КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа : № 705/6842/14-а Головуючий у 1-й інстанції: Кімстачов О.С.

Суддя-доповідач: Старова Н.Е.

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 березня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючої судді: Старової Н.Е.,

суддів: Мєзєнцева Є.І., Чаку Є.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Уманського міськрайонного суду Черкаської області у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Уманської міської ради Черкаської області про визнання протиправними та скасування рішень,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА _2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Уманської міської ради Черкаської області про визнання протиправними та скасування: рішення від 18.03.2014 №2-51/6 «Про обрання секретаря міської ради», та № 4-51/6 «Про затвердження заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів міської ради, секретаря виконавчого комітету міської ради та персонального складу виконавчого комітету Уманської міської ради VI скликання»; рішення від 30.05.2014 №3.4-54/6 «Про тимчасове виконання обов'язків міського голови».

Постановою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 18.11.2015 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, апелянт звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

Справа розглянута відповідно до вимог п.2 ч.1 ст.197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, із зміною спірної постанови в частині мотивів відмови у задоволенні позову.

Як видно з матеріалів справи, позивач оскаржує вищевказані рішення Уманської міської ради 51 сесії VI скликання: від 18.03.2014 № 2-51/6 (а.с.7), від 18.03.2014 №4-51/6 (а.с.8), від 30.05.2014 №3.4-54/6 (а.с.38) у зв'язку з призначенням на посаду заступника міського голови ОСОБА_3, депутата міської ради, та з огляду на порушенням встановленої процедури прийняття таких рішень.

Позивач посилається на порушення норм Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» під час проведення вказаної сесії Уманської міської ради, та прийняття оскаржуваних рішень, всупереч вимог щодо несумісності посади заступника міського голови та заборони бути депутатом ради. Вважає, що оскаржувані рішення, прийняті внаслідок порушення Закону, є узурпацією місцевого самоврядування та порушенням прав, свобод та законних інтересів громадян, тому такі рішення підлягають скасуванню.

Суд встановив, що згідно наявних матеріалів до 51 сесії міської ради (а.с.9-11) та протоколу 51 (позачергової) сесії Уманської міської ради VI скликання 18.03.2014 № 51 (а.с.113-119) - на розгляд на вказаній сесії були підготовлені та включені до порядку денного такі питання: 1. Про дострокове припинення повноважень секретаря міської ради; 2. Про обрання секретаря міської ради; 3. Про припинення повноважень членів виконавчого комітету Уманської міської ради VI скликання; 4. Про затвердження заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів міської ради, секретаря виконавчого комітету міської ради та персонального складу виконавчого комітету Уманської міської ради VI скликання; 5. Різне. З питань 1-4 порядку денного були підготовлені проекти відповідних рішень Уманської міської ради.

Зазначена сесія Уманської міської ради була скликана секретарем міської ради ОСОБА_4 і проведена 18.03.2014 року. Відкрив і вів сесію також секретар міської ради ОСОБА_4 Рішенням Уманської міської ради №1-51/6 (а.с.6) вирішено достроково припинити повноваження секретаря міськради ОСОБА_4, який запропонував депутатам для подальшої роботи обрати іншого головуючого з числа депутатів ради, а саме: запропонував обрати депутата ОСОБА_3 Депутати підтримали вказану кандидатуру («за» проголосував 31 депутат, що зафіксовано у протоколі сесії (а.с.117), загальна кількість депутатів Уманської міської ради - 38).

Приписами ч.10 ст.46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що сесію сільської, селищної, міської ради відкриває і веде відповідно сільський, селищний, міський голова, а у випадках, передбачених частиною шостою цієї статті, - секретар ради; сесію районної у місті, районної, обласної ради - голова ради або відповідно заступник голови районної у місті, районної ради чи перший заступник, заступник голови обласної ради. У випадку, передбаченому частиною восьмою цієї статті, сесію відкриває за дорученням групи депутатів, з ініціативи якої скликана сесія, один з депутатів, що входить до її складу, а веде за рішенням ради - один з депутатів цієї ради.

