open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
Вліво
22.12.2020
Ухвала суду
15.12.2020
Ухвала суду
09.12.2020
Ухвала суду
27.11.2020
Ухвала суду
27.10.2020
Ухвала суду
27.10.2020
Ухвала суду
26.10.2020
Ухвала суду
07.10.2020
Ухвала суду
22.09.2020
Ухвала суду
10.09.2020
Ухвала суду
12.08.2020
Постанова
12.08.2020
Постанова
06.08.2020
Ухвала суду
06.08.2020
Ухвала суду
05.05.2020
Ухвала суду
05.05.2020
Ухвала суду
30.05.2018
Ухвала суду
22.05.2018
Ухвала суду
18.04.2018
Постанова
18.04.2018
Постанова
21.03.2018
Ухвала суду
26.12.2017
Ухвала суду
26.09.2017
Ухвала суду
06.07.2017
Ухвала суду
24.05.2017
Ухвала суду
11.04.2017
Ухвала суду
11.04.2017
Ухвала суду
11.04.2017
Ухвала суду
11.04.2017
Ухвала суду
28.03.2017
Ухвала суду
28.03.2017
Ухвала суду
28.03.2017
Ухвала суду
28.03.2017
Ухвала суду
03.11.2016
Ухвала суду
23.06.2016
Ухвала суду
23.06.2016
Ухвала суду
18.05.2016
Ухвала суду
18.05.2016
Ухвала суду
18.05.2016
Ухвала суду
18.05.2016
Ухвала суду
13.05.2016
Ухвала суду
13.05.2016
Ухвала суду
20.04.2016
Ухвала суду
19.01.2016
Ухвала суду
19.01.2016
Ухвала суду
11.01.2016
Ухвала суду
21.12.2015
Постанова
07.12.2015
Ухвала суду
13.10.2015
Ухвала суду
12.10.2015
Ухвала суду
22.09.2015
Ухвала суду
22.09.2015
Ухвала суду
28.07.2015
Ухвала суду
15.07.2015
Ухвала суду
15.07.2015
Ухвала суду
24.06.2015
Ухвала суду
28.05.2015
Ухвала суду
21.04.2015
Ухвала суду
17.04.2015
Ухвала суду
Вправо
24 Справа № 815/2163/15
Моніторити
Ухвала суду /22.12.2020/ П'ятий апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /15.12.2020/ П'ятий апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /09.12.2020/ П'ятий апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /27.11.2020/ П'ятий апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /27.10.2020/ П'ятий апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /27.10.2020/ П'ятий апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /26.10.2020/ П'ятий апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /07.10.2020/ П'ятий апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /22.09.2020/ П'ятий апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /10.09.2020/ П'ятий апеляційний адміністративний суд Постанова /12.08.2020/ Касаційний адміністративний суд Постанова /12.08.2020/ Касаційний адміністративний суд Ухвала суду /06.08.2020/ Касаційний адміністративний суд Ухвала суду /06.08.2020/ Касаційний адміністративний суд Ухвала суду /05.05.2020/ П'ятий апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /05.05.2020/ П'ятий апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /30.05.2018/ Касаційний адміністративний суд Ухвала суду /22.05.2018/ Касаційний адміністративний суд Постанова /18.04.2018/ Одеський апеляційний адміністративний суд Постанова /18.04.2018/ Одеський апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /21.03.2018/ Одеський апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /26.12.2017/ Одеський апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /26.09.2017/ Одеський апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /06.07.2017/ Верховний Суд України Ухвала суду /24.05.2017/ Вищий адміністративний суд України Ухвала суду /11.04.2017/ Вищий адміністративний суд України Ухвала суду /11.04.2017/ Вищий адміністративний суд України Ухвала суду /11.04.2017/ Вищий адміністративний суд України Ухвала суду /11.04.2017/ Вищий адміністративний суд України Ухвала суду /28.03.2017/ Вищий адміністративний суд України Ухвала суду /28.03.2017/ Вищий адміністративний суд України Ухвала суду /28.03.2017/ Вищий адміністративний суд України Ухвала суду /28.03.2017/ Вищий адміністративний суд України Ухвала суду /03.11.2016/ Вищий адміністративний суд України Ухвала суду /23.06.2016/ Вищий адміністративний суд України Ухвала суду /23.06.2016/ Вищий адміністративний суд України Ухвала суду /18.05.2016/ Одеський апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /18.05.2016/ Одеський апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /18.05.2016/ Одеський апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /18.05.2016/ Вищий адміністративний суд України Ухвала суду /13.05.2016/ Вищий адміністративний суд України Ухвала суду /13.05.2016/ Вищий адміністративний суд України Ухвала суду /20.04.2016/ Одеський апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /19.01.2016/ Одеський апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /19.01.2016/ Одеський апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /11.01.2016/ Одеський апеляційний адміністративний суд Постанова /21.12.2015/ Одеський окружний адміністративний суд Ухвала суду /07.12.2015/ Одеський окружний адміністративний суд Ухвала суду /13.10.2015/ Одеський окружний адміністративний суд Ухвала суду /12.10.2015/ Одеський окружний адміністративний суд Ухвала суду /22.09.2015/ Одеський апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /22.09.2015/ Одеський апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /28.07.2015/ Одеський апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /15.07.2015/ Одеський апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /15.07.2015/ Одеський апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /24.06.2015/ Одеський окружний адміністративний суд Ухвала суду /28.05.2015/ Одеський окружний адміністративний суд Ухвала суду /21.04.2015/ Одеський окружний адміністративний суд Ухвала суду /17.04.2015/ Одеський окружний адміністративний суд
