Справа № 219/11809/15-а

2-а/219/27/2016

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2016 року Артемівський міськрайонний суд Донецької області в складі: головуючого судді Фролової Н.М., при секретарі Соколовій О.А., за участю позивача ОСОБА_1, представника відповідача Полковникової І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бахмуті справу адміністративної юрисдикції за позовом ОСОБА_1 до Артемівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Управління Державної казначейської служби України в м. Артемівську Донецької області про стягнення нарахованої пенсії з урахуванням інфляції, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Артемівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, який згодом уточнив та остаточно просить (а.с.1-3,91): стягнути з відповідача нараховану пенсію згідно постанови Апеляційного суду Донецької області від 31.08.2011 р. за розпорядження 154635 від 09 квітня 2013 року за період з 09 лютого 2009 року по 31 жовтня 2011 року з урахуванням інфляції за період невиплати грошового доходу, а саме жовтня 2011 року по грудень 2015 року в розмірі 173667,64 грн.

Свій позов обґрунтовує тим, що у зв'язку з бездіяльністю відповідача йому не виплачена нарахована пенсія згідно постанови Апеляційного суду Донецької області від 31.08.2011 р. за розпорядження 154635 від 09 квітня 2013 року за період з 09 лютого 2009 року по 31 жовтня 2011 року, чим порушені Конституція України, Закон України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» від 5 червня 2012 року. Крім того зазначає, що у зв'язку з невиплатою нарахованої пенсії відповідач повинен нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у відповідності до п.2 ст.46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", механізм нарахування якої визначений Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів".

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав з підстав наведених у позовній заяві, посилаючись на практику Європейського суду, просив задовольнити позов в повному обсязі, уточнив, що пенсія була нарахована на підставі постанови Апеляційного суду Донецької області від 31.08.2011 р.

Представник відповідача Полковникова І.В. в судовому засіданні позовні вимоги не визнала з підстав зазначених у наданих відповідачем заперечень, в яких, зокрема, зазначено, що Управлінням Пенсійного фонду України в м. Артемівську та Артемівському районі на виконання рішення суду був проведений перерахунок пенсії ОСОБА_1 у розмірі 108474,98 грн., що вбачається з протоколу від 10.04.2013 року. 02.07.2013 року державним виконавцем було винесено постанову "Про закінчення виконавчого провадження ". Дана постанова була оскаржена позивачем, оскільки, як він вважав рішення суду не виконано. 09.09.2013 року постановою Артемівського міськрайонного суду позивачу було відмовлено у задоволені позовних вимог у повному обсязі. Рішення суду набрало законної сили. З 23 липня 2011 року розміри виплат, передбачених ст.ст. 50, 54 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються постановою Кабінету Міністрів України № 745 від 06.07.2011 року. Відповідно до ст. 63 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали наслідок Чорнобильської катастрофи» фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, коштів, які враховуються при визначені міжбюджетних трансферів, та інших джерел, не заборонених законодавством. Статтею 87 Бюджетного кодексу України встановлено, що видатки на державні програми з ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, здійснюється у встановленому порядку за рахунок наявних надходжень до загального фонду державного бюджету в межах обсягів призначень, передбачених у Державному бюджеті України. Частиною 1 ст. 73 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що кошти Пенсійного фонду України використовуються на виплату пенсій, передбачених цим Законом, надання соціальних послуг, передбачених цим Законом, оплату послуг з виплати та доставки пенсій Фонду. Відповідно до п. 5 ст. 18 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхові внески не можуть зараховуватися до Державного бюджету України, бюджетів інших рівнів та не підлягають вилученню з Пенсійного фонду України або з Накопичувального фонду і і не можуть використовуватись на цілі, не передбачені цим Законом. Згідно п.2 ст. 72 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» кошти Пенсійного фонду не включаються до складу Державного бюджету України, а відповідно норм п. 2 ст. 73 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» забороняється використання коштів Пенсійного фонду на ціпі не передбачені цим законом. Між тим, спірні правовідносини пов'язані з виплатою позивачеві нарахованої пенсії у відповідності до вимог ст.ст. 50, 54, 67, 71 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Виплата такої пенсії повинна виплачуватись за рахунок коштів державного бюджету , а не за рахунок коштів Пенсійного фонду. Відсутність спрямованих державою на ці цілі відповідних коштів позбавляє пенсійний фонд їх виплачувати та не дає підстав сплачувати їх за рахунок коштів Пенсійного фонду. Відповідно до ч. 1 ст. 23 Бюджетного Кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюється лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Відповідно до п. 9 прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовується у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного страхування. Зазначені кошти не спрямовувались до пенсійного фонду , тому у відповідача не було правових підстав для їх виплати. З 1 січня 2013 року набрав чинності Закон України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень». Так, у силу положень статті 3 цього Закону виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. Позивач за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу звертається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у строки, встановлені Законом України «Про виконавче провадження», із заявою про виконання рішення суду. Разом із заявою стягувач подає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документи та відомості, необхідні для перерахування коштів, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України (ч. ч.2, 3 ст.З Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень"). Крім того, відповідно до «Порядку погашення заборгованості за рішенням суду, виконання яких гарантується державою», затвердженого постановою КМУ від 03.09.2014 року №440, виконавчі документи за рішенням суду про стягнення коштів або рішення суду, що набрали законної сили, боржником за яким є державний орган, які видані або ухвалені до 01.01.2013 року, подаються до органів державної виконавчої служби для здійснення їх обліку та подальшої передачі органам, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів для погашення заборгованості. Згідно п.4 вказаного порядку заявник подає до органу державної виконавчої служби оригінал (дублікат) виконавчого документу або рішення суду. Пунктом 20 Порядку погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.2014 № 440 передбачено, що погашення заборгованості здійснюється Казначейством в межах бюджетних асигнувань, визначених законом про Державний бюджет України на відповідний рік, за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду на підставі рішень, поданих органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, згідно з Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 р. № 845. Відповідач вважає, що відсутні підстави для відшкодування інфляційних втрат, оскільки у відповідності до ст. 2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" об'єктом індексації є грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру. Відповідно до ст. 5 ч.6 ЗУ «Про індексацію грошових доходів населення » вбачається, що проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік. Даних про наявність фінансових ресурсів в бюджеті відсутні.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Управління Державної казначейської служби України в м. Артемівську Донецької області Кацидан М.І. до судового засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, надала суду заяву про розгляд справи без участі представника. Раніше були подані заперечення проти позову, в яких, зокрема, зазначено, що згідно ч.1 ст.3 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" "виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу ...". На теперішній час в Управлінні рахунки УПФУ у м. Артемівську Донецької області не відкрито.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши учасників адміністративного процесу, оцінивши надані докази, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд встановив наступні факти та обставини:

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_1 (а.с.27).

Постановою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 07.08.2009 р. позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Артемівську Донецької області про визнання відмови в перерахунку пенсії, зобов'язання провести її перерахунок у відповідності до ст.54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" було задоволено в повному обсязі (а.с.13-18).

Постановою Апеляційного суду Донецької області від 31 серпня 2011 року №22а-28161/11 було змінено постанову Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 07 серпня 2009 року в частині відомостей про відповідача та періоду проведення перерахунку пенсії. Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Артемівську Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання зробити перерахунок пенсії задоволено. Визнано неправомірною відмову Управління Пенсійного фонду України в м. Артемівську Донецької області щодо перерахунку та виплати ОСОБА_1 пенсії відповідно до вимог ст.54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" виходячи з розміру 6-ти мінімальних пенсій за віком. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м. Артемівську Донецької області провести перерахунок призначеної і виплачуваної пенсії ОСОБА_1 у відповідності до ст.54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" виходячи з розміру 6-ти мінімальних пенсій за віком починаючи з 09.02.2009 року, з урахуванням фактично здійснених виплат (а.с.20-22).

На виконання зазначеної постанови суду розпорядженням відповідача 154635 від 09.04.2013 р. проведено нарахування пенсії позивача за період з 09.02.2009 р. по 31.10.2011 року в сумі 108474,98 грн. (а.с.4-12), яка на час розгляду справу не виплачена позивачу, що не заперечується сторонами, з чого слідує, що позивач не набув на неї право власності, тобто даний спір є публічним.

Згідно статті 63 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Відповідно до ст.2 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є, зокрема, державний орган.

Таким чином відповідач допустив бездіяльність, яка полягає у не виплаті позивачу нарахованої за рішенням суду пенсії.

Щодо стягнення інфляції за період невиплати грошового доходу, суд зазначає наступне.

Верховний суд України в своєму рішенні від 18 листопада 2014 року по справі 21-518а14 зазначив, що частиною другою статті 46 Закону № 1058-IV, яка регламентує виплату пенсій за минулий час, передбачено, що нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. При цьому компенсація втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.

Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом № 2050-ІІІ та Порядком, затвердженим Кабінетом Міністрів України для реалізації згаданого Закону.

Відповідно до статей 1, 2 Закону № 2050 ІІІ підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), така компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Із наведеного вбачається, що дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендія, заробітна плата).

Тобто, основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 46 Закону № 1058-IV, статтею 2 Закону № 2050-ІІІ та Порядком компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією (у цій справі - органом ПФУ) добровільно чи на виконання судового рішення.

Під час розгляду справи, встановлено , що розпорядженням відповідача 154635 від 09.04.2013 р. проведено нарахування пенсії позивача за період з 09.02.2009 р. по 31.10.2011 року в сумі 108474,98 грн. на додаткову відомість на травень 2013 року (тип відомості 23) (а.с.4-12). Факт невиплати нарахованої пенсії у судовому засіданні не оспорювався.

Суд зазначає, що обов'язок виплати компенсації не залежить від наявності вини органу ПФУ.

Відповідно до п.2 ч.4 ст.105 КАС України адміністративний позов може містити вимоги про зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії. У разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про зобов'язання відповідача вчинити певні дії (п.2 ч.2 ст.162 КАС України). Враховуючи обставини справи та суть заявлених вимог, суд вважає, що належним захистом права позивача буде задоволення його вимог шляхом зобов'язання відповідача вчинити певні дії.

Згідно ч. 2 ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. Суд вважає, що з метою повного захисту прав та інтересів позивача необхідно зобов'язати відповідача виплатити ОСОБА_1 нараховану пенсію відповідно до розпорядження №154635 від 09 квітня 2013 року за період з 09 лютого 2009 року по 31 жовтня 2011 року на виконання постанови Апеляційного суду Донецької області від 31 серпня 2011 року у справі №22а-28161/11 та зобов'язати нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 10.04.2013 року по 16.03.2016 року (по день винесення постанови) компенсацію за втрату частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати нарахованої пенсії за розпорядженням №154635 від 09 квітня 2013 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Заперечення та доводи відповідача спростовуються вищевикладеним і не приймаються судом до уваги.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню. Керуючись ст.158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Зобов'язати Артемівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області виплатити ОСОБА_1 нараховану пенсію відповідно до розпорядження №154635 від 09 квітня 2013 року за період з 09 лютого 2009 року по 31 жовтня 2011 року на виконання постанови Апеляційного суду Донецької області від 31 серпня 2011 року у справі №22а-28161/11.

Зобов'язати Артемівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 10.04.2013 року по 16.03.2016 року компенсацію за втрату частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати нарахованої пенсії за розпорядженням №154635 від 09 квітня 2013 року.

На постанову до Донецького апеляційного адміністративного суду через Артемівський міськрайонний суд Донецької області може бути подана апеляція протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Н

/span.І .Фролова