УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2016 р.

Справа № 644/93/14-а

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Жигилія С.П.

Суддів: Дюкарєвої С.В. , Перцової Т.С.

за участю секретаря судового засідання Мороз Є.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 23.02.2016р. по справі № 644/93/14-а

за позовом ОСОБА_1

до Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м.Харкова

про зобовязання здійснити перерахунок та виплату пенсії,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2014 року по справі № 644/93/14-а апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Постанову Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 22.08.2014р. по справі № 644/93/14-а скасовано в частині визнання правомірними дії Управління Пенсійного фонду в Орджонікідзевському районі м.Харкова щодо перерахунку та виплати пенсії, як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, визначеної ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за період з 01.01.2014 року по 15.08.2014 року.

Прийнято нову постанову, якою задоволено позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду в Орджонікідзевському районі м.Харкова в зазначеній частині.

Зобов'язано Управління Пенсійного фонду в Орджонікідзевському районі м.Харкова провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії, як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, виходячи із розміру мінімальної пенсії за віком, визначеної ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 01.01.2014 року по 15.08.2014 року.

В іншій частині постанову Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 22.08.2014 року по справі № 644/93/14-а залишено без змін.

На виконання вищевказаної постанови Харківським апеляційним адміністративним судом 30 грудня 2014 року ОСОБА_1 було видано виконавчий лист.

22 січня 2015 року постановою старшого державного виконавця Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції Сівіріковим Р.І. було відкрито виконавче провадження на підставі виконавчого листа по справі № 644/93/14-а із залученням сторін виконавчого провадження: - стягувача - ОСОБА_1; - боржника - Управління пенсійного фонду в Орджонікідзевському районі м. Харкова.

Відповідно до повідомлення Управління Пенсійного Фонду в Орджонікідзевському районі м.Харкова від 02.09.2015 року (а.с.5), ОСОБА_1 було проведено перерахунок пенсії та нараховано до виплати заборгованість у сумі 26548,38 грн. Зазначено, що виплата вказаної доплати буде здійснена лише за наявності відповідного бюджетного фінансування.

01.02.2016 року державний виконавець Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служи Головного територіального управління юстиції у Харківській області Іваницька А.О. звернулась до Орджонікідзевського районного суд м. Харкова із поданням (заявою) про зміну способу і порядку виконання рішення, а саме постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2014 року по справі № 644/93/14-а за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Харкова про зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 23.02.2016 року по справі № 644/93/14-а в задоволенні подання Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області про вирішення питання про зміну способу виконання рішення по даній справі шляхом його зміни на стягнення з Управління Пенсійного Фонду України в Орджонікідзевському районі м.Харкова на користь ОСОБА_1 перерахованої, але не виплаченої донарахованої суми в розмірі 26548,38 грн. відмовлено.

Позивач, не погодившись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 23.02.2016 року по справі № 644/93/14-а та постановити нове рішення, яким задовольнити подання (заяву) відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служи Головного територіального управління юстиції у Харківській області про зміну способу і порядку виконання рішення.

В обґрунтування апеляційної скарги, посилаючись на положення Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», вказує на наявність підстав для зміни способу і порядку виконання постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2014 року по справі № 644/93/14-а. Стверджує, що відповідачем було нараховано кошти в розмірі 26548,38 грн. на виконання постанови суду, але виплату їх не здійснено. Вважає, що відмовляючи у задоволенні подання (заяви) Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо відсутності встановлених законом підстав для зміни способу та порядку виконання судового рішення.

Сторони в судове засідання апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні подання (заяви) Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області про зміну способу та порядку виконання рішення суду, суд першої інстанції виходив з відсутності підстав для зміни способу та порядку виконання постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2014 року по справі № 644/93/14-а.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2014 року по справі № 644/93/14-а апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Постанову Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 22.08.2014р. по справі № 644/93/14-а скасовано в частині визнання правомірними дії Управління Пенсійного фонду в Орджонікідзевському районі м. Харкова щодо перерахунку та виплати пенсії, як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, визначеної ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за період з 01.01.2014 року по 15.08.2014 року.

Прийнято нову постанову, якою задоволено позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду в Орджонікідзевському районі м. Харкова в зазначеній частині.

Зобов'язано Управління Пенсійного фонду в Орджонікідзевському районі м. Харкова провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії, як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, виходячи із розміру мінімальної пенсії за віком, визначеної ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 01.01.2014 року по 15.08.2014 року.

В іншій частині постанову Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 22.08.2014 року по справі № 644/93/14-а залишено без змін.

На виконання вищевказаної постанови Харківським апеляційним адміністративним судом 30 грудня 2014 року було видано виконавчий лист.

22 січня 2015 року постановою старшого державного виконавця Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції Сівіріковим Р.І. було відкрито виконавче провадження на підставі згаданого вище виконавчого листа із залученням сторін виконавчого провадження: - стягувача - ОСОБА_1; - боржника - відповідача по справі.

Відповідно до повідомлення Управління Пенсійного Фонду в Орджонікідзевському районі м.Харкова від 02.09.2015 року (а.с.5), ОСОБА_1 було проведено перерахунок пенсії та нараховано до виплати заборгованість у сумі 26548,38 грн.. Зазначено, що виплата вказаної доплати буде здійснена лише за наявності відповідного бюджетного фінансування.

01.02.2016 року державний виконавець Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служи Головного територіального управління юстиції у Харківській області звернувся до Орджонікідзевського районного суд м. Харкова із поданням (заявою) про зміну способу і порядку виконання рішення, а саме постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2014 року по справі № 644/93/14-а за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Харкова про зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії.

За приписами пункту другого частини четвертої статті 105 КАС України, адміністративний позов може містити вимоги про зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії. У разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про зобов'язання відповідача вчинити певні дії (п. 2 ч. 2 ст. 162 КАС України).

Аналіз резолютивної частини постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2014 року по справі № 644/93/14-а та синтез наведених процесуальних норм дають підстави зробити висновок про те, що зобов'язання, покладені на відповідача судом, є позовними вимогами як обраним судом видом захисту порушених прав позивача.

За таких обставин, державний виконавець просив змінити не спосіб виконання постанови суду, а судове рішення по суті позовних вимог і вирішити додаткову позовну вимогу про стягнення коштів, яка не була предметом розгляду та дослідження адміністративного суду апеляційної інстанції під час прийняття цієї постанови.

Отже, необхідно враховувати відмінності між позовною вимогою, як обраним судом видом захисту порушених прав позивача від способу виконання судового рішення як одного з його заходів.

Крім того, частиною першою статті 263 КАС України встановлено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Підставою для застосування правил цієї норми є обставини, що перешкоджають належному виконанню судового рішення в адміністративній справі: ускладнюють його виконання або роблять неможливим. Для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення такою обставиною може бути недостатність коштів на рахунку, стихійне лихо, для зміни способу чи порядку виконання судового рішення - неможливість виконання судового рішення внаслідок відсутності, пошкодження або знищення об'єкта стягнення або з інших причин.

Таким чином, підставою для зміни способу і порядку виконання судового рішення - є обставини, які роблять виконання рішення суду неможливим.

З матеріалів справи вбачається, що виконання постанови суду апеляційної інстанції, а саме виплата доплати позивачу в сумі 26548,38 грн., неможливе через відсутність коштів, виплата яких буде здійснена за наявності відповідного бюджетного фінансування.

Отже, виконання постанови суду апеляційної інстанції фактично можливе, хоча й за певних умов, тому відсутні підстави для зміни способу виконання рішення суду апеляційної інстанції.

Крім того, колегія суддів зазначає, що порядок виконання судових рішень про стягнення з Державного бюджету України коштів, боржником за якими є державний орган (підприємство, установа, організація), визначено Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" від 05.06.2012 року № 4901-VІ.

