ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 лютого 2016 року м. Київ К/800/9477/13

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого:

Штульман І.В. (доповідач),

суддів:

Олексієнка М.М.,

Рецебуринського Ю.Й., -

провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд справи за позовом ОСОБА_4 до Державної митної служби України, Чернівецької обласної митниці про визнання протиправним наказу, поновлення на державній службі та на посаді, стягнення коштів за час вимушеного прогулу, за касаційною скаргою Чернівецької обласної митниці на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 21 вересня 2012 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2013 року, -

в с т а н о в и в :

У лютому 2012 року ОСОБА_4 звернувся в суд з позовом, у якому просив визнати протиправним наказ Державної митної служби України від 18 січня 2012 року № 78-к в частині припинення перебування його на державній службі в митних органах України за порушення Присяги державного службовця (далі - Присяга), поновити на посаді старшого інспектора сектору митного оформлення № 5 відділу митного оформлення № 1 митного поста «Вадул-Сірет» Чернівецької обласної митниці з виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 21 вересня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2013 року, позовні вимоги задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ Державної митної служби України від 18 січня 2012 року № 78-к «Про припинення перебування на державній службі» в частині припинення перебування ОСОБА_4 на державній службі в митних органах України на посаді старшого інспектора сектору митного оформлення № 5 відділу митного оформлення № 1 митного поста «Вадул-Сірет» Чернівецької обласної митниці. Поновлено позивача на державній службі в митних органах України на вказаній посаді. Стягнуто з Чернівецької обласної митниці на користь ОСОБА_4 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу за період з 19 січня 2012 року по день поновлення на посаді, за відрахуванням сум отриманої допомоги по безробіттю.

У касаційній скарзі Чернівецька обласна митниця, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, просить скасувати постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 21 вересня 2012 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2013 року і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що з 1 листопада 1993 року ОСОБА_4 працював на різних посадах в митних органах України. Присягу позивач прийняв 7 червня 1995 року. З 17 липня 2010 року ОСОБА_4 займав посаду старшого інспектора сектору митного оформлення № 5 відділу митного оформлення № 1 митного поста «Вадул-Сірет» Чернівецької обласної митниці.

На підставі наказу Чернівецької обласної митниці від 13 січня 2012 року № 17 проведено службову перевірку в період з 13 по 16 січня 2012 року для з'ясування обставин неналежного виконання службових обов'язків працівниками сектора митного оформлення № 5 відділу митного оформлення № 1 митного поста «Вадул-Сірет» щодо здійснення митного контролю контрольованого транспортного засобу, що переміщувався через міжнародний автомобільний пункт пропуску «Порубне-Сірет». На час проведення перевірки позивача було відсторонено від виконання службових обов'язків за посадою із збереженням заробітної плати.

За результатами перевірки комісією складено доповідну записку, в якій зазначено, що 13 січня 2012 року вантажний транспортний засіб з причепом марки «ДАФ» р/н LTM00267/LTM1J63 з 17 по 19 годину безконтрольно, без супроводження та без проведення необхідних митних процедур працівниками сектора митного оформлення № 5 відділу митного оформлення № 1 митного поста «Вадул-Сірет» прослідував від кабіни паспортного контролю, перетнувши зону митного контролю, як в напрямку в'їзду в Україну, так і в напрямку виїзду з України, здійснив маневр розвороту за приміщенням єдиного офісу та в подальшому безперешкодно прослідував на виїзд з пункту пропуску в сторону Румунії. Встановлене свідчить, що, зокрема, ОСОБА_4 не виконав розпорядження керівника, не забезпечив дотримання режиму зони митного контролю під час в'їзду цього транспортного засобу у пункт пропуску «Порубне-Сірет», не вніс необхідної інформації до ПІК «Інспектор-2006» стосовно транспортного засобу та внаслідок недбалого виконання своїх службових обов'язків порушив вимоги статтей 40, 41, 51, 359, 363 Митного кодексу України (далі - МК) та законодавства, яке регламентує здійснення митної справи, не виявив і не припинив порушення митних правил, передбачених статтями 239, 333, 334 МК.

На підставі доповідної записки Чернівецькою обласною митницею до Державної митної служби України було направлено подання про припинення перебування позивача на державній службі в митних органах України відповідно до пункту 6 частини 1 статті 30 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-XII (далі - Закон № 3723-XII) за порушення Присяги.

Наказом Державної митної служби України від 18 січня 2012 року № 78-к «Про припинення перебування на державній службі» за порушення Присяги припинено перебування ОСОБА_4 на державній службі в митних органах відповідно до пункту 6 частини 1 статті 30 № 3723-XII.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що відповідачами не доведено факту несумлінного виконання позивачем своїх службових обов'язків, що призвело б до порушення закону і давало б підстави для припинення перебування його на державній службі. Маючи можливість кваліфікувати дії посадової особи митного органу як дисциплінарне правопорушення, митним органом неправомірно кваліфіковано його як порушення Присяги, що призвело до істотного обмеження юридичних гарантій прав особи від незаконного звільнення, яке закріплено статтею 43 Конституції України.

Так, відповідно до статті 413 МК (який був чинний на час виникнення спірних відносин) посадові особи митної служби України, вперше прийняті на службу до митних органів, приймають Присягу.

Пунктом 6 частини 1 статті 30 Закону № 3723-XII передбачено, що державна служба припиняється у разі відмови державного службовця від прийняття або порушення Присяги, передбаченої у статті 17 цього Закону.

Текст Присяги наведено у частині 2 статті 17 Закону № 3723-XII: «Повністю усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю, що буду вірно служити народові України, суворо дотримувати Конституції та законів України, сприяти втіленню їх у життя, зміцнювати їх авторитет, охороняти права, свободи і законні інтереси громадян, з гідністю нести високе звання державного службовця, сумлінно виконувати свої обов'язки».

Аналізуючи текст Присяги, можна дійти висновку, що в основі поведінки державного службовця закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення Присяги. Тому, складаючи Присягу, державний службовець покладає на себе не тільки певні службові зобов'язання, але й моральну відповідальність за їх виконання. У зв'язку з цим як порушення Присяги слід розуміти скоєння державним службовцем проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.

Тобто, як порушення Присяги, так і дисциплінарне правопорушення може бути наслідком недотримання, порушення державним службовцем як правових, так і етичних (моральних) норм, а дисциплінарне правопорушення пов'язується лише з порушенням правових вимог щодо проходження публічної служби.

Відповідно до частини 1 статті 14 Закону № 3723-XII за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, порушення обмежень, пов'язаних з проходженням державної служби, а також за вчинок, який порочить його як державного службовця або дискредитує державний орган, в якому він працює, до державного службовця застосовуються дисциплінарні стягнення.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що до службовців, крім дисциплінарних стягнень, передбачених чинним законодавством про працю України, можуть застосовуватися такі заходи дисциплінарного впливу, як попередження про неповну службову відповідність і затримка до одного року у присвоєнні чергового рангу або у призначенні на вищу посаду.

Відповідно до частини 2 статті 9 Закону № 3723-XII регулювання правового становища державних службовців, що працюють в апараті органів митного контролю, здійснюється згідно з цим Законом, якщо інше не передбачено законами України.

Згідно зі статтею 408 МК правовий статус посадових осіб митної служби України, їх права та обов'язки визначаються Конституцією України, цим Кодексом і лише в частині, що ним не регулюється, - Законом № 3723-XII.

За правилами частини 2 статті 410 зазначеного Кодексу у митній службі України діє Дисциплінарний статут митної служби України, затверджений Законом України від 6 вересня 2005 року № 2805-IV (далі - Статут).

В абзаці 1 преамбули Статуту зазначено, що цей Статут визначає суть службової дисципліни, права та обов'язки посадових осіб митної служби України, яким присвоєно спеціальні звання, у тому числі керівників митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій, щодо забезпечення та додержання дисципліни, а також види та порядок застосування заохочень і дисциплінарних стягнень.

При цьому в абзаці 2 преамбули Статуту зазначено, що регулювання правового становища державних службовців, що працюють у митних органах, здійснюється з урахуванням вимог Закону № 3723-XII.

Відповідно до статті 21 Статуту порушення службової дисципліни - це протиправне, винне (умисне чи необережне) діяння (дія чи бездіяльність) посадової особи митної служби, тобто невиконання урочистого зобов'язання посадових осіб митної служби, зокрема, невиконання або неналежне виконання нею своїх службових обов'язків, перевищення повноважень, порушення обмежень і заборон, установлених законодавством з питань проходження служби в митних органах, або вчинення інших дій, які дискредитують не тільки посадову особу митної служби, а й митну службу України.

Згідно зі статтею 22 Статуту до діянь, які є порушеннями службової дисципліни, належать: 1) порушення вимог законів та інших нормативно-правових актів України з питань митної справи, державної служби, а також наказів та розпоряджень безпосередніх та/або прямих керівників; 2) порушення порядку здійснення митного контролю та митного оформлення предметів, що переміщуються через митний кордон України.

Відповідно до статті 31 Статуту з метою з'ясування всіх обставин вчинення посадовою особою митної служби дисциплінарного правопорушення керівник митного органу має право призначити службове розслідування. Порядок проведення службового розслідування визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи. Застосуванню дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення передує обов'язкове службове розслідування.

Наказом Державної митної служби України від 13 серпня 2010 року № 918 затверджено Інструкцію про порядок організації та проведення службового розслідування і службової перевірки в митній службі України (далі - Інструкція).

Пунктом 1.1 Інструкції визначено приводи, підстави, мета, порядок призначення і проведення службового розслідування, прийняття за ним рішень, виконання цих рішень, формування матеріалів службового розслідування у справі, а також права та обов'язки посадових осіб митної служби України під час їх проведення.

Згідно з абзацом 9 пункту 1.2 Інструкції службове розслідування - це комплекс заходів, що здійснюються в межах компетенції відповідно до цієї Інструкції з метою повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин вчинення посадовою особою дисциплінарного або іншого правопорушення, пов'язаного зі здійсненням службової діяльності, виявлення причин і умов, що сприяли його вчиненню, встановлення наявності (відсутності) вини, її ступеня, а також установлення інших подій, обставин, що потребують з'ясування під час проведення таких заходів. З'ясування обставин порушення трудової дисципліни посадовими особами митної служби здійснюється відповідно до вимог Кодексу законів про працю України, Закону № 3723-XII, Статуту та правил внутрішнього трудового розпорядку митного органу (пункт 1.4 Інструкції).

Системний аналіз спеціальних і загальних норм, наведених у статті 21, частині 1 статті 22, статті 31 Статуту, статтях 14, 17, 30 Закону № 3723-XII, свідчить, що за вчинення посадовими особами митної служби України порушень службової дисципліни, дисциплінарних правопорушень допускається застосування дисциплінарних стягнень, визначених у частині 2 статті 22 Статуту, частині 2 статті 9 Закону № 3723-XII, найбільш суворим з яких є звільнення. У пункті 6 частини 1 статті 30 Закону № 3723-XII визначено не окремий вид відповідальності державних службовців за порушення Присяги, а спеціальну підставу для припинення державної служби. Саме ж припинення державної служби відбувається у формі звільнення.

Отже, як порушення Присяги, так і дисциплінарне правопорушення може бути наслідком недотримання, порушення державним службовцем як правових, так і етичних (моральних) засад проходження публічної служби. Таким чином, припинення державної служби у зв'язку з порушенням Присяги та дисциплінарна відповідальність державних службовців може бути наслідком існування схожих фактичних підстав у разі вчинення державним службовцем достатньо близьких за характером одне до одного дисциплінарного або іншого правопорушення.

Припинення державної служби за порушення Присяги є найсуворішою санкцією відповідальності державного службовця, який вчинив діяння, несумісне з посадою. Тому рівень юридичних гарантій захисту прав зазначеної особи в процедурах вирішення питань застосування такої відповідальності повинен бути не меншим, ніж під час звільнення з митного органу за вчинення дисциплінарного правопорушення, з дотриманням строків притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Дисциплінарна відповідальність посадових осіб митної служби врегульована спеціальним законодавством, у тому числі й нормами Статуту. Норми Закону № 3723-XII можуть застосовуватися щодо посадових осіб митної служби у тій частині, що не врегульована спеціальним митним законодавством, у тому числі й нормами Статуту, оскільки припинення державної служби на підставі пункту 6 частини 1 статті 30 Закону № 3723-XII є крайнім заходом відповідальності державного службовця за порушення службової дисципліни, який виходить за межі дисциплінарної відповідальності, тому неможливість застосування до посадової особи митної служби дисциплінарних стягнень аж до звільнення з митного органу повинно бути мотивованим.

Розділом 4 Статуту визначено види дисциплінарних стягнень та порядок їх застосування, чітко врегульована процедура їх застосування, внаслідок чого забезпечується належний захист законних прав та інтересів працівників при вирішенні питань їх дисциплінарної відповідальності.

Передумовою звільнення державного службовця за вчинення дисциплінарного правопорушення, пов'язаного зі здійсненням службової діяльності, з підстав припинення державної служби за порушення Присяги, мають бути встановлені внаслідок ретельного службового розслідування, яке регулюється Інструкцією. При цьому необхідно враховувати, що у разі вчинення дисциплінарного правопорушення, наслідком якого може бути припинення державної служби за порушення Присяги або звільнення з митного органу є санкціями різних рівнів відповідальності, які не можуть застосовуватися як альтернативні. Звільнення за порушення Присяги може мати місце лише тоді, коли державний службовець скоїв проступок проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків. Державний службовець, який вчинив дисциплінарний проступок, не може бути звільнений за порушення Присяги, якщо цей проступок не можливо кваліфікувати як порушення Присяги.

Враховуючи викладене, звільнення позивача на підставі пункту 6 частини 1 статті 30 Закону № 3723-XII не можна визнати законним та обґрунтованим, а тому суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про задоволення позовних вимог.

Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків судів та встановлених обставин справи, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.

Відповідно до частини 3 статті 220^{1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.}

^{Згідно частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.}

^{Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -}

у х в а л и в :

Касаційну скаргу Чернівецької обласної митниці - залишити без задоволення.

Постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 21 вересня 2012 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Державної митної служби України, Чернівецької обласної митниці про визнання протиправним наказу, поновлення на державній службі та на посаді, стягнення коштів за час вимушеного прогулу - залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає, може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та в порядку, визначеними статтями 237-239^{1 Кодексу адміністративного судочинства України.}

Головуючий: Штульман І.В.

Судді: Олексієнко М.М.

Рецебуринський Ю.Й.