ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" січня 2016 р. Справа № 922/4781/15

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Могилєвкін Ю.О., суддя Пушай В.І., суддя Плужник О.В.

при секретарі Крупа О.О.

за участю представників сторін:

Прокурор Харківської області - Горгуль Н.В.

першого позивача - ОСОБА_1

другого позивача - не з'явився.

відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 5399 Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 05.11.15 р. у справі № 922/4781/15

за позовом Прокурора Красноградського району Харківської області м. Красноград в інтересах держави в особі 1. Державної екологічної інспекції у Харківській області, м. Харків, 2. Наталинської сільської ради,с. Наталине

до ОСОБА_3 акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі філії бурового управління "Укрбургаз", м. Красноград

про стягнення 1024831,00 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Прокурор Красноградського району Харківської області в інтересах держави, в особі Державної екологічної інспекції у Харківській області та Наталинської сільської ради, с. Наталине звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача ОСОБА_3 акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі філії бурового управління "Укрбургаз" 1024831,00 грн. збитків внаслідок порушення природоохоронного законодавства.

В обґрунтування своїх позовних вимог прокурор посилається на результати перевірки Державної екологічної інспекції у Харківській області щодо дотримання відповідачем вимог природоохоронного законодавства, за результатами якої виявлено порушення з боку відповідача вимог ст. 16, 19, 21, 23 Кодексу України "Про надра", ст. 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" та ін.

Рішенням господарського суду Харківської області від 05.11.2015 р. у справі № 922/4781/15 позов задоволено повністю. Стягнуто з ОСОБА_3 акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі філії бурового управління "Укрбургаз" збитки, внаслідок порушення природоохоронного законодавства в сумі 1024831,00 грн., перерахувавши зазначені кошти на розрахунковий рахунок 33112331700308, УДКСУ у Красноградському районі, Харківської області, код 37886402, МФО 851011 для зарахування надходжень по коду бюджетної класифікації 24062100 "Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища господарської та іншої діяльності". Стягнуто з ОСОБА_3 акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі філії бурового управління "Укрбургаз" на користь державного бюджету України 20496,62 грн. судового збору.

Рішення мотивоване з тих підстав, що позовні вимоги прокурора та позивачів є обґрунтованими, законними, підтвердженими матеріалами справи з урахуванням матеріалів перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства, та ін.

Відповідач з рішенням господарського суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (з урахуванням доповнень до неї), в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 05.11.2015 р. у справі № 922/4781/15 та залишити позов без розгляду, з мотивів та підстав, зазначених в апеляційній скарзі.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначає про те, що прокуратурою Красноградського району Харківської області порушені приписи ч. ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» та Держекоінспекцією не розмежовано обсяги видобутої води та порушено п. 9.2 ОСОБА_4 під час нарахування шкоди. Крім того, на думку відповідача судом першої інстанції порушено норми процесуального права, зокрема, щодо підсудності.

Державна екологічна інспекція у Харківській області у відзиві на апеляційну скаргу просить рішення господарського суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду, з мотивів викладених у відзиві та ін.

Наталинська сільська рада у своєму листі № 1036/02-25 від 09.12.2015 р. просить рішення господарського суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - відхилити.

Другий позивач у призначене судове засідання не з’явився. Враховуючи факт належного повідомлення другого позивача про час та місце розгляду апеляційної скарги, та те, що норми ст. 38 ГПК України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, судова колегія вважає, що судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі документами. Неявка в судове засідання представника другого позивача не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Судова колегія, повторно розглянувши справу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення встановила наступне:

Як свідчать матеріали справи, Державною екологічною інспекцією у Харківській області на підставі статті 20 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища, Закону України Про основні задачі державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності та згідно з наказами від 12.09.2011 р. № 838/01-3 та від 03.08.2012 р. № 612/01-03 проведено планові перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства Хрестищенським відділенням бурових робіт БУ "Укрбургаз" НАК "Нафтогаз України", в межах яких встановлено ряд порушень вимог природоохоронного законодавства, у тому числі порушення ст. 16,19.21 Кодексу України «Про надра», що зафіксовано актами перевірок № 893/07-46 та № 654/09-18 (т. 1 а. с 27-39, 61-62), які надіслані супровідними листами від 04.10.2011 р. № 5191/01-20/04-19 та від 23.08.2012 р. № 3992/01-21/02-19 із повідомленнями на адресу відповідача, у зв'язку із відмовою від їх підписання.

