Провадження № 2/750/219/16

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 січня 2016 року м.Чернігів

Деснянський районний суд м. Чернігова у складі:

головуючого судді Карапута Л.В.,

при секретарі Руденок В.О.,

за участі позивача та її представника ОСОБА_1, відповідача, представника третьої особи Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у місті Чернігові ради - Поліщук М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, Відділу державної реєстрації актів цивільного стану Чернігівського міського управління юстиції про визнання розірвання шлюбу фіктивним,

треті особи - Друга Чернігівська державна нотаріальна контора, Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у місті Чернігові ради,

встановив:

26 жовтня 2015 року позивач звернулася до суду з позовом до відповідачів та просила визнати розірвання шлюбу між ОСОБА_3 та ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 виданого відділом реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Чернігівського міського управління юстиції 18 червня 2015 року, вчинене відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Чернігівського міського управління юстиції 07 квітня 2015 року, актовий запис №84 - фіктивним, анулювати актовий запис № 84 від 07 квітня 2015 року про розірвання шлюбу між ОСОБА_3 та ОСОБА_7 вчинений відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Чернігівського міського управління юстиції та анулювати свідоцтво про розірвання шлюбу, видане 07 квітня 2015 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Чернігівського міського управління юстиції, актовий запис №84.

В обґрунтування позову зазначила, що з 20 червня 2001 року перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_7. Починаючи з 2000 року по 29.09.2010 року проживала разом з ОСОБА_7 в квартирі його матері ОСОБА_8, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 за адресою: АДРЕСА_1. З 29.09.2010 року проживала з ОСОБА_7 в квартирі АДРЕСА_2 по день смерті останнього. В період шлюбу 07.04.2015 року за спільною домовленістю з чоловіком ОСОБА_7 задля одержання матеріального блага у вигляді отримання субсидії, шлюб було розірвано. Після розірвання шлюбу з 09.04.2015 року та подень смерті ОСОБА_7 отримав субсидію на житлово-комунальні послуги на квартиру АДРЕСА_3. 16 червня 2016 року ОСОБА_7 помер, проте після розірвання шлюбу та по день його смерті, позивач разом з ОСОБА_7 продовжували проживати однією сім»єю, вели спільне господарство, спільний побут, мали взаємні права та обов»язки і фактично не припинили шлюбні відносини. Після смерті ОСОБА_7 відкрилася спадщина на квартиру АДРЕСА_3, яка належала померлому на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, яке утримувалося позивачкою та її чоловіком ОСОБА_7 В зв»язку з фіктивністю розірвання шлюбу задля отримання субсидії її чоловіком ОСОБА_7, який був інвалідом та мав ряд захворювань просила визнати розірвання шлюбу між нею та ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 - фіктивним, анулювати актовий запис № 84 від 07 квітня 2015 року про розірвання шлюбу між ОСОБА_3 та ОСОБА_7 вчинений відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Чернігівського міського управління юстиції та анулювати свідоцтво про розірвання шлюбу, видане 07 квітня 2015 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Чернігівського міського управління юстиції, актовий запис №84.

У судовому засіданні позивач та її представник позов підтримали та наполягали на його задоволенні.

Допитана в судовому засіданні позивач ОСОБА_3, як свідок дала свідчення суду, що між ОСОБА_7 та його братом ОСОБА_4 відносини були погані, коли ОСОБА_7 вийшов з тюрми, його ніхто не підтримував, тільки позивачка була з ним рядом та з 2000 року проживала разом з ним однією сім»єю. Приблизно через рік уклали шлюб, сімейні відносини були дуже добрі до самої смерті чоловіка. На початку 2015 року ОСОБА_7 ходив до управління праці для отримання субсидії, проте йому відмовили в усній формі внаслідок наявності іншої квартири у подружжя, тому вони разом вирішили фіктивно розлучитися задля отримання субсидії на квартиру, яка була у власності чоловіка. 07.04.2015 року шлюб розірвали, а 08.04.2015 року ОСОБА_7 повторно пішов до управління праці для отримання субсидії і йому була призначена субсидія з 09.04.2015 року. Після розірвання шлюбу продовжили проживати однією сім»єю, вели спільне господарство, разом сплачували комунальні платежі, купували продукти харчування, а в кінці травня 2015 року їздили відпочивати до Єгипту.

Відповідач просив відмовити в задоволенні позову, оскільки між подружжям були погані стосунки, а тому розірвавши шлюб його брат ОСОБА_7 підтвердив дійсну його волю на розлучення з ОСОБА_3

Представник відповідача Відділу державної реєстрації актів цивільного стану Чернігівського міського управління юстиції в судове засідання не з»явився, до суду надіслав листа про розгляд справи без представника та заперечень проти прийняття рішення не має.

Представник третьої особи Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у місті Чернігові ради пояснила суду, що на час призначення субсидії ОСОБА_7 шлюб якого розірвано, управління праці керувалося нормативними актами відповідно до яких враховувалися соціальні норми житла для надання субсидій, які встановлені у розмірі 13,65 кв.м. на одну особу та додатково на сім»ю 35,22 кв.м., а при зареєстрованому шлюбі мав бути врахований в тому числі і майновий стан дружини, зокрема перелік майна дружини, яка мала на праві власності квартиру з урахуванням її загальної площі та не враховувалися її доходи.

Представник третьої особи Другої Чернігівської державної нотаріальної контори в судове засідання не з»явився, до суду надіслав листа в якому просив розглянути справу без представника та покладається на розсуд суду.

Заслухавши пояснення позивача, представника позивача, відповідача, представника третьої особи, допитавши свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19 та дослідивши матеріали справи суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що з 20 червня 2001 року ОСОБА_20 перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_7, що підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_2, виданим 20 червня 2001 року, актовий запис № 754 (а.с. 5).

Актом від 14.09.2015 року затвердженим начальником дільниці з обслуговування житлового фонду №3 встановлено, що в АДРЕСА_4 проживала без реєстрації ОСОБА_3 разом зі своїм чоловіком ОСОБА_7 з 2000 року по 2010 рік (а.с. 8).

Згідно акту обстеження житлових умов від 11.09.2015 року вбачається, що ОСОБА_3 є власником квартири АДРЕСА_5 та проживає з 29.09.2010 року. Також у вказаній квартирі проживав з вересня 2010 року по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 колишній чоловік ОСОБА_7 (а.с. 7).

За час життя ОСОБА_7 згідно свідоцтва про право власності на спадщину за законом після померлої ОСОБА_8 отримав у спадщину квартиру АДРЕСА_6 (а.с. 10).

07.04.2015 року за спільною домовленістю з чоловіком ОСОБА_7 шлюб було розірвано відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Чернігівського міського управління юстиції, складено відповідний актовий запис №84 та видано ОСОБА_7 свідоцтво про розірвання шлюбу.

Після розірвання шлюбу 09.04.2015 року ОСОБА_7, який був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_8 звернувся до управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у місті Чернігові ради із заявою та декларацією про доходи і витрати для призначення житлової субсидії.

На підставі поданих документів, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 21.10.1995 року №848 ОСОБА_7 було призначено житлову субсидію на період з квітня 2015 року по квітень 2015 року.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2015 року №106 «Про удосконалення порядку надання житлових субсидій» в автоматичному режимі ОСОБА_7 було призначено житлову субсидію на наступний період з травня 2015 року по квітень 2016 року включно щомісячно.

16 червня 2016 року ОСОБА_7 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 виданого відділом реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Чернігівського міського управління юстиції 18 червня 2015 року (а.с. 9) та за заявою ОСОБА_3 було припинено нарахування субсидії в зв»язку зі смертю ОСОБА_7

Постановою Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 року №409 «Про встановлення державних соціальних стандартів у сфері житлово-комунального обслуговування», затверджено соціальні норми житла та соціальні нормативи користування житлово-комунальними послугами для надання пільг та субсидій на оплату.

Відповідно до пункту 1 Постанови, соціальну норму житла для надання субсидій встановлено у розмірі 13,65 кв.м. на одну особу та додатково 35,22 кв.м. на домогосподарство.

Відповідно до пункту 5.3 Положення про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995 року №848 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22 вересня 1997 року №1050), яка діяла до 01.05.2015 року, субсидія не призначається якщо уповноважений власник (співвласник) житла, наймач житла у державному та громадському житловому фонді, член житлово-будівельного кооперативу, власник (співвласник) житлового приміщення, на якого відкрито особовий рахунок, та особи, які зареєстровані разом з ним у житловому приміщенні (будинку), мають у своєму володінні (користуванні) чи володінні (користуванні) дружини (чоловіка, неповнолітніх дітей) у сукупності більше ніж одне житлове приміщення (будинок), загальна площа яких у сумі перевищує встановлену соціальну норму житла, в межах якої надається субсидія.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 показала суду, що питання отримання субсидії обговорювали за столом разом з ОСОБА_7 та ОСОБА_3, які розлучилися задля отримання субсидії, разом посміялися, на що свідок сказала, що це афера.

Свідок ОСОБА_10 дала свідчення суду, що є сусідкою ОСОБА_3, була вхожа до її квартири. ОСОБА_3 та ОСОБА_7 були чоловіком та дружиною, а про їх розлучення дізналася лише після смерті останнього. За весь період часу свідок знала їх як сім»ю, вони їздили відпочивати за кордон та разом вели спільне господарство.

Свідок ОСОБА_21 показала суду, що є сусідкою, та про розлучення дізналася від свого чоловіка, який повідомив їй, що ОСОБА_7 розлучилися для отримання субсидії. Чоловік їх бачив разом в податковій інспекції, де ОСОБА_7 розповів про фіктивне розлучення з дружиною задля отримання субсидії.

Свідок ОСОБА_12 дав свідчення суду, що знає сім»ю ОСОБА_7 як дружню. ОСОБА_7 повідомив свідку про відмову в наданні йому субсидії, так як він був одружений, а тому вирішили задля отримання субсидії фіктивно розірвати шлюб. 07 квітня 2015 року зустрілися випадково в ЗАГСі, де відбулася розмова з ОСОБА_7 та ОСОБА_3, які повідомили, що потрібне розлучення для отримання субсидії. Після їхнього розлучення, в сім»ї нічого не змінилося, проживали однією сім»єю як чоловік та дружина разом по АДРЕСА_9 в м. Чернігові.

Свідок ОСОБА_13 дав свідчення суду, що протягом останніх трьох років один або два рази на місяць ходив до ОСОБА_7 та робив йому масаж серця. ОСОБА_7 говорив свідку про розлучення з дружиною, яке потрібно було лише для отримання субсидії. Після розлучення вони жили однією сім»єю, в їхньому житті нічого не змінилося.

Свідок ОСОБА_14 дав свідчення суду, що працював разом з ОСОБА_7, знав що його дружиною є ОСОБА_3, вони разом проживали по АДРЕСА_9 та запрошували в гості. 15.06.2015 року разом з ОСОБА_7 сиділи в бесідці, останньому стало погано і він упав. Визвали швидку допомогу та зателефонували ОСОБА_3, яка прибігла та поїхала в швидкій разом з чоловіком ОСОБА_7 в лікарню.

Свідок ОСОБА_15 дала свідчення суду, що їй говорили подружжя ОСОБА_7 про фіктивне розлучення для отримання субсидії на квартиру де проживали квартиранти. Після розлучення в їхній сім»ї нічого не змінилося, вони разом їздили відпочивати за кордон. ОСОБА_22 влітку, про смерть дізналася коли зателефонувала ОСОБА_3 і повідомила, що квартиранти побили вікна, остання приїхала в сльозах і сказала, що ОСОБА_22 помер.

Свідок ОСОБА_16 показала суду, що їй було відомо про фіктивне розлучення подружжя ОСОБА_7, оскільки ОСОБА_7 був інвалідом і отримував мінімальну пенсію, то сім»ї потрібна була субсидія на житлово-комунальні послуги. Всі свята святкували разом, та після їхнього розлучення в сім»ї нічого не змінилося, відносини були добрі.

Свідок ОСОБА_17 пояснила суду, що їй було відомо, що подружжя ОСОБА_7 розлучилися фіктивно для отримання субсидії, проте в їхніх відносинах нічого не змінилося, вони разом відпочивали та вели спільне господарство.

Свідок ОСОБА_23 показала суду, що про фіктивне розлучення знала, але це було для отримання субсидії. Подружжя було одне цілим. Свідок разом з ОСОБА_3 та ОСОБА_7 ходили кожну неділю відпочивати. Про відповідача знає зі слів ОСОБА_7 і не дуже добре.

Свідок ОСОБА_19 дала свідчення суду, що коли ОСОБА_7 повернувся з тюрми, то жив у своєї матері по АДРЕСА_10. В цю квартиру він привів свою дружину ОСОБА_3, вони разом випивали, гуляли. В шлюбі з ОСОБА_3 вони придбали квартиру по АДРЕСА_9. В розмові з ОСОБА_7 вела бесіду з приводу відсутності в його сім»ї дітей, на що останній відповідав, що провірилися у лікарів і все буде добре, а пізніше відповідав, що ОСОБА_3 дітей не потрібно, сам він їх не підніме. Після операції ОСОБА_7 була з ним розмова з приводу квартири матері, яку він успадкував, на що останній відповів, що вона належатиме донці брата. В квітні 2015 року забирали ОСОБА_7 в гості до ОСОБА_4, де ОСОБА_7 розповів про розлучення з ОСОБА_3, ніякої мови про субсидію він не вів. Світлана в той час не працювала більше року, вона знала, що квартира ОСОБА_17, а ОСОБА_7 отримував пенсію.

Після смерті ОСОБА_7 відкрилася спадщина, яка складається з нерухомого майна, а саме квартири АДРЕСА_7, яка належала на праві власності померлому на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданим ОСОБА_24, державним нотаріусом Першої чернігівської державної нотаріальної контори, зареєстрованим в реєстрі за №2-4948 23 жовтня 2006 року.

Відповідно до норм статті 108 СК України, за заявою заінтересованої особи розірвання шлюбу, здійснене відповідно до положень статті 106 цього Кодексу, може бути визнане судом фіктивним, якщо буде встановлено, що жінка та чоловік продовжували проживати однією сім'єю і не мали наміру припинити шлюбні відносини. На підставі рішення суду актовий запис про розірвання шлюбу та свідоцтво про розірвання шлюбу анулюються органом державної реєстрації актів цивільного стану.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 3 СК України, сім»ю складають особи, які спільно проживають, пов»язані спільним побутом, мають взаємні права та обов»язки.

Одночасно в підтвердження заявлених вимог позивачем було представлено копії туристичної путівки та квитки до Єгипту з 29.05.2015 року по 07.06.2015 року, з яких вбачається спільне проживання, відпочинок та ведення спільного господарства з ОСОБА_7, вже після розірвання шлюбу, що свідчить про його фіктивність з метою отримання субсидії на оплату житлово-комунальних послуг на АДРЕСА_8.

З врахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку про визнання розірвання шлюбу між ОСОБА_3 та ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4, вчинене відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Чернігівського міського управління юстиції 07 квітня 2015 року, актовий запис №84 - фіктивним. В зв»язку з чим підлягають анулюванню актовий запис № 84 від 07 квітня 2015 року про розірвання шлюбу між ОСОБА_3 та ОСОБА_7 вчинений відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Чернігівського міського управління юстиції та свідоцтво про розірвання шлюбу, видане 07 квітня 2015 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Чернігівського міського управління юстиції, актовий запис №84.

Керуючись ст. ст. 10, 60, 208 - 209, 292, 294 ЦПК України, суд

вирішив:

позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4, Відділу державної реєстрації актів цивільного стану Чернігівського міського управління юстиції про визнання розірвання шлюбу фіктивним, задовольнити.

Визнати розірвання шлюбу між ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_3, ( який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 виданого відділом реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Чернігівського міського управління юстиції 18 червня 2015 року) вчинене відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Чернігівського міського управління юстиції 07 квітня 2015 року, актовий запис №84 - фіктивним.

Анулювати актовий запис № 84 від 07 квітня 2015 року про розірвання шлюбу між ОСОБА_3 та ОСОБА_7 вчинений відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Чернігівського міського управління юстиції.

Анулювати Свідоцтво про розірвання шлюбу, видане 07 квітня 2015 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Чернігівського міського управління юстиції, актовий запис № 84.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Чернігівської області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Суддя Л.В. Карапута