Справа № 369/3916/15-ц

Провадження № 2/369/200/16

РІШЕННЯ

Іменем України

12.02.2016 року Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі: головуючого судді Дубас Т.В.,

за участю секретаря Дідур М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 житлово-комунальної інфраструктури Київської міської державної адміністрації, ОСОБА_3 служби спеціалізоване Комунальне підприємство «Спеціалізований комбінат підприємств комунально-побутового обслуговування, ОСОБА_4, третя особа: Київська міська державна адміністрація про зобов’язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернулась до Києво-Святошинського районного суду Київської області з даним позовом, мотивуючи його тим, що 19 грудня 2003 року, нею було направлено заяву до Управління ритуальних послуг Київської міської державної адміністрації про виділення їй земельної ділянки біля могили батька ОСОБА_5, який похований на Південному кладовищі на ділянці № 19, ряд № 1, місце № 46 шляхом розширення родинної ділянки за рахунок місця № 47. До заяви позивач додала схему розширення родинної ділянки.

Керівництвом Управління ритуальних послуг на заяві позивача було вчинено резолюції наступного змісту: «Дозволити, як виняток, враховуючи мотиви, викладені в заяві. 19.12.2003 року».

У подальшому, 25.12.2003 року, позивачці було оформлено два рахунки замовлення № 256 та № б/н на бланках серії Б №№ 002042, 002043 відповідно на 15 гривень 60 копійок та 383 гривні 20 копійок, які були нею оплачені, доказами чого є фіскальні чеки від 25.12.2003 року №№ 4122, 4123, що підтверджує фактичне розширення родинної ділянки за рахунок місця № 47 у ряду № 1 на ділянці № 19.

01 квітня 2015 року під час відвідання моголи батька, який похований на Південному кладовищі на ділянці № 19, ряд № 1, місце № 46, позивач виявила на місці № 47, яке віднесене до родинної ділянки, сліди недавнього захоронення невідомої особи, поховання якої було здійснено без згоди позивача як користувача місця поховання.

Враховуючи те, що частиною 6 статті 25 Закону України «Про поховання та похоронну справу» поховання (підпоховання) без згоди користувача місця поховання (користувача місця родинного поховання) прямо заборонено, позивач вважала такі дії порушення її прав, за захистом яких вона звертається до суду.

Похованням невідомої особи на місці родинної ділянки, яка перебуває у користуванні ОСОБА_1 порушене гарантоване законодавством право позивачки на вільне користування та розпорядження місцем поховання.

Можливість здійснення перепоховання невідомої померлої особи із зарезервованого місця поховання на інше передбачена приписами частини другої ст. 21 Закону України № «Про поховання та похоронну справу», а також п. 2.12. Порядку утримання кладовищ та інших місць поховань, затвердженого наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 19.11.2003 р. № 193.

Відповідно до статуту ОСОБА_3 служби спеціалізованого комунального підприємства «Спеціалізований комбінат підприємств комунально-побутового обслуговування» до його функціонального призначення відноситься питання організації поховання померлих і надання ритуальних послуг із договорами-замовленнями.

Отже, з врахуванням того, що рішенням виконавчого комітету Київської міської державної адміністрації від 16.01.2009 року № 34 «Південне кладовище за своїм функціональним статусом було визнано напівзакритим, рішення про поховання невідомої особи на місці № 47 ряду № 1 ділянки № 19 не могло бути прийняте без участі органу виконавчої влади – Управління ритуальних послуг виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та безпосередньо здійснене ОСОБА_3 службою спеціалізованим комунальним підприємством «Спеціалізований комбінат підприємств комунально-побутового обслуговування», позивач визначила їх як відповідачами по справі.

Позивач просила зобов’язати Управління ритуальних послуг ОСОБА_2 житлово-комунальної інфраструктури Київської міської державної адміністрацію та ритуальну службу спеціалізоване Комунальне підприємство «Спеціалізований комбінат підприємств комунально-побутового обслуговування» звільнити зарезервоване позивачем місце № 47 в ряді 1 на ділянці 19 на Південному кладовищі с. Віта-Поштова.

