КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 листопада 2015 року 810/2893/15

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого – судді Лапія С.М.,

при секретарі судового засідання – Феленюк О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за адміністративним позовом Обслуговуючого кооперативу "Садівниче товариство "Стадне" до Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної енергії в м. Києві, третя особа: Обслуговуючий кооператив "Садівниче товариство "Вікторія", Садівничий кооператив "Вікторія-Плюс" про визнання протиправними дій,-

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся Обслуговуючий кооператив «Садівниче товариство «Стадне» із позовом до Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної енергії в місті Києві, треті особи: ОК «СК «Вікторія», СК «Вікторія-Плюс», про визнання протиправними дій відповідача щодо зняття з контролю припису № 08/11-18-348 від 02 липня 2014 року, внесеного ОК «СК «Вікторія».

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що припис знято з контролю передчасно, оскільки ОК «СК «Вікторія» не усунуто виявлені порушення законодавства при постачанні електроенергії на земельну ділянку позивача.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві та письмових поясненнях, просив позов задовольнити.

Представники відповідача позовних вимог не визнали, просили суд відмовити у задоволенні позову, оскільки відповідач діяв у межах наданих повноважень та законно зняв припис з контролю, а виявлені порушення законодавства було усунуто в повному обсязі. Надання розробленої проектної документації та виїзд на місце для перевірки усунення встановлених порушень не є необхідним для перевірки виконання вимог припису, у зв’язку з тим, що припис знімається з контролю, зокрема, у разі письмового повідомлення суб'єкта господарювання щодо повного виконання вимог припису та відповідної письмової пропозиції інспектора. Також представники відповідача зазначили, що перевірка відповідності проектної документації нормам чинного законодавства не належить до повноважень відповідача, а тому такі обставини при прийнятті рішення про зняття припису з контролю останнім не перевірялись. Крім того, відповідач зазначив, що у нього відсутні повноваження втручатись у господарську діяльність суб’єктів господарювання.

Представники третіх осіб підтримали позицію відповідача та додатково зазначили, що між ними на підставі п. 1.5. постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики від 17 січня 2013 року № 32 «Про затвердження Правил приєднання електроустановок до електричних мереж» (далі – Постанова № 32), укладено два договори про користування електричною енергією від 24 лютого 2014 року та про спільну діяльність від 25 лютого 2014 року, а також ТОВ «Енергоера» розроблений на замовлення СК «Вікторія-Плюс» робочий проект електропостачання СК «Вікторія-Плюс», у зв’язку з чим постачання електроенергії на земельну ділянку ОК «СТ «Стадне» здійснюється законно.

Заслухавши доводи та пояснення представників сторін та третіх осіб, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, судом встановлено наступне.

ОК «СТ «Стадне» на підставі договору оренди, укладеного між останнім та Бориспільською районною державною адміністрацією Київської області 15 квітня 2008 року № 1392 (зі змінами), використовує на праві оренди земельну ділянку загальною площею 19,6513 га із кадастровим номером 3220882600:04:007:2124 в Бориспільському районі Київської області.

Позивач звернувся до Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної енергії в місті Києві зі скаргою № 005-02/13 від 12 лютого 2013 року, у якій зазначав, що на земельній ділянці, яка перебуває в його користуванні, самочинно встановлені лінії електропередач без його погодження (як законного орендаря) та без погодження з відповідними органами, і по ним незаконно постачається електроенергія.

Інспекцією Держенергонагляду в м. Києві за вищевказаною скаргою проведено перевірку, за результатами якої встановлено, що енергопостачальною організацією ПАТ «Київенерго» з ОК «СК «Вікторія» укладено договір від 21 жовтня 2009 року № 3372035 на електропостачання останнього, а електропостачання на земельну ділянку, належну ОК «СТ «Стадне» на підставі договору оренди, здійснюється кабельно-повітряною лінією 0,4кВ від внутрішніх мереж РУ0,4кВ КТП 7265 після розрахункового приладу обліку, що утримується на балансі ОК «СК «Вікторія». Проектно-технічна та інша дозвільна документація на підключення від електромереж ОК «СК «Вікторія» садівничих будинків СК «Вікторія-Плюс» відсутня, що є порушенням вимог розділу IV п.3.1, 5.7 Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів та вимог п.1.6, 7.5 Правил користування електричною енергією (лист Відповідача № 09/138 3від 02 липня 2014 року).

Враховуючи зазначене, керівництву ОК «СК «Вікторія» внесено припис № 08/11-18-348 від 02 липня 2014 року на приведення електропостачання до узгодженої проектно-технічної документації.

Згідно з поясненнями представників третіх осіб судом встановлено, що вищевказана лінія електропередач розміщена невстановленими особами на земельній ділянці, яка перебуває в оренді ОК «СТ «Стадне», самочинно без отримання будь-яких дозвільних документів. Крім того, у СК «Вікторія-Плюс» відсутні права на земельні ділянки на території Бориспільського району, що підтверджується листом Управління Держземагентства у Бориспільському районі Київської області № ПІ-36/0-383/6-15 від 13.08.15 та не заперечувалось сторонами та третіми особами в ході судового розгляду. Крім того, СК «Вікторія-Плюс» не надано суду документів, які підтверджують наявність у членів останнього законно збудованих садових будинків, або об’єктів, будівництво яких триває законно, на земельній ділянці Позивача.

ОК «СК «Вікторія» на виконання вимог припису надано відповідачу розроблений ТОВ «Енергоера» робочий проект зовнішнього електропостачання СК «Вікторія-Плюс», який погоджено тільки третіми особами.

Після отримання відповідачем листа, в якому лише повідомлено про усунення порушень та огляду інспектором вищевказаного робочого проекту, за пропозицією останнього припис № 08/11-18-348 від 02 липня 2014 року знято з контролю у зв’язку із виконанням його вимог.

Суд вважає такий висновок відповідача необґрунтованим, а відповідно дії -протиправними у зв’язку з наступним.

При розгляді справи судом встановлено та не заперечувалось сторонами і третіми особами, що Інспекцією Держенергонагляду у місті Києві винесено відповідний припис законно та в межах своїх повноважень.

Окремо суд зазначає, що вимогами Положення про державний енергетичний нагляд за режимами теплової і електричної енергії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 серпня 1996 року № 929, передбачено, що Інспекція здійснює нагляд (контроль) за технічним станом та організацією експлуатації електричних і теплових установок та мереж суб’єктів електроенергетики.

Завданнями та функціями Держенергонагляду, зокрема, є :

1) забезпечення надійного і сталого функціонування об'єднаної енергетичної системи України відповідно до законодавства, контроль за дотриманням суб'єктами електроенергетики, суб'єктами відносин у сфері теплопостачання і споживачами електричної енергії вимог нормативно-правових і нормативно-технічних актів у сфері виробництва, постачання та споживання енергії;

2) здійснення в межах своєї компетенції контролю за усуненням суб'єктами електроенергетики, суб'єктами відносин у сфері теплопостачання і споживачами електричної енергії виявлених порушень законодавства у сфері виробництва, постачання та споживання енергії.

Зважаючи на вказані вище приписи Положення про державний енергетичний нагляд за режимами теплової і електричної енергії, суд приходить до висновку про безпідставність тверджень представників відповідача про відсутність у останнього обов’язку перевіряти документи (в тому числі проектно-технічну та іншу документацію), які свідчать про виконання вимог припису та усунення порушень законодавства у сфері постачання електроенергії.

Відносини, що виникають при виробництві, передачі, постачанні та використанні енергії, безпечною експлуатацією енергетичного обладнання і державним наглядом за режимами споживання електричної і теплової енергії врегульовано Законом України «Про електроенергетику» від 16.10.1997 №575/97-ВР (далі - Закон № 575).

Відповідно до ст. 9 Закону № 575 державний нагляд (контроль) в електроенергетиці здійснюється центральним органом виконавчої влади з державного енергетичного нагляду.

