ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

^{_____________________________________________________________________________________________}

^{П О С Т А Н О В А}

^{ІМЕНЕМ УКРАЇНИ}

"27" січня 2016 р.

Справа № 916/2018/14

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддів секретар судового засідання за участю представників учасників процесу: Від ПАТ «АБ «Укргазбанк» Арбітражний керуючий Від ТОВ «ПРОГРЕСБУД- ІНВЕСТ»

Богатиря К.В. Аленіна О.Ю., Пироговського В.Т. Герасименко Ю.С. Мужик Л.І., довіреність № 535, дата видачі: 18.11.15 Поярков В.О., посвідчення НОМЕР_2, дата видачі: 21.05.13 Трофимчук О.В., довіреність № б/н, дата видачі: 08.12.15

розглянувши апеляційну скаргу

Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк»

на ухвалу господарського суду

Одеської області

від

14.12.2015р.

у справі

№ 916/2018/14 /суддя Антощук С.І./

за заявою кредитора

Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк»

до боржника про

Товариства з обмеженою відповідальністю «ФФС» банкрутство

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою господарського суду Одеської області від 14.12.2015р.:

1.Відмовлено у задоволенні заяви ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» від 01.12.2015р. (вх.№3-2040/15 від 02.12.2015р.) про визнання результатів публічних торгів недійсними.

2.Відмовлено у задоволенні заяви ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» від 14.12.2015р. (вх.№3-2153/15 від 14.12.2015р.) про накладення арешту на майно, яке є предметом договору купівлі-продажу майнового права підприємства-банкрута від 15.05.2015р., зокрема, майно №1-земельна ділянка розміром 0,9375 га, кадастровий номер 5110137500:51:003:0260, місцезнаходження: м. Одеса, вул. Генуезька, 1; майно №2 - майнові права на нерухомість, представлені майновими правами на об'єкт незавершеного будівництва - житловий комплекс з паркінгом, передбачуваною загальною площею 37631,69 кв. м., а саме майнові права на житлові квартири, паркінги (машино-місця) та приміщення під офіси згідно з переліком, місцезнаходження: м. Одеса, вул. Генуезька, 1.

3.Відмовлено у задоволенні клопотання ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» від 18.11.2015р. (вх.№3-1938/15 від 18.11.2015р.) про припинення повноважень ліквідатора ТОВ «ФФС» арбітражного керуючого Пояркова В.О. та призначення нового ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Бєлову О.А.

4.Відмовлено у задоволенні заяви арбітражного керуючого Бєлової О.А. вих.№17/11-15/1 від 17.11.2015р. (вх.№3-1940/15 від 18.11.2015р.) про участь у справі №916/2018/14 про банкрутство ТОВ „ФФС" у якості ліквідатора банкрута.

5.Частково затверджено звіт вих.№01-20/797 від 15.10.2015р. (вх.№3-2041/15 від 02.12.2015р.) арбітражного керуючого Пояркова Володимира Олександровича (свідоцтво НОМЕР_2 від 21.05.2013р.; ідентифікаційний номер НОМЕР_1; місце проживання: АДРЕСА_1) по нарахованій грошовій винагороді за виконання повноважень ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «ФФС» (65009, Одеська область, м. Одеса, вул. Піонерська, буд. 11, каб. №29; код ЄДРПОУ 33507295) за період з 09.02.2015р. по 14.12.2015р. в розмірі 25 868,60грн. у справі №916/2018/14.

6.Затверджено звіт ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «ФФС» (65009, Одеська область, м. Одеса, вул. Піонерська, буд. 11, каб. №29; код ЄДРПОУ 33507295) вих.№01-20/796 від 02.12.2015р.

7.Затверджено ліквідаційний баланс Товариства з обмеженою відповідальністю «ФФС» (65009, Одеська область, м. Одеса, вул. Піонерська, буд. 11, каб. №29; код ЄДРПОУ 33507295) станом на грудень 2015р.

8.Зобов'язано ліквідатора забезпечити збереженість архівних документів банкрута, і за погодженням із спеціальним уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері архівної справи і діловодства або уповноваженою ним архівною установою, визначити місце подальшого їх зберігання до внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису про припинення юридичної особи - банкрута у порядку ст.46 Закону України «Про відновлення платоспроможності божника або визнання його банкрутом».

9.Вимоги, не задоволені за відсутності майна банкрута, вважати погашеними.

10.Припинено юридичну особу Товариство з обмеженою відповідальністю «ФФС» (65009, Одеська область, м. Одеса, вул. Піонерська, буд. 11, каб. №29; код ЄДРПОУ 33507295).

11.Припинено повноваження ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «ФФС» (65009, Одеська область, м. Одеса, вул. Піонерська, буд. 11, каб. №29; код ЄДРПОУ 33507295) арбітражного керуючого Пояркова Володимира Олександровича (свідоцтво НОМЕР_2 від 21.05.2013р.; ідентифікаційний номер НОМЕР_1; місце проживання: АДРЕСА_1) з моменту внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису про припинення юридичної особи - банкрута у порядку ст.46 Закону України "Про відновлення платоспроможності божника або визнання його банкрутом".

12.Припинено провадження у справі №916/2018/14.

13.Вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений цим Законом строк або відхилені господарським судом, вважати погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнати такими, що не підлягають виконанню.

Не погоджуючись з ухвалою господарського суду від 14.12.2015р. Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «Укргазбанк» звернулось з апеляційною скаргою, відповідно до якої скаржник просить:

1. Скасувати ухвалу господарського суду Одеської області від 14.12.2015р. у справі № 916/2018/15 у частинах:

- відмови у задоволенні клопотань ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» про усунення ліквідатора банкрута ТОВ «ФФС» Пояркова В.О. та про призначення ліквідатором банкрута ТОВ «ФФС» Бєлової О.А.;

- відмови у задоволенні заяви ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» про визнання результатів прилюдних торгів від 12.05.2015р., проведених у формі аукціону, недійсними;

- часткового затвердження звіту ліквідатора банкрута про нарахування на виплату грошової винагороди арбітражному керуючому Пояркову В.О., вих. № 01-20/797 від 15.10.2015р.;

- затвердження підсумкового звіту про хід ліквідаційної процедури ліквідатора банкрута ТОВ «ФФС» Пояркова В.О. вих. № 01-20/796 від 02.12.2015р.;

- ліквідації ТОВ «ФФС» (65009, Одеська область, м. Одеса, вул. Піонерська, буд. 11, каб. №29; код ЄДРПОУ 33507295).

2. Винести постанову, якою:

- усунути ліквідатора ТОВ «ФФС» Пояркова В.О. та призначити ліквідатором ТОВ «ФФС» Бєлову О.А.;

- визнати аукціон з продажу майна Товариства з обмеженою відповідальністю «ФФС» (65009, Одеська область, м. Одеса, вул. Піонерська, буд. 11, каб. № 29, код ЄДРПОУ 33507295), який проведено Товарною Біржою «Електронні торги України» в особі Філії Товарної Біржі «Електронні торги України» в м. Одеса від 12.05.2015р. (протокол про результати проведення аукціону № 12/05-15 від 12.05.2015р.), а саме майна № 1 - земельна ділянка, розміром 0,9375га, кадастровий номер 51101137500:51:003:0260, місцезнаходження: м. Одеса, вул. Генуезька, 1 та майно № 2 - майнові права на нерухомість, представлені майновими правами на об'єкт незавершеного будівництва - житловий комплекс з паркінгом, передбачуваною загальною площею 37 631,69м.кв., а саме майнові права на житлові квартири, паркінги (машиномісця) та приміщення під офіси згідно з переліком, місцезнаходження: м. Одеса, вул. Генуезька, 1, таким, що проведений з істотним порушенням вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»;

