ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2016 року

Справа № 916/2719/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Козир Т.П. - головуючого, Гольцової Л.А., Іванової Л.Б.,

за участю представників: позивача - Барбіна В.В. дов. № 7646 від 29 грудня 2015 року, Сидоренко Д.О. дов. № 7389 від 18 грудня 2015 року та відповідача - Влачиги С.Р. дов. б/н від 22 червня 2015 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу ДП "Адміністрація морських портів України" в особі Миколаївської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (адміністрація Миколаївського морського порту) на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 10 грудня 2015 року у справі Господарського суду Одеської області за позовом ДП "Адміністрація морських портів України" в особі Миколаївської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (адміністрація Миколаївського морського порту) до Компанії "НОРТРОП" у формі товариства з обмеженою відповідальністю про стягнення суми,

УСТАНОВИВ:

У червні 2015 року ДП "Адміністрація морських портів України" в особі Миколаївської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (адміністрація Миколаївського морського порту) (далі - позивач) звернулось до Компанії "НОРТРОП" у формі товариства з обмеженою відповідальністю (далі - відповідач) з позовом про стягнення суми боргу у розмірі 994, 75 доларів США.

Позовні вимоги обгрунтовані несплатою відповідачем суми ПДВ, нарахованої на сплачені останнім суми портового збору.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 28 серпня 2015 року у задоволення позовних вимог відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 10 грудня 2015 року рішення Господарського суду Одеської області від 28 серпня 2015 року залишено без змін, а апеляційну скаргу Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Миколаївської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" - без задоволення.

У касаційній скарзі Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" в особі Миколаївської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 28 серпня 2015 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 10 грудня 2015 року, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Посилається на невірне застосування судами попередніх інстанцій норм ст. ст. 132 Кодексу торговельного мореплавства України.

Зазначає, що послуги, надані суднам відповідача, оподатковуються за загальним правилом, оскільки звільнення від сплати ПДВ згідно п. 197.9 ст. 197 Податкового кодексу України до них не може бути застосовано.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та вивчивши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 19 березня 2008 року між Державним підприємством "Миколаївський морський торговельний порт" (порт) та ТОВ "НОРТРОП" (агент) укладено договір № 19-С, відповідно до умов якого порт по можливості надає послуги згідно письмових заявок агента по обслуговуванню суден, які прямують в порт або проходять транзитом, а агент приймає ці послуги та оплачує їх вартість згідно доручень від імені та за рахунок судновласника на умовах цього договору.

Відповідно до Закону України "Про морські порти України", розпорядження Кабінету Міністрів України № 133-р від 4 березня 2013 року "Про погодження пропозиції щодо реорганізації державних підприємств морського транспорту", наказу Міністерства інфраструктури України № 163 від 19 березня 2013 року "Про заходи щодо реорганізації державних підприємств морського транспорту та утворення державного підприємства "Адміністрація морських портів України" проведено реорганізацію державних підприємств морського транспорту шляхом виділу стратегічних об'єктів портової інфраструктури, іншого майна, прав та обов'язків стосовно них згідно розподільчих балансів та утворено, внаслідок виділу, державне підприємство "Адміністрація морських портів України", до якого перешли права та обов'язки за договором № 19-С від 19 березня 2008 року, про що сторонами укладено додаткову угоду № 4 від 17 червня 2013 року.

Відповідно до умов розділу 2 договору порт зобов'язався надавати агенту рахунки для сплати зборів та платежів за користування наданими послугами, які розраховані на підставі встановлених цін і державних тарифів та вимог цього договору. Агент зобов'язався надавати порту "заявку на підхід судна", "заявку на постановку судна на зовнішній рейд Порту", "інформацію для виставлення рахунку", які є невід'ємною частиною договору , і Підхідні нотіси у термін, передбачений "Зводом звичаїв по порту"; отримувати від порту попередні рахунки на портові збори і сплачувати їх до виходу судна з порту.

Згідно умов розділу 3 договору агент зобов'язався одержувати попередні рахунки на передоплату за портові збори на другу добу після надання заявки на заходження судна в порт. Оплату попередніх рахунків агент виконує за добу до виходу судна з порту. Агент здійснює остаточні розрахунки за послуги та оплачує ставки на здійснення вантажних операцій на зовнішньому рейді в термін 5 банківських днів після відходу судна з порту та отримання рахунків на підставі підтверджуючих документів та приймально-здавальних актів, підписаних уповноваженою особою. Оплату рахунків агент здійснює у безготівковій формі відповідно до норм законодавства України про здійснення безготівкових розрахунків по суднам, що плавають під іноземним прапором - у ВКВ, а під прапором України - в національній валюті України.

Відповідно до умов розділу 4 договору після надання послуг, протягом доби, порт повинен надати агенту на підписання приймально-здавальний акт в двох примірниках. Агент протягом доби з дня одержання приймально-здавального акту зобов'язаний підписати і повернути його порту. У разі не підписання цього акту у зазначений термін вважається, що акт підписаний сторонами належним чином і є підставою для виставлення рахунку.

Протягом дії договору сторони неодноразово змінювали умови оплати додатковими угодами про внесення змін до договору № 19-С від 19 березня 2008 року. В чинній на час виставлення додаткового рахунку редакції п. 3.2 договору/додаткова угода № 10 від 29 грудня 2014 року сторони узгодили, що агент здійснює остаточні розрахунки за послуги до 10 числа місяця, наступного за звітним на підставі підтверджуючих документів та приймально-здавальних актів. При цьому, нарахування ПДВ здійснюється відповідно до діючого законодавства України.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, вимог цього Кодексу та інших актів законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Встановлено, що 24 жовтня 2013 року до порту Дніпро-Бузький зайшло судно "LIMILESS" з баржею "PELORUS" з вантажем на борту (BAUXITE 7 500, 00 mts), що підтверджується загальною декларацією (General Declaration), вантажним маніфестом (MANIFEST OF CARGO) та накладною (BILL OF LADING). Вказаний вантаж судно прийняло на борт в нейтральних водах Чорного моря з великотоннажного багатоцільового морського судна "VISHVA VIJAY".

25 жовтня 2013 року судно "LIMILESS" з баржею "PELORUS" вийшло з порту Дніпро-Бузький без вантажу, що підтверджується Загальною декларацією (General Declaration).

16 жовтня 2013 року у зв'язку із заходженням до акваторії морського порту Миколаїв зазначеного судна Адміністрація портів отримала від Компанії "НОРТРОП" інформацію для виставлення рахунку по судну для стягнення портових зборів, зокрема, що судно "LIMILESS" з баржею "PELORUS" є вантажним судном та належить до групи А, умовний об'єм судна дорівнює 1700 куб. м.

Відповідно до п. 2.1 Порядку справляння та розмірів ставок портових зборів, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України № 316 від 27 травня 2013 року (далі - Порядок), для суден групи А, Б і Г корабельний збір справляється за одиницю умовного об'єму судна (за 1 куб.м.) за кожний вхід в акваторію морського порту, операційну акваторію причалу, а також вихід з акваторії порту, операційної акваторії причалу за ставками, наведеними у додатку 2 до цього Порядку.

На підставі наданої Компанією "НОРТРОП" інформації Адміністрацією портів виставлено попередній рахунок № 95211250 від 16 жовтня 2013 року на суму 4973, 66 дол. США по сплаті портових зборів, а саме: за вхід судна "LIMILESS" з баржею "PELORUS" до акваторії морського порту Миколаїв і вихід з нього корабельний збір становить 3605, 10 дол. США (без ПДВ).

Згідно п. 3.3 Порядку нарахування канального збору здійснюється за кожне проходження підхідного каналу судном в один кінець і кожне проходження підхідного каналу судном транзитом в один кінець за одиницю умовного об'єму судна за ставками, наведеними в додатку 4 до цього Порядку.

За проходження судна "LIMILESS" з баржею "PELORUS" підхідним каналом нараховано канальний збір у розмірі 1054,44 дол. США (без ПДВ).

Відповідно до п. 7.1 Порядку із суден груп А, Б, В і Г адміністративний збір справляється під час кожного заходження судна у порт за такими ставками: 0,022 долара США за 1 куб.м. умовного об'єму судна - із суден у закордонному плаванні; 0,0022 долара США за 1 куб. м умовного об'єму судна - із суден у каботажному плаванні.

За заходження судна "LIMILESS" з баржею "PELORUS" до акваторії морського порту Миколаїв нараховано адміністративний збір у розмірі 286, 73 дол. США (без ПДВ).