Решту сесії міськради як головуюча вела депутат ОСОБА_3, яка в подальшому і підписала оспорювані рішення міськради №2-51/6, №4-51/6. З огляду на вказане, у зв'язку з припиненням повноважень секретаря міської ради, який у встановленому законом порядку скликав позачергову сесію міськради, рада, враховуючи положення ч.10 ст.46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» своїм протокольним рішенням обрала одного з депутатів цієї ради для продовження ведення вже відкритої сесії міської ради.

Відтак, твердження позивача про узурпацію місцевого самоврядування та проведення засідання сесії ОСОБА_3 всупереч вимог закону не відповідають дійсності. Сесія, яка була скликана повноважним секретарем міської ради ОСОБА_4, після припинення його повноважень як секретаря, продовжила свою роботу і не було необхідності чи обов'язку ради в її закритті та подальшому новому (черговому) скликанні в порядку, передбаченому ч.8 ст.46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Рішення Уманської міської ради 51 сесії VI скликання від 18.03.2014 №2-51/6 «Про обрання секретаря міської ради» депутата міської ради ОСОБА_5 було прийняте на засіданні сесії ради 18.03.2014 більшістю депутатів від загального складу ради, голосування за цю кандидатуру було таємним (а.с.117), що відповідає вимогам ч.1 ст.50, ч.2, 3 ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Крім того, як видно з вказаного вище Протоколу сесії, рішення міської ради приймались переважною більшістю голосів, що також спростовує доводи апелянта.

Стосовно законності рішення Уманської міської ради від 18.03.2014 №4-51/6 «Про затвердження заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів міської ради, секретаря виконавчого комітету міської ради та персонального складу виконавчого комітету Уманської міської ради VI скликання», яким призначено на посаду заступника міського голови ОСОБА_3, яка є депутатом міської ради, то позиція позивача ґрунтується на тому, що ОСОБА_3 не могла бути призначена заступником міського голови з огляду на те, що була депутатом даної ради.

Суд першої інстанції дійшов хибного висновку щодо нерозповсюдження вимог передбачених ч.4 ст.12 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» щодо обмеження сумісності на посаду заступника міського голови, з огляду на таке.

Приписами ч.3 ст.51 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що заступник міського голови за посадою є членом виконавчого комітету ради. Положення ч.7 ст.51 вказаного Закону поширюються на осіб, які входять до складу виконавчого комітету ради і працюють в ньому на постійній основі, вимоги щодо обмеження сумісності їх діяльності з іншою роботою (діяльністю), встановлені Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» для міського голови. Такі вимоги визначено у ч.4 ст.12 вказаного Закону. Тобто заступник міського голови не може бути депутатом будь-якої ради. Крім того, положеннями ч.9 ст.51 вказаного Закону міститься пряма заборона входити до складу виконавчого комітету міської ради депутатам відповідної ради, крім секретаря ради.

Водночас, у разі коли на посаду заступника міського голови затверджена особа, яка є депутатом відповідної міської ради, повноваження такого депутата міської ради припиняються достроково без прийняття рішення ради. Це положення передбачено п.4 ч.1 ст.5 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад». У цьому випадку підставою дострокового припинення повноважень депутата міської ради буде рішення міської ради про затвердження відповідної особи на посаду заступника міського голови. А отже, прийняття рішення від 18.03.2014 №4-51/6 про затвердження ОСОБА_3 на посаді заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів не мало перепоною статус депутата міської ради ОСОБА_3, а лише призвело до позбавлення останньої статусу депутата.

Відтак, при прийнятті оспорюваного рішення від 18.03.2014 №4-51/6 про обрання депутата ОСОБА_3 на посаду заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів Уманська міська рада діяла в межах своїх повноважень, у спосіб, передбачений законом, без порушень вимог законодавства України.

