Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/5769/15-ц
Провадження № 2/711/2248/15
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 грудня 2015 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого судді Скляренко В.М.
при секретарі Слабко Ю.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Черкаської виправної колонії № 62 УДПІ в Черкаській області про встановлення факту настання нещасного випадку, зобов’язання провести службове розслідування та скласти акт,
в с т а н о в и в :
ОСОБА _1 звернувся до Придніпровського районного суду м. Черкаси з позовом до Черкаської виправної колонії № 62 УДПІ в Черкаській області про встановлення факту настання нещасного випадку, зобов’язання провести службове розслідування та скласти акт.
В обґрунтування позову вказує, що в 1996 році він працював в Черкаській виправній колонії № 62. Адміністрацією колонії було організовано доставку працівників на роботу та з роботи своїми автобусами. 17.03.1986 року о 07.30 год. в м. Черкаси по вул. Рябоконя сталася дорожньо-транспортна-пригода, участю автобуса ПАЗ д.н.з. 02-97 ЧКФ, який належав виправній колонії. В момент дорожньо-транспортної пригоди він (позивач) знаходився в салоні автобуса та разом з іншими пасажирами отримав тілесні ушкодження та був доставлений до Черкаської міської лікарні № 3. Згідно довідки від 17.03.1986 року Черкаської міської лікарні № 3 він отримав забій м’яких тканин голови, шийний гангліоніт, вегето-судинну дистонію по генегіпертонічному типу, забій лівого плеча. Свідками даної дорожньо-транспортної пригоди є колишні працівники колонії, які в той час також перебували в салоні автобуса.
Також вказує, що на той час дорожньо-транспортна пригода розслідувана не була.
В даний час, а саме 23.04.2015 року він, в зв’язку із погіршенням стану здоров’я, яке пов’язане з отриманими під час ДТП травмами, звернувся до адміністрації Черкаської виправної колонії № 62 із заявою про розслідування нещасного випадку, який мав місце 17.03.1986 року, але йому було відмовлено, чим порушено п. 3.19 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженого наказом МВС України від 27.12.2002 року № 1346, відповідно до якого нещасний випадок (поранення) про який безпосереднього керівника потерпілого чи керівника своєчасно не повідомили або якщо втрата працездатності від нещасного випадку настала не одразу, незалежно від терміну коли він стався, розслідується згідно з цим порядком протягом місяця після одержання заяви потерпілого, або особи, яка представляє його інтереси. Питання складання акту за формою Н-1* вирішується комісією з розслідування, а в разі незгоди потерпілого чи особи, яка представляє його інтереси, за рішенням комісії – в порядку, передбаченому чинним законодавством.
А тому, просить встановити факт настання нещасного випадку, який стався 17.03.1986 року в період проходження ним служби при виконанні службових обов’язків; зобов’язати Черкаську виправну колонію № 62 провести розслідування та скласти акт форми Н-1*.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав та просив встановити факт настання нещасного випадку, який стався 17.03.1986 року в період проходження ним служби при виконанні службових обов’язків; зобов’язати Черкаську виправну колонію № 62 провести розслідування та скласти акт форми Н-1*.
В судовому засіданні представник відповідача - ЧВК № 62 – ОСОБА_2 позовні вимоги визнала та не заперечувала проти задоволення позову, пояснивши що така дорожньо-транспортна пригода дійсно мала місце, але вона не була розслідувана.
Суд, заслухавши пояснення позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2, пояснення свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, дослідивши письмові матеріали справи, приходить до висновку про задоволення позову частково, виходячи із наступних підстав.
Відповідно до ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України (ст. 4 ЦПК).
В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 з 01.10.1975 року по 05.03.1999 року служив в органах внутрішніх справ України. З 26.11.1981 року по 21.10.1986 року він проходив службу в ВТК – 62 УВС Черкаської області, займав посаду інженера по охороні праці. Вказане стверджується даними трудової книжки ОСОБА_1 та даними послужного списку ОСОБА_1
Також в судовому засіданні встановлено, що 17.03.1986 року близько 07.30 год. в м. Черкаси на вул. Рябоконя сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автобуса ПАЗ д.н.з. 02-97 ЧКФ, який належав виправній колоній та який перевозив працівників колонії на роботу. Вказане стверджується поясненнями свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, даними в судовому засіданні, які підтвердили факт настання 17.03.1986 року нещасного випадку за участю автобуса колонії – ПАЗ д.н.з. 02-97 ЧКФ та факт знаходження на той час в салоні автобуса – ОСОБА_1 Даний нещасний випадок адміністрацією колонії розслідуваний не був.
Як вбачається з довідки Черкаської міської лікарні № 3 від 17.03.1986 року ОСОБА_1 звертався 17.03.1996 року до Черкаської міської лікарні № 3 і йому був встановлений діагноз: забій м’яких тканин голови, шийний гангліоніт, вегето-судинна дистонія по генегіпертонічному типу, забій лівого плеча та рекомендовано лікування в невропатолога.
Також в судовому засіданні встановлено, що 23.04.2015 року позивач ОСОБА_1 звертався до Черкаської виправної колонії № 62 УДПС України в Черкаській області із заявою в якій просив провести розслідування нещасного випадку, який мав місце 17.03.1986 року та скласти відповідний акт, однак листом від 13.08.2015 року йому було відмолено в проведенні такого розслідування.
Таким чином позивач має можливість лише в судовому порядку захистити свої права та встановити факт нещасного випадку, який мав місце 17.03.1986 року.
Законодавство про охорону праці складається з Кодексу законів про працю України, Закону України «Про охорону праці», Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.
Статтею 171 КЗпП України передбачено, що власник або уповноважений ним орган повинен проводити розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві відповідно до порядку, встановленого Кабінетом Міністрів України.
Статтею 22 Закону України «Про охорону праці» також передбачено, що роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об'єднаннями профспілок. За підсумками розслідування нещасного випадку, професійного захворювання або аварії роботодавець складає акт за встановленою формою, один примірник якого він зобов'язаний видати потерпілому або іншій заінтересованій особі не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування.
З вищенаведених норм вбачається, що факт нещасного випадку повинен бути розслідуваний до порядку, встановленого Кабінетом Міністрів України.
Оскільки на той час вказаний факт нещасного випадку розслідуваний не був, і позивач офіційно звернувся до адміністрації ЧВК № 62 із такою заявою 23.04.2015 року то на дані відносини поширюється вже дія Порядку розслідування та обліку нещасних випадків і аварій, що сталися з особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої системи служби України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 06.08.2012 року № 1165/5, яким визначено механізм розслідування та обліку нещасних випадків і аварій, що сталися з особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України в період проходження служби при виконанні службових обов'язків.
Пунктом 2.1 вищезгаданого Порядку передбачено, що керівництво органу (установи) кримінально-виконавчої служби, одержавши повідомлення про нещасний випадок, крім випадків зі смертельним наслідком та групових випадків травматизму, організовує його розслідування комісією з розслідування нещасного випадку, строк створення якої становить одну добу, до складу якої входять: керівник служби охорони праці органу (установи) кримінально-виконавчої служби - голова комісії; працівник підрозділу по роботі з персоналом органу (установи) кримінально-виконавчої служби; працівник оперативного підрозділу або відділу з питань запобігання та протидії корупції та внутрішньої безпеки органу (установи) кримінально-виконавчої служби; керівник (безпосередній або прямий начальник) структурного підрозділу органу (установи) кримінально-виконавчої служби, де працює потерпілий, відповідальний за узагальнення матеріалів, розслідування та підготовку необхідної документації; представник страхового органу, у якому застрахований потерпілий (за його згодою).
За результатами розслідування комісія зобов'язана скласти у п'яти примірниках акт (спеціального) розслідування нещасного випадку (аварії), що стався (сталася), за формою Н-5 КВ, наведеною у додатку 1 до цього Порядку, акт про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, за формою Н-1 КВС, наведеною у додатку 2 до цього Порядку, або акт про нещасний випадок, не пов'язаний з виробництвом, за формою НПВ КВС, наведеною у додатку 3 до цього Порядку, і передати їх на затвердження керівнику або особі, яка його заміщає, органу (установи) кримінально-виконавчої служби (п. 2.4 Порядку).
Пунктом 2.13 вказаного Порядку також передбачено, що нещасний випадок, про який безпосереднє керівництво органу (установи) кримінально-виконавчої служби не було своєчасно повідомлено або якщо втрата працездатності від нещасного випадку настала не одразу незалежно від строку, коли він стався, розслідується комісією згідно з цим Порядком протягом місяця після одержання заяви потерпілого чи особи, яка представляє його інтереси. Питання про складання акта форми Н-1 КВС (або акта форми НПВ КВС) вирішується комісією, а в разі незгоди потерпілого чи особи, яка представляє його інтереси, з рішенням комісії - у порядку, передбаченому законодавством.
Оскільки в судовому засіданні встановлено, що 17.03.1986 року стався нещасний випадок, а адміністрація Черкаської випраної колонії № 62 не організувала його розслідування ні на той час, а ні на звернення позивача від 23.04.2015 року, порушивши при цьому вимоги ст. 171 КЗпП України, ст. 22 Закону України «Про охорону праці», п.п. 2.2, 2.13 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків і аварій, що сталися з особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої системи служби України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 06.08.2012 року № 1165/5, суд вважає за необхідне поновити порушені права позивача, встановити факт настання нещасного випадку, який стався 17.03.1986 року, зобов’язавши відповідача – Черкаську виправну колонію № 62 УДПІ в Черкаській області провести розслідування нещасного випадку (аварії), що стався 17.03.1986 року та скласти акт відповідної форми.
Крім того, на підставі ст. 88 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в розмірі 243 грн. 60 коп.
Керуючись ст. ст. 3, 10, 11, 12, 58, 59, 60, 61, 79, 86, 88, 146, 154, 209, 212, 21 3, 215, 223 ЦПК України, ст. 171 КЗпП України, Законом України «Про охорону праці», Порядком розслідування та обліку нещасних випадків і аварій, що сталися з особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої системи служби України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 06.08.2012 року № 1165/5, суд, -
в и р і ш и в:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Черкаської виправної колонії № 62 УДПІ в Черкаській області про встановлення факту настання нещасного випадку, зобов’язання провести службове розслідування та скласти акт – задовольнити частково.
Встановити факт настання нещасного випадку, який стався 17.03.1986 року.
Зобов’язати Черкаську виправну колонію № 62 УДПІ в Черкаській області провести розслідування нещасного випадку (аварії), що стався 17.03.1986 року та скласти відповідний акт.
Стягнути з Черкаської виправної колонії № 62 УДПІ в Черкаській області судовий збір в розмірі 243 грн. 60 коп.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Черкаської області через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня проголошення судового рішення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні під час проголошення судового рішення протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Головуючий : В.М. Скляренко
