У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2015 року колегія суддів судової палати Апеляційного суду м. Києва з розгляду кримінальних справ у складі:

головуючого суддіОСОБА_1 суддівОСОБА_2 , ОСОБА_3 за участю прокурора захисникаОСОБА_4 ОСОБА_5 виправданогоОСОБА_6 розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Печерського районного суду м. Києва від 25 грудня 2014 року,

в с т а н о в и л а :

Цим вироком:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вінниця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, маючого на утриманні трьох неповнолітніх дітей, працюючого генеральним директором підприємства «Київ Глобал», який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого;

виправдано:

за ч. 1 ст. 366 КК України за відсутністю події злочину;

По справі вирішено питання щодо судових витрат та речових доказів.

ОСОБА_6 було пред`явлено обвинувачення в тому, що він у лютому 2009 року, обіймаючи посаду першого заступника Міністра юстиції України, вчинив службове підроблення, а саме діючи в порушення вимог п. 4 Положень про Міністерство юстиції України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 14.11.2006 року № 1577, наказу Міністерства юстицію України № 2064/к від 27.12.2007 року в частині розподілу функціональних повноважень між Міністром юстиції, першим заступником і заступниками Міністра, та Інструкції з діловодства Міністерства юстиції України, затвердженої наказом Міністра юстиції України № 4/5 від 04.01.1998 року ( в редакції наказу № 99/5 від 22.08.2003 року), відповідно до якої працівникам апарату Міністерства, незалежно від їх посадового становища, забороняється приймати кореспонденцію безпосередньо від представників інших установ і організацій, а також не допускається відправлення або передача документів посадовим особам Міністерства без реєстрації документів в управлінні документами та контролю, за допомогою комп`ютерної техніки на трьох аркушах паперу формату А-4 виготовив та склав на номерному бланку Міністерства юстиції України завідомо неправдивий документ лист, що, як вважає орган досудового слідства, по формі викладення являє собою правовий висновок, у який вніс ряд завідомо неправдивих відомостей, які повністю не відповідають дійсності. У вказаному листі, в графі «Перший заступник Міністра ОСОБА_7 », останній поставив факсиміле свого підпису.

Також, орган досудового слідства вважає, що з метою видачі завідомо неправдивого офіційного документу листа від імені Міністерства юстиції України про наявність умов застосування процедури закупівлі НАК «Нафтогаз України» юридичних послуг у одного учасника ТОВ «Меджістерс», та приховування його фіктивності, ОСОБА_6 , маючи владні повноваження стосовно свого підлеглого помічника першого заступника Міністра юстиції України, ОСОБА_8 , під час виконання своїх владних та організаційно-розпорядчих функцій, вийшов за межі цих повноважень і наказав останньому здійснити кульковою ручкою у підробленому офіційному документі рукописний запис, а саме у графі «дата» записати « 23.02.09», у графі «№» записати вихідний номер «2456-0-33-09». Останній виконав вказівку побоюючись у разі відмови бути звільненим з посади, не знаючи про наміри ОСОБА_6 .

При цьому, за вказаним вихідним номером і датою, що зазначені у підробленому листі, в управлінні документування та контролю Міністерства юстиції України рахується лист з іншим змістом, адресований НАК «Нафтогаз України».

У подальшому ОСОБА_6 лист за № 2456-0-33-09 від 23.02.2009 року направив поштою до НАК Нафтогаз України».

02.03.2009 року, отримавши вказаний лист НАК «Нафтогаз України», направила засвідчену належним чином його копію до Міністерства економіки України в додаток до раніше направлених документів для отримання погодження щодо застосування процедури закупівлі юридичних послуг у ТОВ «Меджістерс».

Вказаний лист, на думку органу досудового слідства, став підставою для надання Міністерством економіки України листа-погодження № 180 від 12.03.2009 року на процедуру закупівлі у ТОВ «Меджістерс» за державні кошти юридичних послуг.

Також досудове слідство вважає, що на підставі вказаного листа-погодження між НАК «Нафтогаз України» та ТОВ «Меджістерс», в порушення п. 3.2. Порядку процедури закупівлі у одного учасника та п. 8 п. 83 Положення «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти», було укладено договір без номера від 26.03.2009 року про надання юридичних послуг на загальну суму 34963265, 57 грн..

Як вважає орган досудового слідства, вартість наданих юридичних послуг ТОВ «Меджістерс» для НАК «Нафтогаз України» перевищує на 6252928, 27 грн. вартість аналогічних послуг, які могли бути надані ТОВ «Юридична фірма «Бондарчук і Партнери».

Крім того, на думку досудового слідства, ТОВ «Меджістерс» надано НАК «Нафтогаз України» послуги з перекладу на загальну суму 547201 грн., при цьому вартість цих послуг перевищує на 385376, 04 грн., вартість аналогічних послуг, які могла надати ТОВ «Лінго».

В апеляції прокурор просить вирок суду скасувати, а матеріали справи повернути до суду першої інстанції на новий судовий розгляд. В обґрунтування своїх вимог прокурор зазначає, що висновки суду першої інстанції викладені у вироці не відповідають фактичним обставинам справи. Зокрема прокурор не погоджується з висновками суду з приводу того, що:

- надання експертних, нормативних, технічних та інших документів, що підтверджує наявність умов застосування процедури закупівлі юридичних послуг в галузі права та інших закупівель у одного учасника, не відноситься до завдань та повноважень Міністерства юстиції України;

- лист за підписом ОСОБА_6 від 23.02.2009 року за своїм змістом не може бути визнаний експертним висновком і не міг спричинити правові наслідки при застосуванні відповідної процедури;

- порушення кримінальної справи стосовно ОСОБА_6 було необґрунтованим та безпідставним;

На помилковість висновків суду з цього приводу, на думку прокурора, вказують зібрані по справі докази, які судом першої інстанції не були досліджені у відповідності з вимогами закону та належно оцінені.

Зокрема, на думку прокурора, суд не вірно оцінив показання свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 і ОСОБА_15 , а також зібрані по справі письмові докази, які в сукупності підтверджують факт вчинення ОСОБА_6 злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.

Крім того, прокурор звертає увагу суду, що саме лист за підписом ОСОБА_6 від 23.02.2009 року став підставою для надання дозволу укласти договір між НАК «Нафтогаз України» та ТОВ «Меджістерс». Даний лис було складено на офіційному бланку Міністерства юстиції України та засвідчений посадовою особою, а тому повністю відповідає критеріям офіційного документа.

Таким чином, прокурор вважає, що вирок суду першої інстанції є незаконним і необґрунтованим, у зв`язку з чим підлягає скасуванню.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав апеляцію та просив її задовольнити, захисника ОСОБА_5 та виправданого ОСОБА_16 , які заперечували про задоволення апеляції прокурора вважаючи рішення суду законним і обґрунтованим, провівши судові дебати, заслухавши останнє слово, дослідивши матеріали кримінальної справи та перевіривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Не зважаючи на те, що справа була призначена до розгляду після вступу в законну силу нового Кримінального процесуального кодексу України, проте, відповідно до розділу ХI «Перехідні положення» КПК 2012 року, дана справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Кримінально-процесуальним кодексом України 1960 року.

Відповідно до ч. 4 ст. 327 КПК України 1960 року виправдувальний вирок постановляється у випадку, коли не встановлено подію злочину, коли в діянні підсудного не має складу злочину, а також коли не доведено участі підсудного у вчиненні злочину.

Частиною першою даної норми закону передбачено, що вирок суду повинен бути мотивований.

Дослідивши матеріали кримінальної справи відносно ОСОБА_6 , колегія суддів прийшла до висновку, що судом першої інстанції було прийнято рішення на підставі повного і об`єктивного з`ясування всіх обставин справи та дослідженні, у відповідності до вимог чинного законодавства, доказів, на підставі яких суд прийшов до висновку про відсутність в діях ОСОБА_6 події злочину.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується.

Так, диспозиція ч. 1 ст. 366 КК України передбачає, що службове підроблення це складання, видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесених до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення офіційних документів.

Так, відсутність в діях ОСОБА_6 події інкримінованого йому злочину підтверджується наступними доказами.

- показаннями ОСОБА_6 , з яких вбачається, що до його компетенції відносилось керування Департаментом представництва держави в іноземних судових юрисдикціях Міністерства юстиції України. Зазначений у обвинуваченні лист дійсно факсимільно підписаний від його імені, однак не носить жодних зобов`язань для сторін і не є експертним висновком. Питання діловодства не входило до сфери його компетенції, і він особисто ніколи не реєстрував листи і не проставляв в них ні номер, ні дату. Також йому невідомо, чому лист датований числом, коли він був у відрядженні. Показання ОСОБА_6 є незмінними, послідовними та узгоджуються з іншими зібраними по справі доказами;

- показаннями свідка ОСОБА_14 , з яких вбачається, що в період з січня 2008 року по березень 2010 року він обіймав посаду заступника Голови правління НАК «Нафтогаз України» та одночасно був членом правління Компанії, ОСОБА_6 він особисто не знав, а також йому нічого не відомо з приводу укладання між ТОВ «Магісти & Партнери» договору про надання юридичних послуг та укладання додаткових угод щодо продовження дії договору. Також, йому нічого не відомо з приводу складання листа Міністерства юстиції України за факсимільним підписом ОСОБА_6 .

Що стосується можливого протегування ОСОБА_6 укладення контракту на надання юридичних послуг між НАК «Нафтогаз України» та ТОВ «Меджістерс», то дані висловлювання є припущеннями, а тому, вони, відповідно до вимог чинного законодавства, не можуть бути покладені в основу обвинувального вироку. Крім того, як вбачається з матеріалів справи, вказаний свідок в суді першої інстанції на цьому не наполягав.

- показаннями свідків ОСОБА_17 та ОСОБА_18 , з яких вбачається наявність договірних відносин між НАК «Нафтогаз України» та ТОВ «Меджістерс» у 2008 році, а також необхідність укладення договору на надання юридичних послуг та обставин укладення такого договору між зазначеними юридичними особами. Що стосується пояснень свідків з приводу того, що лист за факсимільним підписом ОСОБА_6 щодо можливості закупівлі послуг у одного учасника може бути експертним висновком, а також з приводу того, що Міністерство економіки України без вказаного листа не надало б листа погодження на закупівлю послуг, є лише суб`єктивним міркуванням, які не ґрунтуються на матеріалах кримінальної справи;

- показаннями свідків ОСОБА_19 і ОСОБА_20 , з яких вбачається, що рішення про закупівлю послуг у одного учасника ТОВ «Меджістерс» та направлення пакету документів до Міністерства економіки України, було прийняте Тендерним комітетом НАК «Нафтогаз України»;

- показаннями свідка ОСОБА_15 , з яких вбачається, що він з 2006 року по 2010 рік працював на посаді заступника начальника департаменту - начальником управління економічної безпеки НАК Нафтогаз України. Особисто він з ОСОБА_6 незнайомий. Про укладання договору між НАК Нафтогаз України та ТОВ Магістри & Партнери про надання юридичних послуг та укладання додаткових угод щодо продовження дії договору йому нічого невідомо. Так як ТОВ Магістри & Партнери тривалий час представляло інтереси НАК Нафтогаз України, тому йому надавались переваги при розгляді питань щодо надання юридичних послуг, між іншого, йому нічого невідомо з приводу листа Міністерства юстиції України за підписом ОСОБА_6 до НАК Нафтогаз України. Окрім цього, він зазначив, що слідчий перекрутив його свідчення з приводу того, що НАК Нафтогаз України звернувся з листом до ОСОБА_6 , тому що останній безпосередньо контролював роботу ТОВ Магістри & Партнери по наданню юридичних послуг компанії. Також йому невідомі обставини підроблення ОСОБА_6 будь-яких документів;

Посилання в протоколі допиту свідка на начебто протегування ОСОБА_6 ТОВ «Меджістерс» не можуть бути взяті до уваги, оскільки за змістом є припущенням. Крім того, в судовому засіданні суду першої інстанції свідок вказав, що в цій частині вони не відповідають дійсності.

- показаннями свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , з яких вбачається, що лист Міністерства юстиції України за факсимільним підписом ОСОБА_6 не мав ознак експертного висновку і не розглядався Міністерством економіки України як експертний або правовий висновок при розгляді питання про надання листа-погодження за пакетом документів, представлений НАК «Ніфтогаз України»;

- показаннями свідка ОСОБА_8 , з яких вбачається, що в суді першої інстанції він не міг підтвердити зміст своїх показів наданих під час досудового слідства, оскільки минуло багато часу і обставин справи він не пам`ятає. Він не пам`ятає, чи проставляв номер і дату листа Міністерства юстиції України за підписом ОСОБА_6 до НАК «Нафтогаз України». Також він не пам`ятає, щоб ОСОБА_6 просив в якомусь документі проставити номер і дату. ОСОБА_6 , як перший заступник міністра, здійснював координацію представництва компаній в судах. ОСОБА_6 не просив його підроблювати документи, або вносити в документи неправдиві відомості. Окрім цього, зазначив, що йому невідомі факти підроблення ОСОБА_6 будь-яких документів.

- показаннями ОСОБА_10 , з яких вбачається, що з 2005 року вона працювала на посаді головного спеціаліста відділу документувального забезпечення адміністративного департаменту Міністерства юстиції України. Також вона присвоювала вхідний номер листу з НАК «Нафтогаз України» за підписом ОСОБА_21 , в якому було відображено звернення про надання роз`яснення законодавства. Номер листа Міністерства юстиції України за підписом ОСОБА_6 до НАК «Нафтогаз України» записано неправильно, оскільки в ньому відсутній номер Департаменту, який його виконував.

- показаннями свідка ОСОБА_9 з яких вбачається, що вона працювала помічником першого заступника міністра. Її керівником був ОСОБА_6 . У її обов`язки входило: підготовка документів, розгляд вихідної кореспонденції, також організація зустрічей та виконання поточних доручень керівника. Лист НАК «Нафтогаз України» про закупівлю юридичних послуг вона не бачила і ОСОБА_6 не передавала. Про підготовку листа Міністерства юстиції України за підписом ОСОБА_6 їй нічого не відомо. Їй також не відомі факти підроблення ОСОБА_6 будь-яких документів. Окрім цього, зазначила, що ОСОБА_6 не давав вказівок підробляти документи, чи вносити в документи неправдиві дані.

- показаннями свідка ОСОБА_22 , з яких вбачається, що їй нічого не відомо з приводу складання листа Міністерства юстиції України за підписом ОСОБА_6 , його реєстрації. Також, їй нічого не відомі факти підроблення ОСОБА_6 будь-яких документів.

Таким чином, показання свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_22 , не містять жодних даних, які б вказували на наявність і діях ОСОБА_6 на ознаки злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.

- показаннями свідка ОСОБА_11 з яких вбачається, що лист Міністерства юстиції України за підписом ОСОБА_6 до НАК «Нафтогаз України», відповідно до законодавства є по суті і по формі роз`ясненням законодавства, що наданий на запит державного підприємства. Цей лист не є експертним висновком, оскільки незалежно від формування запиту, що надходив до Міністерства юстиції України, воно надає роз`яснення, якщо це тільки не стосується випадків, передбачених Положенням про Міністерство юстиції України. ОСОБА_6 підписуючи лист, діяв без доручення Міністерства, та без скерування запиту про надання роз`яснення на його ім`я. Листи Міністерства юстиції України повинні обмежуватись виключно роз`ясненнями чинних норм законодавства і не мають містити положень, які б могли бути використані суб`єктом звернення у процесі правозастосування з метою отримання переваг, пільг, які не передбачені чинним законодавством. Лист за підписом ОСОБА_6 має рекомендаційний характер та не є актом права, не є офіційним актом до застосування і безпосередньо не створює для суб`єкта звернення конкретних правових наслідків та не створює обов`язків.

Таким чином, показання вище зазначених свідків не містять жодних даних, які б вказували на наявність в діях ОСОБА_6 ознаки злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.

- листом № 2456-0-33-09 від 23 лютого 2009 року за факсимільним підписом першого заступника міністра юстиції України ОСОБА_6 в якому лише зазначено, що вірогідність негативних процесів існує, однак підтвердження наявності умов для застосування процедури закупівлі у одного учасника не є підставою для укладення договору між НАК «Нафтогаз України» та ТОВ «Меджістерс» 26.03.2009 року про надання юридичних послуг, оскільки відповідальним за проведення процедури закупівлі згідно постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти» № 921 від 17.10.2008 року (в редакції постанови Кабінету Міністрів України № 1017 від 19.11.2008 року) є тендерний комітет, призначений замовником НАК «Нафтогаз України».

Відповідно до п. 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти» № 921 від 17.10.2008 року (в редакції постанови Кабінету Міністрів України № 1017 від 19.11.2008 року) функції спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань координації закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти покладено на Міністерство економіки України.

Згідно з п.п. 9 п. 2 Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти» № 921 від 17.10.2008 року (в редакції постанови Кабінету Міністрів України № 1017 від 19.11.2008 року) замовник розпорядник державних коштів, який здійснює закупівлю в установленому цим Положенням порядку. А у п.п. 18 п. 2 вказаного Положення (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.07.2009 року № 697) зазначено, що розпорядником державних коштів є органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, інші органи, установи та організації, визначені Конституцією України і законодавством, підприємства, а також підприємства, установи чи організації, уповноважені на отримання державних коштів, взяття за ними зобов`язань і здійснення платежів.

Таким чином, розпорядником державних коштів виступала НАК «Нафтогаз України», як підприємство, уповноважене на отримання державних коштів, взяття над ними зобов`язань і здійснення платежів.

З наявних в матеріалах кримінальної справи доказів та аналізу чинного законодавства, що регулює порядок проведення закупівлі у одного учасника, вбачається, що для проведення процедури закупівлі в одного учасника не вимагається подавати Міністерству економіки України для погодження такої процедури висновки, рекомендації, листи або інші документи Міністерства юстиції України, що також вказує на те, що лист № 2456-0-33-09 від 23.02.2009 року за факсимільним підписом першого заступника Міністерства юстиції України ОСОБА_6 за своїм змістом не може визнаватись експертним висновком, а також не може визнаватись документом, необхідним для погодження застосування процедури закупівлі в одного учасника, оскільки не породжує правових наслідків.

Дані обставини підтверджуються і Положеннями про Міністерство юстиції України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1577 від 14 листопада 2006 року, відповідно до якого надання експертних, нормативних, технічних та інших документів, що підтверджують наявність умов застосування процедури закупівлі юридичних послуг в галузі права та інших закупівель у одного учасника, не відносяться до завдань та повноважень Міністерства юстиції України.

В свою чергу, зазначені вище докази вказують на те, що лист № 2456-0-33-09 від 23.02.2009 року був підписаний ОСОБА_6 факсиміле в межах наданих йому функціональних повноважень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 29.12.2007 року № 1871/7 зі змінами і доповненнями.

Зі змісту даного листа вбачається, що він носить рекомендаційний характер та за своїм змістом, структурою і викладенням не є експертним висновком щодо наявності умов застосування процедури закупівлі юридичних послуг у галузі права в одного учасника.

Також, колегія суддів не погоджується з доводами прокурора з приводу хибності висновків суду першої інстанції про те, що вказаний лист не є офіційним документом.

Відповідно до п. 4.2.1 Примірної інструкції з діловодства у міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів АРК, місцевих органах виконавчої влади, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України № 1153 від 17.10.1997 року, чинної у 2009 році, службовий документ, що складений в установі, повинен мати обов`язкові реквізити, зокрема, вид документу (однак він не зазначається у листах) та підпис.

Однак, лист № 2456-0-33-09 від 23.02.2009 року не містить підпису службової особи, оскільки на ньому проставлено факсиміле.

Крім того, для того, щоб документ мав статус офіційного, необхідно, щоб він був оформлений належним чином, та засвідчував факти і події, які мають юридичне значення, а також породжував певні правові наслідки у вигляді виникнення, зміни чи припинення правовідносин.

Проте, як вбачається з вище наведених доказів, лист № 2456-0-33-09, не містить належного оформлення, його зміст носить рекомендаційний характер та не породжує ніяких правових наслідків.

У зв`язку з цим, висновки суду першої інстанції з приводу того, що вказаний лист не є офіційний, підтверджуються матеріалами кримінальної справи.

Також, вище наведені докази, спростовують доводи прокурора про те, що лист № 2456-0-33-09 від 23.02.2009 року став підставою для надання дозволу на укладення договорів між НАК «Нафтогаз України» та ТОВ «Меджістерс».

Крім того слід зазначити, що відповідно до висновку судово-почеркознавчої експертизи № 895/1 від 31.01.2011 року, рукописні записи «23.02.09» та «2456-0-33-09» у графі реєстрації документу виконані особисто ОСОБА_8 .

Відомості, що містяться у ньому, лише свідчать про відсутність належним чином організованої роботи з реєстрації вхідної та вихідної кореспонденції у Міністерстві юстиції України. Контроль за даним питанням не входив до компетенції першого заступника Міністра юстиції України ОСОБА_6 , а тому вказані факти не можуть вказувати на наявність вини ОСОБА_6 в пред`явленому йому обвинуваченні та за відсутності предмету злочину.

Ті обставини, що ОСОБА_6 23, 24 лютого 2009 року перебував у відрядженні не може вказувати на наявність вини останнього, оскільки факт видання наказу про відрядження не має в даному випадку жодного доказового чи кваліфікаційного значення.

Також, колегія суддів вважає, що факт перебування ОСОБА_6 у трудових відносинах з юридичною особою, ТОВ «Меджістерс», на момент складання листа, не підтверджується матеріалами кримінального провадження. При цьому, колегія суддів погоджується висновками суду першої інстанції, що по справі відсутні належні і допустимі докази, які б вказували на певну зацікавленість ОСОБА_23 при складанні вказаного листа.

Крім того, слід зазначити, що слідчим було винесено постанови про порушення кримінальних справ за фактом вчинення зловживання службовим становищем та службового підроблення службовими особами Міністерства юстиції України, які судом були скасовані.

Дані обставини дозволяють зробити висновок, що при порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_6 , як службової особи Міністерства юстиції України, не були дотримані вимоги кримінально-процесуального законодавства, відповідно до якого ніхто не може бути вдруге притягнутий до відповідальності за злочин, за який його вже було засуджено або виправдано.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність події злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, оскільки відсутні об`єктивні та суб`єктивні ознаки складу злочину.

Ті докази, на які в своїй апеляції посилається прокурора прямо не вказують на ті обставини, що ОСОБА_6 обіймаючи посаду першого заступника Міністра юстиції України, вчинив службове підроблення, а саме вніс до офіційного документу завідомо неправдиві відомості.

Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

В ході апеляційного розгляду справи було встановлено, що суд першої інстанції дослідив зібрані по справі докази у відповідності до вимог чинного законодавства, в тому числі і з точки зору їх належності та допустимості і надав їм належну оцінку. Також, судом було вжито заходів для забезпечення повного , об`єктивного і всебічного розгляду справи, а тому відсутні підстави для сумніву щодо правильності висновків районного суду.

В зв`язку з цим, колегія суддів не вбачає підстав для скасування вироку суду першої інстанції та повернення матеріалів кримінальної справи відносно ОСОБА_6 на новий судовий розгляд, як про це ставить питання прокурор у поданій апеляції.

Таким чином, апеляція прокурора задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 365, 366, КПК України1960 року, розділом ХI«Перехідні положення» КПК України 2012 року, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Вирок Печерського районного суду м. Києва від 25 грудня 2014 року, яким ОСОБА_6 виправдано за ч. 1 ст. 366 КК України за відсутності події злочину, залишити без зміни, а апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції - без задоволення.

Судді : ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3