ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 лютого 2016 р.

Справа № 909/1257/15

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Неверовська Л. М. , секретар судового засідання Войцеховська Х.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: ОСОБА_1 акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Стратегія", АДРЕСА_1, 49000; АДРЕСА_2, 04213;

до відповідача: Компанії "Хаммер ПІК ЛТД" (Hammer Peak Ltd),1 1/2 ОСОБА_2 Хайвей, місто Беліз; вул. Дунайська, б. 43, кв. 173, м. Дніпродзержинськ, 51900;

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "ФСД-групп", АДРЕСА_3, 49000;

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк", вул. Набережна Перемоги, 50, м. Дніпропетровськ, 49094;

про визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння;

за участю:

Від позивача: ОСОБА_4 - представник, довіреність (№ 1201/01 від 22.09.15);

Від відповідача: ОСОБА_5 - представник, довіреність (№ 13215 від 25.12.13);

Від відповідача: ОСОБА_6 - представник, довіреність (№ 13215 від 25.12.13);

Від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "ФСД-групп": ОСОБА_7 - адвокат, договір про надання правової допомоги (№ ФА/70/15 від 28.08.15), свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю (№ 4414 від 17.02.11);

Від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Комерційного банку "Приватбанк": ОСОБА_8 - провідний юрисконсульт Івано-Франківської філії акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк", довіреність (№ 1408-О від 25.04.14).

ВСТАНОВИВ : Публічне акціонерне товариство "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Стратегія" звернулося до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Компанії "Хаммер ПІК ЛТД" (Hammer Peak Ltd) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "ФСД-групп" про

- визнання за ОСОБА_1 акціонерним товариством "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Стратегія" права власності на нежитлові приміщення (готель та господарські споруди), які знаходяться за адресою: Івано-Франківська область, м.Яремче, с. Поляниця, участок Вишні, будинок 209, що розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером 2611092001:22:002:0303, та складаються з наступних приміщень: готель А (загальна площа 1979,2 кв.м.); ресторан Б (загальна площа 411,8 кв.м.); приміщення чергового В (загальна площа 12,8 кв.м.);

- витребування на користь ОСОБА_1 акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Стратегія" у Компанії "Хаммер ПІК ЛТД" (Hammer Peak Ltd) нежитлові приміщення (готель та господарські споруди), які знаходяться за адресою: Івано-Франківська область, м. Яремче, с. Поляниця, участок Вишні, будинок 209, що розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером 2611092001:22:002:0303, та складаються з наступних приміщень: готель А (загальна площа 1979,2 кв.м.); ресторан Б (загальна площа 411,8 кв.м.); приміщення чергового В (загальна площа 12,8 кв.м.).

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 26.11.15 залучено до участі у справі Публічне акціонерне товариство Комерційного банку "Приватбанк", як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав наведених в позовній заяві, просить суд позов задовольнити.

Позовні вимоги обґрунтовані наступними обставинами.

22.08.2006 року між ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "ФСД-групп" та Відкритим Акціонерним ОСОБА_3 "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "СТРАТЕГІЯ" було укладено інвестиційний договір, предметом, якого була організація ТОВ "ФСД-групп" будівництва нежитлового приміщення (готелю "SKY HOTEL" та господарських споруд) на земельній ділянці ВАТ "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "СТРАТЕГІЯ", який зобов'язується надати для виконання умов договору земельну ділянку та передати право ТОВ "ФСД-групп" на отримання доходу від експлуатації готелю "SKY HOTEL" та господарських споруд протягом наступних після завершення будівництва 10-ти років. Умовами договору було передбачено, що після завершення будівництва ВАТ "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний Фонд "СТРАТЕГІЯ" набуває права власності на об’єкти нерухомості.

ТОВ "ФСД-групп" здійснила будівництво готелю та господарських споруд за власний кошт, однак згідно з рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 02.08.11 у справі №5010/1386/2011-3/59 право власності на нерухоме майно було безпідставно визнано за ТОВ "Приват Безпека". В подальшому спірне майно було неодноразово відчужено і на сьогодні власником майна є компанія Хаммер ПІК ЛТД.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 28.10.2015 р. у справі №5010/1386/2011-3/59 рішення господарського суду Івано-Франківської області від 02.08.2011 р. було скасоване та припинено провадження у справі.

Як правові підстави позову позивачем вказано ст.ст. 387, 388, 392 Цивільного кодексу України.

У поясненні по справі від 08.12.15 (вх.№19304/15 від 08.12.15) зазначає про те, що відповідач безпідставно посилається на ч.2 ст. 388 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень, оскільки, сторонами судового спору про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу іпотечного майна (спірного майна) по договору купівлі-продажу були ПАТ "КБ Приват Банк" та ТОВ "Гравіс Сервіс". Проте дійсний власник майна — ПАТ "Стратегія" не було стороною зазначеного правочину та не було учасником вищезазначеного судового розгляду. В межах цього судового процесу не відбулося примусове вилучення майна у дійсного власника - ПАТ "Стратегія" із подальшим продажем в порядку виконання судового рішення, а також не ухвалювались рішення щодо припинення права власності на підставі ст. 346 ПК України. Таким чином, право власності на майно, яке було передане у зв’язку із виконанням іпотечного договору та відчужено поза волею власника не набувається добросовісним набувачем, оскільки це майно може бути у нього витребуване. Право власності дійсного власника в такому випадку презюмується і не припиняється із втратою ним цього майна (правова позиція ВСУ у постановах по справах №6-1цс 15 від 11.02.2015 р., № 6-1203цс15 від 16.09.2015 р., № 5011-62/1265-2012 від 04.09.2012 р.).

Щодо спростування тверджень відповідача про фальсифікацію інвестиційного договору позивач вказує наступне.

Станом на день підписання інвестиційного договору Головою наглядової ради ОСОБА_9 "Стратегія" була ОСОБА_10, що підтверджується наказом №2006-3 від 25.04.2006 р. 21.08.2006 р. ОСОБА_10, в межах компетенції, наданої їй Статутом, видала довіреність на ОСОБА_11 для підписання договорів строком до 31.12.2006 року. Внесення змін до відомостей про юридичну особу, а саме: відомостей про підписантів юридичної особи підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб.

Інвестиційний договір було укладено 22.08.2006 року між ТОВ "ФСД-групп" та Відкритим Акціонерним ОСОБА_3 "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "СТРАТЕГІЯ". У первісній редакції інвестиційного договору було проставлено печатку саме ВАТ "Стратегія", яким воно було станом на 2006 рік.

Практично вся документація, яка стосувалася будівництва готелю, перебувала на зберіганні у фактичного власника товариства - ОСОБА_12, який згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб є кінцевим бенефіціарним власником ВАТ "Стратегія". 13.01.2011 р. документація, яка була на зберіганні у ОСОБА_12, в тому числі, інвестиційний договір від 22.08.2006 року, згоріли, що підтверджується Актом про пожежу, складений ГУ МНС України в Дніпропетровській області.

У зв’язку з наведеними обставинами, товариство Стратегія ініціювало питання перед ТОВ "ФСД-групп" про відновлення інвестиційного договору.

