Справа № 243/11432/15-ц

провадження № 2/243/120/2016

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2016 року м. Слов'янськ

Слов'янський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючого - судді Ільяшевич О.В.,

при секретареві Хміль О.М.,

за участю:

представника позивача Кіяшко Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Слов'янського міськрайонного суду Донецької області (вул. Добровольського, 2, м. Слов'янськ Донецької області) цивільну справу за позовом Органу опіки та піклування Билбасівської селищної ради Донецької області в інтересах малолітнього ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав,-

ВСТАНОВИВ:

30 листопада 2015 року Орган опіки та піклування Билбасівської селищної ради Донецької області звернувся до суду з позовом в інтересах малолітнього ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав. В обґрунтування вимог зазначено, що на території Билбасівської селищної ради Слов'янського району Донецької області, за адресою: АДРЕСА_1, є зареєстрованим ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який має малолітнього сина - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2. Мати дитини - ОСОБА_4 - померла ІНФОРМАЦІЯ_3. Хлопчик проживав з бабусею та батьком за адресою: АДРЕСА_1. Влітку 2014 року, бабуся виїхала до Російської Федерації, а дитина стала проживати із батьком. Умови проживання незадовільні: будинок відключений від електромережі, повітря насичене тютюновим димом, постільна білизна брудна, побутова техніка відсутня, меблів обмаль. Малолітній не забезпечений продуктами харчування, одягом. ОСОБА_5 часто ночував у сусідів, пропускав школу через те, що батько замикав будинок та зникав на декілька днів. Дитина не мала доступу до одягу, підручників та власних речей. Відповідач не працює (дохід родини складався з пенсії по втраті годувальника), зловживає спиртними напоями, хлопчик часто залишається без нагляду. У малолітнього відсутній режим дня, домашні завдання вдома не виконував. Батько не приділяє уваги тому як проходить навчальний процес сина, не контролює відвідування сином навчального закладу. Роз'яснювальна робота з відповідачем не дала позитивного результату. З 19 червня 2015 року, за вказаною адресою ОСОБА_3 не проживає. ОСОБА_2, на підставі повідомлення виконкому Билбасівської селищної ради, у зв'язку з незадовільними умовами проживання та виховання, за клопотанням служби у справах дітей Слов'янської райдержадміністрації був розміщений до КЗ «Центр соціально-психологічної реабілітації дітей у м. Красний Лиман Донецької області», де перебуває по теперішній час. За цей час батько, лише двічі відвідав сина. На засіданні виконкому Билбасівської селищної ради прийнято рішення «Про недоцільність повернення малолітнього ОСОБА_2 до біологічної родини».

У зв'язку із викладеним, позивач просив суд постановити рішення яким позбавити батьківських прав ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у відношенні його малолітнього сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Крім того, відповідач зобов'язаний надавати матеріальну допомогу на утримання сина, однак, враховуючи те, що у добровільному порядку батько таку допомогу сину не надає, позивач просив суд також винести рішення про стягнення аліментів з ОСОБА_3, на користь малолітнього ОСОБА_2, до його повноліття у розмірі /4 частини від доходу, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Представник позивача Кіяшко Т.В., яка діє на підставі довіреності №02-37/405 від 14 грудня 2015 року (а.с. 35), будучи належним чином повідомленою про дату та час розгляду справи до судового засідання, призначеного на 29 січня 2016 року, не з'явилась, надала суду заяву з проханням розгляд справи проводити у відсутності представника Органу опіки та піклування Билбасівської селищної ради, позов задовольнити, проти винесення заочного рішення не заперечувала. Будучи допитаною у судовому засіданні від 12 січня 2016 року, заявлені позовні вимоги підтримала і пояснила суду, що відповідач ОСОБА_3 який є батьком малолітнього ОСОБА_2 без поважних причин не займається вихованням та утриманням сина, не спілкується із ним, не відвідує та не цікавиться станом його здоров'я, розвитком. Залишив постійне місце проживання, до будинку не повернувся, а син ОСОБА_2 залишився вдома сам без засобів до існування. Орган опіки та піклування Билбасівської селищної ради, виходячи з інтересів дитини, прийшов до висновку про доцільність позбавлення відповідача батьківських прав відносно його сина ОСОБА_2 посилаючись на те, що відповідач ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини без поважних причин, на підставі положень статті 164 Сімейного кодексу України просила позбавити його батьківських прав у відношенні сина ОСОБА_5 та стягнути з нього аліменти на утримання хлопчика. Також вказала, що представники органу опіки та піклування зв'язалися з єдиними близькими родичами дитини, які виїхали на постійне місце до РФ, органом опіки та піклування були вжиті заходи щодо здійснення зв'язку із родичами дитини, при цьому єдині родичі виїхали до Російської Федерації під час проведення у м. Слов'янську АТО, на даний час бабуся дитини не має змоги приїхати через похилий вік, а тітки повідомили, що в даний час у них також приїхати не має можливості. На даний час відсутні будь-які родичі, або інші особи, які б виявили бажання опікунства над дитиною.

