ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" січня 2016 р.

Справа № 922/691/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Шарко Л.В.

при секретарі судового засідання Васильєвой Л.О.

розглянувши справу

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімтек-Імпекс", м. Одеса

до

Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче об'єднання "Східбуд", м. Харків

про

стягнення 784160,76 грн.

за участю представників сторін:

позивача - Савенко І.М.,

відповідача - Пекареніна О.М.,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Харківської області від 20.04.2015 року, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 15.06.2015 року, у задоволенні позову відмовлено у зв'язку з необґрунтованістю позовних вимог.

Постановою Вищого господарського суду України від 27.10.2015 року касаційну скаргу ТОВ "Хімтек-Імпекс" задоволено, рішення господарського суду Харківської області від 20.04.2015 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 15.06.2015 року у справі №922/691/15 скасовано з передачею справи на новий розгляд до господарського суду Харківської області.

На підставі протоколу автоматизованої системи документообігу суду від 10.11.2015 року справу призначено для розгляду судді Шарко Л.В.

У судовому засіданні 25.01.2016 року представник позивача надав суду клопотання про зменшення розміру позовних вимог до суми 784160,76 грн.

Суд, дослідивши клопотання та додані до нього документи, вислухавши представника позивача, а також враховуючи те, що, відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог, а до початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви, приймає надане клопотання до провадження та задовольняє його і продовжує розгляд справи з його урахуванням.

У судовому засіданні 25.01.2016 року представник відповідача надав суду письмові пояснення по справі. Надані пояснення досліджені судом та долучені до матеріалів справи.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.

14 квітня 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Хімтек-Імпекс" (далі - Покупець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково - виробниче об'єднання "Східбуд" (далі - Продавець, відповідач) було укладено договір купівлі - продажу № 14/04-ВП. Предметом даного договору виступав пневмотранспортер ПТ50-У (далі - Товар) та комплектуючі до нього, що відображені в п. 1.1. вищевказаного договору.

Продавець був повідомлений про мету придбання пневмотранспортера - транспортування соди кальцинованої та про необхідні Покупцеві якісні характеристики товару, що мали забезпечити транспортування дрібних сипучих речовин. Даний факт підтверджується в інформаційному листі ТОВ "НВО "Східбуд" до договору № 14/04-ВП від 14.04.2014 року.

Сторони погодили, що товаром є пневмотранспортер універсальний ПТ-50У - 1 штука, вартістю з ПДВ 190800 грн.; коліно 90 гр. - 2 штуки вартістю з ПДВ 940 грн.; насадка для збору з бортів - 1 шт. вартістю з ПДВ 1300 грн.; хомут d=160 - 2 штуки вартістю з ПДВ 420 грн.; поставка з навчанням і пусконалагодженням вартістю з ПДВ 8600 грн.

Загальна сума договору з урахуванням ПДВ складає 202060 грн.

Відповідач передав на виконання вищевказаного договору пневмотранспортер ПТ 50-У, що підтверджується видаткової накладною № 288 від 25.04.2014 року. Товар було доставлено Продавцем, який провів установку та пусконалагоджування, що підтверджується актом про надання послуг № 288 від 25.04.2014 року.

Листом від 29.05.2014 року №101 позивач повідомив відповідача про поломку пневмотранспортеру універсального ПТ-50У та просив відповідача направити наладчика обладнання. Факт отримання відповідного листа відповідачем не заперечується.

У відповідь на вказаний лист відповідач листом від 03.06.2014 року №1 повідомив позивача про те, що обумовлене договором обладнання першочергово було придбано відповідачем у ПП "Алексзернотехніка", гарантійні зобов'язання якого тривають 6 місяців з дати передачі обладнання відповідачу. У зв'язку з викладеними обставинами відповідач звернувся до ПП "Алексзернотехніка" з питань поломки обладнання.

У свою чергу, ПП "Алексзернотехніка" листом від 11.08.2014 року №58 повідомило позивача про придбання у нього відповідачем пневмотранспортера ПТЗ-50, а не ПТ-50У, як визначено в договорі купівлі-продажу, а також про неможливість стабільної подачі кальцинованої соди у вигляді порошку пневмотранспортером ПТЗ-50 внаслідок особливостей його конструкції.

Позивач направив на адресу відповідача претензію від 07.08.2014 року №134, в якій повідомив останнього про відмову від товару та вимагав повернення коштів, сплачених за обладнання, відшкодування збитків, спричинених поставкою неякісного товару. Окрім того, позивач посилався на отримання ним інформації про відсутність обладнання моделі ПТ-50У, що передбачена в договорі купівлі-продажу, як такої.

За результатом врегулювання відносин за вказаною вище претензією між позивачем та відповідачем було укладено договір про відшкодування вартості товару від 22.09.2014 року №22/09-2014.

Відповідно до п.1.1 договору про відшкодування вартості товару відповідач поставив позивачу неякісне обладнання, яке було передано відповідно до договору купівлі-продажу від 14.04.2014 року №14/04-ВП, що мало наслідком неможливість виконання позивачем дій, пов'язаних з використанням предмету договору (пневмотранспортеру ПТ-50У (ПТЗ-50)).

Пункти 1.2, 1.4, 2.1 договору про відшкодування вартості товару свідчать про досягнення домовленості сторін про те, що відповідач зобов'язується відшкодувати позивачу грошові кошти за товар в сумі 202060,00 грн. внаслідок неможливості подальшого використання неякісного предмету договору купівлі-продажу.

Згідно з п.3.2 договору про відшкодування вартості товару відповідач здійснює розрахунок за неякісний товар, а позивач повертає неякісне обладнання та усі комплектуючі до нього до 30.10.2014 року.

Після відшкодування коштів, вказаних в даному договорі, строк договору купівлі-продажу закінчується (п.1.3 договору про відшкодування вартості товару).

На виконання умов договору про відшкодування вартості товару, 30.10.2014 року відповідач повернув позивачу сплачені за товар, обумовлений договором купівлі-продажу, грошові кошти в сумі 202060,00 грн. (платіжне доручення від 30.10.2014 року №3451 на суму 202060,00 грн.

Позивач просить суд стягнути з відповідача збитки, спричинені йому внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо асортименту та якості товару за договором купівлі-продажу, у розмірі (з урахуванням заяв про зменшення розміру позовних вимог) 784160,76 грн. та які складаються з:

- оплати простою вагонів на залізничній станції "Вадул-Сірет" в розмірі 518112,86 грн.;

- витрат на придбання упаковки "біг-бег" для фасування соди кальцинованої в сумі 135325,4 грн.;

- витрат на придбання нового транспортера ПТЗ-25 в сумі 78000 грн.;

- витрат на відрядження працівників для вирішення питань функціонування придбаного у відповідача обладнання в сумі 29912,51 грн.;

- витрат на ремонт та покупку комплектуючих для ПТЗ-50 в сумі 22810,00 грн.

Згідно з ч.1 ст.623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Відповідно до ч.1 ст.224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

У відповідності до ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) порушення боржником зобов'язання, що випливає з договору; 2) збитків та їх розміру; 3) причинного зв'язку між порушенням стороною зобов'язання, що випливає з договору, та збитками; 4) вини порушника зобов'язання. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що порушення боржником договірного зобов'язання є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такого порушення.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Судом встановлено, що між сторонами виник спір щодо відшкодування збитків, завданих порушенням господарського зобов'язання, що випливає з договору купівлі-продажу від 14.04.2014 року, а саме: внаслідок поставки товару неналежної якості та з порушенням вимог щодо асортименту товару, в зв'язку з чим спірні правовідносини регулюються ст. ст.22, 614, 623 ЦК України та ст. ст. 224, 225, 226 ГК України.

Згідно з ч. ч.1, 2 ст. 673 ЦК України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується. Якщо продавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети.

Як зазначалося вище, відповідач був повідомлений про мету придбання пневмотранспортера - транспортування соди кальцинованої та про необхідні Покупцеві якісні характеристики товару, що мали забезпечити транспортування дрібних сипучих речовин. Даний факт підтверджується в інформаційному листі ТОВ "НВО "Східбуд" до договору № 14/04-ВП від 14.04.2014 року.

Відповідно до ч. ч. 2,3 ст. 678 ЦК України, у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: 1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару. Якщо продавець товару неналежної якості не є його виготовлювачем, вимоги щодо заміни, безоплатного усунення недоліків товару і відшкодування збитків можуть бути пред'явлені до продавця або виготовлювача товару.

Згідно зі ст.679 ЦК України продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту. Якщо продавцем надані гарантії щодо якості товару, продавець відповідає за його недоліки, якщо він не доведе, що вони виникли після його передання покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили.

