Справа № 760/2368/16-а

Провадження № 2-а/760/268/16

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 березня 2016 року, 11 годин 40 хвилин, м. Київ

Солом'янський районний суд м. Києва у складі судді Шевченко Л. В.,

за участю секретаря судового засідання Бугайчука О. Р.,

за участю позивача ОСОБА_1, представника відповідача Кареліної І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку в особі Центрального територіального Департаменту про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за правопорушення на ринку цінних паперів, прийняв таку постанову.

Позиції осіб, які беруть участь у справі:

08.02.2016 позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення за порушення на ринку цінних паперів № 1-ЦД-1-ФО від 21.01.2016.

Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що 21.01.2016 директор Центрального територіального департаменту Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку ОСОБА_3 виніс постанову про накладення адміністративного стягнення за порушення на ринку цінних паперів № 1-ЦД-1-ФО, відповідно до якої на позивача, як голову ліквідаційної комісії ЗАТ «Вікторія+» накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8 500 грн. за порушення на ринку цінних паперів.

Однак позивач вважає, що оскаржувана постанова прийнята за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Так, відповідно до статті 188-30 КУпАП суб'єктом правопорушення є посадова особа учасника фондового ринку.

Згідно з частиною першою статтею 2 Закону «Про цінні папери та фондовий ринок» фондовий ринок (ринок цінних паперів) - сукупність учасників фондового ринку та правовідносин між ними щодо розміщення, обігу та обліку цінних паперів і похідних (деривативів).

10.10.2011 відбулися загальні збори акціонерів ЗАТ «Вікторія+», на яких прийнято рішення про відміну попереднього рішення загальних зборів акціонерів від 18.08.2010; про припинення ЗАТ «Вікторія+» шляхом перетворення у ТОВ; припинення товариства шляхом його ліквідації та про створення ліквідаційної комісії у складі голови комісії ОСОБА_1, членів комісії, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, про що складено відповідний протокол № 2 від 10.10.2011.

При цьому, обов'язки ліквідаційної комісії були визначені протоколом загальних зборів акціонерів ЗАТ «Вікторія+» від 10.10.2011, відповідно до якого одним з обов'язків ліквідаційної комісії було зобов'язання повідомити територіальне управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку про припинення діяльності ЗАТ «Вікторія+» шляхом ліквідації.

З вищезазначеного випливає, що ліквідація акціонерного товариства не ставить на меті подальший обіг цінних паперів (акцій), а тому голова комісії ОСОБА_1 не повинна нести відповідальність, яка передбачена частиною першою статті 188-30 КУпАП.

Позивач зазначила, що відповідно до перехідних положень Закону «Про акціонерні товариства» наглядова рада акціонерного товариства в порядку, встановленому Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку, зобов'язана прийняти рішення про переведення цінних паперів з документарної форми у бездокументарну та забезпечити вчинення відповідних дій передбачених нормами чинного законодавства.

Однак дія вищезазначеної норми поширюється виключно на діючих учасників фондового ринку і не стосуються випадків припинення діяльності акціонерних товариств.

Відповідно до рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 30.12.1998 № 222 «Про затвердження порядку скасування реєстрації випусків акцій та анулювання свідоцтв про реєстрацію випуску акцій», прийняття рішень про припинення діяльності акціонерного товариства обов'язково зумовлює зупинення обігу акцій.

На виконання вимог вищезазначеного рішення, ЗАТ «Вікторія+» 17.10.2011 на адресу Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку направило повідомлення про зупинення обігу акцій, у зв'язку з ліквідацією за № 17/10-1.

Проте за результатами направленого повідомлення Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку прийняла розпорядження «Про відмову у зупиненні обігу акцій» № 328-від 02.11.2011, зі змісту якого випливає що відмова у зупиненні обігу акцій зумовлена невідповідністю проведених загальних зборів акціонерів ЗАТ «Вікторія+» вимогам статті 46 Закону «Про акціонерні товариства».

Проте позивач стверджувала, що вона не може забезпечити зупинення обігу акцій, оскільки така процедура пов'язана з проведенням нових загальних зборів ЗАТ «Вікторія+» та оформленням їх результатів новим протоколом.

Також ОСОБА_1 не може провести загальні збори акціонерного товариства, оскільки не має достатньої кількості голосів для прийняття рішення.

Враховуючи вищезазначені обставини, позивач стверджувала, що оскаржувана постанову у цій справі є протиправною, а тому просила суд скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення за порушення на ринку цінних паперів № 1-ЦД-1-ФО від 21.01.2016.

У судовому засіданні позивач позов підтримала та просила його задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечувала, посилаючись на те, що оскаржувана у цій справі постанова є обґрунтованою та законною, у зв'язку з чим просила суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, з'ясувавши обставини справи, всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, суд

встановив:

Відповідно до протоколу № 2 загальних зборів акціонерного товариства ЗАТ «Вікторія+» від 10.10.2011 було прийнято рішення про припинення ЗАТ «Вікторія+» шляхом проведення ліквідації. Головою ліквідаційної комісії визначено - ОСОБА_1, а членами комісії ОСОБА_6 та ОСОБА_5 (а.с. 16-17).

Згідно з розпорядженням Уповноваженої особи Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку ОСОБА_3 № 328-в від 02.11.2011 ЗАТ «Вікторія+» було відмовлено у зупиненні обігу акцій (а.с. 18).

Розпорядженням про усунення порушень законодавства про цінні папери № 526-ЦД-1-Е від 16.09.2015, винесеним уповноваженою особою Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, встановлено обов'язок ЗАТ «Вікторія +» в термін до 24.11.2015 усунути порушення вимог статті 20 Закону України «Про акціонерні товариства» та статті 6 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» - ЗАТ «Вікторія +» не забезпечило існування акцій власного випуску в бездокументарній формі (свідоцтво про реєстрацію випуску № 71/20/1/02 від 17.06.2002).

13.01.2016 Уповноважена особа Комісії - заступник директора департаменту - начальник управління моніторингу та нагляду за емітентами цінних паперів Центрального територіального департаменту Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку - ОСОБА_7 склав відносно ОСОБА_1 протокол № 1-ЦД-1-ФО про адміністративне правопорушення на ринку цінних паперів , а саме невиконання розпорядження від 16.09.2015 № 526-ЦД-1-Е (а.с. 12).

21.01.2016 відповідач виніс постанову № 1-ЦД-1-ФО про накладення адміністративного стягнення за правопорушення на ринку цінних паперів, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності відповідно до частини першої статті 188-30 КУпАП, і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8 500 грн. (а.с. 9-11).

Встановивши усі обставини справи та здійснивши загальну оцінку доказів, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог належить відмовити з таких підстав.

Частина друга статті 19 Конституції України передбачає, що «органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України».

Відповідно до частини третьої статті 2 КАС «у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку».

Відповідно до положень статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Суд встановив, що постановою № 1-ЦД-1-ФО про накладення адміністративного стягнення за правопорушення на ринку цінних паперів від 21.01.2016 ОСОБА_1 притягнута до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 188-30 КУпАП.

Частина перша статті 188-30 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за ухилення від виконання або несвоєчасне виконання посадовою особою учасника фондового ринку рішень Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку або розпоряджень, постанов чи рішень уповноважених осіб Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку щодо усунення порушень законодавства на ринку цінних паперів.

Згідно з статтею 244-17 КУпАП розгляд справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 188-30 КУпАП, покладено на Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку.

Відповідно до листа Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку N 16/22083/НК від 25.10.2013, у разі виявлення Комісією порушень, передбачених статтями 163, 163-5, 163-6, 163-7, статтями 163-8 - 163-12, 166-9, 188-30 та 188-34 КУпАП, протоколи про адміністративні правопорушення в межах наданих повноважень мають право складати Голова Комісії, члени Комісії або уповноважені Комісією посадові особи. Отже, розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснений правомочним органом.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» державне регулювання ринку цінних паперів здійснює Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку. Інші державні органи здійснюють контроль за діяльністю учасників ринку цінних паперів у межах своїх повноважень, визначених чинним законодавством.