27.04.2015 р. позивачем подано до суду заява про уточнення позовних вимог і внесення змін до предмету позову про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, згідно якої позивач просила зобов’язати відповідачів ОСОБА_2 житлово-комунальної інфраструктури Київської міської державної адміністрації та ОСОБА_3 службу спеціалізоване комунальне підприємство «Спеціалізований комбінат підприємств комунально-побутового обслуговування» усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою, відведеною для розширення родинного поховання, місцями № 46, 47 у ряду 1 на ділянці 19 на Південному кладовищі в с. Віта-Поштова Києво-Святошинського району Київської області шляхом перепоховання померлого, який похований на місці № 47 в ряді 1 на ділянці 19 на Південному кладовищі с. Віта-Поштова Києво-Святошинського району Київської області. Зобов’язати відповідачів виготовити та видати позивачу акт огляду земельної ділянки для родинного поховання на місцях 46 та 47 в ряді 1 ділянці 19 на Південному кладовищі с. Віта-Поштова в Київській області.

20.01.2016 р. представником позивача подано до суду заяву про уточнення позовних вимог і внесення змін до підстав позову про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, відповідно до якої позивач просив зобов’язати відповідачів ОСОБА_2 житлово-комунальної інфраструктури Київської міської державної адміністрації та ОСОБА_3 службу спеціалізоване Комунальне підприємство «Спеціалізований комбінат підприємств комунально-побутового обслуговування» усунути перешкоди у користуванні місцями 46 та 47 в ряді 1 на ділянці 19 на Південному кладовищі с. Віта-Поштова в Київській області, здійснивши перепоховання померлого, який без достатніх підстав похований на місці № 47 в ряді 1 на ділянці 19 на Південному кладовищі с Віта-Поштова. Зобов’язати відповідачів виготовити та видати позивачу акт земельної ділянки для родинного поховання на місцях 46 та 47 в ряді 1 на ділянці 19 на Південному кладовищі с. Віта-Поштова в Київській області.

Представник позивача позовні вимоги підтримала та просила позов задоволити.

ОСОБА_2 житлово-комунальної інфраструктури Київської міської державної адміністраціїнаправив до суду заперечення в яких просив у вимогах позову відмовити.

Представники відповідачів ОСОБА_3 служби спеціалізоване Комунальне підприємство «Спеціалізований комбінат підприємств комунально-побутового обслуговування та ОСОБА_4 в судовому засіданні проти вимог позову заперечували та просили у вимогах позову відмовити.

Третя особа Київська міська державна адміністрація направила до суду письмові пояснення в яких просила відмовити в позові в повному обсязі.

Суд, заслухавши пояснення сторін по справі, перевіривши матеріали справи та зібрані в ній докази, приходить до висновку що позовні вимоги не підлягають до задоволення, виходячи з наступного.

Як встановлено в судовому засіданні, 19 грудня 2003 року, позивачем ОСОБА_1 було направлено заяву до Управління ритуальних послуг Київської міської державної адміністрації про виділення їй земельної ділянки біля могили батька ОСОБА_5, який похований на Південному кладовищі на ділянці № 19, ряд № 1, місце № 46 шляхом розширення родинної ділянки біля могили покійного ОСОБА_6

Керівництвом Управління ритуальних послуг на заяві позивача було вчинено резолюції наступного змісту: «Дозволити, як виняток, враховуючи мотиви, викладені в заяві. 19.12.2003 року».

У подальшому, позивачу видано відповідні посвідчення за життя на ім’я ОСОБА_1 та на померлого ОСОБА_5

Відповідно до свідоцтва про поховання, яке було видано ОСОБА_4, як користувачу родинного місця поховання, який 30 грудня 1999 року на ділянці № 19 ряд № 1 місце № 48 кладовища розміщеного с. Віта Поштова (Південне кладовище), здійснив поховання померлого ОСОБА_7. Реєстраційний номер 6.13938.3, дата видачі 25 березня 2015 року.

Згідно Довідки про поховання померлого громадянина на кладовищі м. Києва, виданої ОСОБА_4, який 02.01.2015 року на кладовищі «Південне» ділянці № 19, ряд № 1, місце № 48 на підставі про смерть: серія І-БК № 321467 здійснив поховання померлого ОСОБА_8 про що зроблено запис в книзі реєстрації поховань від 02.01.2015 року.

Згідно Довідки про поховання померлого громадянина на кладовищі м. Києва, виданої ОСОБА_4, який 01.04.2015 року на кладовищі «Південне» ділянці № 19, ряд № 1, місце № 48 на підставі про смерть: серія І-БК № 333459 здійснив поховання померлого ОСОБА_9 про що зроблено запис в книзі реєстрації поховань від 01.04.2015 року.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про поховання та похоронну справу», користувач місця поховання (місця родинного поховання) - особа, яка здійснила перше поховання на відведеному місці поховання (родинного поховання) та /або має відповідне свідоцтво про смерть похованого і свідоцтво про поховання.

Статтею 5 Закону України «Про поховання та похоронну справу», державні стандарти, інші нормативні документи в галузі поховання впроваджуються в порядку, передбаченому законом, з метою забезпечення безпеки життя та здоров'я людей, тварин, охорони рослин, а також майна та довкілля, створення умов для раціонального використання всіх видів ресурсів.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 21 Закону України «Про поховання та похоронну справу» перепоховання останків померлих допускається у виняткових випадках за рішенням виконавчого органу сільської, селищної, міської ради на підставі письмового звернення особи, яка здійснила поховання, висновку органу санітарно-епідеміологічної служби, лікарського свідоцтва про смерть, дозволу виконавчого органу відповідної сільської, селищної, міської ради на поховання останків на іншому кладовищі. Перепоховання останків померлих може здійснюватися в інших випадках згідно із законодавством України.

Згідно ст. 25 Закону України «Про поховання та похоронну справу» від 10.07.2003 р. після здійснення поховання померлого виконавцю волевиявлення померлого або особі, яка взяла на себе зобов'язання поховати померлого, як користувачу місця поховання (користувачу місця родинного поховання) спеціалізованим комунальним підприємством (а в разі його відсутності - виконавчим органом сільської, селищної, міської ради) видається відповідне свідоцтво, зразок якого затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.

Частиною 6 ст. 25 Закону України «Про поховання та похоронну справу», забороняється здійснювати поховання інших померлих (підпоховання), встановлення намогильної споруди, склепу без згоди користувача місця поховання (користувача місця родинного поховання).

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про поховання та похоронну справу» кожне поховання та перепоховання померлих реєструється спеціалізованим комунальним підприємством (а в разі його відсутності - виконавчим органом сільської, селищної, міської ради) у книзі реєстрації поховань померлих, форма якої встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.

Згідно зі ст.28 Закону України «Про поховання та похоронну справу», землі, на яких розташовані місця поховання, є об'єктами права комунальної власності і не підлягають приватизації або передачі в оренду.

До прийняття та введення в дію вказаного закону діяли відомчі нормативні акти, які визначали прядок ідентифікації осіб, які здійснили поховання, та закріплювали місце поховання.

Відповідно до п. 2.12. Порядку утримання кладовищ та інших місць поховань, затвердженого Наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства № 193 від 19.11.2003р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.09.2004р. за № 1110/9709, перепоховання останків померлих допускається у виняткових випадках при наявності обґрунтованої причини. Ексгумація здійснюється, як правило, у зимовий період, через рік після поховання в піщаних ґрунтах і через три роки - при похованні у зволожених ґрунтах важкого механічного складу та глиняних ґрунтах. Ексгумація проводиться в присутності медичного працівника, участь якого при проведенні перепоховання забезпечує користувач.

Стаття 16 ЦПК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

За змістом вказаної норми громадянин, який вважає, що його право порушене, може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права, який, як правило, визначається спеціальним законом (Цивільний Кодекс чи інший акт цивільного законодавства), що регламентує конкретні цивільні правовідносини.

За ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Перепоховання померлого, згідно з викладеними нормами Закону, відповідно до санітарних норм та правил здійснюється за дозволом органу місцевої виконавчої влади, органів санепідемслужби та лікувального закладу, здійснювати перепоховання без викладених вище дозволів та рішень вказаних органів, відповідачі не вправі.

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, з'ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що відповідно до ст.1 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд дійшов висновку про необхідність відмови у позовних вимогах.

Керуючись Законом України «Про поховання та похоронну справу», ст.ст. 10, 11, 57, 60, 209, 212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України, суд , -

В И Р І Ш И В:

В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 житлово-комунальної інфраструктури Київської міської державної адміністрації, ОСОБА_3 служби спеціалізоване Комунальне підприємство «Спеціалізований комбінат підприємств комунально-побутового обслуговування, ОСОБА_4, третя особа: Київська міська державна адміністрація про зобов’язання вчинити певні дії – відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області протягом десяти днів з дня його оголошення.

Суддя Т.В. Дубас

н