emblem
Справа № 815/2163/15
Вирок /23.01.2018/ Верховний Суд Ухвала суду /22.12.2020/ П'ятий апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /15.12.2020/ П'ятий апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /09.12.2020/ П'ятий апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /27.11.2020/ П'ятий апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /27.10.2020/ П'ятий апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /27.10.2020/ П'ятий апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /26.10.2020/ П'ятий апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /07.10.2020/ П'ятий апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /22.09.2020/ П'ятий апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /10.09.2020/ П'ятий апеляційний адміністративний суд Постанова /12.08.2020/ Касаційний адміністративний суд Постанова /12.08.2020/ Касаційний адміністративний суд Ухвала суду /06.08.2020/ Касаційний адміністративний суд Ухвала суду /06.08.2020/ Касаційний адміністративний суд Ухвала суду /05.05.2020/ П'ятий апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /05.05.2020/ П'ятий апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /30.05.2018/ Касаційний адміністративний суд Ухвала суду /22.05.2018/ Касаційний адміністративний суд Постанова /18.04.2018/ Одеський апеляційний адміністративний суд Постанова /18.04.2018/ Одеський апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /21.03.2018/ Одеський апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /26.12.2017/ Одеський апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /26.09.2017/ Одеський апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /06.07.2017/ Верховний Суд України Ухвала суду /24.05.2017/ Вищий адміністративний суд України Ухвала суду /11.04.2017/ Вищий адміністративний суд України Ухвала суду /11.04.2017/ Вищий адміністративний суд України Ухвала суду /11.04.2017/ Вищий адміністративний суд України Ухвала суду /11.04.2017/ Вищий адміністративний суд України Ухвала суду /28.03.2017/ Вищий адміністративний суд України Ухвала суду /28.03.2017/ Вищий адміністративний суд України Ухвала суду /28.03.2017/ Вищий адміністративний суд України Ухвала суду /28.03.2017/ Вищий адміністративний суд України Ухвала суду /03.11.2016/ Вищий адміністративний суд України Ухвала суду /23.06.2016/ Вищий адміністративний суд України Ухвала суду /23.06.2016/ Вищий адміністративний суд України Ухвала суду /18.05.2016/ Одеський апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /18.05.2016/ Одеський апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /18.05.2016/ Одеський апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /18.05.2016/ Вищий адміністративний суд України Ухвала суду /13.05.2016/ Вищий адміністративний суд України Ухвала суду /13.05.2016/ Вищий адміністративний суд України Ухвала суду /20.04.2016/ Одеський апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /19.01.2016/ Одеський апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /19.01.2016/ Одеський апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /11.01.2016/ Одеський апеляційний адміністративний суд Постанова /21.12.2015/ Одеський окружний адміністративний суд Ухвала суду /07.12.2015/ Одеський окружний адміністративний суд Ухвала суду /13.10.2015/ Одеський окружний адміністративний суд Ухвала суду /12.10.2015/ Одеський окружний адміністративний суд Ухвала суду /22.09.2015/ Одеський апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /22.09.2015/ Одеський апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /28.07.2015/ Одеський апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /15.07.2015/ Одеський апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /15.07.2015/ Одеський апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /24.06.2015/ Одеський окружний адміністративний суд Ухвала суду /28.05.2015/ Одеський окружний адміністративний суд Ухвала суду /21.04.2015/ Одеський окружний адміністративний суд Ухвала суду /17.04.2015/ Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/2163/15