Представник Служби у справах дітей Слов'янської райдержадміністрації, будучи належним чином повідомленим про дату та час розгляду справи, до судового засідання не з'явився.

Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, заяву про розгляд справи за його відсутності суду не подавав.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що оскільки від відповідача не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, як то передбачає ст. 169 ЦПК України, з причин, які б могли бути визнані судом поважними, у суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, а тому, суд зі згоди позивача вирішує справу на підставі наявних у справі доказів у відповідності до ст. 224-228 ЦПК України.

Свідок ОСОБА_6 у судовому засіданні від12 січня 2016 року ствердила, що вона працює вчителем української мови у Билбасівській ЗОШ І-ІІІ ступеню. Протягом двох років є класним керівником класу, де навчався малолітній ОСОБА_2. Їх родину знає добре в силу своїх професійних обов'язків. У ОСОБА_2 померла мама, після чого він став проживати із батьком, бабусею та двоми рідними тітками. Під час проведення у м. Слов'янську АТО, тітки та бабуся виїхали на постійне проживання у Російську Федерацію, а ОСОБА_3 разом із сином залишилися у м. Слов'янську.Як батько малолітнього ОСОБА_2 ще жив із тітками дитини та бабусею, то він якось стримувався, але після того, як вони виїхали, він став пиячити, пропивати кошти, які отримував на дитину у зв'язку із втратою годувальника. ОСОБА_2 став їй скаржитися на те, що батько все пропиває, пропив навіть бабусину швейну машинку. Коли вони прийшли у їх будинок у травні 2015 року, то у будинку вже майже речей не було, відповідач був п'яний, на їх прихід не відреагував у зв'язку із станом сп'яніння, із продуктів харчування був шматок хліба та півпляшки молока. У зв'язку з несплатою коштів, будинок залишився без світла. При цьому, малолітній ОСОБА_2 постійно приходив у школу, самостійно себе обслуговував, сам собі прав, слідкував за своєю гігієною. Перед тим, як залишити постійне місце проживання - восени 2015 року, відповідач побив ОСОБА_2, зачинив будинок, і після цього невідомо куди пішов. У цей час малолітній ОСОБА_2 залишився без верхнього одягу, на вулиці та став проживати у свого однокласника. Зазначила, що нею, неодноразово проводилися роз'яснювальні роботи з батьком ОСОБА_2, щодо неналежного виконання ним батьківських обов'язків, однак такі розмови були ним залишені без уваги.

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, в межах заявлених позовних вимог (ст.11 ЦПК України) установив такі обставини.

Малолітній ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Слов'янську Донецької області. Батьками хлопчика є ОСОБА_3 та ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про народження Серії: НОМЕР_2, актовий запис 849 (а.с. 5).

Мати хлопчика - ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_3, згідно із свідоцтвом про смерть Серії:НОМЕР_3 (а.с. 8).

Сім'я неповнолітнього складається з 2-х чоловік: батька - ОСОБА_3 та сина - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2. Будинок у якому проживає сім'я розташований за адресою: АДРЕСА_1. (а.с. 16).

Під час відвідування будинку 12 травня 2015 року де проживає неповнолітній ОСОБА_2 для обстеження житлово-побутових умов проживання та матеріального положення неповнолітнього ОСОБА_2 комісією у складі члена опікунської ради ОСОБА_8, депутата ОСОБА_9, класного керівника ОСОБА_6, у будинку нікого не було, будинок був замкнений, місце перебування громадянина ОСОБА_3 не відоме, зі слів сусідів - останнього не бачили вдома вже 3 дні, дитина знаходиться в сім'ї ОСОБА_10 (батька однокласниці, що мешкає по АДРЕСА_2). Родичів, які б могли взяти до себе ОСОБА_2 немає. Склалася небезпечна ситуація для життя і здоров'я дитини (а.с. 17).

13 травня 2015 комісією під час відвідування будинку де мешкає неповнолітній ОСОБА_2, було зафіксовано, що батько хлопчика - ОСОБА_3 перебував у нетверезому стані. ОСОБА_5 вдома не було, він перебував у сім'ї односельця ОСОБА_10 Бабуся хлопчика проживає за межами території України. Санітарний стан житла - незадовільний. Електричний струм відсутній, його було відключено через несплату. У кімнатах брудно, постільна білизна давно не пралася, в приміщенні будинку накурено, холодильник, пральна машина - відсутні (а.с. 18).

У червні 2015 року комісією було встановлено, що у будинку АДРЕСА_1, ніхто не проживає. Неповнолітній ОСОБА_2 2003 року народження з 15 травня 2015 року перебуває у дитячому притулку м. Красний Лиман. Сусідами повідомлено, що відповідач ОСОБА_3 за вказаною адресою не проживає (а.с. 19). Ніхто з родичів хлопчика не цікавиться його долею, навколо будинку все свідчить про те, що господарів давно не було вдома. Подвір'я в занедбаному стані, поросло травою яку ніхто не косить. Город не засаджений та не оброблений (а.с. 20).

Згідно із протоколом №6 засідання ради профілактики Билбасівської ЗОШ І-ІІІ ст. від 12 травня 2015 року, в родині ОСОБА_2 склалися складні умови для проживання. У хлопчика померла мати. Вихованням хлопчика займалися бабуся та тітка, однак, з початком антитерористичної операції, останні виїхали за межі території України, і хлопчик залишився на виховання батьку. Відповідач схильний до зловживання алкогольними напоями, неодноразово був помічений сусідами у стані алкогольного сп'яніння, однак проти свого лікування заперечує. Неповнолітній ОСОБА_2 по декілька днів залишався без будь-якого нагляду, пропускав навчання у школі. Мали місце випадки, коли батько застосовував до ОСОБА_11 фізичну силу. Відповідач не працює та живе за рахунок державної допомоги сина. Виховні заходи щодо батька ні до яких результатів не призвели. (а.с. 22, 22 з.б.).

З відповідачем ОСОБА_3 класним керівником сина - ОСОБА_6 неодноразово проводилися роз'яснювальні роботи, щодо неналежного виконання батьківських обов'язків. Будь-які письмові обіцянки чи зобов'язання, батько надати відмовився. Дитина протягом трьох діб ночує і харчується у сім'ї ОСОБА_10 у будинку АДРЕСА_2. ОСОБА_2 не має змоги відвідувати школу через відсутність одягу та шкільного приладдя. ОСОБА_3 вперше за чотири дні з'явився удома, однак перебував у стані сильного алкогольного сп'яніння, дитина знову поневірялась по сусідах. Будинок хлопчика від'єднано від електропостачання, голова родини продав з будинку усе майно (а.с. 23,24,25,26).

Відповідно інформації про виховання та утримання ОСОБА_2, 2003 року народження, наданої ЗОШ І-ІІІ ступенів, ОСОБА_2 заняття відвідує систематично. Рівень навченості середній, на уроках неактивний, інколи спостерігаються незначні порушення уваги та дисципліни. Полюбляє малювати. Домашнє завдання виконує рідко, має непогану пам'ять та техніку читання, але процес навчання обмежується тільки уроком. Режим дня відсутній, певних обов'язків у родині теж не має, контролю з боку батька не спостерігається (а.с. 10).

Згідно із характеристикою виконавчого комітету Билбасівської селищної ради Слов'янського району Донецької області № 02-37/358 від 09 листопада 2015 року, ОСОБА_3 за місцем проживання у будинку АДРЕСА_1, характеризується посередньо. Постійного місця роботи не має. Зловживає спиртними напоями. З сусідами та мешканцями вулиці не конфліктує, підтримує нормальні стосунки. В суспільному житті селища участі не приймає (а.с. 9).

