ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

_________________________________________________________________________________________________________

УХВАЛА

06.03.07 Справа № 5/2339-25/250А

м. Львів

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого - судді Галушко Н.А.

Суддів Юрченко Я.О.

Процик Т.С.

розглянув апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «ХХХ», м. Львів № 92/06-3/82 від 07.12.2006 року (далі ДП «ХХХ», м. Львів)

на постанову Господарського суду Львівської області від 13.11.2006 року

у справі № 5/2339-25/250А

за позовом: ДП «ХХХ», м. Львів

до відповідача: Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова, м. Львів (далі ДПІ у Галицькому районі м. Львова)

про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення

за участю представників сторін:

від позивача –ХХХ - представник

від відповідача –ХХХ - головний державний податковий інспектор юридичного відділу

Права та обов’язки представникам сторін відповідно до ст.ст. 49, 51 КАС України роз’яснено.

Постановою Господарського суду Львівської області від 15.11.2006 року у справі № 5/2339-25/250А відмовлено у задоволенні позовних вимог ДП «ХХХ», м. Львів про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення –рішення ДПІ у Галицькому районі м. Львова № 0012701630/0 від 12.10.2005 року.

Постанова господарського суду першої інстанції мотивована тим, що платник податків, як передбачено абз. 1 пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 цього Закону для подання податкової декларації, відповідно позивач до 30 вересня 2003 року включно зобов’язаний був самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, визначену в податковій декларації; платник податку не сплатив узгоджену суму податкового зобов’язання протягом визначених законодавством граничних строків сплати.

ДП «ХХХ», м. Львів подано апеляційну скаргу № 92/06-3/82 від 07.12.2006 року, в якій просить постанову суду скасувати та прийняти нову, якою задоволити позовні вимоги повністю, посилаючись на те, що господарським судом першої інстанції неповно з’ясовано обставини, що мають значення для справи та постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема, скаржник зазначає, що судом першої інстанції при прийнятті постанови порушено норми Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Закону України «Про податок на додану вартість»та Постанови КМУ від 26.09.2006 року № 1270 «Про впорядкування відшкодування податку на додану вартість та розрахунків з бюджетом». Крім цього, скаржник зазначає, що штрафні санкції, застосовані згідно спірного податкового повідомлення –рішення належать до адміністративно –господарських санкцій, порядок застосування яких регулюється Господарським кодексом України та що у відповідності до ст. 250 ГК України минув строк для застосування штрафних санкцій.

Розглянувши матеріали справи, апеляційної скарги, заслухавши пояснення та заперечення представників сторін, суд апеляційної інстанції встановив наступне:

Як вбачається з матеріалів справи, спірним податковим повідомленням - рішенням № 0012701630/0 від 12.10.2005 року ДПІ у Галицькому районі м. Львова, відповідач у справі, на підставі пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»за затримку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання в розмірі 5817,00 грн. зобов'язав ДП «ХХХ», позивача у справі, сплатити штраф у розмірі 10% в сумі 581,70 грн.

Згідно з декларацією за серпень 2004 року по податку на додану вартість № 2016606 від 20.09.2004 року, поданою до ДПІ у Галицькому районі 20.09.2004 року, позивачем визначено 5817,00 грн. податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду. Погашення податкового зобов’язання в сумі 5817,00 грн. згідно з карткою особового рахунку по податку на додану вартість ДП «ХХХ»відбулось 26.10.2004 року.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1270 від 26.09.2001 року затверджено «Порядок проведення розрахунків щодо відшкодування сум податку на додану вартість у частині, що належить зарахуванню на поточний рахунок платника податку» (був чинним на момент здійснення спірних правовідносин), відповідно до якого проводиться відшкодування сум податку на додану вартість у частині, що належить зарахуванню на поточний рахунок платника податку.

На виконання вищенаведеної Постанови, відповідно до Протокольного рішення (схеми) за № 13-137 від 22.10.2004 року Про проведення розрахунків щодо відшкодування сум податку на додану вартість у частині, що належить зарахуванню на поточний рахунок платника податків, погодженого з Державною податковою адміністрацією у Львівській області та Управлінням Державного казначейства у Львівській області, підприємство-кредитор (ДП «ХХХ»), яке має заборгованість з платежів до державного бюджету у сумі 5817,00 грн. на підставі довідки ДПІ у Галицькому районі м. Львова від 18.10.2004р. № 42, перераховує протягом одного операційного дня отримані кошти на рахунок, визначений територіальним органом Державного казначейства, і відображає їх в обліку як погашення дебіторської заборгованості з платежів до державного бюджету.

Як передбачено пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов’язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених пп. «г»пп. 4.2.2 п. 4.2, а також п. 4.3 цієї статті.

Податкові декларації, у відповідності до пп. «б»пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 цього ж Закону України, подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює, у даній ситуації, календарному кварталу, - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Згідно з п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Відповідно до пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Судом першої інстанції зроблено вірний висновок, що позивач до 30.09.2004 року включно зобов'язаний був самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, визначену в податковій декларації.

Судова колегія погоджується з судом першої інстанції, що посилання скаржник на той факт, що він своєчасно, тобто до виникнення у нього зобов'язання по сплаті податку на додану вартість, повідомив про проведення взаємозарахування зобов'язань з податку на додану вартість, а, отже, не порушив граничних строків сплати узгодженого податкового зобов’язання в сумі 5817,00 грн., є необґрунтованим.

Пунктом 5 Порядку проведення розрахунків щодо відшкодування сум податку на додану вартість у частині, що належить зарахуванню на поточний рахунок платника податку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1270 від 26.09.2001р., визначено порядок здійснення розрахунків, яким передбачено сукупність дій учасників проведення розрахунків щодо відшкодування сум податку на додану вартість у частині, що належить зарахуванню на поточний рахунок платника податку, і лише за наявності виконання всіх передбачених цим пунктом дій можна вважати заборгованість погашеною.

Враховуючи наведену обставину та погодження Протокольного рішення (схеми) № 13-137 з Управлінням Державного казначейства у Львівській області 22.10.2004 року - поза межами строку сплати податкового зобов'язання, суд першої інстанцій обгрунтовано дійшов висновку про те, що позивач не сплатив узгоджену суму податкового зобов'язання протягом визначених законодавством граничних строків сплати (до 30.09.2004 року включно). А, отже, позивач допустив порушення пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Згідно пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф, зокрема, при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Щодо посилань скаржника на порушення відповідачем при прийнятті спірного податкового повідомлення - рішення Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом ДПА України від 21.06.2001р. № 253 з наступними змінами та доповненнями, то судова колегія вважає, що такі не заслуговують на увагу, оскільки не пов'язуються з порушенням прав платника податку.

У своїй апеляційній скарзі скаржник зазначає, що при прийнятті постанови судом першої інстанції не враховано норми ст.ст. 238, 239, 241, 242, 250 Господарського кодексу України. Однак, суд апеляційної інстанції, не погоджується з даними доводами.

Статтею 250 ГК України визначено, що адміністративно - господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом. Оскільки спірне податкове повідомлення –рішення прийнято на підставі пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», відповідно при застосуванні строків давності слід керуватися ст. 15 даного Закону України.

Згідно ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Скаржником не подано судовій колегії доказів, які б стали підставою для скасування судового рішення.

За таких обставин, апеляційний господарський суд прийшов до висновку про те, що постанова Господарського суду Львівської області прийнята з дотримання норм чинного законодавства та у відповідності до обставин справи, а тому підстав для її зміни чи скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 69, 71, 86, 198, 199, 200, 205, 206 КАС України, -

Львівський апеляційний господарський суд У Х В А Л И В:

1. Залишити без змін постанову Господарського суду Львівської області від 13.11.2006 року у даній справі, а апеляційну скаргу без задоволення.

2. Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку, згідно із ст. 212 КАС України.

Головуючий-суддя Галушко Н.А.

Суддя Процик Т.С.

Суддя Юрченко Я.О.