ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

22 березня 2016 року м. Київ К/800/7982/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Заїка М.М., перевіривши можливість розгляду касаційної скарги управління Державної міграційної служби у Івано-Франківській області на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 29 лютого 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Державної міграційної служби в Івано-Франківській області про зобов'язання до вчинення дій,

в с т а н о в и в :

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2015 року позов ОСОБА_1 було задоволено. Зобов'язано управління Державної міграційної служби України в Івано-Франківській області код ЄДРПОУ 37794486, вул. Гнатюка 29, м. Івано-Івано-Франківськ, 76019 повернути ОСОБА_1 зайво сплачені 11 серпня 2015 року по квитанції № 0801002 грошові кошти в сумі 391,47 грн.( 87 гривень15 копійок за додаткові послуги та 304 гривні 32 копійки за бланк паспорта) за оформлення та видачу паспорта громадянина України для виїзду за кордон. Стягнуто з Державного бюджету України (реквізити боржника Управління Державної міграційної служби України в Івано-Франківській області ЄДРПОУ 37794486, вул. Гнатюка 29, м. Івано-Франківськ, 76019) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 487,20 грн. (чотириста вісімдесят сім гривень двадцять копійок).

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 29 лютого 2016 року рішення суду першої інстанції було залишено без змін.

Задовольняючи позовні вимоги суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що Законом №3857-XII врегульовано порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок. Статтею 7 цього Закону передбачено, що правила оформлення і видачі паспортів, їх тимчасового затримання та вилучення визначаються Кабінетом Міністрів України.

На реалізацію вищезазначеного Закону Кабінет Міністрів України постановою від 31 березня 1995 року № 231 прийняв Правила, пунктом 10 яких затверджено вичерпний перелік документів, необхідних для оформлення паспорта у разі тимчасового виїзду за кордон: заява-анкета встановленого зразка; паспорт громадянина України, свідоцтво про народження (для осіб віком до 16 років) (після прийняття документів повертається); копія виданої податковим органом довідки про присвоєння ідентифікаційного номера, крім осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомляють про це відповідні державні органи; дві фотокартки розміром 3,5 х 4,5 сантиметра; квитанція про сплату державного мита або документ, що підтверджує право на звільнення від його сплати.

Згідно зі статтею 1 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 «Про державне мито» (далі - Декрет) платниками державного мита на території України є фізичні та юридичні особи за вчинення в їхніх інтересах дій та видачу документів, що мають юридичне значення, уповноваженими на те органами.

До об'єктів справляння державного мита належить, зокрема, державне мито за видачу громадянам України закордонного паспорта на право виїзду за кордон або продовження строку його дії у розмірі 10 неоподаткованих мінімумів доходів громадян - 10х17 грн (статті 2, 3 Декрету).

Разом з цим у пункті 27 розділу І Переліку визначено розмір плати за оформлення та видачу паспорта громадянина України для виїзду за кордон, що становить 87 грн 15 коп.

Таким чином, сплата установленого Декретом державного мита покриває вартість витрат, пов'язаних із учиненням відповідачем дій щодо видачі громадянам України закордонного паспорта на право виїзду за кордон (у тому числі й вартість бланка). Тому він не вправі вимагати повторної оплати тих самих дій (послуг) на підставі іншого нормативно-правового акта.

У касаційній скарзі управління Державної міграційної служби у Івано-Франківській області не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального і процесуального права, просить скасувати судові рішення першої та апеляційної інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обгрунтування касаційної скарги зазначає, що отримання паспорта для виїзду за кордон є правом громадян України, які реалізують його на свій розсуд. Оформлення та видача паспорта здійснюється у встановленому законодавством порядку територіальним органом або підрозділом ДМС України виключно за наявності відповідного письмового волевиявлення особи. При цьому, дотримання особою певних правил, пов'язаних з процедурою оформлення та видачі паспорта (у т.ч. щодо справляння встановленої законодавством плати), є обов'язковим та не може вважатися порушенням прав особи, оскільки умовою отримання такого паспортного документу.

У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Ознак необґрунтованого застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права в касаційній скарзі не зазначено та викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Доводи та зміст оскаржуваних рішень не дає підстав для висновку, що судами попередніх інстанцій при розгляді справи допущені порушення норм матеріального та процесуального права, які відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для зміни чи скасування рішень.

Крім того, подібні правовідносини були предметом розгляду в Верховному Суді України (постанови Верховного Суду України від 03 грудня 2013 року №21-416а13, від 17 грудня 2013 року №21-441а13), рішення якого, згідно статті 244² Кодексу адміністративного судочинства України, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України.

З огляду на викладене та керуючись статтями 211, 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и в :

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою управління Державної міграційної служби у Івано-Франківській області на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 29 лютого 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Державної міграційної служби в Івано-Франківській області про зобов'язання до вчинення дій.

Копію ухвали разом з доданими до скарги матеріалами направити скаржнику.

Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.

Суддя М.М. Заїка