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2015 року

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Токмілової Л.М.,

суддів – Харченко Ю.В., Аракелян М.М.,

за участю секретаря – Мороз А.П.,

представника позивача – ОСОБА_1,

представника Генеральної прокуратури України, Прокуратури Одеської області, Прокурора Приморського району м. Одеси – ОСОБА_2,

представника Міністерства юстиції України – ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Генеральної прокуратури України, Прокуратури Одеської області, за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – Міністерство юстиції України, прокурор Приморського району м. Одеси, про визнання протиправним та скасування наказу № 210к від 23.03.2015 р., поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із вказаним адміністративним позовом, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив визнати протиправним та скасувати наказ Генерального прокурора України від 23.03.2015 р. № 210к про звільнення старшого радника юстиції ОСОБА_4 з посади прокурора Приморського району м. Одеси у зв'язку з припиненням трудового договору відповідно до п.7-2 ст.36 КЗпП України; поновити ОСОБА_4 на посаді прокурора Приморського району м. Одеси; стягнути з прокуратури Одеської області на користь ОСОБА_4 середній заробіток за час вимушеного прогулу; зобов’язати Генеральну прокуратуру України звернутись до Міністерства юстиції України з заявою про відкликання інформації про звільнення ОСОБА_4 з посади Прокурора Приморського району м. Одеси у зв'язку з припинення трудового договору відповідно до п.7-2 ст.36 КЗпП України.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуваний наказ прийнятий всупереч Конституції України, міжнародно-правових актів, міжнародних принципів проведення люстрації, практики Європейського суду з прав людини та застосуванням Закону, який містить численні, системні порушення. Звільнення призвело до порушення конституційних права і свобод позивача, а саме доступу до державної служби, презумпції невинуватості тощо. Застосовані норми Закону України «Про очищення» влади суперечать принципам верховенства права, юридичної визначеності, індивідуального характеру юридичної відповідальності, на дотриманні яких наполягає практика Європейського суду з прав людини. Також позивач зазначає, що посада, яку він обіймав у періоді з 21.11.2013 р. по 22.02.2014 р., та з якої його звільнено - не належить до переліку, передбаченого п.8 ч.1 ст.3 Закону України «Про очищення влади».

В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги із викладених вище підстав підтримали у повному обсязі та просили задовольнити позов.