Однак, у 2011 році ВАТ "Стратегія", на виконання вимог Закону України "Про акціонерні товариства", перереєструвалось на ПАТ "Стратегія" зі зміною печатки та ліквідацією печатки ВАТ. Таким чином, відновлення примірника інвестиційного договору було можливим лише з проставленням печатки ПАТ "Стратегія".

Станом на день перепідписання договору (відновлення) ОСОБА_11 був посадовою особою ОСОБА_13 "Стратегія", а саме: членом Наглядової ради товариства.

Згідно протоколу №20/05-2011 позачергових Загальних зборів акціонерів ПАТ "Стратегія" від 20.05.2011 року ОСОБА_11 обрано членом Наглядової ради ОСОБА_3, який відповідно до Статуту є посадовою особою - директором товариства.

Враховуючи те, що первісна редакція інвестиційного договору була підписана по довіреності ОСОБА_11, відновлену редакцію договору підписала та ж особа, яка станом на день перепідписання також була посадовою особою товариства.

Щодо права власності позивача на спірний об’єкт, зазначає, що підтвердженням того, що позивач є власником спірного майна є інвестиційний договір, первинна документація, пов’язана з будівництвом, рішення Львівського апеляційного господарського суду від 28.10.2015 року у справі № 5010/1386/2011-3/59, а також той факт, що спірне майно побудоване земельній ділянці, яка на момент переходу права власності належала позивачу, що підтверджується державним актом про право власності на земельну ділянку.

У запереченні на заяву про застосування позовної давності від 23.12.15 (вх.№20127/15 від 23.12.15) вказує на те, що право на позов у позивача виникло лише після того як 28.10.2015 року постановою Львівського апеляційного господарського суду по справі №5010/1386/2011-3/59 рішення господарського суду Івано-Франківської області від 02 серпня 2011 року, яким визнано право власності на нежитлові будівлі за ТОВ "Приват Безпека" - скасоване та припинено провадження у справі. До скасування вказаного рішення позивач не міг звернутись до суду з віндикаційним позовом, оскільки йому саме це рішення перешкоджала.

Крім того, лише в процесі розгляду справи № 5010/1386/2011-3/59 стало відомо про те, що є володільцем спірного майна є відповідач у справі.

Представники відповідача в судовому засіданні позовні вимоги заперечили з підстав наведених у відзиві на позов та поясненнях по справі.

У відзиві на позовну заяву від 25.11.15 (вх.№18543/15 від 26.11.15) та запереченні на письмові пояснення від 21.12.2015 р. (вх.№20128/15 від 23.12.15) зазначають, що інвестиційний договір, наданий позивачем є підробленим. Згідно тексту договору, він був укладений 22.08.2006 р., між ТОВ "ФСД-групп" і ВАТ "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Стратегія", проте на даному договорі проставлена печатка ПАТ "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Стратегія". 21 квітня 2011 року на загальних зборах ОСОБА_9 “СТРАТЕГІЯ” вирішувалось питання про перетворення його у ПAT, відповідно до Закону України "Про акціонерні товариства" і лише після прийняття цього рішення, наступні загальні збори 24.06.2011 р. підприємство проводило вже як ПАТ "ЗНКІФ "СТРАТЕГІЯ".

Твердження позивача про те, що інвестиційний договір від 22.08.2006 року згорів у будинку ОСОБА_12, який на сьогодні є бенефіціарним власником підприємства, також не можуть прийматися до уваги, оскільки, по-перше відсутні докази того, що станом на 13.01.2011 року ОСОБА_12 був єдиним власником ВАТ "ЗНКІФ "Стратегія" і є будь-які рішення голови Наглядової ради товариства про передання ОСОБА_12 на зберігання будь-яких договорів, що стосуються діяльності підприємства. Крім того, в Акті від 13.01.2011 року не зазначено, що на ділянці пожежі, що становила 30 кв.м. згоріли будь-які документи, крім дивану, тумби та побутових електроприборів. Станом на перший квартал 2011 р. акціонерами ВАТ "ЗНКІФ "Стратегія" були три юридичні особи, а не ОСОБА_12 Отже, на Інвестиційному договорі між ТОВ "ФСД-груп" та ВАТ "ЗНКІФ "Стратегія" проставлена печатка ПАТ "ЗНКІФ "Стратегія", яка могла бути лише в 2011 р.

Про факт підробки Інвестиційного договору від 22.08.2006 року свідчить і той факт, що зазначений договір підписаний особами, які на дату його підписання не були керівниками цих підприємств. Так, з боку ТОВ "ФСД-груп" Інвестиційний договір підписаний ОСОБА_14. Відповідно до даних ЄДРПОУ станом на 22.08.2006 року директором ТОВ "ФСД-групп" був ОСОБА_15 Від імені ВАТ "ЗНКІФ "Стратегія" зазначений договір підписаний ОСОБА_11 саме, як директором підприємства, коли відповідно до даних ЄДРПОУ такої посади як директор підприємства, відповідно до статуту і даних ЄДРПОУ ВАТ "ЗНКІФ "Стратегія" не було, оскільки керівником цього підприємства була Голова наглядової ради товариства - ОСОБА_10 ОСОБА_11 ні в 2006 р., ні в 2011 р. не був повноважною особою на підписання інвестиційного договору від 22.08.2006 року від імені ВАТ "ЗНКІФ "Стратегія".

В зв’язку з вищенаведеним, відносно посадових осіб ТОВ "ФСД-груп" було відкрито досудове розслідування в кримінальному провадженні за N12015090010003872 від 19.09.2015 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України (Підроблення документів, печаток, штампів та бланків, їх збут, використання підроблених документів).

Крім того, зазначає, що додані позивачем до позовної заяви як доказ будівництва ТОВ "ФСД-групп" спірного об'єкту: договір підряду на виконання ремонтно-будівельних робіт №2478/1 від 20.03.2007 року, укладений між ТОВ "Будтехнологія" та ТОВ "Альянс +", договір про встановлення дверних блоків №1 від 24.06.2008 року, укладеному між ТОВ "Будтехнологія та ПП Климчук ОСОБА_16, виписки з банківського рахунку ТОВ "Будтехнологія" про перерахування грошових коштів на рахунок ТОВ "Альянс+" та на закупівлю різноманітних будівельних матеріалів, не можуть бути належними та допустимими доказами у даній господарській справі, оскільки, по-перше, позивачем не надано доказів правового зв'язку між ТОВ "Будтехнологія" та ТОВ "ФСД-групп", як особи, що на твердження позивача збудувала спірний об’єкт та доказів підтвердження витрачання грошових коштів саме ТОВ "ФСД-груп" на зазначене будівництво, як його замовника. По-друге, надані позивачем виписки з рахунку ТОВ "Будтехнологія" про перерахування грошових коштів на рахунок ТОВ "Альянс+" не підтверджують здійснення зазначених витрат саме в рамках договору підряду на виконання ремонтно-будівельних робіт №2478/1 від 20.03.2007 року, укладеного між цими підприємствами. По-третє, ТОВ "Альянс+", як юридична особа, що мала відповідну ліцензію на здійснення будівництва, відповідно до чинного законодавства могла приступити до здійснення будь-яких робіт лише за наявності дозволу на виконання будівельних робіт.

Так, в договорі про встановлення дверних блоків №1 від 24.06.2008 року, укладеному між ТОВ "Будтехнологія" та ПП Климчук ОСОБА_16 відсутні будь-які посилання на те, що ПП Климчук ОСОБА_16 здійснює свої роботи саме в готелі в с.Поляниця, м. Яремче, Івано-Франківська область на земельній ділянці з кадастровим номером 2611092001:22:002:0303, а виписки з банківських рахунків, які доданні до матеріалів справи про витрачання грошових коштів ТОВ "Будтехнологія" на закупівлю будівельних матеріалів не можуть свідчити про те, що ці матеріали закупались саме для будівництва спірного об’єкту, оскільки ТОВ "Будтехнологія" була будівельною компанією і могла закуповувати будівельні матеріали для будь-якого будівництва.

Також, враховуючи норми ч. 2 ст. 331 ЦК України, позивач міг стати власником спірного об’єкту, лише після введення його в експлуатацію та державної реєстрації права власності на нього. У справі відсутні докази введення позивачем спірного об’єкту в експлуатацію та державної реєстрації за ним права власності на нього.

Таким чином, позивач в розумінні чинного законодавства, а саме ч. 1 ст. 331 ЦК України ніколи не був власником спірного об’єкту, що виключає його можливість мати право власника вимагати витребування спірного об’єкту у відповідача на підставі ч. 1 ст. 388 ЦК України (правова позиція ВСУ викладена у постанові від 27.05.2015 р. у справі №6-159цс15, в ухвалах від 12.02.2015 р. у справах №6-48364св14, №6-332св15).

Представником відповідача також подано заяву від 08.12.15 (вх.№19250/15 від 08.12.15) про застосування строків позовної давності, в якій зазначає про те, що позивач не міг не знати про те, що об’єктом нерухомого майна, що знаходиться за адресою: Івано-Франківська область, м.Яремче, с. Поляниця, участок Вишні, 209 володіє інша особа, оскільки з самого початку придбання об’єкту, на ньому здійснювалась господарська діяльність та знаходився представник відповідача і управитель нерухомого майна. Відповідач є законним власником нерухомого майна, що є предметом спору та відкрито ним володіє з 20.07.2012 р. (дата укладення договору купівлі-продажу нерухомого майна з ПАТ КБ "Приватбанк").

Позовна заява ПАТ "ЗНКІФ "Стратегія" про визнання за нею права власності на спірний об'єкт та витребування його з володіння відповідача була підписана 05 листопада 2015 року, провадження по справі порушено 12 листопада 2015 року. Таким чином, позивач пропустив строки позовної давності для звернення до суду із відповідним позовом.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "ФСД-групп" в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав наведених в позовній заяві, поясненнях по справі від 08.12.15 (вх.№19305/15 від 08.12.15), поясненнях щодо здійснення будівництва спірних будівель від 15.01.16 (вх.№573/16 від 15.01.16).

У поясненнях по справі зазначає, що відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" рішення ЄСПЛ є джерелом права. Стаття 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини передбачає: "Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права".

Розглядаючи питання про дотримання державою статті 1 Першого протоколу, Європейський суд передусім встановлює, чи була у заявника “власність” (“майно”), в розумінні статті 1 Першого протоколу, а також, чи дії представників органів державної влади означали втручання у майнові права цього заявника.

Відтак, поняття “майно” може стосуватися “існуючого майна” та майнових активів, зокрема права вимоги, на підставі яких заявник може стверджувати, що він має принаймні “законне сподівання” отримати реальну можливість користуватися майновим правом (див. рішення у справах “J.A. Pуe (Oxford) Ltd і J.A. Руе (Oxford) Land Ltd проти Сполученого Королівства” (заява 4430202, § 61): “Maltzan та інші проти Німеччини” (заяви №71916/01, 71917/01 і 10260/02, § 74): “Коресkу проти Словаччини” (заява №44912/98, § 35). У рішенні “Сагхінадзе та інші проти Грузії” (заява №18768/05 §103) Євросуд зауважує, що “сподівання” є “правомірним”, якщо воно ґрунтується на нормі закону або на правовому акті, що стосується відповідного майнового інтересу.

Розкриваючи поняття “майно” у більш широкому значенні, варто звернутися до рішень, прийнятих Євросудом у справах: “Делаллє проти Франції'” (заява № 34044/02, § 62), “Онерілдіс проти Туреччини” (заява №48939/99, §124), “Броньовскі проти Польщі” (заява №31443/96, §129), “Бейлер проти Італії” (заява № 33202/96, §100), “Ятрідіс проти Греції'” (заява №31107/96, § 54), в яких було визначено, що поняття “майно” у першій частині статті 1 Першого протоколу має автономний характер. Воно не обмежується речами, що знаходяться у власності і не залежить від формальної кваліфікації у внутрішньому праві. Деякі інші права та інтереси, що становлять активи, також можуть розглядатися як “майнові права” і, отже, як “власність” для цілей цієї статті. Дійсно важливим є питання про те, чи обставини конкретної справи в цілому надають право вважати заявника власником матеріального інтересу, що захищається статтею 1 Першого протоколу. У рішенні “Paeffgen GmbH проти Німеччини” (заяви №№ 25379/04, 21688/05, 21722/05 і 21770/05) Євросуд уточнює, що у випадку справ, що стосуються нематеріальних активів. Суд зокрема враховував, питання про те, чи правова позиція, про яку йдеться, призвела до виникнення фінансових прав та інтересів і чи мали вони зв’язок з економічною цінністю.

Дана практика наведена в контексті того, що відповідач стверджує, що позивач не набув у встановленому порядку права власності на спірне майно, оскільки воно було не введене в експлуатацію та не зареєстровано, однак як вбачається із національної судової практики і з практики Європейського суду з прав людини "майно" - це не лише майно в ідеалі - введене в експлуатацію і т.п., але й майнові активи, на підставі яких заявник може стверджувати, що він має принаймні "законне сподівання" отримати реальну можливість користуватися майновим правом та своїм майном.

У поясненнях по справі щодо здійснення будівництва спірних будівель зазначає, що на виконання умов інвестиційного договору ТОВ "ФСД-групп" організувало будівництво нежитлового приміщення (готелю "SKY HOTEL" та господарських споруд) на земельній ділянці з кадастровим номером 2611092001:22:002:0303, що підтверджується наступною документацією.

23.08.2006 року між ТОВ "ФСД-групп" (замовник) та ТОВ "Будтехнологія" (забудовник) було укладено договір будівельного підряду на капітальне будівництво нежитлових споруд (п’ятиповерхового готелю та господарських споруд) за адресою с. Поляниця Яремна, Івано-Франківської області, урочище Вишня. 20.09.2006 року ТОВ "ФСД-групп" та ТОВ "Будтехнологія" погоджено локальний кошторис №2-1-1 на будівельні роботи, земляні роботи та локальний кошторис №2-1-2 на будівельні роботи, загально будівельні роботи.

