Справа № 583/2581/15-ц

2/583/1004/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 грудня 2015 року м. Охтирка

Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі: головуючого Мовчан Н.В., за участі секретаря Мороз О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Охтирського міськрайонного суду Сумської області цивільну справу за позовом фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи Охтирська районна державна адміністрація Сумської області, Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Сумській області, Сумське обласне управління водних ресурсів про усунення перешкод в користуванні майном,-

встановив:

10.08.2015р. ФОП ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просить усунути перешкоди у користуванні майном, яке належить йому на праві оренди майна, а саме ставка, розташованого на території Височанської, Пологівської, Кардашівської сільських рад Сумської області, шляхом встановлення зобов’язання ОСОБА_2 та ОСОБА_3, не привласнювати рибу, яка належить позивачеві на праві приватної власності та зобов’язати відповідачів дотримуватись режиму використання ставку, встановленого науково-біологічним обґрунтуванням. Свої вимоги мотивує тим, що він на підставі договору оренди землі від 20.05.2004р. орендує земельну ділянку водного фонду загальною площею 72 га для рибогосподарських потреб. Ним розроблені всі необхідні документи, зокрема, виготовлений водогосподарський паспорт, нормативи скиду забруднюючих речовин із рибогосподарськими стічними водами, науково-біологічне обґрунтування рибогосподарської експлуатації ставку, постійно виконуються роботи із вселення водних біоресурсів, вчасно сплачується орендна плата. Наказом № 23 від 17.03.2015 року, виданим Управлінням охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Сумській області, заборонено промислове та любительське рибальство в період нересту риб і розмноження інших водних біоресурсів у рибогосподарських водоймах, підконтрольних Управлінню, в придаткових водоймах з 1 квітня по 29 червня 2015 року включно. Однак відповідачі вже з 10 червня 2015 року організували масовий незаконний вилов риби на орендованому ставку без погодження з позивачем як орендарем. Позивачем ставок зариблюється. Доходи отримані від заняття рибогосподарською діяльністю є основним засобом існування родини. Крім того витрачаються чималі кошти на годівлю риби. Риба, яка знаходиться орендованому ставку є його приватною власністю. Однак, відповідачі кожного дня приходять на ставок для вилову риби та незаконно її привласнюють. На зауваження стосовно неприпустимості порушення закону не реагують. Неодноразово викликалися представники МВС для припинення протиправних дій відповідачів, так як виловлена ними риба є його приватною власністю. Своїми діями відповідачі чинять перешкоди у використанні орендованого ставку, а саме: заважають вирощуванню водних біоресурсів так як виловлена риба призводить до зменшення доходу, який як підприємець отримав би позивач після продажу продукції.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, з підстав викладених в позові, та додатково пояснив, що привласнення полягає у тому, що відповідачі, порушуючи режим вилову риби, виловлюють рибу, яку він запустив у ставок, яка є його приватною власністю. Ним, як орендарем, на період нересту були встановлені інформаційні щити, вивішені оголошення на стенді та роздавалися листівки відповідного змісту. Відповідачі на вимоги про заборону вилову риби не реагують. Зазначив, що ОСОБА_3 ловить рибу кожен день, а ОСОБА_2 дуже рідко, однак він є головою громадської організації рибаків, тому до нього пред’явлено позов.

Представник позивача ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити з підстав, викладених у позові.

Відповідач ОСОБА_3 позов не визнав, просив залишити його без задоволення за необґрунтованістю, так як ніяких протиправних дій він на ставку не здійснював, та пояснив, що відповідно до п. 26 Договору оренди ставка від 20.05.2014р. встановлено обмеження орендарю на користування ставком у вигляді надання громадянам права на любительське та спортивне рибальство. Період нересту на придаткових водоймах до 29 червня, однак, спірний ставок є проточним, оскільки через нього протікає річка Охтирка, тому нерест закінчується 09.06.2015р.. 10.06.2015р. він ловив рибу на ставку, однак а ні коропа, а ні товстолобика не виловив, лише аборигенні види риб. Виловлену рибу забрав собі. Обмеження любительського лову відомі із Правил спортивного та любительського лову, жодних інших обмежень, з боку позивача, до нього не доводилось. Орендар вимагав лише здійснити оплату за лов риби. Вважає, що науково-біологічне обґрунтування його та рибалок-любителів не стосується.

Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що відповідно до п. 27 Договору оренди землі від 20.05.2004р. рибаки любителі відносяться до третіх осіб, тому передача ставка в оренду не є підставою для припинення або зміни обмежень та інших прав вказаних осіб. Порядок здійснення любительського лову риби, встановлено Правилами любительського і спортивного рибальства, зареєстрованих в Мінюсті 28.04.1999р. за № 269/3562. Пунктом 26 Договору оренди землі від 20.05.2004р. встановлені обмеження для орендаря, а саме: не обмежувати право на любительську та спортивну рибну ловлю. Між рибаками та орендарем давно склались неприязні відносини. 09.06.2015 року закінчився період нересту, тому, як акція протесту проти безпідставних заборон з боку позивача щодо користування ставком, 10.06.2015р. він був на рибалці на ставку разом з ОСОБА_3. В цей день під’їхав ОСОБА_1 з Четвертаком, між ними відбулася розмова, написав пояснення, улова не було, протоколу про порушення порядку вилову риби не складалося. Стверджує, що він здійснює любительський лов риби, який не заборонений і не обмежений, тому не перешкоджає позивачу у користуванні ставком. Умови науково-біологічного обґрунтування йому не відомі, їх копія йому не вручалася, іншим шляхом не доводилась. ОСОБА_1 фактично забороняє лов риби на водоймі, яка є руслом річки Охтирка та йому в оренду не передавалася. До того ж вважає, що договір оренди землі від 20.05.2004р. є фіктивним, бо не відповідає вимогам чинного законодавства. Крім того стверджує, що водний об’єкт, який переданий в оренду, не є ставком, а є водосховищем, водоймою загального користування, на якій заборонено промисел риби. ФОП ОСОБА_1 вчиняє неправомірні дії, зокрема, без спеціального дозволу спускає воду з ставка, чим наносить шкоду навколишньому середовищу, в тому числі, аборигенним видам риб. Сам же запускає старшовікових риб, а через 1,5 місяці виловлює їх сіткою та продає. Охтирською міжрайонною прокуратурою винесено подання голові Охтирської РДА про вжиття заходів до усунення виявлених порушень та зобов’язано довести до відома мешканців міста Охтирка про те, що любительська та спортивна риболовля на водоймі в урочищі «Дамба» дозволено безкоштовно. За фактом самовільного використання ОСОБА_1 гідротехнічної споруди, яка належить Пологівській сільській раді, для спуску води з метою незаконного вилову риби, відкрите кримінальне провадження. Таким чином, позивач не є власником ні риби, ні водойми, яка є частиною русла річки Охтирка. Відповідач ОСОБА_2 надав суду письмові заперечення, які містяться у справі. (т. 1 а.с.37-41)

Представник Охтирської районної державної адміністрації Сумської області ОСОБА_5, в судовому засіданні при розгляді справи поклався на розсуд суду.

Представник Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Сумській області ОСОБА_6 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала. Пояснила, що якщо вилов риби здійснюється в період нересту, то це є порушенням наказу управління № 23 від 17.03.2015р.. Згідно цього наказу, враховуючи, що орендований ОСОБА_1 водний об’єкт обліковується як ставок, період нересту на орендованому ставку триває з 01 квітня до 29 червня 2015р.. Даний наказ є обов’язковим до виконання населення, він оприлюднюється через засоби масової інформації. До ОСОБА_1 в Управління претензії відсутні: науково-біологічне обґрунтування розроблено, звіти здає вчасно. Обов’язок по виготовленню науково-біологічного обґрунтування покладається на орендаря, воно є для нього обов’язковим, а для рибалок – ні.

Від Сумського обласного управління водних ресурсів надійшло клопотання про розгляд справи за відсутністю їх представника, та письмове пояснення, в якому зазначають, що у відповідності до договору оренди землі від 20.05.2004 у ФОП ОСОБА_1 знаходиться у користування на умовах оренди строком на 25 років земельна ділянка загальною площею 72 га, у тому числі 67,1 га під водою, яка розташована на території Пологівської, Височанської, Кардашівської сільських рад Охтирського району Сумської області. Питання вільного доступу громадян на орендований водний об’єкт визначається водним законодавством, Законом України «Про аквакультуру» та нормативно-правовоми актами. Умови любительського рибальства на орендованому водному об’єкті встановлюються орендарем у відповідності до розробленого науково-біологічного обґрунтування. Згідно ч.3 ст. 6 Закону України «Про аквакультуру» об’єкти аквакультури, які розведені, утримуються або вирощуються суб’єктами аквакультури (орендарями) перебувають у їх приватній власності. Представники Сумського обласного управління водних ресурсів неодноразово приймали участь у роботі виїзних комісій щодо розгляду звернення мешканців м. Охтирка, проводили правовий аналіз договору оренди, перевіряли виконання орендарем вимог водного, земельного, природоохоронного законодавства та на теперішній час не вбачають підстав для дострокового припинення укладеного договору оренди.(т. 1 а.с.163-165)

Суд, вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, покази свідків, надавши оцінку доказам по справі, дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 03.12.1999 року зареєстрований як фізична особа – підприємець. (т. 1 а.с. 6).

20 травня 2004 року між Охтирською районною державною адміністрацією та ОСОБА_1 укладений договір оренди земельної ділянки для рибогосподарських потреб, яка знаходиться на території Пологівської, Височанської, Кардашівської сільських рад Охтирського району, згідно якого об’єктом оренди є земельна ділянка загальною площею 72 га, в тому числі 67,1 га під водою(ставок), 3,2 га прибережної смуги, 1,7 га болото, в тому числі на території Пологівської сільської ради – 49,4га, (під водою 47,1 га під лісосмугами – 1,9га, під болотом 49 га). Договір укладено строком на 25 років, з 01.06.2004р. по 01.06.2029р. та зареєстрований 09.06.2004 року у Охтирському районному відділі Сумської регіональної філії ДП “Центр ДЗК при Держкомземі України” (а.с. 7-8).

Судом встановлено, що позивачем отримано дозвіл на спеціальне водокористування УКР 0175 СУМ від 06.01.2015р. терміном дії до 06.01.2018р., згідно якого ПП ОСОБА_1 користується ставковою водою для риборозведення, об’єкт використання ставок площею 67,1га та об’ємом 930 тис.м.куб, розташований на території Пологівської, Височанської, Кардашівської сільських рад Охтирського району. (т. 1 а.с. 109)

За змістом частини другої статті 48 Водного кодексу України спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами для питних, господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських потреб (в тому числі для цілей аквакультури) та інших державних і громадських потреб.

Відповідно до ст. 1 Закону України “Про аквакультуру” аквакультура (рибництво) - сільськогосподарська діяльність із штучного розведення, утримання та вирощування об’єктів аквакультури у повністю або частково контрольованих умовах для одержання сільськогосподарської продукції (продукції аквакультури) та її реалізації, виробництва кормів, відтворення біоресурсів, ведення селекційно-племінної роботи, інтродукції, переселення, акліматизації та реакліматизації гідробіонтів, поповнення запасів водних біоресурсів, збереження їх біорізноманіття, а також надання рекреаційних послуг.

Суб’єктами аквакультури є юридичні чи фізичні особи, які здійснюють рибогосподарську діяльність у сфері аквакультури відповідно до цього Закону.

Статтею 5 цього Закону визначено, що суб’єкти аквакультури мають право, в тому числі, на користування рибогосподарськими водними об’єктами (їх частинами) та на власність об’єктів аквакультури та продукції аквакультури, а також отримання доходу від їх реалізації.

Згідно із ч.1, 3 ст. 6 Закону України «Про аквакультуру» об’єкти аквакультури можуть перебувати в державній, комунальній чи приватній власності. Об’єкти аквакультури, які розведені, утримуються та/або вирощуються суб’єктами аквакультури у межах наданих їм відповідно до закону у приватну власність, в користування рибогосподарських водних об’єктів (їх частин), рибогосподарських технологічних водойм, акваторій (водного простору) внутрішніх морських вод, територіального моря, виключної (морської) економічної зони України, у межах належних їм технологічних пристроїв і споруд (рибницький басейн, плавучий рибницький садок тощо) або набуті іншим не забороненим законом шляхом, перебувають у їх приватній власності.

Судом встановлено, що 26.03.2015р. та 18.04.2015р. ОСОБА_1 проведено зариблення ставка коропом та товстолобиком, що підтверджується копіями актів № 3 та №2 актів .(т. 1 а.с.11-12)

Таким чином, в розумінні ст. 6 Закону України «Про аквакультуру» саме короп та товстолобик утримуються та вирощуються позивачем і є його приватною власністю.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених позовних вимог.

Згідно із ст.ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, надавши докази відповідно до вимог ст.ст. 57-60 ЦПК України.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні підтвердив, що у червні 2015року здійснював вилов риби на ставку разом з ОСОБА_3, ловили безкоштовно, в період нересту для любительського лову обмеження – одна вудка з одним крючком, обмеження щодо ваги - не більше 5 кг., ловили карасів. На човні підпливали ОСОБА_1, ОСОБА_4 та капітан міліції Ольховець: важили рибу, ОСОБА_3 обрізали вудку. Дошки оголошень не бачив, весною бачив трафарет: територія охороняється собаками, на напис про заборону вилову риби уваги не звертав.

Свідок ОСОБА_8 повідомив, що відповідачі ловили рибу на ставку, коли саме не памятає, виловлену рибу забирали собі. Яка саме була риба – не бачив.

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні повідомив, що позивач вимагає сплачувати кошти за вилов риби. Біля ставка є плакат з повідомленням, що територія охороняється собаками, а також: «Нерест. Вилов заборонено». Бачив, як відповідачі ловили рибу, куди потім дівали та яка риба – не бачив.

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні повідомив, що у червні 2015р. бачив, як відповідачі ловили рибу з човна, чи була виловлена риба, та яка саме, не бачив.

Свідок ОСОБА_11, в судовому засіданні повідомив, що відповідачі постійно ловлять рибу та забирають собі, в той же час уточнив, що ОСОБА_2 бачив не так часто. Як здійснювався вилов риби сказати не може, також повідомив, що орендар його ознайомив з науково-біологічним обгрунтуванням, однак коли саме пригадати не може.

Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні повідомив, що у період з жовтня по листопад 2015року був на ставку , бачив як спускали воду. ОСОБА_2 бачив не часто, а ОСОБА_3 – кожен день. Яку рибу ловили відповідачі не знає. Риба у відповідачів не вилучалася. Всі документи щодо ставка є у вагончику, з ними можно ознайомитися за власним бажанням.

Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні повідомив, що являється членом громадської організації «Охтирський рибачок», хоча рибу не ловить, однак часто буває на ставку. У червні 2015року бачив, як ОСОБА_2 з ОСОБА_3 ловили рибу незаконно, бо був нерест. ОСОБА_3 ловив карася і окуня, а що виловив ОСОБА_2 – не бачив. Коли саме відповідачі рибалили сказати не може. Підтвердив, що на ставок викликали працівників міліції, складали протокол.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності не притягувались, на обліку в Охтирському МВ не перебувають, що підтверджується довідками. (т. 1 а.с. 42-43,46)

Таким чином, на підставі досліджених в суді доказів та показів свідків встановлено, що відповідачі здійснювали вилов риби на орендованому ставку в період з 10.06.2015р. по листопад 2015р., однак доказів, які б підтверджували, що вони виловлювали рибу, яка була запущена позивачем, як суб’єктом господарювання, та належить йому на праві приватної власності, матеріали справи не містять, та позивачем до суду не надано.

Разом з цим, відповідно до ст. 1 Закону України «Про аквакультуру» науково-біологічне обґрунтування - документ, що містить обґрунтування тих чи інших заходів, які стосуються водних біоресурсів та/або середовища їх існування, на підставі аналізу наукових, науково-практичних, статистичних та інших даних.

Частиною другою ст. 20 цього Закону визначено, що розведення та/або вирощування чужорідних та немісцевих видів гідробіонтів у відкритих та/або закритих умовах аквакультури здійснюється суб’єктами аквакультури на підставі науково-біологічного обґрунтування з обов’язковим повідомленням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства.

Судом встановлено, що позивачем було розроблено в ПП «Рибопроектне науково виробниче об’єднання» науково-біологічне обґрунтування рибогосподарської експлуатації ставка, розташованого на території Височанської, Пологівської, Кардашівської сільських рад Охтирського району Сумської області, яке затверджено Управлінням охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Сумській області 09.06.2015року.. (т. 1 а.с. 9-10)

Відповідно до цього науково-біологічного обґрунтування організація любительського вилову риби у літній та осінній період дозволяється з берега з використанням не більше трьох вудок всіх видів із загальною кількістю гачків не більше шести на рибалку; за згодою користувача з човна без мотору у світлий час доби з використанням не більше двох вудок із загальною кількістю гачків не більше двох на рибалку; за згодою користувача з берега та з човна без мотору у світлий час доби з використанням спінінгу.

У нерестовий період за згодою користувача любительський лов риби дозволяється на спеціально відведених користувачем ділянках берегової смуги з використанням не більше однієї вудки із загальною кількістю гачків не більше одного на рибалку та спінінгом. Лов риби на нерестових ділянках водойми забороняється. Лов риби з човна забороняється.

Любительський (спортивний) лов риби на водоймі може бути заборонено користувачем по таким причинам: проведення меліоративних робіт, промислового добування риби, вселення памолоді риби, недосягнення риб промислового розміру, перевищення ліміту вилову риби (в тому числі аборигенних видів) у водоймі, та інші причини, які на думку користувача можуть призвести до погіршення умов вирощування риби.

Об’єктами любительського та спортивного рибальства можуть бути будь-які види риб, які досягли розміру, зазначеного у наведеній таблиці. Об’єктами любительського та спортивного лову не можуть бути ті види гідробіонтів, що віднесені до Червоної книги.

Також вказано, що до риб аборигенів віднесено плітку, окунь, краснопірка, уклейка та йорж, а до риб – вселенців – короп, товстолобик, білий амур, щука, лин. (т.1 а.с.10 на звороті)

Таким чином, науково-біологічним обґрунтуванням рибогосподарської експлуатації ставка визначені обмеження для любительського (спортивного) рибальства, умови цих обмежень, а також перелік заходів, які мають бути встановлені виключно користувачем за його згодою.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні звернув увагу суду, що ОСОБА_1 не здійснювався виділ нерестових ділянок ставка чи ділянок для вирощування риби, а також спеціально відведених ділянок берегової смуги для ловлі риби.

Доказів, які б спростовували вказані відповідачем обставини позивачем до суду не надано.

Представник Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Сумській області ОСОБА_6 в судовому засіданні повідомила, що науково-біологічне обґрунтування є обов’язковим для орендаря при здійсненні ним рибогосподарської діяльності.

Крім того, відповідно до статті 47 Водного кодексу України загальне водокористування здійснюється громадянами для задоволення їх потреб (купання, плавання на човнах, любительське і спортивне рибальство, водопій тварин, забір води з водних об’єктів без застосування споруд або технічних пристроїв та з криниць) безкоштовно, без закріплення водних об’єктів за окремими особами та без надання відповідних дозволів.

Частинами 4-6 вказаної статті встановлено, що на водних об’єктах, наданих в оренду, загальне водокористування допускається на умовах, встановлених водокористувачем, за погодженням з органом, який надав водний об’єкт в оренду. Водокористувач, який узяв водний об’єкт у користування на умовах оренди, зобов’язаний доводити до відома населення умови водокористування, а також про заборону загального водокористування на водному об’єкті, наданому в оренду. Якщо водокористувачем або відповідною радою не встановлено таких умов, загальне водокористування визнається дозволеним без обмежень.

Таким чином, згідно вказаних положень закону та науково-біологічного обґрунтування рибогосподарської експлуатації ставка, на орендаря покладено обов’язок самостійно встановити умови загального водокористування на водному об’єкті з урахуванням його рибогосподарської діяльності на водному об’єкті, погодити дані умови з орендодавцем, довести дані умови до відома населення.

Позивач в судовому засіданні повідомив, що умови загального користування орендованим ним ставком на даний час відсутні, однак на території ставка розміщені інформаційні стенди та роздаються листівки. (т. 1 а.с.211 )

На підтвердження вказаних обставин, позивачем надано копії листівки, в яких повідомляється, що ставок перебуває у оренді у ФОП ОСОБА_1 відповідно до договору оренди землі від 20.05.2004р.; наведені норми статей 5, 6 Закону України «Про аквакультуру», витяг з науково-біологічного обґрунтування рибогосподарської експлуатації від 09.06.2015р.; та вказано, що любительське рибальство здійснюється за плату, об’єктами якого можуть бути аборигенні та вселені види риб, а також те, що у зв’язку з промисловим виловом риби заборонено любительське рибальство. (т.1 ст. 172)

Суд критично розцінює вказаний доказ, оскільки надана листівка не містить дати її виготовлення, за змістом та оформленням не є ні науково-біологічним обґрунтуванням, а ні умовами користування орендованим ставком в розумінні ст. 47 Водного кодексу України.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що вимога позивача про зобов’язання відповідачів дотримуватися науково-біологічного обґрунтування є безпідставною.

Доводи позивача про те, що відповідачами не виконуються вимоги наказу Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Сумській області № 23 від 17.03.2015, суд на підставі ст. 58 ЦПК України не бере до розгляду, з наступних підстав.

Згідно із п. 3.4. Правил любительського і спортивного рибальства, затверджених накзом Державного комітету рибного господарства України № 19 від 15.02.99 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 квітня 1999 р. за N 269/3562, водойми та умови використання водних живих ресурсів для любительського рибальства визначаються органами рибоохорони на підставі науково-біологічних обгрунтувань.

Так, наказом Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Сумській області № 23 від 17.03.2015 встановлена весняно-літня заборона на лов водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах Сумської області у 2015році, згідно яких заборонено промислове та любительське рибальство на період нересту риби і розмноження інших водних біоресурсів у рибогосподарських водоймах, підконтрольних Управлінню, у такі строки: у всіх річках та їх кореневих водах з 01.04. по 20.05.2015 включно, у всіх водосховищах з 01.04 по 09.06.2015, в придаткових водоймах з 01.04 по 29.06.2015 включно.(т.1 а.с.167)

Таким чином, наказ № 23 від 17.03.2015р. розроблений до виготовлення та затвердження позивачем науково-біологічного обґрунтування рибогосподарської експлуатації від 09.06.2015р.; має обмежену дію в часі, так як встановлює обмеження щодо вилову риби виключно під час нересту, тому не стосується предмету доказування, оскільки предметом позову є вилов відповідачами вселених видів риб та покладення на них обов’язку по дотриманню умов науково-біологічного обґрунтування.

Інші докази, надані сторонами, суд вважає неналежними, тому не бере їх до розгляду, оскільки вони не стосуються предмету доказування і не впливають на прийняте судом рішення. (ст. 58 ЦПК України)

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд, -

вирішив:

В задоволенні позовної заяви фізичної особи–підприємця ОСОБА_1 - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Сумської області через Охтирський міськрайонний суд Сумської області протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя

Охтирського міськрайонного суду

Сумської області ОСОБА_14