- визнати недійсними результати аукціону з продажу майна Товариства з обмеженою відповідальністю «ФФС» (65009, Одеська область, м. Одеса, вул. Піонерська, буд. 11, каб. № 29, код ЄДРПОУ 33507295), який проведено Товарною Біржою «Електронні торги України» в особі Філії Товарної Біржі «Електронні торги України» в м. Одеса від 12.05.2015р. (протокол про результати проведення аукціону № 12/05-15 від 12.05.2015р.), а саме майна № 1 - земельна ділянка, розміром 0,9375га, кадастровий номер 51101137500:51:003:0260, місцезнаходження: м. Одеса, вул. Генуезька, 1 та майно № 2 - майнові права на нерухомість, представлені майновими правами на об'єкт незавершеного будівництва - житловий комплекс з паркінгом, передбачуваною загальною площею 37 631,69м.кв., а саме майнові права на житлові квартири, паркінги (машиномісця) та приміщення під офіси згідно з переліком, місцезнаходження: м. Одеса, вул. Генуезька, 1;

- визнати недійсним договір купівлі - продажу майнового права підприємства - банкрута від 15.05.2015р., що укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФФС» (65009, Одеська область, м. Одеса, вул. Піонерська, буд. 11, каб. № 29, код ЄДРПОУ 33507295) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фонд сприяння добудові» (код ЄДРПОУ 38437516, адреса: 65009, Одеська обл., м. Одеса, вул. Піонерська, 11, каб. 38), яким відчужено майно № 1 - земельна ділянка, розміром 0,9375га, кадастровий номер 51101137500:51:003:0260, місцезнаходження: м. Одеса, вул. Генуезька, 1 та майно № 2 - майнові права на нерухомість, представлені майновими правами на об'єкт незавершеного будівництва - житловий комплекс з паркінгом, передбачуваною загальною площею 37 631,69м.кв., а саме майнові права на житлові квартири, паркінги (машиномісця) та приміщення під офіси згідно з переліком, місцезнаходження: м. Одеса, вул. Генуезька, 1;

- скасувати свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, серія та номер: 841, видане 20.05.2015, видавник: Савченко С.В., приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу про право власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Фонд сприяння добудові», код ЄДРПОУ 38437516, на земельну ділянку з кадастровим номером 51101137500:51:003:0260, площею 0,9375га, цільове призначення: для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що знаходиться за адресою: Одеська область, м. Одеса, вулиця Генуезька, земельна ділянка 1;

- відмовити у затвердженні звіту ліквідатора банкрута ТОВ «ФФС» Пояркова В.О. про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражному керуючому Пояркову В.О., вих. 01-20/797 від 15.10.2015р. повністю;

- відмовити у затвердженні письмового звіту про хід ліквідаційної процедури ліквідатора банкрута ТОВ «ФФС» Пояркова В.О., вих. 01-20/796 від 02.12.2015р. повністю.

25.01.2016р. до Одеського апеляційного господарського суду надійшли доповнення до апеляційної скарги ПАТ АБ «Укргазбанк» на ухвалу господарського суду Одеської області від 14.12.2015р. у справі № 916/2018/14, в яких апелянт, окрім викладеного в апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу господарського суду Одеської області від 14.12.2015р. у справі № 916/2018/14 повністю.

Як на підставу викладених у скарзі вимог апелянт посилається на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, перевіривши юридичну оцінку встановлених судом першої інстанції фактичних обставин справи і їх повноту, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

28.05.2014р. Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний банк «Київ» звернулось до господарського суду Одеської області із заявою №25-03/1441 від 19.05.2014р. (вх.№2045/14) про порушення провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «ФФС» за положеннями Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», оскільки, боржник нездатний задовольнити вимоги кредитора.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 02.06.2014р. заяву Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФФС» про порушення справи про банкрутство прийнято до розгляду; заяву призначено до розгляду у підготовчому засіданні господарського суду; заборонено власнику майна (органу уповноваженому управляти майном) ТОВ «ФФС» та боржнику приймати рішення щодо ліквідації, реорганізації боржника, а також відчужувати основні засоби.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 16.06.2014р. відмовлено Публічному акціонерному товариству «Акціонерний комерційний банк «Київ» у порушенні провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «ФФС».

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 16.07.2014р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ФФС» задоволено; ухвалу господарського суду Одеської області від 16.06.2014р. по справі № 916/2018/14 скасовано; справу передано на розгляд місцевого господарського суду.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 31.07.2014р. прийнято справу №916/2018/14 до провадження суддею Антощук С.І.; призначено заяву до розгляду у підготовчому засіданні суду.

Ухвалою підготовчого засідання суду від 03.09.2014р. порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «ФФС»; визнано грошові вимоги Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФФС» у сумі 110 424 349,99грн.; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю «ФФС» строком на сто п'ятнадцять днів; призначено розпорядником майном Товариства з обмеженою відповідальністю «ФФС» арбітражного керуючого Пояркова Володимира Олександровича.

05.09.2014р. здійснено офіційне оприлюднення оголошення про порушення справи №916/2018/14 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «ФФС» на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет за №8433.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 10.10.2014р. визнано грошові вимоги Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФФС» у загальному розмірі 101 000 215,25грн., з яких 10 468 300грн. (заборгованості по простроченим відсоткам) з окремим внесенням до реєстру вимог кредиторів боржника, як заборгованість забезпечена заставою майна боржника; 7 308грн. (6 090грн. - судовий збір за заяву про порушення справи про банкрутство, 1 218грн. - судовий збір за заяву про визнання конкурсних вимог кредитора) із задоволенням у першу чергу вимог кредиторів; 66 040 429,94грн. (365,32грн. - прострочена заборгованість за розрахункове обслуговування поточного рахунку, 65 915 064,62грн. - прострочена заборгованість по відсотках за кредитом, 125 000грн. - поточна заборгованість по відсотках за кредитом) із задоволенням у четверту чергу вимог кредиторів; 24 484 177,31грн. (14 954 111,11грн. - пеня за несвоєчасну сплату заборгованості по кредиту, 9 530 066,20грн. - пеня за несвоєчасну сплату відсотків за кредитом) із задоволенням у шосту чергу вимог кредиторів.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 29.10.2014р. визнано грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОГРЕСБУД-ІНВЕСТ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФФС» у розмірі 508 500грн. із задоволенням у четверту чергу вимог кредиторів.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 12.11.2014р. визнано грошові вимоги ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФФС» у розмірі 24 347,40грн. (22 215,29грн. - основний борг; 2 132,11грн. - пеня); визнано дані вимоги такими, що не є конкурсними та такими, що підлягають задоволенню у шосту чергу вимог кредиторів в ліквідаційній процедурі (у разі визнання боржника банкрутом та введення щодо нього ліквідаційної процедури).

Ухвалою попереднього засідання суду від 12.11.2014р. затверджено реєстр вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю «ФФС» із зазначенням розміру вимог кредиторів до боржника та черговості їх задоволення.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 28.01.2015р. продовжено строк процедури розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю «ФФС» у справі №916/2018/14 до 28.02.2015р. включно.

09.02.2015р. господарським судом Одеської області прийнято постанову про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю «ФФС» банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури строком на дванадцять місяців до 10.02.2016р. включно та призначення ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Пояркова Володимира Олександровича.

