КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" лютого 2016 р. Справа№ 910/11077/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ільєнок Т.В.

суддів: Корсакової Г.В.

Яковлєва М.Л.

при секретарі

судового засідання: Колеснік М.П.

за участі представників сторін:

прокурора Бондарчук І.П. - посв. №026128 від 13.05.14;

позивача Василенко А.С. - дов. №657 від 09.12.14;

Красько О.В. - дов. б/н від 11.12.15;

Домінчев В.М. - директор (протокол засідання

наглядової ради №18042013/1 від 18.04.13);

відповідача Телицька В.А.- дов. №225-КМГ-4473 від 15.12.15;

третьої особи-1 Трохлюк А.М. - дов. №05703-14005 від 04.08.15;

третьої особи-2 Заболотній С.В.-дов. №054-908/549 від 17.02.15;

третьої особи-3 не з'явився, про дату, час та місце судового

засідання був повідомлений належним чином.

розглянувши матеріали

апеляційних скарг Заступника прокурора міста Києва, який діє в інтересах

держави в особі Київської міської ради

(в порядку ст. 91 ГПК України)

відповідача Київської міської ради

на рішення Господарського суду міста Києва від 16.07.2015

у справі № 910/11077/15 (колегія суддів у складі головуючого

Чинчин О.В., суддів: Цюкала Ю.В., Ярмак О.М.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "АТП-1", м.Київ

до відповідача Київської міської ради

третя особа, яка не заявляє

самостійних вимог на предмет

спору на стороні відповідача-1

Департамент земельних ресурсів виконавчого органу

Київської міської ради (Київської міської державної

адміністрації)

третя особа, яка не заявляє

самостійних вимог на предмет

спору на стороні відповідача-2

Головне управління державної казначейської служби

України в місті Києві

третя особа, яка не заявляє

самостійних вимог на предмет

спору на стороні відповідача-3

Департамент фінансів виконавчого органу Київської

міської ради (Київської міської адміністрації)

про стягнення 15 686 423,29 грн. за Договором купівлі-

продажу земельної ділянки несільськогосподарського

призначення від 21.05.2008.

ВСТАНОВИВ:

Позивач ПАТ "АТП - 1" звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача Київської міської ради про стягнення 15 686 423,29 грн., сплачених, як часткова оплата вартості земельної ділянки, на підставі Договору купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 21.05.2008.

Ухвалою ГСМК від 30.04.2015 № 910/11077/15 було залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Ухвалою ГСМК від 18.06.2015 № 910/11077/15 було залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України в м. Києві та Департамент фінансів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.07.2015 № 910/11077/15 позов задоволено повністю, стягнуто з відповідача Київської міської ради на користь позивача ПАТ «АТП - 1» 15 686 423,29 грн. боргу.

Не погоджуючись з прийнятим Рішенням, відповідач Київська міська Рада звернулася до Київського апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій просить Рішення Господарського суду міста Києва від 16.07.2015 № 910/11077/15 скасувати та прийняти нове судове рішення, за яким відмовити в задоволенні позову повністю. Основним доводом апеляційного оскарження відповідача є те, що грошові кошти в сумі 15 686 423,29 грн., отримані за продаж земельної ділянки, не повинно бути стягнуто саме з Київради, як юридичної особи, оскільки їх було перераховано на рахунок Департаменту земельних ресурсів та в подальшому Головним управлінням Державної Казначейської служби України у м. Києві розподілено до місцевого та державного бюджетів у пропорції 10% і 90%.

В свою чергу, з прийнятим судовим рішенням не погодився і Заступник прокурора міста Києва, в порядку ст. 91 ГПК України він звернувся до Київського апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій просить Рішення Господарського суду міста Києва від 16.07.2015 № 910/11077/15 скасувати та прийняти нове судове рішення, за яким відмовити в задоволенні позову, оскільки на його думку, оскаржене рішення прийнято з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, а тому порушено норми матеріального та процесуального права.

