КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 грудня 2015 року м. Київ №810/5003/15

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Макаренко К.Ю., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Прем'єр Папір" до Броварської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області про скасування податкового повідомлення-рішення, рішення про застосування штрафних санкцій та вимоги про сплату борг.

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Прем'єр Папір" з позовом до Броварської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області про скасування податкового повідомлення-рішення №0013801702 від 25.06.2015, вимоги №Ю-0018461702 від 07.10.2015 та рішення про застосування штрафних санкцій №0018461702 від 07.10.2015.

Позовні вимоги вмотивовані непогодженням позивача із встановленими актом перевірки №191/10-06-22-01/32932642 від 15.06.2015 обставинами отримання доходу працівником підприємства ОСОБА_1 за послуги, надані Товариству з обмеженою відповідальністю "Прем'єр Папір" фізичними особами-підприємцями ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 згідно укладених договорів на організацію перевезень, придбання автозапчастин та питної води. При цьому позивач вказує, що матеріальні блага працівнику підприємства ОСОБА_1 не надавались, а отже не утримувався та не сплачувався податок на доходи фізичних осіб, відтак інформація акту перевірки про отримання доходу від операцій позивача з його контрагентами не відповідає дійсності.

Крім того, позивач зазначає, що у зв’язку з тим, що працівником підприємства ОСОБА_1 не було отримано доходу, у позивача відсутній обов’язок із нарахування та сплати єдиного соціального внеску на загальнообов’язкове державне страхування.

Позивач зазначає, що Броварською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області безпідставно та без зазначення в акті перевірки первинних документів збільшено податкові зобов’язання зі сплати податку з доходів фізичних осіб та нараховано єдиного внеску, а також нараховано штрафні санкції за донарахування територіальним органом доходів і зборів своєчасно не нарахованого єдиного внеску.

Позивач також стверджує, що рішення про застосування штрафних санкцій та вимога про сплату боргу (недоїмки) є незаконними, оскільки їх формування та направлення було здійснене з порушенням строків, визначених абзацом 6 пункту 6.3. Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне страхування.

Відповідач позов не визнав з підстав, зазначених в письмових запереченнях проти позову, згідно яких, зокрема, зазначає, що перевіркою ТОВ «Прем’єр Папір» з питань правильності нарахування, повноти і своєчасності внесення до бюджету податку на доходи фізичних осіб за період з 01.01.2014 по 31.12.2014 встановлено, що підприємство, будучи податковим агентом, при виплаті доходу фізичній особі не здійснювало нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку на доходи фізичних осіб до або під час виплати доходу на користь працівника ОСОБА_1, чим порушено вимоги пп. 162.1.3 п. 162.1 ст. 162, пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164, п. 176.2 ст. 172 Податкового кодексу України.

В судових засіданнях по справі представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити у повному обсязі. Представник відповідача в судових засіданнях по справі проти позову заперечував у повному обсязі. В судовому засіданні 27.11.2015 було допитано ОСОБА_6, яка проводила перевірку позивача.

В судовому засіданні 21.12.2015, приймаючи до уваги надання всіх необхідних доказів для розгляду справи, було поставлено на обговорення питання про здійснення подальшого розгляду в порядку письмового провадження, проти чого представники сторін не заперечували.

Згідно з частиною 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Протокольною ухвалою суду від 21.12.2015 постановлено подальший розгляд здійснювати в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Прем’єр Папір» (ідентифікаційний код 32932642, місцезнаходження 07403, Київська область, місто Бровари, вулиця Залізнична, будинок 4) зареєстровано в якості юридичної особи 27.07.2004, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 №543482 від 03.11.2010 (т.1, а.с.208).

В період з 22.04.2015 по 08.06.2015 Броварською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області проведено документальну планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Прем’єр Папір» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 31.12.2014, за результатами якої складено акт перевірки №191/10-06-22-01/32932642 від 15.06.2015 (далі – акт перевірки) (т.1, а.с.12-41).