10.02.2015р. здійснено офіційне оприлюднення повідомлення про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю «ФФС» банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет за №14435.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 25.03.2015р. затверджено витрати арбітражного керуючого Пояркова Володимира Олександровича, понесені при виконанні повноважень розпорядника майном Товариства з обмеженою відповідальністю «ФФС» у справі №916/2018/14 у загальному розмірі 550грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 29.04.2015р. визнано поточні кредиторські вимоги Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФФС» у розмірі 9 937 500грн. з задоволенням у четверту чергу вимог кредиторів.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 29.04.2015р. відмовлено у задоволенні клопотання Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ» вих.№25.3/786 від 24.04.2015р. (вх.№3-648/15 від 27.04.2015р.) про скасування аукціону з продажу майна Товариства з обмеженою відповідальністю «ФФС», призначеного на 12.05.2015р. та зобов'язання ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Пояркова Володимира Олександровича проводити продаж майна Товариства з обмеженою відповідальністю «ФФС» відповідно до вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Ухвалою господарського суду Одеської області від 22.05.2015р. замінено у справі №916/2018/14 кредитора Державну податкову інспекцію у Приморському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області на її правонаступника Державну податкову інспекцію у Приморському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 18.09.2015р. замінено у справі №916/2018/14 кредитора Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний банк «Київ» на Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «УКРГАЗБАНК» з грошовими вимогами у загальному розмірі 221 362 065,24грн.; зобов'язано ліквідатора банкрута внести відомості щодо заміни кредитора на правонаступника до затвердженого ухвалою господарського суду Одеської області від 05.03.2014р. реєстру вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю «ФФС», уточнений реєстр грошових вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю «ФФС» надати до господарського суду Одеської області для залучення до матеріалів справи №916/2018/14.

18.11.2015р. до господарського суду Одеської області звернулось Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «УКРГАЗБАНК» із клопотанням від 18.11.2015р. (вх.№3-1938/15 від 18.11.2015р.) на підставі рішення комітету кредиторів (протокол № 7 від 18.11.2015р.) про припинення повноважень ліквідатора ТОВ «ФФС» арбітражного керуючого Пояркова В.О. та призначення нового ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Бєлову О.А.

18.11.2015р. до господарського суду Одеської області звернулась арбітражний керуючий Бєлова О.А. із заявою вих.№17/11-15/1 від 17.11.2015р. (вх.№3-1940/15 від 18.11.2015р.) про участь у справі №916/2018/14 про банкрутство ТОВ «ФФС» у якості ліквідатора банкрута та документами, що підтверджують право на зайняття відповідною діяльністю.

02.12.2015р. до господарського суду Одеської області від ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» надійшла заява від 01.12.2015р. (вх.№3-2040/15 від 02.12.2015р.) про визнання результатів публічних торгів недійсними.

02.12.2015р. до господарського суду Одеської області від ліквідатора банкрута надійшов звіт вих.№01-20/797 від 15.10.2015р. (вх.№3-2041/15 від 02.12.2015р.) про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражному керуючому Пояркову В.О.

04.12.2015р. до господарського суду Одеської області від ліквідатора банкрута надійшло клопотання вих.№01-20/799 від 02.12.2015р. (вх.№3-2068/15), в якому ліквідатор просить суд залучити до матеріалів справи, серед іншого, підсумковий звіт про хід ліквідаційної процедури вих.№01-20/796 від 02.12.2015р. та ліквідаційний баланс банкрута станом на грудень 2015р., а також призначити їх до розгляду у судовому засіданні 14.12.2015р.

14.12.2015р. до суду від ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» надійшла заява від 14.12.2015р. (вх.№3-2153/15 від 14.12.2015р.) про накладення арешту на майно, яке є предметом договору купівлі-продажу майнового права підприємства-банкрута від 15.05.2015р., зокрема, майно №1-земельна ділянка розміром 0,9375 га, кадастровий номер 5110137500:51:003:0260, місцезнаходження: м. Одеса, вул. Генуезька, 1; майно №2 - майнові права на нерухомість, представлені майновими правами на об'єкт незавершеного будівництва - житловий комплекс з паркінгом, передбачуваною загальною площею 37631,69 кв. м., а саме майнові права на житлові квартири, паркінги (машино-місця) та приміщення під офіси згідно з переліком, місцезнаходження: м. Одеса, вул. Генуезька, 1.

За результатами розгляду вищевказаних заяв та клопотань як кредитора, так і ліквідатора, господарський суд виніс ухвалу від 14.12.2015р., яка є предметом апеляційного оскарження у даній справі про банкрутство.

Доводи апелянта щодо незаконності оскаржуваної ухвали суду першої інстанції та наявності підстав для її скасування, полягають у наступному:

·суд безпідставно відхилив клопотання комітету кредиторів про усунення ліквідатора Пояркова В.О. від виконання повноважень у зв'язку з неналежним виконанням обов'язків, яке вбачалося у а)неперерахуванні отриманих від продажу майна банкрута коштів кредитору, та б)продажу майна банкрута в порушення порядку, передбаченому чинним Законом (продав майнові права, а не об'єкт незавершеного будівництва);

·крім того суд безпідставно відхилив клопотання комітету кредиторів про призначення ліквідатором арбітражного керуючого Бєлової О.А.;

·повторний аукціон необхідно було проводити з продажу майна боржника як цілісного майнового комплексу, що означає визначення початковою ціною продажу загальну суму кредиторських вимог, що відповідає такому принципу Закону як забезпечення відчуження майна банкрута за найвищою ціною; фактична вартість майна боржника при продажу на аукціоні була занижена, що вказує на неналежне виконання ліквідатором своїх обов'язків та суттєво порушує майнові інтереси кредиторів;

· під час продажу на аукціоні нерухомого майна оголошення повинно бути також розміщено на нерухомому майні, що не було виконано замовником та організатором аукціону;

·при проведенні оцінки земельної ділянки не було враховано укладення договору суперфіції боржника з іншою особою (забудовником), що могло вплинути на визначення вартості земельної ділянки;

·чинним законодавством (ст. 44 ч. 2 Закону) передбачено продаж на аукціоні об'єкта незавершеного будівництва, що не було здійснено ліквідатором; вартість об'єкта незавершеного будівництва буде суттєво вища від вартості майнових прав на квартири та офісні приміщення;

·суд безпідставно затвердив звіт ліквідатора про нарахування та виплату грошової винагороди, оскільки на підставі рішення комітету кредиторів у зв'язку з неналежним виконанням обов'язків ліквідатора відсутні підстави для затвердження вказаного звіту;

·суд передчасно затвердив звіт та ліквідаційний баланс банкрута, припинив провадження у справі та ліквідував банкрута, при цьому не надав належної правової оцінки наявності порушень вимог Закону у діях ліквідатора, що стосується безпосередньо продажу майна та задоволення вимог кредиторів (в тому числі щодо не вжиття заходів про передачу документації боржника для зберігання до архівної установи та не закриття банківських рахунків банкрута), неповно з'ясував обставини, які мають значення для справи, що привело до неправильного застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оскаржуваної ухвали.

Ліквідатор арбітражний керуючий Поярков В.О. у відзиві на апеляційну скаргу вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими у зв'язку з наступним:

- продаж майна боржника здійснено без порушень Закону;

- на засіданні комітету кредиторів 18.11.2015р. з боку кредиторів на адресу ліквідатора не було висунуто жодного аргументованого зауваження;

- ліквідатор неодноразово намагався з'ясувати у кредитора його банківські реквізити для перерахування коштів від продажу майна на аукціоні, та згідно листа кредитора від 24.11.2015р. ліквідатор 30.11.2015р. надіслав кредитору кошти у розмірі 10 947 333, 09 грн., що свідчить про затягування вказаного питання саме кредитором, а не ліквідатором;

- ліквідатор не мав можливостей продати заставне майно як цілісний майновий комплекс, оскільки таке майно не можна включати до ліквідаційної маси згідно Закону; згода банку на продаж заставленого майна була отримана ліквідатором, продаж цього майна було погоджено комітетом кредиторів 16.02.2015р. за початковою оціночною вартістю;

- проведення повторного аукціону з продажу майна не в якості цілісного майнового комплексу є максимально наближеним до збалансованого дотримання суперечливих вимог Закону та гарантованих інтересів кредитора;

- не проведення дій щодо реєстрації та подальшого продажу саме об'єкта незавершеного будівництва ліквідатор пояснює тим, що предметом іпотеки, якою були забезпечені майнові вимоги кредитора, були земельна ділянка та майнові права, а не вказаний об'єкт;

- щодо не розміщення оголошення про продаж майна на нерухомому майні, то це є припущенням кредитора, яке нічим не підтверджено, оскільки таке оголошення на нерухомому майні було розміщено;

- твердження апелянта про вплив на вартість майна наявності речового права третіх осіб (договір суперфіції) є також припущенням, оскільки оцінку майна та майнових активів проводив професійний суб'єкт оціночної діяльності з урахуванням всіх обставин та особливостей предмета оцінки;

- документація банкрута була передана ліквідатором за погодженням із архівною установою для зберігання після винесення оскаржуваної ухвали, що підтверджено довідкою Державного архіву Одеської області від 30.12.2015р. (додана до відзиву);

- що стосується закриття рахунків, то у матеріалах справи є відповідні довідки банківських установ про закриття рахунків банкрута, та про це зазначено судом в ухвалі від 14.12.2015р.;

- ухвала суду про затвердження звіту та ліквідаційного балансу винесена господарським судом на законних підставах, оскільки будь-яких порушень з боку ліквідатора при проведенні ліквідаційної процедури встановлено не було.

Також надав заперечення на апеляційну скаргу й інший кредитор по справі ТОВ «Прогресбуд-Інвест», який також вважає доводи апелянта необґрунтованими, заснованими на припущеннях, оскільки не доведено належними доказами факт проведення аукціону з порушенням Закону. Також не доведено жодним доказом факт того, що посадова особа банку, яка підписала згоду на продаж заставного майна на аукціоні, не мала достатніх повноважень на такі дії, не доведено відсутності оголошення на нерухомому майні, не доведено жодного порушення при проведенні оцінки заставного майна (наявність речових прав третіх осіб щодо використання земельної ділянки на певний строк не може впливати на оцінку земельної ділянки, яка перебуває у власності банкрута).

Із матеріалів справи вбачається, що арбітражний керуючий Поярков В.О., виконуючи обов'язки ліквідатора банкрута, провів інвентаризацію майнових активів боржника, під час якої було виявлено наступне: а)земельна ділянка за адресою: м. Одеса, вул. Генуєзька, 1 площею 0,9375га, яка належить боржнику на правах власності, що підтверджено правовстановлюючими документами, б)майнові права на окремі приміщення (квартири та офіси, машиномісця у паркінгу) у житловому багатоповерховому будинку (житловий комплекс із паркінгом), що запланований до будівництва за адресою: м. Одеса, вул. вул. Генуєзька, 1. Наявність майнових прав підтверджується іпотечними договорами та витягом з Державного реєстру іпотеки. Вказана земельна ділянка та майнові права знаходяться в іпотеці у забезпеченого кредитора, він же апелянт по справі. Відповідно до ст. 42 ч. 4 Закону вищевказані майнові активи, як предмет забезпечення, не включалися ліквідатором до ліквідаційної маси, та повинні були використовуватися виключно для задоволення вимог забезпеченого кредитора.

З метою виконання вимог ст.ст. 43, 44 Закону, ліквідатор 12.02.2015р. уклав з ФОП ОСОБА_13 договір № 120215-1 на проведення незалежної оцінки майна банкрута, а саме земельної ділянки та майнових прав. За даними оцінки оціночна вартість об'єкта оцінки складає 11 058 750грн. Ліквідатором було отримано від забезпеченого кредитора погодження на реалізацію майна та активів, які були предметом забезпечення. Порядок реалізації майна було затверджено на зборах комітету кредиторів 16.02.2015р.

Ліквідатор за результатами поданих заявок обрав організатора аукціону з продажу майна боржника - Товарну Біржу «Електронні торги України» в особі філії у м. Одеса. Згідно публікації на веб-сайті ВГСУ перший аукціон було призначено на 17.04.2015р. щодо продажу майнових активів банкрута (земельної ділянки та майнових прав) у вигляді цілісного майнового комплексу. Але цей аукціон не відбувся за відсутністю заявок на участь в аукціоні. Організатор аукціону на підставі звернення ліквідатора здійснив оголошення про проведення повторного аукціону на 12.05.2015р., який відбувся, за протоколом № 12/05-15 про проведення аукціону переможцем визначено ТОВ «Фонд сприяння добудові», майно боржника у складі земельної ділянки та майнових прав було реалізовано за ціною 11 114 043,75грн. Отримані від продажу майна кошти у сумі 10 947 333,09грн. були перераховані забезпеченому кредитору (апелянту). Решта коштів була витрачена на оплату витрат, пов'язаних із проведенням ліквідаційної процедури у даній справі. Інші вимоги кредиторів залишилися непогашеними за недостатністю майна боржника, про що зазначено в оскаржуваній ухвалі господарського суду.

Дослідивши доводи апелянта та заперечення на них з боку ліквідатора та іншого кредитора, заслухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши усі обставини по даній справі, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду дійшла наступних висновків:

1) Що стосується доводів апелянта про необхідність продажу майна боржника як цілісного майнового комплексу з метою забезпечення відчуження майна банкрута за найвищою ціною, то вказане не може бути застосоване до конкретних обставин по даній справі у зв'язку із тим, що об'єктом продажу на аукціоні були земельна ділянка та майнові права на квартири та офісні приміщення у багатоповерховому жилому будинку, який ще знаходиться на стадії будівництва.

На думку колегії суддів, вказані майнові активи у вигляді земельної ділянки та майнових прав на ще не існуючі фактично об'єкти нерухомого майна не можуть вважатися цілісним майновим комплексом, оскільки:

Ст. 4 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» надано визначення поняття "цілісний майновий комплекс", яким є господарський об'єкт з завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг) з наданою йому земельною ділянкою, на якій він розміщений, автономними інженерними комунікаціями, системою енергопостачання. У разі виділення цілісного майнового комплексу структурного підрозділу підприємства складається розподільчий баланс.

Цілісний майновий комплекс - об'єкт, сукупність активів якого забезпечує проведення окремої господарської діяльності на постійній і регулярній основі. Цілісними майновими комплексами можуть бути структурні підрозділи, які в установленому порядку виокремлюються в самостійні об'єкти. (Постанова НБУ "Про затвердження Положення про порядок формування та використання банками України резервів для відшкодування можливих втрат за активними банківськими операціями" від 25.01.2012 N 23).

Відповідно до п. 3 Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» (затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 року №1440), під цілісним майновим комплексом розуміються об'єкти, сукупність активів яких дає змогу провадити певну господарську діяльність. Цілісними майновими комплексами є підприємства, а також їх структурні підрозділи (цехи, виробництва, дільниці тощо), які можуть біти виділені в установленому порядку в самостійні об'єкти з подальшим складанням відповідного балансу і можуть біти зареєстровані як самостійні суб'єкти господарської діяльності.

Таким чином, цілісний майновий комплекс є підприємством в розумінні ст. 191 Цивільного кодексу України, а саме: єдиним майновим комплексом, що використовується для здійснення підприємницької діяльності.

До складу підприємства як єдиного майнового комплексу входять усі види майна, призначені для його діяльності, включаючи земельні ділянки, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги, борги, а також право на торговельну марку або інше позначення та інші права, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно вимог ч. 1 ст. 188 ЦК України, якщо кілька речей утворюють єдине ціле, що дає змогу використовувати його за призначенням, вони вважаються однією річчю (складна річ).

З огляду на встановлені обставини та наведені законодавчі положення слід дійти висновку про те, що майно та майнові права, які були включено ліквідатором до цілісного майнового комплексу Товариства з обмеженою відповідальністю «ФФС» при спробі провести перший аукціон, не можуть вважатись цілісним майновим комплексом, тому не підлягають продажу з початковою ціною у розмірі загальної суми кредиторських вимог у даній справі. Не будуть мати ознак цілісного майнового комплексу вказані майнові активи, якщо до них додати ще об'єкт незавершеного будівництва, оскільки це у будь-якому разі (зокрема до введення об'єкту будівництва до експлуатації в установленому законом порядку) не буде об'єкт, сукупність активів якого забезпечує проведення окремої господарської діяльності на постійній і регулярній основі.