Ухвалою КАГС від 21.08.2015 № 910/11077/15 порушено провадження за скаргою відповідача та прокурора, об'єднано їх в одне апеляційне провадження та призначено судове засідання (колегія суддів у складі: головуючого судді Ільєнок Т.В., суддів: Куксова В.В., Яковлєва М.Л.).

За Розпорядженням секретаря судової палати КАГС від 09.12.2015, у зв'язку з переформуванням складу постійних колегій суддів Київського апеляційного господарського суду, склад колегії суддів було змінено, для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя Ільєнок Т.В., судді: Рудченко С.Г., Яковлєв М.Л..

До судового засідання від 04.02.2016 за Розпорядженням секретаря судової палати КАГС від 04.02.2016, у зв'язку з перебуванням постійного члена колегії суддів Рудченка С.Г. на лікарняному, було змінено склад колегії по даній справі на колегію суддів у складі: головуючий суддя Ільєнок Т.В., судді: Корсакова Г.В., Яковлєв М.Л..

У зв'язку зі зміною складу колегії суддів розгляд даної справи було розпочато заново. Сторонам було роз'яснено право відводу відповідно до ст. 20 ГПК України, їх права та обов'язки згідно ст. 22 ГПК України. (Зафіксовано Протоколом судового засідання від 04.02.2016)

Позивач ПАТ "АТП - 1" у Відзиві, поданому через канцелярію КАГС 05.10.2015, просив колегію суддів залишити апеляційні скарги прокурора та відповідача без задоволення, Рішення Господарського суду міста Києва від 16.07.2015 № 910/11077/15 залишити без змін, як таке, що прийнято у повній відповідності до вимог діючого законодавства України.

Третя особа-2 Головне управління державної казначейської служби України в місті Києві за своїм письмовим Відзивом, поданим через канцелярію КАГС 01.12.2015, зазначило, що не є учасником спірних відносин і згідно із своїми функціональними обов'язками не може надати суду будь-які фактичні дані, на підставі яких суд може встановити наявність або відсутність обставин, що мають значення для вирішення даної справи.

Третя особа-1, третя особа-3 не скористалися своїм правом, передбаченим ч. 1 ст. 96 ГПК України, та не надали колегії суддів письмові відзиви на скаргу позивача-1, що згідно ч. 2 ст. 96 ГПК України не перешкоджає апеляційному перегляду рішення суду першої інстанції.

Під час судового засідання від 04.02.2016 представник третьої особи-1, третьої особи - 3 просили колегію суддів апеляційні скарги відповідача та прокурора задовольнити, Рішення Господарського суду міста Києва від 16.07.2015 № 910/11077/15 скасувати та прийняти нове судове рішення, за яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Третя особа-2 Головне управління державної казначейської служби України в місті Києві за своїм письмовим Відзивом від 30.11.2015 №05-12/1979-15053 просив здійснювати розгляд справи без його участі за наявними матеріалами справи. В останнє судове засідання від 04.02.2016 представник третьої особи - 2 не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Про його належне повідомлення свідчить залучене до матеріалів справи зворотнє поштове повідомлення за № 09-33/51083/15.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін та прокурора, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку апеляційну скаргу відповідача Київської міської Ради залишити без задоволення, апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення, Рішення Господарського суду міста Києва 16.07.2015 № 910/11077/15 залишити без змін, приймаючи до уваги наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 21.05.2008 року між Відкритим акціонерним товариством "АТП - 1", правонаступником кого є Публічне акціонерне товариством "АТП-1" (Покупець) та Київською міською радою (Продавець) було укладено Договір купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення, який був посвідчений нотаріально та зареєстрований у реєстрі за №898.

Відповідно до п. 1.1 Договору продавець на підставі Рішення Київської міської ради від 27.12.2007 №1580/4413 продав, а покупець купив земельну ділянку, місце розташування якої на вулиці Промисловій, 1 у м. Києві, (кадастровий номер 8000000000:90:115:0018), площею 8,0386 га, у межах, які перенесені в натуру (на місцевість) і зазначені у технічній документації земельної ділянки.

Відповідно до п. 2.1 Договору ціна продажу земельної ділянки за цим Договором становить 72 506 601 грн. 00 коп. В рахунок цієї суми відповідно до угоди № 93 від 29.08.2007 (укладеною між позивачем та Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Покупцем було сплачено Продавцеві аванс у розмірі 4 321 187,73 грн..

