Провадження №22-ц/784/743/16

Головуючий у першій інстанції-Мамаєва О.В.

Доповідач апеляційної інстанції-Данилова О.О. Категорія 58

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2016 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого Данилової О.О.,

суддів: Лівінського І.В., Шаманської Н.О.,

із секретарем Гавор В.Б.,

за участю представника позивача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

ОСОБА_3

на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 8 грудня 2015 року у цивільній справі за позовом

ОСОБА_3

до ОСОБА_4

про зняття арешту з нерухомого майна

У С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2015 року ОСОБА_3 звернувся з позовом до ОСОБА_4 про зняття арешту з нерухомого майна.

Позивач зазначав, що з 2013 року в провадженні Ворошиловського районного суду м. Донецька знаходилась цивільна справа за позовом ОСОБА_4 до декількох відповідачів, в тому числі і до ОСОБА_3, про повернення позики. На забезпечення позову ухвалою того ж суду від 16 серпня 2013 року накладено арешт на належну йому квартиру АДРЕСА_1.

У зв'язку з проведенням антитерористичної операції на території розташування Ворошиловського районного суду м.Донецька, визначена підсудність цивільних справ, провадження за якими не було закінчено, - Селидівському міському суду Донецької області.

Посилаючись на те, що відомості про розгляд цивільної справи Селидівським міським судом Донецької області відсутні, розумні строки розгляду справи сплинули, а вжиті заходи забезпечення позову порушують право власності, ОСОБА_3 просив зняти арешт з квартири АДРЕСА_1

До участі в справі як третю особу залучено реєстраційну службу ММУЮ.

Відповідач ОСОБА_4 проживає на тимчасово непідконтрольній Україні території (м.Донецьк), де УДППЗ "Укрпошта" не здійснює пересилання поштовою кореспонденції. Про час та місце судового розгляду він повідомлявся через засоби масової інформації.

Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 8 грудня 2015 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просив рішення скасувати та задовольнити його позов. Апелянт не погодився з висновком суду про неможливість ідентифікувати майно, на яке накладено арешт, та висновком про відсутність доказів закінчення розгляду справи, а тому вважав рішення таким, що порушує його право на майно.

Справу розглянуто апеляційним судом у відсутності відповідача ОСОБА_4 з вищеназваних обставин.

Перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_3 підлягає лише частковому задоволенню за наступним.

Так, судом встановлено, що з 2012 року в провадженні Ворошиловського районного суду м.Донецька знаходилась цивільна справа (№0508/4179/2012) за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_3 та ТОВ «Донстроймарк» про стягнення боргу за договором позики.

Ухвалою Ворошиловського районного суду м.Донецька від 16 серпня 2013 року відповідно до статей 151-153 ЦПК вжиті заходи забезпечення позову та накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_3 (а.с.7, 66).

3 вересня 2013 року Ворошиловським районним судом м. Донецька ухвалено заочне рішення про задоволення позову (47-49), яке ухвалою того ж суду від 15 жовтня 2013 року скасовано з призначенням нового судового розгляду на 6 листопада 2013 року (а.с.50-51).

Матеріали справи не містять відомостей про закінчення провадження у справі Ворошиловським районним судом м.Донецька, або про передачу цієї справи Селидівському міському суду Донецької області за визначеною підсудністю у зв'язку з проведенням антитерористичної операції (а.с.68).

Зі змісту позовної заяви та підстав позову ОСОБА_3.(а.с.3-6) вбачається, що ним порушене питання про зняття арешту, накладеного ухвалою суду про забезпечення позову, тобто фактично порушене питання про скасування заходів забезпечення позову, застосованих в іншій цивільній справі.

Порядок вирішення питань про скасування заходів забезпечення позову врегульований статтею 154 ЦПК.

Законом не передбачено зняття арешту з майна, накладеного судом в порядку забезпечення позову в іншій цивільній справі, шляхом подання окремого позову.

До того ж, з матеріалів справи вбачається, що за відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно обтяження спірної квартири зареєстроване не на підставі ухвали суду, а на підставі постанови заступника начальника відділу Червоногвардійського ВДВС Макіївського МУЮ (а.с.17 зворот). Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень, в тому числі щодо звільнення майна з-під арешту, регулюються розділом УІ ЦПК та Законом України «Про виконавче провадження», зокрема статтею 60 цього закону.

Таким чином, колегія суддів не вбачає порушень цивільних прав ОСОБА_3, які можуть бути захищені шляхом заявлення окремого позову.

При цьому апелянт не позбавлений права звернутись з заявою до відповідного суду з дотриманням правил підсудності, враховуючи норми Закону «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції» від 12 серпня 2014 року та Розпорядження ВССУ «Про визначення територіальної підсудності справ» № 27/0/38-14 від 2 вересня 2014 року, в порядку статті 154 ЦПК.

Оскільки суд першої інстанції не звернув належної уваги на характер правовідносин, що виникли внаслідок вжиття судом заходів забезпечення позову в іншій цивільній справі, та відмовив у задоволенні позову за недоведеністю позивачем його підстав, рішення суду підлягає зміні в частині підстав відмови в задоволенні вимог ОСОБА_3

Посилання апелянта на порушення права власності на нерухому майно не змінює характер правовідносин, які фактично виникли у сфері процесуальних, а не цивільних правовідносин, та не може бути достатньою підставою для задоволення вимог ОСОБА_3, заявлених у такий спосіб.

Необхідність дотримуватись порядку вирішення питань про скасування заходів забезпечення позову, який передбачений процесуальним законом, не можна вважати обмеженням права особи на судовий захист та порушенням принципів, передбачених статтею 124 Конституції України щодо юрисдикції судів.

Підстав для скасування судового рішення в повному обсязі та задоволення позову ОСОБА_3 колегія суддів не вбачає.

Керуючись статтями 308, 315 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 8 грудня 2015 року змінити в частині підстави відмови в позові, якою є наявність іншого порядку вирішення спору.

В іншій частині судове рішення залишити без зміни.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але протягом двадцяти днів з цього часу може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий О.О.Данилова

Судді: І.В.Лівінський

Н.О.Шаманська