В пункті 3.4.1 акту перевірки, зокрема, зазначено, що в результаті перевірки правильності нарахування, повноти і своєчасності внесення до бюджету податку на доходи фізичних осіб за період з 01.01.2014 по 31.12.2014 встановлено порушення:

- за рахунок прибутку підприємства по безготівковому рахунку було перераховано ФОП ОСОБА_2 за послуги транспортних перевезень, на загальну суму 47500,00 грн. працівнику підприємства ОСОБА_1 (згідно даних обліку та поданих декларацій у ФОП ОСОБА_2 відсутні транспортні засоби та наймані працівники);

- за рахунок прибутку підприємства по безготівковому рахунку було перераховано ФОП ОСОБА_3 за товар (шино комплект), на загальну суму 4000,00 грн. працівнику підприємства ОСОБА_1;

- за рахунок прибутку підприємства по безготівковому рахунку було перераховано ФОП ОСОБА_7 за товар (редуктор, балон пропан мультиклапон) на загальну суму 4176,37 грн. працівнику підприємства ОСОБА_1;

- за рахунок прибутку підприємства по безготівковому рахунку було перераховано ФОП ОСОБА_5 за товар (вода), на загальну суму 6350,00 грн. працівнику підприємства ОСОБА_1

При цьому перевіркою встановлено, що з наданих працівнику підприємства ОСОБА_1 матеріальних благ ТОВ «Прем’єр Папір» не утримувало та не сплачувало податок на доходи фізичних осіб до бюджету від імені та за рахунок платника податку, чим порушено пп. 162.1.3 п. 162.1 ст. 162, пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164, п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, дані витрати не було віднесено до складу витрат, що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування з податку на прибуток (т.1, а.с.36).

Таким чином перевіркою встановлено, що підприємство, маючи статус податкового агента при виплаті доходу фізичній особі не здійснювало нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку на доходи фізичній особі до або під час виплати доходи на користь платника податку, чим порушено вимоги пп. 162.1.3 п. 162.1 ст. 162, пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164, п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, в результаті чого у відповідності до п.176.2 ст. 176 Податкового кодексу України нараховано 7417,22 грн. податку з доходів фізичних осіб за 2014 рік (т.1, а.с.37).

Відповідно до розрахунку сум податку на доходи фізичних осіб, відображеного в таблиці до п. 3.4.1 акту перевірки, слідує, що сума виплаченого доходу працівнику позивача ОСОБА_1 за 2014 рік складає 62026,37 грн., сума донарахованого податку з доходів фізичних осіб складає 9303,96 грн.

В пункті 3.4.2 акту перевірки зазначено, що відповідно до п. 3.1 довідки (перевірка правильності нарахування, утримання та своєчасності сплати (перерахування) до бюджету сум податку з доходів фізичних осіб) донараховано 9303,96 грн. податку на доходи фізичних осіб за 2014 рік. Підприємством не нараховано 37,26 % та 3,6 % від бази нарахування єдиного внеску, чим порушено вимоги ст. 7 та ст. 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI із змінами та доповненнями. В результаті донараховано 25343,98 грн. єдиного внеску за 2014 рік.

Не погоджуючись з висновками акту перевірки позивачем подані заперечення №18/06-14 від 18.06.2015 на акт перевірки №191/10-06-22-01/32932642 від 15.06.2015 (т.1, а.с.241-249), які залишені без задоволення.

На підставі висновків акту перевірки №191/10-06-22-01/32932642 від 15.06.2015 відповідачем прийняті:

- податкове повідомлення-рішення №0013801702 від 25.06.2015, яким збільшено суму грошового зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податку у вигляді заробітної плати на загальну суму 11629,94 грн., в тому числі за основним платежем 9303,95 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 2325,99 грн. (т.1, а.с.42);

- вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 25.06.2015 №Ю-0013811702 про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені на загальнообов’язкове державне соціальне страхування в сумі 25343,98 грн. (т.1, а.с.43);

- рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску №0013821702 від 25.06.2015, яким до ТОВ «Прем’єр Папір» застосовані штрафні санкції у розмірі 1267,20 грн. (т.1, а.с.44).

Скориставшись правом адміністративного оскарження рішень контролюючого органу позивач звернувся зі скаргою до Головного управління ДФС у Київській області №26/06-15 від 26.06.2015 (т.1, а.с.232-240).

Рішенням Головного управління ДФС у Київській області про результати розгляду скарги №2000/10/10-36 від 23.07.2015 на рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску №0013821702 від 25.06.2015 та вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 25.06.2015 №Ю-0013811702 скаргу позивача залишено без задоволення, а рішення Броварської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області про застосування штрафних санкцій від 25.06.2015 №0013821702 та вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 25.06.2015 №Ю-0013811702 - без змін (т.1, а.с.48-50).

Рішенням Головного управління ДФС у Київській області про результати розгляду скарги №2215/10/10-36-10-01-04 від 25.08.2015 скаргу позивача №26/06-15 від 26.06.2015 на податкове повідомлення-рішення від 25.06.2015 №0013801702 залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від 25.06.2015 №0013801702 - без змін (т.1, а.с.53-65).

Позивач звернувся зі скаргою №07/08/15 від 07.08.2015 на рішення про застосування штрафних санкцій №0013821702 від 25.06.2015, вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ю-0013811702 від 25.06.2015 до Державної фіскальної служби України (т.1, а.с.229-231).

Рішенням Державної фіскальної служби про направлення скарги на новий розгляд №18825/6/99-99-10-01-07-25 від 03.09.2015 скаргу позивача №07/08/15 від 07.08.2015 в частині оскарження рішення №0013821702 від 25.06.2015 та вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ю-0013811702 від 25.06.2015 направлено на новий розгляд до Головного управління ДФС у Київській області (т.1, а.с.66-67).

Рішенням Головного управління ДФС у Київській області про результати повторного розгляду скарги №2655/10/10-36-10-01-04 від 02.10.2015 скаргу позивача №26/06-15 від 26.06.2015 задоволено частково та скасовано рішення Броварської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області про застосування штрафних санкцій від 25.06.2015 №0013821702 та вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 25.06.2015 №Ю-0013811702; зобов’язано Броварську ОДПІ ГУ ДФС у Київській області прийнято нові рішення у відповідності до вимог Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449 (т.1, а.с.72-75).

Позивачем також подано повторну скаргу до Державної фіскальної служби України №09/09/15 від 09.09.2015 на податкове повідомлення-рішення №0013801702 від 25.06.2015 та на рішення про результати розгляду скарги №2215/10/10-36-10-01-04 від 25.08.2015 (т.1, а.с.226-228), яку рішенням Державної фіскальної служби України №19938/6/99-99-10-01-03-15 від 18.09.2015 залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення Броварської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області №0013801702 від 25.06.2015 та рішення Головного управління ДФС у Київській області від 25.08.2015 №2215/10/10-36-10-01-04 про результати розгляду первинної скарги – залишено без змін (т.1, а.с.68-71).

На виконання вимог рішення Головного управління ДФС у Київській області про результати повторного розгляду скарги №2655/10/10-36-10-01-04 від 02.10.2015 відповідачем прийнято:

- вимогу про сплату боргу недоїмки (недоїмки) від 07.10.2015 №Ю-0018461702 про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені на загальнообов’язкове державне соціальне страхування в сумі 25343,98 грн. (т.2, а.с.44);

- рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску №0018461702 від 07.10.2015, яким до ТОВ «Прем’єр Папір» застосовано штрафні санкції у розмірі 1267,20 грн. (т.1, а.с.46).

Не погоджуючись з вимогою про сплату боргу недоїмки (недоїмки) від 07.10.2015 №Ю-0018461702, рішенням про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску №0018461702 від 07.10.2015 та податковим повідомленням-рішенням №0013801702 від 25.06.2015 позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами суд зазначає таке.

Законодавчим актом, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства є Податковий кодекс України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПК України).

Відповідно до пп. 162.1.3 п.162.1 ст. 162 ПК України платниками податку на доходи фізичних осіб, зокрема, є податкові агенти.

Згідно з пунктом 163.1 статті 163 ПК України об’єктом оподаткування резидента є:

- загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід;

- доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання);

- іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Положенням пункту 164.1 статті 164 ПК України встановлено, що базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду (абз.2 п. 164.1 ст. 164 ПК України).

Загальний оподатковуваний дохід складається з доходів, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), доходів, які оподатковуються у складі загального річного оподатковуваного доходу, та доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними цим Кодексом (пп. 164.1.1 п. 164.1 ст. 164 ПК України).

Відповідно до пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді:

а) вартості використання житла, інших об'єктів матеріального або нематеріального майна, що належать роботодавцю, наданих платнику податку в безоплатне користування, або компенсації вартості такого використання, крім випадків, коли таке надання зумовлено виконанням платником податку трудової функції відповідно до трудового договору (контракту) чи передбачено нормами колективного договору або відповідно до закону в установлених ними межах;

б) вартості майна та харчування, безоплатно отриманого платником податку, крім випадків, визначених цим Кодексом для оподаткування прибутку підприємств.

Згідно з п. 167.1. ст. 167 ПК України ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.5 цієї статті), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри.

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу (пп. 168.1.1 п. 168 ст. 168 ПК України).

Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету (пп. 168.1.2 п. 168 ст. 168 ПК України).

Відповідно до п. 176.2 ст. 176 ПК України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані:

а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок;

б) подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.

в) подавати на вимогу платника податку відомості про суму виплаченого на його користь доходу, суму застосованих соціальних податкових пільг та суму утриманого податку;

г) подавати контролюючому органу інші відомості про оподаткування доходів окремого платника податку в обсягах та згідно з процедурою, визначеною цим розділом та розділом II цього Кодексу;

ґ) нести відповідальність у випадках, визначених цим Кодексом.

Перевіряючи обґрунтованість позовних вимог в частині дотримання позивачем вищевказаних норм судом встановлено, що наказом №9-к від 14.06.2012 прийнято на роботу ОСОБА_1 на посаду водія навантажувача з 14.06.2012 (т.2, а.с.43).

Позивач у письмових поясненнях від 19.11.2015 підтверджує, що в період з 01.01.2014 по 31.12.2014, який перевірявся документальною перевіркою, вищезазначений працівник дійсно працював в ТОВ «Прем’єр Папір» на займаній посаді (т.2, а.с.42).

Позивачем подано податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку за формою №1ДФ за 1, 2, 3, 4 квартали 2014 року (т.1, а.с.250-269).

Судом встановлено, що фактично відповідач дійшов висновку про порушення позивачем вимог пп. 162.1.3 п. 162.1 ст. 162, пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164, п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України у зв’язку з тим, що отримані позивачем товари та послуги на загальну суму 62026,37 грн. від ФОП ОСОБА_2, ФОП ОСОБА_3, ФОП ОСОБА_4, ФОП ОСОБА_5 були передані працівнику ТОВ «Прем’єр Папір» ОСОБА_1, однак позивач при виплаті доходу цій фізичній особі не здійснював нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку на доходи фізичних осіб, з приводу чого суд зазначає таке.

Між позивачем (замовник) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (виконавець) було укладено угоду на організацію перевезення вантажів автомобільним транспортом №07/12 від 01.06.2012 (т.1, а.с.76-78).

Відповідно до п.1.1. даної угоди предметом даного договору є порядок взаємин, що виникають між сторонами при плануванні, здійсненні і розрахунках за перевезення вантажів в автомобільному сполученні.

Згідно пункту 2.1 угоди №07/12 від 01.06.2012 перевезення вантажів виконуються виконавцем на підставі заявок, замовник подає заявку на перевезення вантажів, не пізніше ніж за 6 годин до часу подачі автотранспорту під завантаження.

Виконавець пред’являє замовнику для оплати рахунок, акт виконаних робіт, податкову накладну і оригінал ТТН з відміткою одержувача про одержання вантажу (п. 4.4 угоди №07/12 від 01.06.2012).

Даний договір вступає в силу з моменту його підписання і зберігає свою чинність до повного виконання сторонами своїх зобов’язань (п. 9.1 угоди 07/12 від 01.06.2012).

ФОП ОСОБА_2 було виставлено ТОВ «Прем’єр Папір» рахунки на оплату вантажних перевезень за маршрутом Львів-Бровари: №40 від 27.02.2014 на суму 5000,00 грн. (т.1, а.с.79), №39 від 24.02.2014 на суму 5000,00 грн. (т.1, а.с.81), №32 від 11.02.2014 на суму 5000,00 грн. (т.1, а.с.83), №27 від 07.02.2014 на суму 5000,00 грн. (т.1, а.с.85), на оплату вантажних перевезень за маршрутом Львів-Київ №26 від 05.02.2014 на суму 4900,00 грн., (т.1, а.с.87), на оплату вантажних перевезень за маршрутом Львів-Бровари №21 від 03.02.2014 на суму 5000,00 грн. (т.1, а.с.89), на оплату вантажних перевезень за маршрутом Бровари-Київ №15 від 30.01.2014 на суму 1200,00 грн. (т.1, а.с.91), №12 від 24.01.2014 на суму 1200,00 грн. (т.1, а.с.93), на оплату вантажних перевезень за маршрутом Львів-Київ №9 від 21.01.2014 на суму 5200,00 грн. (т.1, а.с.95), на оплату вантажних перевезень за маршрутом Львів-Бровари №8 від 20.01.2014 на суму 5000,00 грн. (т.1, а.с.97), №7 від 20.01.2014 на суму 5000,00 грн. (т.1, а.с.99).

ФОП ОСОБА_2 надано послуги позивачу з перевезення вантажу, що підтверджується актами виконаних робіт: №40 від 28.02.2014, №39 від 25.02.2014, №32 від 12.02.2014, №27 від 10.02.2014, №26 від 06.02.2014, №21 від 04.02.2014, №15 від 30.01.2014, №12 від 24.01.2014, №9 від 22.01.2014, №8 від 21.01.2014, №7 від 21.01.2014 (т.1, а.с.80, 82, 84, 86, 88, 90, 92, 94, 96, 98, 100).

На підтвердження оплати послуг з перевезення вантажу позивачем надано до суду виписки по банківському рахунку за 11.02.2014, 07.03.2014, 02.04.2015 (т.1, а.с.101-106) та платіжні доручення №271 від 02.04.2014, №168 від 07.03.2014, №111 від 11.02.2014 (т.2, а.с.16-18).

Крім того, позивачем на підтвердження факту отримання послуг з вантажних перевезень від ФОП ОСОБА_2 надано до суду товарно-транспортні накладні, з яких вбачається, що ФОП ОСОБА_2 здійснювалось перевезення товарів контрагентам позивача (т.2, а.с.137-147).

Судом встановлено, що фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 поставлено позивачу наступний товар - шино комплект 5,00 (8 FR) STANDARD STA-33 Ш+К+Ф у кількості 4 шт. на підставі рахунку-фактури (договору поставки) №СФСІВ-000567 від 01.09.2014 (т.1, а.с.107).

Господарська необхідність придбання вказаного товару визначена наказом підприємства від 01.09.2014 №71 «Про придбання ОЗ» (т.2, а.с.133).

На підтвердження факту придбання та оплати вказаного товару позивачем надано до суду видаткову накладу №РНСФІ-000447 від 03.09.2014 на суму 4000,00 грн., в тому числі ПДВ 666,67 грн. (т.1, а.с.108), виписку по банківському рахунку позивача за 02.09.2014 (т.1, а.с.109-111) та платіжне доручення №814 від 02.09.2014 (т.2, а.с.15).

Придбаний у ФОП ОСОБА_3 товар (шинокомплект) був використаний у господарській діяльності позивача, а саме для забезпечення роботи автонавантажувача TCM FG15T13VFM300, що належить позивачу згідно договору №1/06-ОЗ від 01.06.2012 та акту приймання-передачі основних засобів (т.2, а.с.125-127).

Відповідно до довідки позивача №1-19/11 від 19.11.2015, шинокомплект 5,00 (8 FR) STANDARD STA-33 Ш+К+Ф знаходиться на балансі ТОВ «Прем’єр Папір», в підтвердження чого до суду надано карту обліку роботи автомобільної шини (т.2, а.с.148-149).

Судом встановлено, що фізичною особою-підприємцем ОСОБА_7 поставлено товар позивачу, а саме мільтиклапан Tomasetto D 300-30 кл. А з ВЗУ (MV3174-AT00), баллон пропан циліндричний 50 літрів 300 х 811 мм Evas (20,5 кг.).

Так, ФОП ОСОБА_7 виставлено позивачу рахунки на оплату товарів №100 від 05.12.2014 на загальну суму 2993,32 грн. за товар мільтиклапан Tomasetto D 300-30 кл. А з ВЗУ (MV3174-AT00) у кількості 2 шт. та Баллон пропан циліндричний 50 літрів 300 х 811 мм Evas (20,5 кг.) у кількості 2 шт. (т.1, а.с.112), №75 від 12.11.2014 на загальну суму 1183,05 грн. за товар редуктор Bigas (пропан) (т.1, а.с.114).

На підтвердження факту придбання та оплати вказаних товарів позивачем надано до суду видаткові накладні №100 від 05.12.2014, №78 від 14.11.2014 (т.1, а.с.113,115), виписку по банківському рахунку позивача за 13.11.2014 (т.1, а.с.118-120) та платіжні доручення №1305 від 05.12.2014, №1195 від 13.11.2014 (т.2, а.с.19-20).

Судом встановлено, що придбані автозапчастини у ФОП ОСОБА_7 був введені в експлуатацію на підприємстві ТОВ «Прем’єр Папір» відповідно до наказу №84 від 05.12.2014 (т.2, а.с.130) та №82 від 14.11.2014 (т.2, а.с.135), в підтвердження чого надано до суду акти приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів від 05.12.2014 №ВЭ-0000028 (т.2, а.с.132,133) та акт приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об’єктів МНА-000002 від 14.11.2014 (т.2, а.с.136).

Позивачем було придбано у фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 воду питну очищену «АКВА САНА» на підставі рахунків-фактур №1098 від 25.12.2014, №1094 від 09.12.2014, №1091 від 21.11.2014, №1086 від 03.11.2014, №1083 від 13.10.2014, №1078 від 24.09.2014, №1074 від 03.09.2014, №1068 від 12.08.2014, №1063 від 28.07.2014, №1060 від 10.07.2014, №1056 від 20.06.2014, №1052 від 10.06.2014, №1046 від 21.05.2014, №1041 від 25.04.2014, №1036 від 07.04.2014, №1030 від 20.03.2014, №1023 від 26.02.2014, №1017 від 06.02.2014, №1009 від 21.01.2014 (т.1, а.с.121, 123, 125, 127, 129, 131, 133, 135, 137, 139, 141, 143, 145, 147, 149, 151, 153, 155, 157), а факт придбання товарів підтверджується видатковими накладними: №1098 від 25.12.2014 на суму 350,00 грн., №1094 від 09.12.2014 на суму 300,00 грн., №1091 від 21.11.2014 на суму 350,00 грн., №1086 від 03.11.2014 на суму 325,00 грн., №1083 від 13.10.2014 на суму 325,00 грн., №1078 від 24.09.2014 на суму 325,00 грн., №1074 від 03.09.2014 на суму 375,00 грн., №1068 від 12.08.2014 на суму 350,00 грн., №1063 від 28.07.2014 на суму 350,00 грн., №1060 від 10.07.2014 на суму 325,00 грн., №1056 від 20.06.2014 на суму 250,00 грн., №1052 від 10.06.2014 на суму 325,00 грн., №1046 від 21.05.2014 на суму 350,00 грн., №1041 від 25.04.2014 на суму 350,00 грн., №1036 від 07.04.2014 на суму 350,00 грн., №1030 від 20.03.2014 на суму 325,00 грн., №1023 від 26.02.2014 на суму 350,00 грн., №1017 від 06.02.2014 на суму 325,00 грн., №1009 від 21.01.2014 на суму 350,00 грн. (т.1, а.с.122, 124, 126, 128, 130, 132, 134, 136, 138, 140, 142, 144, 146, 148, 150, 152, 154, 156, 158).

Позивачем було оплачено товар у повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями №231 від 20.03.2014, №351 від 25.04.2014, №454 від 21.05.2014, №512 від 11.06.2014, №545 від 20.06.2014, №675 від 28.07.2014, №749 від 14.08.2014, №832 від 03.09.2014, №935 від 24.09.2014, №1010 від 13.10.2014, №1129 від 03.11.2014, №1245 від 21.11.2014, №1321 від 10.12.2014, №1388 від 25.12.2014 (т.2, а.с.1-15) та виписками по банківському рахунку позивача (т.1, а.с.159-195).

Судом встановлено, що наказом ТОВ «Прем’єр папір» №4/П від 03.01.2014 про забезпечення фасованою питною водою для поліпшення санітарно-побутових умов праці, виключення будь-якого ризику погіршення стану здоров’я працівників внаслідок споживання ними неякісної питної води, начальнику господарства складського наказано забезпечити придбання фасованої питної води та забезпечити вільний доступ до питної води усіх співробітників підприємства (т.2, а.с.86).

З матеріалів справи слідує, що фасована питна вода, придбана позивачем у ФОП ОСОБА_5, була використана для забезпечення працівників ТОВ «Прем’єр Папір» питною водою, що підтверджується актами списання: №СпТ-000001 від 31.01.2014, №СпТ-000002 від 31.01.2014, №СпТ-000006 від 14.02.2014, №СпТ-000007 від 14.02.2014, №СпТ-000008 від 28.02.2014, №СпТ-000009 від 28.02.2014, №СпТ-000010 від 31.03.2014, №СпТ-000012 від 31.03.2014, №СпТ-000017 від 14.04.2014, №СпТ-000018 від 14.04.2014, №СпТ-000021 від 30.04.2014, №СпТ-000022 від 30.04.2014, №СпТ-000028 від 30.05.2014, №СпТ-000029 від 30.05.2014, №СпТ-000034 від 16.06.2014, №СпТ-000034 від 16.06.2014, №СпТ-000035 від 16.06.2014, №СпТ-000037 від 30.06.2014, №СпТ-000038 від 30.06.2014, №СпТ-000041 від 16.07.2014, №СпТ-000042 від 16.07.2014, №СпТ-000045 від 31.07.2014, №СпТ-000046 від 31.07.2014, №СпТ-000048 від 29.08.2014, №СпТ-000049 від 29.08.2014, №СпТ-000052 від 12.09.2014, №СпТ-000053 від 12.09.2014, №СпТ-000055 від 30.09.2014, №СпТ-000056 від 30.09.2014, №СпТ-000059 від 31.10.2014, №СпТ-000060 від 31.10.2014, №СпТ-000061 від 12.11.2014, №СпТ-000062 від 12.11.2014, №СпТ-000064 від 28.11.2014, №СпТ-000065 від 28.11.2014, №СпТ-000066 від 17.12.2014, №СпТ-000067 від 17.12.2014, №СпТ-000068 від 31.12.2014, №СпТ-000069 від 31.12.2014 (т.2, а.с.87).

При цьому середньооблікова штатна чисельність працівників ТОВ «Прем’єр Папір» за 2014 рік складала 50 осіб, що підтверджується штатним розписом підприємства на 2014 рік та довідкою позивача від 18.12.2014 (т.2, а.с.82).

Приймаючи до уваги вищевикладене суд вважає, що отримані товари та послуги від фізичних осіб-підприємців ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 були використані у власній господарській діяльності позивача, зокрема, отримані послуги з вантажних перевезень були використані для поставки товарів контрагентам позивача, придбання шинокомплекту пов’язане із необхідністю його використання для ремонту автонавантажувача, який знаходиться у власності позивача, придбані автозапчастини частково використані для проведення ремонту автонавантажувача, невикористані автозапчастини зберігаються на складі позивача та обліковуються як основні засоби, а придбана питна вода була використана для забезпечення працівників підприємства питною водою.

В той же час суд зазначає, що відповідачем жодних доказів на підтвердження факту отримання водієм позивача ОСОБА_1 матеріального блага у зв’язку з проведенням вказаних господарських операцій між позивачем та фізичними особами-підприємцями ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до суду не надано.

Також з метою з’ясування питання щодо отримання матеріального блага від проведених операцій саме водієм підприємства ОСОБА_1 судом було допитано в якості свідка посадову особу відповідача, яка проводила перевірку – ОСОБА_6, завідуючу сектору контрольно-перевірочної роботи доходів і зборів з фізичних осіб управління доходів і зборів з фізичних осіб.

Так, свідок зазначила, що позивачем придбано автозапчастини для ремонту автомобіля-навантажувача, водієм якого був ОСОБА_1, однак за відсутності актів виконаних робіт та інших документів, які підтверджували би використання придбаних автозапчастин у господарській діяльності позивача, перевіряючий дійшов висновку, що вказане благо отримано особисто ОСОБА_1

Свідок також зазначила, що у зв’язку з відсутністю у ФОП ОСОБА_2 транспортних засобів для надання послуг, свідок дійшов висновку про те, що транспортування здійснювалось водієм позивача ОСОБА_1, а позивач, перераховуючи кошти ФОП ОСОБА_2, надавав матеріальні блага ОСОБА_1

З приводу товарів, придбаних позивачем у ФОП ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_5, свідок зазначила, що у зв’язку з відсутністю у позивача документів, які свідчать про використання цих товарів у діяльності позивача, перевіряючий дійшов висновку про отримання матеріальних благ водієм позивача ОСОБА_1

В той же час свідок не зміг надати жодних пояснень з проводу того, що згідно видаткових накладних ОСОБА_1 товари не отримував, як і не здійснював поставку чи перевезення товарів.

Суд вважає такі свідчення помилковими та такими, що зроблені без урахування досліджених судом доказів використання придбаних товарів та послуг в господарській діяльності позивача.

Аналізуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що жодних матеріальних благ, отриманих позивачем від взаємовідносин з ФОП ОСОБА_2, ФОП ОСОБА_3, ФОП ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_5 працівнику підприємства ОСОБА_1 не було передано, а відповідно у позивача відсутній й обов’язок здійснювати нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку на доходи фізичних осіб.

За таких обставин, прийняття податкового повідомлення-рішення №0013801702 від 25.06.2015, яким збільшено суму грошового зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 11629,94 грн. є неправомірним, а вказане податкове повідомлення-рішення підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Перевіряючи правомірність прийняття рішення про застосування штрафних санкцій №0018461702 від 07.10.2015 та вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ю-0018461702 від 07.10.2015 суд зазначає таке.

Підпунктом 1 пункту 1 статті 4 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне страхування» (далі – Закон 2464-VI) платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Відповідно до пп. 1 ч. 1 ст. 7 Закону №2464-VI єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), 2, 3, 6, 7 і 8 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами; для платників, зазначених в абзаці сьомому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму грошового забезпечення, оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами; допомоги або компенсації відповідно до законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 8 Закону № 2464-VI розмір єдиного внеску для кожної категорії платників, визначених цим Законом, та пропорції його розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування встановлюються з урахуванням того, що вони повинні забезпечувати застрахованим особам страхові виплати і соціальні послуги, передбачені законодавством про загальнообов'язкове державне соціальне страхування; фінансування заходів, спрямованих на профілактику страхових випадків; створення резерву коштів для забезпечення страхових виплат та надання соціальних послуг застрахованим особам; покриття адміністративних витрат із забезпечення функціонування системи загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Згідно з пунктом 5 статті 7 Закону № 2464-VI єдиний внесок для платників, зазначених у пункті 1 (крім абзацу сьомого) частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у відсотках до визначеної абзацом першим пункту 1 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску (за винятком винагороди за цивільно-правовими договорами) відповідно до класів професійного ризику виробництва, до яких віднесено платників єдиного внеску, з урахуванням видів їх економічної діяльності.

Судом встановлено, що матеріальні блага на загальну суму 65026,37 грн. працівнику підприємства позивача ОСОБА_1 не передавались, а відповідачем неправомірно нараховано суму грошового зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб у загальному розмірі 11629,94 грн., тому проведене відповідачем нарахування єдиного внеску на загальну суму 25343,98 грн. та застосування штрафних санкцій за донарахування єдиного внеску у розмірі 1267,20 грн. за аналогічних встановленим судом обставинам є неправомірним.

Тому рішення Броварської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області про застосування штрафних санкцій №0018461702 від 07.10.2015 та вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ю-0018461702 від 07.10.2015 визнаються судом протиправними та підлягають скасуванню.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, коли судом здійснюється розгляд справ про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, у яких обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, доказів, які б спростовували доводи позивача не надав.

Відповідно до частини другої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Предметом адміністративного позову в даній справі є скасування податкового повідомлення-рішення, рішення про застосування штрафних санкцій та вимоги про сплату боргу, а відповідно до пункту 1 частини 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень і його скасування, тобто, скасування рішення суб'єкта владних повноважень є наслідком саме визнання його протиправним.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність виходу для повного захисту інтересів позивача за межі позовних вимог та визнання податкового повідомлення-рішення, рішення про застосування штрафних санкцій та вимоги про сплату боргу відповідача протиправними та їх скасування.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Під час звернення до суду позивачем сплачено судовий збір в сумі 1378,00 грн. згідно платіжного доручення №501 від 13.10.2015 (т.1, а.с.2).

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 1378,00 грн. підлягають стягненню з Броварської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Броварської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області, відповідно до положень статті 94 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

2. Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області №0013801702 від 25.06.2015, рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску №0018461702 від 07.10.2015, вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 07.10.2015 №Ю-0018461702.

3. Стягнути судовий збір в сумі 1378,00 грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім грн. 00 коп.) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Прем’єр Папір» (ідентифікаційний код 32932642, місцезнаходження 07403, Київська область, місто Бровари, вулиця Залізнична, будинок 4) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області (ідентифікаційний код 39463945, місцезнаходження 07400, Київська область, місто Бровари, вулиця Київська, 286).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Кушнова А.О.