Згідно з п. 2.2 Договору сума 68 185 413 грн. 27 коп. може сплачуватися у розстрочку протягом одного року рівними частками до двадцять п'ятого числа кожного місяця від дня нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу земельної ділянки.

Відповідно з п. 3.2 Договору продавець зобов'язується після повної сплати позивачем суми, зазначеної у розділі другому цього договору, та пені за прострочення платежів (при наявності такої пені), оформити та видати впродовж тридцяти календарних днів позивачу державний акт на право власності на земельну ділянку.

Пунктом 4.5 Договору передбачено, що при розірванні цього Договору з вини продавця суми, сплачені покупцем продавцю на виконання цього Договору, включаючи суму авансу (ів), повертаються йому Продавцем в повному обсязі. Покупець також має право на компенсацію збитків, спричинених розірванням цього Договору з вини Продавця.

Згідно з п. 6.1 Договору обов'язок Продавця передати земельну ділянку Покупцю вважається виконаним і право власності на земельну ділянку переходить до позивача після одержання позивачем державного акту на право власності на земельну ділянку.

Відповідно з п. 9.2 Договору розірвання цього Договору здійснюється у випадках та в порядку, передбачених законодавством України.

17.11.2009 сторонами був підписаний Договір про внесення змін до Договору купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 21.05.2008, який було посвідчено нотаріально та зареєстровано у реєстрі за №794.

Згідно з п.1.1 Договору про внесення змін в підпункті 2.2 пункту 2 договору, слова "одного року" було замінено на слова "п'ять років".

Відповідно до п.1.2 Договору про внесення змін підпункт 3.2 пункту 3 Договору викладено в наступній редакції: "Після сплати позивачем першого платежу оформити та видати позивачу державний акт на право власності на земельну ділянку.".

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 21.05.2008 позивачем було сплачено відповідачу грошові кошти в загальному розмірі 15 686 423,29 грн., що підтверджується Платіжними дорученнями та банківськими виписками (а/с 25-32), а саме:

- 22.11.2007 сплачено авансовий платіж у сумі - 4 321 187,73 грн. за Платіжним дорученням № 4608;

- 23.05.2008 сплачено - 5 682 117,78 грн. за Платіжним дорученням №2061;

- 24.06.2008 сплачено - 5 682 117,78 грн. за Платіжним дорученням №2558;

-14.02.2011 сплачено - 1000,00 грн. за Платіжним дорученням № 307.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивачем зазначено, що на виконання умов Договору купівлі-продажу, ним було сплачено відповідачу грошові кошти в загальному розмірі 15 686 423,29 грн.. Однак, за Постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.09.2013 №910/9122/13, яка залишена без змін Постановою Вищого господарського суду України від 11.12.2013 №910/9122/13 Договір купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 21.05.2008 розірвано, у зв'язку з істотним порушенням Київрадою умов Договору. Таким чином, в результаті неналежного виконання Київрадою зобов'язань, у неї утворилась заборгованість перед ПАТ "АТП - 1" в розмірі 15 686 423,29 грн..

Судом першої інстанції встановлено, що 18.08.2014 позивачем був направлений на адресу відповідача Лист №451 з вимогою на підставі п. 4.5 Договору купівлі продажу від 21.05.2008 повернути грошові кошти в розмірі 15 686 423,29 грн., у відповідь на який Департамент земельних ресурсів в Листі від 19.08.2014 повідомив про відсутність наслідків розірвання Договору купівлі - продажу земельної ділянки від 21.05.2008 №898 у рішеннях суду.

02.04.2015 позивачем на адресу відповідача та Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) були надіслані вимоги № 178, № 177 про повернення грошових коштів в розмірі 15 686 423,29 грн., що підтверджується Описом вкладення від 02.04.2015, Фіскальним чеком від 02.04.2015 та Рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, проте такі вимоги залишені без відповіді і виконання.

Суд першої інстанції, з огляду на наведені фактичні обставини, дослідивши матеріали даної справи, дійшов висновку, що позовні вимоги ПАТ «АТП - 1» підлягають задоволенню у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 21.05.2008, позивачем було сплачено відповідачу грошові кошти в загальному розмірі 15 686 423,29 грн., що підтверджується Платіжними дорученнями та банківськими виписками, а саме: 23.05.2008 року - 5 682 117,78 грн., 24.06.2008 року - 5 682 117,78 грн., 14.02.2011 року - 1000,00 грн. та відповідно 22.11.2007 авансовий платіж у сумі 4 321 187,73 грн..

За Постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.09.2013, яка залишена без змін Постановою Вищого господарського суду України від 11.12.2013 у пов'язаній справі №910/9122/13, Договір купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 21.05.2008 було розірвано.

За вказаними судовими рішеннями по пов'язаній справі № 910/9122/13 встановлено про порушення Київською міською радою істотних умов Договору купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 21.05.2008, зокрема, пункту 3.2 Договору купівлі-продажу. При цьому, судами зазначено, що внаслідок порушення Київською міською Радою умов спірного Договору купівлі-продажу від 21.05.2008, а саме в частині відмови КМР видати Державний акт на право власності на земельну ділянку, ПАТ «АТП-1» було позбавлено того, на що товариство розраховувало при укладенні Договору, зазначене порушення є істотним. За таких обставин, суди дійшли висновку про наявність правових підстав для розірвання Договору купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 21.05.2008, який було посвідчено нотаріально та зареєстровано у реєстрі за номером № 898, у зв'язку з порушенням Київською міською радою істотних умов вказаного Договору.

Відповідно до ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Судом першої інстанції по даній справі розглянуті та відхилені заперечення відповідача щодо необхідності застосування до даних правовідносин сторін Постанови Кабінету Міністрів України від 22.04.2009 № 381 "Про затвердження Порядку здійснення розрахунків з розстроченням платежу за придбання земельної ділянки державної та комунальної власності", якими останній також обґрунтовував свої заперечення при розгляді пов'язаної справи №910/9122/13.

Так, у Постанові Київського апеляційного господарського суду від 04.09.2013 у пов'язаній справі №910/9122/13, залишеної без змін Постановою Вищого господарського суду України від 11.12.2013, зазначено, що Договір купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення між сторонами було укладено 21.05.2008, тобто, правовідносини щодо купівлі-продажу земельної ділянки виникли саме з 21.05.2008. Уклавши Договір від 17.11.2009 про внесення змін до Договору купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 21.05.2008, між сторонами не виникло нових правовідносин щодо купівлі-продажу. За вказаним Договором про внесення змін, сторони лише додатково врегулювали вже існуючі правовідносини за основним Договором. В свою чергу, Постанова КМУ від 22.04.2009 № 381 "Про затвердження Порядку здійснення розрахунків з розстроченням платежу за придбання земельної ділянки державної та комунальної власності" набрала чинності лише 30.04.2009.

Таким чином, за оцінкою суду першої інстанції, зважаючи на те, що правовідносини з приводу купівлі-продажу земельної ділянки виникли між сторонами до набрання чинності Постановою КМУ від 22.04.2009 № 381, названа Постанова КМУ не може бути застосована до правовідносин у даній справі. Тобто, Постанова КМУ від 22.04.2009 № 381 є актом цивільного законодавства, який підлягає застосуванню до моменту укладення договору купівлі-продажу, шляхом відображення її вимог та істотних умов, передбачених нею, в договорі купівлі-продажу земельних ділянок державної та комунальної власності, в той час, як спірний Договір купівлі-продажу сторонами було укладено 21.05.2008.

Крім того, місцевим господарським судом розглянуті і заперечення відповідача стосовно ненадходження спірних грошових коштів на рахунки саме Київської міської ради з посиланням на Лист управління фінансового забезпечення та звітності Секретаріату Київської міської ради №08/235-235 від 17.06.2015.

