ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2016 року м. Київ

Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України в складі:

головуючого

Лященко Н.П.,

суддів:

Гуменюка В.І.,

Романюка Я.М.,

Сімоненко В.М.,

Охрімчук Л.І.,

Сеніна Ю.Л.,

Яреми А.Г.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 до публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про стягнення коштів за договором банківського вкладу за заявою тимчасового адміністратора публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 червня 2015 року,

в с т а н о в и л а:

У лютому 2015 року ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 звернулися до суду з позовами до публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (далі ПАТ «Дельта Банк») про стягнення коштів за договором банківського вкладу.

Зазначали, що 13 жовтня 2014 року між ОСОБА_8 та ПАТ «Дельта Банк» було укладено договір банківського вкладу в сумі 24 550 доларів США на строк до 11 січня 2015 року включно, а 12 січня 2015 року ОСОБА_8 звернулась до відділення ПАТ «Дельта Банк» з проханням оформити депозитний договір у сумі 12 тис. доларів США на строк 3 місяці, а решту коштів виплатити їй готівкою, про що й було укладено договір від 12 січня 2015 року.

1 липня 2014 року між ОСОБА_9 та ПАТ «Дельта Банк» було укладено договір банківського вкладу в сумі 25 тис. доларів США на строк до 29 грудня 2014 року включно, 29 грудня 2014 року ОСОБА_9 звернулася до відділення ПАТ «Дельта Банк» з проханням оформити депозитний договір у сумі 24 тис. доларів США, а решту коштів виплатити їй готівкою. Саме такий договір й було укладено того ж дня.

13 жовтня 2014 року між ОСОБА_10 та ПАТ «Дельта Банк» було укладено договір банківського вкладу в сумі 24 550 доларів США на строк до 11 січня 2015 року включно, а вже 12 січня 2015 року ОСОБА_10 звернулась до відділення ПАТ «Дельта Банк» з проханням оформити депозитний договір у сумі 12 тис. доларів США на строк 3 місяці, а решту коштів виплатити їй готівкою. Такий договір було укладено 12 січня 2015 року.

Однак, ПАТ «Дельта Банк» відмовило ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 у виплаті готівкою залишку коштів на їх поточних рахунках після переоформлення депозитних договорів, посилаючись на відсутність коштів у відділенні банку.

Відповідач, порушуючи умови договорів депозитного вкладу, не повернув суми вкладів позивачам, які вони просили стягнути на їх користь з ПАТ «Дельта Банк».

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 7 квітня 2015 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 19 травня 2015 року, позови ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 задоволено: стягнуто на користь ОСОБА_8 вклад за договором банківського вкладу (депозиту) «Найкращий» (для друга) у доларах США від 13 жовтня 2014 року № 006-01506-131014 у розмірі 13 055,67 доларів США, на користь ОСОБА_9 вклад за договором банківського вкладу (депозиту) «Найкращий on-line» у доларах США від 1 липня 2014 року № 00004007951924 у розмірі 1 394,83 доларів США, на користь ОСОБА_10 вклад за договором банківського вкладу (депозиту) «Найкращий» (для друга) у доларах США від 13 жовтня 2014 року № 005-01506-131014 у розмірі 13 047,40 доларів США; вирішено питання про розподіл судових витрат.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 червня 2015 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ПАТ «Дельта Банк» на підставі пункту 5 частини четвертої статті 328 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).

У поданій до Верховного Суду України заяві про перегляд судового рішення тимчасовий адміністратор ПАТ «Дельта Банк» порушує питання про скасування ухваленого у справі рішення суду касаційної інстанції та направлення справи на новий касаційний розгляд з передбаченої пунктом 1 частини першої статті 355 ЦПК України підстави неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, зокрема Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

На підтвердження зазначеної підстави подання заяви про перегляд судових рішень тимчасовий адміністратор ПАТ «Дельта Банк» посилається на ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 3 грудня 2014 року, 1 квітня 2015 року в справі № 6-48186св14 та 1 квітня 2015 року в справі № 6-775св15.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши наведені в заяві доводи, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України вважає, що заява про перегляд оскаржуваного судового рішення підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Відповідно до статті 353 ЦПК України Верховний Суд України переглядає судові рішення у цивільних справах виключно з підстав і в порядку, встановлених цим Кодексом.

За положеннями пункту 1 частини першої статті 355 ЦПК України підставою для подання заяви про перегляд судових рішень у цивільних справах є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

У справі, яка переглядається, суди встановили, що 13 жовтня 2014 року між ОСОБА_8 та ПАТ «Дельта Банк» було укладено договір банківського вкладу (депозиту) «Найкращий» (для Друга) у доларах США № 006-01506-131014 на суму 24 550 доларів США строком до 11 січня 2015 року (включно) зі сплатою 9, 5 % річних.

Строк дії договору банківського вкладу від 13 жовтня 2014 року закінчився 12 січня 2015 року. Того ж дня ОСОБА_8 звернулась до відділення ПАТ «Дельта Банк» з проханням оформити депозитний договір у сумі 12 тис. доларів США шляхом перерахування коштів з депозитного рахунку № 26308112453775 (попередній договір вкладу), а решту коштів виплатити їй готівкою. Так, 12 січня 2015 року між ОСОБА_8 та ПАТ «Дельта Банк» було укладено договір банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у доларах США № 002-01506-120115, перераховано 12 тис. доларів США, а у виплаті залишку коштів відмовлено, що підтверджується платіжним дорученням № 44122771 від 12 січня 2015 року та випискою з особового рахунку ОСОБА_8 Узяті на себе зобов'язання відповідач не виконав, грошові кошти (депозит) та нараховані відсотки в сумі 13 055,67 доларів США ОСОБА_8 не повернув.

1 липня 2014 року між ОСОБА_9 та ПАТ «Дельта Банк» було укладено договір банківського вкладу (депозиту) «Найкращий on-line» у доларах США № 00004007951924 на суму 25 тис. доларів США на строк до 28 грудня 2014 року (включно) зі сплатою 10 % річних.

Строк дії договору банківського вкладу (депозиту) у доларах США № 00004007951924 від 1 липня 2014 року закінчився 29 грудня 2014 року, і того ж дня ОСОБА_9 звернулась до відділення ПАТ «Дельта Банк» із проханням оформити депозитний договір на суму 24 тис. доларів США, шляхом перерахування коштів з її депозитного рахунку НОМЕР_1 (попередній договір вкладу), а решту коштів виплатити їй готівкою. Того ж дня між ОСОБА_9 та ПАТ «Дельта Банк » було укладено договір банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у доларах США № 20001009742421 та перераховано 24 тис. доларів США, проте у виплаті залишку коштів відмовлено, що підтверджується випискою з особового рахунку ОСОБА_9 за період з 1 по 31 грудня 2014 року, а згідно з випискою з того ж рахунку за період з 6 по 30 січня 2015 року залишок на її картковому рахунку складав 1 394,83 долари США, з яких: 1 тис. доларів США - залишок вкладу, а 394,83 долари США - нараховані відсотки. ОСОБА_9 неодноразово зверталась до відповідача з вимогою про повернення грошових коштів, проте взяте на себе зобов'язання відповідач не виконав, грошові кошти та нараховані відсотки в сумі 1 394,83 долари США не повернуто.

13 жовтня 2014 року між ОСОБА_10 та ПАТ «Дельта Банк» було укладено договір банківського вкладу (депозиту) «Найкращий» (для Друга) у доларах США № 005-01506-131014 на суму 24 550 доларів США на строк до 11 січня 2015 року (включно) зі сплатою 9,5 % річних.

Строк дії договору банківського вкладу у доларах США від 13 жовтня 2014 року закінчився 12 січня 2015 року, і того ж дня ОСОБА_10 звернулася до відділення ПАТ «Дельта Банк» з проханням оформити депозитний договір у сумі 12 тис. доларів США шляхом перерахування коштів з депозитного рахунку НОМЕР_2 (попередній договір вкладу), а решту коштів виплатити їй готівкою. Заяву було задоволено, укладено договір банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у доларах США № 003-01506-120115, перераховано 12 тис. доларів США, а у виплаті залишку коштів відмовлено, що підтверджується платіжним дорученням № 44123670 від 12 січня 2015 року та випискою з особового рахунку ОСОБА_10

Згідно з випискою з поточного рахунку НОМЕР_2 ОСОБА_10 за період з 6 по 30 січня 2015 року, залишок на її картковому рахунку складав 13 047,40 доларів США, з яких 12 550 доларів США - залишок вкладу, а 497,40 доларів США - нараховані відсотки. ОСОБА_10 зверталась до відповідача з вимогою про повернення їй грошових коштів, проте

кошти в сумі 13 047,40 доларів США не повернуто. У справі, про перегляд якої подано заяву, суд першої інстанції, з висновками якого погодились суди апеляційної та касаційної інстанцій, ухвалюючи рішення про задоволення позову, виходив з того, що ПАТ «Дельт Банк» порушило зобов'язання за договорами банківського вкладу, а тому кошти за депозитними договорами, укладеними між банком та позивачами, і відсотки за ними підлягають стягненню з банку на користь позивачів.

Разом з тим у наданих для порівняння судових рішеннях, зокрема ухвалах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 3 грудня 2014 року, 1 квітня 2015 року в справі № 6-48186св14 та 1 квітня 2015 року в справі № 6-775св15, суди керувалися тим, що на момент винесення рішення про стягнення коштів за договором банківського вкладу в банківській установі запроваджено тимчасову адміністрацію, під час дії якої вимог вкладників та інших кредиторів банку не задовольняються. При цьому кошти за вкладами, строк дії яких закінчився, та за договорами банківського рахунку виплачуються в межах граничної суми відшкодування (200 тис. гривень) Фондом гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) у визначений законом спосіб та за певною процедурою.

Отже, існує неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права - Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні судом вищезазначених норм матеріального права, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України виходить з такого.

3 березня 2015 року на підставі постанови Правління Національного банку України про віднесення ПАТ «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних Фонд запровадив тимчасову адміністрацію і розпочав процедуру виведення ПАТ «Дельта Банк» з ринку.

Згідно з пунктом 16 статті 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» тимчасова адміністрація - це процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспромож ного банку в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до пункту 6 статті 2 цього Закону ліквідація банку - це процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства. Отже,

'

у спорах, пов'язаних з виконанням банком, у якому введена тимчасова адміністрація та/або запроваджена процедура ліквідації, своїх зобов'язань перед його кредиторами, норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є спеціальними, і цей Закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у таких правовідносинах.Статтею 36 вказаного Закону врегульовано наслідки запровадження тимчасової адміністрації.Зокрема, згідно з підпунктами 1, 2 частини пятої статті 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку, примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, накладення арешту на кошти та майно банку.Відповідно до частини другої статті 46 цього Закону з дня призначення уповноваженої особи Фонду банківська діяльність завершується закінченням технологічного циклу конкретних операцій у разі, якщо це сприятиме збереженню чи збільшений ліквідаційної маси.

Суд ці положення Закону не врахував, не звернув уваги на те, що з 3 березня 2015 року Фонд запровадив тимчасову адміністрацію та розпочав процедуру виведення ПАТ «Дельта Банк» з ринку. На момент ухвалення рішення судом першої інстанції (7 квітня 2015 року) у банк вже було введено тимчасову адміністрацію, що унеможливило стягнення коштів у будь-який інший спосіб, аніж це передбачено Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Оскільки встановлення обставин справи і перевірка їх доказами не належить до компетенції суду касаційної інстанції, а суд першої інстанції належним чином не встановив фактичні обставини справи, від яких залежить правильне вирішення спору, не врахував зазначених норм матеріального права, тому ухвалені судові рішення не можна визнати законними й обґрунтованими.

Відповідно до вимог частини першої статті 360² ЦПК України Верховний Суд України розглядає справи за правилами перегляду судових рішень у касаційному порядку, а тому згідно зі статтею 335 цього Кодексу не може встановлювати обставини справи, збирати й перевіряти докази та давати їм оцінку.

Допущені судами порушення не дозволяють Верховному Суду України прийняти рішення по суті спору.

Ураховуючи викладене, ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись пунктом 1 частини першої статті 355, пунктом 1 частини першої статті 360³ , частинами першою та другою статті 360⁴ ЦПК України, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України

п о с т а н о в и л а:

Заяву тимчасового адміністратора публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» задовольнити частково.

Ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 червня 2015 року, ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 19 травня 2015 року та рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 7 квітня 2015 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова Верховного Суду України є остаточною і може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій пунктом 3 частини першої статті 355 Цивільного процесуального кодексу України.

Головуючий

Н.П. Лященко

Судді: В.І. Гуменюк

Ю.Л. Сенін

Л.І. Охрімчук

В.М. Сімоненко

Я.М. Романюк

А.Г. Ярема