Згідно п. 8.1 та п. 8.2 Порядку справляння санітарного збору передбачено: забезпечення Адміністрацією морських портів України обов'язкового прийняття із судна всіх видів забруднень (за винятком баластних вод) за весь час стоянки судна в морському порту, а також сприяння виконанню операцій, пов'язаних з прийняттям забруднень (подання і прибирання плавзасобів, надання контейнерів та інших місткостей для збирання сміття, перевантажувальні операції, шлангування, відшлангування тощо); обов'язкове здавання судном у морському порту всіх наявних на борту видів забруднень з метою запобігання їх скиданню у море. Здавання забруднень засвідчується відповідною довідкою Адміністрації морських портів України. Із суден групи А санітарний збір справляється за 1 куб. м умовного об'єму судна або самохідної частини складеної плавучої споруди за ставками, наведеними у додатку 6 до цього Порядку.

За забезпечення обов'язкового прийняття із судна "LIMILESS" з баржею "PELORUS" всіх видів забруднень нараховано санітарний збір у розмірі 27,39 дол. США (без ПДВ).

Зазначені суми у попередньому рахунку у розмірі 4973, 66 дол. США сплачено Компанією "НОРТРОП" 18 жовтня 2013 року.

28 жовтня 2013 року Адміністрацією виставлено остаточний рахунок № 05911250 на суму 5084,06 дол. США, до якого увійшли корабельний збір у розмірі 3605,10 дол. США (без ПДВ), канальний збір у розмірі 1054, 44 дол. США (без ПДВ), адміністративний збір у розмірі 286,73 дол. США (без ПДВ), санітарний збір у розмірі 27,39 дол. США (без ПДВ) та плата за послуги капітана морського порту у розмірі 110,40 дол. США (з ПДВ).

Суму 110,40 дол. США агентом сплачено 30 жовтня 2013 року.

ПДВ позивачем не нараховувалося на підставі п. 197.9 ст. 197 Податкового кодексу України, відповідно до якого звільняються від оподаткування операції з постачання послуг, що надаються іноземним та вітчизняним суднам, які здійснюють міжнародні перевезення пасажирів, їхнього багажу і вантажів та оплачуються ними відповідно до законодавства України портовими зборами.

Листом № 1534 від 23 березня 2015 року ДП "Адміністрація морських портів України" повідомило свої філії про те, що відповідно до отриманого індивідуального податкового роз'яснення Міністерства доходів і зборів № 17866/6/99-99-19-04-02-15 від 19 грудня 2013 року основною умовою застосування п. 194.9 ст. 197 Податкового кодексу України є наявність документів, які підтверджують здійснення судном міжнародних перевезень. Документами, що підтверджують наявність морського перевезення вантажу є договір морського перевезення вантажу (коносамент), вантажний маніфест. Зазначені документи, з огляду на визначення в них назв суден, вантажу, іноземних портів/країн відвантаження/завантаження та українських портів завантаження/відвантаження, а також назв іноземних вантажовідправників та вантажоодержувачів, є доказами здійснення суднами міжнародних перевезень вантажу. Крім того, згідно зазначеного листа не вважається міжнародним перевезення, якщо по графі "порт навантаження" не вказано назву порту, а зазначено "нейтральні води Чорного моря".

З урахуванням зазначеного листа, Адміністрацією морських портів на зазначені портові збори виставлено Компанії "НОРТРОП" новий рахунок №05911250 від 2 квітня 2015 року на суму 6078,81 дол. США, з яких 994, 75 дол. США донарахованого ПДВ, суму якого Компанією "НОРТРОП" погашено не було та стягнення якої є предметом даного спору.

Судами встановлено, що на перевезення вантажу по основному судну видані коносамент та вантажний маніфест від 30 вересня 2013 року на частину вантажу 14000,000 т., що підлягає перевантаженню в нейтральних водах на додаткові судна. В документах зазначено порт відправлення - Kamsar, Гвінея, порт призначення - Дніпро-Бузький, Україна.

Також, видано коносамент від 30 вересня 2013 року та вантажний маніфест від 30 вересня 2013 року на частину вантажу 48600, 456 т, що перевозилась безпосередньо основним судном, залишилась на ньому та не підлягала перевантаженню. В документах зазначено порт відправлення - Kamsar, Гвінея, порт призначення - Дніпро-Бузький, Україна.

Перевантаження частини вантажу за межами території України (нейтральні води) на додаткові судна ("LIMILESS" з баржею "PELORUS" та "KLOS C") здійснювалось в рамках зазначеного міжнародного перевезення та підтверджується Генеральними актами та Актами про факти з детальним описом процесу. Перевезення частини вантажу додатковими суднами з нейтральних вод підтверджується окремими коносаментами та вантажними маніфестами цих суден, які відповідають коносаменту та маніфесту основного судна на перевантажену частину вантажу із зазначенням іноземного порту відправлення.

Перетин судном "LIMILESS" з баржею "PELORUS" з вантажем території України та митне оформлення суден та вантажу підтверджується відмітками митниці на Генеральній декларації по цьому судну від 23 жовтня 2013 року на прихід, вантажному маніфесті, відмітками митниці на Генеральній декларації по цьому судну від 24 жовтня 2013 року на відхід.

Згідно п. 7 ст. 1 Конвенції ООН про морські перевезення вантажів 1978 року (гамбурзькі правила) коносамент це документ, який підтверджує договір морського перевезення, приймання вантажу перевізником.

Статтею 138 Кодексу торговельного мореплавства України визначено реквізити коносамента, але, відповідно до ст. 13 Кодексу торговельного мореплавства України правила цього Кодексу поширюються на морські судна, якщо спеціальним законодавством чи міжнародними договорами не встановлено інше.

Згідно ст. 3 Міжнародної конвенції щодо уніфікації деяких правил про коносамент 1924 року, яку ратифіковано Україною, мінімальний обсяг інформації (реквізитів), який має бути зазначено у коносаменті, щоб цей документ вважався коносаментом, це марки, які необхідно для ідентифікації вантажу; кількість місць або предметів або вага; зовнішній вигляд та видимий стан вантажу.

Встановлено, що по судну "LIMILESS" з баржею "PELORUS" наявні коносамент та вантажна відомість на перевезення вантажу з нейтральних вод Чорного моря до порту України, які, відповідно до ст. 134 Кодексу торговельного мореплавства України, п. 7 ст. 1 Конвенції ООН про морські перевезення вантажів 1978 року та ст. 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" є належними доказами міжнародного морського перевезення вантажів, та відповідають вимогам "Міжнародної конвенції щодо уніфікації деяких правил про коносамент 1924 року".

Крім того, на суднозахід судна "LIMILESS" з баржею "PELORUS" оформлені Генеральні (загальні) декларації зі штампами митниці про проведення митного контролю суден з вантажем при прибутті на територію України та вибутті після розвантаження без вантажу. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 335 Митного кодексу України під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України декларант, уповноважена ним особа або перевізник залежно від виду транспорту, яким здійснюється перевезення товарів, надають органу доходів і зборів в паперовій або електронній формі, зокрема, такі документи та відомості: генеральна декларація, що містить, зокрема, найменування та опис судна, відомості про його реєстрацію та національну належність, прізвище капітана, прізвище та адресу суднового агента.

З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що Генеральні декларації на судна з відмітками митниці про їх оформлення є належним доказом перетину суднами з вантажем митного (державного) кордону України та їх митного оформлення.

Судом касаційної інстанції відхиляється посилання заявника касаційної скарги на порушення судами попередніх інстанцій ст. 132 Кодексу торговельного мореплавства України віднесенням перевезення додатковим судном з нейтральних вод з перетином державного кордону України до перевезення вантажу із іноземного порту, з огляду на те, що за вимогами наведеної норми міжнародним перевезенням є "перевезення між: портами України та іноземними портами", що, як встановлено судами, в даному випадку і відбувалося.

Разом з тим, за положеннями п. 197.9 ст. 197 Податкового кодексу України здійснення судном "міжнародних перевезень вантажів" є підставою для звільнення від оподаткування.

Судами встановлено, що перевезення частини вантажу судном "LIMILESS" з баржею "PELORUS" з нейтральних вод є невід'ємною частиною перевезення цього ж вантажу із іноземного порту, відповідає умовам ст. 132 Кодексу торговельного мореплавства України для класифікації перевезення як міжнародного, а наведена норма не містить та не може містити заборон та обмежень щодо поділу суднової партії при перевезенні, обмеження міжнародного перевезення тільки одним судном від порту до порту.

Згідно п. 54 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України "судном закордонного плавання" є українське або іноземне судно, яке здійснює міжнародні перевезення товарів та/або пасажирів та прибуває на митну територію України або вибуває за її межі.

Відповідно до п. 2 "Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа", затвердженого наказом Мінфіну України № 651 від 30 травня 2012 року, "міжнародне перевезення - перевезення товарів з перетином державного кордону з території України на територію іноземної держави; з території іноземної держави на територію України; транзитом через територію України".

Частиною 1 ст. 97 Митного кодексу України встановлено, що під каботажем розуміється перевезення українських та іноземних товарів шляхом завантаження їх на морське (річкове) судно в одному пункті на митній території України і транспортування в інший пункт території України, де здійснюватиметься їх вивантаження.

Таким чином, судна, які завантажені в нейтральних водах Чорного моря, тобто, за межами митної території України, та прямують до портів України з перетином митного кордону, є суднами закордонного плавання, що здійснюють міжнародні перевезення, та не є такими, що здійснюють каботажні перевезення.

Ставки портових зборів для суден згідно "Порядку справляння та розміри ставок портових зборів", затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України № 316 від 27 травня 2013 року встановлюються залежно від напрямків плавання судна - "у закордонному плаванні" або "у каботажному плаванні".

Інших видів перевезення, крім зазначених, для встановлення ставок Порядком не передбачено.

Звільнення від оподаткування ПДВ портових зборів відповідно до п. 197.9 Податкового кодексу України та роз`яснень Міндоходів № 17866/6/99-99-19-04-02-15 від 19 грудня 2013 року здійснюється в залежності від виконання судном "міжнародних" або "внутрішніх" перевезень.

Інших видів перевезення для оподаткування також не встановлюється.

Таким чином, у випадку здійснення судном перевезення вантажів таке судно може бути віднесено тільки до "судна закордонного плавання, яке здійснює міжнародне перевезення" з перетином кордону України, або до судна у каботажному плаванні, що здійснює внутрішні перевезення із відповідним встановленням ставок портових зборів та звільненням від ПДВ суден закордонного плавання, та оподаткуванням ПДВ і відповідними ставками для суден у каботажному плаванні (внутрішні перевезення).

Виходячи з наведених норм Митного кодексу України та Податкового кодексу України, для встановлення та оподаткування портових зборів при розгляді саме спірного суднозаходу, суди попередніх інстанцій вірно кваліфікували дане перевезення як міжнародне.

Судом апеляційної інстанції мотивовано відхилено посилання позивача на порушення вимог ст. 159 Кодексу торговельного мореплавства України щодо перевантаження вантажу на додаткові судна та вимоги ст. 52, п. 53.1 ст. 53 Кодексу торговельного мореплавства України в розрізі висновків листа ДФС України №16744/6/99-99-19-03-08-14 від 7 серпня 2015 року з огляду на те, що ч. 1 ст. 159 Кодексу торговельного мореплавства України встановлено, що при неможливості судна зайти в порт призначення, в т.ч. з інших причин (недостатність глибин - як у даному випадку), перевізник повідомляє відправника; та, відповідно, перевізник та відправник вчиняють необхідні подальші дії щодо розпорядження вантажем, в тому числі можливе перевантаження на інше судно для зменшення осадки і доставки вантажу, що не заборонено цією нормою.

Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції вважає обгрунтованими висновки судів першої та апеляційної інстанцій про те, що перевантаження імпортного вантажу у нейтральних водах є частиною договору міжнародного перевезення вантажу з іноземного порту до українського порту, а судна із цим вантажем мають статус суден, які здійснюють міжнародне перевезення, тобто, учасники цього перевезення перебувають у правовідносинах договору міжнародного перевезення вантажу, внаслідок чого судновласники через своїх агентів не сплачують ПДВ при споживанні послуг, які сплачуються у складі портових зборів відповідно до п. 197.9 ст. 197 Податкового кодексу України.

За таких обставин законні та обгрунтовані рішення та постанова місцевого та апеляційного господарських судів прийняті за повного встановлення усіх істотних обставин справи, надання їм належної правової оцінки та вірного застосування норм ст. ст. 629, 525, 526 Цивільного кодексу України, п. 7 ст. 1 Конвенції ООН про морські перевезення вантажів 1978 року (гамбурзькі правила), ст. 52, п. 53.1 ст. 53, ст. ст. 132, 138, 159 Кодексу торговельного мореплавства України, ст. 3 Міжнародної конвенції щодо уніфікації деяких правил про коносамент 1924 року, ст. 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність", п. 54 ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 97, п. 2 ч. 1 ст. 335 Митного кодексу України, п. 197.9 ст. 197 Податкового кодексу України, п. п. 2.1, 3.3, 7.1, 8.1, п. 8.2 Порядку справляння та розмірів ставок портових зборів, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України № 316 від 27 травня 2013 року, п. 2 "Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа", затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 651 від 30 травня 2012 року, що регулюють спірні правовідносини, а тому зміні чи скасуванню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7- 111-9, 111-11Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного господарського суду від 10 грудня 2015 року - без зміни.

Головуючий Т. Козир

Судді Л. Гольцова

Л. Іванова