Частиною 1 статті 2 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" встановлено, що держава гарантує виконання судових рішень про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган; державні підприємство, установа, організація (далі - державне підприємство); юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства (далі - юридична особа).

Згідно з ч.1 ст.3 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Стягувач за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу звертається до Державної казначейської служби України у строки, встановлені Законом України "Про виконавче провадження", із заявою про виконання рішення суду.

Разом із заявою стягувач подає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документи та відомості, необхідні для перерахування коштів, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України (ч.ч.2, 3 ст.3 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень").

Відповідно до ч.4 ст.3 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", перерахування коштів стягувачу здійснюється у тримісячний строк з дня надходження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, необхідних для цього документів та відомостей.

Положеннями ч.1 ст.4 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" встановлено, що виконання рішень суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи здійснюється в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження", з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

У разі якщо рішення суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи не виконано протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, його виконання здійснюється за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду (ч.2 ст.4 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень").

Як встановлено частиною 5 статті 4 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", протягом десяти днів з дня встановлення державним виконавцем факту наявності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до пунктів 2 - 4, 9 частини першої статті 47 Закону України "Про виконавче провадження", крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, але не пізніше строку, встановленого частиною другою цієї статті, керівник відповідного органу державної виконавчої служби подає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документи та відомості, необхідні для перерахування стягувачу коштів, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України, про що повідомляє в установленому порядку стягувача.

У разі відсутності необхідних документів та відомостей кошти перераховуються на відповідний рахунок Державної виконавчої служби України, про порядок виплати коштів з якого державний виконавець повідомляє в установленому порядку стягувача не пізніше наступного дня після перерахування коштів.

Згідно з ч.5 ст.4 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", кошти, що надійшли на відповідний рахунок Державної виконавчої служби України, перераховуються стягувачу протягом десяти днів з дня надходження всіх необхідних для цього документів та відомостей.

Перерахування коштів за рішенням суду здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у тримісячний строк з дня надходження документів та відомостей, необхідних для цього, з одночасним направленням повідомлення про виплату коштів державному виконавцю, державному підприємству або юридичній особі (ч.6 ст.4 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень").

Державний виконавець протягом десяти днів з дня отримання такого повідомлення виносить постанову про заміну стягувача на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, з одночасним направленням повідомлення такому органу (ч.7 ст.4 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень").

Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення, унормовано Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 р. № 845 (далі по тексту - Порядок № 845).

Пунктом 2 зазначеного Порядку визначено, що безспірним списанням є операції з коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання Казначейством та його територіальними органами (далі - органи Казначейства) рішень про стягнення коштів без згоди (подання) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та/або державних органів на підставі виконавчих документів.

У відповідності до п.п.24, 25 Порядку № 845 стягувачі, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів з рахунків боржника, подають до органу Казначейства, в якому обслуговується боржник, документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку.

Безспірне списання коштів з рахунка боржника здійснюється в першочерговому порядку. Проведення платежів за його платіжними дорученнями здійснюється після безспірного списання у разі наявності коштів на рахунку.

З огляду на наведене, колегія суддів зазначає, що Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", а також Порядком № 845 встановлено певний механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників - державних підприємств, установ, організацій, яким не передбачено стягнення коштів з вказаних боржників шляхом звернення стягувача до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що державним виконавцем при зверненні до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2014 року по справі № 644/93/14-а не дотримано порядку виконання рішень шляхом безспірного списання коштів державного бюджету, встановленого Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" та Порядком № 845.

З огляду на викладене, у суду першої інстанції були відсутні підстави для задоволення подання (заяви) Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служи Головного територіального управління юстиції у Харківській області про зміну порядку і способу виконання постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2014 року по справі № 644/93/14-а.

У відповідності до ст. 159 КАС України, судове рішення повинне бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що ухвала Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 23.02.2016 року відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог ОСОБА_1.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 23.02.2016р. по справі № 644/93/14-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя

Жигилій С.П.

Судді

Дюкарєва С.В. Перцова Т.С.

Повний текст ухвали виготовлений 29.03.2016 р.