. 485 Митного Кодексу України, діями, спрямованими на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, а також іншими протиправними діями, спрямованими на ухилення від сплати митних платежів є, зокрема, заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги.}

^{Відповідно до ст. 489 Митного кодексу України посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.}

^{Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.}

^{Відповідно до ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Таким чином з врахуванням процесуальних особливостей адміністративного судочинства доведення факту неправомірності дій позивача, покладається на відповідача.}

^{Згідно зі ст. 66 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Судом під час розгляду позову встановлені обставини, які підтверджують позов, та які враховуються судом при винесенні постанови.}

^{За 8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Судом враховується положення ст. 55 Конституції України, згідно з якою права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Відповідно до ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.}

^{Керуючись ст. 55 Конституції України, ст. ст. 122, 251, 254, 268, 280 КУпАП, ст. ст. 4, 53, 257, 277, 278, 279, 280, 374, 380, 458, 485, 489 Митного кодексу України, ст. ст. 2, 8, 10, 11, 12, 66, 69, 71, 86, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -}

П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Одеської митниці Державної фіскальної служби України, про скасування постанови про порушення митних правил - відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання до Малиновського районного суду міста Одеси апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Суддя Гуревський В.К.