Ухвала

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2016 року м. Київ

Вищий спеціалізований суд України

з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі колегії:

головуючогоОСОБА_1 ,суддів:ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,прокурораОСОБА_5 ,

розглянувши в судовому засіданні кримінальне провадження №42013020000000059 за касаційною скаргою прокурора на ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 16 червня 2015 року щодо

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки та жительки АДРЕСА_1 ,

обвинуваченої у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 240 КК України.

у с т а н о в и в:

У касаційній скарзі прокурор порушує питання про скасування ухвали апеляційного суду у зв`язку з істотним порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильним застосування закону України прокримінальну відповідальність. Стверджує, що суд безпідставно застосував ст. 48 КК України, оскільки наведені в ухвалі обставини несвідчать про зміну обстановки, внаслідок якої вчинене ОСОБА_6 діяння втратило суспільну небезпечність або вона сама перестала бути суспільно небезпечною особою. Просить призначити новий розгляд провадження у суді апеляційної інстанції. У доповненні до касаційної скарги прокурор наголошує на тому, що в порушення ст. 21 Кодексу України «Пронадра» ТОВ «Чубівське зерно» в особі ОСОБА_6 , так і не отримано спеціального дозволу на користування надрами, а отже з 2013 року по теперішній час продовжує незаконно видобувати корисні копалини підземні води, що свідчить про незмінність обстановки та суспільну небезпечність вчиненого нею кримінального правопорушення.

У запереченнях ОСОБА_6 , посилаючись на безпідставність доводів прокурора, викладених у касаційній скарзі, просить залишити скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без зміни. Також остання вказала про те, що 30 червня 2015 року її було звільнено з посади директора ТОВ «Чубінське зерно» згідно п.1 ст. 36 КЗпП.

Вироком Котовського міськрайонного суду Одеської області від10лютого 2015 року ОСОБА_6 засуджено за ч. 2 ст. 240 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 400 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 6800 грн.

Апеляційний суд Одеської області ухвалою від 16 червня 2015 року задовольнив клопотання ОСОБА_6 і скасував вирок місцевого суду щодо засудженої за ч. 2 ст. 240 КК України, а кримінальне провадження закрив на підставі ст. 48 КК України.

Органом досудового розслідування ОСОБА_6 обвинувачувалася втому, що вона будучи директором «Чубівське зерно», тобто службовою особою юридичної особи приватного права, знаходячись в приміщені товариства в с. Мардарівці Котовського району Одеської області в період з01 січня 2012 року по 25 жовтня 2013 року, у порушення вимог статей 19, 21, 23 Кодексу України про надра, статей 4649 та п. 9 ст. 44 Водного кодексу України, ч. 4 ст. 68, ст. 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» умисно без наявності дозволу наспеціальне водокористування та користування надрами здійснювала незаконне видобування корисних копалин підземних вод загальним об`ємом 2005 м? з артезіанських свердловин № 4265/1780, № б/н НОМЕР_1 , якізнаходяться на території сіл Мардарівки та Чубівки Котовського району Одеської області, які належали ТОВ «Чубівське зерно» на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно НОМЕР_2 .

Незаконно добуті корисні копалини підземні води директор ТОВ«Чубівське зерно» ОСОБА_6 використовувала на господарсько-питні та виробничі потреби, а саме на виробничі процеси сільського господарства (використання води на складах під час отруєння насіння хімічними засобами для захисту від хвороб насіння, вапнування складських приміщень), для миття приміщень підприємства ТОВ «Чубівське зерно», миття автотранспорту, заправки води до ємкості пожежної машини.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12 грудня 1994 року № 827 «Про затвердження переліку корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення» питні (для централізованого танецентралізованого водопостачання), промислові та підземні води відносяться до корисних копалин загальнодержавного значення.

У результаті протиправних дій з боку директора ТОВ «Чубівське зерно» ОСОБА_6 державі спричинено шкоду на суму 115000 грн.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора на підтримання касаційних вимог, перевіривши матеріали кримінального провадження йобговоривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку протаке.

Відповідно до ст. 48 КК України, особа, яка вперше вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості звільняється від кримінальної відповідальності, якщо буде визнано, що на час розслідування або розгляду справи в суді внаслідок зміни обстановки вчинене нею діяння втратило суспільну небезпечність або ця особа перестала бути суспільно небезпечною.

При застосування ст. 48 зазначеного Кодексу розрізняють два види обстановки, що існують на час вчинення певною особою злочину невеликої або середньої тяжкості. Перший вид обстановки ? це обстановка вчинення злочину в широкому розумінні цього слова як суб`єктивних умов, що характеризують соціальні, економічні, природні, організаційні, виробничі процеси в масштабах країни, регіону, області, району тощо (наприклад, здійснення підприємницької діяльності без отримання відповідної ліцензії тощо).

Другий вид обстановки ? це обстановка, що склалася навколо особи під час вчинення нею злочину, тобто об`єктивні (зовнішні) умови діяльності, вяких перебувала дана особа під час вчинення злочину і які значною мірою впливали на її суспільну небезпечність.

Як видно з матеріалів кримінального провадження, судом апеляційної інстанції ці вимоги закону дотримані.

Так, своє рішення про застосування ст. 48 КК України апеляційний судмотивував, зокрема тим, що остання в повному обсязі розрахувалася завидобуту воду й на момент розгляду справи отримала дозвіл наспецводокористування.

Тобто суд дійшов фактично до висновку про втрату діянням характеру суспільно небезпечного за локальної зміни обстановки вчинення злочину (щотягне за собою втрату суспільної небезпеки лише цього конкретного діяння, вчиненого ОСОБА_6 , хоча в цілому даний вид діянь, визнається злочинним. У цьому випадку вчинене діяння в цих конкретних умовах зміни обстановки визнано судом таким, що не заподіяло істотної шкоди об`єкту кримінально-правової охорони.

З огляду на зазначене, а також беручи до уваги те, що ОСОБА_6 , звільнена з роботи за власним бажанням, що колегія суддів розцінює якобстановка, яка її оточувала на момент вчинення злочину змінилася таким чином, що позитивно впливає на неї і робить маловірогідним вчинення даною особою нового тотожного або однорідного злочину та враховуючи проте, що ст. 48 КК України передбачає і дискреційне звільнення особи відкримінальної відповідальності, підстав для задоволення вимог касаційної скарги немає.

Керуючись статтями 433, 436438 КПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 16 червня 2015 року щодо ОСОБА_6 залишити без зміни, а касаційну скаргу прокурора без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення йоскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3