ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

14 грудня 2015 року

справа № 804/2614/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Добродняк І.Ю

суддів: Бишевської Н.А. Семененка Я.В.

за участю секретаря судового засідання: Трахт К.О.

за участю представників:

позивача: - ОСОБА_1 дов від 15.10.2013

відповідача-1: - ОСОБА_2 дов від 07.09.2015

відповідача-2: - не зявився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську

апеляційну скаргу Дніпропетровської митниці ДФС

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 березня 2015 року

у справі № 804/2614/15

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Сімферопольський вино-коньячний завод»

до Дніпропетровської митниці ДФС та Головного управління державної казначейської служби України у Дніпропетровській області

про визнання дій неправомірними та стягнення суми,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сімферопольський вино-коньячний завод» звернулось до суду з позовом до Дніпропетровської митниці ДФС та Головного управління державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог просило:

- визнати неправомірними дії Дніпропетровської митниці ДФС щодо повернення надмірно сплачених митних платежів в ввезених на територію України товарів в сумі 197 881,95грн. на користь ТОВ «Сімферопольський вино-коньячний завод»;

- стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ «Сімферопольський вино-коньячний завод» 197 881,95грн. надмірно сплачених митних платежів, а саме: податку на додану вартість – 129 062,05грн., акцизного податку – 59 347,63грн., мита – 9 472,27грн. ввезених на територію України товарів.

Позовні вимоги обґрунтовані наявністю у товариства пільг з огляду на приписи п.5.1 ст.5 Закону України «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України». Однак, податкове зобов'язання зі сплати податку на додану вартість при ввезенні товарів за митною декларацією № 110100000/2014/235688 було помилково обраховано позивачем, що призвело до надмірної сплати митних платежів у сумі 197881,95 грн. Вказані грошові кошти були перераховані на розрахунковий рахунок Дніпропетровської митниці, відкритий у ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, після чого зараховано до Державного бюджету України. Товариство звернулось з заявою про повернення коштів надмірно сплачених до бюджету 23.12.2014 до Дніпропетровської митниці, але отримало відповідь, в якій повідомлялось, що Митниця не має правових підстав для задоволення вимог позивача щодо повернення суми митних платежів.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.03.2015 адміністративний позов задоволено частково.

Визнано неправомірними дії Дніпропетровської митниці ДФС щодо повернення надмірно сплачених митних платежів з ввезених на територію України товарів в сумі 197881,95 грн. на користь ТОВ «Сімферопольський вино-коньячний завод». У задоволені решти позову відмовлено.

Постанову суду в частині задоволених позовних вимог мотивовано тим, що під час переміщення ТОВ «Сімферопольський вино-коньячний завод» своїх товарів, які станом на 01.01.2014 вже перебували в його власності, з ВМ Крим до ВМ Щорськ необхідно було застосовувати митний режим, що не передбачає сплату ПДВ. При цьому під час оформлення та перевірки ВМД представниками Дніпропетровської митниці не було зазначено чіткого переліку документів, згідно яких необхідно застосовувати пільги щодо ПДВ, та не було здійснено дій щодо коригування помилково нарахованої суми митної вартості товару.

Постанову суду в частині відмовлених у задоволенні позовних вимог мотивовано тим, що повернення надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів Державним казначейством здійснюється на підставі висновку митного органу, що займався оформленням митної декларації. На сьогодні до відповідача-2 не надходили висновки від Дніпропетровської митниці, на підставі яких перераховуються спірні кошти з рахунку обліку доходів державного бюджету на рахунок, зазначений у висновку і доказів зворотного позивачем суду не надано.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, Дніпропетровська митниця ДФС (відповідач-1) подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Відповідач-1 зазначає, що позивач в порушення приписів ст. 71 КАС України не довів, що зазначені ним у митній декларації розрахунки митних платежів, пов’язане з діями посадових осіб митниці при здійсненні митного оформлення. При цьому обов'язок заповнення митної декларації, внесення необхідних відомостей, в тому числі і стосовно розрахованих податків, покладається на декларанта, і положення ст.257 МК України не містить обов'язку митниці щодо визначення переліку документів.

Таким чином, на думку відповідача митне оформлення товару було здійснено за МД від 18.12.2014 №110100000/2014/235688, інформацію до якої декларантом внесено самостійно. У графі 36 митної декларації не зазначено жодної преференції стосовно сплати податків.

Митницею здійснено всі митні формальності відповідно до заявленого декларантом митного режиму.

Також відповідач-1 посилається на відсутність належних доказів на підтвердження наявності у позивача пільг щодо оподаткування ПДВ при ввезенні товару на митну територію України з території ВЕЗ «Крим» відповідно до норм Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України». Статтею 6 вказаного Закону передбачено тільки звільнення від сплати мита за умови надання сертифікату про походження товарів з України, який позивачем було надано тільки за товаром № 1, а відносно інших товарів сертифікати для підтвердження походження при здійсненні митного оформлення не надавались.

Крім того відповідач-1 зауважує, що звільнення від сплати мита та ПДВ передбачено тільки пунктом б) частини 1 статті 15 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України». Проте, за документами митного оформлення зазначена операція з ввезення товарів не є такою, що регулюється ст.15 зазначеного Закону.

Позивач проти задоволення апеляційної скарги заперечує, вважає оскаржувану постанову суду першої інстанції обґрунтованою та правомірною, наполягає на тому, що підстави, викладені в заяві від 23.12.2014, в повній мірі є законними та обґрунтованими для повернення помилково та надмірно сплачених 197881,95 грн. і у зв’язку з цим позивач не мав іншого виходу, ніж звернутись до суду за захистом своїх прав.

Представник відповідача-2 в судове засідання не з’явився, про час і місце судового засідання повідомлений судом належним чином.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, позивач - ТОВ «Сімферопольський вино-коньячний завод» - підприємство, що є виробником і постачальником власно виробленої алкогольної продукції, зареєстроване в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська, має у приватній власності два виробничі майданчики (ВМ) за наступними адресами: Автономна Республіка Крим, Бахчисарайський район, с.Віліне, пров.Вигінний, 1а (надалі - ВМ Віліне); Дніпропетровська область, Криничанський район, смт.Щорськ, вул.Виконкомівська, 16 (надалі - ВМ Щорськ).

У зв'язку з виробничою необхідністю, а також політичною ситуацією та анексією Автономної Республіки Крим, 08.12.2014 згідно наказу № 6 від 08.12.2014 з ВМ Віліне на ВМ Щорськ ним було перевезено наступні матеріальні цінності: коньяк марочний групи "КВВЯ" "Ай-Петри" 42%, витримка більше 8-10 років, пляшка 0,5 л. в тубусі ТМ "Ай-петри". Виробник ТОВ "СВКЗ" в ящику 16 шт. - у кількості 502 шт.; коньяк марочний групи "КВВЯ" "Ай-Петри" 42%, витримка більше 8-10 років, пляшка 0,5 л. ТМ "Ай-петри". Виробник ТОВ "СВКЗ". Без коробки. В ящику 20 шт. - у кількості 1881 шт.; коньяк марочний групи "КВВЯ" "Ай-Петри" 42%, витримка більше 8-10 років, пляшка 0,5 л. в сувенірній коробці. ТМ "Ай-Петри". Виробник ТОВ "СВКЗ". В ящику 20 шт. - у кількості 1128 шт.; коньяк марочний групи "КВВЯ". Кримський відбірний "ХО" 42%, пляшка 0,5 л. в тубусі ТМ "Кримський відбірний". Виробник ТОВ "СВКЗ". В ящику 16 шт. - у кількості 1498 шт.; гофро-ящик ТМ "Ай-Петри" виробник ТОВ "ЦУД" - у кількості 8006 шт.; етикетка ТМ "Ай-Петри" виробник ТОВ "Канцоптторг" - у кількості 1 033 608 шт.; термозбіжний ковпачок "Ай-Петри" виробник ТОВ "Технологія" - у кількості 689 шт.; навантажувач з вилковим захватом для складських навантажувально-розвантажувальних робіт на рівній поверхні. Марка HELI. Модель CPCD 30-WSG. Заводський №010301С5886, № двигуну ЗА0766, рама шасі-010301С5885. Виробник фірма "ANHUI HELI CO.LTD". Країна походження - Китай. Знаходився у використанні. Рік випуску 2013 - у кількості 1 шт. Загальна вартість товару складає 1 047 313 грн.

Позивач подав до Митниці Митну декларацію від 18.12.2014 №110100000/2014/235688 (а. с.9-12), в якій задекларовано до митного оформлення:

- Товар № 1: коньяк марочний групи «КВВЯ» «Ай-Петри» 42 %, витримка більше 8-10 років, - пляшка 0,5 л. в тубусі ТМ «Ай-петри». Виробник ТОВ «СВКЗ» в ящику 16 шт. - у кількості 502 шт.; коньяк марочний групи «КВВЯ» «Ай-Петри» 42%, витримка більше 8-10 років, пляшка 0,5 л. ТМ «Ай-петри». Виробник ТОВ «СВКЗ». Без коробки. В ящику 20 шт. - у кількості 1881 шт.; коньяк марочний групи «КВВЯ» «Ай-Петри» 42%, витримка більше 8-10 років, пляшка 0,5 л. в сувенірній коробці. ТМ «Ай-Петри». Виробник ТОВ «СВКЗ». В ящику 20 шт. - у кількості 1128 шт.; коньяк марочний групи «КВВЯ». Кримський відбірний «ХО» 42%, пляшка 0,5 л. в тубусі ТМ «Кримський відбірний». Виробник ТОВ «СВКЗ». В ящику 16 шт. - у кількості 1498 шт.;

За товар № 1 позивачем задекларовані нараховані митні платежі: мито 0 % - 0 грн.; акциз – 59 347,63 грн.; ПДВ – 20 % - 45 927,91 грн. (а. с.9-12).

- Товар № 2: картонні коробки, гофро-ящик ТМ «Ай-Петри», виробник ТОВ «ЦУД», у кількості 8006 шт.;

За товар № 2 позивачем задекларовані нараховані митні платежі: мито 0 % - 0 грн.; ПДВ – 20 % - 10279,70 грн. (а. с.10).

- Товар № 3: етикетка ТМ «Ай-Петри», виробник ТОВ «Канцоптторг», у кількості 1033608 шт.;

За товар № 3 позивачем задекларовані нараховані митні платежі: мито 0 % - 0 грн.; ПДВ – 20 % - 33 075,46 грн. (а. с.10).

- Товар № 4: термозбіжний ковпачок «Ай-Петри», виробник ТОВ «Технологія», у кількості 689 шт.;

За товар № 4 позивачем задекларовані нараховані митні платежі: мито 6,5 % - 4,93 грн.; ПДВ – 20 % - 16,14 грн. (а. с.10).

- Товар № 5: навантажувач з вилковим захватом для складських навантажувально-розвантажувальних робіт на рівній поверхні. Марка HELI. Модель CPCD 30-WSG. Заводський № 010301С5886, № двигуну ЗА0766, рама шасі-010301С5885. Виробник фірма «ANHUI HELI CO.LTD». Країна походження - Китай. Знаходився у використанні. Рік випуску 2013 - у кількості 1 шт.

За товар № 5 позивачем задекларовані нараховані митні платежі: мито 5 % - 9467,34 грн.; ПДВ – 20 % - 39 762,84 грн. (а. с.11).

23.12.2014 позивач звернувся до Дніпропетровської митниці з заявою № 23-12 з проханням повернути ввізне мито, акцизний збір та податок на додану вартість, надмірно сплачені товариством до Державного бюджету України при ввезенні товару з території Криму та оформленого в митному режимі імпорту за МД від 18.12.2014 №110100000/2014/235688 (а. с.25, 26).