ТОВ "Будтехнологія" для належного виконання своїх зобов’язань перед ТОВ "ФСД-групп" по договору будівельного підряду на капітальне будівництво було залучено до підрядних робіт ряд осіб (субпідрядників). Так, 20.03.2007 року між ТОВ "Будтехнологія" та ТОВ "Альянс +" було укладено договір підряду на виконання ремонтно-будівельних робіт №2478/1, за умовами якого ТОВ "Альянс +" зобов’язалося виконати будівельно-монтажні роботи, оздоблювальні роботи та кровельні роботи нежитлової будівлі "SKY HOTEL" та господарських споруд за адресою с. Поляниця Яремча, Івано-Франківської області, урочище Вишня.

Виконання ТОВ "Альянс +" підрядних робіт по будівництву нежитлових будівель готелю "SKY HOTEL" та господарських споруд підтверджується первинною документацією до договору № 2478/1 від 20.03.2007 року, а саме: рахунками-фактури, актами здачі-приймання будівельно-монтажних робіт, видатковими накладними.

01.10.2007 року між ТОВ "Будтехнологія" та ФОП ОСОБА_17 було укладено договір підряду на виконання ремонтно-будівельних робіт № 10/7. Передання підрядних робіт ФОП ОСОБА_17 та прийняття їх ТОВ "Будтехнологія" підтверджується актами здачі-приймання робіт.

24.06.2008 року між ТОВ "Будтехнологія" та ФОП ОСОБА_18 було укладено договір № 24/2 на установку дверних блоків № 1, за умовами якого ФОП ОСОБА_18 зобов'язалася виконати роботи по установці дверних блоків. Передання підрядних робіт ФОП ОСОБА_18 та прийняття їх ТОВ "Будтехнологія" підтверджується актами прийому-передачі виконаних робіт.

Протягом 2007-2008 років ТОВ "Будтехнологія" отримала ряд товарів (будівельні матеріали) від ПП "Вест-МІМ", ТОВ "Ювента-К", ПП "Лінійні системи", ТОВ "Група компаній Фьюжн", ТОВ "Каскад", ТОВ "Дімекс" , ТОВ "Компанія Реммарк".

У період з 05.10.2007 по 07.11.2008 року ТОВ "Будтехнологія" уклала ряд договорів з ФОП ОСОБА_19 на поставку будівельних матеріалів та фурнітури.

01.11.2008 року між ТОВ "ФСД-групп" (Замовник) та ТОВ "Будтехнологія" (Забудовник) було підписано Акт здачі-приймання будівельно-монтажних робіт та оздоблювальних робіт по зведенню нежитлових приміщень готелю "SKY HOTEL" та господарських споруд на підставі договору будівельного підряду на капітальне будівництво від 23.08.2006 року.

Оплата робіт підтверджується банківською випискою по особовому рахунку ТОВ "ФСД Групп" за період з 19.10.2006 року по 16.05.2008 року, з якої вбачається, що на виконання умов інвестиційного договору від 23.08.2006 року було здійснено ряд платежів на користь ТОВ "Будтехнологія" на загальну суму 13 808 889, 84 грн. Призначення платежів: "предоплата за будівництво нежитл.спор. SKY Hоtel за адресою: с.Паляниця згідно договору б/н від 23.08.2006 р.".

Факт того, що готель "SKY HOTEL" та господарські споруди були збудовані ще у 2008 році підтверджується роздруківками з офіційного сайту готелю із зазначенням календарю сезонів, які розпочались у 15.11.2008 році, відгуків відвідувачів за 2009 рік та геодезичними знімками готелю за 2008 рік.

ТОВ "Приват Безпека" не мало права здійснювати будь-які роботи з будівництва на земельній ділянці позивача, так як ПАТ "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "СТРАТЕГІЯ" ніколи не передавало свою земельну ділянку у користування іншим особам, що підтверджується письмовими поясненнями Голови наглядової ради товариства ОСОБА_20, посвідченого ним нотаріально.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" в судовому засіданні позовні вимоги заперечив з підстав наведених в поясненнях по справі б/н від 23.12.15 (вх.№20135/15 від 23.12.15).

У поясненнях зазначає, що звернутися з позовом про витребування майна з чужого незаконного володіння може лише власник цього майна, а особа, яка звернулася до суду з позовом про витребування майна із чужого незаконного володіння, повинна довести своє право власності на майно що знаходиться у володінні відповідача.

Згідно електронної інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №50379917 від 21.12.2015 року, право власності за ПАТ "ЗНКІФ "СТРАТЕГІЯ" ніколи не реєструвалось. Таким чином, позивач не має права вимагати витребування майна в порядку ст. 388 ЦК України, оскільки не є, та ніколи не був власником цього майна.

На момент ухвалення господарським судом Івано-Франківської області рішення про визнання права власності на нежитлові приміщення за адресою: Івано-Франківська область, м. Яремче, с. Поляниця, участок Вишні, будинок 209 за ТОВ "Приват Безпека" ПАТ "ЗНКІФ "СТРАТЕГІЯ" не мало зареєстрованого права власності на цей об'єкт нерухомості. Відтак, скасування Львівським апеляційним господарським судом рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 02.08.2011р. не дає підстав вважати, що спірне майно вибуло з володіння позивача не з його волі, оскільки не може вибути із володіння те, чого особа у володінні фактично не мала.

На думку третьої особи ПАТ КБ "Приватбанк", виходячи з сукупного аналізу положень ст. 388 ЦК України, ст.ст. 38, 39 Закону України "Про іпотеку", слід дійти висновку, що предмет іпотеки, який проданий іпотекодержателем шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем, вважається проданим у порядку, встановленому для виконання судових рішень, а відтак, таке майно не може бути витребувано від добросовісного набувача.

Відновлена копія інвестиційного договору не відповідає принципам належності та допустимості доказів у відповідності до ст. 43 ГПК України, оскільки на договорі проставлена печатка ОСОБА_1 акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Стратегія", що виключає факт його укладення саме 22.08.2006р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та третіх осіб, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як зазначає позивач, 22.08.2006 року між ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "ФСД-групп" та Відкритим Акціонерним ОСОБА_3 "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "СТРАТЕГІЯ" було укладено інвестиційний договір.

Згідно умов договору, інвестор (ТзОВ "ФСД-групп") зобов’язується організувати будівництво нежитлового приміщення (5-ти поверхового готелю "SKY HOTEL" з номерним фондом не менш 40 номерів та господарських споруд загальною площею не менш 1979,2 кв.м), який буде розташований в с. Паляниця, м. Яремче, Івано-Франківська область на земельній ділянці з кадастровим номером 2611092001:22:002:0303, власником якої є Отримувач інвестицій (ВАТ "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "СТРАТЕГІЯ"), а Отримувач інвестицій зобов’язується надати для виконання умов договору земельну ділянку з кадастровим номером 2611092001:22:002:0303 та передати інвестору право на отримання доходу від експлуатації готелю "SKY HOTEL" та господарських споруд протягом 10 років після завершення будівництва та початку експлуатації.

Строк початку будівництва об’єкта - серпень 2006 року, строк закінчення будівництва об’єкта - жовтень 2008 року. Орієнтовна вартість будівництва об’єкта складає 3000000 доларів США, що еквівалентно 15150000 грн. по курсу НБУ на момент укладення договору. Орієнтовний дохід, право на який отримує Інвестор, не може бути меншим 300000 доларів США, що еквівалентно 1545450 доларів США по курсу НБУ на момент укладання договору (п.п.2.2.1,2.22,3.1,3.1.2 договору).

