Кагарлицький районний суд Київської області

Справа № 368/1951/15-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.02.2016 рокум.Кагарлик Київської області

Кагарлицький районний суд Київської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

з участю прокурора ОСОБА_3

адвоката ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5

розглянувшиу відкритому судовому засіданні в м.Кагарлик кримінальне провадження №42015110000000232 за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м.Біла Церква Київської області, жителя АДРЕСА_1 , освіта вища, непрацюючого, раніше не судимого, -

у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 368, ч.2 ст.382, ч.1 ст.366 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Наказом начальника Головного управління МВС України в Київській області №285 о/с від 25.04.2013 року майора міліції ОСОБА_5 призначено на посаду старшого дільничного інспектора міліції Кагарлицького районного відділу Головного управління МВС України в Київській області.

Відповідно до наказу начальника Кагарлицького РВ ГУМВС України Київській області №406 від 23.11.2013 про закріплення адміністративних дільниць та контроль за службовою діяльністю сектору ДІМ, за Оскомою закріплена адміністративна дільниця №9, в яку входять села Стайки, Гребені та Юшки Кагарлицького району Київської області.

Відповідно до ч.3 ст.18 КК України, службовими особами є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також постійно чи тимчасово обіймають в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно- господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною службовою особою підприємства, установи, організації, судом або законом.

Згідно зі ст. 19 Конституції України, ОСОБА_5 зобов`язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про міліцію», працівник міліції є представником державного органу виконавчої влади. Законні вимоги працівників міліції є обов`язковими для виконання громадянами і службовими особами. Працівник міліції при виконанні покладених на нього обов`язків керується тільки законом, діє в його межах і підпорядковується своїм безпосередньому і прямому начальникам. Ніхто іший, за винятком уповноважених службових осіб, у передбачених зконом випадках не вправі втручатися в законну діяльність працівника міліції.

Статтею 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут органів нутрішніх справ України» від 22.02.2006, визначені обов`язки осіб рядового начальницького складу щодо дотримання службової дисципліни, серед яких: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» від 23.12.1993 №3781-ХІІ, ОСОБА_5 , займаючи посаду старшого дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції Кагарлицького РВ ГУМВС України в Київській області, є працівником правоохоронного органу.

Відповідно до ст.ст. 4, 6 Закону України «Про запобігання та протидії корупції» від 07.04.2011 №3206-УІ суб`єктами відповідальності за корупційні правопорушення є державні особи рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ, державної кримінальної виконавчої служби, яким забороняється використовувати свої службові повноваження та пов`язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди або зв`язку з прийняттям пропозиції/обіцянки такої вигоди для себе чи інших осіб.

Згідно п.4.1. розділу III Правил поведінки та професійної етики осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України затверджених наказом МВС №155 від 22.02.2012, працівник органів внутрішніх справ, керуючись Присягою, відповідно до службового обов`язку, дотримуючись професійних честі і гідності, бере на себе такі моральні зобов`язання: бути прикладом безумовного дотримання вимог законів та службової дисципліни в професійній діяльності та приватному житті, залишатися за будь-яких обставин чесним і непідкупним, відданим інтересам служби.

Відповідно до п.п. 4, 5, 7, 9, 11 функціональних обов`язків старшого дільничного інспектора міліції Кагарлицького РВ ГУМВС України в Київській області майора міліції ОСОБА_5 , затверджених начальником Кагарлицького РВ ГУМВС України в Київській області від 01.01.2015 ОСОБА_5 зобов`язаний виявляти і вести облік осіб, які підлягають профілактичному впливу, на підставі та в порядку, встановленому законодавством України, виносити їм офіційне застереження про неприпустимість протиправної поведінки, викликати громадян і службових осіб за справами і матеріалами, які перебувають у його провадженні або в провадженні слідчого (за його дорученням), доставляти до міськрайоргану і затримувати осіб, які вчинили адміністративне правопорушення, якщо вичерпані інші заходи впливу складати протоколи про адміністративні правопорушення та накладати адміністративні стягнення на громадян, які вчинили адміністративні правопорушення, відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення, затримувати і доставляти до органів внутрішніх справ відповідно до Закону України «Про міліцію» осіб, підозрюваних у вчиненні злочину, обвинувачених , які переховуються від дізнання, слідства чи суду, засуджених, які ухиляються від виконання кримінального покарання, - на строки і в порядку, передбачені законом, щодо яких як запобіжний захід обрано взяття під варту, - на строк, встановлений законом, але не більше 10 діб.