Вказану заяву товариство обґрунтувало надмірним обрахування митних платежів у вказаній МД з огляду на положення п.5.1 ст.5 Закону України «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України» та п.4.1 п.4 листа ДФС України від 03.12.2014 №13311/7/99-99-19-03-02-17 «Про податок на додану вартість».

Листом від 06.01.2015 № 18/10/04-50-25-3 Дніпропетровська митниця повідомила товариство, що з огляду на документальні підстави для проведення митного оформлення МД від 18.12.2014 №110100000/2014/235688 у митному режимі імпорту, самостійно обраним декларантом, питання щодо повернення грошових коштів не може бути законодавчо обґрунтовано та вирішено на користь ТОВ «Сімферопольський вино-коньячний завод» (а. с.27-29).

При цьому митниця послалась, крім іншого, на те, що:

- ввезення товару з території ВЕЗ «Крим» на іншу територію України прирівнюється до ввезення товару із-за меж митної території України на митну територію України та вважається імпортом (п.п.5 п.12.4 ст.12 Закону України «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України»), тобто такі операції є об'єктом оподаткування ПДВ на загальних підставах;

- при митному оформленні МД від 18.12.2014 № 110100000/2014/235688 на товари №№2,3,4,5 сертифікат про походження товару форми «У-1» не надавався;

- листом ДФС України від 15.12.2014 № 15236/7/99-99-19-03-02-17 внесено зміни та скасовано п.4.1 листа ДФС України від 03.12.2014 № 13311/7/99-99-19-03-02-17, на який посилається товариство.

З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, апеляційний суд не погоджується з судом першої інстанції про протиправність оскаржуваних дій відповідача-1.

Стаття 257 Митного кодексу України (в редакції на момент виникнення спірних відносин) визначає процедуру декларування.

Так, згідно приписів ч.1 вказаної статті декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Під митною декларацією, заповненою у звичайному порядку, розуміється митна декларація, що містить обсяг відомостей (даних), достатній для завершення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення у заявлений митний режим (ч.1 ст.258 МК України).

Відповідно до п.п.«б» п.6 ч.8 ст.257 МК України митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється органами доходів і зборів на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться такі відомості, у тому числі у вигляді кодів: відомості про нарахування митних та інших платежів, а також про застосування заходів гарантування їх сплати, зокрема, про застосування пільг зі сплати митних платежів.

Згідно ч.5 ст.264 МК України з метою визначення правильності заповнення поданої митної декларації та відповідності доданих до неї документів установленим вимогам орган доходів і зборів здійснює перевірку митної декларації.

За правилами ч.8 ст.264 МК України з моменту прийняття органом доходів і зборів митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

З наведених норм вбачається, що заповнення митної декларації є обов’язком декларанта, а митний орган лише здійснює перевірку митної декларації на відповідність вимогам чинного законодавства.

При цьому вищенаведені обставини справи не свідчать про те, що в основі оскаржуваних дій були умисні протиправні дії саме відповідача-1 як суб'єкта правовідносин, діяльність якого пов'язана із визначенням і справлянням митних платежів.

Стаття 301 МК України встановлює порядок повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів.

Згідно правил ч.1 вказаної статті повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України.

Помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (ч.3 ст.301 МК України).

Відповідно до п.п.4-6 ст.301 МК України якщо надмірна сплата сум митних платежів сталася внаслідок помилки з боку посадових осіб органу доходів і зборів, повернення надміру сплачених сум митних платежів здійснюється у першочерговому порядку.

Повернення сум відповідних митних платежів здійснюється також у разі, якщо:

1) законом передбачено повернення сум сплаченого мита при поміщенні товарів у митний режим реімпорту або у митний режим реекспорту відповідно до розділу V цього Кодексу, а також в інших випадках, визначених цим Кодексом;

2) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, здійснюється зміна раніше заявленого митного режиму, якщо суми митних платежів, належних до сплати при поміщенні товарів у новий митний режим, є меншими, ніж суми митних платежів, сплачених при поміщенні їх у попередній митний режим;

3) відновлюється режим найбільшого сприяння, вільної торгівлі;

4) митну декларацію змінено або визнано недійсною;

5) у товарах, що ввозяться на митну територію України або вивозяться за її межі, виявлено дефекти або вони якимось іншим чином не відповідають погодженим специфікаціям, за умови, що ці товари не ремонтувалися і не використовувалися відповідно на території України та за її межами (крім операцій, необхідних для виявлення дефектів або невідповідності) і повертаються протягом строку, визначеного підпунктом "а" пункту 3 частини другої статті 78 цього Кодексу;

6) платником податків подано органу доходів і зборів документи, які підтверджують наявність у нього на день подання органу доходів і зборів митної декларації для митного оформлення права на звільнення від сплати митних платежів.

Повернення сум митних платежів у випадках, передбачених частиною п’ятою цієї статті, здійснюється у тому самому порядку, що і повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів за заявою платника податків за умови, що така заява подається не пізніше одного року з дня, наступного за днем виникнення обставин, що тягнуть за собою повернення сплачених сум митних платежів.

За визначеннями, наведеним у п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України:

митні платежі - податки, що відповідно до цього Кодексу або митного законодавства справляються під час переміщення або у зв'язку з переміщенням товарів через митний кордон України та контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (п.п.14.1.113);

умовне звільнення від оподаткування митними платежами - звільнення від сплати митних платежів, застосування якого передбачає дотримання певних умов та обмежень під час використання товарів і транспортних засобів комерційного призначення, розпорядження ними після їх випуску (п.п.14.1.253);

умовне звільнення від оподаткування податком на додану вартість та акцизним податком у разі ввезення товарів на митну територію України - звільнення (умовне повне або умовне часткове) від сплати нарахованого податкового зобов'язання у разі розміщення товарів у митних режимах, що передбачають звільнення від оподаткування за умови дотримання вимог митного режиму, встановлених Митним кодексом України (п.п.14.1.254).

При цьому, за визначенням ч.1 ст.4 МК України митні платежі:

а) мито;

б) акцизний податок із ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції);

в) податок на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції).

Відповідно до ст.270 МК України правила оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, митом, крім особливих видів мита, встановлюються цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України. Правила оподаткування особливими видами мита встановлюються законами України "Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту", "Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту", "Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну", окремим законом щодо встановлення додаткового імпортного збору.

Правила оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, іншими (крім мита) митними платежами встановлюються Податковим кодексом України з урахуванням особливостей, що визначаються цим Кодексом (ч.2 ст.270 МК України).

З огляду на вказані правові норми колегія суддів вважає неправомірним посилання позивача, як на підставу відсутності у товариства обов’язку сплачувати митні платежі, на п.5.1 ст.5 Закону України «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України» від 12.08.2014 № 1636-VII, згідно якої на території ВЕЗ «Крим» не справляються загальнодержавні податки та збори, визначені ст. 9 Податкового кодексу України, та збір на обов’язкове державне пенсійне страхування, передбачений Законом України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до п.1.1 ст.1 Закону № 1636-VII ВЕЗ «Крим» запроваджується у межах двох адміністративно-територіальних одиниць України: Автономної Республіки Крим та міста Севастополя.

Тобто вказана норм регулює порядок оподаткування саме на тимчасово окупованій території України, на якій за вказаним Законом створено вільну економічну зону «Крим» (далі - ВЕЗ «Крим»), в той час як в даному випадку спірним є питання справляння митних платежів позивачем під час ввезення товарів з ВЕЗ «Крим» на іншу територію України (з ВМ Віліне на ВМ Щорськ).

Відповідно до п.п.5.2, 5.3 ст.5 Закону № 1636-VII взаємовідносини між особами, які мають податкову адресу на території ВЕЗ «Крим», та особами, які мають податкову адресу на іншій території України, є контрольованими операціями згідно із статтею 39 Податкового кодексу України.

Фізична особа, яка має податкову адресу (місце проживання), юридична особа (відокремлений підрозділ), яка має податкову адресу (місцезнаходження) на території ВЕЗ «Крим», прирівнюються з метою оподаткування до нерезидента.

Фізична особа, яка має податкову адресу (місце проживання), юридична особа (відокремлений підрозділ), яка має податкову адресу (місцезнаходження) на іншій території України, прирівнюються з метою оподаткування до резидента.

Стаття 6 Закону № 1636-VII визначає особливості поставки товарів на (з) території вільної економічної зони «Крим», якою і повинні регулюватись операції позивача з ввезення вищевказаних товарів з ВЕЗ «Крим» на іншу територію України.

Відповідно до п.6.3 ст.6 Закону митні формальності, пов’язані з переміщенням товарів, транспортних засобів комерційного призначення та громадян через адміністративний кордон ВЕЗ «Крим», здійснюються у зонах митного контролю, розташованих у місцях, визначених у статті 329 Митного кодексу України, як при переміщенні через митну територію України.

Товари, що були вироблені, достатньо перероблені або ввезені на митну територію України та випущені для вільного обігу на тимчасово окупованій території України до набрання чинності Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», вважаються товарами українського походження, які вільно переміщуються на іншу територію України без застосування заходів тарифного та нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності до 1 січня 2015 року (п.6.4 ст.6 Закону).

Закон України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 № 1207-VII набрав чинності 27.04.2014.

Разом з тим, п.6.6 ст.6 Закону № 1636-VII товари, які згідно з розділом ІІ Митного кодексу України відповідають критеріям повністю вироблених, достатньо перероблених чи ввезені на митну територію України та випущені для вільного обігу на тимчасово окупованій території України, вважаються товарами походженням з України та вільно переміщуються на іншу територію України без застосування будь-якого мита, передбаченого главою 42 Митного кодексу України, за умови подання сертифіката про походження товару з України, що видається торгово-промисловими палатами на іншій території України.

В свою чергу розділ II «Країна походження товару» МК України містить статтю 36, згідно ч.ч.1, 2 якої країна походження товару визначається з метою оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, застосування до них заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, заборон та/або обмежень щодо переміщення через митний кордон України, а також забезпечення обліку цих товарів у статистиці зовнішньої торгівлі.

Країною походження товару вважається країна, в якій товар був повністю вироблений або підданий достатній переробці відповідно до критеріїв, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.12.3 ст.12 Перехідних положень Закону № 1636-VII «Особливості функціонування вільної економічної зони «Крим» під час тимчасової окупації її території» під час тимчасової окупації справляння податків і зборів, єдиного соціального внеску та застосування реєстраторів розрахункових операцій відносно території ВЕЗ "Крим" діють з урахуванням того, що:

пп.1) загальнодержавні податки і збори, визначені статтею 9 Податкового кодексу України, статтею 271 Митного кодексу України, єдиний внесок, встановлений Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування" та збір на обов’язкове державне пенсійне страхування, справляння якого здійснюється відповідно до Закону України "Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування" , не справляються з доходів, отриманих юридичними особами (їх відокремленими підрозділами) та фізичними особами на тимчасово окупованій території, операцій та/або з інших об’єктів оподаткування (в тому числі об’єктів, пов’язаних з оподаткуванням) на тимчасово окупованій території.

пп.2) марки акцизного податку, що залишаються невикористаними станом на дату набрання чинності цим Законом виробниками алкогольних напоїв та тютюнових виробів, що були зареєстровані на тимчасово окупованій території до початку тимчасової окупації:

а) або використовуються такими виробниками на іншій території України за умови сплати належних сум акцизного податку;

б) або у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, передаються іншим виробникам алкогольних напоїв та тютюнових виробів, зареєстрованим на іншій території України. У цьому випадку такі інші виробники відшкодовують витрати, понесені на оплату вартості виготовлення зазначених марок акцизного податку на погоджених між сторонами умовах, та сплачують належні суми акцизного податку;

в) або повертаються контролюючому органу - продавцю марок акцизного податку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. У цьому випадку:

сума сплаченого акцизного податку повертається такому виробнику алкогольних напоїв та тютюнових виробів або за його бажанням враховується у зменшення його зобов’язань з акцизного податку в наступних податкових періодах;

витрати, понесені на оплату вартості виготовлення зазначених марок акцизного податку, не відшкодовуються;

контролюючий орган приймає рішення про знищення таких марок акцизного податку або про їх видачу іншим виробникам алкогольних напоїв та тютюнових виробів, зареєстрованим на іншій території України, без справляння плати за виготовлення таких марок. Порядок знищення або видачі таких марок акцизного збору встановлюється Кабінетом Міністрів України або уповноваженим органом з питань Криму;

пп.4) у разі ввезення на іншу територію України тютюнових виробів або алкогольних напоїв, що були вироблені на тимчасово окупованій території до набрання чинності цим Законом, платник податку подає контролюючому органу разом з іншими документами, передбаченими Митним кодексом України, примірник заявки-розрахунку з відміткою продавця марок акцизного податку про сплату виробником сум податку з алкогольних напоїв, для виробництва яких використовується спирт етиловий неденатурований, до відповідного бюджету в повному обсязі та/або примірник заявки-розрахунку з відміткою продавця марок акцизного податку про сплату платником податку сум податку з алкогольних напоїв, для виробництва яких не використовується спирт етиловий неденатурований, до державного бюджету в повному обсязі;

Відповідно до п.12.4 ст.12 Закону № 1636-VII під час тимчасової окупації поставки товарів на територію (з території) ВЕЗ «Крим» здійснюються з урахуванням того, що:

пп.1) митні формальності, пов’язані з поставками товарів, переміщенням транспортних засобів комерційного призначення та фізичних осіб через адміністративний кордон ВЕЗ «Крим», здійснюються у відповідних контрольних пунктах в’їзду-виїзду, в яких утворюються підрозділи органів доходів і зборів, а для поставки товарів, що переміщуються трубопровідним транспортом та лініями електропередач, - у місцях, визначених статтею 231 та частиною п’ятою статті 247 Митного кодексу України;

пп.2) на товари, що ввозяться з території ВЕЗ «Крим» на іншу територію України, за бажанням продавця (виробника, постачальника) видається сертифікат походження у порядку, визначеному розділом II Митного кодексу України, з урахуванням Протоколу I до Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, 2014 року (з моменту набрання чинності), Угоди про Правила визначення країни походження товарів у Співдружності Незалежних Держав 2009 року (крім товарів, що призначені для вивезення до держави-окупанта) та інших міжнародних договорів України, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України.

Передумовою отримання сертифіката або інших документів про походження товару з України є надання належних документів згідно із законодавством.

Митне оформлення товарів, що були ввезені з території ВЕЗ "Крим" на іншу територію України та вивозяться за межі митної території України як товари українського походження, здійснюється відповідно до Митного кодексу України на іншій (крім окупованої) території України з обов’язковим наданням митниці документів, що підтверджують походження товарів з України, передбачених розділом II Митного кодексу України та/або відповідною міжнародною угодою.

Перевірка даних, зазначених у поданій документації, може бути здійснена митними органами України в порядку та у випадках, передбачених Митним кодексом України та/або відповідною міжнародною угодою;

пп.5) поставка товарів з території ВЕЗ "Крим" на іншу територію України з метою їх вільного обігу здійснюється у митному режимі імпорту із застосуванням норм законодавства України про державний санітарно-епідеміологічний, ветеринарно-санітарний, фіто-санітарний, екологічний, радіологічний контроль, інших заходів тарифного і нетарифного регулювання, з урахуванням положень статті 6 цього Закону.

Відповідно до ст.15 вказаного Закону «Евакуація бізнесу з тимчасово окупованої території України» будь-якій юридичній особі - резиденту України, яка змінює (змінила) своє місцезнаходження з тимчасово окупованої території на іншу територію України:

пп.б) надається звільнення від будь-якого оподаткування (у тому числі згідно із статтею 271 Митного кодексу України) основних засобів і малоцінних та швидкозношуваних предметів, що належать юридичним особам, які переносять місце своєї діяльності з тимчасово окупованої території на іншу територію України, та вивозяться для подальшого використання у господарській діяльності, за умови, що такі основні засоби перебували на балансі підприємства станом на 1 січня 2014 року у вільному обігу на території України.

Такі основні засоби можуть бути відчуженими до їх введення в експлуатацію за новим місцем розташування на іншій території України чи протягом 12 місяців після такого введення в експлуатацію за умови сплати податків, зборів згідно із статтею 30 Податкового кодексу України;

А стаття 271 глави 42 «Мито» МК України містить визначення поняття «мито» та наводить види мита, які застосовуються в Україні, а саме: 1) ввізне мито; 2) вивізне мито; 3) сезонне мито; 4) особливі види мита: спеціальне, антидемпінгове, компенсаційне.

Отже, за Законом № 1636-VII при поставці товарів з території ВЕЗ «Крим» на іншу територію України особа має пільгу у вигляді звільнення від сплати одного з видів митних платежів - ввізного мита і лише за умови подання сертифіката про походження товару з України, що видається торгово-промисловими палатами на іншій території України.

З матеріалів справи вбачається, що товариством разом з МД від 18.12.2014 подавався митниці сертифікат походження товару форми У-1 № 021706 від 09.12.2014 тільки стосовно Товару № 1 – алкогольних напоїв, виробником якого зазначено ТОВ «СВКЗ», і по якому ввізне мито у вказаному МД визначено у 0 грн. (а. с.14).

Доказів надання відповідачу-1 разом з МД від 18.12.2014 сертифікатів походження товарів стосовно інших Товарів № 2, 3, 4, 5 позивачем суду не надано.

Як і не надано позивачем доказів знаходження Товару № 5 - навантажувача марки НЕLІ, модель СРСD 30-WSD, виробленого в Китаї, на балансі ТОВ «СВКЗ» до 01.01.2014.

Положеннями Кодексу адміністративного судочинства України передбачається не лише обов'язок суб’єкта владних повноважень (відповідача у справі) щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності (ч.2 ст.71 КАС України), але й обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (ч.1 ст.71 КАС України).

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що всупереч положень ч.1 ст.71 КАС України позивачем не доведено подання відповідачу-1 ані документальних доказів, ані інших підстав, які б давали позивачу право на повернення визначених ним сум ввізного мита, акцизного збору та податку на додану вартість, сплачених до Державного бюджету України при ввезенні товару з території Криму та оформленого в митному режимі імпорту за МД від 18.12.2014 №110100000/2014/235688, які позивач вважає надмірно сплаченими митними платежами.

Наведене свідчить про відсутність в діях відповідача-1 ознак протиправності при розгляді заяви позивача 23.12.2014 і наданні відповіді-відмови листом від 06.01.2015 № 18/10/04-50-25-3.

Суд першої інстанції під час розгляду справи не в повному обсязі дослідив обставини, які мають значення для справи, ухвалив судове рішення з невірним застосуванням норм матеріального права, що відповідно до ст.202 КАС України є підставою для скасування постанови суду у даній справі та ухвалення нового рішення.

Керуючись ст. 198, ст.ст. 202, 205, 207 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Дніпропетровської митниці ДФС задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 березня 2015 року у справі № 804/2614/15 скасувати в частині задоволених позовних вимог.

Прийняти нову постанову в цій частині про відмову в задоволенні позову.

В іншій частині постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 березня 2015 року у справі № 804/2614/15 залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: І.Ю. Добродняк

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: Я.В. Семененко