Представник відповідачів та третьої особи прокурора Приморського району м. Одеси в судовому засіданні позовні вимоги не визнали у повному обсязі, в задоволенні адміністративного позову просили відмовити, зазначивши, що розпорядженням Генерального прокурора України від 05.02.2015 р. № 39 з 11.03.2015 р. розпочато перевірку достовірності відомостей щодо застосування заборон, передбачених ч.ч. 3, 4 ст.1 Закону України «Про очищення влади», стосовно прокурорів обласного рівня, міських, районних, міжрайонних, районних у містах та прирівняних до них військових прокурорів тощо. 20 березня 2015 р. позивачем подано заяву про те, що відносно нього не застосовуються заборони, визначені ч.3 або ч.4 ст.1 вищевказаного Закону. При цьому ОСОБА_4 працював в органах прокуратури з 22.05.2012 р. по 24.07.2014 р. на посаді першого заступника прокурора Печерського району м. Києва, тобто у періоді з 21.11.2013 р. по 22.02.2014 р. обіймав посаду, передбачену п.4 ч.2 ст.3 Закону та не був звільнений в цей період за власним бажанням. Наказом прокурора м. Києва від 24.07.2014 р. № 2488к позивача звільнено з посади першого заступника прокурора Печерського району м. Києва в порядку переведення до органів прокуратури Одеської області, а наказом від 25.07.2014 р. № 1059к призначено прокурором Приморського району м. Одеси. З урахуванням викладеного, наказом Генерального прокурора України від 23.03.2015 р. № 210к ОСОБА_4 звільнено з займаної посади прокурора Приморського району м. Одеси у зв'язку з припиненням трудового договору на підставі п.7-2 ст.36 КЗпП України. При цьому доводи позивача про невідповідність застосованих до нього заходів конституційним приписам на увагу не заслуговують, оскільки Конституційним Судом України відповідного рішення не приймалося. Зважаючи на те, що звільнення позивача відбулось у відповідності до вимог Закону України «Про очищення влади» та з дотриманням необхідної процедури звільнення, представник відповідача просила відмовити у задоволенні позову.

Представник Міністерства юстиції України в судовому засіданні пояснив, що підставою для вилучення з Реєстру відомостей про особу, щодо якої встановлено заборону, передбачену ч.3, ч.4 ст.1 Закону України «Про очищення влади» є надходження до Держателя від органу, який проводив передбачену вказаним Законом перевірку, обґрунтованого рішення про скасування результатів перевірки, яке свідчить про відсутність підстав для застосування до особи, яка проходила перевірку, заборон, визначених ст.1 Закону України «Про очищення влади», відповідне судове рішення, а також випадки, визначені законом.

Вислухавши пояснення учасників процесу та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про необґрунтованість адміністративного позову та відсутність підстав для його задоволення.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 працював в органах прокуратури з 22.05.2012 р. по 24.07.2014 р. на посаді першого заступника прокурора Печерського району м. Києва. Наказом прокурора м. Києва від 24.07.2014 р. № 2488к ОСОБА_4 звільнено з посади першого заступника прокурора Печерського району м. Києва в порядку переведення до органів прокуратури Одеської області. Наказом Генерального прокурора України від 25.07.2014 р. № 1059к ОСОБА_4 призначено прокурором Приморського району м. Одеси.

З набранням чинності 16 жовтня 2014 року Закону України від 16 вересня 2014 року N 1682-VII «Про очищення влади» (далі - Закон про очищення влади) в Україні розпочато процедуру люстрації.

У розумінні частини першої статті 1 Закону про очищення влади очищення влади (люстрація) - це встановлена цим Законом або рішенням суду заборона окремим фізичним особам обіймати певні посади (перебувати на службі) (далі - посади) (крім виборних посад) в органах державної влади та органах місцевого самоврядування.

Відповідно до частини другої статті 1 цього Закону очищення влади (люстрація) здійснюється з метою недопущення до участі в управлінні державними справами осіб, які своїми рішеннями, діями чи бездіяльністю здійснювали заходи (та/або сприяли їх здійсненню), спрямовані на узурпацію влади Президентом України ОСОБА_5, підрив основ національної безпеки і оборони України або протиправне порушення прав і свобод людини, і ґрунтується на принципах: верховенства права та законності; відкритості, прозорості та публічності; презумпції невинуватості; індивідуальної відповідальності; гарантування права на захист.