Отже, зважаючи на обсяг своїх владних повноважень, визначених Конституцією України, Кодексом України про адміністративні правопорушення, законами України «Про Міліцію» і «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України», «Про запобігання та протидії корупції», своїх функціональних обов`язків, ОСОБА_5 на час вчинення злочину був працівником правоохоронного органу, тобто службовою особою, яка постійно здійснювала функції представника органу державної влади.

Однак, свої владні повноваження ОСОБА_5 умисно використав для одержання неправомірної вигоди за вчинення певних дій за наступних обставин.

Так, 29.04.2013 старшим інспектором ДПС СЗДПС ОП при МВС України ОСОБА_6 на ОСОБА_7 складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння. Постановою Кагарлицького районного суду Київської області від 27.05.2013 на ОСОБА_8 накладено адміністративне стягнення за ч.1 ст.130 КУпАП у вигляді 50 годин громадських робіт за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

02.09.2013 року суддя Кагарлицького районного суду ОСОБА_9 , за результатом розгляду подання інспектора Ржищівського міського підрозділу кримінально-виконавчої інспекції про заміну громадських робіт ОСОБА_10 адміністративним арештом через те, що останній за викликами не з`являвся та покарання у вигляді громадських робіт не відбував, задовольнив подання та замінив не відбуті 50 годин громадських робіт адміністративним арештом строком на 10 діб, про що виніс постанову №368/1219/13-п, яку 03.09.2013 направив на виконання до Кагарлицького РВ ГУМВС України в Київській області разом з супровідним листом, в якому вказано на обов`язковість повідомлення суду про результати виконання цієї постанови.

Згідно до ст. 326 КУпАП, постанова районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду (судді) про застосування адміністративного арешту виконується негайно після її винесення.

Відповідно до ст.300 КУпАП встановлено, що постанова про адміністративний арешт виконується органом внутрішніх справ у порядку, встановленому законами України.

Відповідно до ст.327 КУпАП встановлено, що осіб, підданих адміністративному арешту, тримають під вартою в місцях, що їх визначають органи внутрішніх справ. При виконанні постанови про застосування адміністративного арешту, арештовані піддаються особистому оглядові.

Згідно журналу обліку вхідних документів Кагарлицького РВ ГУМВС України в Київській області 05.09.2013 за вхідним номером №2584 до Кагарлицького РВ надійшла постанова Кагарлицького районного суду від 02.09.2013 року про заміну не відбутих 50 годин громадських робіт на 10 діб адміністративного арешту ОСОБА_11 . Згідно цього ж журналу, дану постанову отримав старший оперуповноважений карного розшуку Ржищівського МВМ ОСОБА_12 та передав її на виконання ОСОБА_5 .

Згідно журналу реєстрації вхідної документації Ржищівського МВМ, ОСОБА_13 отримав постанову суду про відбуття ОСОБА_14 адміністративного арешту, про що стоїть відмітка з підписом ОСОБА_15 про отримання даної постанови.

У подальшому, 07.09.2013, на виконання вказаної постанови суду про виконання покарання у вигляді адміністративного арешту ОСОБА_7 строком на 10 діб, ОСОБА_16 шляхом здійснення телефонного дзвінка з номеру НОМЕР_1 , яким він користується, на номер НОМЕР_2 , яким користувався ОСОБА_17 , викликав останнього до свого службового кабінету, що знаходиться на першому поверсі Стайківської сільської ради за адресою с. Стайки, вул. Шкільна, 1 з приводу виконання постанови суду від 02.09.2013.

У подальшому, протягом вересня 2013 року, точну дату та час не встановлено, ОСОБА_17 прибув до службового кабінету ОСОБА_5 , який знаходиться за вищевказаною адресою.

Під час спілкування з ОСОБА_17 , в своєму службовому кабінеті, ОСОБА_13 погодився на злочинну пропозицію ОСОБА_7 про одержання для себе неправомірної вигоди в сумі 800 гривень за невиконання ОСОБА_18 постанови Кагарлицького районного суду від 02.09.2013. Згідно їх домовленості ОСОБА_5 погодився за неправомірну вигоду здійснити необхідні дії для того шоб ОСОБА_17 фактично не відбував адміністративне покарання у вигляді адміністративного арешту строком 10 діб в Кагарлицькому ізоляторі тимчасового тримання.

У подальшому, ОСОБА_16 , реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на одержання неправомірної вигоди за вчинення неправомірних дій в інтересах ОСОБА_7 за попередньою з ним домовленістю, під час наступної зустрічі з ОСОБА_19 , у вересні 2013 року, точну дату та час не встановлено, біля приміщення Стайківської сільської ради, яка розташована за адресою: Київська область, с. Стайки, вул. Шкільна, буд. 1, отримав від ОСОБА_7 неправомірну вигоду в розмірі 800 гривень для себе за фактичне не відбуття ОСОБА_19 адміністративного арешту строком 10 діб у Кагарлицькому ITT.

При цьому, ОСОБА_13 був переконаний та розумів, що вчиняє незаконні дії щодо умисного невиконання рішення суду за отримання неправомірної вигоди для себе та діючи в інтересах ОСОБА_7 , оскільки ОСОБА_13 був зобов`язаний та мав реальну можливість виконати вказане рішення суду.

В подальшому, згідно журналу обліку вхідних документів Кагарлицького РВ ГУМВС України в Київській області 11.10.2013 за вхідним номером №3014 до Кагарлицького РВ ГУ МВС України в Київській області повторно надійшла постанова суду про відбуття ОСОБА_19 адміністративного арешту строком 10 діб. Згідно резолюції тимчасово виконуючого обов`язки начальника Кагарлицького РВ ГУ МВС Україну в Київській області ОСОБА_20 на супровідному листі до постанови, дана постанова розписана для виконання начальнику сектору дільничних нспекторів міліції ОСОБА_21 , а той в свою чергу розписав до виконання вказану постанову на ДІМ Кагарлицького РВ ГУМВС України в Київській області ОСОБА_22 , який при отриманні постанови поставив свій підпис у журналі вхідної кореспонденції.

У подальшому, 16 жовтня 2013 року, точний час не встановлено, ОСОБА_5 , будучи зобов`язаним та маючи реальну можливість виконати вказане рішення суду, достовірно знаючи, що ОСОБА_17 покарання у вигляді адміністративного арешту не відбував, на виконання домовленостей із ОСОБА_19 та одержаної неправомірної вигоди в сумі 800 гривень, діючи умисно, з корисливих мотивів та з метою доведення свого умислу до кінця та повідомлення Кагарлицького районного суду в Київській області про виконання постанови від 02.09.2013 в порушення вимог ст. 19, ч.5 ст.124 та п.9 ч.З ст.129 Конституції України від :8.06.1996, ст.ст. 32, 320, 326, 327 КУпАП, ст. ст. 1, 2, 5, 10, 20 Закону України «Про міліцію» від 20.12.1990 №565-ХІІ, ст.ст. 4, 6 Закону України «Про запобігання та протидії корупції» від 07.04.2011 №3206-VI, що діяв на момент вчинення злочину, п.4.1. розділу III Правил поведінки та професійної етики осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України затверджених наказом МВС №155 від 22.02.2012, ст. 7 дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» від 2.02.2006 у невстановленому місці, склав завідомо неправдивий офіційний документ - рапорт від 16.10.2013, до якого вніс завідомо неправдиві відомості, про те, що ОСОБА_17 відбув покарання у вигляді 10 діб адміністративного арешту за порушення ч.1 ст.130 КУпАП, згідно постанови Кагарлицького районного суду від 02.09.2013.

Крім того, ОСОБА_5 з метою доведення свого злочинного умислу до кінця, 16 жовтня 2013 року, точний час не встановлено, достовірно знаючи, що ОСОБА_17 покарання у вигляді адміністративного арешту не відбував, на виконання одержаної від ОСОБА_7 неправомірної вигоди в сумі 800 гривень та з метою повідомлення Кагарлицький районний суд Київської області про виконання постанови від 02.09.2013, точне місце не встановлено, в порушення вимог ст. 19, ч.5 ст.124 та п.9 ч.З ст. 129 Конституції України, ст.ст. 32, 320, 326, 327 КУпАП, ст. ст. 1, 2, 5, 10, 20 Закону України «Про міліцію» від 20.12.1990 №565-ХІІ, ст.ст. 4, 6 Закону України «Про запобігання та протидії корупції» від 07.04.2011 №3206-VI, що діяв на момент вчинення злочину), п.4.1. розділу IV Правил поведінки та професійної етики осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України затверджених наказом МВС №155 від 22.02.2012, ст. 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» від 22.02.2006, умисно не виконуючи постанову Кагарлицького районного суду від 02.09.2013, вніс до офіційного документу - листа повідомлення до Кагарлицького районного суду №7064 від 16.10.2013, завідомо неправдиві відомості про відбуття в період з 19.09.2013 по 29.09.2013 ОСОБА_19 покарання у вигляді 10 діб адміністративного арешту в Кагарлицькому ITT, який згідно примітки до ст.358 КК України здатний спричинити наслідки правового характеру, а саме повідомлення суду про виконання постанови та фактичного не відбуття ОСОБА_23 адміністративного покарання у вигляді адміністративного арешту строком 10 діб.

В подальшому, згідно журналу вихідної кореспонденції Кагарлицького РВ ГУ МВС України в Київській області, ОСОБА_5 вказане повідомлення направлено до Кагарлицького районного суду.

Відповідно до журналу обліку осіб, підданих адміністративному арешту та журналу покамерного розміщення осіб в ITT Кагарлицького РВ ГУМВС України в Київській області, за період з 19.09.2013 по теперішній час, ОСОБА_24 не перебував в ITT Кагарлицького РВ ГУМВС України в Київській області та покарання у вигляді адміністративного арешту строком в 10 діб, не відбував.

Відповідно до висновку технічної та почеркознавчої експертизи №3-3/709 від 06.08.2015 встановлено, що підпис у рапорті ОСОБА_25 від 16.10.2013 про те, що ОСОБА_17 відбув покарання у вигляді 10 діб адміністративного арешту за порушення ч.1 ст.130 КУпАП, згідно постанови Кагарлицького районного суду від 02.09.2013, виконаний ОСОБА_18

21 жовтня 2015 року між прокурором другого відділу процесуального керівництва управління управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих прокуратури області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 в передбаченому ст.ст.468,471 КПК України порядку в даному кримінальному провадженні №42015110000000232 укладено угоду про визнання винуватості. Згідно даної угоди прокурор другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих прокуратури області ОСОБА_3 з однієї сторони та обвинувачений ОСОБА_5 з другої сторони дійшли згоди щодо визнання винуватості та правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч.1 ст. 368, ч.2 ст.382, ч.1 ст.366 КК України.

Також сторонами угоди узгоджено покарання ОСОБА_5 .

