Провадження 2/127/6395/15

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 грудня 2015 року

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Вохмінової О.С.

при секретарі Коберник О.Л.

з участю представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ПАТ «УкрСиббанк», ОСОБА_4 про визнання поруки такою, що припинена, -

в с т а н о в и в:

позов мотивований тим, що 25.07.2007 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_4 укладений договір про надання споживчого кредиту №11188866000 на суму 150 000 доларів США з кінцевим терміном погашення – 24.07.2017 року, з відсотковою ставкою за користування кредитом – 13% річних.

В забезпечення виконання ОСОБА_4 зобов’язань за даним кредитним договором, між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_3 25.07.2007 року був укладений договір поруки №129612, відповідно до п.2.1 якого відповідач не вправі без згоди поручителя змінювати умови основного договору з боржником, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності поручителя.

Під «згодою сторін» сторони розуміють візування поручителем змін до основного договору та/або отримання його письмової згоди за такими змінами та/або шляхом обміну листами та/або укладення поручителем додаткової угоди до договору поруки щодо внесення відповідних змін.

Разом з тим, 25.07.2007 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_4 укладено додаткову угоду № 1 до договору про надання споживчого кредиту №11188866000 від 25.07.2007 року, відповідно до якої на позичальника покладено додатковий обсяг обов’язків та відповідальності. Так, договір №11188866000 від 25.07.2007 року доповнено п.3.5.5. згідно якого на позичальника покладено обов’язок сплачувати платежі на користь третіх осіб в порядку та на умовах, визначених законодавством України. Пункт 1.3.5 кредитного договору викладено у новій редакції, а саме: «позичальник згідно умов договору в день видачі кредиту сплачує банку комісію у національній валюті за видачу кредиту в розмірі, еквівалентному сумі 20,00 доларам США за курсом НБУ станом на дату видачі кредиту» змінено «позичальник згідно умов договору сплачує банку комісію на умовах, зазначених у цьому договорі». Пункт 5.2 кредитного договору доповнений абзацом згідно якого процентна ставка за кредитним договором збільшується не більш ніж на 10% для кредитів у національній валюті та не більше ніж на 5% для кредитів у іноземній валюті та у разі порушення позичальником кредитної дисципліни або документально підтвердженого погіршення фінансового стану позичальника процентна ставка за користування кредитними коштами встановлюється у розмірі подвійної процентної ставки (26%). Також банк та позичальник неодноразово змінювали графік погашення кредиту, що підтверджується відповідними додатковими угодами від 22.01.2009 року та від 23.04.2009 року.

Позивач наголошує, що не давав згоди на зміну основного зобов’язання. Додаткова угода № 1 до договору про надання споживчого кредиту збільшила його відповідальність, як поручителя, з чим він не згоден. Вважає, що у зобов’язаннях, в яких беруть участь поручителі, збільшення кредитної процентної ставки навіть за згодою банку та боржника, але без згоди поручителя або відповідної умови в договорі поруки, не дає підстав покладення на останнього відповідальності за невиконання або неналежне виконання позичальником своїх зобов’язань перед банком.

Тому позивач просив визнати поруку, яка виникла на підставі договору №129612 від 25.07.2007 року, укладеного між АКІБ «УкрСиббанк» в особі відділення №545 та ним такою, що припинена з 25.07.2007 року.

В судовому засіданні представник позивача – ОСОБА_1 позов підтримала за викладених у ньому обставин, наголосила що порука припинена з дня укладення договору, яким збільшений обсяг відповідальності ОСОБА_3 По цьому договору банк нарахував борг із процентною ставкою за кредитом – 26% річних, і сума боргу за рішенням суду була стягнута з позичальника і поручителів. Також представник позивача визнала, що ОСОБА_3 приймав участь в справі про стягнення боргу через свого представника, який був ознайомлений з матеріалами справи і про наявність додаткового договору № 1 від 25.07.2007 року йому було відомо.

В судовому засіданні представник ПАТ «УкрСиббанк» - ОСОБА_2 позов не визнала, суду пояснила, що рішенням Апеляційного суду Вінницької області від 27.05.2011 року стягнуто солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5 на користь ПАТ «УкрСиббанк» загальну суму заборгованість за договором про надання споживчого кредиту №11188866000 від 25.07.2007 року в розмірі 1 125 148,44 грн., а також судові витрати. Наголосила, що додаткова угода №1 від 25.07.2007 року до договору про надання споживчого кредиту була укладена в один день з основним договором і ОСОБА_3 знав про неї, крім того, в забезпечення виконання ОСОБА_4 зобов’язань позивач також надав в іпотеку належне йому нежитлове приміщення по вул. Соборній в м. Вінниці, і підтвердив, що іпотекою забезпечується також і розмір зобов’язань, який може бути змінено відповідно до умов кредитного договору. Зауважила, що банк не збільшував обсягу відповідальності поручителя, оскільки сума боргу була стягнута з розрахунку 13% річних, а не 26% річних. ОСОБА_3 приймав участь при розгляді справи про стягнення боргу, проте суму боргу не оскаржив, а обставини щодо дійсності поруки були досліджені судом. Також представник відповідача ОСОБА_2 заявила про застосування строку позовної давності та просила відмовити в задоволенні позову.

В судове засідання відповідач ОСОБА_4 не з’явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, при ухваленні рішення покладався на думку суду (а.с. 27).

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов задоволенню не підлягає.

Між сторонами виникли договірні зобов`язальні правовідносини, тому при вирішенні спору суд застосовує відповідні норми ЦК України.

Судом встановлено, що 25.07.2007 року між АКІБ «УкрСиббанк» (правонаступником є ПАТ «УкрСиббанк») та ОСОБА_4 був укладений договір про надання споживчого кредиту №11188866000 на суму 150 000 доларів США з кінцевим терміном погашення – 24.07.2017 року, з відсотковою ставкою за користування кредитом – 13% річних (а.с.5-9). Відповідно до п.5.1. процентна ставка за цим договором може бути змінена в порядку та на умовах, визначених договором. Відповідно до ст. 651 ЦК України та п. 3.1 договору сторони погодили, що банк може змінити розмір процентної ставки в сторону збільшення у разі: порушення позичальником кредитної дисципліни (зокрема, неналежного виконання умов цього договору та/або умов договорів, за яким надано забезпечення виконання зобов’язань позичальника за цим договором); та/або погіршення фінансового стану позичальника, документально підтвердженого в результаті щорічного моніторингу, що проводиться банком відповідно до внутрішніх нормативних документів на підставі довідки про доходи тощо, а також даних щодо дотримання позичальником кредитної дисципліни (зокрема, своєчасного погашення заборгованості та/або виконання інших зобов’язань позичальника за цим договором); та/або здійснення поточних коливань процентних ставок за вкладами та/або кредитами, або зміни у грошово-кредитній політиці НБУ (наприклад, девальвація курсу гривні до курсу долара США більше ніж на 5% у порівнянні з курсом гривні до долара США, установленого НБУ на дату укладення цього договору чи останнього перегляду процентної ставки; підвищення ставки за кредитами банків України у відповідній валюті (по статистиці НБУ); та/або підвищення ставки на 3 відсоткових пункту за бланковими кредитами «овернайт» НБУ з дати укладення цього договору чи останнього перегляду процентної ставки; та/або сторони погодили, що у разі настання будь-якої із обставин, передбачених ч. 1 п.5.2 договору, банк може збільшити розмір процентної ставки за договором в наступному порядку, а саме: банк не пізніше ніж за 14 календарних днів до дати збільшення розміру процентної ставки повідомляє позичальника про встановлення нової процентної ставки, із зазначенням її розміру та дати початку дії такої ставки, шляхом направлення поштою за адресою позичальника відповідного рекомендованого листа; такий новий розмір процентної ставки за цим договором починає застосовуватись з дати, що буде вказана у повідомленні банку до позичальника, без укладення сторонами відповідної угоди про внесення змін до цього договору. У разі незгоди із таким новим розміром процентної ставки позичальник має право: у строк не пізніше останнього робочого дня, що передує даті початку дії нової ставки, вказаної у повідомленні банку, достроково повернути банку всю суму кредитних коштів, отриманих за договором, сплатити йому в повному обсязі плату за кредит та здійснити інші платежі за договором (п.5.2).

В забезпечення виконання ОСОБА_4 зобов’язань за даним кредитним договором, між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_3 25.07.2007 року був укладений договір поруки №129612 (а.с. 10), відповідно до п.2.1 якого кредитор не вправі без згоди поручителя змінювати умови основного договору з боржником, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності поручителя. Під «згодою сторін» сторони розуміють візування поручителем змін до основного договору та/або отримання його письмової згоди за такими змінами та/або шляхом обміну листами та/або укладення поручителем додаткової угоди до договору поруки щодо внесення відповідних змін.

Крім того, 25.07.2007 року був укладений договір іпотеки, згідно з яким ОСОБА_3 передав в іпотеку нежитлове приміщення, що в м.Вінниці, вул. Соборна, 38.

25.07.2007 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_4 була укладена додаткова угода № 1 до договору про надання споживчого кредиту №11188866000 від 25.07.2007 року (а.с. 11). До кредитного договору №11188866000 внесено додатковий п.3.5.5. згідно якого на позичальника покладено обов’язок сплачувати платежі на користь третіх осіб в порядку та на умовах, визначених законодавством України. Пункт 1.3.5 кредитного договору викладено у новій редакції, а саме: «позичальник згідно умов договору в день видачі кредиту сплачує банку комісію у національній валюті за видачу кредиту в розмірі, еквівалентному сумі 20,00 доларам США за курсом НБУ станом на дату видачі кредиту» змінено «позичальник згідно умов договору сплачує банку комісію на умовах, зазначених у цьому договорі».

Пункт 5.2 кредитного договору доповнений абзацом згідно якого:

у випадках настання обставин:

- передбачених підпунктами "а", "б" пункту 5.2 договору процентна ставка за користування кредитними коштами встановлюється в розмірі подвійної процентної ставки, що діє відповідно до пункту 1.3.1 договору;

- передбачених підпунктом "в" пункту 5.2 договору процентна ставка за договором збільшується не більше ніж на 10 % для кредитів у національній валюті та не більше ніж на 5 % для кредитів в іноземній валюті, відповідно до розміру ставки, що діє згідно з пунктом 1.3.1 договору;

- передбачених підпунктом "г" пункту 5.2 договору процентна ставка за користування кредитними коштами встановлюється на рівні діючих процентних ставок банку за програмами кредитування.

З поручителем ОСОБА_3 додаткова угода № 1 погоджена не була.

Рішенням Ленінського районного суду Вінницької області від 28.10.2010 року №2-4915/10 позов ПАТ «УкрСиббанк» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ПАТ «УкрСиббанк» загальну суму заборгованості за договором про надання споживчого кредиту №11188866000 від 25.07.2007 року в розмірі 1 125 148,44 грн., а також судові витрати у виді судового збору в розмірі 1700,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120,00 грн. В задоволенні решти позову – відмовлено (а.с. 41-42).

Рішенням Апеляційного суду Вінницької області від 27.05.2011 року стягнуто солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5 на користь ПАТ «УкрСиббанк» загальну суму заборгованості за договором про надання споживчого кредиту №11188866000 від 25.07.2007 року в розмірі 1 125 148,44 грн., а також судові витрати у виді судового збору в розмірі 1550 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 240грн. (а.с. 42-43). Дане рішення до касаційної інстанції оскаржене не було.

21.07.2011 року за рішення суду був виданий виконавчий лист № 2-4915-10 в частині стягнення боргу з ОСОБА_3 В ході виконання боржник добровільно погасив борг частково на суму 2022,04 грн., про що зазначено державним виконавцем (а.с. 80-81).

14.07.2015 року виконавчий лист пред`явлений на виконання повторно (а.с. 78).

Згідно ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку. У разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність (ч. 1 ст. 554 ЦК України).

Отже, порука є спеціальним додатковим заходом майнового характеру, спрямованим на забезпечення виконання основного зобов’язання. Підставою для поруки є договір, що встановлює зобов’язальні правовідносини між особою, яка забезпечує виконання зобов’язання боржника та кредитором боржника.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Обсяг зобов’язань поручителя визначається як умовами договору поруки так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов’язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель (ч. 1 ст. 553 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна умов договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

У разі зміни договору зобов’язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо (ч. 1 ст. 653 ЦК України).

За змістом ч. 1 ст. 654 ЦК України зміна договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Із дослідженої в судовому засіданні додаткової угоди № 1 від 25.07.2007 року вбачається, що кредитний договір доповнено п. 5.2, яким передбачено можливість установлення банком конкретних розмірів процентної ставки за користування кредитом у разі настання певних обставин, зокрема: подвійної процентної ставки, процентної ставки, збільшеної не більше ніж на 10% для кредитів у національній валюті та не більше ніж на 5% для кредитів в іноземній валюті, та процентної ставки на рівні чинних процентних ставок банку за програмами кредитування.

Відповідно до ч. 1 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов’язання, а також у разі зміни зобов’язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Таке збільшення відповідальності поручителя внаслідок зміни основного зобов’язання виникає в разі: збільшення процентної ставки за користування кредитом; установлення нових умов щодо порядку зміни процентної ставки в бік збільшення; розширення змісту основного зобов’язання щодо дострокового повернення кредиту та плати за користування ним; відстрочення виконання, що призводить до збільшення періоду, за який нараховуються проценти за користування чужими грошовими коштами; установлення (збільшення) розміру неустойки тощо.

У зобов’язаннях, в яких беруть участь поручителі, збільшення кредитної процентної ставки навіть за згодою банку та боржника, але без згоди поручителя або відповідної умови в договорі поруки, не дає підстав для покладення на останнього відповідальності за невиконання або неналежне виконання позичальником своїх зобов’язань перед банком.

Таким чином, з огляду на положення ч. 1 ст. 559 ЦК України суд дійшов висновку про те, що встановлення додатковою угодою до кредитного договору нових умов щодо збільшення розміру процентної ставки шляхом визначення конкретних (збільшених) процентних ставок, що застосовуються у зв’язку із порушенням позичальником кредитної дисципліни тощо, за відсутності згоди поручителя на укладення такої додаткової угоди призводить до збільшення обсягу відповідальності останнього.

Враховуючи викладене, а також правовий висновок, викладений в постанові ВСУ від 10.09.2014 року у справі № 6-70цс14 суд прийшов до висновку, що порука ОСОБА_3 є припиненою з моменту укладення додаткового договору – 25.07.2007 року, оскільки згода поручителя на укладення додаткового договору була відсутня.

Разом з тим, в судовому засіданні було встановлено, що позивачу ОСОБА_3 про наявність укладеного додаткового договору № 1, було відомо з 2010 року. Про це він зазначав у своїх письмових запереченнях від 20.09.2010 року при розгляді справи за позовом ПАТ «УкрСиббанк» про стягнення з нього боргу (справа № 2-4915/10, а.с. 54, яка була оглянута в судовому засіданні). На дані обставини як на підставу своїх заперечень також посилався представник ОСОБА_3 в судовому засіданні – ОСОБА_6, про що зазначено в рішенні Ленінського райсуду м. Вінниці від 28.10.2010 року (а.с. 41-42). Разом з тим, з відповідним позовом про визнання поруки такою, що припинена, позивач не звертався, а подав такий позов лише у вересні 2015 року. При цьому суд також враховує, що рішення суду про стягнення боргу частково виконане ОСОБА_3

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до частини 4 ст. 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Враховуючи дані обставини і те, що поважних причин пропущення позовної давності представником позивача ОСОБА_1 і самим позивачем в позові не вказано, суд вважає, що порушене право позивача захисту не підлягає саме з причин пропуску позовної давності.

Твердження представника позивача про те, що порука є припиненою також в зв`язку з укладенням 22.01.2009 року, 23.04.2009 року додаткових угод з ОСОБА_4, є безпідставними, оскільки дані обставини досліджувались судом при розгляді справи № 2-4915/10 між тими самими сторонами і Апеляційним судом Вінницької області 27.05.2011 року було встановлено, що ці договори не призвели до збільшення обсягу відповідальності поручителя, тому в силу ч. 3 ст. 61 ЦПК України ці обставини доказуванню не підлягають (а.с. 42-43).

Відповідно до ст. 88 ЦПК України судові витрати слід залишити за позивачем.

Керуючись ст.ст. 11, 257, 267, 553, 559, 628, 651, 654 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

в задоволенні позову ОСОБА_3 – відмовити.

Судові витрати залишити за позивачем.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Вінницької області через Вінницький міський суд Вінницької області протягом десяти днів.

Суддя: