Справа № 378/702/15-ц

Головуючий у І інстанції Скороход Т. Н.

Провадження № 22-ц/780/111/16

Доповідач у 2 інстанції Суханова Є. М.

Категорія 53

17.02.2016

РІШЕННЯ

Іменем України

17 лютого 2016 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

Головуючого судді Суханової Є. М.,

суддів: Данілова О.М., Лівінського С.В.,

за участю секретаря Бобка О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Ставищенського районного суду Київської області від 22 вересня 2015 року за позовом ОСОБА_2 до Ставищенського житлово-комунального підприємства, третя особа: ОСОБА_3 про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди, -

ВСТАНОВИЛА:

До суду з вказаним позовом звернувся ОСОБА_2, посилаючись на те, що він з 11 листопада 2002 року працював слюсарем відбудовних робіт IV розряду дільниці водопостачання Ставищенського ЖКП. 30 квітня 2015 року начальником Ставищенського ЖКП ОСОБА_3 виданий наказ про скорочення посади слюсаря відбудовних робіт IV розряду дільниці водопостачання Ставищенського ЖКП. 30 квітня 2015 року його було попереджено про звільнення 30 червня 2015 року з роботи у зв'язку із скороченням штату. 30 квітня 2015 року начальник Ставищенського ЖКП звернувся до профспілкового комітету первинної профспілкової організації підприємства з клопотанням щодо надання згоди на проведення змін в організації виробництва і праці шляхом скорочення посад штатних одиниць дільниці водопостачання, в наданні згоди на яке було відмовлено з мотивів необґрунтованості вказаного клопотання. Начальник Ставищенського ЖКП ОСОБА_3, не зважаючи на відсутність згоди на розірвання трудового договору з ним з боку профспілкового комітету первинної профспілкової організації підприємства, 30 червня 2015 року видав наказ № 92. Вважає своє звільнення незаконним, оскільки розірвання з ним трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу було здійснено без згоди виборного профспілкового органу первинної профспілкової організації. Крім того, наказ № 92 від 30 червня 2015 року в частині звільнення його з роботи є незаконним, оскільки в ньому не вказана частина ст. 40 КЗпП України на підставі якої його звільнено з роботи. На даний час він перебуває у вимушеному прогулі. За цей час роботодавець зобов'язаний виплатити йому середній розмір заробітної плати. Крім того, незаконним звільненням йому завдано моральну шкоду, яка полягає в його душевних стражданнях, він постійно перебуває в стресовому стані, що може відобразитися на його здоров'ї.

З урахуванням уточнених позовних вимог позивач просить поновити його на посаду слюсаря відбудовних робіт IV розряду дільниці водопостачання Ставищенського ЖКП, а також стягнути з Ставищенського ЖКП на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 8268 грн., моральну шкоду в сумі 5000 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 2000 грн.

В судовому засіданні позивач та його представник уточнені позовні вимоги підтримали, підтвердили обставини, на які посилається в заяві позивач. Разом з тим, представник позивача суду пояснив, що вони визнають, що при звільненні ОСОБА_2 начальником Ставищенського ЖКП було дотримано вимоги чинного законодавства, крім ст. 43 КЗпП України, а саме, звільнення позивача відбулося без згоди профспілкового комітету первинної профспілкової організації підприємства.

Представник відповідача ОСОБА_4 позов не визнав, суду пояснив, що при вирішенні питання про звільнення ОСОБА_2 з посади слюсаря відбудовних робіт IV розряду дільниці водопостачання Ставищенського ЖКП 30 квітня 2015 року на ім'я голови профспілкового комітету Ставищенського ЖКП було направлено звернення щодо погодження можливості скорочення чисельності посад, в тому числі посаду слюсаря відбудовних робіт IV розряду дільниці водопостачання Ставищенського ЖКП на якій працював позивач. Проте, враховуючи, що профспілковою організацією підприємства було надано відповідь на дане звернення з порушення строків його розгляду та без належного обґрунтування, тому ОСОБА_2 був звільнений без вищевказаної згоди.

