ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2016 року

Справа № 911/1737/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді

Алєєвої І.В.,

суддів

Данилової М.В.(доповідача), Данилової Т.Б.

за участю представників:

позивача

Стукаленко О.Т. (дов. від 26.01.2015 р.) Бірюкова О.М. (дов. від 26.01.2015 р.)

відповідача

Красківський В.П. (дов. від 01.12.2015 р.№6)

прокуратури

Томчук М.О. (дов. від 01.082012 р. №000606)

ТОВ "Серпень-Груп"

Андрушко І.П. (дов. від 11.01.2016 р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги

Товариства з обмеженою відповідальністю "Серпень-Груп" та Колективного сільськогосподарського підприємства "Орія"

на постанову

Київського апеляційного господарського суду від 17.11.2015 р.

у справі

№ 911/1737/14 господарського суду Київської області

за позовом

Трипільської сільської ради

до

Колективного сільськогосподарського підприємства "Орія"

за участю

Київської міжрайонної екологічної прокуратури

про

визнання договору недійсним та зобов'язання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И В :

Трипільська сільська рада звернулася до Господарського суду Київської області з позовом до Колективного сільськогосподарського підприємства "Орія" та Управління Держземагенства в Обухівському районі Київської області про:

-визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 22.06.2005 р., розташованої по вул. І. Франка в с. Трипілля Обухівського району Київської області загальною площею 1,8226 га для розміщення виробничої бази, об'єкту роздрібної торгівлі та комерційних послуг, виділену на місцевості двома масивами: №1 - земельна ділянка площею 3 936,00 кв. м., кадастровий номер 3223188000:01:046:0008; №2 - земельна ділянка площею 14 290,00 кв. м., кадастровий номер 3223188000:06:001:0002;

-зобов'язання Управління Держземагенства в Обухівському районі Київської області скасувати запис про державну реєстрацію вищезгаданого договору;

-зобов'язання Колективного сільськогосподарського підприємства "Орія" повернути до земель запасу територіальної громади с. Трипілля Обухівського району Київської області земельну ділянку, розташовану по вул. І. Франка в с. Трипілля Обухівського району Київської області, загальною площею 1,8226 га у 15-денний термін з дня набрання чинності рішенням суду у даній справі.

В подальшому, позивач відмовився від вимоги до Управління Держземагенства в Обухівському районі Київської області щодо скасування запису №1 від 12.07.2005 р. про державну реєстрацію договору оренди землі №54 від 22.06.2005 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 04.06.2014 р. провадження у даній справі в частині позовної вимоги до Управління Держземагенства в Обухівському районі Київської області щодо скасування запису №1 від 12.07.2005 р. про державну реєстрацію договору оренди землі №54 від 22.06.2005 р. припинено в порядку п. 4 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального Кодексу України.

Дана справа розглядалась судами неодноразово.

В процесі нового розгляду, Трипільською сільською радою подано клопотання про зміну позовних вимог, в якому доповнено правові підстави для визнання недійсним договору оренди земельної ділянки №54 від 22.06.2005 р. та скасування його державної реєстрації, крім норм права зазначених в позовній заяві (зі змінами), ще на підставі ст.ст. 20, 21, 60, 61 Земельного кодексу України та ст.ст. 51, 86, 88, 89 Водного кодексу України. В іншій частині позивач просив позовні вимоги та їх правові підстави залишити без змін.

Пізніше, Трипільською сільською радою уточнено позовні вимоги, щодо:

-поважності причин пропуску строку позовної давності для звернення до суду з даним позовом;

-визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, розташованої по вул. І. Франка в с. Трипілля Обухівського району Київської області загальною площею 1,8226 га, загальна вартість якої згідно нормативно-грошової оцінки становить 3 346 853,72 грн., виділену на місцевості двома масивами: №1 - земельна ділянка площею 3 936,00 кв. м., кадастровий номер 3223188000:01:046:0008; №2 - земельна ділянка площею 14 290,00 кв. м., кадастровий номер 3223188000:06:001:0002, укладений 22.06.2005 р. між позивачем та Колективним сільськогосподарським підприємством "Орія", зареєстрований в Обухівському районному відділі земельних ресурсів згідно запису у Державному реєстрі земель від 12.07.2005 р. за №1 та скасування його державної реєстрації;

-зобов'язання відповідача повернути до земель запасу територіальної громади с. Трипілля Обухівського району Київської області вищезгадану земельну ділянку у 15-денний термін з дня набрання чинності рішенням суду у даній справі;

-стягнення з відповідача витрати по сплаті судового збору та 11 169,79 грн. витрат на оплату судової експертизи.

Рішенням Господарського суду Київської області від 16.07.2015 р. у даній справі (головуючий суддя Ярема В.А., судді Лилака Т.Д., Лопатіна А.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.11.2015 р. (головуючий суддя Зубець Л.П., судді Мартюк А.І., Зеленіна В.О.), позовні вимоги задоволено частково: визнано недійсним договір оренди землі №54, укладений 22.06.2005 р. між позивачем та відповідачем; зобов'язано відповідача повернути до земель запасу територіальної громади села Трипілля Обухівського району Київської області земельну ділянку, розташовану по вул. І.Франка в с. Трипілля, загальною площею 1,8226 га, виділену на місцевості двома масивами: №1 - земельна ділянка площею 3 936,00 кв.м., кадастровий номер 3223188000:01:046:0008; №2 - земельна ділянка площею 14 290,00 кв.м., кадастровий номер 3223188000:06:001:0002.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 11 059,20 грн. витрат, пов'язаних з оплатою судової експертизи, а також розподілено між сторонами судовий збір.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Серпень-Груп" не погоджуючись із прийнятими судовими рішеннями, звернулось до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.11.2015 р. та рішення Господарського суду Київської області від 16.07.2015 р. скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

В касаційній скарзі скаржник посилається на те, що вищевказаними рішеннями було порушені його права, адже на земельній ділянці, що є предметом спору у даній справі, знаходиться нерухоме майно, яке належить йому на праві власності.

Касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Серпень-Груп" обґрунтована приписами ст. 377 Цивільного кодексу України, ст. 120 Земельного кодексу України, ст. 7 Закону України «Про оренду землі», а також тим, що суди попередніх інстанцій неналежним чином дослідили всі докази та всі обставини, які необхідні для правильного вирішення спору.

Колективне сільськогосподарське підприємство "Орія", також, не погоджуючись із прийнятими судовими рішеннями, звернулось до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.11.2015 р. та рішення Господарського суду Київської області від 16.07.2015 р. скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неналежне дослідження всіх доказів в їх сукупності та встановлення всіх обставин, необхідних для правильного вирішення спору.

В своїй касаційній скарзі Колективне сільськогосподарське підприємство "Орія" вказує на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, а саме ст.ст. 58, 60, 83, 123, 124 Земельного кодексу України, ст.ст. 6, 15 Закону України "Про оренду землі", п.п. 3, 11 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про землеустрій", ст.ст. 4, 51, 88 Водного кодексу України, ст.ст. 257, 261, 267 Цивільного кодексу України та процесуального права - ст.ст. 4-7, 34, 41, 43 Господарського процесуального кодексу України, ч. 2 ст.9 Закону України "Про судову експертизу".

Ухвалою Вищого господарського суду України від 25.12.2015 р. касаційні скарги прийнято до провадження та призначено до розгляду у складі колегії суддів: головуючий суддя - Корсак В.А., судді Данилова М.В. (доповідач), Данилова Т.Б.

12.01.2016 р. до Вищого господарського суду України від Трипільської сільської ради надійшли заперечення на касаційні скарги, в яких обґрунтовано правову позицію щодо скарг та прийнятих судових рішень.

Розпорядженням Секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України Дроботової Т.Б. від 12.01.2016 р. №03-05/36, у зв'язку з перебуванням у відпустці судді Корсака В.А., сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя - Алєєва І.В., судді Данилова М.В. (доповідач), Данилова Т.Б.

13.01.2016 р. від Колективного сільськогосподарського підприємства "Орія" надійшло клопотання про відвід складу колегії суддів; заява про зупинення виконання рішення Господарського суду Київської області від 16.07.2015 р. та постанови Київського апеляційного господарського суду від 17.11.2015 р. та заява про доручення додаткових документів до касаційної скарги.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 13.01.2016 р. у задоволенні заяви представника Колективного сільськогосподарського підприємства "Орія" про відвід суддів Вищого господарського суду України відмовлено.

В судовому засіданні 13.01.2016 р. оголошено перерву до 20.01.2016 р.

20.01.2016 р. Колективне сільськогосподарське підприємства "Орія" надало додаткові пояснення щодо даної справи, які просило врахувати при вирішенні касаційних скарг.

20.01.2016 р. від Трипільської сільської ради надійшли додаткові пояснення та заперечення на касаційні скарги.

20.01.2016 р. Товариством з обмеженою відповідальністю "Серпень-Груп" подано заяву про доручення до матеріалів справи розпорядження Обухівської міської ради Київської області від 30.09.2015 р. №275.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 20.01.2016 р. зупинено виконання рішення Господарського суду Київської області від 16.07.2015 р. та постанови Київського апеляційного господарського суду від 17.11.2015 р. за заявою Колективного сільськогосподарського підприємства "Орія" до закінчення перегляду справи в порядку касації.

Трипільською сільською радою, неодноразово, були надані додаткові пояснення щодо знаходження спірної земельної ділянки, які рада просила врахувати судом касаційної інстанції при вирішенні даного спору, а також заперечення на касаційні скарги.

У судовому засіданні 27.01.2016 р. було оголошено перерву до 03.02.2016 р.

02.02.2016 р. Товариством з обмеженою відповідальністю "Серпень-Груп" було надано додаткові пояснення до яких було додано лист Відділу містобудування і архітектури Обухівської державної адміністрації Київської області від 30.11.2015 р. №562/21-16 та висновок суб'єкта оціночної діяльності про вартість об'єкта оцінки разом з фотографіями.

02.02.2016 р. Колективне сільськогосподарське підприємства "Орія" на підтвердження своїх доводів щодо касаційної скарги надало клопотання до якого долучені додаткові документи.

Під час нового розгляду справи, судами попередніх інстанцій встановлено, 18.01.2005 р. Трипільською сільською радою було прийнято рішення «Про затвердження технічної документації щодо переоформлення права постійного користування земельною ділянкою на право оренди Колективному сільськогосподарському підприємству "Орія" для розміщення виробничої бази, об'єкту роздрібної торгівлі та комерційних послуг в адміністративних межах Трипільської сільської ради", яким вирішено:

-затвердити технічну документацію щодо переоформлення права постійного користування земельною ділянкою на право оренди без зміни цільового призначення відповідачу для розміщення виробничої бази, об'єкту роздрібної торгівлі та комерційних послуг в адміністративних межах Трипільської сільської ради;

-надати в оренду терміном на 49 років земельну ділянку загальною площею 1,8226 га відповідачу для розміщення виробничої бази, об'єкта роздрібної торгівлі та комерційних послуг за адресою: Київська обл., Обухівський район, с. Трипілля, вул. І. Франка;

-встановити: розмір орендної плати - 4 500,00 грн. на рік з урахуванням щорічного коефіцієнту інфляції; у разі проведення нормативної грошової оцінки на території Трипільської сільської ради, орендну плату встановити у розмірі 2% від грошової оцінки вартості земельної ділянки з урахуванням щорічного коефіцієнту інфляції; порядок сплати орендної плати - щомісячно до 15 числа поточного місяця рівними частинами безготівковим розрахунком на рахунок сільської ради. Орендна плата може бути переглянута у разі несвоєчасної сплати її орендарем. Доручити сільському голові укласти з відповідачем договір оренди земельної ділянки. Відповідачу - зареєструвати договір оренди земельної ділянки у відповідності з чинним законодавством.

На підставі вищевказаного рішення, 22.06.2005 р. між Трипільською сільською радою (орендодавець) та Колективним сільськогосподарським підприємством «Орія» (орендар) укладено договір оренди землі № 54.

За умовами вищевказаного договору оренди, Трипільська сільська рада надає, а Колективне сільськогосподарське підприємство «Орія» приймає в строкове платне володіння і користування земельну ділянку, необхідну орендарю для розміщення виробничої бази та розташування об'єкту роздрібної торгівлі та комерційних послуг. Земельна ділянка розміщена на території Трипільської сільської ради в с. Трипілля на вул. І. Франка, Обухівського району Київської області і має загальну площу 1,8226 га та виділена на місцевості двома масивами: №1 - земельна ділянка площею 3 936,00 кв. м., кадастровий номер 3223188000:01:046:0008, надана для розміщення виробничої бази; №2 - земельна ділянка площею 14 290,00 кв. м., кадастровий номер 3223188000:06:001:0002, надана для розміщення виробничої бази, об'єкта роздрібної торгівлі та комерційних послуг, відповідно до кадастрового плану земельної ділянки (п.п.1.1, 1.2).

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки, згідно довідки №3444 від 06.04.2005 р., виданої Обухівським районним відділом земельних ресурсів, не проведена.

В п.2.1 договору оренди передбачено, що останній набирає чинності з моменту його державної реєстрації і діє протягом 49 років.

В розділі 7 договору оренди наведені умови використання та цільове призначення земельної ділянки, згідно з яким земельна ділянка, що передається в оренду за даним договором, повинна використовуватись орендарем ефективно і за призначенням, вказаним в п.7.2 даного договору, а також з дотриманням екологічної безпеки землекористування та вимог чинного законодавства. Цільове призначення земельної ділянки - комерційне, для розташування малого комплексу сервісу.

Умови і строки передачі земельної ділянки в оренду вказані в п.9.1 договору оренди, відповідно до якого передача земельної ділянки в оренду здійснюється без розроблення проекту її відведення.

Договір оренди було зареєстровано в Обухівському районному відділі земельних ресурсів, про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 12.07.2005 р. за №1.

Окрім того, договір оренди був посвідчений приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу 22.06.2005 р.

Судами встановлено, що протягом строку дії договору відповідач безперешкодно користувався орендованим майном.

З огляду на матеріали справи, в період з 19.04.2013 р. по 30.04.2013 р. Державною інспекцією сільського господарства в Київській області було проведено планову перевірку дотримання Трипільською сільською радою вимог земельного законодавства, в ході якої встановлено невідповідність рішення позивача від 18.01.2005 р. №15 і укладеного на його підставі договору оренди вимогам ст. 123 Земельного кодексу України, ст. ст. 5, 9, 13 Закону України "Про оцінку земель".

Державна інспекція сільського господарства в Київській області звернулася до Трипільської сільської ради з клопотанням №04-11/97 від 30.09.2013 р. про приведення у відповідність до вимог земельного законодавства рішення від 18.05.2005 р. №15 «Про надання в оренду земельної ділянки Колективному сільськогосподарському підприємству «Орія» для розміщення виробничої бази та розташування об'єкту роздрібної торгівлі та комерційних послуг в с. Трипілля по вул. І. Франка», шляхом зміни чи скасувати спірне рішення з повідомленням про це Державну інспекцію сільського господарства в Київській області у передбачені законодавством строки.

В подальшому, 14.11.2013 р. позивачем було винесено рішення №8/1 «Про усунення порушень земельного законодавства, виявлених в результаті перевірки Державною інспекцією сільського господарства в Київській області», яким, зокрема, вирішено скасувати рішення від 18.05.2005 р. №15 «Про надання в оренду земельної ділянки Колективному сільськогосподарському підприємству «Орія» для розміщення виробничої бази та розташування об'єкту роздрібної торгівлі та комерційних послуг в с. Трипілля по вул. І. Франка» (п.1.4 рішення).

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні 03.02.2016 р. представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

У відповідності до п. 1^{1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального Кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.}

^{Колегія суддів касаційної інстанції перевіривши доводи викладені у касаційній скарзі Товариства з обмеженою відповідальністю "Серпень-Груп" дійшла висновку про припинення провадження щодо неї, адже з огляду на матеріали справи договір оренди земельної ділянки від 22.06.2005 р., розташованої по вул. І. Франка в с. Трипілля Обухівського району Київської області було укладено між Трипільською сільською радою та Колективним сільськогосподарським підприємством "Орія", що ніяким чином не зачіпає законні права та інтереси скаржника, оскільки договір купівлі-продажу нерухомого майна, що розташоване на спірній земельній ділянці було укладено між Колективним сільськогосподарським підприємством "Орія" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Серпень-Груп" лише 07.08.2015 р.}

^{Тому, колегія суддів касаційної інстанції зауважує, що згідно діючого законодавства Товариство з обмеженою відповідальністю "Серпень-Груп" має всі законні підстави для оформлення договору оренди земельної ділянки з її землекористувачем.}

^{Щодо розгляду даної справи по суті спору, колегія суддів вказує про таке.}

^{Як вже було зазначено вище, однією з вимог Трипільської сільської ради було визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 22.06.2005 р., розташованої по вул. І. Франка в с. Трипілля Обухівського району Київської області загальною площею 1,8226 га.}

^{Задовольняючи позовні вимоги в цій частині суди попередніх інстанцій правомірно виходили з наступного.}

^{Так, відповідно до ст. 19 Конституції органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.}

^{Згідно зі ст. 3 Земельного кодексу України земельні відносини, що виникають при використанні надр, лісів, вод, а також рослинного і тваринного світу, атмосферного повітря, регулюються цим Кодексом, нормативно-правовими актами про надра, ліси, води, рослинний і тваринний світ, атмосферне повітря, якщо вони не суперечать цьому Кодексу.}

^{Відповідно до ст. 152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.}

^{Орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі (ч.1 ст. 6 Закону України „Про оренду землі").}

^{Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, наведені в ст. 203 Цивільного кодексу України, згідно з якою зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.}

^{Згідно з нормами ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу.}

^{Виходячи з системного аналізу норм діючого законодавства, колегія суддів касаційної інстанції зауважує про те, що для правильного вирішення спору про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки суттєвим значенням є з'ясування того чи дотримано сторонами порядку передачі її в оренду згідно з вимогами ст. ст. 84, 118, 123, 124 Земельного кодексу України.}

^{Згідно до ч. 1 ст. 123 Земельного кодексу України (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) надання земельних ділянок юридичним особам у постійне користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за проектами відведення цих ділянок.}

^{Відповідно до ч. 3 ст. 124 Земельного кодексу України (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) передача в оренду земельних ділянок громадянам і юридичним особам із зміною їх цільового призначення та із земель запасу під забудову здійснюється за проектами відведення в порядку, встановленому статтями 118, 123 цього Кодексу.}

^{Положеннями ч. 4 ст. 15 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що невід'ємною частиною договору оренди землі є: план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду; кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів; акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); акт приймання-передачі об'єкта оренди; проект відведення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Законом.}

^{На час прийняття позивачем рішення від 18.05.2005 р. №15 «Про надання в оренду земельної ділянки Колективному сільськогосподарському підприємству «Орія» для розміщення виробничої бази та розташування об'єкту роздрібної торгівлі та комерційних послуг в с. Трипілля по вул. І.Франка» та укладення оспорюваного договору діяв Порядок розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №677 від 26.05.2004 р. (постанова втратила чинність згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2013 р. №154).}

^{Згідно з названим Порядком проект відведення земельної ділянки розробляється у разі: зміни цільового призначення земельної ділянки відповідно до закону; надання, передачі земельної ділянки, вилучення (викупу), відчуження земельної ділянки (її частини), межі якої не встановлено в натурі (на місцевості).}

^{Водночас, як було встановлено судами попередніх інстанцій, земельну ділянку загальною площею 1, 8226 га Колективному сільськогосподарському підприємству "Орія" було передано без розроблення проекту її відведення.}

^{Підсумовуючи вищевикладені обставини, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що в даному випадку при укладенні договору оренди сторонами було порушено порядок передачі земельної ділянки в оренду, встановлений ст. ст. 123, 124 Земельного кодексу України, ст. ст. 6, 15 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).}

^{Таким чином, умови оспорюваного договору оренди не відповідають вимогам законодавства, яке регулює земельні відносини.}

^{Водночас, в силу статей 18, 19, 20 Земельного кодексу України (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин), до земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об'єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії. Категорії земель України мають особливий правовий режим. Землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісового фонду; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення. Віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного та історико-культурного призначення.}

^{При цьому, порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель, у відповідності до п. б ч. 1 ст. 21 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), є підставою для визнання недійсними угод щодо земельних ділянок.}

^{В обґрунтування заявлених позовних вимог, позивач посилається на те, що частина орендованої за спірним договором земельної ділянки знаходиться у прибережній захисній смузі річки Дніпро, а відтак, відноситься до земель водного фонду, у той час, як при укладенні договору оренди сторонами не було дотримано законодавчо встановленого порядку зміни цільового призначення орендованої земельної ділянки, що є порушенням вимог ст. 20 Земельного кодексу України і, як наслідок, підставою для визнання правочину недійсним.}

^{У відповідності до ст.ст. 58, 60 Земельного кодексу України, ст.ст. 4, 88 Водного кодексу України, до земель водного фонду належать землі, зайняті: а) морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об'єктами, болотами, а також островами; б) прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм; в) гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них; г) береговими смугами водних шляхів. Вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності у межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги. Прибережні захисні смуги встановлюються по берегах річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною: а) для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менш як 3 гектари - 25 метрів; б) для середніх річок, водосховищ на них, водойм, а також ставків площею понад 3 гектари - 50 метрів; в) для великих річок, водосховищ на них та озер - 100 метрів. Дана норма кореспондує з приписами ст. 88 Водного кодексу України. Розмір та межі прибережної захисної смуги уздовж морів та навколо морських заток і лиманів встановлюються за проектами землеустрою, а в межах населених пунктів - з урахуванням містобудівної документації.}

^{У відповідності до ст. 89 Водного кодексу України, прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності. У прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах забороняється: 1) розорювання земель (крім підготовки ґрунту для залуження і залісення), а також садівництво та городництво; 2) зберігання та застосування пестицидів і добрив; 3) влаштування літніх таборів для худоби; 4) будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних навігаційного призначення, гідрометричних та лінійних), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів; 5) миття та обслуговування транспортних засобів і техніки; 6) влаштування звалищ сміття, гноєсховищ, накопичувачів рідких і твердих відходів виробництва, кладовищ, скотомогильників, полів фільтрації тощо. Об'єкти, що знаходяться у прибережній захисній смузі, можуть експлуатуватись, якщо при цьому не порушується її режим. Не придатні для експлуатації споруди, а також ті, що не відповідають встановленим режимам господарювання, підлягають винесенню з прибережних захисних смуг.}

^{Так, з метою визначення чи накладається орендована земельна ділянка на прибережну захисну смугу річки Дніпро і землі під її поверхнею, місцевим господарським судом було призначено земельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.}

^{Відповідно до висновку експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз №6879/15-41 від 15.06.2015 р., земельна ділянка кадастровий номер 3223188000:06:001:0002 розташована в межах нормативних розмірів, визначених ст. 60 Земельного Кодексу України та ст. 88 Водного Кодексу України для прибережної захисної смуги річки Дніпро. Площа накладання становить 1,4253 га. Частина цієї ділянки площею 0,037 га накладається безпосередньо на землі під поверхнею річки Дніпро. Земельна ділянка кадастровий номер 3223188000:01:046:0008 частково розташована в межах нормативних розмірів, визначених ст. 60 Земельного Кодексу України та ст. 88 Водного Кодексу України для прибережної захисної смуги річки Дніпро. Площа накладання становить 0,2099 га.}

^{З огляду вищевикладене, суди дійшли обґрунтованого висновку, що частина орендованої за спірним договором земельної ділянки, яка розташована в межах нормативних розмірів, визначених ст. 60 Земельним Кодексом України та ст. 88 Водного Кодексу України для прибережної захисної смуги річки Дніпро, як і частина орендованих земель, що накладається безпосередньо на землі під поверхнею річки Дніпро, належить до земель водного фонду у розмірі ст. 58 Земельного Кодексу України та ст. 4 Водного Кодексу України .}

^{Водночас, пунктом 7.2 договору оренди передбачено, що цільове призначення орендованої земельної ділянки - комерційне, для розташування малого комплексу сервісу, у той час, як доказів прийняття Трипільською сільською радою рішення про зміну цільового призначення частин орендованих земельних ділянок, що розташовані в межах прибережної захисної смуги річки Дніпро з категорії земель водного фонду до іншої категорії земель судів не надано, що свідчить про обґрунтованість посилань позивача на те, що укладення спірного договору оренди відбулось з порушенням законодавчо встановленого порядку зміни цільового призначення земельних ділянок.}

^{При цьому, відсутність рішення відповідного органу місцевого самоврядування про зміну цільового призначення спірної земельної ділянки визнається обома сторонами.}

^{За таких обставин, беручи до уваги наведені нормативні приписи в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, враховуючи недотримання сторонами при укладенні договору передбаченого земельним законодавством України порядку передачі земельної ділянки в оренду, а також передання в оренду частини земель водного фонду з порушенням законодавчо закріпленого порядку зміни цільового призначення земельної ділянки, суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів про задоволення вимоги позивача про визнання спірного договору оренди недійсним.}

^{Що ж до клопотання відповідача про застосування наслідків пропущення строків позовної давності для захисту порушеного права, передбачених ч. 4 ст. 267 Цивільного Кодексу України, колегія суддів касаційної інстанції зазначає про наступне.}

^{Приписами статей 256, 257, 261, ч. 4 ст. 267 Цивільного Кодексу України унормовано, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.}

^{Так, судами вказано, що спірний договір оренди землі між сторонами було укладено 22.06.2005 р., а відтак строк, у межах якого позивач, як сторона оспорюваного правочину, міг звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу шляхом, зокрема, визнання недійсним означеного договору почався 22.06.2005 р. і тривав до 23.06.2008 р., у той час, як з позовною заявою у даній справі позивач звернувся до господарського суду Київської області 10.05.2014 р., тобто після спливу встановленого ст. 257 Цивільним Кодексом України трьохрічного строку позовної давності.}

^{Водночас, якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, у відповідності до ч. 5 ст. 267 Цивільного Кодексу України, порушене право підлягає захисту.}

^{Пунктами 2.2, 2.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 р. №10 «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» передбачено, що перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.}

^{Питання щодо поважності цих причин, тобто наявності обставин, які з об'єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову, вирішується господарським судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини.}

^{Якщо позовні вимоги господарським судом визнано обґрунтованими, а стороною у справі заявлено про сплив позовної давності, то суд зобов'язаний застосувати до спірних правовідносин положення статті 267 Цивільного Кодексу України та вирішити питання про наслідки такого спливу (тобто або відмовити в позові у зв'язку зі спливом позовної давності, або, за наявності поважних причин її пропущення, - захистити порушене право, але в будь-якому разі вирішити спір з посиланням на зазначену норму Цивільного Кодексу України).}

^{Беручи до уваги наведені нормативні приписи законодавства, суб'єктний склад, характер правовідносин, а також те, що про невідповідність рішення Трипільської сільської ради від 18.01.2005 р. №15, і, як наслідок, укладеного на його підставі договору оренди, вимогам ст. 123 Земельного кодексу України, ст.ст. 5, 9, 13 Закону України «Про оцінку земель», позивач дізнався за результатами проведеної у квітні 2013 року Державною інспекцією сільського господарства в Київській області планової перевірки дотримання Трипільською сільською радою вимог земельного законодавства, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про поважність причини пропущення позивачем позовної давності та захисту порушеного права та охоронюваного законом інтересу в судовому порядку на підставі ч. 5 ст. 267 Цивільного Кодексу України .}

^{Колегія суддів касаційної інстанції з таким висновком судів попередніх інстанцій погоджується та не знаходить правових підстав щодо його скасування в цій частині, адже судами не було порушено ні норми матеріального, ні норми процесуального права при поновленні такого процесуального строку.}

^{Що ж до вимоги позивача про зобов'язання відповідача повернути до земель запасу територіальної громади с. Трипілля Обухівського р-ну Київської області земельну ділянку, розташовану по вул. І.Франка в с. Трипілля, загальною площею 1,8226 га, виділену на місцевості двома масивами: №1 - земельна ділянка площею 3 936,00 кв.м., кадастровий номер 3223188000:01:046:0008; №2 - земельна ділянка площею 14 290,00 кв.м., кадастровий номер 3223188000:06:001:0002, колегія суддів касаційної інстанції вказує про наступне.}

^{Відповідно до ст. 7 Земельного кодексу України 1990 р., користування землею може бути постійним або тимчасовим. Постійним визнається землекористування без заздалегідь установленого строку. У постійне користування земля надається Радами народних депутатів із земель, що перебувають у державній власності, зокрема, сільськогосподарським підприємствам та організаціям.}

^{Згідно до пункту 6 Перехідних положень Земельного кодексу України, юридичні особи, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але за цим Кодексом не можуть мати їх у постійному користуванні, повинні до 1 січня 2008 року переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди на них.}

^{Так, з матеріалів справи вбачається, що у 1993 році Колективному сільськогосподарському підприємству "Орія" була передана в користування земельна ділянка площею 1,6 га під будівництво виробничої бази та магазину по продажу будматеріалів, що підтверджується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою серії Б №077268, зареєстрованим в Книзі записів державних актів за №346.}

^{Рішенням 3 сесії 23 скликання Трипільської сільської ради народних депутатів Обухівського району Київської області від 29.09.1998 р., Колективному сільськогосподарському підприємству "Орія" затверджено технічну документацію по складанню державного акта на право постійного користування землею та надано в постійне користування земельну ділянку площею 1,429 га для розміщення виробничої бази по вирощуванню риби, об'єкту роздрібної торгівлі та комерційних послуг.}

^{На підставі вищевказаного рішення, Колективне сільськогосподарське підприємство "Орія" отримало державний акт на право постійного користування земельною ділянкою площею 1,429 га серії І-КВ № 001848 від 12.03.1999 р., зареєстровано в Книзі записів державних актів за №207.}

^{01.10.2000 р. між ЗАТ "Риболовецьке господарство с. Трипілля" та Колективним сільськогосподарським підприємством "Орія" було укладено договір купівлі-продажу незавершеного будівництва гаража на 15 тракторів.}

^{Рішенням Трипільської сільської ради від 26.06.2001 р. №14, затверджено технічну документацію по складанню державного акта на право постійного користування землею та надано Колективному сільськогосподарському підприємству "Орія" в постійне користування земельну ділянку площею 0, 3936 га під виробничу базу, у зв'язку з переходом до підприємства права власності на об'єкт незавершеного будівництва, розташованого на ній.}

^{На виконання вищевказаних вимог земельного законодавства, у 2003 році Колективне сільськогосподарське підприємство "Орія" листом звернулось до Трипільського сільського голови з проханням переоформити право постійного користування вищезгаданої земельної ділянки на право оренди, без зміни її цільового призначення.}

^{Рішенням 14 сесії 4 скликання Трипільської сільської ради від 13.08.2004 р., надано дозвіл Колективному сільськогосподарському підприємству "Орія" на виготовлення технічної документації щодо переоформлення права постійного користування земельною ділянкою на право оренди без зміни цільового призначення.}

^{В подальшому, 18.01.2005 р. Трипільською сільською радою було прийнято рішення «Про затвердження технічної документації щодо переоформлення права постійного користування земельною ділянкою на право оренди Колективному сільськогосподарському підприємству "Орія" для розміщення виробничої бази, об'єкту роздрібної торгівлі та комерційних послуг в адміністративних межах Трипільської сільської ради".}

^{22.06.2005 р. між Трипільською сільською радою та Колективним сільськогосподарським підприємством "Орія" було укладено договір оренди земельної ділянки, необхідної орендарю для розміщення виробничої бази та розташування об'єкту роздрібної торгівлі та комерційних послуг.}

^{Таким чином, у постійному користуванні Колективного сільськогосподарського підприємства "Орія" з 2001 року перебуває земельна ділянка загальною площею 1, 8226 га з визначеними в натурі (на місцевості) межами, відповідні зміни були внесені до державного акта на право постійного користування землею серії І-КВ № 001848 від 12.03.1999 р.}

^{Рішення Конституційного Суду України від 22.09.2005 р. обов'язок переоформлення права користування земельною ділянкою, який міститься у п. 6 Перехідних положень Земельного кодексу України, визнаний неконституційним.}

^{З викладеного вбачається, що чинним законодаством не встановлено строків щодо оформлення права власності або права користування землею.}

^{Проте, п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 02.04.2002 р. №449 «Про затвердження форми державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою» встановлює, що раніше видані державні акти на право приватної власності на землю, державні акти на право власності на землю, державні акти на право власності на земельну ділянку та державні акти на право постійного користування землею залишаються чинними і підлягають заміні у разі добровільного звернення громадян або юридичних осіб.}

^{Отже, право постійного користування земельною ділянкою, набуте Колективним сільськогосподарським підприємством "Орія" в установленому законом порядку, не втрачається, а зберігається до його належного переоформлення.}

^{Діючим законодавством, а саме згідно приписів статей 141, 142, 149 Земельного кодексу України, передбачено, що підставами припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, добровільна відмова від права користування земельною ділянкою та вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом.}

^{Припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки. Власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації.}

^{Повернення земельної ділянки, в такому випадку, також має на меті здійснення певних дій, як органом місцевого самоврядування - власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації, так і відповідачем, зокрема, стосовно розташованого на спірній земельній ділянці належного йому майна, тобто об'єкту, переміщення якого може стати неможливим без його знецінення або зміни його цільового призначення.}

^{Припинення права користування земельною ділянкою за відсутності згоди на це землекористувача, здійснюється лише у судовому порядку.}

^{Як вбачається з матеріалів справи, Колективне сільськогосподарське підприємство "Орія" не подавало до Трипільської сільської ради будь-яких заяв про відмову від права постійного користування земельною ділянкою, а тому користувачем земельної ділянки було і залишається Колективне сільськогосподарське підприємство "Орія".}

^{До того ж, правовстановлюючими документами, що підтверджують право на користування спірною земельною ділянкою Колективного сільськогосподарського підприємства "Орія" є державні акти на право постійного користування землею від 1993 року серії Б №077268, від 12.03.1999 р. серії І-КВ № 001848 та від 12.03.1999 р. серії І-КВ № 001848 (з врахуванням доповнень), які є чинними.}

^{Крім того, колегія суддів касаційної інстанції зауважує, що рішення щодо припинення права користування земельною ділянкою Трипільською сільською радою не приймалось.}

^{А тому, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що суди попередніх інстанцій прийнявши рішення про повернення земельної ділянки до земель запасу територіальної громади с. Трипілля Обухівського району Київської області, фактично, порушили право Колективного сільськогосподарського підприємства "Орія", як законного користувача земельною ділянкою, згідно державних актів на право постійного користування.}

^{Також, колегія суддів касаційної інстанції вважає за необхідне зауважити, що у зв'язку із тим, що на час дії спірного договору оренди Трипільською сільською радою не було виготовлено технічну документацію щодо встановлення точок адміністративно територіальних меж населеного пункту земельної ділянки, у суду не має можливості встановити розмір, а також відокремити земельну ділянку передану відповідачу по державним актам та ту, яка надана згідно договору оренди.}

^{Відповідно до статті 1115 Господарського процесуального кодексу України у касаційній інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням. Касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.}

^{Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази (стаття 1117 Господарського процесуального кодексу України).}

^{Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що оскаржувані судові рішення підлягають частковому скасуванню з прийняттям нового рішення в порядку пункту 2 частини 1 статті 1119 Господарського процесуального кодексу України.}

^{Керуючись статтями 1117, пунктом 2 статті 1119, статтями 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-}

П О С Т А Н О В И В :

Касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Серпень-Груп" - припинити.

Касаційну скаргу Колективного сільськогосподарського підприємства "Орія" задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.11.2015 р. у справі №911/1737/14 та рішення Господарського суду Київської області від 16.07.2015 р. в частині зобов'язання Колективне сільськогосподарське підприємство "Орія" повернути до земель запасу територіальної громади с. Трипілля Обухівського району Київської області земельну ділянку, розташовану по вул. І.Франка в с. Трипілля Обухівського району Київської області, загальною площею 1,8226 га, виділену на місцевості двома масивами: №1 - земельна ділянка площею 3 936,00 кв.м., кадастровий номер 3223188000:01:046:0008; №2 - земельна ділянка площею 14 290,00 кв. м., кадастровий номер 3223188000:06:001:0002 - скасувати, та в цій частині в позові відмовити.

В іншій частині постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.11.2015 р. та рішення Господарського суду Київської області від 16.07.2015 р. залишити без змін.

Головуючий суддя І. Алєєва

Судді : М. Данилова

Т. Данилова