З п.4.1 договору купівлі-продажу від 14.04.2014 року №14/04-ВП вбачається надання продавцем гарантій щодо якості та надійності товару, що постачається, протягом 12 місяців з дати його отримання.

Відповідно до ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Розглядаючи вимогу позивача про стягнення з відповідача 518112,86 грн. за простій вагонів, суд виходив з наступного.

Позивач не зміг вчасно розвантажити вагони із содою кальцинованою, що була привезена насипом, у зв'язку з поставкою відповідачем обладнання не в асортименті. На залізничну станцію "Вадул-Сирет" було доставлено 1057,760 тон кальцинованої соди, що підтверджується формою електронного декларування МД-2 від 12.05.2014 року № 3943, МД-2 від 12.05.2014 року № 3942, МД-2 від 12.05.2014 року №3940.

Щодо збитків, що завданих нарахуванням додаткових зборів ТОВ ТЕП "Галтранс". Загальна сума вказаних збитків складає 311913, 76 грн. та складається із наступних частин: 90527, 88 грн. - додаткові збори по станції "Вадул-Сірет" Львівської залізниці. Вказані додаткові збори нараховані через надмірний простій вагонів на станції, що стало наслідком неможливості їх розвантажити, через поставку товару не в асортименті відповідачем; 153113, 76 грн. - нарахування позивачеві оплати за користування іноземними вагонами, що знаходились на станції "Вадул-Сірет" та не могли тривалий час бути розвантажені, через поставку товару не в асортименті Відповідачем; 68271, 12 грн. - плата за зберігання вантажу на станції "Вадул-Сірет". Вказане зберігання було понаднормове, тому що вагони на станції "Вадул-Сірет" не могли тривалий час бути розвантажені, через поставку товару не в асортименті відповідачем.

Надання вказаних послуг підтверджується актом виконаних робіт і звірки взаєморозрахунків згідно договору транспортного експедирування № 4/2014 від 06.05.2014 року укладеного між ТОВ ТЕП "Галтранс" та позивачем, що датований 30.05.2014 року, а також актом виконаних робіт і звірки взаєморозрахунків згідно договору транспортного експедирування № 4/2014 від 06.05.2014 року укладеного між ТОВ ТЕП "Галтранс" та позивачем, що датований 30.06.2014 року.

Таким чином, сума збитків позивача за простій вагонів на станції "Вадул-Сірет", що нарахована експедитором ТОВ ТЕП "Галтранс" становить 311912, 76 грн.

Крім того, позивач транспортував соду кальциновану з Румунії залізничним транспортом. Експедитором в даному перевезенні виступало SRL "LIANT" згідно договору 07/01/2014 від 23.01.2014 року. Залізничні вагони для перевезення вантажу були орендовані в АТ "Румунська залізнична група" (або ж "GFR"). Коли вагони прибули на станцію "Вадул-Сірет", навантажені товаром, а транспортер, що поставив відповідач, виявився непридатним транспортувати соду кальциновану, через невідповідність моделі, румунські вагони тривалий час очікували розвантаження. Під час цього очікування SRL "LIANT" була нарахована плата за простій вагонів.

Загальна сума оплати простою становить 12 799, 45 євро. Вказана сума була сплачена SRL "LIANT" двома платежами:- перший платіж склав 3 645, 00 євро, що підтверджується протоколом № 1 від 24.06.2014 року; останнє направлення коштів на користь SRL "LIANT" було проведено 24.06.2014 року, згідно платіжного доручення в іноземній валюті № 199 від 24.06.2014 року.

Таким чином, датою вказаної оплати було 24.06.2014 року. 24.06.2014 року офіційний курс євро до української гривні, по даних Національного банку України становив 16. 16 84 49 гривень за 1 євро.

Враховуючи положення ч. 2 ст. 533 ЦК України, оскільки зобов'язання по оплаті було виконано в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу. Сума, що була сплачена в гривневому еквіваленті дорівнює 58 933, 90 грн.:

- другий платіж склав 915445, 00 євро, та був компенсований шляхом списання коштів, що підтверджується протоколом № 2 від 28.06.2014 року. Направлення коштів на користь SRL "LIANT" було проведено 27.06.2014 року згідно платіжного доручення в іноземній валюті № 205 від 27.06.2014 року. Таким чином, датою вказаної оплати було 27.06.2014 року. 27.06.2014 року офіційний курс євро до української гривні, по даних Національного банку України становив 16,086845 гривень за 1 євро.

Враховуючи положення ч. 2 ст. 533 ЦК України, оскільки зобов'язання по оплаті було виконано в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу. Сума, що була сплачена в гривневому еквіваленті дорівнює 147 266, 20 грн.

Отже, загальні збитки, що поніс позивач, оплачуючи простій румунських вагонів експедитору SRL "LIANT" становить 206 200, 10 грн.

Таким чином, враховуючи викладене, суд вважає вимогу позивача про стягнення з відповідача 518112,86 грн. за простій вагонів обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат на покупку упаковки "біг-бег", суд зазначає наступне.

Позивач закупив соду кальциновану без упаковки, насипом, вважаючи, що відповідач поставить потрібну модель товару, і тоді буде можливо перевантажити товар в українські вагони, не упаковуючи його. Втім, відповідачем був поставлений товар не тої моделі, що була обумовлена в договорі і внаслідок цього позивач не зміг перевантажити товар насипом в інший вагон, не купуючи для нього упаковку. Внаслідок цього позивач був змушений використати вже наявну упаковку та придбати нову упаковку "біг - бег" (поліпропіленові мішки, об'єм по 1 метричній тоні), для того, щоб розфасувати товар та доставити покупцям автомобільним транспортом. Також позивач наголошує на тому, якби до покупки транспортера у відповідача він завозив соду кальциновану фасовану в упаковку "біг - бег", що надавалась заводом виробником. І лише розрахунок того, що транспортер, що був поставлений відповідачем, виконає своє завдання, спонукав позивача придбати соду кальциновану насипом. Але через поставку відповідачем товару не в асортименті позивач не зміг транспортувати соду насипом та був змушений придбати упаковку "біг - бег". Вартість використаної та придбаної упаковки "біг - бег" становить:

- ТОВ "Техпром ЛТД" - 45 509, 40 грн. (видаткові накладні № РН - 0000302 від 31.05.2014 року та № РН - 0000318 від 06.06.2014 року. Кошти сплачено згідно платіжних доручень № 75 від 29.05.2014 року, № 79 від 30.05.2014 року, № 94 від 05.06.2014 року, № 128 від 06.06.2014 року);

- ФОП Войціцький Д. І. - 24 816, 00 грн. (видаткові накладні № РН - 0000042 від 29.05.2014 року, РН - 0000052 від 14.06.2014 року. Кошти сплачено згідно платіжних доручень № 116 від 29.05.2014 року, № 168 від 18.06.2014 року);

- ТОВ "Укрбег" - 65 000, 00 грн. (видаткові накладні № 95 від 12.05.2014 року, № 69 від 12.05.2014 року, № 83 від 24.06.2014 року. Кошти сплачено згідно платіжного доручення № 49 від 12.05.2014 року, № 37 від 05.05.2014 року, №311 від 15.07.2014 року, № 276 від 09.07.2014 року, № 262 від 07.07.2014 року, № 239 від 03.07.2014 року, № 192 від 24.06.2014 року, № 692 від 06.10.2014 року, № 533 від 05.09.2014, № 446 від 19.08.2014 року, № 370 від 29.07.2014 року, № 351 від 23.07.2014 року).

Загальна вартість придбання упаковки "біг - бег" (поліпропіленових мішків) становить 135325, 40 грн. та ця сума підлягає стягненню з відповідача, а позовні в цій частині підлягають задоволенню.

Заявляючи вимогу про стягнення з відповідача 78000,00 грн. збитків, викликаних покупкою ПТЗ-25 позивач виходив з наступного. Коли позивач зрозумів, що поставлений йому відповідачем товар не може транспортувати соду кальциновану, він був змушений звернутись до виробника товару ПП "Алексзернотехніка" для придбання іншого транспортеру - ПТЗ - 25, що міг транспортувати соду кальциновану, та здійснювати розвантаження вагонів і подальше перевантаження соди кальцинованої. Позивач зауважує, що якби відповідач виконав свої зобов'язання щодо поставки товару правильної моделі, необхідності в покупці ПТЗ - 25 не виникло б. Вартість ПТЗ - 25 склала 78 000, 00 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН - 0000024 від 30.05.2014 року. Кошти за ПТЗ 25 були сплачені платіжним дорученням № 70 від 27.05.2014 року, в розмірі 40 000, 00 грн. та 38 000, 00 грн. позивач ще має сплатити, і це також відноситься до збитків, відповідно до положень ст. 22 УК України.