Третя особа ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечив проти задоволення позову.

Рішенням Ставищенського районного суду Київської області від 22 вересня 2015 року в задоволенні позову ОСОБА_2 до Ставищенського житлово-комунального підприємства, третя особа: ОСОБА_3 про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди відмовлено.

Не погодившись з висновками, наведеними в рішенні суду, апелянт звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити по справі нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги.

Колегія суддів вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги вважає, що вона частково обґрунтована та підлягає частковому задоволенню.

Як встановлено в судовому засіданні, що позивач з 1 січня 2014 року був прийнятий на посаду слюсаря відбудовних робіт IV розряду дільниці водопостачання Ставищенського ЖКП.

З копії службової записки від 30 березня 2015 року (а.с. 52), копії наказу Ставщенського ЖКП від 30 березня 2015 року „Про оптимізацію штатної чисельності працівників" (а.с. 53), копії службової записки (а.с. 54) судом встановлено, що в зв'язку з складним фінансовим становищем Ставищенського ЖКП керівників відділів, служб та виробничих дільниць було зобов'язано надати пропозиції по оптимізації штатної чисельності підрозділів. На виконання вищевказаного наказу майстром дільниці водопостачання ОСОБА_5 було запропоновано скорочення посад, в тому числі слюсаря відбудовних робіт. Рішенням виконкому Ставищенської селищної ради від 23 квітня 2015 року за № 70 „Про затвердження заходів Ставищенського житлово-комунального підприємства по удосконаленню виробничих процесів, покращенню фінансово-економічної спроможності підприємства" затверджено комплекс заходів, розроблених Ставищенським ЖКП по удосконаленню виробничих процесів, покращенню фінансово-економічної спроможності підприємства на виконання рішення виконкому Ставищенської селищної ради № 62 від 16 квітня 2015 року „Про звіт начальника Ставищенського ЖКП про роботу підприємства у 2014 році та подолання складного фінансового становища підприємства", яким вирішено вжити заходи щодо економного та раціонального використання коштів підприємства, передбачених на їх утриманні, в тому числі провести ряд заходів спрямованих на оптимізацію штатної чисельності працюючих, що підтверджується копіями вищевказаних рішень (а.с. 30, 61). 30 квітня 2015 року наказом Ставищенського ЖКП № 50 „Про зміни в організації виробництва і праці" (а.с. 67) вирішено провести 30 червня 2015 року скорочення чисельності (штату) працівників підприємства, в тому числі слюсаря відбудовних робіт IV розряду дільниці водопостачання Ставищенського ЖКП. 30 квітня 2015 року ОСОБА_2 було повідомлено про його звільнення з вищевказаної посади (а.с. 31). Крім, того, дані обставини справи визнані у судовому засіданні сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 42 КЗпП України при скороченні чисельності чи штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.

Судом встановлено, що станом на 30 квітня 2015 року в штатному розписі дільниці водопостачання значиться одна посада слюсаря відбудовника робіт IV розряду дільниці водопостачання Ставищенського ЖКП, що підтверджується довідкою виданою 15 вересня 2015 року Ставищенським ЖКП за № 02-11/1041 (а.с.77).

Згідно з ч. ч. 1, 2, 5, 7 ст. 43 КЗпП України, розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2-5, 7 статті 40 і пунктами 2 і 3 статті 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник. У випадках, передбачених законодавством про працю, виборний орган первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, розглядає у п"ятнадцятиденний строк обґрунтоване письмове подання власника або уповноваженого ним органу про розірвання трудового договору з працівником. Виборний орган первинної профспілкової організації (профспілковий представник) повідомляє власника або уповноважений ним орган про прийняте рішення у письмовій формі в триденний строк після його прийняття. У разі пропуску цього строку вважається, що профспілковий орган дав згоду на розірвання трудового договору. Рішення виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) про відмову в наданні згоди на розірвання трудового договору повинно бути обґрунтованим. У разі якщо в рішенні немає обґрунтування відмови в наданні згоди на розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган має право звільнити працівника без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).

Оскільки, виборний орган первинної профспілкової організації (профспілковий представник) повідомляє власника або уповноважений ним орган про прийняте рішення у письмовій формі в триденний строк після його прийняття. У разі пропуску цього строку вважається, що виборний орган первинної профспілкової організації (профспілковий представник) дав згоду на розірвання трудового договору.

Рішення виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) про відмову в наданні згоди на розірвання трудового договору повинно бути обґрунтованим. У разі якщо в рішенні немає обґрунтування відмови в наданні згоди на розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган має право звільнити працівника без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).

Аналогічний порядок міститься і у ст. 39 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», якою передбачено, що у випадках, передбачених законодавством про працю, виборний орган первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, розглядає у п'ятнадцятиденний термін обґрунтоване письмове подання роботодавця про розірвання трудового договору з працівником.

30 квітня 2015 року начальник Ставищенського ЖКП звернувся до профспілкового комітету працівників Ставищенського ЖКП з клопотанням про надання згоди на проведення змін в організації виробництва і праці шляхом скорочення (посад) штатних одиниць дільниці водопостачання Ставищенського ЖКП, та звільнення з посади слюсаря відбудовних робіт IV розряду дільниці водопостачання Ставищенського ЖКП ОСОБА_2 (а.с. 68).

Відповідно до ст.ст. 21, 23 Статуту професійної спілки працівників житлово-комунального господарства, місцевої промисловості, побутового обслуговування населення України (а.с. 100-141) первинна, об'єднана первинна організація профспілки через свої виборні органи захищає професійні, трудові, соціально-економічні права та інтереси членів профспілки перед роботодавцем, використовуючи при цьому незаборонені форми та методи переконання і боротьби: колективний договір, переговори, а у крайніх випадках - мітинги, пікетування, страйки тощо; у своїй роботі керується чинним законодавством України, статутом профспілки, рішеннями вищих за рівнем виборних профспілкових органів. Збори, конференція - є вищими органами первинної, об'єднаної первинної організації профспілки. Профспілкові збори вважаються правомочними за умови, якщо в них беруть участь більше 50 відсотків членів первинної організації профспілки.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 5 вищевказаного Статуту профспілка через свої виборні органи захищає права членів профспілки на працю, пенсійне забезпечення та соціальне страхування, вносить пропозиції щодо розроблення та здійснення державної політики у галузі трудових відносин, оплати праці, соціального захисту громадян.

Відповідно до листа первинної профспілкової організації Ставищенського ЖКП від 22 вересня 2015 року за № 35 (а.с. 96 - 97) первинна профспілкова організація Ставищенського ЖКП здійснює свою діяльність через утворення виконавчого органу - профспілкового комітету, який обрано та діє в наступному складі: ОСОБА_6 - голова профспілки та профспілкового комітету, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 - члени профкому. ОСОБА_2 є членом профспілки з 11 листопада 2002 року по даний час. Постановою Київської обласної організації профспілки працівників житлово-комунального господарства, місцевої промисловості, побутового обслуговування населення від 2 липня 2015 року за № 2 (а.с. 98) продовжено повноваження голові та членам профспілкового комітету первинної профспілкової організації Ставищенського ЖКП до 13 квітня 2016 року.

14 травня 2015 року рішення профспілкового комітету відмовлено в наданні згоди на проведення змін в організації виробництва і праці шляхом скорочення (посад) штатних одиниць дільниці водопостачання Ставищенського ЖКП, що підтверджується копією листа первинної профспілкової організації Ставищенського ЖКП, якого направлено Ставищенському ЖКП 18 травня 2015 року за № 11 (а.с. 71).

Натомість, судом першої інстанції був зроблений хибний висновок про те, що оскільки рішення від 18 травня 2015 року за № 11 (а.с. 71) профспілкового органу про відмову в наданні згоди на звільнення слюсаря відбудовних робіт IV розряду дільниці водопостачання Ставищенського ЖКП ОСОБА_2 не аргументоване та не містить посилання на правове обґрунтування незаконності звільнення працівника, в наслідок чого Ставищенське ЖКП мало право звільнити позивача без згоди вищевказаного виборного органу первинної профспілкової організації.

Орган первинної профспілкової організації повідомляє роботодавця про прийняте рішення у письмовій формі у триденний термін після його прийняття. У разі пропуску цього терміну вважається, що профспілковий орган дав згоду на розірвання трудового договору.

Відповідач звернувся до профспілкового органу лише для отримання згоди щодо проведення змін в організації виробництва і праці шляхом скорочення (посад) штатних одиниць дільниці будівельної бригади Ставищенського житлово-комунального підприємства.

Таким чином, колегія суддів, дослідивши матеріали справи, прийшла до висновку про те, що розірвання трудового договору з позивачем, всупереч вимогам закону, відповідачем не було погоджене.

Колегія суддів, не погоджується із висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову в частині поновлення позивача на роботі.

Отже, колегія суддів приходить до висновку про задоволення позову в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, за період з 01.07.2015 року по 17.02.2015 року за 161 робочі дні, виходячи з його середньоденного заробітку, згідно довідки № 106 від 23.11.2015 року, виданої Ставищенським ЖКП, в розмірі 20748 грн. 07 коп.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації (банкрутства) або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

30 червня 2015 року позивач звільнений з вищевказаної посади у зв'язку із скороченням чисельності та штату працівників згідно п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, що підтверджується копії наказу № 92 від 30 червня 2015 року (а.с. 72). ОСОБА_2 від підпису про ознайомлення з даним наказом відмовився, що підтверджується копією акту від 30 червня 2015 року (а.с. 73).

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про те, що судом першої інстанції безпідставно було відхилено доводи апелянта щодо незаконності наказу № 92 від 30 червня 2015 року в частині звільнення його з роботи, так як у даному наказі не вказана частина ст. 40 КЗпП України на підставі якої його звільнено з роботи.

Колегія суддів не приймає до уваги довод апелянта про задоволення вимог в частині стягнення із відповідача 2000 грн. витрат на правову допомогу, оскільки, відповідно до ч. 1 ст. 84 ЦПК України витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги.

Згідно ч. 1 ст. 56 ЦПК України, правову допомогу може надавати особа, яка є фахівцем у галузі права і за законом має право на надання правової допомоги.

Натомість, в матеріалах справи відсутні документи, які свідчать про те, що правова допомога була надана адвокатом або особою, яка є фахівцем у галузі права і за законом має право на надання правової допомоги.

Оскільки, колегія суддів ухвалила задовольнити частково позов, тому судові витрати на користь держави підлягають стягненню з відповідача.

За статтею 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, колегія суддів, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, з'ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися, як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що відповідно до ст.1 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення позовних вимог апелянта.

Таким чином, апеляційна скарга частково доведена та підлягає частковому задоволенню.

Згідно з вимогами ст. 309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є:

1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими;

3) невідповідність висновків суду обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права, а також розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні рішення судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, що викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглядав справу.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 293, 303, 304, 307, 309, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,-

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Ставищенського районного суду Київської області від 22 вересня 2015 року скасувати та ухвалити по справі нове.

Позов ОСОБА_2 до Ставищенського житлово-комунального підприємства, третя особа: ОСОБА_3 про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди задовольнити частково.

Поновити ОСОБА_2 на роботі у Ставищенському житлово-комунальному підприємстві на посаді слюсаря відбудовних робіт IV розряду дільниці водопостачання.

Стягнути із Ставищенського житлово-комунального підприємства на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 20748 (двадцять тисяч сімсот сорок вісім) грн. 07 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути із Ставищенського житлово-комунального підприємства судовий збір на користь держави в розмірі 487 (чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_2 на роботі у Ставищенському житлово-комунальному підприємстві на посаді слюсаря відбудовних робіт IV розряду дільниці водопостачання.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: