Справа № 760/5933/15-ц

2-1294/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2016 року м. Київ

Солом'янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Українця В.В.

при секретарі Меуш К.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Компанії ІПСЕН ФАРМА С.А.С. (IPSEN PHARMA S.A.S) до Державної служби інтелектуальної власності України, ОСОБА_2 про дострокове припинення дії свідоцтв України на знаки для товарів і послуг, зобов'язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

24 березня 2015 року Компанія ІПСЕН ФАРМА С.А.С. (IPSEN PHARMA S.A.S) звернулась в суд з зазначеним позовом до Державної служби інтелектуальної власності України, ОСОБА_2 про дострокове припинення дії свідоцтв України на знаки для товарів і послуг, зобов'язання вчинити дії.

Свої вимоги мотивує тим, що на ім'я ОСОБА_2 було видано свідоцтво України на знак для товарів і послуг України № 60340 «СМЕКТИТ» та свідоцтво України на знак для товарів і послуг України № 61239 «ПОЛІСМЕКТ». 17 квітня 2006 року та 15 березня 2006 року були здійснені публікації відомостей про видачу зазначених свідоцтв.

Знаки для товарів і послуг за цими свідоцтвами не використовуються в Україні ні ОСОБА_2, ні іншими особами під його контролем протягом трьох років від дати публікації, а тому дія свідоцтв має бути достроково припинена.

У судовому засідання представники позивача підтримали заявлений позов та просили його задовольнити з наведених у ньому підстав. З урахуванням заперечень сторони ОСОБА_2 пояснив суду, що причини, на які посилається відповідач, стосовно невикористання знаків, не є поважними та не підтверджені належними доказами. Можлива наявність у ОСОБА_2 певних антиконкурентних зобов'язань не є поважною причиною невикористання знаків, оскільки не може бути об'єктивної непереборною обставиною, яка ускладнює або робить неможливим використання оспорюваних знаків і залежала лише від волі ОСОБА_2 Крім того, ОСОБА_2 міг надати будь-якій особі дозвіл (видати ліцензію) на використання оспорюваних знаків на підставі ліцензійного договору. Використання знаків іншою особою під контролем ОСОБА_2 як власника цих знаків, свідчило б про їх використання самим ОСОБА_2 (т. 2, а.с. 98-108).

Представник відповідача - Державної служби інтелектуальної власності України вважала, що позов не підлягає задоволенню. Надала суду письмові заперечення (т. 2, а.с. 27-30).

Представник відповідача - ОСОБА_2 проти задоволення позову заперечував. Пояснив суду, що за ОСОБА_2 були зареєстровані знак для товарів і послуг України № 60340 «СМЕКТИТ» та знак для товарів і послуг України № 61239 «ПОЛІСМЕКТ». У відповідача ОСОБА_2 існують поважні причини для невикористання спірних знаків.

Так, 17 травня 2004 року він був прийнятий на посаду директора Представництва фірми «Бофур Іпсен Інтернасьональ» (Франція) в Україні, яке у подальшому було перейменовано на Представництво «Іпсен Фарма» (Франція) в Україні та працював на посаді директора Представництва до 2012 року. Тобто фактично працював у групі компаній позивача. За вказівкою з головного офісу спірні знаки були зареєстровані саме на його ім'я. Позивачу було відомо про реєстрацію знаків, але з невідомих причин він не розпочав виробництво лікарських засобів або їх імпорт в Україну упродовж усього часу і дотепер. ОСОБА_2 самостійної господарської діяльності по виробництву ліків здійснювати не міг, оскільки був обмежений зобов'язаннями корпоративної політики - не вчинення конкурентних дій щодо позивача. У зв'язку з цим у період роботи позивача з 2004 року по 2012 рік існували об'єктивні причини, що перешкоджали йому використовувати спірні знаки. З 2012 року по 2014 рік він працював директором представництва в іншій іншої компанії - «Новартіс Фарма Сервісес АГ», де існують аналогічні корпоративні правила. З січня по травень 2015 року він працював у ТОВ «Калина медична промоційна компанія» і за такий період практично неможливо налагодити виробництво та реалізації лікарських засобів, а з 27 травня 2015 року ОСОБА_2 призначено на посаду заступника міністра Міністерства охорони здоров'я України, що за законом не дозволяє йому займатись такою діяльністю.

Також представник відповідача вважає, що докази невикористання спірних знаків, надані позивачем, не є належними. Крім того, позивачем не доведено порушення його охоронюваного законом інтересу (т. 2, а.с. 2-6).

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.

Судом встановлено та не оспорювалось учасниками судового розгляду, що 17 квітня 2006 року Державний департамент інтелектуальної власності МОН України (права та обов'язки якого перейшли до Державної служби інтелектуальної власності України) зареєстрував за ОСОБА_2 знак для товарів і послуг України № 60340 «СМЕКТИТ» (т. 2, а.с. 31), а 15 березня 2006 року - на знак для товарів і послуг України № 61239 «ПОЛІСМЕКТ» (т. 2, а.с. 32).

Відповідно до статті 492 ЦК України торговельною маркою може бути будь-яке позначення або будь яка комбінація позначень, які придатні для вирізнення товарів, що виробляються однією особою, від товарів, що виробляються іншими особами.

Частиною 2 ст. 497 ЦК України визначено, що чинність майнових прав інтелектуальної власності на торговельну марку може бути припинено достроково за ініціативою особи, якій вони належать, якщо це не суперечить умовам договору, а також в інших випадках, передбачених законом.

Частиною 1 ст. 20 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» визначено, що будь-яке посягання на права власника свідоцтва, передбачені статтею 16 цього Закону, в тому числі вчинення без згоди власника свідоцтва дій, що потребують його згоди, та готування до вчинення таких дій, вважається порушенням прав власника свідоцтва, що тягне за собою відповідальність згідно з чинним законодавством України. Порушенням прав власника свідоцтва вважається також використання без його згоди в доменних іменах знаків та позначень, вказаних у пункті 5 статті 16 цього Закону.

У ч. 2 ст. 16 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» зазначено, що свідоцтво надає його власнику право використовувати знак та інші права, визначені цим Законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 16 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» використанням знака визнається: нанесення його на будь-який товар, для якого знак зареєстровано, упаковку, в якій міститься такий товар, вивіску, пов'язану з ним, етикетку, нашивку, бирку чи інший прикріплений до товару предмет, зберігання такого товару із зазначеним нанесенням знака з метою пропонування для продажу, пропонування його для продажу, продаж, імпорт (ввезення) та експорт (вивезення); застосування його під час пропонування та надання будь-якої послуги, для якої знак зареєстровано; застосування його в діловій документації чи в рекламі та в мережі Інтернет.

На підтвердження своїх доводів щодо невикористання відповідачем ОСОБА_2 спірних знаків сторона позивача посилається на письмові докази.

Так, знак для товарів і послуг України № 60340 «СМЕКТИТ» та знак для товарів і послуг України № 61239 «ПОЛІСМЕКТ» набули правової охорони, в тому числі, для товарів 5 та 31 класу МКТП.

Законом України «Про безпечність та якість харчових продуктів» визначено, що Державна служба ветеринарної медицини України здійснює державний контроль та державний нагляд за такими харчовими продуктами. Учасники і оператори потужностей (об'єктів) мають отримати дозвіл для кожної з таких потужностей.

У довідці Державної ветеринарної та фітосанітарної служби від 24 лютого 2015 року вказано, що Реєстр потужностей (об'єктів) знаходиться у вільному доступі на сайті служби (т. 1, а.с. 30).

На офіційному веб-сайті Державної ветеринарної та фітосанітарної служби інформація щодо видачі ОСОБА_2 експлуатаційних дозволів на виробництво продуктів 5 та 31 класу МКТП відсутня (т. 1, а.с. 37-38).

У довідці Державно санітарно-епідеміологічної служби України від 26 лютого 2015 року зазначено, що за інформацією з Реєстру потужностей (об'єктів) з виробництва переробки або реалізації харчових продуктів, експлуатаційні дозволи на потужності (об'єкти) ОСОБА_2, які здійснюють в Україні діяльність з виробництва, переробки або реалізації харчових продуктів під торговельними марками «СМЕКТИТ» та «ПОЛІСМЕКТ», у реєстрі відсутні (т. 1, а.с. 39, 40).

У довідці Державного підприємства «Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України» від 13 березня 2015 року зазначено, що станом на 03 березня 2015 року згідно відомостей Державного реєстру лікарських засобів України препарати з торговими назвами «СМЕКТИТ» та «ПОЛІСМЕКТ» як лікарські засоби в Україні не зареєстровані (т. 1, а.с. 41).

У довідці Державної служби України з лікарських засобів від 05 березня 2015 року зазначено, що відповідно до ліцензійного реєстру на виробництво лікарських засобів, імпорт лікарських засобів, оптову та роздрібну торгівлю лікарськими засобами станом на 05 березня 2015 року ліцензія ОСОБА_2 на провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, імпорту лікарських засобів, оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами Держлікслужбою України не видавалась (т. 1, а.с. 42-43).

Сторона позивача також посилається на те, що Знаки для товарів і послуг за свідоцтвами України № 61239 та № 60340 не застосовуються у рекламі товарів 5 та 31 класів, а також послуг 44 класу МКТП, щодо яких вони зареєстровані. Зазначене підтверджується довідкою про моніторинг ЗМІ України від 04 березня 2015 року (т. 1, а.с. 44).

На спростування доводів позивача стороною відповідача не надано суду будь-яких доказів на підтвердження того, що відповідач ОСОБА_2 використовував спірні знаки або вживав дії спрямовані на їх подальше використання (організація виробництва, виробництво, рекламування тощо).

Згідно з ч. 4 ст. 18 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» якщо знак не використовується в Україні повністю або щодо частини зазначених у свідоцтві товарів і послуг протягом трьох років від дати публікації відомостей про видачу свідоцтва або від іншої дати після цієї публікації, будь-яка особа має право звернутися до суду із заявою про дострокове припинення дії свідоцтва повністю або частково.

У цьому разі дія свідоцтва може бути припинена повністю або частково лише за умови, що власник свідоцтва не зазначить поважні причини такого невикористання. Такими поважними причинами, зокрема є:

обставини, що перешкоджають використанню знака незалежно від волі власника свідоцтва, такі як обмеження імпорту чи інші вимоги до товарів і послуг, встановлені законодавством;

можливість введення в оману щодо особи, яка виробляє товари або надає послуги, під час використання знака особою, що звернулася до суду, чи іншою особою щодо товарів і послуг, відносно яких висунута вимога про припинення дії свідоцтва.

Для цілей цього пункту використанням знака власником свідоцтва вважається також використання його іншою особою за умови контролю з боку власника свідоцтва.

У своїх запереченнях представник ОСОБА_2 посилається на те, що у ОСОБА_2 існували поважні причини для невикористання спірних знаків. Він працював у іноземних компаніях і був обмежений у здійсненні самостійної господарської діяльності зобов'язаннями корпоративної політики - не вчинення конкурентних дій, а на даний час він працює заступником міністра Міністерства охорони здоров'я України, що за законом не дозволяє йому займатись такою діяльністю.

Суд вважає, що наведені стороною відповідача обставини не є поважними причинами невикористання знаків.

Суб'єкт права на торговельну марку зобов'язаний, згідно з вимогами Закону, використовувати належне йому право на марку щодо товарів чи послуг, для яких вона зареєстрована. Уповноважена особа може реалізувати дане право як безпосередньо ? шляхом маркування виробленої продукції чи при надані послуг, так і через передачу (надання) права на її застосування іншому суб'єкту на підставі відповідних ліцензійних договорів.

Відповідно до 8 ст. 16 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» власник свідоцтва має право дати будь-якій особі дозвіл (видати ліцензію) на використання знака на підставі ліцензійного договору.

Надання такого дозволу згідно абзацу 5 ч. 4 ст. 18 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» також вважається використанням знака власником свідоцтва.

У відповідача ОСОБА_2 не було перешкод щодо вчинення таких дій, проте він таким правом не скористався.

Стороною відповідача ОСОБА_2 не було надано суду будь-яких інших доказів на підтвердження наявності обставин, що перешкоджають використанню знака незалежно від волі власника свідоцтва, як не надано доказів і можливості введення в оману щодо особи, яка виробляє товари або надає послуги, під час використання знака особою, що звернулася до суду, чи іншою особою щодо товарів і послуг, відносно яких висунута вимога про припинення дії свідоцтва.

Суд також вважає, що не є підставою для відмовив в задоволенні позову посилання відповідача ОСОБА_2 на те, що видані йому свідоцтва не порушують право позивача, оскільки у нього відсутній охоронюваний законом інтерес, який би порушувався його свідоцтвами.

Згідно зі ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтею 4 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.

Способи захисту цивільних прав та інтересів передбачені ст. 16 ЦК України.

У Рішенні Конституційного Суду України від 01 грудня 20104 року № 18-рп/2004 зазначено, що поняття «охоронюваний законом інтерес», що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям «права», треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Крім того, ч. 4 ст. 18 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» містить положення про те, що будь-яка особа має право звернутися до суду із заявою про дострокове припинення дії свідоцтва повністю або частково.

З огляду на наведене, позов підлягає задоволенню.

З урахуванням задоволення позову та вини осіб, що порушили права позивача, на підставі статті 88 ЦПК України стягненню з відповідача ОСОБА_2 підлягають понесені судові витрати.

Керуючись статтями 15, 16, 492, 494, 497 ЦК України, статтями 5, 16, 18, 20 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», Рішенням Конституційного Суду України від 01 грудня 20104 року № 18-рп/2004, статтями 3, 4, 10, 11, 57-60, 88, 169, 209, 212-215, 218, 223 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов Компанії ІПСЕН ФАРМА С.А.С. (IPSEN PHARMA S.A.S) до Державної служби інтелектуальної власності України, ОСОБА_2 про дострокове припинення дії свідоцтв України на знаки для товарів і послуг, зобов'язання вчинити дії задовольнити.

Припинити достроково дію свідоцтва України на знак для товарів і послуг України № 60340 «СМЕКТИТ» повністю.

Зобов'язати Державну службу інтелектуальної власності України внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг про припинення достроково дії свідоцтва України на знак для товарів і послуг України № 60340 «СМЕКТИТ» повністю та опублікувати відомості про це в офіційному бюлетені «Промислова власність».

Припинити достроково дію свідоцтва України на знак для товарів і послуг України № 61239 «ПОЛІСМЕКТ» повністю.

Зобов'язати Державну службу інтелектуальної власності України внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг про припинення достроково дії свідоцтва України на знак для товарів і послуг України № 61239 «ПОЛІСМЕКТ» повністю та опублікувати відомості про це в офіційному бюлетені «Промислова власність».

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Компанії ІПСЕН ФАРМА С.А.С. (IPSEN PHARMA S.A.S) 243 гривні 60 копійок судового збору.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду міста Києва через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: