____________________2009 року Справа № 2-а-748

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2009 року Чаплинський районний суд Херсонської області в складі:

головуючого - судді Томашевського В.А.,

при секретареві Покотун В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в cмт Чаплинка справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Чаплинському районі Херсонської області про зобов’язання нарахувати недоплачену щомісячну державну допомогу ,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, де зазначає, що згідно Закону України від 18.11.2004 року „Про соціальний захист дітей війни” є дитиною війни. Відповідач не сплачує їй щомісячно як дитині війни соціальну допомогу в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, що передбачено ст.6 зазначеного закону. Про порушення своїх прав їй стало відомо лише після висвітлення цих подій у пресі після ухвалення відповідного рішення Конституційним Судом України 09 липня 2007 року. Просить поновити строк звернення до суду і зобов’язати відповідача нарахувати недоплачену щомісячну соціальну допомогу за 2006 – 2008 роки та стягнути судові витрати.

У судове засідання позивачка не з’явилась, подавши заяву про розгляд справи у її відсутність.

Представник відповідача ОСОБА_2 просить у задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що Законом не передбачено, яким саме органом, за рахунок яких коштів та в якому порядку здійснюється призначення і виплата пенсій. Статтею 7 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” встановлено, що фінансове забезпечення соціальних гарантій, передбачених цим Законом здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, який затверджує Верховна Рада України , а не з бюджету Пенсійного фонду України. У Державному бюджеті України на 2007 і 2008 рік не передбачено видатків на виконання рішень судів про стягнення такої пенсії понад розміри, встановлені Законами України про Державний бюджет України на відповідний рік. Мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений Законом України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, для розрахунку надбавок та підвищень до пенсій не застосовується.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини.

Позивачка має статус „Дитина війни”. На неї розповсюджується дія Закону України „Про соціальний захист дітей війни” №2195-ІУ від 18 листопада 2004 року.

Згідно цього Закону дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

У 2006 році ця норма закону скасована чи призупинена не була, але Законом України „Про внесення змін до Закону України” Про Державний бюджет України на 2006 рік” стаття 110 викладена в такій редакції: „ Установити, що пільги дітям війни, передбачені абзацом сьомим статті 5 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, запроваджуються з 1 січня 2006 року, а статтею 6 – у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету”.

Пунктом 12 ст.71 Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік” дію ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” на 2007 рік було зупинено з урахуванням ст.111 того ж Закону, якою обмежено коло суб’єктів підвищення пенсії, а також встановлені інші його розміри.

Конституційний Суд України своїм рішенням від 09 липня 2007 року №6-рп у справі щодо відповідності положень статей 29,36 частини другої статті 56, частини другої статті 62, частини першої статті 66, пунктів 7,9,12,13,14,23,30,39,41,43,44,45,46 статті 71, статей 98,101,103, 111 Закону України „ Про Державний бюджет України на 2007 рік” (справа про соціальні гарантії громадян), зокрема пункт 12 ст.71 та статтю 11 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” визнав неконституційними.

Законом України від 28 грудня 2007 „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” текст статті Закону України №2195-1У від 18.11.2004 року викладено в такій редакції: „Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни”.

Зміни, внесені підпунктом 2 пункту 41 розділу 11 Закону України від 28.12.2007 року №107-У1, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10-рп). При цьому Конституційний Суд зазначив, що Конституція України у статті 92 визначила сфери, зокрема бюджетну, які мають врегульовуватися виключно Законом. Закон про Державний бюджет є основним фінансовим документом держави. Через своє спеціальне призначення цей закон не повинен регулювати відносини в інших сферах суспільного життя. Конституція України не надає закону про Держбюджет вищої юридичної сили стосовно інших законів. Таким чином, Конституційний Суд України дійшов висновку, що законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об’єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і, як наслідок – скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина.

Відповідно до ст.9 КАС України суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України. У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародного договору, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт , який має вищу юридичну силу. Якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, встановлені інші правила, ніж ті, що встановлені законом, то застосовуються правила міжнародного договору.

У постанові Пленуму Верховного Суду України від 01 листопада 1996 року „Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя” зазначається, що суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати зміст будь-якого закону або іншого нормативно-правового акта з позиції відповідності Конституції України і у всіх необхідних випадках застосовувати Конституцію як акт прямої дії.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року (ратифікована Верховною радою України 17 липня 1997 року) передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру.

Зупинення дії законів є способом тимчасового припинення їх дії в часі та/або за колом осіб і має здійснюватися відповідно до вимог Конституції України. Отже, у такому випадку Законами України: „Про внесення змін до Закону України „Про Державний бюджет України на 2006 рік”, „Про Державний бюджет України на 2007 рік” і „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” припиняється на певний строк правове регулювання відносин у сфері соціального захисту, зупиняється дія механізму реалізації конституційних, соціально-економічних прав громадян, що призводить до обмеження права на соціальний захист. Внаслідок зупинення на певний час дії ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” відбувається фактичне зниження життєвого рівня громадян, який не може бути нижчим від встановленого законом прожиткового мінімуму (частина третя статті 46 Конституції України), та порушується гарантоване у статті 48 Конституції України право кожного на достатній життєвий рівень.

Крім того, закон про Державний бюджет України, як правовий акт, має особливий предмет регулювання, відмінний від інших законів України. Він стосується виключно встановлення доходів та видатків держави на загальносуспільні потреби, зокрема і видатків на соціальний захист і соціальне забезпечення. Тому цим законом не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних законів України, а також встановлюватися інше /додаткове/ правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України. Таке положення закріплено і в частині третій статті 27 Бюджетного Кодексу України.

Таким чином, суд не може застосувати статтю 110 Закону України „Про внесення змін до Закону України „Про Державний бюджет України на 2006 рік”, пункт 12 ст.71 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” та підпункт другий пункту 41 розділу 11 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007 року, а керується Конституцією України як актом прямої дії.

Відповідно до ч.1 ст.102 КАС України, пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі.

Суд знаходить поважними доводи позивача про пропуск строку позовної давності і вважає, що позов в цій частині підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 8,9, 11,90,94,102,104,159-163 КАС України, Законом України „Про соціальний захист дітей війни”, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 про зобов’язання вчинити дії задовольнити.

Відновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів за період з 01.01.2006 року по 31 грудня 2008 року.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Чаплинському районі Херсонської області провести підвищення пенсії ОСОБА_1 за 2006-2008 роки відповідно до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 року у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 зі сплати судового збору в сумі 3 (три) гривні 40 копійок.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Чаплинський районний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України – з дня складення в повному обсязі, заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.5 ст.186 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 17 червня 2009 року.

Суддя