В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження, встановлені ст. 473 КПК України та наслідки її невиконання, передбачені ст.476 КПК України.

Розглядаючи в порядку п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим.

Згідно ч.4 ст.469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів.

В судовому засіданні, судом встановлено, що ОСОБА_5 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочинів, передбаченихза ч.1 ст. 368, ч.2 ст.382, ч.1 ст.366 КК України, які відповідно до вимог ст. 12 КК України відносяться до злочинів середньої тяжкості .

При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права визначені ч. 5 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.1 ст.473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

В судовому засіданні прокурор та ОСОБА_5 заявили клопотання про затвердження угоди про визнання винуватості, адвокат підтримав клопотання обвинуваченого. ОСОБА_5 беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 368, ч.2 ст.382, ч.1 ст.366 КК України, в обсязі обвинувачення, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання, а також інших заходів у разі затвердження угоди, а саме заявивши, що здатний реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов`язання.

В судовому засіданні з`ясовано, що обвинувачений розуміє наслідки затвердження угоди передбачені п.1 ч.1, ч.2 ст. 473 КПК України.

Прокурор в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просила цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання та інші передбачені угодою заходи.

Злочини, у вчиненні яких ОСОБА_5 беззастережно визнав себе винуватим , згідно із ст.12 КК України є злочинами середньої тяжкості, від якого потерпілих немає.

Суд шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження, переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з`ясовано, що ОСОБА_5 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором та ним самим безпосередньо, угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ст. 473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України.

Враховуючи викладене, оскільки умови угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_5 відповідають вимогам КПК та КК України, суд, врахувавши заслухані доводи сторін кримінального провадження, дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди.

За таких обставин суд вважає доведеними в судовому засіданні те, що ОСОБА_5 будучи службовою особою одержав неправомірну вигоду для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто дає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданої їй влади, чим вчинив злочин, передбачений ч.1 ст.368 КК України; також будучи службовою особою умисно не виконав постанову суду, що набрала законної сили, чим вчинив злочин, передбачений ч.2 ст. 382 КК України та будучи службовою особою склав завідомо неправдивий офіційний документ, вніс до офіційних документів завідомо неправдиві відомості, вчинивши злочин, передбачений ч.1 ст. 366 КК України, за якими належить призначити обвинуваченому узгоджене сторонами угоди про примирення покарання.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.314,373,374,394,474 та 475 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

Затвердити у кримінальному провадженні №42015110000000232 угоду про визнання винуватості від 21 жовтня 2015 року між прокурором другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих прокуратури області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 .

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 368, ч.2 ст.382, ч.1 ст.366 КК України, та а призначити йому, узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 21.10.2015 року, покарання :

- за ч. 1 ст. 368 КК України (станом на 12.10.2015) у виді штрафу у розмірі однієї тисячі п`ятисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 25 500 (двадцять п`ять тисяч п`ятсот) гривень, з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов`язків, строком на 3 (три) роки.

- за ч.2 ст.382 КК України (станом на 12.10.2015) у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно- господарських обов`язків, строком на 3 (три) роки.

за ч.І ст.366 КК України (станом на 12.10.2015) у виді штрафу у розмірі двохсот п`ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 4 250 (чотирьох тисяч двохсот п`ятдесяти) гривень, з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов`язків, строком на 3 (три) роки.

Відповідно до ч.1 ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити остаточне покарання, у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі п`ятисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 25 500 (двадцять п`ять тисяч п`ятсот) гривень, з позбавленням права займати атестовані посади в правоохоронних органах та посади, пов`язані зі здійсненням функцій представника влади, строком на 3 (три) роки.

Судові витрати за проведення судових експертиз в сумі 2087 грн. 52 коп. стягнути з ОСОБА_5 на користь держави .

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України, до Апеляційного суду Київської області через Кагарлицький районний суд шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: ОСОБА_1