За правилами статті 6 Закону «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) є державним колегіальним органом, підпорядкованим Президенту України, підзвітним Верховній Раді України. Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку складається з Комісії як колегіального органу та центрального апарату. Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку може утворювати територіальні органи у випадках, передбачених у положенні про Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку.

Порядок створення, діяльності, припинення, виділу акціонерних товариств, їх правовий статус, права та обов'язки акціонерів визначається Законом «Про акціонерні товариства» від 17.09.2008.

Відповідно до частини першої статті 32 Закону «Про акціонерні товариства» загальні збори є вищим органом акціонерного товариства.

Згідно з частиною першою статті 34 Закону «Про акціонерні товариства» у загальних зборах акціонерного товариства можуть брати участь особи, включені до переліку акціонерів, які мають право на таку участь, або їх представники. На загальних зборах за запрошенням особи, яка скликає загальні збори, також можуть бути присутні представник аудитора товариства та посадові особи товариства незалежно від володіння ними акціями цього товариства, представник органу, який відповідно до статуту представляє права та інтереси трудового колективу.

Перелік акціонерів, які мають право на участь у загальних зборах, складається станом на 24 годину за три робочих дні до дня проведення таких зборів у порядку, встановленому законодавством про депозитарну систему України.

Відповідно до частини третьої статті 40 Закону «Про акціонерні товариства» реєстрація акціонерів (їх представників) проводиться на підставі переліку акціонерів, які мають право на участь у загальних зборах, складеного в порядку, передбаченому законодавством про депозитарну систему України, із зазначенням кількості голосів кожного акціонера. Реєстрацію акціонерів (їх представників) проводить реєстраційна комісія, яка призначається наглядовою радою, а в разі скликання позачергових загальних зборів на вимогу акціонерів у випадках, передбачених частиною шостою статті 47 цього Закону, - акціонерами, які цього вимагають.

З матеріалів справи випливає, що з 17.06.2002 ЗАТ «Вікторія+» набуло право випуску простих іменних акцій в документальній формі існування.

Правові засади функціонування депозитарної системи України, встановлює порядок реєстрації та підтвердження прав на емісійні цінні папери та прав за ними у системі депозитарного обліку цінних паперів, а також порядок проведення розрахунків за правочинами щодо емісійних цінних паперів визначаються Законом «Про депозитарну систему України».

Відповідно підпункту 5 частини восьмої статті 25 Закону «Про депозитарну систему України» до виключної компетенції Центрального депозитарію належать складення реєстрів власників іменних цінних паперів (крім цінних паперів, віднесених до компетенції Національного банку України).

Реєстр власників іменних цінних паперів - перелік власників іменних цінних паперів, складений відповідно до вимог законодавства Центральним депозитарієм або, у випадках, встановлених цим Законом, - Національним банком України на певну дату із зазначенням кількості іменних цінних паперів, належних зазначеним власникам на праві власності, номінальної вартості і виду таких цінних паперів та іншої інформації, визначеної Комісією (пункт 16 частини першої статті 1 Закону «Про депозитарну систему України»).

Згідно з частиною п'ятою статті 22 Закону «Про депозитарну систему України» реєстр власників іменних цінних паперів складається у разі отримання розпорядження від емітента, а також в інших установлених Комісією випадках. Емітент або інша особа, яка має право на отримання реєстру власників іменних цінних паперів, дає в установлених Комісією випадках визначеній особі розпорядження щодо надання реєстру власників іменних цінних паперів та зазначає дату, станом на яку необхідний такий реєстр. Для проведення загальних зборів акціонерного товариства реєстр власників іменних цінних паперів, складається станом на 24 годину за три робочих дні до дня проведення таких зборів у порядку, встановленому Комісією.

Порядок дій емітента щодо забезпечення існування у без документальній формі іменних цінних паперів, випуск яких не були переведені у таку форму в установленому законодавством порядку до набрання чинності Законом «Про депозитарну систему України» визначено Положенням про порядок забезпечення існування іменних цінних паперів України, яке затверджене рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 47 від 22.01.2014.

Механізм вчинення дій щодо заміни свідоцтва (свідоцтв) про реєстрацію випуску (випусків) емісійних цінних паперів, у зв'язку зі зміною найменування емітента та/або забезпеченням існування іменних цінних паперів у без документальній формі визначений «Порядком заміни свідоцтва (свідоцтв) про реєстрацію випуску (випусків) емісійних цінних паперів у зв'язку зі зміною найменування емітента та/або забезпеченням існування іменних цінних паперів у бездокументарній формі, який затверджений рішенням Національної комісії з цінних паперів з фондового ринку № 736 від 23.04.2013.

Відповідно до частини другої статті 20 Закону «Про акціонерні товариства», яка набрала законної сили 30.04.2011, усі акції товариства є іменними. Акції товариств існують виключно в бездокументарній формі.

Абзац третій пункту 9 розділу VI Закону «Про депозитарну систему України» передбачає, що іменні емісійні цінні папери, випуск яких зареєстровано до дня опублікування цього Закону, можуть існувати в документарній формі до дня набрання чинності цим Законом.

Відповідно до частини другої статті 79 Закону «Про акціонерні товариства» добровільне припинення акціонерного товариства здійснюється за рішенням загальних зборів у порядку, передбаченому цим Законом, з дотриманням вимог, встановлених Цивільним кодексом України та іншими актами законодавства. Інші підстави та порядок припинення акціонерного товариства визначаються законодавством.

За правилами статті 88 Закону «Про акціонерні товариства» добровільна ліквідація акціонерного товариства здійснюється за рішенням загальних зборів, у тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який товариство створювалося, або після досягнення мети, з якою воно створювалося, у порядку, передбаченому Цивільним кодексом України та іншими актами законодавства, з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом. Інші підстави та порядок ліквідації товариства визначаються законодавством.

З моменту обрання ліквідаційної комісії до неї переходять повноваження наглядової ради та виконавчого органу акціонерного товариства. Ліквідаційний баланс, складений ліквідаційною комісією, підлягає затвердженню загальними зборами.

Суд встановив, що відповідно до протоколу № 2 загальних зборів акціонерів ЗАТ «Вікторія+» було прийнято рішення про припинення ЗАТ «Вікторія+» шляхом проведення ліквідації. Головою ліквідаційної комісії визначено - ОСОБА_1, а членами комісії ОСОБА_6 та ОСОБА_5

Частина четверта статті 105 ЦК передбачає, що до комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.

Суд констатує, що суб'єктом правопорушення передбаченого частиною першою статтею 188-30 КУпАП є посадова особа учасника фондового ринку.

З матеріалів справи випливає, що ЗАТ «Вікторія+» перебуває в стані ліквідації та відповідно до протоколу № 2 загальних зборів акціонерів ЗАТ «Вікторія+» від 10.10.2011 головою ліквідаційної комісії було обрано ОСОБА_1

Відповідно до норм чинного законодавства особа, яка призначена головою ліквідаційної комісії акціонерного товариства, на період проведення ліквідації товариства набуває повноваження приймати участь в управлінні справами такого товариства, вчиняти необхідні дії пов'язані з його ліквідацією.

На підставі вищезазначеного, суд не погоджується з доводами позивача, що вона є неналежним суб'єктом відповідальності за правопорушення вимог частини першої статті 188-30 КУпАП.

Згідно з пунктом 10 частини першої статті 8 Закону «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку має право надсилати емітентам, особам, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів, фондовим біржам та саморегулівним організаціям обов'язкові для виконання розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери та вимагати надання необхідних документів відповідно до чинного законодавства.

З матеріалів справи випливає, що 16.09.2015 Уповноважена особа комісії з цінних паперів та фондового ринку винесла розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери № 526-ЦД-1-Е, відповідно до якого ЗАТ «Вікторія+» було зобов'язано у строк до 24.11.2015 року усунути порушення вимог статті 20 Закону «Про цінні папери та фондовий ринок», оскільки ЗАТ «Вікторія+» не забезпечило існування акцій власного випуску в бездокументарній формі (свідоцтво про реєстрацію випуску акцій № 71/20/1/02 від 17.06.2002).

Однак у строк до 24.11.2015 ЗАТ «Вікторія+» не виконало покладений на нього обов'язок та станом на 21.01.2016 не забезпечило існування акцій випуску в бездокументарній формі.

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 11 Закону «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку застосовує до юридичних осіб фінансові санкції за невиконання або несвоєчасне виконання рішень Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку або розпоряджень, постанов або рішень уповноважених осіб Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку щодо усунення порушень законодавства на ринку цінних паперів у розмірі від тисячі до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, враховуючи що позивач у визначений строк не виконав розпорядження Уповноважена особа комісії з цінних паперів та фондового ринку про усунення порушень законодавства про цінні папери № 526-ЦД-1-Е, відповідач правомірно виніс постанову № 1-ЦД-ФО про накладення адміністративного стягнення за правопорушення на ринку цінних паперів від 21.01.2016.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. З цього випливає обов'язок сторін доказувати факти (обставини). Цей обов'язок у рівній мірі покладається на обох сторін. Кожна сторона повинна доказати факти, на які вона посилається.

В свою чергу частина друга статті 71 КАС встановлює, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Слід звернути увагу, що окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб'єкт владних повноважень повинен доказувати фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов'язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї.

Відповідно до статті 280 КУпАП орган ( посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Суд на підставі матеріалів справи встановив факт ухилення позивача від виконання розпорядження Уповноваженої особи комісії з цінних паперів та фондового ринку про усунення порушень законодавства про цінні папери № 526-ЦД-1-Е від 16.09.2015. Вина позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статтею 188-30 КУпАП підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, розмір штрафу не перевищує санкцію вказаної статті, а тому законних підстав для скасування постанови у суду немає.

Таким чином, відповідач довів наявність фактів, з якими закон пов'язує можливість винесення постанови № 1-ЦД-1-ФО про накладення адміністративного стягнення за порушення на ринку цінних паперів.

У зв'язку з цим суд констатує, що відповідач довів законність оскарженої постанови.

Згідно з частиною першою статті 2 КАС завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Таким чином, заперечення відповідача позивачем спростовані не були, а наявні у справі докази, зокрема, копія протоколу про адміністративне правопорушення на ринку цінних паперів та копія постанови про накладення адміністративного стягнення за правопорушення на ринку цінних паперів дають суду підстави зробити висновок про те, що позивач вчинив правопорушення, передбачене частиною першою статтею 188-80 КУпАП.

Аналіз наведених обставин та вимог закону підводить суд до висновку про те, що оскаржена постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідає встановленим вимогам норм чинного законодавства, а тому скасуванню не підлягає.

Зважаючи на обставини справи, досліджені у судовому засіданні докази та системний аналіз положень чинного законодавства України, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні адміністративного позовові у повному обсязі.

Керуючись статтею 19 Конституції України, Законом «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», Законом «Про акціонерні товариства», Законом «Про депозитарну систему України», статтями 9, 188-30, 244-17, 251, 268, 280, 283, 287- 289 КУпАП, 2, 69-71, 86, 158-163, 167, 171-2, 254 КАС, суд

постановив:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку в особі Центрального територіального Департаменту про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за правопорушення на ринку цінних паперів - відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Солом'янський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Л. В. Шевченко