Таким чином, доводи апелянта в цій частині є необґрунтованими та не приймаються до уваги судом.

2) Доводи апелянта про те, що під час продажу на аукціоні нерухомого майна оголошення повинно бути також розміщено на нерухомому майні, що на думку апелянта не було виконано замовником та організатором аукціону, не приймаються до уваги судом, оскільки у своїх запереченнях на вказані доводи ліквідатор та інший кредитор обґрунтовано вказують на відсутність у апелянта належних та допустимих доказів відсутності такого оголошення. При цьому ліквідатор та інший кредитор стверджують, що оголошення про продаж було розміщено на нерухомому майні. Доводи, засновані на припущеннях, не можуть бути підставою для задоволення апеляційної скарги;

3) Доводи апелянта про те, що при проведенні оцінки земельної ділянки професійним оцінщиком не було враховано укладення договору суперфіції боржника з іншою особою (забудовником), що нібито могло вплинути на визначення розміру вартості земельної ділянки, також не приймаються до уваги судом, оскільки таке ствердження знову засноване на припущеннях та не підтверджено жодним документом (в даному випадку висновком суб'єкта оціночної діяльності);

4) Також є необґрунтованими доводи апелянта в частині того, що суд безпідставно затвердив звіт ліквідатора про нарахування та виплату грошової винагороди, оскільки на підставі рішення комітету кредиторів у зв'язку з неналежним виконанням обов'язків ліквідатора відсутні підстави для затвердження вказаного звіту.

Згідно ст. 98 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в останній редакції (надалі - Закон) арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) користується усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право: 3) отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Законом.

Згідно ст. 115 Закону арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) виконує повноваження за грошову винагороду. Грошова винагорода арбітражного керуючого за виконання повноважень керуючого санацією, ліквідатора складається з основної та додаткової грошових винагород. Основна грошова винагорода арбітражного керуючого за виконання повноважень керуючого санацією, ліквідатора визначається в розмірі двох середньомісячних заробітних плат керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи до введення господарським судом процедури санації боржника або відкриття процедури ліквідації банкрута за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень керуючого санацією або ліквідатора. Розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень керуючого санацією, ліквідатора не може перевищувати десяти мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень. Сплата грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого у зв'язку з виконанням ним повноважень у справі про банкрутство здійснюються за рахунок наявних у боржника коштів, одержаних у результаті господарської діяльності боржника, або коштів, одержаних від продажу майна (майнових прав) боржника.

Кредитори можуть створювати фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого. Формування фонду та порядок використання його коштів визначаються рішенням комітету кредиторів та затверджуються ухвалою господарського суду. Господарський суд має право зменшити розмір оплати послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), у разі якщо середньомісячна заробітна плата керівника боржника є надмірно високою порівняно з мінімальним розміром заробітної плати. Ліквідатор щомісяця звітує перед комітетом кредиторів про нарахування та виплату основної та додаткової грошових винагород арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування витрат. Звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат доводиться кредиторам до відома та повинен бути схвалений або погоджений комітетом кредиторів. Звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедур розпорядження майном, санації, ліквідації подається арбітражним керуючим до господарського суду за п'ять днів до закінчення відповідної процедури, розглядається судом та затверджується ухвалою, що може бути оскаржена у встановленому порядку.

Таким чином, вказані положення Закону не ставлять виплату основної грошової винагороди та відшкодування понесених витрат арбітражним керуючим під час проведення ліквідаційної процедури в залежність від оцінки комітетом кредиторів чи судом належного чи неналежного виконання ним своїх повноважень, тобто такі виплати є обов'язковими в силу припису Закону. Тому звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедури ліквідації повинен бути розглянутий судом та затверджений у разі обґрунтованості розрахунків та фактичного підтвердження понесених витрат. В цій частині оскаржувана ухвала суду є законною.

5) Що стосується заяви ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» від 14.12.2015р. до суду першої інстанції (вх.№3-2153/15 від 14.12.2015р.) про накладення арешту на майно, яке є предметом договору купівлі-продажу майнового права підприємства-банкрута від 15.05.2015р., то на думку колегії суддів господарський суд правомірно відмовив у її задоволенні, оскільки згідно ст. 38 Закону з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається. За наявності прямої заборони накладати новий арешт на майно банкрута така заява забезпеченого кредитора була безпідставною, як і апеляційна скарга в цій частині на оскаржувану ухвалу господарського суду.

6) Щодо не вжиття заходів про передачу документації боржника для зберігання до архівної установи та не закриття банківських рахунків банкрута, не перерахування ліквідатором отриманих від продажу майна банкрута коштів кредитору, то вказані доводи були спростовані у запереченнях ліквідатора на апеляційну скаргу фактичним виконанням ліквідатором своїх обов'язків в цій частині, що також підтверджено матеріалами справи, тому колегія суддів доводи апелянта до уваги не приймає.

7) Доводи апелянта в частині того, що чинним законодавством передбачено продаж на аукціоні об'єкта незавершеного будівництва, але ліквідатор продав тільки майнові права на фактично не добудовані житлові та нежитлові приміщення, при цьому вартість самого об'єкта незавершеного будівництва може бути суттєво вища від вартості майнових прав на квартири та офісні приміщення, на думку колегії суддів заслуговують на увагу у зв'язку з наступним:

У постанові Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 30.01.2013р. у справі № 6-168цс12 зроблено висновок, що майнове право, яке можна визначити як «право очікування», є складовою частиною майна як об'єкта цивільних прав. Майнове право - це обмежене речове право, за яким власник цього права наділений певними, але не всіма правами власника майна, та яке засвідчує правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно чи інше речове право на відповідне майно в майбутньому.

У даній конкретній справі що стосується майнових прав на приміщення в об'єкті незавершеного будівництва, то фактичне отримання повного, а не обмеженого права власності на такі приміщення залежить від можливості завершення будівництва та введення його в експлуатацію в установленому порядку. Такі обставини можуть суттєво вплинути на оціночну вартість майнових прав як прав на відповідне майно у майбутньому.

На відміну від майнових прав об'єкт незавершеного будівництва є річчю, на яку можливо придбати право власності з метою його використання (добудови) або відчуження вже у теперішній час.

Згідно ст. 44 ч. 2 Закону на аукціоні можуть продаватися: основні засоби (нерухомість, незавершене будівництво, транспортні засоби, будівельні матеріали тощо). Стаття 49 ч. 2 Закону передбачає, що продажу підлягають всі види майна боржника, призначеного для здійснення господарської діяльності, за винятком прав і обов'язків, які не можуть бути передані іншим особам.

Згідно ст. 41 Закону ліквідатор - фізична особа, яка відповідно до судового рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку. Ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: приймає до свого відання майно боржника, забезпечує його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; проводить інвентаризацію та оцінку майна банкрута.

Таким чином, ліквідатор був зобов'язаний після свого призначення прийняти до свого відання майно боржника, в тому числі об'єкт незавершеного будівництва у вигляді багатоповерхового житлового будинку. Вказаний об'єкт підлягав включенню до акту інвентаризації як майновий актив боржника з подальшою його оцінкою з метою продажу на аукціоні, кошти повинні бути направлені на погашення вимог кредиторів згідно встановленої черговості. Із матеріалів справи вбачається, що предметом іпотеки був не повністю об'єкт незавершеного будівництва, а лише майнові права на окремі приміщення у цьому об'єкті.

Наявність об'єкту незавершеного будівництва у вигляді недобудованого багатоповерхового жилого будинку (приблизно десь 7-8 поверхів) на земельній ділянці, яка перебувала у власності банкрута, підтвердив у своїх поясненнях у судовому засіданні представник апелянта, не заперечували з цього приводу представник іншого кредитора та ліквідатор арбітражний керуючий Поярков В.О. У судовому засіданні апеляційного господарського суду арбітражний керуючий Поярков В.О. пояснив, що вказаний об'єкт незавершеного будівництва не міг бути зареєстрований за боржником, оскільки знаходження в іпотеці майнових прав на квартири та офіси в майбутньому жилому будинку не дало б можливості включення його до ліквідаційної маси та його продаж без погодження заставного кредитора. А заставний кредитор надав згоду на продаж майнових прав, а не на незавершене будівництво. Із цього пояснення ліквідатора вбачається, що він знав про наявність об'єкту незавершеного будівництва на земельній ділянці банкрута, але під час проведення інвентаризації майнових активів не включив це майно до інвентаризаційного акту, не оцінив та не вжив заходів до реалізації незавершеного будівництва, що є з його боку неналежним виконанням повноважень згідно вимог Закону.

Також вказані обставини підтверджені матеріалами справи про банкрутство, а саме:

У томі 4 даної справи арк. 229-230 представлені 2 акти контрольної перевірки інвентаризації цінностей Товариства з обмеженою відповідальністю «ФФС» на 10.02.2015р. за підписом арбітражного керуючого ліквідатора Пояркова В.О., де зазначені в одному акті земельна ділянка 0,9375га Генуєзька, 1, вартістю 12 158 327,81грн. та в другому акті - витрати на будівництво багатофункціонального жилого комплексу на земельній ділянці 0,9375га за адресом Генуєзька, 1, вартістю 12 116 576,67грн. Будь-які відомості про наявність об'єкта незавершеного будівництва на земельній ділянці та його фактичну вартість у актах інвентаризації майнових активів банкрута ліквідатором не було зазначено.

В подальшому ліквідатор в порушення вимог ст. 43 Закону самостійно не визначив оціночну вартість незавершеного будівництва та при визначенні об'єкту проведення незалежного оцінювання суб'єктом оціночної діяльності також не включив до переліку майна боржника вищевказаний об'єкт незавершеного будівництва, що привело до відсутності оцінки його фактичної вартості як існуючого майна, яке належить боржнику. У звіті ліквідатора та ліквідаційному балансі також не відображено наявність майна у вигляді об'єкту незавершеного будівництва (т. 6 а.с. 128-138).

В результаті ліквідації господарським судом юридичної особи - банкрута та припинення провадження у справі про банкрутство, об'єкт незавершеного будівництва вибув із володіння банкрута, до складу майна боржника, яке було придбане на аукціоні покупцем, вказаний об'єкт не входив, тому фактично майно боржника у вигляді недобудованого багатоповерхового житлового будинку з паркінгом залишилося безхазяйним майном.

Вказане підтверджується наступними матеріалами справи:

У матеріалах справи (т. 4 а.с. 204-216) є Дозвіл на виконання будівельних робіт від 02.10.2012р. № ОД 12512 179 489, виданий замовнику ТОВ «ФФС» на будівництво багатоповерхового житлового комплексу за адресою м. Одеса, вул. Генуєзька, 1; рішення виконавчого комітету Одеської міської ради № 336 від 27.07.2006р. «Про надання дозволу ТОВ «ФФС» на подальше проектування та будівництво багатоповерхового житлового комплексу за адресою м. Одеса, вул. Генуєзька, 1; комплексне експертне заключення № 185 від 23.08.2007р. (позитивне) по проекту багатоповерхового житлового комплексу з паркінгом за адресою м. Одеса, вул. Генуєзька, 1.

Вказані документи на будівництво разом із інвентаризаційними даними банкрута про наявність фактичних витрат на будівництво багатофункціонального жилого комплексу на земельній ділянці 0,9375га за адресом Генуєзька, 1, вартістю 12 116 576,67грн., та які підтверджені усними поясненнями представників сторін у судовому засіданні, дають усі підстави колегії суддів вважати доведеним факт наявності на земельній ділянці за вищевказаною адресою об'єкту незавершеного будівництва, який у зв'язку із проведенням циклу будівельних робіт та створенням будівельних конструкцій вже не може визначатися тільки як будівельні матеріали, які були використані під час будівництва.

Посилання представника іншого кредитора у судовому засіданні на те, що об'єкт незавершеного будівництва не може бути облікований за даними бухгалтерського обліку банкрута як майновий актив, оскільки не визнається за нормами ЦК України об'єктом нерухомого майна до введення його в експлуатацію, тому можуть бути обліковані тільки будівельні матеріали, які були витрачені на будівництво, не приймаються до уваги колегією суддів на підставі вищевикладеного та у зв'язку з наступними правовими висновками Верховного Суду України (аналіз вих. № 93/0/54-13 від 01.11.2013р. деяких питань застосування судами законодавства про право власності при розгляді цивільних справ):

Об'єктами права власності є будь-які речі (майно). Річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов'язки (ст. 179 ЦК України). Майном, згідно із ст. 190 ЦК, як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.

До об'єктів нерухомого майна ЦК відносить житлові будинки, будівлі, споруди, інше нерухоме майно (статті 331, 376).

Разом з тим у ЦК, крім понять «нерухомість», «нерухоме майно», «об'єкт нерухомого майна» (п. 6 ч. 1 ст. 346, статті 350, 351), вживаються інші поняття, як-то: «об'єкт незавершеного будівництва» (ст. 331), «об'єкт будівництва» (статті 875, 876, 877, 879, 880, 881, 883), однак прямого визначення цих понять не міститься.

Враховуючи, що об'єкт будівництва завжди тісно пов'язаний із земельною ділянкою, на якій він зведений, і ніяк не може бути переміщений без знецінення та зміни його призначення, він повністю відповідає встановленим ст. 181 ЦК об'єктивним критеріям кваліфікації майна як нерухомого.

За змістом ст. 331 ЦК об'єктом незавершеного будівництва є нерухома річ в процесі створення, яка характеризується такими основними ознаками:

1)фізичне створення такої нерухомої речі розпочато, але не завершено, тобто не виконані усі передбачені проектно-звітною документацією роботи;

2)введення в експлуатацію такої нерухомої речі у встановленому законом порядку не здійснено;

3)право власності на таку нерухому річ, як закінчену будівництвом і введену в експлуатацію, не зареєстровано.

Разом з тим слід мати на увазі, що в окремих випадках поняття «об'єкт незавершеного будівництва» має інше визначення. Наприклад, згідно з абз. 4 ст. 1 Закону № 898-ІV для цілей іпотеки (ч. 1 ст. 575 ЦК) це поняття визначено як об'єкт будівництва, на який видано дозвіл на будівництво, понесенні витрати на його зведення, але його не прийнято в експлуатацію відповідно до закону.

Таким чином, об'єкт будівництва (об'єкт незавершеного будівництва) як правова категорія є тотожним поняттю, яке характеризує нерухоме майно в процесі його створення.

Практична необхідність визначення таких понять полягає в тому, що нерухомість належить до такої групи матеріальних речей, які набувають режиму об'єкта цивільних прав не лише в силу їх фізичного створення, а також у зв'язку з визнанням їх юридичного існування, яким для нерухомих речей є прийняття їх в експлуатацію і здійснення державної реєстрації (абз. 2, 3 ч. 2 ст. 331 ЦК).

При цьому нерухоме майно в процесі його будівництва (створення) фізично реально існує незалежно від факту прийняття його в експлуатацію та державної реєстрації. Ця новостворена річ має значну економічну цінність, у зв'язку з чим часто виникають питання щодо права на цю річ в процесі створення, тобто про право власності на об'єкт будівництва (об'єкт незавершеного будівництва).

В Законі України від 3 березня 1998р. № 147/98 «Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності» (статті 2, 7) об'єкти незавершеного будівництва прямо віднесені до об'єктів нерухомого майна.

З іншого боку, положеннями абз. 1 ч. 3 ст. 331 ЦК прямо передбачено, що до завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

Крім того, положення ч. 1 і ч. 2 ст. 5 Закону № 898-ІV досить чітко розмежовують поняття «нерухоме майно» і «об'єкт незавершеного будівництва».

Закріплюючи у абз. 1 ч. 3 ст. 331 ЦК положення про право власності особи на матеріали, обладнання тощо, використані в процесі будівництва, ні сам ЦК (ст. 876), ні інші законодавчі акти (абз. 3 ч. 4 ст. 3 Закону України від 17 липня 1999р. № 997-ХІV «Про концесії», статті 1, 12 Закону України від 14 вересня 2000р. № 1953-ІІІ «Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва» (далі - Закон № 1953-ІІІ)) не виключають можливості існування будь-яких прав на сам об'єкт будівництва як такий, навіть навпаки, прямо вказують на те, що об'єкт будівництва (об'єкт незавершеного будівництва) є об'єктом права власності.

За таких обставин, з урахуванням положень ч. 1 ст. 181 ЦК щодо означення нерухомої речі, не можна дійти висновку, що положення абз. 1 ч. 3 ст. 331 ЦК відносять об'єкт незавершеного будівництва (як сукупність будівельних матеріалів) до нерухомих речей, оскільки будь-який об'єкт незавершеного будівництва нерозривно пов'язаний із землею.

Більш того, положення абз. 2 ч. 3 ст. 331 ЦК допускає за певних умов реєстрацію права власності на об'єкт незавершеного будівництва, що перетворює його в повноцінний об'єкт нерухомості для цілей цивільного обороту.

Таким чином, об'єкт незавершеного будівництва є значною економічною цінністю, незалежно від того, зареєстровано на нього право чи ні та чи існують взагалі передбачені абз. 2 ч. 3 ст. 331 ЦК умови для такої реєстрації.

До того ж, з юридичного погляду, процес будівництва є процесом втрати будівельними матеріалами і конструкціями своєї ідентичності, певного фізичного стану (наприклад цемент, цегла, пісок і под.. - як окремі інгредієнти), внаслідок чого право власності на будівельні матеріали і конструкції, використані в процесі будівництва, як окремі рухомі речі припиняється (ст. 349 ЦК).

Також слід мати на увазі, що економічна цінність об'єкта будівництва не вичерпується лише вартістю будівельних матеріалів, використаних в процесі будівництва, сюди входить також вартість проектування будівельних робіт, оплати певних дозвільних процедур та виготовлення документації, вартість послуг з охорони, страхування, транспортування та інше.

Виходячи з аналізу вищезазначених нормативних актів та враховуючи характерні ознаки незавершеного будівництва, слід визначити, що об'єкт будівництва (об'єкт незавершеного будівництва) є нерухомою річчю особливого роду: фізичне створення такої нерухомої речі розпочато, однак не заершено. Відносно такої речі можливо встановлення будь-яких суб'єктивних майнових, а також зобов'язальних прав, у випадку та в порядку, встановлених актами цивільного законодавства.

При вирішенні питання про виникнення, зміну та припинення суб'єктивних цивільних прав стосовно об'єкта незавершеного будівництва слід враховувати особливості та обмеження, встановлені законодавчими актами.

Зазначений висновок підтверджується також положеннями ч. 1 ст. 1 Закону № 1952-IV, відповідно до якого державна реєстрація прав на об'єкт незавершеного будівництва та їх обтяжень у випадках, установлених законом, проводиться у порядку, визначеному цим Законом, з урахуванням особливостей правового статусу такого об'єкта.

За загальним правилом право власності на об'єкт незавершеного будівництва як такий виникає безпосередньо в силу закону - ч. 2 ст. 331 ЦК та ст. 876 ЦК, коли в процесі будівництва використані будматеріали, конструкції і вироби, незалежно від їх кількості, складу і їх співвідношення.

Тобто, якщо в процесі зведення об'єкта будівництва на відведеній для цього земельній ділянці буде викопаний лише котлован, то об'єкт будівництва відсутній, оскільки ніякої матеріальної цінності окремо від земельної ділянки ще не створено. Якщо ж в цьому котловані буде закладено фундамент або навіть забиті палі, то об'єкт будівництва як річ існує.

При цьому слід враховувати таку особливість об'єкта будівництва як його динамічність (змінюваність) (за нормальних господарських умов), оскільки в кожний наступний момент в процесі будівництва його обсяги, фізичні характеристики і вартість затрачених ресурсів (робіт, будматеріалів, конструкцій тощо) змінюється - як правило, зростає.

8) Колегія суддів також погоджується із доводами апелянта, що фактична вартість майна боржника при продажу на аукціоні була занижена, що вказує на неналежне виконання ліквідатором своїх обов'язків та суттєво порушує майнові інтереси кредиторів.

Згідно ст. 41 Закону до повноважень ліквідатора входить проведення оцінки майна банкрута. Статтею 43 Закону визначено, що майно, яке підлягає реалізації у ліквідаційній процедурі, оцінюється ліквідатором. Під час продажу майна банкрута на аукціоні вартість майна, що визначається ліквідатором, є початковою вартістю. Стаття 44 того ж Закону передбачає, що після проведення інвентаризації та оцінки майна ліквідатор здійснює продаж майна банкрута.

Згідно ст. 57 Закону початкова вартість майна визначається арбітражним керуючим. Початкова вартість підлягає зазначенню у договорі на проведення аукціону. У разі наявності обґрунтованих сумнівів щодо визначеної арбітражним керуючим початкової вартості майна комітет кредиторів або окремий кредитор чи власник майна боржника можуть звернутися до господарського суду з клопотанням про проведення незалежної оцінки. Господарський суд своєю ухвалою може призначити незалежну оцінку майна боржника за рахунок зацікавлених кредиторів (кредитора), що здійснюється у порядку, визначеному Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

Таким чином, Закон передбачає можливість ліквідатора замовити проведення оцінки майнових активів професійному оцінщику. У матеріалах справи (т. 4 а.с. 160-187) є Звіт від 13.02.2015р. про незалежну оцінку земельної ділянки та майнових прав на об'єкт незавершеного будівництва, виконаний оцінювачем ОСОБА_13 на замовлення ТОВ «ФФС» в особі ліквідатора Пояркова В.О. Під об'єктом оцінки оцінювач вказує як земельну ділянку, так і майнові права. Але у висновку за даним звітом вже зазначена тільки земельна ділянка вартістю 11 058 750грн. без висновку про вартість майнових прав банкрута, які також були предметом оцінювання. При дослідженні текстового змісту вказаного Звіту оцінювача ОСОБА_13 колегією суддів була встановлена повна відсутність будь-яких дій оцінювача, направлених на проведення оцінки майнових прав банкрута. Усі виконані оцінювачем роботи та зазначені характеристики, методичні підходи стосуються виключно земельної ділянки. За таких обставин колегія суддів ставиться критично до пояснень ліквідатора у судовому засіданні про допущену описку оцінювачем у висновках щодо відсутності оцінки вартості майнових прав. Фактична відсутність відомостей про один з об'єктів оцінювання вказує не на описку, а на неналежне виконання оцінювачем своєї роботи.

Вказані обставини не завадили ліквідатору виставити на аукціон 12.05.2015р. для продажу земельну ділянку та майнові активи одним лотом загальною вартістю 11 058 750грн. Тобто, відбувся продаж земельної ділянки та майнових прав за ціною тільки однієї земельної ділянки, а майнові права були продані покупцю без визначення їх вартості, що фактично означає безоплатно.

Вказані дії ліквідатора не відповідають вимогам ст. 44 ч. 1 Закону, яка містить припис, що вибір способів продажу активів здійснюється ліквідатором з метою забезпечення його відчуження за найвищою ціною.

Згідно ст. 49 Закону продаж майна боржника в провадженні у справі про банкрутство здійснюється в порядку, встановленому цим Законом, шляхом проведення торгів у формі аукціону. Суб'єктами аукціону є його замовник, організатор та учасники. Замовником є ліквідатор, призначений господарським судом у порядку, встановленому цим Законом. Організатором аукціону є визначена замовником фізична або юридична особа, що має ліцензію на проведення торгів і з якою замовник аукціону уклав договір на проведення аукціону.

Вказаними суб'єктами аукціону (замовником в особі ліквідатора, організатором в особі Товарної Біржі «Електронні торги України» в особі філії у м. Одеса та покупцем в особі ТОВ «Фонд сприяння добудові») при проведенні продажу майна банкрута було реалізовано майнові права на окремі приміщення в об'єкті будівництва без визначення їх початкової вартості, тобто на безоплатній основі, що суттєво суперечить вимогам Закону та майновим інтересам кредиторів у даній справі про банкрутство.

Відповідно до частини 3 статті 55 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" результати аукціону, проведеного з порушенням вимог закону, можуть бути визнані в судовому порядку недійсними. Визнання результатів аукціону недійсними тягне за собою визнання недійсним укладеного з переможцем договору купівлі-продажу.

Із матеріалів справи вбачається (т. 6, а.с. 142-143), що між замовником в особі ліквідатора банкрута та покупцем в особі ТОВ «Фонд сприяння добудові» був укладений договір купівлі-продажу майнового права підприємства-банкрута від 15.05.2015р. (на підставі протоколу про результати проведення аукціону № 12/05-15 від 12.05.2015р.), де предметом продажу були дві одиниці майна, а саме: земельна ділянка та майнові права, вартість проданого майна визначена шляхом аукціону та становить 11 114 043,75грн.

За таких обставин результати аукціону та договір купівлі-продажу слід визнати недійсними в судовому порядку згідно ст. 55 Закону в межах справи про банкрутство.

Також , згідно інформаційної довідки № 52118134 від 27.01.2016р. з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, сформованої на запит судді Одеського апеляційного господарського суду Богатиря К.В., за ТОВ «Фонд сприяння добудові» на підставі свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, серія та номер 841, виданий 20.05.2015р. приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, було зареєстроване право власності на вищевказану земельну ділянку (інформаційна довідка долучена до матеріалів даної справи).

З метою відновлення порушеного права банкрута щодо права власності на земельну ділянку, яке існувало до проведення незаконного її відчуження, внаслідок визнання судом недійсними результатів аукціону та договору купівлі-продажу слід скасувати свідоцтво на право власності земельною ділянкою за ТОВ «Фонд сприяння добудові».

Висновки суду першої інстанції стосовно можливості затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу, ліквідації банкрута як юридичної особи та припинення провадження у справі, недостатності майна боржника для погашення вимог кредиторів колегія суддів вважає передчасними та помилковими, які не засновані на обставинах у даній справі. З цих підстав оскаржувана ухвала господарського суду в цій частині підлягає скасуванню, а справа направленню до господарського суду для розгляду в іншому складі суддів на стадію проведення ліквідаційної процедури.

У зв'язку із допущеними порушеннями вимог Закону, що привело до неналежного виконання повноважень, та заподіяло майнову шкоду інтересам забезпеченого кредитора у даній справі, слід усунути арбітражного керуючого Пояркова В.О. від виконання повноважень ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «ФФС» з призначенням іншого ліквідатора за пропозицією комітету кредиторів (рішення, протокол № 7 від 18.11.2015р., т. 6 а.с. 59-66). На думку колегії суддів кандидатура арбітражного керуючого Бєлової Олени Анатоліївни, свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) НОМЕР_3, видане 30.04.2013р., в повній мірі відповідає усім вимогам Закону для призначення її ліквідатором банкрута (відповідні документи є в матеріалах справи).

З врахуванням вищевикладеного, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, ухвала господарського суду Одеської області від 14.12.2015р. - частковому скасуванню з прийняттям в цій частині нового рішення.

Керуючись ст.ст. 99, 101-106 ГПК України, Одеський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» задовольнити частково.

Скасувати пункти 1, 3, 4, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13 ухвали господарського суду Одеської області від 14.12.2015р.

Пункти 2 та 5 ухвали господарського суду Одеської області від 14.12.2015р. залишити без змін.

Заяву Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» від 01.12.2015р. (вх.3-2040/15 від 02.12.2015р.) про визнання результатів публічних торгів недійсними задовольнити.

Визнати недійсними результати аукціону з продажу майна Товариства з обмеженою відповідальністю «ФФС» (65009, Одеська область, м. Одеса, вул. Піонерська, буд. 11, каб. № 29, код ЄДРПОУ 33507295), який проведено Товарною Біржою «Електронні торги України» в особі Філії Товарної Біржі «Електронні торги України» в м. Одеса від 12.05.2015р. (протокол про результати проведення аукціону № 12/05-15 від 12.05.2015р.), а саме майна № 1 - земельна ділянка, розміром 0,9375га, кадастровий номер 51101137500:51:003:0260, місцезнаходження: м. Одеса, вул. Генуезька, 1 та майно № 2 - майнові права на нерухомість, представлені майновими правами на об'єкт незавершеного будівництва - житловий комплекс з паркінгом, передбачуваною загальною площею 37 631,69м.кв., а саме майнові права на житлові квартири, паркінги (машиномісця) та приміщення під офіси згідно з переліком, місцезнаходження: м. Одеса, вул. Генуезька, 1.

Визнати недійсним договір купівлі - продажу майнового права підприємства - банкрута від 15.05.2015р., що укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФФС» (65009, Одеська область, м. Одеса, вул. Піонерська, буд. 11, каб. № 29, код ЄДРПОУ 33507295) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фонд сприяння добудові» (код ЄДРПОУ 38437516, адреса: 65009, Одеська обл., м. Одеса, вул. Піонерська, 11, каб. 38), яким відчужено майно № 1 - земельна ділянка, розміром 0,9375га, кадастровий номер 51101137500:51:003:0260, місцезнаходження: м. Одеса, вул. Генуезька, 1 та майно № 2 - майнові права на нерухомість, представлені майновими правами на об'єкт незавершеного будівництва - житловий комплекс з паркінгом, передбачуваною загальною площею 37 631,69м.кв., а саме майнові права на житлові квартири, паркінги (машиномісця) та приміщення під офіси згідно з переліком, місцезнаходження: м. Одеса, вул. Генуезька, 1.

Скасувати свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, серія та номер: 841, видане 20.05.2015, видавник: Савченко С.В., приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу про право власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Фонд сприяння добудові», код ЄДРПОУ 38437516, на земельну ділянку з кадастровим номером 51101137500:51:003:0260, площею 0,9375га, цільове призначення: для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що знаходиться за адресою: Одеська область, м. Одеса, вулиця Генуезька, земельна ділянка 1.

Усунути арбітражного керуючого Пояркова В.О. від виконання повноважень ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «ФФС» у зв'язку з неналежним виконанням обов'язків.

Призначити ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю «ФФС» арбітражного керуючого Бєлову Олену Анатоліївну, свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) НОМЕР_3, видане 30.04.2013р.

Зобов'язати арбітражного керуючого Пояркова В.О. протягом п'яти днів передати, а арбітражного керуючого Бєлову О.А. прийняти за актом прийому - передачі майнові активи, документацію, печатки та штампи банкрута.

Матеріали справи направити до господарського суду Одеської області на стадію ліквідаційної процедури.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Касаційні скарги на постанови (ухвали) апеляційного господарського суду подаються в порядку, передбаченому ст. 107 ГПК України, з урахуванням особливостей, встановлених ч. 3 ст. 8 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Головуючий К.В. Богатир

Судді : О.Ю. Аленін

В.Т. Пироговський