Предметом державного нагляду (контролю) в електроенергетиці є господарська діяльність, пов'язана з виробництвом, передачею та постачанням енергії, а також з використанням енергії для власних потреб суб'єктами електроенергетики та споживачами енергії в частині технічної експлуатації електричних станцій і мереж, технічної експлуатації енергетичного обладнання споживачів енергії та суб'єктів електроенергетики, випробування та ремонту енергоустановок і мереж, режимів постачання та споживання електричної і теплової енергії, виконання робіт з проектування енергоустановок і мереж.

Способом здійснення державного нагляду (контролю) в електроенергетиці є проведення центральним органом виконавчої влади з державного енергетичного нагляду відповідних обстежень, перевірок, оглядів, інспектування щодо енергетичного обладнання суб'єктів електроенергетики та споживачів енергії у порядку, визначеному Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Порядок проведення органами Держенергонагляду перевірок додержання вимог законодавства у сфері енергозабезпечення та оформлення їх результатів визначено Положенням про державний енергетичний нагляд за режимами споживання електричної і теплової енергії, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 7 серпня 1996 р. № 929 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2006 р. № 131), (далі – Положення).

Згідно з пунктом 4 Положення завданнями та функціями Держенергонагляду є, зокрема, здійснення в межах своєї компетенції нагляду за дотриманням суб'єктами електроенергетики, суб'єктами відносин у сфері теплопостачання і споживачами електричної енергії вимог Правил (Правил улаштування електроустановок, Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів, Правил технічної експлуатації систем теплопостачання комунальної енергетики, Правил експлуатації теплових установок та теплових мереж) та інших нормативно-правових і нормативно-технічних актів з питань електроенергетики та теплопостачання.

Згідно з пунктом 7.1. Інструкції з організації проведення обстежень електричних, тепловикористовуючих установок, теплових мереж та оформлення їх результатів, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України № 817 від 24 грудня 2004 року (далі – Інструкція) у разі виявлення під час заходу з державного енергетичного нагляду порушень вимог чинного законодавства інспектор на підставі Акта протягом п'яти робочих днів з дня завершення заходу складає та видає суб'єкту господарювання припис.

Припис складається із приписної та прикінцевої частин та, як правило, оформлюється в друкованому вигляді або розбірливим почерком в двох примірниках. Припис складається та підписується інспектором (керівником проведення заходу), який здійснював захід. Перший примірник видається суб'єкту господарювання чи уповноваженій ним особі для виконання, другий - залишається в інспектора.

Пунктом 9.10 Інструкції встановлено, що Припис, Розпорядження знімаються з контролю у разі:

наявності відповідного Акта щодо повного виконання суб'єктом господарювання вимог Припису, Розпорядження;

письмового повідомлення суб'єкта господарювання щодо повного виконання вимог Припису, Розпорядження та відповідної письмової пропозиції інспектора;

оформлення Розпорядження на заміну попереднього розпорядчого документа;

припинення у встановленому законодавством порядку господарської діяльності на об'єкті, що контролюється.

Згідно з пунктом 9.11. Інструкції зняття Припису з контролю здійснюється шляхом позначення в графах 14, 15 Журналу обліку Актів, Приписів, Розпоряджень (розділ XI цієї Інструкції) на підставі резолюції керівника відповідного підрозділу Держенергонагляду на бланку цього Припису про зняття його (їх) з контролю.

Беручи до уваги викладені вище положення законодавства, суд дійшов висновку, що зняття органами Держенергонагляду внесеного суб’єкту господарювання припису з контролю може відбуватись лише після усунення встановлених раніше порушень вимог законодавства.

Як вбачається із тексту внесеного відповідачем припису № 08/11-18-348 від 02 липня 2014 року, останнім встановлені наступні порушення законодавства при постачанні ОК «СТ «Вікторія» електроенергії на земельну ділянку, яка перебуває в оренді ОК «СТ «Стадне»:

порушення вимог розділу IV п.3.1, 5.7 Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів;

порушення вимог п.1.6, 7.5 Правил користування електричною енергією.

Пунктом 3.1. Розділу IV Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів встановлено, що для забезпечення належного обслуговування та експлуатації електроустановок у споживача повинна бути така технічна документація:

технічні умови на приєднання до електричних мереж та довідка про їх виконання, видана власником електричних мереж;

затверджена проектна документація (креслення, пояснювальні записки тощо) з усіма змінами;

акти прийняття прихованих робіт;

акти випробувань та налагодження електроустановок;

акти прийняття електроустановок в експлуатацію, виконавчі схеми первинних і вторинних електричних з'єднань;

акти розмежування електричних мереж за балансовою належністю та експлуатаційною відповідальністю між споживачем і електропередавальною організацією;

технічні паспорти основного електрообладнання, будівель і споруд об'єктів, сертифікати на електрообладнання і матеріали, що підлягають сертифікації;

інструкції з експлуатації електроустановок, крім того, споживач повинен мати:

а) посадові інструкції, інструкції з охорони праці та пожежної безпеки на кожному робочому місці, програми підготовки працівників (які, як правило, повинні знаходитись у кожному структурному підрозділі підприємства чи самостійної виробничої дільниці споживача);

б) договори про постачання електричної енергії, а у разі передавання електричної енергії послідовно мережами декількох суб'єктів господарювання - договори про спільне використання технологічних електричних мереж (про технічне забезпечення електропостачання споживача), передбачено перелік необхідної технічної документації для забезпечення належного обслуговування та експлуатації електроустановок.

Згідно з п. 5.7. Розділу IV зазначених Правил конструктивні зміни електроустановок, окремих апаратів, а також зміни електричних схем під час виконання ремонтів повинні здійснюватись тільки за затвердженою технічною документацією.

Відповідно до вимог п.1.6 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ 31 липня 1996 року № 28 (із змінами, внесеними згідно з Постановою НКРЕ № 105 від 04.02.2010), договір про постачання електричної енергії на основі типового договору (додаток 3) укладається постачальником електричної енергії за регульованим тарифом з усіма споживачами та субспоживачами (крім населення), об'єкти яких розташовані на території здійснення ліцензованої діяльності постачальником електричної енергії за регульованим тарифом. Умови договору про купівлю-продаж електричної енергії між споживачем (субспоживачем) та постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом визначаються за згодою сторін. Цей договір укладається відповідно до законодавства України.

Пунктом 7.5 Правил користування електричною енергією передбачені випадки, коли постачальник електричної енергії (електропередавальна організація або основний споживач за погодженням постачальника електричної енергії) зобов'язаний, попередивши споживача не пізніше ніж за три робочих дні, припинити повністю або частково постачання йому електричної енергії (передачу або спільне використання технологічних електричних мереж), у тому числі на виконання припису представника відповідного органу виконавчої влади. У разі усунення споживачем в установлений строк порушень, що завчасно (до дня відключення) підтверджується належним чином, електроустановки споживача не відключаються.

Під час судового розгляду встановлено, що порушення вказаних вимог законодавства полягало в тому, що ОК «СК «Вікторія» здійснювало постачання електроенергії на земельну ділянку ОК «СТ «Стадне» без відповідної проектно-технічної та дозвільної документації; електропостачання на земельну ділянку ОК «СТ «Стадне» договором на електропостачання № 3372035 від 21 жовтня 2009 року, укладеним між ОК «СК «Вікторія» та ПАТ «Київенерго», не передбачено; електропостачання на земельну ділянку ОК «СТ «Стадне» здійснюється без укладення передбаченого законодавством договору на приєднання електроустановок СК «Вікторія-Плюс» до електромереж ОК «СК «Вікторія».

Допитаний у судовому засіданні свідок - інспектор відповідача ОСОБА_1 підтвердив суду, що письмова пропозиція щодо зняття припису з контролю була внесена ним особисто у зв’язку із надходженням до відповідача письмового повідомлення щодо виконання вимог припису.

Також свідок зазначив, що ним додатково було перевірено наявність проектної документації щодо електропостачання та здійснено виїзд на місце для перевірки розробленого проекту встановленим лініям електропостачання на місці. Разом з тим, свідок повідомив, що не пам’ятає точної дати виїзду на місце (приблизно початок травня 2015 року), а також яким саме чином до нього потрапив розроблений СК «Вікторія-Плюс» робочий проект.

У судовому засіданні 29 жовтня 2015 року представником СК «Вікторія-Плюс» надано суду документи, на які останній посилається як на докази виконання вимог припису, а саме: укладені між кооперативами «Вікторія» та «Вікторія-Плюс» договори про користування електричною енергією від 24 лютого 2014 року та про спільну діяльність від 25 лютого 2014 року, а також розроблений ТОВ «Енергоера» робочий проект.

Допитаний в судовому засіданні 19 листопада 2015 року в якості свідка інспектор Кравченко Ю.М. повідомив суду, що розроблений проект електропостачання на виконання вимог припису, внесеного ОК «СК «Вікторія», є технічно обґрунтованим та відповідає вимогам законодавства у сфері електропостачання.

Суд не погоджується з такою правовою позицією інспектора відповідача з огляду на наступне.

Так, будівництво ліній електропередач регламентується законодавством України у сфері містобудівної діяльності, на основі державних стандартів і нормативних документів, з обов’язковим виконанням правил безпеки при будівництві ліній електропередачі та виконанні електромонтажних робіт. Конструкція електричних мереж, їх проектування і будівництво регулюються Правилами улаштування електроустановок (ПУЕ) і Державними будівельними нормами (ДБН), зокрема ДБН А.2.2.-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», ДСТУ Б А.2.4-4:2009 «Основні вимоги до проектної та робочої документації», ДБН В.1.2-14-2009 «Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель, споруд, будівельних конструкцій та основ», ДБН В.2.5-16-99 «Інженерне обладнання споруд, зовнішніх мереж. Визначення розмірів земельних ділянок для об’єктів електричних мереж».

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» об'єктами будівництва є будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси, лінійні об'єкти інженерно-транспортної інфраструктури.

У розумінні зазначеного Закону інженерно-транспортна інфраструктура - це комплекс інженерних, транспортних споруд і комунікацій (в тому числі і ліній електропередач, будівництво яких проводиться в установленому законом порядку).

Водночас, статтею 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок в такому порядку:

1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних;

2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи;

3) затвердження проектної документації;

4) виконання підготовчих та будівельних робіт;

5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів;

6) реєстрація права власності на об'єкт містобудування.

Згідно зі ст. 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» проектна документація на будівництво об'єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.

Порядок розроблення проектної документації на будівництво об'єктів затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 45 від 16.05.2011.

Вищевказаним порядком регламентовано, що останній визначає процедуру розроблення проектної документації на будівництво об'єктів та поширюється на суб'єктів містобудування.

Для забезпечення проектування об'єкта будівництва замовник повинен надати генпроектувальнику (проектувальнику) вихідні дані на проектування.

Основними складовими вихідних даних є містобудівні умови та обмеження, технічні умови та завдання на проектування.

Завдання на проектування об'єктів будівництва складається з урахуванням вимог державних будівельних норм ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» і затверджується замовником за погодженням із генпроектувальником (проектувальником).

Генпроектувальник (проектувальник) і замовник визначають клас наслідків (відповідальності) об'єкта будівництва та категорію його складності, на підставі яких встановлюють кількість стадій проектування.

Стадії проектування визначені в п. 11.2. Порядку розроблення проектної документації на будівництво об'єктів, відповідно до якого для об'єктів I та II категорій складності проектування здійснюється в одну стадію - стадія робочий проект (далі - стадія РП); у дві стадії - для об'єктів невиробничого призначення - стадія ескізний проект (далі - стадія ЕП), а для об'єктів виробничого призначення та лінійних об'єктів інженерно-транспортної інфраструктури - стадія техніко-економічний розрахунок (далі - стадія ТЕР) та для обох - стадія РП.

Категорію складності об'єкта будівництва визначають проектувальник і замовник на стадії укладення договору, складання завдання на проектування, оскільки навіть подальший процес проектування залежить від присвоєної категорії складності. При цьому, під складністю розуміється сукупність ознак об'єкта, які характеризують його призначення і потенційну небезпеку. При визначенні категорії слід керуватися ДБН В.1.2-14-2009 "Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель, споруд, будівельних конструкцій та основ", якими визначені класи наслідків (відповідальності) будівлі або споруди: значні, середні, незначні.

Водночас, судом встановлено, що робочий проект, розроблений ТОВ «Енргоера», та договір на виконання робіт № 15/01/2015, укладений між ТОВ «Енергоера» та СК «Вікторія-Плюс», відомостей про категорію складності об’єкта будівництва не містить.

Разом з цим, суд, проаналізувавши вищевказані ДБН, дійшов висновку, що лінія електропередач належить до об'єктів I або II категорій складності проектування, у зв’язку з чим вважає, що відповідно до п.11.2. Порядку розроблення проектної документації на будівництво об'єктів також обов’язковим було розроблення техніко-економічного розрахунку.

Однак, робочий проект, розроблений ТОВ «Енергоера», взагалі не містить містобудівних умов та обмежень.

Також суд звертає увагу на те, що відповідно до ст. 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовником проекту на енергопостачання може бути власник або користувач земельної ділянки, а СК «Вікторія-Плюс» (замовник робочого проекту) не є а ні власником, а ні землекористувачем. Як зазначено вище, судом встановлено, що у СК «Вікторія-Плюс» відсутні права на земельну ділянку, на яку останнім замовлено проект енергопостачання.

Також суд вважає необґрунтованими та безпідставними доводи третіх осіб, що укладені ними договори про користування електричною енергією від 24 лютого 2014 року та про спільну діяльність від 25 лютого 2014 року є належною підставою для здійснення енергопостачання на земельну ділянку ОК «СТ «Стадне», виходячи з наступного.

Відповідно до статті 25 Закону України «Про електроенергетику» від 16 жовтня 1997 року № 575 споживачі електричної енергії мають право на приєднання та підключення до електричної мережі за умови виконання правил приєднання електроустановок до електричних мереж.

Відповідно до Постанови № 32 до заяви про приєднання електроустановки певної потужності додаються:

- ситуаційний план із зазначенням місця розташування електроустановки та викопіювання з топографо-геодезичного плану в масштабі 1:2000 із зазначенням місця розташування електроустановки, земельної ділянки або прогнозованої точки приєднання;

- копія документа, який підтверджує право власності чи користування цим об'єктом або, за відсутності об'єкта, право власності чи користування земельною ділянкою;

- копія належним чином оформленої довіреності чи іншого документа на право укладати договори особі, яка уповноважена підписувати договори (за потреби).

Ще одним спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює відносини, що виникають в процесі купівлі і продажу електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами, в тому числі під час укладення договору про постачання електричної енергії, є Правила користування електричною енергією, затверджені Постановою НКРЕ від 31 липня 1996 року № 28.

Згідно з вимогами п. 1.6 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ від 31 липня 1996 року № 28, договір про постачання електричної енергії на основі типового договору (додаток 3) укладається постачальником електричної енергії за регульованим тарифом з усіма споживачами та субспоживачами (крім населення), об'єкти яких розташовані на території здійснення ліцензованої діяльності постачальником електричної енергії за регульованим тарифом.

Згідно п. 5.1. цих Правил договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.

Відповідно до підпункту 8 пункту 5.4. Правил для укладення договору про постачання електричної енергії, договору про технічне забезпечення електропостачання споживача або договору про спільне використання технологічних електричних мереж заявник (споживач, власник технологічних електричних мереж (основний споживач) або субспоживач) має надати відповідній організації такі документи: копію документа, яким визначено право власності чи користування на об'єкт (приміщення) або копію документа, що підтверджує право власності чи користування на земельну ділянку(у разі відсутності на відповідній земельній ділянці об'єкта).

Об’єктом, відповідно до пункту 1.2 Правил, є електрифікована споруда (сукупність електрифікованих споруд на одній території) або частина електрифікованих споруд, що належить суб’єкту господарювання на праві власності або користування.

Згідно з Правилами охорони електричних мереж для створення нормальних умов експлуатації електричних мереж, забезпечення їх збереження та дотримання вимог техніки безпеки здійснюються такі заходи:

- відводяться земельні ділянки;

- встановлюються охороні зони;

- визначаються мінімально допустимі відстані;

- прокладаються просіки у лісових, садових, паркових та інших багаторічних насадженнях.

Таким чином, враховуючи відсутність прав у СК «Вікторія-Плюс» (власність або користування) на земельні ділянки або об’єкти нерухомості, у останнього відсутні об’єкти (п. 1.6 ПКЕЕ) щодо постачання електроенергії, на які може бути укладено відповідний договір.

Крім того, укладені між третіми особами договори з метою постачання електроенергії на земельну ділянку позивача без його відома та погодження порушують право ОК «СТ «Стадне» на користування земельною ділянкою, передбачене ст. 95 Земельного кодексу України.

Відповідно до ст. 27 Земельного кодексу України, згідно з якою орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

В той же час, ч. 1 ст. 321 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Таким чином, право господарювати на земельних ділянках надано виключно землекористувачам або власникам земельних ділянок, що виключає можливість у законний спосіб укладення будь-яких договорів, які стосуються використання земельної ділянки (в тому числі здійснення постачання електроенергії), особами, які не є законним користувачами або власниками земельних ділянок.

Суд звертає увагу, що в постанові Верховного Суду України від 22.11.2010 року у справі № 3-27г10 зроблено правовий висновок щодо землекористування та зазначено, що обов'язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, а відсутність у неї таких документів є самовільним зайняттям земельної ділянки, тобто порушенням земельного законодавства. За наслідками самовільного зайняття земельної ділянки така особа не набуває жодних прав, які підлягають захисту.

Із договору про користування електричною енергією від 24 лютого 2014 року (укладений між третіми особами) вбачається, що ОК «СК «Вікторія» за даним договором є електропостачальником.

Статтею 1 Закону України «Про засади функціонування ринку електричної України» від 24 жовтня 2013 року № 663-VII (зі змінами) встановлено, що елетропостачальник – гарантований та/або незалежний постачальник електричної енергії, який діє відповідно до ліцензії.

Пунктом 1.2. Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою НКРЕ від 31 липня 1996 року № 28, передбачено, що постачальник електричної енергії - суб'єкт господарювання, який отримав ліцензію НКРЕ на право здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії.

Разом з тим, ОК «СК «Вікторія» не має відповідної ліцензії НКРЕ та, відповідно, не є належною особою, що може здійснювати електропостачання за межі території, визначеної в договорі про енергопостачання, укладеного з ліцензіатом (ПАТ «Київенерго»).

Відповідно до п. 1.1 договору про спільну діяльність третіх осіб, останній укладений відповідно до п. 1.5. Постанови № 32, а тому суд дійшов висновку, що підключення СК «Вікторія-Плюс» повинно було відбуватися саме в порядку приєднання, процедуру якої передбачено цими Правилами.

Зокрема, пунктом 1.5. Постанови № 32 передбачено, що у разі приєднання електроустановок замовника до електричних мереж суб'єкта господарювання, який не є електропередавальною організацією, електропередавальна організація, на території здійснення ліцензованої діяльності якої розташовані електроустановки замовника, видає технічні умови на приєднання до електричних мереж цього суб'єкта господарювання, які погоджуються цим суб'єктом господарювання.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про засади функціонування ринку електричноїУкраїни» електропередавальна організація - суб’єкт господарювання, який здійснює діяльність з передачі або розподілу електричної енергії відповідно до ліцензії.

Пунктом 1.2. Правил користування електричною енергією (постанови № 32) встановлено, що електропередавальна організація - суб'єкт господарювання, який отримав ліцензію НКРЕ на право здійснення підприємницької діяльності з передачі електричної енергії магістральними та міждержавними електричними мережами або місцевими (локальними) електричними мережами, а також суб'єкт господарювання, який отримав ліцензію НКРЕ на право здійснення підприємницької діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами та ліцензію НКРЕ на право здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території.

Враховуючи, що ОК «СК «Вікторія» не є електропередавальною організацією у розумінні чинного законодавства, то відповідно до п. 1.5. Правил СК «Вікторія-Плюс» необхідно було звернутися до належної ліцензованої електропередавальної організації для отримання технічних умов на приєднання до електричних мереж ОК «СК «Вікторія» та подальшого їх погодження із зазначеним суб’єктом.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, технічні умови на приєднання у електропередавальної організації отримані не були.

Крім того, суд звертає увагу на ту обставину, що згідно з ліцензійними умовами ПАТ «Київенерго» здійснює свою діяльність в межах міста Києва, а постачання електроенергії ОК «СК «Вікторія» здійснюється на територію Київської області.

Також зазначеним пунктом 1.5. Постанови № 32 встановлено, що у разі розташування об'єкта замовника не на межі балансової належності електричних мереж суб'єкта господарювання, який не є електропередавальною організацією, послуга з приєднання надається електропередавальною організацією відповідно до цих Правил.

Як встановлено у судовому засіданні, а саме повідомлено представником ОК «СК «Вікторія» та не заперечувалося іншими учасниками процесу, договором про постачання електричної енергії між останнім та ПАТ «Київенерго» не передбачено постачання електроенергії на земельну ділянку ОК «СТ «Стадне» як на об’єкт електропостачання, та остання не знаходиться на межі балансової належності по договору.

Доказів наявності у третіх осіб законно збудованих об’єктів електропостачання на земельній ділянці позивача суду не надано.

Враховуючи, що земельна ділянка позивача розташована не на межі балансової належності електричних мереж ОК «СК «Вікторія» (який не є електропередавальною організацією), послуга з приєднання для СК «Вікторія-Плюс» могла бути надана останньому саме в порядку, передбаченому Правилами, затвердженими Постановою № 32 на загальних підставах.

Крім того, пунктом 12 постанови Кабінету Міністрів України «Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів» № 461 від 13 квітня 2011 року передбачено, що експлуатація об'єктів, не прийнятих в експлуатацію, забороняється, що додатково вказує на незаконність постачання електроенергії з використанням об’єкту незавершеного або самочинного будівництва.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що розроблена ТОВ «Енергоера» проектна документація та укладені між третіми особами договори не вказують на усунення ОК «СК «Вікторія» порушень вимог законодавства при постачанні електроенергії на земельну ділянку ОК «СТ «Стадне», а відповідно і на правомірності дій відповідача при знятті припису з контролю.

Таким чином, при розгляді справи знайшли своє підтвердження викладені в позовній заяві та письмових поясненнях позивача доводи щодо незаконності дій відповідача при знятті припису з контролю, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Частиною 1ст. 11 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а ч. 1 ст. 71 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, коли судом здійснюється розгляд справ про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, у яких обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На виконання цих вимог відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірність прийнятого рішення щодо зняття припису з контролю. Водночас, докази, подані позивачем, підтверджують обставини, на які він посилається, як на обґрунтування позовних вимог та не були спростовані доводами відповідача та третіх осіб.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди відповідно до вимог частини 3 статті 2 КАС України перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, повинні перевіряти їх відповідність усім зазначеним вимогам (пункт 1 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» від 6 березня 2008 року № 2).

Встановлення невідповідності діяльності суб'єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання його рішень, дій та бездіяльності може бути підставою для задоволення адміністративного позову, однак лише за умови, що встановлено порушення прав, свобод та інтересів позивача.

Керуючись ст.ст. 11, 14, 69, 70, 71, 94, 97, 158-163, 167, 254, 257 КАС України, суд-

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної енергії в м. Києві щодо зняття з контролю 05.05.2015 припису від 02 липня 2014 № 08/11-18-348, внесеного голові правління Обслуговуючого кооперативу "Садівничий кооператив "Вікторія" на приведення електропостачання садівничих будинків СТ "Вікторія- плюс", підключених до електромереж ОК СТ "Вікторія" відповідно до затвердженої проектно-технічної та договірної документації.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Лапій С.М.