ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОСОБА_1 ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 210/4258/14-а

Провадження № 2-а/210/18/15

П О С Т А Н О В А

іменем України

"28" грудня 2015 р.

Дзержинський районний суд м.Кривого Рогу у складі:

головуючого-судді Костенко В.В.

при секретарі Севанян М.Б.

за участі: представника позивача ОСОБА_2

представника третьої особи ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кривому Розі справу за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м.Кривого Рогу Дніпропетровської області , третя особа без самостійних вимог на предмет спору Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в особі відділення Виконавчої дирекції Фонду в м.Кривому Розі Дніпропетровської області про визнання дій протиправними щодо припинення виплати пенсії по втраті годувальника та зобов"язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Звернувшись до суду із вищеназваним адміністративним позовом ОСОБА_4 посилається на ті обставини, що вона перебувала на утриманні свого померлого чоловіка ОСОБА_5, який був потерпілим внаслідок професійного захворювання . З 01.12.1999 року вона отримує від Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України страхові виплати за свого чоловіка. 17.12.1999 року Пенсійним Фондом України їй була призначена пенсія по втраті годувальника, відповідно до ст.ст.37,47 Закону України « Про пенсійне забезпечення».З набранням чинності Законом України « Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» було здійснено перерахунок призначеній їй пенсії і станом на 01.06.2013 року її розмір становив 2160, 34 грн. Між тим, у червні 2013 року їй стало відомо, що розмір її пенсії був зменшений до 977,13 грн. Після звернення до УПФУ в Дзержинському районі м.Кривого Рогу вона отримала відповідь про те, що у зв»язку з тим, що вона отримує виплати від Фонду соціального страхування за померлого чоловіка, їй припинена виплата пенсії по втраті годувальника і поновлена виплата пенсії за віком. Із рішенням органу пенсійного забезпечення позивач не згодна , вважає протиправним припинення їй пенсії по втраті годувальника, у зв»язку з чим звернулась до суду і просить визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м.Кривого Рогу Дніпропетровської області , які полягають у припиненні вплати їй пенсії по втраті годувальника з одночасним призначенням пенсії за віком згідно Закону України « Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування»; зобов»язати відповідача призначити їй пенсію по втраті годувальника згідно Закону України « Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» з дня її припинення, тобто з 01.06.2013 року та здійснити нарахування та виплату їй пенсії по втраті годувальника з 01.06.2013 року.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_4- ОСОБА_2 підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача УПФУ в Дзержинському районі м.Кривого Рогу Дніпропетровської області у судове засідання , призначене на 28.12.2015 року не з»явився, причини його неявки були визнані судом неповажними, у зв»язку з чим подальший розгляд справи проведений без його участі. Будучи присутнім раніше у судових засіданнях представник відповідача не визнав заявлених до них адміністративний позов. Вважає дії посадових осіб УПФУ правомірними , позивачці 17.12.1999 року була призначена пенсія по втраті годувальника на підставі Закону України « Про пенсійне забезпечення», з набранням чинності Закону України « Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» їй був зроблений перерахунок призначеної пенсії , але при проведенні звіряння з ВВД Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України було з»ясовано, що ОСОБА_4 з 01.04.2001 року отримує у вищеназваному Фонді виплати по втраті годувальника, про що вона на підставі ст. 50 ЗУ « Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» не повідомила УПФУ. Вони вважають, що ОСОБА_4 отримує подвійну пенсію, що є недопустимим , у зв»язку з чим їй було припинено виплату пенсії по втраті годувальника та призначена пенсія за віком. Крім того, вважають, що позивачкою був порушений шестимісячний строк для звернення до суду за захистом порушеного права, оскільки про те, що її право, начебто, порушено вона дізналась із листа УПФУ від 20.08.2013 року, а до суду звернулась тільки 16.07.2014 року. Просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Представник третьої особи ВВД ФССНВВ та ПЗУ ОСОБА_3 пояснила, що позивачці ОСОБА_4 на підставі рішення Дніпропетровського обласного відділення ФССУ від 15.02.2000 р. № 17 були призначені страхові виплати у відшкодування шкоди у разі смерті годувальника, які виплачуються і по теперішній час. Вона вважає, що страхові виплати по втраті годувальника та пенсія по втраті годувальника не є тотожніми , мають різну правову природу та їх фінансування проводиться з різних джерел. При винесенні рішення покладається на розсуд суду.

Вислухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши письмові докази, суд вважає, що заявлений позов підлягає частковому задоволенню за наступними підставами.

Як убачається із листа УПФУ в Дзержинському районі м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20.08.2013 року за № 2106/05-33 на звернення позивача, 17.12.1999 року ОСОБА_6 була призначена пенсія по втраті годувальнику згідно із Законом України « Про пенсійне забезпечення», яку вона отримувала до 31.05.2013 року. В квітні 2013 року при проведенні звіряння з виконавчою дирекцією Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань у м.Кривому Розі УПФУ стало відомо, що вона отримує з 01.04.2001 року страхові виплати по втраті годувальника ОСОБА_5. Згідно із ст.6 Закону України « Про пенсійне забезпечення» , особам, які мають одночасно право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором, у зв»язку з тим, що вона не повідомила УПФУ в Дзержинському районі м.Кривого Рогу про те, що отримає страхові виплати по втраті годувальника, їй припинено виплату пенсії по втраті годувальника і поновлено виплату пенсії за віком ( а.с.7).

Після отримання вищеназваного листа позивач , знаючи про порушення свого права до суду у встановлений ст. 99 КАС України шести місячний строк до суду не звернулась.

Між тим, із зазначеного питання позивач повторно звернулась до УПФУ в Дзержинському районі м.Кривого Рогу у червні 2014 року.

На її звернення з питань поновлення виплати пенсії по втраті годувальника відповідачем 19.06.2014 року за № К29/05/71 був направлений лист аналогічного змісту , в якому їй за вищеназваними підставами було відмовлено у виплаті пенсії по втраті годувальника ( а.с.8-9).

Із розпорядження Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування України від 15.02.2000 року № 17 « Про виплату відшкодування шкоди ОСОБА_4 у разі смерті годувальника» убачається, що згідно п.п.8, 19 Правил відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров»я пов»язаним з виконанням ним трудових обов»язків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23.06.93 року № 472, ОСОБА_4, яка була на утриманні померлого ОСОБА_5 і втратила годувальника , призначені безстроково виплати у відшкодування шкоди по професійному захворюванню в сумі 18 грн. 16 коп., 50% втраченого заробітку померлого. Дані виплати здійснюються за рахунок капіталізованих коштів, перерахованих ліквідаційною комісією шахти « Саксагань» відділенню Фонду соціального страхування України на ці цілі ( а.с.6).

Із довідки № 04/1811 від 11.04.2014 року , виданої ВВД ФССНВВ в м.Кривому Розі, убачається , що ОСОБА_6 перебуває на обліку в даному відділенні з 01.04.2001 року та отримує страхові виплати по втраті годувальника ОСОБА_5 ( а.с.53).

Згідно із ст. 1Закону України « Про пенсійне забезпечення», на підставі якого у 1999 році призначалась пенсія позивачці, визначається, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв»язку із встратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до ст.37 Закону України « Про пенсійне забезпечення» право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сім»ї померлого годувальника, які були на його утриманні.

Згідно із ст.46 вищеназваного Закону право на звернення за призначенням пенсії в разі втрати годувальника без обмеження строком має сім»я, яка має право на пенсію в разі втрати годувальника та може звернутись за її призначенням в будь-який час після смерті або встановлення безвісної відсутності годувальника без обмеження будь-яким строком.

Відповідачем не оспорюється наявність у позивача ОСОБА_4 права на отримання пенсії по втраті годувальника, але УПФУ в Дзержинському районі м.Кривого Рогу вважає, що у зв»язку із отриманням нею страхових виплат у ВВД ФССНВВ в м.Кривому Розі має місце подвійне отримання нею одного і того ж виду пенсії по втраті годувальника, що не відповідає вимогам діючого законодавства.

Між тим, суд вважає, що відмова УПФУ в Дзержинському районі м.Кривого Рогу у поновленні позивачу ОСОБА_4 виплати пенсії по втраті годувальника – померлого чоловіка ОСОБА_5 є протиправною.

Відповідно до ст.25 Закону України « Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (в редакції Закону від 01.04.2014 року, яка діяла на час звернення позивача до УПФУ в червні 2014 році), усі види страхових виплат застрахованим особам та особам, які знаходились на їх утриманні проводяться Фондом соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань за рахунок коштів цього Фонду.

Згідно із ст.33 вищеназваного Закону у разі смерті потерпілого право на держання щомісячних страхових виплат ( пенсій згідно з підпунктом «д» пункту 1 частини першої статті 21 цього Закону) мають непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина померлого, яка народилась протягом не більш як десятимісячного строку після його смерті.

На підставі п.9 ст.34 даного Закону, у разі смерті потерпілого, який одержував страхові виплати і не працював, розмір відшкодування шкоди особам, зазначеним у ст.33 цього Закону, визначаються виходячи із суми щомісячних страхових виплат і пенсії, які одержував потерпілий на день його смерті, з відповідним коригуванням щомісячних страхових виплат згідно із ст.29 цього Закону.

Страхові виплати особам, які втратили годувальника, проводяться в повному розмірі без урахування призначеної їм пенсії у разі втрати годувальника та інших доходів.

Як убачається із розпорядження Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування України від 15.02.2000 року № 17 ОСОБА_4 призначені страхові виплати у відшкодування шкоди в розмірі 50% втраченого заробітку померлого працівника на підставі п.п.8, 19 Правил відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров»я пов»язаним з виконанням ним трудових обов»язків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23.06.93 року № 472.

Відповідно до п.19 цих Правил відшкодування шкоди ( частини втраченого заробітку) особам, які втратили годувальника, виплачується в повному розмірі без урахування призначеної їм пенсії у разі втрати годувальника та інших доходів власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров»я, пов»язаним з виконанням ним трудових обов»язків.

Згідно із ч.1 ст.49 Закону України « Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється :

-якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості;

- у разі смерті пенсіонера;

- у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд;

- в інших випадках, передбачених законом.

Зазначені положення Закону, як і положення інших нормативно- правових актів,що регулювали і регулюють питання пенсійного забезпечення, не передбачали і не передбачають можливість припинення виплати пенсії по втраті годувальника із-за отримання відшкодування шкоди по професійному захворюванню та частини втраченого заробітку померлого від Фонду соціального страхування України.

Відповідно до п.6 ст.92 Конституції України виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Отже позовні вимоги позивача щодо визнання протиправними дій Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м.Кривого Рогу Дніпропетровської області , які полягають у припиненні вплати їй пенсії по втраті годувальника з одночасним призначенням пенсії за віком згідно Закону України « Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» та зобов»язання відповідача призначити позивачеві пенсію по втраті годувальника згідно Закону України « Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» підлягають задоволенню.

Між тим, позовні вимоги в частині зобов»язання здійснювати виплату пенсії з дня її припинення , тобто з 01.06.2013 року не підлягають задоволенню, оскільки відповідно до ст. 99 КАС України встановлений шестимісячний строк для звернення , який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як убачається із наданих позивачем доказів про порушення свого права на отримання пенсії по втраті годувальника позивач ОСОБА_4 взнала із листа УПФУ в Дзержинському районі м.Кривого Рогу 20.08 2013 року, але до суду звернулась 18.07.2014 року, тобто тільки після повторного звернення до відповідача у червня 2014 року. Про поновлення пропущеного строку позивачка не клопотала, доказів поважності причин пропуску встановленого законом строку для звернення до суду не надала. Таким чином, керуючись вимогами ст. 99 КАС України суд вважає, що заявлені нею вимоги про зобов»язання поновити та виплатити їй пенсію по втраті годувальника підлягають задоволенню з 18.01.2014 року.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб"єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені витрати з Державного (або відповідного місцевого) бюджету України, отже суд вважає, що на користь позивача підлягає стягненню з Державного бюджету сума судового збору 73 грн.08 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2,9,10,11,17,69-72,86,88,94,99,100, 128,160-162,167 КАС України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м.Кривого Рогу Дніпропетровської області , третя особа без самостійних вимог на предмет спору Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в особі відділення Виконавчої дирекції Фонду в м.Кривому Розі Дніпропетровської області про визнання дій протиправними щодо припинення виплати пенсії по втраті годувальника та зобов"язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати дії управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м.Кривому Розі, які полягають у припиненні виплати пенсії ОСОБА_4 по втраті годувальника з одночасним призначенням пенсії за віком згідно Закону України « Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» протиправними.

Зобов»язати управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м.Кривого Рогу Дніпропетровської області призначити ОСОБА_4 пенсію по втраті годувальника згідно Закону України « Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» з 18.01.2014 року та здійснити нарахування та виплату пенсії по втраті годувальника із зазначеної дати.

Стягнути з Державного бюджету України на користь позивача ОСОБА_4 сплачений нею судовий збір в сумі 73 грн.08 коп.

У задоволені позову в іншій частині відмовити.

Завернути постанову на підставі п.1 ч.1 ст. 256 КАС України до негайного виконання в межах суми стягнення за один місяць.

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дзержинський районний суд м.Кривого Рогу протягом десяти днів з дня її проголошення, а особами, які не були присутні при оголошенні постанови у той же строк із дня отримання її копії.

Суддя: В. В. Костенко