Як вбачається з матеріалів справи, грошові кошти в загальному розмірі 15 686 423,29 грн., які надійшли від ПАТ "АТП - 1" в рахунок сплати вартості земельної ділянки обумовленої Договором купівлі-продажу, були перераховані на рахунок №33119327700001 ГУ ДКСУ у м. Києві, що підтверджується Листом №05710-10707 від 17.06.2015 року Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Відповідно до статті 22 Бюджетного кодексу України для здійснення програм та заходів, які реалізуються за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів. За обсягом наданих прав розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня. Головними розпорядниками бюджетних коштів можуть бути виключно:

1) за бюджетними призначеннями, визначеними законом про Державний бюджет України, - установи, уповноважені забезпечувати діяльність Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України в особі їх керівників; міністерства, Національне антикорупційне бюро України, Конституційний Суд України, Верховний Суд України, вищі спеціалізовані суди та інші органи, безпосередньо визначені Конституцією України, в особі їх керівників, а також Національна академія наук України, Національна академія аграрних наук України, Національна академія медичних наук України, Національна академія педагогічних наук України, Національна академія правових наук України, Національна академія мистецтв України, інші установи, уповноважені законом або Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у відповідній сфері, в особі їх керівників;

2) за бюджетними призначеннями, визначеними рішенням про бюджет Автономної Республіки Крим, - уповноважені юридичні особи (бюджетні установи), що забезпечують діяльність Верховної Ради Автономної Республіки Крим та Ради міністрів Автономної Республіки Крим, а також міністерства та інші органи влади Автономної Республіки Крим в особі їх керівників;

3) за бюджетними призначеннями, визначеними іншими рішеннями про місцеві бюджети, - місцеві державні адміністрації, виконавчі органи та апарати місцевих рад (секретаріат Київської міської ради), структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів місцевих рад в особі їх керівників. Якщо згідно із законом місцевою радою не створено виконавчий орган, функції головного розпорядника коштів відповідного місцевого бюджету виконує голова такої місцевої ради.

Головні розпорядники коштів Державного бюджету України визначаються відповідно до пункту 1 частини другої цієї статті та затверджуються законом про Державний бюджет України шляхом встановлення їм бюджетних призначень. Головні розпорядники коштів місцевих бюджетів визначаються рішенням про місцевий бюджет відповідно до пунктів 2 і 3 частини другої цієї статті.

Положенням про Державну казначейську службу України, затвердженим Указом Президента України від 13 квітня 2011 року № 460/20, визначено, що Державна казначейська служба України (Казначейство України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України (далі - Міністр).

Відповідно до п. 4 названого Положення Казначейство України відповідно до покладених завдань, зокрема, здійснює через систему електронних платежів Національного банку України розрахунково-касове обслуговування розпорядників, одержувачів бюджетних коштів та інших клієнтів, операцій з коштами бюджетів, спільних із міжнародними фінансовими організаціями проектів; здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду; здійснює розподіл коштів між державним бюджетом, бюджетами Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, а також між місцевими бюджетами відповідно до нормативів відрахувань, визначених бюджетним законодавством, і перерахування розподілених коштів за належністю; проводить взаємні розрахунки між державним бюджетом та бюджетами Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, а також між місцевими бюджетами у порядку, встановленому законодавством; веде базу даних про мережу розпорядників і одержувачів бюджетних коштів, складає та веде єдиний реєстр розпорядників та одержувачів бюджетних коштів; веде облік бюджетних асигнувань, доводить до розпорядників та одержувачів бюджетних коштів витяг із розпису державного бюджету та зміни до нього.

Суд першої інстанції, враховуючи наведені норми чинного законодавства України, зазначив, що до повноважень Київської міської ради не відноситься самостійний розподіл грошових коштів, які надходять на рахунки останнього, оскільки головними розпорядниками бюджетних коштів є виконавчі органи та апарати місцевих рад, в даному випадку, Секретаріат Київської міської ради, а тому заперечення відповідача за наведених підстав до уваги не прийнято.

Пунктом 4.5 Договору купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 21.05.2008 передбачено, що при розірванні цього Договору з вини продавця суми, сплачені покупцем продавцю на виконання цього Договору, включаючи суму авансу (ів), повертаються йому продавцем в повному обсязі. Покупець також має право на компенсацію збитків, спричинених розірванням цього Договору з вини продавця.

Враховуючи вищевикладений пункт спірного Договору, судом першої інстанції не взято до уваги заперечення Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо відсутності права позивача на повернення грошових коштів в сумі 15 686 423,29 грн.

Як зазначалось вище, Договір купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 21.05.2008, укладений між ВАТ "АТП - 1", правонаступником кого є ПАТ "АТП -1" та Київською міською радою, було розірвано у зв'язку з порушенням саме Київською міською радою істотних умов Договору, зокрема, пункту 3.2 Договору, в частині відмови ПАТ "АТП-1" у видачі Державного акту на право власності на земельну ділянку, тим самим позбавивши останнього того, на що він розраховував при укладенні Договору, зокрема, можливості реалізації свого права власності на земельну ділянку.

Враховуючи наведений п. 4.5 Договору, суд першої інстанції зазначив, що ПАТ "АТП - 1" відповідно до положень Договору купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 21.05.2008 має право на повернення від Київської міської ради сплачених на виконання умов вказаного Договору грошових коштів, включаючи суму авансу, у повному розмірі.

Однак, матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів відповідно до статей 33, 34, 36 ГПК України на підтвердження повернення відповідачем грошових коштів ПАТву «АТП - 1» в розмірі 15 686 423,29 грн..

З огляду на все вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки відповідач, в порушення умов спірного Договору купівлі-продажу, не здійснив повернення суми грошових коштів, тобто, не виконав свої зобов'язання належним чином, то позовні вимоги щодо стягнення 15 686 423,29 грн. боргу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідач Київська міська Рада у доводах апеляційного оскарження стверджує, що кошти від продажу земельної ділянки надійшли до місцевого бюджету, а не на рахунки Київської міської Ради, в зв'язку з чим, судом першої інстанції неправомірно стягнуто кошти саме з Ради, як юридичної особи. Скаржник наголошує, що гроші в сумі 15 686 423,29 грн., які надійшли від ПАТ «АТП - 1», як плата за спірну земельну ділянку, надійшли до Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської Ради (Київської міської державної адміністрації). Їх було перераховано Департаментом на рахунок № 33119327700001 ГУ ДКСУ у м. Києві та подальше спрямування цих коштів до місцевого і державного бюджетів у пропорції 10% і 90% здійснювалось саме Головним управлінням Державної Казначейської служби України у м. Києві. Таким чином, за оцінкою Київської міської Ради, оскільки кошти в сумі 15 686 423,29 грн. було скеровано до Казначейської служби та розподілено у пропорції 10% і 90%, то повернення їх повинна здійснювати та юридична особа, яка їх отримала.

В свою чергу, Прокурор у доводах апеляційного оскарження наголошує на тому, що укладений між Київською міською Радою та ПАТ «АТП-1» Договір купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 21.05.2008 розірвано не з вини Київради, як продавця за цим Договором, а у зв'язку з відмовою Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської Ради (Київської міської державної адміністрації) оформити та видати Державний акт на право власності на земельну ділянку. Поряд з цим, прокурор наголошує і на тому, що місцевий господарський суд, при прийнятті Рішення не врахував Постанови КМУ від 22.04.2009 № 381 «Про затвердження Порядку здійснення розрахунків з розстроченням платежу за придбання земельної ділянки державної та комунальної власності». Посилаючись на вказану Постанову КМУ, прокурор стверджував, що Державний акт на право власності на земельну ділянку підлягає оформленню та видачі лише за умови сплати першого платежу, розмір якого згідно з вказаною Постановою КМУ становить не менше 50 % частини платежу, що зараховуються до державного та місцевого бюджетів. Серед іншого, прокурор стверджує про те, що з Листа КМР від 17.06.2015 № 08/235-235 вбачається, що відкриття реєстраційних рахунків для Київської міської Ради в Головному управлінні Державної казначейської служби України в м. Києві, на які здійснюється зарахування коштів від продажу земельних ділянок та проведення операцій не передбачено, що виключає будь-яку можливість стягнути з останньої грошові кошти. За оцінкою прокурора, поза увагою суду першої інстанції, залишено і те, що за спірним Договором купівлі-продажу земельної ділянки Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської Ради (КМДА) кошти перераховані на рахунок № 33119327700001 Головного управління Державної казначейської служби України в м. Києві, подальше їх спрямування здійснювалось саме Управлінням. Таким чином, прокурор наголошує, що оскільки грошові кошти від продажу земельної ділянки зараховувались на рахунки Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської Ради (КМДА), висновок місцевого господарського суду про наявність правових підстав для стягнення саме з Київської міської Ради грошових коштів у сумі 15 686 423,29 грн. є помилковим.

