КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа : № 826/19399/15 Головуючий у 1-й інстанції: Кобилянський К.М.

Суддя-доповідач: Шелест С.Б.

ПОСТАНОВА

Іменем України

02 лютого 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуюча суддя: Шелест С.Б.

Судді: Глущенко Я.Б., Пилипенко О.Є.

При секретарі судового засідання: Коломійцевій А.О.

За участі представника відповідача: Федосіна Ю.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Інком» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.12.15р. у справі №826/19399/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Інком» до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про скасування постанови

у с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом про скасування постанови про накладення санкцій за правопорушення на ринку цінних паперів №260-ЦА-УП-КУА від 12.08.15р.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.12.15р. у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаною постановою, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати постанову з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про задоволення адміністративного позову.

Свої вимоги апелянт мотивує тим, що позивачем були подані звіти щодо фінансового стану компанії до прийняття оспорюваної постанови; правопорушення щодо строку подання звітності не відповідає обраній мірі відповідальності у вигляді анулювання ліцензії.

Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу позивача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, постановою НКЦПФР №260-ЦА-УП-КУА від 12.08.15р. на підставі п. 5 ст. 8 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», п.п.3 п. 2 розділу Х Ліцензійних умов №1281 та п.п.2.4 п.2 розділу XVII Правил розгляду справ про порушення вимог законодавства на ринку цінних паперів та застосування санкцій, затверджених рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 16.10.12р. №1470 у відношенні ТОВ «КУА «Інком» застосовано санкцію у вигляді анулювання ліцензії на провадження професійної діяльності на фондовому ринку - діяльності з управління активами інституційних інвесторів (діяльність з управління активами), а саме: серії АЕ №185166 від 10.10.12р.

Підставою для прийняття оспорюваної постанови слугували встановлені актом про правопорушення на ринку цінних паперів від 21.07.15р. №244-ЦА-УП-КУА порушення позивачем вимог пункту 1 розділу II та пункту 3 розділу III Положення про розкриття інформації компаніями з управління активами та особами, що здійснюють управління активами недержавних пенсійних фондів, та подання відповідних документів до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, яке затверджене рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку 02.10.12р. №1343 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 19.10.12р. №1764/22076 (далі - Положення №1343), в частині неподання до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку щоквартальної інформації щодо фінансового стану компанії станом на 31.03.15р. та щоквартальної інформації щодо результатів діяльності пайового венчурного інвестиційного фонду недиверсифікованого виду закритого типу «Перспектива» (код ЄДРІСІ 2331139) та пайового венчурного інвестиційного фонду недиверсифікованого виду закритого типу «Олімп» (код ЄДРІСІ 2331161) станом на 31.03.15р.

Дане порушення є повторним, оскільки у відношенні ТОВ «КУА «Інком» було винесено постанову про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів від 17.12.14р. №753-ЦА-УП-КУА за неподання до Комісії відповідної щоквартальної інформації.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що постанова прийнята з урахуванням істотних обставин у справі та міри тяжкості вчиненого позивачем правопорушення, у межах та у спосіб визначених законом повноважень.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 1 розділу II та пункту 3 розділу III Положення про порядок складання та розкриття інформації компаніями з управління активами та особами, що здійснюють управління активами недержавних пенсійних фондів, та подання відповідних документів до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, затвердженого рішенням Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку від 02.10.12р. № 1343, зареєстрованого в Мін'юсті 19.10.12р. за N 1764/22076, компанія/особа подає до Комісії інформацію щодо фінансового стану: щоквартальну - не пізніше останнього числа місяця, що настає за звітним кварталом.

Компанія подає до Комісії інформацію про результати діяльності та розрахунок вартості чистих активів інститутів спільного інвестування: щоквартальну - не пізніше останнього числа місяця, що настає за звітним кварталом.

Тобто, виходячи з наведених норм позивач повинен був подати вказану інформацію до 30.04.15р., а не до 31.03.15р., як вказує відповідач.

Поміж тим, відповідач невірно у акті про правопорушення та в оскаржуваній постанові визначив граничний термін подання щоквартальної інформації, вказавши що правопорушення вчинене станом на 31.03.15р.

Вказана обставина сама по собі, на думку колегії суддів, є достатньою підставою для визнання протиправною оспорюваної постанови, оскільки станом на вказану відповідачем дату 31.03.15р - склад правопорушення відсутній.

Обставини справи свідчать, що дану інформацію було подано позивачем 21.07.15р., що підтверджується наявними в матеріалах справи роздруківками про прийняття звітів (а/с 11-13).

Водночас порушення строку подання такої інформації не може слугувати правовою підставою для застосування санкції у вигляді анулювання ліцензії на провадження професійної діяльності на фондовому ринку - діяльності з управління активами інституційних інвесторів (діяльність з управління активами).

Вказана міра відповідальності у вигляді анулювання дії ліцензії є найсуворішим заходом реагування і має відповідати ступеню тяжкості вчиненого порушення.

Так, частиною 7 ст. 11 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» передбачено, що Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку застосовує до юридичних осіб фінансові санкції за: неподання, подання не в повному обсязі інформації та/або подання недостовірної інформації до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку - у розмірі до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За ті самі дії, вчинені повторно протягом року, - у розмірі від тисячі до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, законом передбачено застосування фінансової санкції за неподання, подання не в повному обсязі інформації та/або подання недостовірної інформації до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку

На доцільності застосування саме фінансової санкції вказував і відповідач. Так, згідно з п.1 Інструктивного листа Комісії щодо застосування санкції за правопорушення на ринку цінних паперів, передбачених ст. 11 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», затвердженого Рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 26.02.09р. №265, у випадку несвоєчасного подання до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку про ринок цінних паперів інформації, яка визначена ст. 11 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», уповноважені особи Комісії за результатами розгляду справ про правопорушення на ринку цінних паперів повинні застосовувати фінансову санкцію як за неподання інформації.

Серед критеріїв /принципів/, які повинні застосовуватись суб'єктом владних повноважень при прийнятті ним рішень та якими керується адміністративний суд у разі оскарження таких рішень (ст.2 КАС України), є, зокрема, принцип законності, відповідно до якого суб'єкт владних повноважень зобовґязаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним, а рішення суб'єкта вланих повноважень має прийматися обгрунтовано, тобто у урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Критерій обґрунтованості рішення або дії вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації.

Встановлення невідповідності діяльності суб'єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання його рішень, дій та бездіяльності може бути підставою для задоволення адміністративного позову, за умови, що встановлено порушення прав та інтересів позивача.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість застосованого до позивача заходу реагування у вигляді анулювання дії ліцензії Товариства на провадження професійної діяльності на фондовому ринку.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.

Поряд з цим, колегія суддів зауважує, що позивач просив лише скасувати оскаржувану постанову відповідача (без визнання її протиправною).

Відповідно до повноважень суду при вирішенні справ, передбачених частиною 2 статтею 162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суду слід приймати постанову про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень, яке скасовується. Відтак, керуючись частиною 2 статті 11 цього Кодексу, з метою повного захисту прав позивача та дотримання вимог адміністративного-процесуального законодавства, судова колегія вважає необхідним визнати постанову відповідача про накладення санкцій за правопорушення на ринку цінних паперів протиправною та скасувати її. Вказаний спосіб захисту порушеного права є належним та достатнім у спірних правовідносинах.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат з урахуванням правил КАСУ, суд вважає, що стягненню за рахунок суб'єкта владних повноважень підлягають сплачені позивачем судові витрати у розмірі 157,47 грн. (73,08 грн. судовий збір, який підлягав сплаті при поданні позову) + 80,39 грн. (судовий збір, який підлягав сплаті при поданні апеляційної скарги (73,08 грн. *110%).

Керуючись ст.ст.94, 195, 196, 202, 205, 207 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд

п о с т а н о в и в:

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Інком» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.12.15р. у справі №826/19399/15 - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.12.15р. у справі №826/19399/15 - скасувати та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про накладення санкцій за правопорушення на ринку цінних паперів №260-ЦА-УП-КУА від 12.08.15р.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Інком» (04080, м. Київ, вул. Межигірська, 82-а; код ЄДРПОУ 34483252) судові витрати у розмірі 157 (сто п'ятдесят сім) грн. 47 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (01010, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 30; код ЄДРПОУ 37956207).

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуюча суддя Шелест С.Б.

Судді : Глущенко Я.Б.

Пилипенко О.Є.

Повний текст постанови складений: 02.02.16.

Головуючий суддя Шелест С.Б.

Судді: Пилипенко О.Є.

Глущенко Я.Б.