З актів перевірок вбачається, що водопостачання відповідача здійснюється на виробничі та господарсько-питні потреби із 9 артезіанських свердловин, які розташовуються на території Красноградського району в селах: Наталине, Лукашівка, Токарівка, Капанки, Олянівка, Добренька.

Зазначене також визначено у пункті 5 дозволу на спеціальне водокористування від 19.12.2011 р. Укр. № 5581А/Хар. Крім того, вказаним дозволом встановлено, що основним показником діяльності об'єкта - водокористувача є використання води для власних потреб та передача населенню та іншим абонентам.

Відповідно до п.п. а) пункту 6 дозволу на спеціальне водокористування від 19.12.2011 р. Укр. № 5581А/Хар. ліміт забору підземних вод на добу складає 313,88 м. куб.

Крім того, відповідно до висновку про умови спеціального водокористування від 24.11.2011 р. № 177-с, виданого КП "Південукргеологія" Харківська комплексна геологічна партія, Хрестищенському відділенню бурових робіт БУ "Укрбургаз" НАК "Нафтогаз України" рекомендовано також отримати спеціальний дозвіл на користування надрами.

Таким чином вбачається, що забір підземних вод із дев'яти артезіанських свердловин ХВБР БУ "Укрбургаз" НАК "Нафтогаз України" здійснюється не на власні господарсько-побутові потреби, що суперечить ст. 23 Кодексу України «Про надра».

З матеріалів справи вбачається, що факт використання відповідачем надр (підземних вод) не на власні господарсько-побутові потреби підтверджується: звітом за формою № 7-гр (підземні води), згідно з яким використання підземних вод здійснюється на господарсько-питне водопостачання (ГПВ) та виробничо-технічне водопостачання (ВТВ); звітами за формою 2-ТП (водгосп), згідно з якими відповідач використовував фактично води на госппитні, виробничі потреби, у тому числі на потреби субабонентів.

На підставі викладеного, Державною екологічною інспекцією у Харківській області зафіксовано за актами перевірок, що у Хрестищенського відділення бурових робіт БУ "Укрбургаз" НАК "Нафтогаз України" відсутній дозвіл на користування надрами (підземні води), що є порушенням ст. 16, 19, 21 Кодексу України «Про надра».

З метою усунення порушень виявлених під час здійснення планової перевірки, державним інспектором в порядку ст. 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" винесено припис від 31.08.2012 р. № 02-25-76, яким керівника Хрестищенського відділення бурових робіт БУ "Укрбургаз" НАК "Нафтогаз України" (пункт 29 припису) зобов'язано отримати спеціальний дозвіл на користування надрами (підземні води).

За наслідками перевірки Державною екологічною інспекцією у Харківській області відповідно до "ОСОБА_4 розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону і раціональне використання водних ресурсів", затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 р. № 389, зареєстрованій в Міністерстві юстиції України 14.08.2009 р. № 767/16783 (із змінами згідно з наказом Мінприроди України № 220), проведено розрахунок збитку, заподіяного державі внаслідок самовільного використання надр (підземні води) з артезіанської свердловини, розмір якого складає 1024831,00 грн.

Обсяги забраної води використані у відповідності до форм № 2 -ТП (водгосп) за 3 та 4 квартали 2011 року, а саме: з 01 вересня 2011 року по 31 грудня 2011 року - 7200 м. куб.; за 1 та 2 квартали 2012 року, а саме: з 01 січня 2012 року по 30 червня 2012 року - 16300 м. куб.

Розрахунок розміру шкоди претензією № 170 від 01.07.2013 р. направлений на адресу відповідача. Проте, відповідачем грошові кошти не сплачено, що ним не спростовується, докази сплати 1024831,00 грн. у матеріалах справи відсутні.

За наслідками виявлених порушень природоохоронного законодавства державним інспектором Державної екологічної інспекції у Харківській області складені протокол про адміністративне правопорушення № 001193 від 23.10.2013 р. та постанова про накладення адміністративного стягнення № 02-26-277 від 23.10.2013 р., в якій заступника начальника ХВБР БУ "Укрбургаз" НАК "Нафтогаз України" ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого статтею 47 КУпАП (самовільне користування надрами) та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 560,00 грн. Зазначений штраф сплачений у добровільному порядку, що підтверджується квитанцією № 124/153 від 29.10.2012 р.

Прокурор зазначає, що Хрестищенським відділенням бурових робіт БУ «Укрбургаз» філії ПАТ «Укргазвидобування» у порушення вимог ст. ст. 16, 19, 21, 23 Кодексу України «Про надра» здійснювалося видобування підземних вод за відсутності спеціального дозволу на користування надрами.

Згідно з Указом Президента України «Про положення про Державну екологічну інспекцію України» № 454/2011 від 13.04.2011 р., здійснюючи державний контроль за додержанням природоохоронного законодавства підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, зокрема, щодо використання та охорони водних ресурсів та атмосферного повітря, Державна екологічна інспекція України уповноважена розраховувати розмір збитків, заподіяних державі порушенням природоохоронного законодавства.

У зв'язку з допущеними порушеннями природоохоронного законодавства згідно з Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону і раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 р. № 389, Державною екологічною інспекцією у Харківській області розраховано матеріальну шкоду, заподіяну державі внаслідок використання Хрестищенським відділенням бурових робіт БУ «Укрбургаз» філії ПАТ «Укргазвидобування» для виробничих потреб підземних вод з артезіанських свердловин без спеціального дозволу на користування надрами, що складає 1024831 грн.

23.07.2015 р. листом № 2340/01-24/09-17 Держекоінспекція звернулася на адресу прокуратури Красноградського району Харківської області з клопотанням про пред’явлення позову до господарського суду Харківської області в інтересах Держекоінспекції до ПАТ «Укргазвидобування» про стягнення шкоди заподіяної державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства.

Зазначені обставини стали підставою для звернення прокурора до суду з позовом у даній справі.

З матеріалів справи вбачається, що господарський суд приймаючи оскаржуване рішення крім іншого виходив з того, що позовні вимоги прокурора та позивачів є обґрунтованими, законними, підтвердженими матеріалами справи і такими, що підлягають задоволенню, та ін.

Викладені вище висновки господарського суду, на думку колегії суддів, повністю відповідають фактичним обставинам спору та матеріалам справи, їм надана правильна та належна правова оцінка, у зв’язку з чим відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги і скасування прийнятого у справі рішення.

Відповідно до вимог ст. ст. 32, 34 ГПК України, доказами у справі є будь які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі статтею 43 цього ж кодексу, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 14 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Згідно з ст. 38 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" в порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах.

Відповідно до Водного Кодексу України, підземні води належать до державного водного фонду України, а згідно з Кодексом України «Про надра», вони є частиною надр.

Згідно з ст. 1 Кодексу України «Про надра», надра - це частина земної кори, що розташована під поверхнею суші та дном водоймищ і простягається до глибин, доступних для геологічного вивчення та освоєння.

Положеннями ст. 2 та 3 Кодексу України «Про надра» встановлено, що його завданням є регулювання гірничих відносин з метою забезпечення раціонального, комплексного використання надр для задоволення потреб у мінеральній сировині та інших потреб суспільного виробництва, охорони надр, гарантування при користуванні надрами безпеки людей, майна та навколишнього природного середовища, а також охорона прав і законних інтересів підприємств, установ, організацій та громадян. Гірничі відносини в Україні регулюються Конституцією України, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища", цим Кодексом та іншими актами законодавства України, що видаються відповідно до них. Земельні, лісові та водні відносини регулюються відповідним законодавством України.

Спеціальне використання надр на праві надрокористування передбачає відповідно до ст. 19 Кодексу України «Про надра» отримання спеціального дозволу (ліцензії) на використання надр.

Відповідно до ст. 21 Кодексу України «Про надра» видобування підземних вод здійснюється на підставі спеціальних дозволів.

Прісні підземні води є корисними копалинами загальнодержавного значення відповідно до Переліку корисних копалин загальнодержавного значення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 827 від 12.12.1994 р.

З матеріалів справи вбачається, що в порушення зазначених вимог законодавства відповідач дозволу спеціального дозволу (ліцензії) на користування ділянкою над (підземні води) здійснив самовільний забір води з підземних джерел з застосуванням технічних засобів.

Згідно зі ст. 23 Кодексу України «Про надра» землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати для своїх господарських і побутових потреб корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до двох метрів, підземні води для власних господарсько-побутових потреб, нецентралізованого та централізованого (крім виробництва фасованої питної води) господарсько-питного водопостачання, за умови що продуктивність водозаборів підземних вод не перевищує 300 кубічних метрів на добу, та використовувати надра для господарських і побутових потреб.

Реалізація землекористувачами або землевласниками права видобувати підземні води без спеціального дозволу, передбаченого статтею 23 Кодексу України «Про надра», можлива за наявності певних умов: по-перше, при наявність права на земельну ділянку, по-друге, при видобуванні води з метою її використання для власних господарсько-побутових потреб, нецентралізованого та централізованого (крім виробництва фасованої питної води) господарсько-питного водопостачання, по-третє, за умови не перевищення ліміту видобування підземних вод (не більше 300 м. куб. на добу).

А отже, видобувати підземні води без спеціальних дозволів в розмірі, що не перевищує 300 кубічних метрів на добу, суб'єкти господарювання мають право лише для власних господарсько-побутових потреб. В свою чергу, видобуток підземних вод для здійснення господарської діяльності вимагає отримання спеціального дозволу уповноваженого державою органу.

Застосовуючи до спірних правовідносин ст. 23 Кодексу України «Про надра» необхідно встановлювати: наявність прав відповідача на земельну ділянку, чим ці права підтверджено; чи видобував відповідач воду для власних потреб, чи було перевищено відповідачем ліміт видобування. За відсутності хоча б однієї з перелічених умов вказана норма закону не підлягає застосуванню.

Відповідно до ст. 47, 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", ст. 110, 111 Водного кодексу України за порушення при користуванні природними ресурсами настає відповідальність, у тому числі цивільна. Збиток, заподіяний порушенням природоохоронного законодавства, підлягає компенсації в повному обсязі без застосування норм зниження.

Згідно з ст. 56 Кодексу України «Про надра», основними вимогами в галузі охорони є: забезпечення повного і комплексного геологічного вивчення надр; додержання встановленого законодавством порядку надання надр у користування і недопущення самовільного користування надрами.

Статтею 65 Кодексу України «Про надра» передбачено, що порушення законодавства про надра тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову і кримінальну відповідальність згідно з законодавством України. Відповідальність за порушення законодавства про надра несуть особи, винні, у тому числі в самовільному користуванні надрами.

Відповідно до ст. 67 Кодексу України «Про надра» підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень законодавства про надра, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

Таким чином, шкода полягає у незаконному вичерпанні, знищенні надр (підземних вод) унаслідок чого можуть погіршуватися екологічні умови життєдіяльності людини, погіршуватися стан інших об'єктів природи.

Частиною 1 статті 1166 Цивільного кодексу України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Отже, стаття 1166 Цивільного кодексу України встановлює загальні підстави для відшкодування шкоди в рамках позадоговірних (деліктних) зобов'язань. У деліктних зобов'язаннях діє принцип відповідальності за вину. Тобто, деліктна відповідальність за загальним правилом настає за наявністю вини заподіювана шкоди.

Зобов'язанням із заподіяння шкоди є цивільно-правове зобов'язання, за якого потерпілий має право вимагати від особи, що заподіяла шкоду, цілковитого відшкодування протиправно заподіяної шкоди.

Загальними підставами для покладення відповідальності на особу, яка заподіяла шкоду, за змістом статті 1166 Цивільного кодексу України є: протиправна поведінка особи, що заподіяла шкоду, шкідливий результат такої поведінки, тобто настання, наявність самої шкоди, причинний зв'язок між протиправною поведінкою і настанням шкоди та вина особи у заподіянні шкоди.

В даному випадку у діях відповідача наявні всі підстави для покладення на нього відповідальності за заподіяну шкоду. Зокрема, протиправна поведінка, яка полягає у самовільному водо- та надрокористуванні, вина особи, що підтверджується матеріалами справи: акти перевірок № 893/07-46 та № 654/09-18, припис № 02-25-76 від 31.08.2012 р., протокол про адміністративне правопорушення № 001193 від 23.10.2013 р., постанова про накладення адміністративного стягнення № 02-26-277 від 23.10.2013 р. Наявна шкода обрахована відповідно до "ОСОБА_4 розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону і раціональне використання водних ресурсів", затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 р. № 389, а також причинний зв'язок, що виражений у заподіяні зазначеної шкоди саме протиправною поведінкою відповідача.

До того ж, доказів щодо оскарження дій посадових осіб Державної екологічної інспекції та скасування складених за результатами перевірки актів відповідач до судів першої та апеляційної інстанції не надав.

Згідно з ст. 55 Конституції України, ст. 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Також колегія суддів зазначає, що прокурор правомірно звернувся до суду в інтересах держави, оскільки матеріалами справи належним чином доведено порушення інтересів держави, що полягає у ненадходженні коштів до місцевого бюджету, що ускладнює фінансовий стан Наталінської сільської ради та негативно впливає на ефективність здійснення функцій державної влади представницьким органом, а саме Державною екологічною інспекцією у Харківській області, яка є територіальним органом Державної екологічної інспекції України і входить до сфери його управління.

Відповідно до ч. З ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Стосовно доводів відповідача, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, зокрема щодо підсудності, колегія суддів зазнача наступне.

Відповідно до ч. 4 ст.15 Господарського процесуального кодексу України, якщо юридичну особу представляє уповноважений нею відособлений підрозділ, територіальна підсудність спору визначається з урахуванням частин першої - третьої цієї статті залежно від місцезнаходження відособленого підрозділу.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», відокремлений підрозділ юридичної особи - це філія, інший підрозділ юридичної особи, що знаходиться поза її місцезнаходженням та виробляє продукцію, виконує роботи або операції.

Відповідно до п. 1.7 Постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» коло повноважень відокремленого підрозділу юридичної особи стосовно здійснення у господарському суді повноваження сторони у справі від імені цієї особи визначається установчими документами останньої, положенням про відокремлений підрозділ, яке затверджено юридичної особою або довіреністю, виданою нею ж у встановленому порядку керівникові цього підрозділу.

Як вбачається із матеріалів справи, перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства здійснювалась відносно ПАТ «Укргазвидобування» Філія бурового управління «Укрбургаз», встановлено ряд порушень допущених безпосередньо Філією бурового управління «Укрбургаз».

Згідно з п. 2.4.1. «Положення про Філію бурове управління «Укрбургаз» ПАТ «Укргазвидобування» передбачено право управління вступати від імені товариства у відносини з третіми особами, в тому числі підприємствами будь-якої форми власності, установами, організаціями і фізичними особами, а також бути посередником між ними в зв'язку з виконанням робіт, що належать до предмету діяльності управління, таким чином. Положенням про Філію бурове управління «Укрбургаз» не передбачено заборону бути філії відповідачем у суді, таким чином, господарським судом було правомірно прийнято рішення про відкриття провадження, де відповідачем по справі є ПАТ «Укргазвидобування» в особі Філії бурового управління «Укрбургаз» ПАТ «Укргазвидобування».

При цьому Держекоінспекція зазначила, що стороною у справі є юридична особа (ПАТ «Укргазвидобування»), від імені якої діє її відособлений підрозділ і рішення приймається стосовно юридичної особи, але в особі її відокремленого підрозділу.

Відповідно до чинного законодавства, зокрема, Цивільного та Господарського кодексів України, Законів України «Про господарські товариства», «Про акціонерні товариства», «Про банки і банківську діяльність», юридичні особи для здійснення своїх функцій мають право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами.

Повноваження відокремленого підрозділу юридичної особи стосовно здійснення у господарському суді повноваження сторони у справі від імені цієї особи визначається установчими документами останньої, положенням про відокремлений підрозділ, яке затверджено юридичною особою, або довіреністю, виданою у встановленому порядку керівникові цього підрозділу. При цьому слід мати на увазі, що стороною у справі є юридична особа, від імені якої діє відокремлений підрозділ, і рішення приймається саме стосовно підприємства чи організації - юридичної особи, але в особі її відокремленого підрозділу.

З матеріалів справи вбачається, що довіреністю № 2-528д від 01.09.2015 р. (т. 1 а. с. 92-93) голова правління ПАТ «Укргазвидобування» ОСОБА_5 надав відповідні повноваження директору Філії Бурове управління «Укрбургаз» ПАТ «Укргазвидобування» ОСОБА_6.

Враховуючи викладене, судова колегія погоджується з висновками господарського суду про задоволення позову та стягнення з відповідача збитків, внаслідок порушення природоохоронного законодавства в сумі 1024831,00 грн.

На підставі вищевикладеного, рішення господарського суду Харківської області від 05.11.15 р. у справі № 922/4781/15 прийнято з урахуванням фактичних обставин справи та чинного законодавства.

Таким чином, висновки, викладені в рішенні господарського суду відповідають вимогам законодавства та фактичним обставинам справи, а мотиви заявника скарги, з яких вони оспорюються не можуть бути підставою для його скасування.

Керуючись ст. ст. 101, 102, п. 1 ст. 103, ст. ст. 105 ГПК України, судова колегія -

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення господарського суду Харківської області від 05.11.15 р. у справі № 922/4781/15 залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписано 16.01.2016 р.

Головуючий суддя Могилєвкін Ю.О.

Суддя Пушай В.І.

Суддя Плужник О.В.