Позивач стверджує, що на виконання інвестиційного договору від 22.08.2006 року ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "ФСД-групп" здійснило будівництво готелю та господарських споруд за власний кошт, завершило будівництво у 2008 р. та передало його ПАТ "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "СТРАТЕГІЯ", однак товариством не було проведено реєстрацію права власності об'єкта нерухомості.

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 02.08.11 у справі №5010/1386/2011-3/59 за позовом ТОВ "Приват Безпека" до Поляницької сільської ради про визнання права власності на самовільно збудоване нерухоме майно та зобов'язання провести реєстрацію права власності, позов в частині визнання права власності на готель та господарські споруди за адресою с.Поляниця, уч.Вишні, 209 Яремчанської міської ради задоволено, визнано за ТОВ "Приват Безпека" м.Дніпропетровськ право власності на готель та господарські споруди, розміщені за адресою с.Поляниця уч.Вишні,209 Яремчанської міської ради.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 28.10.2015 р. у справі №5010/1386/2011-3/59 рішення господарського суду Івано-Франківської області від 02.08.2011 р. скасовано та припинено провадження у справі.

17.10.2011 року та 18.10.2011 року ТОВ "Приват Безпека" відчужило готель "SKY HOTEL" та господарські споруди у власність ТОВ "Гравіс Сервіс" по договорам купівлі-продажу нежитлових приміщень № 862 та № 866.

30.11.2011 року ТОВ "Гравіс Сервіс" передало в іпотеку нежитлові приміщення готелю "SKY HOTEL" та господарських споруд по іпотечному договору №DNH2LOK00857-ДЗ, укладеному з ПАТ КБ "Приват Банк", з метою забезпечення виконання зобов’язання гр. ОСОБА_21 по кредитному договору від 30.10.2011 року.

03.04.2012 року рішенням Господарського суду Дніпропетровської області по справі 2/5005/2126/2012 звернуто стягнення на предмет іпотеки по договору №DNH2LOK00857-ДЗ від 30.11.2011 року шляхом продажу предмета іпотеки ПАТ КБ "Приват Банк" від імені ТОВ "Гравіс Сервіс".

20.07.2012 року на виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 03.04.2012 року, між ТОВ "Гравіс Сервіс" (продавець), від імені якого діяло ПАТ "КБ Приватбанк" та Компанією "Хаммер ПІК ЛТД" (покупець) укладено договір купівлі-продажу нежитлових приміщень, за яким нежитлові приміщення готелю "SKY HOTEL", які знаходяться за адресою: Івано-Франківська обл., м.Яремче, с. Поляниця, участок Вишні, будинок 209, що розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером 2611092001:22:002:0303, та складаються з наступних приміщень: готель А (загальна площа (кв.м.) 1979, 2); ресторан Б (загальна площа (кв.м.) 411,8); приміщення чергового В (загальна площа (кв.м.) 12,8), передано у власність Компанії "Хаммер ПІК ЛТД".

Попередні власники спірного майна - ТОВ "Приват Безпека" (05.06.2012) та ТОВ "Гравіс Сервіс" (05.07.2013) припинили свою господарську діяльність та виключені з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Отже, станом на час розгляду справи, власником спірного майна є Компанія "Хаммер ПІК ЛТД". З огляду на наведені обставини відчуження нежитлових приміщень готелю "SKY HOTEL", Компанія "Хаммер ПІК ЛТД" є добросовісним набувачем вказаного майна, в розумінні ст. 388 ЦК України.

Дослідивши обставини щодо укладення між ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "ФСД-групп" та Відкритим Акціонерним ОСОБА_3 "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "СТРАТЕГІЯ" інвестиційного договору від 22.08.2006 року, суд встановив наступне.

Згідно тексту договору, він був укладений 22.08.2006 р., між ТОВ "ФСД-групп" і Відкритим Акціонерним ОСОБА_3 "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Стратегія", проте на даному договорі проставлена печатка ОСОБА_1 акціонерного товариством "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Стратегія".

У 2011 р. найменування Відкритого Акціонерного ОСОБА_3 "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "СТРАТЕГІЯ" змінено на Публічне акціонерне товариство "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Стратегія".

Як пояснив представник позивача та третьої особи, у первісній редакції інвестиційного договору було проставлено печатку саме Відкритого Акціонерного ОСОБА_3 "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "СТРАТЕГІЯ", яким воно було станом на 2006 рік. У зв’язку з постійними спробами здійснити рейдерське захоплення готелю "SKY HOTEL" та господарських споруд, практично вся документація, яка стосувалася будівництва готелю, перебувала на зберіганні у фактичного власника товариства - ОСОБА_12, який є кінцевим бенефіціарним власником ВАТ "Стратегія". 13.01.2011 року документація, яка була на зберіганні у ОСОБА_12, в тому числі, інвестиційний договір від 22.08.2006 року, згоріли, що, як зазначає представник позивача, підтверджується Актом про пожежу, складеним ГУ МНС України в Дніпропетровській області.

Однак, позивачем не надано доказів того, що станом на 13.01.2011 року приймались будь-які рішення голови наглядової ради товариства про передання ОСОБА_12 на зберігання будь-яких договорів, що стосуються діяльності підприємства. А в Акті про пожежу від 13.01.2011 року не зазначено, що на ділянці пожежі згоріли будь-які документи.

Другий примірник оригіналу інвестиційного договору від 22.08.2006 року сторонами договору, суду не надано.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача в судових засідання пояснив, що другий примірник оригіналу договору, який повинен був зберігатися у ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "ФСД-групп", знищено. Однак, будь-яких доказів знищення чи наявності підстав для знищення інвестиційного договору від 22.08.2006 року, товариством суду не надано.

У зв’язку з наведеними обставинами, як пояснив позивач, Публічне акціонерне товариство "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Стратегія" ініціювало питання перед ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "ФСД-групп" про відновлення інвестиційного договору.

Таким чином, наданий суду позивачем інвестиційний договір від 22.08.2006 року підписаний сторонами фактично у 2011 р., та є відтворенням, за твердженням його сторін, укладеного 22.08.2006 року інвестиційного договору.

Крім того, що інвестиційний договір від 22.08.2006 року відтворено у 2011 р., вказаний договір підписаний особами, які на дату його підписання не були керівниками цих підприємств. Так, з боку ТОВ "ФСД-груп" Інвестиційний договір підписаний ОСОБА_14. Відповідно до даних ЄДРЮОФОП станом на 22.08.2006 року директором ТОВ "ФСД-групп" був ОСОБА_15 Від імені ВАТ "ЗНКІФ "Стратегія" зазначений договір підписаний ОСОБА_22 саме, як директором підприємства, коли відповідно до даних ЄДРЮОФОП станом на 22.08.2006 р., керівником цього підприємства була ОСОБА_10

Як вбачається з матеріалів справи, у зв'язку з наведеними обставинами, відносно посадових осіб ТОВ "ФСД-груп" відкрито досудове розслідування в кримінальному провадженні за №12015090010003872 від 19.09.2015 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України (підроблення документів, печаток, штампів та бланків, їх збут, використання підроблених документів).

Згідно ст. 36 ГПК України, письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.

Відповідно до ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Чинне законодавство не містить поняття "відновлення договору" та не передбачає можливості його відтворення шляхом повторного перепідписання в разі його втрати чи знищення.

З огляду на викладене, наданий суду інвестиційний договір від 22.08.2006 року не є належним та допустимим доказом у справі, а щодо доводів позивача та третьої особи про будівництва об'єкту, враховуючи наведені обставини, у суду відсутня можливість встановити обставини щодо того чи укладався вказаний договір 22.08.2006 року.

Дослідивши подані сторонами документи, судом встановлено, що представником ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "ФСД-групп" не надано суду проектну документацію на будівництво спірного об'єкта. Надані представником ТОВ "ФСД-групп" креслення проекту будівництва "Приватної садибного туристичного комплексу Буковель" (арк. 240-243, том 4) не є проектною документацією, оскільки з них не вбачається того що вони розроблені для будівництва готелю "SKY HOTEL" та господарських споруд.

На підтвердження виконання інвестиційного договору від 22.08.2006 р. в частині будівництва спірного об'єкта представниками ОСОБА_1 акціонерним товариством "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "СТРАТЕГІЯ" та ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "ФСД-групп" надано наступні документи та пояснення.

Так, ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "ФСД-групп" зазначає, що з метою здійснення будівництва, 23.08.2006 року між ТОВ "ФСД-групп" (замовник) та ТОВ "Будтехнологія" (забудовник) укладено договір будівельного підряду на капітальне будівництво нежитлових споруд (п’ятиповерхового готелю та господарських споруд) за адресою с.Поляниця Яремча, Івано-Франківської області, урочище Вишня. 20.09.2006 року ТОВ "ФСД-групп" та ТОВ "Будтехнологія" погоджено локальний кошторис №2-1-1 на будівельні роботи, земляні роботи та локальний кошторис №2-1-2 на будівельні роботи, загально-будівельні роботи.

ТОВ "Будтехнологія" залучено до підрядних робіт ряд субпідрядників. 20.03.2007 року між ТОВ "Будтехнологія" та ТОВ "Альянс +" укладено договір підряду на виконання ремонтно-будівельних робіт №2478/1, за умовами якого ТОВ "Альянс +" зобов’язалося виконати будівельно-монтажні роботи, оздоблювальні роботи та кровельні роботи нежитлової будівлі "SKY HOTEL" та господарських споруд за адресою с. Поляниця Яремча, Івано-Франківської області, урочище Вишня. На підтвердження виконання ТОВ "Альянс +" підрядних робіт по будівництву нежитлових будівель готелю "SKY HOTEL" та господарських споруд надано: рахунки-фактури №4092709 від 27.09.2007 року, № 4111208 від 12.11.2007 року, № 111208 від 12.01.2008 року, № 0021862 від 18.02.2008 року, № 021806 від 18.02.2008 року, № 22568 від 26.03.2008 року, № 051904 від 19.05.2008 року; видаткові накладні № РН-0000118 від 28.09.2007 року, № РН-0000254 від 15.11.2007 року, № РН-000018 від 16.01.2008 року, № РН-0000657 від 21.02.2008 року, № РН-0000429 від 01.04.2008 року. Передання підрядних робіт ТОВ "Альянс+" та прийняття їх ТОВ "Будтехнологія" оформлено актом №ОУ-0000043 від 29.02.2008 року здачі-приймання будівельно-монтажних робіт нежитлової будівлі "SKY HOTEL" та актом №ОУ-0000012 від 28.08.2008 року здачі-приймання будівельно-монтажних робіт та кровельних робіт нежитлової будівлі "SKY HOTEL".

Зі сторони ТОВ "Альянс +" зазначений договір підписаний ОСОБА_23 як директором товариства.

При цьому, представником відповідача надано суду нотаріально засвідчену заяву від 23.11.15 р. ОСОБА_23 колишнього директора і власника "Альянс +", в якій він повідомляє, що наступні документи: договір підряду на виконання ремонтно-будівельних робіт № 2478/1 від 20.03.2007 року укладений з ТОВ "Будтехнологія", а саме будівельно-монтажних, оздоблювальних і кровельних робіт нежитлової будівлі "SKYНОТЕL" та господарських споруд за адресою: с. Поляниця, м.Яремче Івано-Франківської області на земельній ділянці з кадастровим номером 2611092001:22:002:0303; видаткова накладна №РН-0000657 від 21 лютого 2008 року; рахунок-фактура №0021862 від 18 лютого 2008 року; видаткова накладна №РН-0000254 від 15 листопада 2007 року; рахунок-фактуру №4111208 від 12 листопада 2007 року; видаткова накладна № РН -000018 від 16 січня 2008 року; рахунок-фактура №111208 від 12 січня 2008 року; акт № ОУ-0000043 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 29 лютого 2008 року; рахунок-фактура №021806 від 18 лютого 2008 року; акт № ОУ-0000012 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 28 серпня 2008 року; рахунок-фактура №051904 від 19 травня 2008 року; видаткова накладна № РН-0000118 від 28 вересня 2007 року; рахунок-фактура №4092709 від 27 вересня 2007 року; видаткова накладна №РН-0000429 від 01 квітня 2008 року; рахунок-фактура №22568 від 26 березня 2008 року були підписані ним лише в жовтні 2015 року, оскільки саме в цей час до нього звернувся ОСОБА_12 - бенефіціарний власник ПАТ "ЗНКІФ "Стратегія" (ідентифікаційний код 33770783) з вимогою підписати документи, як директор ТОВ "Альянс+", аргументуючи це тим, що документи не важливі і ніде використовуватися не будуть. Введений в оману, він не вивчаючи детально цих документів, підписав їх. Пізніше він дізнався, що саме ці документи використовуються ОСОБА_12 та підконтрольними йому підприємствами ТОВ "ФСД-груп" (ідентифікаційний код 32560981) та ПАТ "ЗНКІФ "Стратегія" (ідентифікаційні код 33770783), як доказ будівництва ТОВ "Альянс +" нежитлових будівель та господарських споруд за адресою: с. Поляниця, м. Яремче Івано-Франківськог області (урочище Вишні, 209) на земельній ділянці з кадастровим номером 2611092001:22:002:0303.

В зв’язку з цим, він заявляє про те, що в період господарської діяльності ТОВ "Альянс+" та до моменту його припинення, він, як директор товариства, жодних договорів з ТОВ "Будтехнологія", та з будь-якими іншими фізичними чи юридичними особами на виконання будь-яких ремонтно-будівельних робіт нежитлової будівлі "SKY HOTEL" та господарських споруд за адресою: с. Поляниця, м. Яремче Івано-Франківської області на земельній ділянці з кадастровим номером 2611092001:22:002:0303 не укладав, не підписував та не виконував. ТОВ "Альянс +" не здійснювало будівництво вищезазначеного нерухомого майна, не укладало в зв’язку з цим договорів субпідряду, грошові кошти саме на виконання договору підряду на виконання ремонтно-будівельних робіт № 2478/1 від 20.03.2007 року укладеного з ТОВ "Будтехнологія" не отримувало. Будь-які фінансові взаємовідносини з ТОВ "Будтехнологія" також не стосуються будівництва цього об’єкту. Також зазначає, що звернувся з відповідною заявою до правоохоронних органів.

