ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

^{_____________________________________________________________________________________________}

^{П О С Т А Н О В А}

^{ІМЕНЕМ УКРАЇНИ}

"02" березня 2016 р.

Справа № 915/1791/15

Одеський апеляційний господарський суд у складі:

Головуючого судді Принцевської Н.М.;

суддів Діброви Г.І., Лисенко В.А.;

при секретарі судового засідання Саломатовій К.А.;

за участю представників сторін:

від позивача - Петров В-П.С., за довіреністю № 586 від 30.12.2015 року;

від позивача - Грінченко В.В., за довіреністю № 575 від 30.12.2015 року;

від відповідача - не з'явився;

від третьої особи - не з'явився;

Розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2, Миколаївська область, Снігурівський район, м. Снігурівка

на рішення господарського суду Миколаївської області від 05.01.2016 року

у справі № 915/1791/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство „Нібулон", м. Миколаїв

до Редакції Снігурівської районної газети „Вісті Снігурівщини", Миколаївська область, Снігурівський район, м. Снігурівка

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2, Миколаївська область, Снігурівський район, м. Снігурівка

про захист ділової репутації, визнання інформації недостовірною, спростування недостовірної інформації,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 05.01.2016 року по справі № 915/1791/15 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство „Нібулон", м. Миколаїв (Далі - ТОВ СП „Нібулон") до Редакції Снігурівської районної газети „Вісті Снігурівщини", Миколаївська область, Снігурівський район, м. Снігурівка за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2, Миколаївська область, Снігурівський район, м. Снігурівка про захист ділової репутації, визнання інформації недостовірною, спростування недостовірної інформації задоволені в повному обсязі. Суд визнав недостовірною та такою, що принижує ділову репутацію інформацію про ТОВ СП "Нібулон", поширену Редакцією Снігурівської районної газети "Вісті Снігурівщини" у друкованому виданні громадсько-політичної газети "Вісті Снігурівщини" від ІНФОРМАЦІЯ_1 НОМЕР_1 (НОМЕР_2) а саме: ІНФОРМАЦІЯ_2 та зобов'язав Редакцію Снігурівської районної газети "Вісті Снігурівщини" (код ЄДРПОУ 02474204) спростувати вказану недостовірну інформацію шляхом розміщення спростування у друкованому виданні громадсько-політична газета "Вісті Снігурівщини" набраного тим же шрифтом і поміщеним під заголовком "Спростування" на тому ж місці шпальти, де містилась інформація, яка спростовується у запланованому найближчому випуску після набрання рішенням суду законної сили у такій редакції: "У випуску громадсько-політичної газети "Вісті Снігурівщини" від ІНФОРМАЦІЯ_1 НОМЕР_1 (НОМЕР_2) на шостій сторінці у статті під заголовком "НИБУЛОНу" все мало" була розміщена недостовірна інформація про Товариство з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство "НІБУЛОН". Повідомляємо, що інформація під вказаним заголовком в частині, яка стосується ТОВ СП "НІБУЛОН" не відповідає дійсності та визнана недостовірною відповідно до рішення суду." Також суд стягнув з Редакції Снігурівської районної газети "Вісті Снігурівщини" на користь ТОВ СП "Нібулон" судовий збір в сумі 2 436,00 грн.

Мотивуючи дане рішення, місцевий господарський суд зазначив, що інформація, яка була поширена Редакцією Снігурівської районної газети "Вісті Снігурівщини" у друкованому виданні громадсько-політичної газети "Вісті Снігурівщини" від ІНФОРМАЦІЯ_1 НОМЕР_1 (НОМЕР_2 стосується позивача, є недостовірною та завдає шкоди діловій репутації позивача, а отже в наявності є всі обставини, які підтверджують склад правопорушення в діях відповідача. Крім того, відповідачем не надано жодного доказу на спростування доводів позивача щодо недостовірності інформації.

Не погоджуючись із винесеним рішенням, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 звернувся з апеляційною скаргою до Одеського апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати рішення місцевого господарського суду та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Скаржник вважає, що рішення є незаконним та таким, що прийняте з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Апелянт зазначає, що згідно отриманих ним даних з мережі Інтернет, площа земельних ділянок ТОВ СП „Нібулон" 56 га, що на 1 га більше офіційно зареєстрованих позивачем розпаханих доріг та лісосмуг.

17.02.2016 року від представника позивача через відділ діловодства суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому ТОВ СП „Нібулон" просило залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення місцевого господарського суду без змін.

Представники відповідача та третьої особи в судове засідання не з'явились, про час, дату та місце його проведення повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень та витягом з реєстру на відправку простої пошти з повідомленням. За таких обставин, судова колегія вважає можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, повторно розглядає матеріали господарської справи та викладені в апеляційній скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників позивача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи на шостій сторінці друкованого видання громадсько-політичної газети "Вісті Снігурівщини" від ІНФОРМАЦІЯ_1 НОМЕР_1 (НОМЕР_2) Редакцією Снігурівської районної газети "Вісті Снігурівщини" була поширена інформація під заголовком "ІНФОРМАЦІЯ_2".

В даній інформації було зазначено текст наступного змісту: ІНФОРМАЦІЯ_2.

ТОВ СП „Нібулон", не погоджуючись з даною інформацією, вважає її недостовірною та такою, що принижує його ділову репутацію, що і стало причиною зверненння до господарського суду Миколаївської області за захистом свого порушеного права з позовною заявою про захист ділової репутації, визнання інформації недостовірною та спростування недостовірної інформації.

В обґрунтування недостовірності інформації щодо самовільного зайняття земельних ділянок ТОВ СП „Нібулон" надав лист Виконавчого комітету Червонодолинської сільської ради Снігурівського району Миколаївської області від 02.10.2015 року № 823, в якому зазначено, що він є сумлінним землекористувачем, не використовує у своїй діяльності земельні ділянки полезахисних лісових смуг та польові дороги, а факти порушення вимог земельного законодавства відсутні.

Щодо інформації про ухилення від сплати податків, ТОВ СП „Нібулон" надав довідки про відсутність заборгованості з податків, зборів, платежів, що контролюються органами доходів і зборів від 06.10.2015 №671/10/14-28-25-14; від 04.09.2015 № 21522/10/28-10-23-26; від 31.07.2015 №18995/10/28-10-23-26; від 06.07.2015 № 16823/10/28-10-23-26; від 05.06.2015 №13999/10/28-10-23-26; від 03.04.2015 №8506/10/28-10-23-26; від 11.03.2015 №5574/10/28-10-23-26, які наявні в матеріалах справи.

Згідно пункту 2 Постанови Пленуму Верховного суду України від 27.02.2009 N 1 „Про судову практику у справах про захист та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи", при розгляді справ про захист гідності, честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи суди повинні точно і неухильно застосувати положення Конституції України, Цивільного кодексу України, законів України від 16 листопада 1992 року N 2782-XII "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні", від 2 жовтня 1992 року N 2657-XII "Про інформацію", від 21 грудня 1993 року N 3759-XII "Про телебачення і радіомовлення", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів" та інших нормативно-правових актів, що регулюють вказані суспільні відносини.

Стаття 32 Конституції України гарантує кожному право на судовий захист від недостовірної інформації та право вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Водночас стаття 34 Конституції України кожному гарантує право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.

Згідно статті 68 Конституції України поряд з правами та свободами встановлює обов'язок членів суспільства неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Відповідно до статті 94 Цивільного кодексу України юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати.

В пунктах 1, 4, 7 статті 277 Цивільного кодексу України визначено, що фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.

Однак, згідно ч.1 ст. 91 Цивільного кодексу України юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині.

Статтями 37, 41 Закону України "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні" визначено, що громадяни, юридичні особи і державні органи, а також їх законні представники мають право вимагати від редакції друкованого засобу масової інформації опублікування ним спростування поширених про них відомостей, що не відповідають дійсності або принижують їх честь та гідність. Якщо редакція не має доказів того, що опубліковані нею відомості відповідають дійсності, вона зобов'язана на вимогу заявника опублікувати спростування їх у запланованому найближчому випуску друкованого засобу масової інформації або опублікувати його за власною ініціативою. Спростування повинно бути набрано тим же шрифтом і поміщено під заголовком "Спростування" на тому ж місці шпальти, де містилося повідомлення, яке спростовується. Обсяг спростування не може більше ніж удвічі перевищувати обсяг спростовуваного фрагменту опублікованого повідомлення або матеріалу. Забороняється вимагати, щоб спростування було меншим, ніж половина стандартної сторінки машинописного тексту. Редакції, засновники, видавці, розповсюджувачі, державні органи, організації та об'єднання громадян несуть відповідальність за порушення законодавства про друковані засоби масової інформації.

Статтею 27 Закону України „Про інформацію" передбачено, що порушення законодавства України про інформацію тягне за собою дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно із законами України.

Згідно пункту 5 Постанови Пленуму Верховного суду України від 27.02.2009 N 1 „Про судову практику у справах про захист та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи", відповідно до статей 94, 277 ЦК фізична чи юридична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. При цьому суди повинні враховувати такі відмінності: а) при спростуванні поширена інформація визнається недостовірною, а при реалізації права на відповідь - особа має право на висвітлення власної точки зору щодо поширеної інформації та обставин порушення особистого немайнового права без визнання її недостовірною; б) спростовує недостовірну інформацію особа, яка її поширила, а відповідь дає особа, стосовно якої поширено інформацію.

Відповідно до пунктів 9, 15 вищевказаної Постанови ВСУ відповідачами у справі про захист гідності, честі чи ділової репутації є фізична або юридична особа, яка поширила недостовірну інформацію, а також автор цієї інформації. Якщо позов пред'явлено про спростування інформації, опублікованої в засобах масової інформації, то належними відповідачами є автор і редакція відповідного засобу масової інформації чи інша установа, що виконує її функції, оскільки згідно зі статтею 21 Закону про пресу ( 2782-12 ) редакція або інша установа, яка виконує її функції, здійснює підготовку та випуск у світ друкованого засобу масової інформації. При розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право. Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі. Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені). Спростування поширеної недостовірної інформації повинно здійснюватись незалежно від вини особи, яка її поширила.

Аналізуючи зміст оспорюваної інформації, докази надані позивачем, відсутність з боку відповідача будь-яких належних та допустимих доказів розміщення ним достовірної інформації відносно позивача, апеляційна інстанція погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно визнання недостовірною та такою, що принижує ділову репутацію, інформацію про ТОВ СП „Нібулон", поширену відповідачем.

Крім того, місцевий господарський суд вірно визначив, що поширена у друкованому виданні громадсько-політичної газети "Вісті Снігурівщини" від ІНФОРМАЦІЯ_1 НОМЕР_1 (НОМЕР_2) відповідачем інформація носить характер фактичного твердження, оскільки вказує на факт орання позивачем доріг біля лісосмуг та кількість гектарів зораних земель, ухилення від сплати податків.

Як наслідок, є вірним рішення місцевого господарського суду і в частині зобов'язання відповідача спростувати опубліковану ним недостовірну інформацію.

Колегія суддів вважає за потрібне зазначити, що відповідачем та апелянтом ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції не надано жодного доказу того, що інформація, яка поширена у друкованому виданні громадсько-політичної газети "Вісті Снігурівщини" від ІНФОРМАЦІЯ_1 НОМЕР_1 (НОМЕР_2) є достовірною. Крім того, не спростовано доводів ТОВ СП „Нібулон" щодо недостовірності такої інформації.

Апеляційною інстанцією не приймаються до уваги посилання апелянта на дані, отримані з мережі Інтернет, оскільки вони не є належними та допустимими доказами, в розумінні ст.ст. 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на вищевикладене, судова колегія вважає, що норми чинного законодавства місцевим господарським судом застосовані правильно, рішення відповідає приписам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи, а мотиви, з яких подана апеляційна скарга, не можуть бути підставою для скасування рішення, оскільки спростовуються вищевикладеним.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу ОСОБА_2, Миколаївська область, Снігурівський район, м. Снігурівка слід залишити без задоволення, а рішення господарського суду Миколаївської області від 05.01.2016 року у даній справі - без змін.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.

Керуючись ст.ст. 49; 99; 101-103; 105; Господарського процесуального кодексу України, Одеський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, Миколаївська область, Снігурівський район, м. Снігурівка на рішення господарського суду Миколаївської області від 05.01.2016 року по справі № 915/1791/15 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Миколаївської області від 05.01.2016 року по справі № 915/1791/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий Н.М. Принцевська

Судді: Г.І. Діброва

В.А. Лисенко