Взявши до уваги доводи та заперечення обох сторін, розглянувши матеріали справи, колегія суддів, вважає за необхідне зазначити, що наведені доводи апеляційного оскарження відповідача та прокурора базуються на тих же доказах та поясненнях, що надавалися у суді першої інстанції, яким вже надана належна правова оцінка за оскарженим судовим рішенням.

Поряд з цим, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу і на те, що доводи прокурора в тій частині, що укладений між Київською міською Радою та ПАТ «АТП-1» Договір купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 21.05.2008 розірвано не з вини Київради, як продавця за цим Договором та, що місцевим господарським судом при прийнятті рішення не враховано Постанову КМУ від 22.04.2009 № 381 «Про затвердження Порядку здійснення розрахунків з розстроченням платежу за придбання земельної ділянки державної та комунальної власності» є безпідставними, оскільки їм вже надано правову оцінку за Постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.09.2013 у пов'язаній справі №910/9122/13, яка залишена без змін Постановою Вищого господарського суду України від 11.12.2013.

Позивач ПАТ «АТП-1» за своїм письмовим Відзивом, заперечуючи проти наведених доводів апеляційного оскарження, наголошує на тому, що згідно Договору купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 21.05.2008, який було розірвано в судовому порядку, сторонами є Київська міська Рада та ВАТ «АТП-1», правонаступником якого є ПАТ «АТП-1». Відповідно до п. 4.5 названого Договору передбачено, що при розірванні цього Договору з вини продавця суми, сплачені покупцем продавцю на виконання цього Договору, включаючи суму авансу (ів), повертаються йому продавцем в повному обсязі. Покупець також має право на компенсацію збитків, спричинених розірванням цього Договору з вини продавця. Таким чином, позивач звертає увагу, що саме Київська міська Рада є продавцем за Договором та безпосередньо у самому Договорі продавець (КМР) та покупець (ПАТ «АТП-1») погодили, що у випадку, передбаченому пунктом 4.5 Договору - всі сплачені кошти за цим Договором (в тому числі з авансом) повертаються продавцем покупцю.

Третя особа-2 Головне управління державної казначейської служби України в м. Києві за своїм письмовим Відзивом наголосила, що не є учасником спірних відносин і згідно із своїми функціональними обов'язками не може надати суду будь-які фактичні дані, на підставі яких суд може встановити наявність або відсутність обставин, що мають значення для вирішення даної справи. При цьому, третьою особою-2 пояснено, що органи Державної казначейської служби України не здійснюють облік обсягу бюджетних призначень та фактичного надходження коштів на реєстраційні рахунки у розрізі зобов'язань (укладання Договорів).

Під час останнього судового засідання від 04.02.2016 представником Київської міської Ради було надано Письмові пояснення, за якими відповідач просить колегію суддів: «скасувати Рішення Господарського суду міста Києва від 16.07.2015 № 910/11077/15 та прийняти нове судове рішення, за яким стягнути кошти у розмірі 15 686 423,29 грн. отримані за продаж земельної ділянки з місцевого бюджету у розмірі - 90% від суми 15 686 423,29 грн. (розрахунковий рахунок № 31517943700001) та з державного бюджету - 10% (розрахунковий рахунок № 31517943700001) від вказаної суми через Головне управління державного казначейства України у м. Києві (01004, м. Київ, вул. Терещенківська,11-а) на користь ПАТ «АТП-1»». Поряд з цим, за названими письмовими поясненнями КМР наголошує на неможливості виконання рішення суду щодо стягнення коштів, сплачених за Договором купівлі-продажу саме з Київської міської Ради, як юридичної особи. При цьому, посилається на ст. 3 ЗУ «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» від 05.06.2012, за якою встановлено, що виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Зазначені зауваження скаржників, колегія суддів вважає необгрунтованими, з огляду на таке.

За приписами ст. 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону. Матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування, зокрема є доходи місцевих бюджетів та інші кошти. Місцеві бюджети є самостійними, вони не включаються до Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим та інших місцевих бюджетів. Органи місцевого самоврядування з урахуванням місцевих умов і особливостей можуть перерозподіляти між собою на підставі договорів окремі повноваження та власні бюджетні кошти.

Відповідно до п. 12 ст. 1 Бюджетного кодексу України бюджетні установи - це органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також організації, створені ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевого бюджету.

Згідно з ч. 1 та ч. 8 ст. 51 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виконавчим органом сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради є виконавчий комітет ради, який утворюється відповідною радою на строк її повноважень. Виконавчий комітет ради є підзвітним і підконтрольним раді, що його утворила.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Бюджетного кодексу України для здійснення програм та заходів, які реалізуються за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів. За обсягом наданих прав розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня. В силу приписів п. 3 ч. 2 вказаної статті Бюджетного кодексу головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів можуть бути виключно місцеві державні адміністрації, виконавчі органи та апарати місцевих рад (секретаріат Київської міської ради), структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів місцевих рад в особі їх керівників. Якщо згідно із законом місцевою радою не створено виконавчий орган, функції головного розпорядника коштів відповідного місцевого бюджету виконує голова такої місцевої ради.

Водночас, відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження" рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 25 Бюджетного кодексу України Казначейство України здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.

Частиною 1 ст.3 Закону України "Про гарантії виконання судових рішень" визначено, що виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Відповідно до пункту 1 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 року № 845 (далі - Порядок), визначено механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення.

Згідно з п. 26 Порядку безспірне списання коштів з рахунків розпорядників (бюджетних установ) та одержувачів бюджетних коштів, на яких обліковуються кошти загального та спеціального фондів відповідного бюджету, здійснюється в межах бюджетних асигнувань, передбачених у затвердженому кошторисі або плані використання бюджетних коштів, та у разі наявності на його рахунках для обліку відкритих асигнувань (залишків коштів на рахунках).

Для забезпечення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктом 47 цього Порядку в Казначействі відкривається в установленому порядку відповідний рахунок (п. 48 Порядку).

Таким чином, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що за рішенням, яке переглядається, не вказано, що відповідне стягнення має відбутись саме з рахунку Київської міської ради, а тому, з урахуванням наведених положень, позивач (стягувач) не буде позбавлений можливості стягнути борг Київської міської ради з відповідних рахунків головного розпорядника коштів місцевого чи державного бюджету у визначеному законодавством порядку.

Аналогічна правова позиція, щодо можливості стягнення боргу міської ради з відповідних рахунків головного розпорядника коштів у відповідності до Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 року № 845, викладена у Постановах Вищого господарського суду України від 30.12.2015 № 5010/1400/2012-28/99, від 12.10.2015 № 917/393/14, від 16.10.2015 № 5024/1094/2012.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів встановила, що у даному випадку скаржниками не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своєї правової позиції, а також не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, щодо спростування висновків суду першої інстанції. Таким чином, апеляційні вимоги відповідача Київської міської Ради та Прокурора є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, підстав для зміни чи скасування оскарженого Рішення у даній справі колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 85, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу відповідача Київської міської Ради залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу відповідача Заступника прокурора міста Києва залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 16.07.2015 № 910/11077/15 залишити без змін.

Постанова Київського апеляційного господарського суду від 04.02.2016 № 910/11077/15 набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова Київського апеляційного господарського суду від 04.02.2016 № 910/11077/15 може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України у 20-денний строк.

Матеріали справи № 910/11077/15 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Т.В. Ільєнок

Судді Г.В. Корсакова

М.Л. Яковлєв