На даний час, ОСОБА_2 зараховано до групи екстреної допомоги Центру соціально-психологічної реабілітації дітей у м. Красний Лиман Донецької області. Із хлопчиком проводиться індивідуально-психологічна робота (а.с. 28).

За час перебування неповнолітнього у Центрі, відвідування його батьком ОСОБА_3 було зафіксовано 2 (два) рази: 28 серпня 2015 року та 18 жовтня 2015 року (а.с. 29).

Відповідно положень статті 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Відповідно положень Конвенції ООН про права дітей від 20 листопада 1989 року (ратифікована Україною Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 р. № 789-X11) дитина, з огляду на її фізичну і розумову незрілість вимагає спеціального захисту і турботи, включаючи належний правовий захист, як до, так і після народження.

Статтею 150 Сімейного кодексу України закріплені обов'язки батьків по вихованню та розвитку дітей, у числі яких передбачені турбота про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечення здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, підготовка її до самостійного життя. Ухилення батьків від виконання своїх батьківських обов'язків є підставою для покладання на них відповідальності, установленої законом.

Відповідно пункту 2 частини 1 статті 164 цього кодексу мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.

Згідно із положеннями Закону та роз'ясненнями, даними у п.15 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав»( зі змінами, внесеними згідно з постановою Верховного Суду № 20 від 19 грудня 2008 року) позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Відповідно роз'яснень, викладених у пункті 16 цієї ж Постанови Пленуму, ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормальному самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені факти, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїх обов'язків.

Згідно із статтею 12 Закону України « Про охорону дитинства», покладається відповідальність на кожного із батьків щодо виховання, навчання та розвитку дитини.

Відповідно частини 1 статті 12 Закону України « Про охорону дитинства» виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладаються однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Виходячи з аналізу норм чинного законодавства України та судової практики, процес виховання дитини передбачає перш за все активну поведінку батьків щодо участі в цьому процесі. Норми ст. 164 СК України передбачають сімейно-правову відповідальність, яка настає при винній поведінці батьків(одного з батьків) зокрема за ухилення від виконання своїх батьківських обов'язків по вихованню дитини.

Суд виходить з вимог ст.ст. 10, 60 ЦПК України відповідно до яких цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості і кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідач в судове засідання не з'явився, не скористався своїми процесуальними правами сторони в процесі і не надав належних доказів, які спростовують доводи позивача.

У судовому засіданні досліджені письмові докази та показання свідка.

У суду не має підстав ставити під сумнів достовірність відомостей у вищевказаних письмових документах, оскільки вони узгоджуються між собою, не містять внутрішніх протиріч, а також підтверджуються показаннями свідка ОСОБА_6. Суд також приймає до уваги показання свідка ОСОБА_6, оскільки вони дані під присягою, свідок попереджена про кримінальну відповідальність за дачу неправдивих свідчень, до того ж як видно із письмових доказів, а також показань свідка, свідок безпосередньо мала зв'язок із родиною дитини у зв'язку із виконанням своїх професійних обов'язків, була класним керівником у класі де навчався ОСОБА_2.

Крім того, згідно із висновком Органу опіки та піклування при виконкомі Билбасівської селищної ради № 67 від 09 листопада 2015 року, Орган опіки та піклування при виконкомі Билбасівської селищної ради вважає доцільним позбавити батьківських прав ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 у відношенні малолітнього сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 14).

Суд приймає до уваги висновок органу опіки та піклування, оскільки вказаний висновок підписаний уповноваженою особою, зроблений на підставі вивчення всіх обставин справи, взаємин батька із дитиною.

Виходячи з аналізу встановлених обставин справи, та доказів, які їх стверджують, суд приходить до висновку, що поведінка відповідача на думку суду свідчить лише про те що відповідач дійсно самоусунувся від виховання свого сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, не здійснював та не здійснює будь-яких можливих дій щодо участі в утриманні та вихованні сина, маючи можливість виконувати передбачені сімейним законодавством батьківські обов'язки, завідомо, навмисно залишив дитину без батьківського піклування, чим ухилявся від їх виконання у відношенні своєї малолітньої дитини., а тому відповідача слід позбавити батьківських прав щодо його сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Суд зазначає, що позбавлення батьківських прав є надзвичайним заходом сімейно-правової відповідальності, однак з урахуванням встановлених обставин у справі, за якими встановлено, що відповідач про сина не піклувався, при цьому дитина змушена була перебувати у сторонніх осіб, оскільки батько її залишив без засобів існування, незважаючи на неодноразові зауваження та відповідні розмови з боку оточення дитини(вчителів, сусідів, представників органів піклування), суд вважає, що за таких обставин є всі підстави для застосування саме такого заходу сімейно-правової відповідальності як позбавлення батьківських прав.

Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позову в частині позбавлення батьківських прав відповідача відносно його малолітньої дитини ОСОБА_2 та його задоволенні в повному обсязі.

У судовому засіданні достовірно встановлено, що малолітній ОСОБА_2 фактично позбавлений батьківського піклування, оскільки мати дитини померла, а батько дитини перестав про нього дбати, фактично залишив дитину без засобів існування, внаслідок чого малолітній ОСОБА_2 тривалий час мешкав у односельців, а даний час, перебуває у Центрі соціально-психологічної реабілітації дітей у м. Красний Лиман де із хлопчиком проводиться індивідуально-психологічна робота, дитина зазнавала фізичного впливу зі сторони батька.

Згідно ч. 3 ст. 60 ЦК України суд встановлює опіку над малолітньою особою, якщо при розгляді справи буде встановлено, що вона позбавлена батьківського піклування, і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

Отже призначення опікуна малолітній дитині, у випадку, якщо при розгляді справи буде встановлено, що вона позбавлена батьківського піклування, є обов'язком суду, за умови наявності відповідного подання органу опіки та піклування, оскільки в такому випадку у повному обсязі досягається мета цивільного судочинства - захист порушених, невизнаних, або оспорюваних прав особи, а в даному конкретному випадку - забезпечення повноцінного здійснення своїх прав малолітньою особою.

Аналізуючи при цьому норми ЦК України у вказаному питанні, слід дійти висновку, що законодавець, захищаючи малолітню особу покладає на суд обов'язок відразу у рішенні по справі, в якій буде встановлено, що малолітня особа позбавлена батьківського піклування, вирішити питання захисту прав цієї особи шляхом встановлення над нею опіки та призначення їй опікуна за поданням органу опіки та піклування. При цьому із змісту норм ЦК також вбачається вагома роль органу опіки та піклування, який зобов'язаний надати ґрунтовне подання суду щодо призначення опікуна, при цьому саме на вказаний орган покладається обов'язок знайти особу, яка за своїми якостями (стан здоров'я, родинні зв'язки тощо) найбільш ефективно для малолітньої особи може виконувати обов'язки опікуна. Слід зазначити, що за змістом ст. 60 ЦК України, законодавцем не конкретизується яка саме це повинна бути справа.

У зв'язку з цим, призначення опікуна малолітній особі на думку суду переслідує перш за все найважливішу ціль не залишити безправною особу, яка за своїм статусом позбавлена самостійно здійснювати свої права у суспільстві.

Згідно із ч. 4 ст. 63 ЦК України, опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов'язки опікуна чи піклувальника.

При призначенні опікуна для малолітньої особи та при призначенні піклувальника для неповнолітньої особи враховується бажання підопічного.

Статтею 243 СК України закріплено, що опіка, піклування встановлюється на дітьми, які залишились без батьківського піклування. Опіка встановлюється над дитиною, яка не досягла чотирнадцяти років, а піклування - над дитиною у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років.

Згідно ч. 2 ст. 244 СК України при призначенні дитині опікуна або піклувальника органом опіки та піклування враховуються особисті якості особи, її здатність до виховання дитини, ставлення до неї, а також бажання самої дитини.

У своєму поданні, Орган опіки та піклування при виконкомі Билбасівської селищної ради зазначає про відсутність осіб, що перебувають у сімейних або родинних стосунках з малолітнім ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, та мали б бажання бути його опікуном, а тому просить суд покласти здійснення опіки над малолітнім ОСОБА_2 на Орган опіки та піклування при виконкомі Билбасівської селищної ради (а.с. 51).

У судовому засіданні достовірно встановлено, що на даний час відсутні будь-які особи, які відповідали вимогам, які пред'являються опікуну та бажали бути опікунами малолітнього ОСОБА_2.

Згідно із ч.5 ст. 167 СК України, якщо дитина не може бути передана бабі, дідові, повнолітнім братам та сестрам, іншим родичам, мачусі, вітчиму, вона передається на опікування органу опіки та піклування. { Частина п'ята статті 167 в редакції Закону N 524-V ( 524-16 )від 22.12.2006 }

З урахуванням викладеного, суд встановлює опіку над малолітнім ОСОБА_2 та передає його на опікування органу опіки та піклування Билбасівської селищної ради Слов'янського району до призначення йому опікуна.

Відповідно ст. 186 ч.2 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку, щодо утримання дитини.

Вирішуючи вимоги про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, суд виходив з таких встановлених в судовому засіданні обставин.

Як встановлено у судовому засіданні, відповідач самоусунувся від виховання та утримання дитини, матеріальної допомоги на її утримання добровільно не надають.

Відповідно положень Конвенції ООН про права дітей від 20 листопада 1989 року (ратифікована Україною Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 р. № 789-X11) дитина, з огляду на його фізичну й розумову незрілість вимагає спеціального захисту й турботи, включаючи належний правовий захист, як до, так і після народження.

Обов'язок батьків по утримуванню дітей до досягнення ними повноліття закріплено в ч. 2 ст. 51 Конституції України і ст. 180 Сімейного кодексу України.

Згідно із ч.2 ст. 166 СК України, одночасно з позбавленням батьківських прав суд може на вимогу позивача або за власною ініціативою вирішити питання про стягнення аліментів на дитину.

Відповідно ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Також, у Постанові Пленуму Верховного суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» надано рекомендації,що при вирішені питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я,матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Приписи ст.183 СК України встановлюють, що частка заробітку(доходу) матері,батька,яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Судом достовірно встановлено, що дитина разом із батьком не проживає та дійсно потребує матеріальної допомоги.

При визначенні розміру аліментів суд згідно вимог ст. 182 СК України виходить з того, що суду не надано доказів на підтвердження нездатності відповідача надавати матеріальну допомогу своєму сину.

Передбачених законом підстав для звільнення ОСОБА_3 від обов'язку утримання дитини судом не встановлено.

У зв'язку з викладеним, суд приходить до висновку, що аліменти з ОСОБА_3 на утримання дитини ОСОБА_2 підлягають стягненню з визначенням розміру частки стягуваних аліментів у відповідності до ст. 183 СК України у розмірі 1/2 частки всіх видів доходу (заробітку), але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку і до досягнення дитиною повноліття.

Крім того, відповідно ч. 1, ч.3 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею та документально підтверджені судові витрати. Якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. У зв'язку з цим, суд стягує з відповідача судовий збір у дохід держави.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 3, 10, 11, 61, 88, 209, 215-218, 224-226 ЦПК України, ст. ст. 150,164, 166, 180,181,182, 183, 243, 244 СК України, ст. 60,63, 65 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов - задовольнити у повному обсязі.

Позбавити ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, батьківських прав у відношенні його малолітнього сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, свідоцтво про народження, видане 08 листопада 2003 року, серія НОМЕР_4, актовий запис № 849.

Встановити опіку над малолітнім ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 опіку, та до призначення опікуна для здійснення опіки, передати його під опіку Органу опіки та піклування Билбасівської селищної ради Донецької області.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН: НОМЕР_1, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1, на користь малолітнього ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, до його повноліття у розмірі 1/2 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 30 листопада 2015 року і до досягнення дитиною повноліття.

Допустити негайне виконання рішення в межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН:НОМЕР_1, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1, судовий збір у дохід держави в сумі 974 (дев'ятсот сімдесят чотири) грн. 40 коп.

До суду відповідачем може бути подана заява про перегляд заочного рішення протягом десяти днів з дня отримання його копії.

На рішення суду позивачем може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Донецької області (Розпорядження голови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 33/0/38/-15 від 21 травня 2015 року «Про відновлення роботи Апеляційного суду Донецької області») через Слов'янський міськрайонний суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення, а відповідачем, в такий же строк з дня залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення складено у нарадчій кімнаті у єдиному екземплярі.

Повний текст рішення суду виготовлений 03 лютого 2016 року.

Головуючий-суддя О.В.Ільяшевич