ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2016 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

головуючого

Панталієнка П.В.,

суддів:

Волкова О.Ф., Гриціва М.І., Кривенди О.В., Маринченка В.Л., Прокопенка О.Б., Самсіна І.Л., Терлецького О.О.,

при секретарі судового засідання Ключник А.Ю., -

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_9 до управління Пенсійного фонду України в м. Калуші та Калуському районі Івано-Франківської області (далі - управління ПФУ, ПФУ відповідно) про визнання неправомірними дій щодо невиконання рішення суду в частині нарахування і виплати пенсії,

в с т а н о в и л а:

У квітні 2012 року ОСОБА_9 звернулася до суду з позовом, відповідно до якого просила визнати:

- неправомірними дії управління ПФУ, допущені при невиконанні рішень судів та безпідставному зменшенні і виплаті їй пенсії з 1 січня 2012 року;

- нечинним розпорядження відповідача від 10 січня 2012 року № 115057;

- зобов'язати управління ПФУ проводити виплату пенсії з 1 січня 2012 року згідно з розпорядженням управління ПФУ від 27 травня 2011 року, рішеннями судів від 6 травня 2011 року, 4 квітня 2012 року з урахуванням положень частини першої статті 50 , частини четвертої статті 54 , пункту 3 статті 67 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон № 796-ХІІ) і виплатити різницю в недоплаченій пенсії в розмірах, встановлених законом.

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області постановою від

12 червня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 6 жовтня 2014 року, позов задовольнив частково: визнав неправомірними дії управління ПФУ щодо ненарахування і невиплати ОСОБА_9 державної пенсії по інвалідності та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та 75 % мінімальної пенсії за віком на підставі статей 50 , 54 Закону № 796-ХІІ з урахуванням статті 67 цього Закону виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої частиною першою 'статті 28 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» ; скасував розпорядження управління ПФУ від 10 січня 2012 року № 115057. В решті в задоволенні позову відмовив.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 9 липня 2015 року рішення судів попередніх інстанцій залишив без змін.

6 серпня 2015 року управління ПФУ звернулося до Верховного Суду України із заявою про перегляд зазначеної ухвали суду касаційної інстанції з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

На обґрунтування заяви додано копію ухвали Вищого адміністративного суду України від 9 червня 2015 року (справа № К/800/6312/14), яка, на думку управління ПФУ, підтверджує неоднакове застосування судом касаційної інстанції пункту 3 Перехідних положень Закону України від 22 грудня 2011 року № 4282-VІ «Про Державний бюджет України на 2012 рік» (далі - Закон № 4282-VI) та статей 50, 52, 54 Закону № 796-ХІІ, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

У справі, яка розглядається, суд касаційної інстанції погодився із висновком судів попередніх інстанцій про часткове задоволення позовних вимог з огляду на те, що положення Закону № 4282-VI та Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Порядок, постанова № 1210 відповідно) не можуть бути застосовані до перерахунку пенсії позивача в бік зменшення з 1 січня 2012 року, оскільки зазначені нормативно-правові акти набрали чинності 1 січня 2012 року, а пенсія призначена у 1996 році.

Натомість у рішенні, наданому на підтвердження наведених у заяві доводів, суд касаційної інстанції дійшов висновку про те, що, здійснюючи нарахування і виплату пенсії позивачу починаючи з 1 січня 2012 року у розмірі, встановленому Законом № 4282- VІ та Порядком, пенсійний орган діяв на підставі та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Вирішуючи питання про усунення неоднакового правозастосування, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України виходить із такого.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі № 796-ХІІ.

Статтею 49 цього Закону передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Відповідно до статті 50 Закону № 796-ХІІ особам, віднесеним до категорії 1, які є інвалідами ІІ групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком.

Згідно зі статтею 54 вказаного Закону в усіх випадках розмір пенсій для інвалідів ІІ групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком.

Разом з цим пунктом 3 Перехідних положень Закону № 4282-VI, зокрема, встановлено, що у 2012 році норми і положення статей 20-23, 30, 31, 37, 39, 48,

50-52, 54 Закону № 796-ХІІ застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету ПФУ на 2012 рік.

Вказана норма Закону № 4282-VI неконституційною не визнавалась та її дія у 2012 році не зупинялась.

На виконання згаданої вище норми Закону № 4282-VI Кабінет Міністрів України 23 листопада 2011 року прийняв постанову № 1210, якою затвердив Порядок.

1 січня 2012 року зазначені нормативно-правові акти набрали чинності та з цієї дати пунктами 11 і 13 Порядку визначено інші розміри основної та додаткової пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою.

Тобто, починаючи з 1 січня 2012 року порядок виплати і розмір спірних пенсійних виплат встановлювались одночасно Законом № 796-ХІІ, Законом № 4282-VI та Порядком, які по-різному врегульовували спірні питання.

Водночас, на думку колегії суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, за загальним правилом дії норм права у часі, оскільки Закон № 4282-VI був прийнятий пізніше Закону № 796-ХІІ, а на виконання Закону № 4282-VI Кабінет Міністрів України затвердив Порядок, то саме положення Закону № 4282-VI та Порядку підлягають пріоритетному застосуванню до спірних відносин.

У справі, яка розглядається, суди встановили, що оспорюваним розпорядженням ОСОБА_9 з 1 січня 2012 року здійснено перерахунок пенсії у зв'язку із набранням чинності Законом № 4282-VI та Порядком.

За таких обставин Вищий адміністративний суд України ухвалою від 9 липня

2015 року, залишаючи без змін рішення судів попередніх інстанцій, якими частково задоволено позовні вимоги, неправильно застосував норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

За правилом підпункту «а» пункту 2 частини другої статті 243 КАС за наявності підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу, суд має право у разі неправильного застосування судом норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору, скасувати судове рішення (судові рішення) та ухвалити нове судове рішення.

За таких обставин порушення судом касаційної інстанції норми матеріального права є підставою для скасування постановлених у справі судових рішень судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій та прийняття нової постанови - про відмову у задоволенні позову ОСОБА_9

Керуючись статтями 241-243 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

п о с т а н о в и л а:

Заяву управління Пенсійного фонду України в м. Калуші та Калуському районі Івано-Франківської області задовольнити частково.

Постанову Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від

12 червня 2012 року, ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від

6 жовтня 2014 року та Вищого адміністративного суду України від 9 липня

2015 року скасувати.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_9 відмовити.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого пунктом 3 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий

П.В. Панталієнко

Судді:

О.Ф. Волков

М.І. Гриців

О.В. Кривенда

В.Л. Маринченко

О.Б. Прокопенко

І.Л. Самсін

О.О. Терлецький