Втім, суд не вбачає підстав для задоволення позову в цій частині, оскільки, як слідує з Листа №58 від 11.08.2014 року ПП "Алексзернготехніка" останнє виготовляє пневматичні транспортери для зернових типу ТПЗ та їх модифікації, відповідно до Технічних умов ТУ 20.3-36360520-001:2011, виданих ДП "Кіровоградський регіональний центр стандартизації та сертифікації" Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 09.02.2012 року. Відповідно до ТУ, транспортери пневматичні для зернових призначені для транспортування по трубопроводах зерна пшениці, соняшнику, гречки, рису, гороху, та інших зернових культур у повітряному потоці. Стабільна подача кальцинованої соди у вигляді порошку, пневматичним транспортером зернових будь-якої потужності та модифікації у тому числі і ПТЗ-50 є технічно неможливою внаслідок особливостей його конструкції.

Отже, позивачем був придбаний ПТЗ-25, який є пневматичним транспортером зернових та за допомогою якого технічно неможлива подача кальцинованої соди внаслідок особливостей його конструкції, а тому суд відмовляє в задоволенні позову в цій частині, оскільки позивачем не доведена необхідність придбання такого транспортеру.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача 22810,00 грн. витрат понесених на ремонт та покупку комплектуючих для ПТЗ-50, обґрунтовуючи вимогу тим, що ПТЗ - 50 при введенні в експлуатацію, внаслідок непридатності для цілей покупки, зламався. Ремонт коштував 6500, 00 грн. Кошти сплачені платіжним дорученням № 690 від 06.10.2014 року. Даний факт підтверджується актом здачі прийняття - робіт № ОУ 0000004 від 30.09.2014 року. Крім того, комплектуючі вказаного транспортера також виявились неякісними та зламались. їх заміна коштувала 16 310, 00 грн. Кошти сплачені платіжним дорученням № 777 від 24.10.2015 року. Вказані дані підтверджуються видатковими накладними № РН - 0000039 від 30.09.2014 року та № РН - 00044/А від 24.10.2014 року.

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, дійшов висновку про задоволення позову в цій частині позовних вимог.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 29912,51 грн. витрат понесених позивачем на відрядження працівників підприємства позивача в с. Черепківці Глибоцього району Чернівецької області для вирішення ситуації з непрацездатністю ПТЗ-50. На підтвердження вимог надав суду наказ про відрядження № 6/1 від 05.05.2014 року та наказ № 7/1 від 12.05.2014 року, наказ про відрядження № 6/2 від 05.05. 2014 року, № 7/2 від 12.05.2014 року, № 8/1 від 26.05.2014 року та №9/1 від 02.06.2014 року. Таким чином, зважаючи на вищевикладене, позивач поніс витрати спрямовані на забезпечення проживання, харчування та оплати палива для автотранспорту своїх працівників, що були направлені у відрядження. Загальна сума витрат становить 29912,51 грн. та ця сума підлягає стягненню з відповідача.

Отже, підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення позову в частині стягнення з відповідача на користь позивача:

- оплати простою вагонів на залізничній станції "Вадул-Сірет" в розмірі 518112,86 грн.;

- витрат на придбання упаковки "біг-бег" для фасування соди кальцинованої в сумі 135325,4 грн.;

- витрат на відрядження працівників для вирішення питань функціонування придбаного у відповідача обладнання в сумі 29912,51 грн.;

- витрат на ремонт та покупку комплектуючих для ПТЗ-50 в сумі 22810,00 грн.

В частині позовних вимог про стягнення з відповідача витрат на придбання нового транспортера ПТЗ-25 в сумі 78000 грн. суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову в цій частині.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по оплаті судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Східбуд" (61166, м. Харків, пр. Леніна, 36, код ЄДРПОУ 38158516) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімтек-Імпекс" (м. Одеса, вул. Академіка Вільямса, 86, код ЄДРПОУ 38573053) збитки завдані поставкою товару не в асортименті та неналежної якості в сумі 706160,76 грн. та 14123,22 грн. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті позову - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного господарського суду через господарський суд Харківської області протягом десяти днів з дня підписання повного рішення, відповідно до статті 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 01.02.2016 р.

Суддя

Л.В. Шарко