З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку що доводи позивача про прийняття оскаржуваних рішень від 18.03.2014 № 2-51/6 та №4-51/6 з порушенням вимог закону не відповідають дійсності. Відтак, з огляду на те, що вищевказані рішення прийнято правомірно, відповідно похідні вимоги про визнання неправомірним та скасування рішення від 30.05.2014 №3.4-54/6 не підлягають задоволенню.

Колегія суддів також зазначає, що згідно з ч.1 ст.6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. Згідно з п. 8 ч. 1 ст. З КАС України позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду.

Неодмінним елементом правовідносин є їх зміст, тобто суб'єктивне право особи та її юридичний обов'язок. Відтак, судовому захисту підлягає суб'єктивне право особи, яке порушується у конкретних правовідносинах.

У рішенні від 01.12.2004 року №18-рп/2004 Конституційний суд України розтлумачив, що поняття «охоронюваний законом інтерес» треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально правовим засадам.

Отже, охоронюваний законом інтерес полягає у прагненні особи набути певних матеріальних або нематеріальних благ з метою задоволення певних потреб, якщо такі прагнення є абстрактними, тобто випливають із певного суб'єктивного права у конкретних правовідносинах. Тому порушення охоронюваного законом інтересу, яке дає підстави для звернення особи за судовим захистом, є створення об'єктивних перешкод на шляху до здобуття відповідного матеріального та/або нематеріального блага.

При цьому, особа на власний розсуд визначає чи порушені її права, свободи чи інтереси рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. Водночас, задоволення відповідних вимог особи можливе лише в разі об'єктивної наявності порушення, тобто встановлення, що рішення, дія або бездіяльність протиправно породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.

Викладені висновки кореспондуються із нормами п. п. 1, 8 ч. 1 ст. 3, ч. 2 ст. 4, ч. 1 ст. 17 КАС України.

З цього слідує, що під час розгляду кожної справи суд повинен встановити чи має місце порушення прав та інтересів особи, адже без цього не можна виконати завдання судочинства. Якщо особа не довела факту порушення особисто своїх прав чи інтересів, то навіть у разі, якщо дії суб'єкта владних повноважень є протиправними, підстав для задоволення позову немає.

Звернення до суду є способом захисту порушених суб'єктивних прав, а не способом відновлення законності та правопорядку у публічних правовідносинах.

У даному випадку, апелянтом, крім загальних посилань, не надано жодних належних доказів, в розумінні ст.70 КАС України, порушення особистих прав у спірних правовідносинах, як і не наведено обґрунтованих мотивів, яким чином оскаржувані рішення відповідача породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки ОСОБА_2 у сфері публічно-правових відносин.

Згідно з ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач як суб'єкт владних повноважень на виконання вимог ч.2 ст.71 КАС України, довів правомірність прийнятих рішень та обґрунтував свою правову позицію у встановленому порядку.

Судова колегія апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції правомірно відмовлено в задоволенні адміністративного позову, проте порушено норми матеріального права в мотивувальній частині постанови при наданні правової оцінки порушення вимог сумісності заступника міського голови.

Згідно п.1 ч.1 ст.201 КАС України, підставами для зміни постанови або ухвали суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.

З огляду на те, що суд першої інстанції правильно по суті вирішив спір, але помилково застосував до спірних правовідносин норми матеріального права, апеляційний суд приходить до висновку про необхідність зміни спірної постанови у мотивувальній частині, що стосується оскаржуваного рішення від 18.03.2014 №4-51/6.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 197, 198, 201, 205, 207, 212, 254 КАС України,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Постанову Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 18.11.2015 року змінити в частині мотивів відмови в задоволенні позову, відмовивши у задоволенні позову з урахуванням обставин зазначених у мотивувальній частині цієї постанови.

В іншій частині постанову Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 18.11.2015 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя

Судді:

Головуючий суддя Старова Н.Е.

Судді: Чаку Є.В.

Мєзєнцев Є.І.