Питання застосування Закону про очищення влади регламентовані Порядком проведення перевірки достовірності відомостей щодо застосування заборон, передбачених частинами третьою і четвертою статті 1 Закону України "Про очищення влади", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року N 563 (далі - Порядок N 563), Порядком проведення перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України "Про очищення влади", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 3 листопада 2014 року N 1100 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 4 листопада 2014 року за N 1385/26162 (далі - Порядок N 1100).

Відповідно до п.8 Порядку № 563 особа, яка підлягає перевірці, зобов'язана у десятиденний строк з дня початку проведення перевірки в органі подати до відповідального структурного підрозділу:

1) у разі незастосування заборон, передбачених частиною третьою або четвертою статті 1 Закону:

власноручно написану заяву про проведення перевірки, передбаченої Законом, про те, що до неї не застосовуються заборони, передбачені частиною третьою або четвертою статті 1 Закону, про згоду на проходження перевірки та оприлюднення відомостей щодо неї за формою згідно з додатком 1;

копії, засвідчені підписом керівника кадрової служби і скріплені печаткою (далі - засвідчені копії):

- сторінок паспорта громадянина України з даними про прізвище, ім'я та по батькові, видачу паспорта та місце реєстрації;

- документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відповідну відмітку у паспорті громадянина України);

- декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за минулий рік, складеної за формою, що встановлена Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції" (далі - декларація).

Після прийняття рішення Національним агентством з питань запобігання корупції про початок роботи системи подання та оприлюднення відповідно до Закону України "Про запобігання корупції" декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, декларації подаються шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції за формою, що визначається Агентством;

2) у разі застосування заборон, передбачених частиною третьою або четвертою статті 1 Закону, - власноручно написану заяву про те, що до такої особи застосовується заборона, передбачена частиною третьою або четвертою статті 1 Закону, та про згоду на оприлюднення відомостей щодо неї за формою згідно з додатком 2.

20 березня 2015 р. ОСОБА_4 було подано на ім'я Генерального прокурора України заяву про те, що відносно позивача не застосовуються заборони, визначені ч.3, ч.4 ст.1 Закону України «Про очищення влади», в якій він надав згоду на проходження перевірки та оприлюднення відомостей відповідно до Закону.

На підставі довідки про результати вивчення особової справи наказом Генерального прокурора України № 210к від 23.03.2015 р. ОСОБА_4 звільнено з посади прокурора Приморського району м. Одеси Одеської області у зв'язку з припинення трудового договору відповідно до п.7-2 ст.36 КЗпП України, - на підставах, передбачених Законом України «Про очищення влади».

Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв'язок у їх сукупності, суд вважає зазначений наказ обґрунтованим, а позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню у зв’язку з наступним.

Відповідно до частини третьої статті 1 Закону про очищення влади протягом десяти років з дня набрання чинності цим Законом посади, щодо яких здійснюється очищення влади (люстрація), не можуть обіймати особи, зазначені у частинах першій, другій, четвертій та восьмій статті 3 цього Закону, а також особи, які не подали у строк, визначений цим Законом, заяви, передбачені частиною першою статті 4 цього Закону.

Статтею 2 Закону про очищення влади передбачено перелік посад, щодо яких здійснюються заходи з очищення влади (люстрації). Так, відповідно до п.7 ч.1 ст.2 Закону про очищення влади заходи з очищення влади (люстрації) здійснюються щодо: посадових та службових осіб органів прокуратури України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України, Національного банку України.

Статтею 3 Закону про очищення влади визначено критерії здійснення очищення влади (люстрації). Зокрема, відповідно до п.8 ч.1 ст.3 вказаного Закону заборона, передбачена частиною третьою статті 1 цього Закону, застосовується до осіб, які обіймали сукупно не менше одного року посаду (посади) у період з 25 лютого 2010 року по 22 лютого 2014 року - керівника, заступника керівника територіального (регіонального) органу прокуратури України, Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справ України, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову та/або митну політику, податкової міліції в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Відповідно до п.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону про очищення влади впродовж десяти днів з дня набрання чинності цим Законом керівник органу (орган), до повноважень якого належить звільнення та/або ініціювання звільнення з посади осіб, до яких застосовується заборона, зазначена в частині третій статті 1 цього Закону, на основі критеріїв, визначених частиною першою статті 3 цього Закону, на підставі відомостей, наявних в особових справах цих осіб: звільняє цих осіб з посад або надсилає керівнику органу (органу), до повноважень якого належить звільнення з посади таких осіб, відповідні документи для їх звільнення не пізніше ніж на 10 робочий день з дня отримання таких документів; інформує Міністерство юстиції України про їх звільнення з посад та надає відповідні відомості про застосування до таких осіб заборони, передбаченої частиною третьою статті 1 цього Закону, для їх оприлюднення на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України та внесення до Єдиного державного реєстру осіб, щодо яких застосовано положення Закону України «Про очищення влади», у порядку та строки, визначені цим Законом.

З огляду на підстави для прийняття оскаржуваного наказу, в його основу покладено довідку про результати вивчення особової справи ОСОБА_4 та його заяву від 20.03.2015 р.

Так, згідно довідки про результати вивчення особової справи щодо застосування заборон, визначених Законом України «Про очищення влади» (т.І, а.с. 80), встановлено, що з 25.02.2010 р. по 22.02.2014 р. ОСОБА_4 обіймав посади: заступника директора з правових питань ТОВ «Ремекс Інтернешнл України» м. Києва (з 25.02.2010 р. по 29.04.2010 р.), заступника прокурора Печерського району м. Києва (з 30.04.2010 р. по 21.05.2012 р.), першого заступника прокурора Печерського району м. Києва (з 22.05.2012 р. по 22.02.2014 р.). Отже з 21.11.2013 р. по 22.02.2014 р. ОСОБА_4 обіймав посаду першого заступника прокурора Печерського району м. Києва, тобто посаду, віднесену до категорії заступника керівника територіального (регіонального) органу прокуратури України, передбачену п.4 ч.2 ст.3 Закону України «Про очищення влади» та не був звільнений з неї за власним бажанням, а тому до нього застосовуються заборона, передбачена ч.3 ст.1 цього Закону.

Вирішуючи спір, суд враховує, що норми Закону України «Про очищення влади» є спеціальними по відношенню до інших нормативно-правових актів, мають імперативний характер та підлягають безумовному виконанню уповноваженими органами та їх посадовими особами у визначений Законом України «Про очищення влади» строк. Законом України «Про очищення влади» не встановлено жодних застережень чи виключень стосовно звільнення осіб, які підпадають під критерії, передбачені ч.1 ст.3 Закону України «Про очищення влади», відповідно до п.2 Прикінцевих та перехідних положень.

Закон Про очищення влади не передбачає вимог щодо обов'язку встановлення будь-яких обставин чи фактів стосовно таких осіб для вирішення питання про їх звільнення на підставі п.7-2 ст.36 КЗпП України.

Висновок про наявність підстав для звільнення ОСОБА_4 ґрунтується на результатах вивчення його особової справи в частині перебування на посадах, які віднесено до категорії «керівника, заступника керівника територіального (регіонального) органу прокуратури України» (п.8 ч.1 ст.3 Закону Про очищення влади).

Суд не бере до уваги твердження позивача про те, що оскільки Законом України «Про прокуратуру» не визначено терміну «територіальний (регіональний) орган прокуратури», то відповідачем неправомірно застосовано положення п.8 ч.1 ст.3 Закону Про очищення влади до посади заступника прокурора Печерського району м. Києва, яку він обіймав з 22.05.2012 р. по 24.07.2014 р., виходячи з наступного.

Із конституційних принципів рівності і справедливості випливає вимога визначеності, ясності і недвозначності правової норми, оскільки інше не може забезпечити її однакове застосування, не виключає необмеженості трактування у правозастосовній практиці і неминуче призводить до сваволі (22 вересня 2005 року N 5-рп/2005, справа N 1-17/2005).

Якісний закон має бути достатньо доступним та передбачуваним щодо наслідків його застосовування, тобто бути сформульованим у спосіб, який дає змогу кожній особі регулювати свою поведінку. В даному випадку суд погоджується з тим, що застосовне національне законодавство відповідало вимозі щодо передбачуваності. У практиці Європейського суду з прав людини закріплено принцип, за яким норма вважається передбачуваною, якщо її сформульовано з достатньою точністю, яка дає можливість особі регулювати свою поведінку, за потреби, після відповідної консультації (справа «Сеїдзаде проти Азербайджану», рішення від 3 грудня 2009 року).

Практикою Європейського Суду було встановлено, що законодавство має пройти випробування на передбачуваність або, кажучи словами Вищого кримінального суду Шотландії «закон повинен відповідати певним стандартам ясності та зрозумілості».

Закон Про очищення влади оперує поняттям «керівник, заступник керівника територіального (регіонального) органу прокуратури України, Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справ України, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову та/або митну політику, податкової міліції в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі». Визначаючи перелік посад у відповідних органах, законодавець розмежовує їх за територіальним принципом. При цьому конкретизує належність цих посад до території обласного рівня (обласного значення).

Таким чином, посада першого заступника прокурора Печерського району м. Києва відповідає визначеному у п.8 ч.1 ст.3 Закону Про очищення влади поняттю «заступник керівника територіального (регіонального) органу прокуратури України».

Оцінюючи доводи позивача щодо невідповідності норм Закону України «Про очищення влади» положенням Конституції України, суд враховує, що законодавством України передбачено чіткий порядок визнання законодавчих актів неконституційними. Зокрема, це внесення конституційного подання - письмового клопотання до Конституційного Суд України про визнання правового акта (його окремих положень) неконституційним, про визначення відповідності проекту закону про внесення змін до Конституції України вимогам статей 157 та 158 Конституції України, конституційності міжнародного договору або про необхідність офіційного тлумачення Конституції України та законів України (ст.39 Закону України «Про Конституційний Суд України» від 16.10.1996 р. № 422/96-ВР).

Відповідно до ч.2 ст.73 Закону України «Про Конституційний Суд України» у разі якщо ці акти або їх окремі положення визнаються такими, що не відповідають Конституції України(неконституційними), вони оголошуються нечинними і втрачають чинність від дня прийняття Конституційним судом рішення про їх неконституційність.

На час прийняття та винесення судом рішення по адміністративній справі № 815/2163/15 відсутнє рішення Конституційного суду України про визнання Закону України «Про очищення влади» від 16.09.2014 р. № 1682-VII або його окремих положень неконституційними.

При цьому суд не оминає увагою той факт, що якби Конституційним Судом України у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України та 47 народними депутатами України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частин третьої, шостої статті 1, частин першої, другої, третьої, четвертої, восьмої статті 3, пункту 2 частини п'ятої статті 5, пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про очищення влади» було надано відповідну оцінку нормам, вказаним у поданні, позивач міг би на цій підставі обґрунтовувати свої доводи у т.ч. неконституційністю застосованих до нього люстраційних заходів.

Втім, за даних обставин такі доводи не можуть бути взяті до уваги судом адміністративної юрисдикції, оскільки суд не наділений повноваженнями давати оцінку оскаржуваним актам індивідуальної дії в аспекті правозастосування нормативно-правових актів, конституційність яких ставиться позивачем під сумнів. Натомість, адміністративний суд може здійснювати перевірку спірного наказу за критеріями, визначеними статтею 2 КАС України.

