ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 березня 2016 року м. КиївК/800/6564/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Олексієнка М.М., (доповідач), Швеця В.В., Штульман І.В.,

здійснивши в касаційному порядку попередній розгляд справи за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі ГУ ПФ), ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі Одеський ОВК) про перерахунок пенсії за касаційною скаргою представника ГУ ПФ на судові рішення Приморського районного суду м. Одеси від 07 березня 2012 року, Одеського апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2015 року,

в с т а н о в и л а :

У травні 2007 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому з урахуванням уточнених позовних вимог просив:

визнати протиправними дії Одеського ОВК., які виразилися у незаконному нарахуванні і виплаті за період з 1 січня 2000 року по 31 грудня 2005 року щомісячного підвищення до пенсії як учаснику бойових дій;

зобов`язати ГУ ПФ провести перерахунок та сплачувати з 1 січня 2000 року по 31 грудня 2005 року щомісячне підвищення до пенсії у розмірі 150 відсотків мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого законами України на відповідний рік, та з 1 січня 2006 року, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком з наступними її змінами з урахуванням проведених виплат.

Посилався на незаконність дій відповідачів, допущені при нарахуванні і виплаті надбавки до пенсії як учаснику бойових дій.

Справа розглядалася судами неодноразово.

Ухвалою судді Приморського районного суду м. Одеси від 21 грудня 2011 року позовні вимоги за період з 1 січня 2006 року по 20 червня 2011 року залишено без розгляду у зв`язку з пропуском строку звернення до суду.

Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 7 березня 2012 року, залишеною без змін Одеським апеляційним адміністративним судом від 27 січня 2015 року, позовні вимоги задоволено частково. Зобов`язано ГУ ПФ провести перерахунок щомісячного підвищення до пенсії ОСОБА_1 як учаснику бойових дій з 1 січня 2005 року до 31 грудня 2005 року, виходячи із 150 відсотків мінімальної пенсії за віком, відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у розмірі 498 грн. та виплатити з урахуванням раніше виплачених сум. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі представник ГУ ПФ, з посиланням на порушення норм матеріального та процесуального права, допущені судами, просить попередні судові рішення скасувати і ухвалити нове про відмову в задоволенні позову. Вказується на те, що підстав до нарахування позивачу підвищення до пенсії в розмірі 150 відсотків мінімальної пенсії за віком, виходячи з положень статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», немає.

З`ясувавши обставини справи в межах, передбачених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), колегія суддів приходить до висновку про відмову в задоволенні касаційної скарги з урахуванням наступного.

Правовий статус ветеранів війни, у тому числі питання щодо надання пільг, визначаються Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі - Закон № 3551-XII).

Частиною четвертою статті 12 цього Закону (у редакції діючий до 1 липня 2006 року) встановлено, що учасникам бойових дій пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії підвищуються в розмірі 150 процентів мінімальної пенсії за віком.

Отже, розрахунковою величиною для визначення підвищення пенсії ветеранам війни є розмір мінімальної пенсії за віком, розмір якої згідно з частиною першою статті 28 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закону № 1058-IV) встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Разом з тим, редакція частини першої вище згаданої норми, чинна лише з 12 січня 2005 року згідно вимог Закону України від 23 грудня 2004 року № 2291-ІV «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

В пункті 2 постанови від 3 січня 2002 року № 1 «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок державного бюджету» Кабінет Міністрів України установив розміри сум, з яких проводиться розрахунок підвищення до пенсії за вислугу років, усупереч положенню зазначеної статті Закону, причому ці суми не відповідають розмірам мінімальної пенсії за віком.

Водночас, положення частини третьої статті 28 Закону № 1058-IV (у редакції Закону від 25 березня 2005 року №2505-IV) про те, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений частиною першою цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, на думку колегії суддів, не є перешкодою для застосування зазначеної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для розрахунку інших пов`язаних із нею пенсій чи доплат, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого мінімального розміру пенсії за віком, крім передбаченого частиною першою цієї статті.

Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами при розрахунку підвищення до пенсії, передбаченого частиною четвертою статті 12 Закону № 3551-XII, застосуванню підлягав розмір мінімальної пенсії за віком, визначений відповідно до положень частини першої статті 28 Закону № 1058-IV.

Законом України від 5 жовтня 2005 року № 2939-IV «Про внесення змін до Закону № 3551-XII», частину четверту статті 12 викладено в наступній редакції: учасникам бойових дій пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються в розмірі 25 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (дана норма набрала чинності з 01 липня 2006 року).

Як установлено судами попередніх інстанцій, ОСОБА_1 є військовим пенсіонером та має статус учасника бойових дій. До 31 грудня 2006 року він перебував на пенсійному обліку в Одеському ОВК, а з 1 січня 2007 року згідно постанови Кабінету Міністрів України «Про передачу органам Пенсійного фонду України функцій з призначення і виплати пенсій деяким категоріям громадян» у ГУ ПФ.

Враховуючи наведені обставини та те, що в редакції Закону № 3551-XII з 1 липня 2006 року відсутня норма, яка встановлює підвищення пенсії на 150% мінімальної пенсії за віком і з урахуванням застосування судами наслідків пропуску строку звернення до суду, передбаченого статтею 100 КАС України, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про задоволення позову за період з січня по 31 грудня 2005 року.

Доводи, викладені в касаційній скарзі, висновок судів не спростовують і не дають підстав вважати рішення судів такими, що ухвалено з порушенням норм матеріального чи процесуального права.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області відхилити, а постанову Приморського районного суду м. Одеси від 07 березня 2012 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2015 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає, проте може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді:М.М. Олексієнко

В.В. Швець

І.В. Штульман