Крім того, представником позивача подано суду нотаріально засвідчену заяву ОСОБА_24, яка, як зазначає, протягом 2007-2008 років надавала бухгалтерські послуги TOB "Альянс+". У заяві зазначає, що відомості, викладені у наведеній заяві ОСОБА_23 не відповідають дійсності. Господарські взаємовідносини по договорах, які вказані в цій заяві дійсно мали місце, договори виконані та оплачені.

Як вбачається з витягу з ЄДРЮОФОП про ТОВ "Альянс+" станом на 20.03.2007р. (дата підписання договору підряду на виконання ремонтно-будівельних №2478/1 від 20.03.2007р.), керівником (директором) товариства була ОСОБА_25. Згідно даних ЄДРЮОФОП, ОСОБА_23 став директором ТОВ "Альянс+" тільки з 22.01.2008 р. Акти здачі-прийняття робіт №ОУ-0000043 від 29.02.2008 р., №ОУ-0000012 від 28.08.2008 р. підписані на дату перебування ОСОБА_23 на посаді директора товариства.

03.10.11 до ЄДРЮОФОП внесено дані про припинення юридичної особи - ТОВ "Альянс+".

З огляду на вказані суперечливі за своїм змістом документи, та припинення ТОВ "Альянс+", суд позбавлений можливості встановити достовірність існування між ТОВ "Альянс+" та ТОВ "Будтехнологія" правовідносин з виконання підрядних ремонтно-будівельних робіт на об'єкті будівництва готелю "SKY HOTEL" та господарських споруд.

Також , на підтвердження будівництва нежитлової будівлі "SKY HOTEL" та господарських споруд, представником ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "ФСД-групп" надано документи (видаткові накладні, акти здачі-приймання робіт) згідно яких, протягом 2007-2008 років ТОВ "Будтехнологія" отримала ряд товарів (будівельних матеріалів) та прийняла виконані будівельні роботи, а саме від ПП "Вест-МІМ", ТОВ "Ювента-К", ПП "Лінійні системи", ТОВ "Група компаній Фьюжн", ТОВ "Каскад", ТОВ "Дімекс", ТОВ "Компанія Реммарк", ОСОБА_26

Однак, із наданих документів не вбачається, що закупівля будівельних матеріалів та прийняття виконаних робіт здійснювалась саме для будівництва спірного об’єкту, а оскільки ТОВ "Будтехнологія" була будівельною компанією, то закупівля будівельних матеріалів та приймання виконаних будівельних (монтажних, оздоблювальних) робіт могли виконуватись для будь-якого будівництва.

На підтвердження оплати робіт ОСОБА_3 з обмеженою відповідальність "ФСД Групп" за виконані ОСОБА_3 з обмеженою відповідальність "Будтехнологія" роботи по будівництву спірного об'єкта, суду надано банківські виписки по особовому рахунку ТОВ "ФСД Групп" за 19.10.2006 р., 25.02.2008 р., 04.07.2008 р., 15.05.2007 р., 10.10.2008 р., 16.05.2008 р., згідно з якими на виконання умов інвестиційного договору від 23.08.2006 року було здійснено ряд платежів на користь ТОВ "Будтехнологія" на загальну суму 13 808 889, 84 грн. з призначенням платежів: "предоплата за будівництво нежитл.спор. SKY Hоtel за адресою: с.Паляниця згідно договору б/н від 23.08.2006р.", однак, не надано будь-яких первинних документів, які б підтверджували виконання будівельно-монтажних робіт та оздоблювальних робіт між ТОВ "ФСД-групп" та ТОВ "Будтехнологія" на суму 13 808 889, 84 грн.

Наданий представником ТОВ "ФСД-групп" Акт здачі-приймання будівельно-монтажних робіт та оздоблювальних робіт по зведенню нежитлових приміщень готелю "SKY HOTEL" та господарських споруд від 01.11.2008 року підписаний між ТОВ "ФСД-групп" та ТОВ "Будтехнологія", не містить даних про вартість виконаних робіт.

Враховуючи наведені обставини, здійснивши оцінку наданих сторонами документів в їх сукупності, суд дійшов до висновку про недоведеність факту будівництва спірного об'єкта ОСОБА_3 з обмеженою відповідальність "ФСД-групп" на виконання інвестиційного договору від 22.08.2006р.

Господарським судом при розгляді справа вастановлено, що будівництво готелю та господарських споруд здійснювалось без відповідного дозволу та затвердженого проекту на будівництво, на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети.

Згідно ст. 376 Цивільного кодексу України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Однак, позивачем на протязі 2008-2011 років, за які як зазначає позивач ним здійснювалась діяльність з надання готельних послуг в готелі "SKY HOTEL", не здійснено жодних дій спрямованих на визнання права власності на самочинно збудований готель на позивачем. Так само і не здійснювалось жодних дій ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "ФСД-групп" спрямованих на отримання доходу від експлуатації готелю "SKY HOTEL" та господарських споруд після завершення будівництва, що передбачено інвестиційним договором.

Представники позивача та третьої особи у судових засіданнях щодо вказаних обставин зазначили про те, що вказані дії ними не здійснено внаслідок психологічного тиску (погроз та залякувань) на керівництво ПАТ "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Стратегія" та ТОВ "ФСД-групп" зі сторони третіх осіб. Однак, доказів звернення з приводу таких незаконних дій до правоохоронних органів чи будь-яких інших доказів (зокрема, вирок суду), які б підтверджували наявність незаконних дій третіх осіб, позивачем та третьою особою суду не надано. Проте, наведені вище обставини щодо факту наявності або відсутності злочину, передбаченого Кримінальним Кодексом України, не можуть бути встановлені господарським судом.

Статтею 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин) визначено, що державна реєстрація прав на нерухоме майно – це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ст. 3 вказаного Закону, речові права на нерухоме майно, їх обмеження та правочини щодо нерухомого майна підлягають обов'язковій державній реєстрації в порядку, встановленому цим Законом.

Позивачем не проведено державну реєстрацію права власності на готель та господарські споруди після закінчення будівництва, а отже, позивач не набув права власності на спірне майно.

При цьому, обґрунтовуючи позовні вимоги про визнання права власності на спірні об'єкти, позивач посилається на положення ст. 388, 392 Цивільного кодексу України.

Так, відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Проте, до спорів про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно не може застосовуватись стаття 392 ЦК України, оскільки останньою передбачено захист прав існуючого власника, право власності якого не визнається (у разі втрати документа про право власноті на нерухомий об"єкт) або якщо це право оспорюється іншою особою, тоді ж як позивач у спорі про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно, не будучи власником спірного об'єкта нерухомості, звертається до суду фактично з метою набуття права власності на новостворене нерухоме майно.

У відповідності до п. 15 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 07.02.2014 р., до завершення будівництва (створення) майна, а якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, то до моменту прийняття його до експлуатації, або якщо право власності на таке нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, то до моменту державної реєстрації право власності на новостворене майно та об'єкт незавершеного будівництва не виникає (стаття 331 ЦК).

У зв'язку із цим до виникнення права власності на таке майно право власності існує лише на матеріали, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення) майна. Отже, законом не передбачено можливість визнання права власності на новостворене майно та об'єкт незавершеного будівництва в судовому порядку, якщо право власності на таке майно не було зареєстроване раніше в установленому законодавством порядку.

Згідно ч.1 ст. 388 Цивільного кодексу України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно:1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Отже, згідно вказаних норм законодавства, позивачем у позовах про визнання права власності (ст. 392) є особа, яка вже є власником, але її право оспорюється або не визнається іншою особою або, якщо особа втратила документ, який засвідчує його право власності; у позовах про витребування майна (ст.388) - особа яка була власником спірного майна, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

З урахуванням того, що є відсутніми будь-які записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про факти виникнення за позивачем права власності на готель та господарські споруди, позивач ніколи не був власником спірного майна в розумінні ст.ст. 388, 392 Цивільного кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена у абз. 3 п. 37 постанови "Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав" №5 від 07.02.2014 р. Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у якій зазначено, що стаття 392 ЦК України не регулює правовідносин щодо самочинно збудованого нерухомого майна.

У разі відчуження майна за відплатним договором відповідно до ч. 1 ст. 388 ЦК власник має право витребувати це майно від добросовісного набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі (пункти 1-3 зазначеної норми).

Таким чином, позивачем не доведено як набуття права власності на спірний об'єкт, так і вибуття цього об'єкту з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі.

Враховуючи те, що позивач ніколи не був власником спірного майна, відповідно до вищенаведених положень законодавства, відсутні підстави для застосування до спірних правовідносин ст.ст. 388, 392 Цивільного кодексу України.

Така ж правова позиція щодо визнання права власності на об'єкти не прийняті в експлуатацію, викладена у постанові Верховного Суду України від 27.05.2015 р. у справі №6-159цс15.

За наведених обставин, суд дійшов до висновку, про те, що позивачем не доведено наявності правових підстав для застосування до спірних правовідносин ст.ст. 388, 392 Цивільного кодексу України.

Щодо посилань ТОВ "ФСД-груп" на постанову Львівського апеляційного господарського суду по справі №5010/1386/2011-3/59 від 28.10.2015 та на встановлені нею обставини, як преюдиційні та такі, що не потребують доказування, суд зазначає наступне.

У постанові по справі №5010/1386/2011-3/59 Львівський апеляційний господарський суд, скасовуючи рішення господарського суду Івано-Франківської області від 02.08.2011р. по справі №5010/1386/2011-3/59, яким визнано за ТОВ "Приват Безпека", право власності на готель та господарські споруди, розміщені за адресою: с.Поляниця, уч.Вишні,209 Яремчанської міської ради, посилався на такі встановлені обставини як укладення 01.09.2006р. між ТОВ "БУДТЕХНОЛОГІЯ" та Фо-п ОСОБА_27 договору надання послуг з організації будівництва, здійснення контролю і нагляду 0109/01; укладення договору підряду на виконання ремонтно-будівельних робіт №2478/1 від 20.03.2007р. між ТОВ "БУДТЕХНОЛОГІЯ" (замовник) та ТОВ "Альянс+" (підрядник); укладення договору на встановлення дверних блоків №1 від 24.06.2008р. між ТОВ "БУДТЕХНОЛОГІЯ" та ПП Ключук ОСОБА_16 та інші.

У відповідності до ст. 35 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Обставини, що не потребують доказування, повинні бути встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили (яким спір розглянуто по суті), однак, у даному випадку по справі №5010/1386/2011-3/59 провадження у справі припинено, а отже спір по суті не вирішено.

Припинення провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.

Таким чином, обставини, встановлені постановою Львівського апеляційного господарського суду у справі №5010/1386/2011-3/59 не є преюдиційними при розгляді даного спору.

Висновки представника третьої особи, стосовно поняття права власності на майно, яке можна замінити поняттям "законне сподівання" на отримання можливості користуватися майном і без введення в експлуатацію з посиланням на судову практику Європейського суду з прав людини, спростовуються власне наведеним представником рішенням Європейського суду з прав людини "Сагханідзе та інші проти Грузії" (заява № 18768/05) в якому Європейський суд з прав людини зауважує, що сподівання є "правомірним", якщо воно ґрунтується на нормі закону або на правовому акті, що стосується відповідного майнового інтересу.

Відповідно до ст. 8 Конституції України, Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Пунктом 7 статті 92 Конституції України визначено, що виключно законами України визначається правовий режим власності.

Таким чином, наведена судова практика не може змінювати встановлений законодавством України правовий режим виникнення права власності на нерухоме майно та застосовуватись в даній судовій справі.

На сьогоднішній день, відповідач є законним власником готелю та господарських споруд, що знаходяться за адресою: Івано-Франківська область, м. Яремче, с. Поляниця, участок Вишні, 209. Право власності відповідача на зазначене нерухоме майно підтверджується свідоцтвом про право власності від 11.03.2014 року серія САК №950387, яке зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності 11.03.2014 року.

Відповідач також є власником земельної ділянки за кадастровим номером 2611092001:22:002:0303, розташованої за адресою участок Вишні, с. Поляниця, Яремчанська міська рада, Івано-Франківська область, на якій розташований спірний об’єкт. Право власності відповідача на зазначену земельну ділянку підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серія ЯМ №619329 від 20.07.2012 року, який зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності 11.06.2015 року.

Згідно з частиною 4 статті 41 Конституції України та частини 1 статті 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним та ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

З огляду на встановлені судом обставини справи, позивачем не доведено наявності правових підстав для застосування норм законодавства, якими обґрунтовані позовні вимоги (ст.ст. 388, 392 ЦК України), не надано належних та допустимих доказів, які б з достовірністю підтверджували доводи, викладені в позовній заяві.

Відповідно до ст.43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Стаття 32 ГПК України визначає, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд, оцінивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, дійшов до висновку про недоведеність позовних вимог та їх безпідставність, а отже відсутність правових підстав для їх задоволення.

Представником відповідача подано заяву від 08.12.15 (вх.№19250/15 від 08.12.15) про застосування стоків позовної давності. Дослідивши вказану заяву, суд зазначає наступне. Пунктом 2.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013р. №10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" передбачено, що за змістом частини першої статті 261 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, порушено право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Виходячи із зазначеного та з огляду на відсутність підстав для задоволення позовних вимог, заява про застосування до спірних правовідносин строків позовної давності судом не розглядається.

У відповідності до статті 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору слід залишити за позивачем.

Керуючись ст.ст. 8, 41, 92 Конституції України, ст.ст. 388, 392 Цивільного кодексу України, ст.ст. 32-34, 36, 43, ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

у позові ОСОБА_1 акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Стратегія" до Компанії "Хаммер ПІК ЛТД" (Hammer Peak Ltd) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "ФСД-групп", третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" про визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 09.02.16

Суддя Неверовська Л. М.