При цьому згідно п.50 остаточного висновку Венеціанської комісії щодо Закону України «Про очищення влади» від 19.06.2015 р. № 788/2014 частинами 1, 2 статті 3 передбачено дискваліфікацію певних осіб на основі того, що вони обіймали посади… на рубежі 2013-2014 рр. Дискваліфікація, заснована виключно на посаді, яку обіймала особа, a priori не суперечить міжнародним стандартам, за умови, що мова йде про посади в установах, відповідальних за серйозні порушення прав людини і винних у серйозних випадках халатності. Венеціанська комісія недостатньо переконана, що всі посади, зазначені в частинах першій-другій статті 3, відповідають цій вимозі. Однак вона відзначає, що українська влада може краще оцінити, які з державних установ відігравали значну роль у недемократичних процесах упродовж відповідних періодів.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Системний аналіз наведених правових норм при застосуванні до правовідносин, що є предметом судового дослідження, вказує на те, що відповідач-1 при прийнятті спірного наказу діяв обґрунтовано, з урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством.

Ухвалення законного і обґрунтованого рішення у відповідності з вимогами статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає надання судом оцінку кожному доводу сторін на підставі всебічного, повного, об'єктивного та безпосереднього дослідження залучених до матеріалів справи доказів.

В той же час, в мотивувальній частині рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 у справі «Проніна проти Україна» (пункти 23 - 25) зазначено, що за змістом пункту 1 статті 6 Конвенції суди зобов'язані обґрунтувати свої рішення, проте це не може сприйматись як вимога давати детальну відповідь на кожен довід. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру ухвалюваного рішення. Крім того, необхідно враховувати, що сторона представляє в суді різні доводи, а також відмінності у положеннях законодавства, традиціях, юридичних висновках, способах викладення та формулюваннях рішень суддів держав-учасниць.

Оскільки за результатами розгляду справи суд дійшов висновку про правомірність наказу Генерального прокурора України від 23.03.2015 р. № 210к, то позовні вимоги про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та зобов'язання Генеральної прокуратури України звернутись до Міністерства юстиції України з заявою про відкликання інформації про звільнення ОСОБА_6 з посади прокурора Приморського району м. Одеси у зв'язку з припинення трудового договору відповідно до п.7-2 ст.36 КЗпП України, які є похідними від позовної вимоги про скасування оскаржуваного наказу, також не підлягають до задоволення.

З урахуванням викладеного, за результатами з’ясування обставини у справі та їх правової оцінки суд дійшов висновку, що адміністративний позов із заявлених підстав до задоволення не підлягає.

Керуючись ст.ст. 7, 8, 9, 11, 14, 71, 86, 94, 158-163, 167, 256 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_4 до Генеральної прокуратури України, Прокуратури Одеської області, за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – Міністерство юстиції України, прокурор Приморського району м. Одеси, про визнання протиправним та скасування наказу № 210к від 23.03.2015 р., поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку - відмовити.

Постанова набирає законної після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня тримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суд апеляційної інстанції.

Повний тест постанови виготовлено та підписано судом 21 грудня 2015 року.

Головуючий суддя Л.М. Токмілова

Суддя Ю.В. Харченко

Суддя М.М. Аракелян

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_4 до Генеральної прокуратури України, Прокуратури Одеської області, за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – Міністерство юстиції України, прокурор Приморського району м. Одеси, про визнання протиправним та скасування наказу № 210к від 23.03.2015 р., поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку - відмовити.

Постанова набирає законної після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня тримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суд апеляційної інстанції.

Повний тест постанови виготовлено та підписано судом 21 грудня 2015 року.

21 грудня 2015 року.

Джерело: ЄДРСР 54504914
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку