Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 грудня 2015 року Залізничний районний суд міста Львова

в складі:

головуючого-судді Ліуша А.І.

при секретарі Трипалюк А.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Приватного підприємства «Гранекс» про повернення безпідставно отриманих коштів та відшкодування моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В :

позивач звернулася до суду з позовом про повернення безпідставно отриманих коштів та відшкодування моральної шкоди, покликаючись на те, що 03 червня 2014 року вона замовила у ПП «Гранекс» підвіконники. 03 червня 2014 року нею було сплачено ОСОБА_2 6100,00 грн., як аванс за вироби із мармуру, а ПП «Гранекс» зобов'язалось поставити та виконати монтажні роботи виробів із мармуру протягом 26 днів. Проте ПП «Гранекс» поставило підвіконники поза межами договірного терміну та такі вироби мали тріщини. Станом на даний час ПП «Гранекс» повернуло їй лише 3000,00 грн. Просить стягнути з відповідачів 3100,00 грн. безпідставно отриманих коштів, 1617,20 грн. інфляційних витрат, 2000,00 грн. моральної шкоди.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, давши аналогічні пояснення, просить позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, подав до суду письмові заперечення, у яких покликається на те, що згідно доручення позивач уповноважила його провести від її імені оплату товару, що ним і було зроблено, оскільки 03 червня 2014 року дані кошти були перераховані ним ПП «Гранекс», просить в задоволенні позову відмовити, слухати справу у його відсутності, а тому згідно ст. 169 ЦПК України, суд вважає, що справу можна слухати у його відсутності, оскільки в матеріалах справи є достатньо належних доказів про права, обов'язки та взаємовідносини сторін.

Представник відповідача ПП «Гранекс» в судове засідання не з'явився, подав до суду письмові заперечення, у яких покликається на те, що за спільною домовленістю між ПП «Гранекс» та позивачем, підприємство зобов'язалось повернути кошти до 01 жовтня 2014 року та частково повернуло у сумі 3100,00 грн., а тому позовні вимоги щодо нарахування інфляційних витрат за період з червня по вересень 2014 року є безпідставними, окрім того, вважає, що позивачу не завдано діями підприємства моральної шкоди, просить в задоволенні позову відмовити, а тому згідно ст. 169 ЦПК України, суд вважає, що справу можна слухати у його відсутності, оскільки в матеріалах справи є достатньо належних доказів про права, обов'язки та взаємовідносини сторін.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов слід задовольнити частково.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 доручила ОСОБА_2 провести від її імені і за її рахунок оплату за підвіконники Сrema Nova та їх монтаж у сумі 6100,00 грн. у строк 25 днів та терміном монтажних робіт - 1 день. /а.с. 5, 6/

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У встановлені договором строки відповідач ПП «Гранекс» не виконало умови договору та повернуло позивачу ОСОБА_1 лише 3000,00 грн.

У відповідності до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів» у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством і на підставі обов'язкових для сторін правил чи договору, має право вимагати від продавця або виробника розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Враховуючи наведене, суд вважає, що з відповідача ПП «Гранекс» слід стягнути 3100,00 грн. безпідставно отриманих коштів та 1617,20 грн. інфляційних витрат, згідно розрахунку інфляції до позовної заяви від 09 вересня 2015 року.

Суд не бере до уваги покликання представника ПП «Гранекс» щодо домовленості між підприємством та позивачем ОСОБА_1 щодо терміну виконання зобов'язань, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, проте представником відповідача не надано, а судом не здобуто жодних належних та допустимих доказів щодо досягнення сторонами даної домовленості та окрім того, представник позивача заперечив у суді факт наявності такої.

Окрім того, суд вважає, що у задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідача ОСОБА_2 безпідставно набутих коштів, інфляційних витрат, моральної шкоди слід відмовити, оскільки як вбачається із доручення, ОСОБА_1 лише доручила, а ОСОБА_2 зобов'язався провести оплату за товар та послуги у сумі 6100,00 грн., та провів таку оплату, що також не заперечується сторонами, а тому свої зобов'язання він виконав у повному обсязі та не може відповідати за зобов'язаннями ПП «Гранекс».

Що стосується завдання позивачу моральної шкоди відповідачем ПП «Гранекс», то в ході судового розгляду не встановлено наявність такої шкоди, наявність причинного зв'язку між нанесенням моральної шкоди та діями відповідача і вину останнього в її заподіянні. Крім того, позивачем не доведено фактів заподіяння їй моральних страждань та порушення нормальних життєвих зв'язків через заподіяння їй майнової шкоди і за яких обставин чи якими саме діями відповідачів вони заподіяні, оскільки в судовому засіданні не встановлено протиправність діянь відповідачів, якими могла бути завдана позивачу моральна шкода. Відшкодування майнової шкоди, на переконання суду, є відповідною сатисфакцією позивача у даних правовідносинах.

Дані обставини справи стверджуються також іншими матеріалами справи, які не викликають сумніву у їх об'єктивності.

Таким чином, оцінюючи докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги знайшли своє часткове ствердження в судовому засіданні, а тому підлягають до часткового задоволення.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 169, 212, 215, 218 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства «Гранекс» на користь ОСОБА_1 3100 /три тисячі сто) гривень 00 копійок безпідставно отриманих коштів та 1617 /одну тисячу шістсот сімнадцять/ гривень 20 копійок боргу з урахування встановленого індексу інфляції.

У задоволенні позовних вимог щодо стягнення з Приватного підприємства «Гранекс» моральної шкоди - відмовити за безпідставністю позовної вимоги.

У задоволенні позовних вимог щодо стягнення з ОСОБА_2 безпідставно отриманих коштів, боргу з урахування встановленого індексу інфляції та моральної шкоди - відмовити за безпідставністю позовних вимог.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: /підпис/ А.І.Ліуш

Копія вірна.

Суддя: А.І.Ліуш