-
скопійовано
-
-
-
-
-
скопійовано
-
-
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
"05" липня 2010 р. Справа № 14-01-10/33
Господарський суд у складі головуючого судді Хабазні Ю.А., при секретарі судового засідання Соколишиній І.А., за участю: особисто ОСОБА_1 (від боржника, керівник), представників за довіреностями ОСОБА_2 (від боржника), ОСОБА_3 (від управління Пенсійного фонду України в Лисянському районі), ОСОБА_4 (від державної податкової інспекції у Лисянському районі), розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси у приміщенні суду справу за заявою
ініціюючих кредиторів1) державної податкової інспекції у Лисянському районі
2) управління Пенсійного фонду України у Лисянському районі
3) Лисянського районного центру зайнятості
4) товариства з обмеженою відповідальністю «Івекант»
до боржника товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Ріпківське»
про визнання банкрутом,
ВСТАНОВИВ:
1.Кредитори звернулись в господарський суд із заявою про визнання боржника банкрутом, вказуючи, що його заборгованість перед кредиторами становить: перед державною податковою інспекцією у Лисянському районі 509236,34 грн., перед Лисянським районним центром зайнятості 10649,28 грн., перед управлінням Пенсійного фонду у Лисянському районі 46759,49 грн., перед товариством з обмеженою відповідальністю «Івекант»86703,71 грн. разом 653348,32 грн.
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 16.12.2008 порушено провадження у справі про банкрутство боржника, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, накладено арешт на все майно боржника, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого ОСОБА_5
Справа розглядалась неодноразово. Постановою Вищого господарського суду України від 09.12.2009 (у порушенні провадження з перегляду в касаційному порядку якої відмовлено ухвалою Верховного Суду України від 11.03.2010) скасовано ухвалу господарського суду Черкаської області від 29.07.2009 та постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 14.09.2009, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції на стадію підготовчого засідання.
2.У ході нового розгляду справи розпорядник майна у останнє судове засідання не зявився, причин неявки не повідомив. У судовому засіданні 17.06.2010 вимоги заявників підтримав, запропонував зобовязати ініціюючих кредиторів подати до офіційних друкованих органів оголошення про порушення справи про банкрутство.
Представники Лисянського районного центру зайнятості та товариства з обмеженою відповідальністю «Івекант» у судовому засіданні 10.06.2010 заявлені вимоги підтримали повністю, розгляд вимог останніх було завершено.
Представник управління Пенсійного фонду у Лисянському районі у судовому засіданні 05.07.2010 заявлені вимоги підтримав у повному обсязі та пояснив, що розрахунки фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за травеньчервень 2008 року не надсилались у звязку із незмінністю суми, яка підлягала щомісячній сплаті боржником до 25 числа відповідно до п.6.8 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове пенсійне страхування, затвердженої постановою правління ПФУ 19.12.2003 №21-1 і зареєстрованою в Мінюсті України 16.01.2004 за №64/8663.
Представник державної податкової інспекції у Лисянському районі заявлені вимоги зменшив до суми 482589,79 грн., з яких 54676,15 грн. основного боргу, 412035,49 грн. штрафної санкції та 15826,20 грн. пені. та пояснив:
що стосовно решти вимог вказаних у первісній заяві вимог не має доказів на її підтвердження;
що пеня нарахована в автоматичному режимі, тому надати математичний розрахунок суми із зазначенням конкретного періоду нарахування пені та сум, на які її нараховано не може;
що дозвіл на реалізацію майна згідно із законом він може надати лише боржнику, а не органу ДВС;
що боржнику розяснено порядок дачі органом ДПІ дозволу на реалізацію його майна за наявності податкової застави, однак він ігнорує установлений порядок його отримання, тому дозвіл боржнику не надавався.
У судовому засіданні представники боржника вимоги заявників не визнали частково і пояснили:
що підстави для продовження провадження у справі відсутні, оскільки безспірної суми основного боргу, з наявністю якою закон передбачає можливість продовження справи про банкрутство, недостатньо;
що не надано доказів неплатоспроможності боржника, в той час як доказами платоспроможності є проведення розрахунків з частиною заявників;
що у разі припинення провадження у справі він дуже швидко розрахується з усіма кредиторами;
що справа про банкрутство провокується самими кредиторами і, зокрема, діями органу ДПІ, якою не даються дозволи на реалізацію майна боржника;
що по ДПІ у Лисянському районі ним визнається сума основного боргу 54674,10 грн., однак не визнається решта вимог, в тому числі і по штрафних санкціях на суму 412035,49 грн., з огляду на ухвалу суду від 25.03.2005 №01-16/5166-14-62 та у звязку із тим, що ним було оскаржено відповідне податкове повідомлення-рішення на вказану суму, проте у задоволенні скарги було відмовлено вищим органом державної податкової служби;
що до суду не звертався з метою оскарження податкового повідомлення-рішення, оскільки були наявні кримінальні справи стосовно нього, які на даний час закриті;
що податковою міліцією в рахунок погашення боргів було вивезено зернові, однак, вони не зараховані у погашення боргу;
що по управлінню ПФУ у Лисянському районі сума боргу по відшкодуванню пільгових пенсі ним визнається лише на суму 14411,90 грн., оскільки 11440 грн. ним погашено, однак і визнана сума не може враховуватись у суму основного боргу, з наявністю якої закон повязує можливість продовження провадження у справі про банкрутство, з огляду на положення абз.6 ч.1 ст.1 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом (далі Закон) та рекомендації Президії Вищого господарського суду України від 04.06.2004 04-5/1193 згідно з якими, до суми основного боргу можуть зараховуватись лише страхові внески, але не пільгові пенсії;
що по Лисянському районному центру зайнятості визнана сума повністю, однак вона повністю погашена на даний час;
що по ТОВ «Івекант»визнає суму боргу 42720 у звязку з тим, що договір є бартерним і майнові вимоги не можуть бути включені до складу грошових, що договір укладено на суму 45180 грн., з яких заявнику було погашено 2460 грн.
3.Суд розглянув справу відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у ній матеріалами. У підготовчому засіданні встановлено наступне.
3.1.Боржник, товариство з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Ріпківське», зареєстрований як юридична особа, є правонаступником КСП «Ріпківське», перебуває в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, знаходиться у с. Ріпки, Лисянського району, Черкаської області, має ідентифікаційний код 03791232, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію (а.с. 86 т.4), копією довідки з ЄДРПОУ від 28.03.2000 (а.с. 140 т.1), витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців станом на 10.06.2010 (а.с. 130 т.4), Статутом (а.с. 69 т.1), довідкою державного реєстратора від14.02.2008 (а.с.98 т.1) являється субєктом підприємницької діяльності,
3.2.Суд вважає, що вимоги заявників підлягають визнанню у таких сумах:
кредиториосновний боргпеня і штрафні санкціїсудові витратидержавна податкова інспекція у Лисянському районі54676,15412035,49 управління Пенсійного фонду України у Лисянському районі41027,665730,81 Лисянський районний центр зайнятості106500 товариство з обмеженою відповідальністю «Івекант»76698,9910004,24203 Разом183052,80427770,54 610083,34
3.2.1.Визнані судом вимоги державної податкової інспекції у Лисянському районі підтверджуються такими доказами:
податковим повідомленням-рішенням від 03.06.2004 №0000052301/1 на суму 24509 грн. за основним платежем (ПДВ) та 11796 грн. за штрафними санкціями (а.с. 135 т.4), з яких у вимоги за заявою включено 11640,94 грн. (а.с. 21 т.5) . Щодо різниці між сумою за цим документом та заявленою за ним сумою вимог заявник вказує про сплату боржником різниці;
податковим повідомленням-рішенням від 03.06.2004 №0000062301/1 на суму 412135,49 грн. за штрафними санкціями (а.с. 135 т.4), з яких у вимоги за заявою включено 412035,49 грн. (а.с. 21 т.5). Щодо різниці між сумою за цим документом та заявленою за ним сумою вимог заявник вказує про сплату боржником різниці;
розрахунком фіксованого сільськогосподарського податку на загальну суму (29458+798) 30256 грн. (а.с. 143 т.4) , з яких у вимоги за заявою включено 24477,75 грн. (а.с. 21 т.5). Щодо різниці між сумою за цим документом та заявленою за ним сумою вимог заявник вказує про сплату боржником різниці;
рішенням про розстрочення податкового боргу (фіксованого сільськогосподарського податку) від 23.05.2001 №21 та відповідним договором на суму 39853 грн. (а.с. 147-148 т.4), з яких у вимоги за заявою включено 18138,69 грн. (а.с. 21 т.5). Щодо різниці між сумою за цим документом та заявленою за ним сумою вимог заявник вказує про сплату боржником різниці;
розрахунками збору за забруднення навколишнього природного середовища за 2002 рік, за 9 місяців 2003 року та за 9 місяців 2004 року на суму (69+241,20+177,30) 487,50 грн. (а.с. 138-140 т.4), з яких у вимоги за заявою включено 418,77 грн. (а.с. 21 т.5). Щодо різниці між сумою за цими документами та заявленою за ним сумою вимог заявник вказує про сплату боржником різниці;
Останній строк оплати за усіма вищеназваним документами є 01.05.2005 (а.с. 147 т.4), вказані суми є безспірними і стягнені рішенням господарського суду Черкаської області від 19.08.2005 у справі №11/1896 (а.с. 20-21 т.1) .
Заявником надано суду докази вжиття заходів до до отримання заборгованості по обов'язкових платежах у встановленому законодавством порядку, якими є податкові вимоги, рішення про погашення податкового боргу платників податків за рахунок стягнення його активів (а.с. 12-17 т.1)
Враховуючи, що заявником доведено право вимоги на суму більшу від заявленої, що право визначення підстав і предмету заяви (в т.ч. і розміру вимоги) належить заявнику і що заявлений розмір вимог основного боргу на суму 54676,15 грн. боржником не оспорюється, обставини зарахування коштів, які заявник вважає сплаченими до порушення провадження у справі, судом не досліджуються.
При цьому вимоги на суму (11640,94 + 24477,75 + 18138,69 + 418,77) 54676,15 грн. основного боргу підлягають погашенню у третю чергу, вимоги на суму 412035,49 грн. у шосту чергу. Вимоги про стягнення пені на суму 15826,20 грн. задоволенню не підлягають, оскільки заявником суду не надано обгрунтованого її розрахунку, зокрема, відсутні будь-які письмові обчислення цієї суми із зазначенням періоду її нарахування, сум, які використані при обчисленні, що виключає можливість її перевірки судом. Про стягнення цієї чи й іншої суми пені у рішенні суду від 19.08.2005 у справі №11/189 не зазначено. На неодноразові вимоги суду надати такі розрахунки заявником їх не надано і пояснено, що нарахування цих сум пені здійснено в автоматичному режимі (а.с. 20 т.5), що не може бути прийнято судом як правильний і обгрунтований розрахунок «автоматичний»розрахунок пені не є доказом. Щодо решти вимог у первісній заяві (509236,34 54676,15 412035,49 15826,20) на суму 26698,50 грн. суд розцінює заяву представника заявника від 05.07.2010 про зменшення вимог як відмову від них у звязку з безпідставним предявленням цієї суми, у звязку з чим провадження у справі в цій частині підлягає припиненню по п.4 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.
Доводи боржника про оскарження ним податкового повідомлення-рішення від 03.06.2004 №0000062301/1 на суму 412135,49 грн. за штрафними санкціями суд відхиляє, оскільки доказів його скасування у адміністративному чи судовому порядку не надано. З цих же мотивів відхиляються доводи боржника про вивезення зернових у рахунок погашення боргу, та інші доводи відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести (а не просто повідомити суд) обставини, на які посилається тобто подати суду докази, або конкретно вказати на ті докази, які існують на підтвердження певних обставин, однак боржник їх не може надати і просить витребувати у встановленому ст.38 Господарського процесуального кодексу України. Клопотань боржником не заявлено, доказів не вказано. При цьому суд звертає увагу, що кримінальні справи стосовно керівника боржника закрито за нереабілітуючими його обставинами (а.с. 60 т.4).
3.2.2. Визнані судом вимоги управління Пенсійного фонду України в Лисянському районі підтверджуються такими доказами:
рішеннями заявника про нарахування штрафних санкцій і пені від 14.09.2006 №347, №348, №349 на суму (4613,27 + 1117,54) 5730,81 грн. (а.с. 108-110 т.5) та наказом суду №16/5588а від 04.12.2006 (а.с. 47 т.1);
надісланими боржнику розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за листопад 2007 року, за грудень 2007 року, за січень 2008 року, за березень 2008 року, за лютий 2008 року, та розрахунком суми за період з листопада 2007 по червень 2008 років на суму 9874,65 (а.с. 55-60 т.1, а.с. 105-107 т.5). Розрахунки були надіслані в установленому порядку, не були оскаржені боржником, у звязку з чим вказана у них сума щомісячних зобовязань є узгодженою і підлягала сплаті до 25 числа;
рішеннями суду, наказами та виконавчими листами №01/2711 від 19.02.2002, №03/4943 від 16.12.2005, №05/3173 від 02.08.2005, №02/2256 від 14.06.2005, №03/2693 від 25.07.2005, №16/1359 від 10.04.2005, №11/709 від 09.03.2006, №09/2218а від 29.05.2006, №02/3081а від 07.07.2006, №01/4507а від 06.11.2006, №01/4986а від 13.11.2007, №02/4883а від 01.11.2007, №12/3999а від 18.09.2007, №02/2791а від 03.07.2007, №11/1275а від 03.05.2007, №07/5925а від 02.01.2007, №10/160а від 28.01.2008, на загальну суму 33865,78 (а.с. 26-54 т.1). При цьому із суми боргу за виконавчим листом №01/2711 від 19.02.2002 заявник вказує про сплату у сумі 2712,77 грн. Враховуючи, що заявником доведено право вимоги на суму більшу від заявленої, що право визначення підстав і предмету заяви (в т.ч. і розміру вимоги) належить заявнику, обставини зарахування коштів, які заявник вважає сплаченими до порушення провадження у справі, судом не досліджуються.
Останній строк оплати за усіма вищеназваним документами є 25.06.2008, вказані суми є безспірними (стягнені рішеннями господарського суду Черкаської області, а також є узгодженими відповідно до направлених розрахунків та настанням строків оплати).
Отже загальна сума основного боргу складає (33865,78 + 9874,65 2712,77) 41027,66 грн. Вказані вимоги на суму фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" підлягають погашенню у третю чергу згідно із ст. 31 Закону, оскільки стягнення зазначених платежів передбачено п.2 Прикінцевих і перехідних положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ст.2 і 4 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", а тому вказана сума є збором (обовязковим платежем), а не страховим внеском.
З цих же підстав суд відхиляє доводи боржника про те, що пільгові пенсії не враховуються при обчисленні суми безспірних вимог основного боргу відповідно до ч.1 ст.6 Закону. Також суд відхиляє доводи боржника щодо розміру сум які ним визнаються (14411,90 + 11440), оскільки будь-який їх розрахунок не надано та докази, якими вони підтверджуються не приведено;
Суд відхиляє клопотання боржника про відмову у визнанні вимог на суму 11440 грн. за вимогами заявника у звязку з проведеним розрахунком, здійсненим боржником за платіжним дорученням №17162 від 30.04.2010 на суму 6440 (а.с. 84 т.4), оскільки такий розрахунок здійснено після порушення провадження у справі ухвалою від 16.12.2008 Останньою введено мораторію на задоволення вимог кредиторів та накладено арешт на майно боржника. Тому здійснення розрахунків є незаконним і зазначені кошти підлягають поверненню в установленому порядку на рахунок боржника як безпідставно отримані.
Суд відхиляє клопотання боржника про відмову у визнанні вимог на суму 5000 грн. за вимогами заявника у звязку з проведеним розрахунком, здійсненим згідно з квитанцією від 26.05.2010 №4401 (а.с. 65 т.4), оскільки розрахунок здійснено не боржником і не з його рахунку (а.с. 53 т.4), а безпосередньо ОСОБА_1 з власного рахунку.
Відповідно до ст. 513, 517 Цивільного кодексу України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові; первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Однак, будь-які докази укладення правочину між заявником і ОСОБА_1 суду не надано (а з огляду на спосіб виникнення зобовязань перед заявником він неможливий), будь-які докази передачі документів заявником ОСОБА_1 про право вимоги не надано, заявник заяву про відмову від частини вимог суду не подав. Отже платіж ОСОБА_1 за боржника здійснений без будь-якої правової підстави.
Вимоги на суму 5730,81 грн. штрафних санкцій і пені підлягають погашенню у шосту чергу.
У решті вимог на суму (46759,49 41027,66 5730,81) 1,02 грн. необхідно відмовити у звязку з неправильним розрахунком (помилками при вчиненні математичних дій) сум
3.2.3.Визнані судом вимоги Лисянського районного центру зайнятості як робочого органу Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття підтверджуються наказом №09/2563 від 26.05.2003 та постановою органу ДВС від 08.03.2003 про відкриття виконавчого провадження (а.с. 62 т.1, а.с. 63-64 т.4) на суму 10650 грн.
Строк погашення вимог згідно з поданими доказами 26.08.2003
Вимоги на суму 10650 грн. основного боргу зі сплати страхових внесків підлягають погашенню у другу чергу.
Суд відхиляє клопотання боржника про відмову у визнанні вимог на суму 10650 грн. за вимогами заявника у звязку з проведеним розрахунком, здійсненим згідно з квитанцією від 07.12.2009 №1938.141.1 на суму 10649,28 грн. (а.с. 159 т.4), оскільки платіж сплачено не в повному обсязі, оскільки розрахунок здійснено не боржником і не з його рахунку (а.с. 53 т.4), а безпосередньо ОСОБА_1 з власного рахунку.
Відповідно до ст. 513, 517 Цивільного кодексу України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові; первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Однак, будь-які докази укладення правочину між заявником і ОСОБА_1 суду не надано (а з огляду на спосіб виникнення зобовязань перед заявником він неможливий), будь-які докази передачі документів заявником ОСОБА_1 про право вимоги не надано, заявник заяву про відмову від вимог суду не подав, хоча і не заперечує факт надходження коштів. Отже платіж ОСОБА_1 за боржника здійснений без будь-якої правової підстави.
3.2.4.Визнані судом вимоги товариства з обмеженою відповідальністю Івекант підтверджуються рішенням господарського суду Черкаської області від 11.10.2005 №06/3807, наказом від 24.10.2005, який був предявлений до виконання, постановою відділу державної виконавчої служби Лисянського районного управління юстиції від 14.11.2005 про відкриття виконавчого провадження (а.с. 68-70 т.4).
Строк погашення вимог згідно з поданими доказами 24.10.2005.
Суд відхиляє доводи боржника про те, що сума основного боргу складає 42720 грн. оскільки вищеназваним рішенням суду стягнено з боржника (дослівно) «76698 грн. 99 коп. боргу, 10004 грн. 24 коп. пені, 867 грн. 03 коп. витрат по сплаті держмита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу», припинено провадження в частині стягнення пені на суму 7013,37 грн. Відповідне обгрунтування щодо суми боргу міститься і в мотивувальній частині рішення. Рішення суду є обовязковим на усій території України в тому числі і для суду, який розглядає справу про банкрутство, тому підстави переглядати рішення суду у справі №06/3807 та переоцінювати установлені у ньому факти, у цій справі відсутні.
Вимоги на суму 76698,99 грн. основного боргу підлягають погашенню у четверту чергу, на суму 10004,24 грн. пені у шосту чергу. Решта вимог за наказом суду від 24.10.2005 суду не предявляється, що є правом заявника.
Також у першу чергу підлягають погашенню судові витрати (державне мито у сумі 85 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн.), сплачені ТОВ «Івекант»разом 203 грн.
3.3.Як зазначено у постанові Вищого господарського суду України від 06.12.2006 (у справі №Б-19/82-06 господарського суду Харківської області) відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону ознаками неплатоспроможності боржника є: а) грошові вимоги, які повинні складати 300 мінімальних розмірів заробітної плати; б) вимоги мають бути безспірними; в) такі вимоги повинні бути не задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку. Положеннями абз. 8 ст. 1 Закону встановлено, що безспірними вимогами кредиторів являються вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.
Отже, за Законом факт безспірності вимог кредитора виникає з моменту, коли грошові вимоги кредитора підтверджуються документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника, зокрема виконавчими. Таким чином, з цього моменту грошові вимоги переходять в категорію безспірних. При цьому, відповідно до приписів Закону такі вимоги повинні бути не виконані боржником протягом трьох місяців. Враховуючи те, що списання коштів з рахунків боржника в безспірному порядку здійснюється державною виконавчою службою, то порушення справи про банкрутство можливе лише після відкриття виконавчого провадження державною виконавчою службою.
Відповідно, і встановлений Законом трьохмісячний строк починає свій відлік після предявлення виконавчих документів до виконання до державної виконавчої служби та відкриття виконавчого провадження. Відповідної правової позиції дотримується Верховний Суд України, зокрема в своїй постанові від 17.10.2006 у справі № 3/157.
Безспірна сума основного боргу, з наявністю якої Закон визначає можливість подальшого продовження провадження у справі про банкрутство, на час порушення провадження у цій справі складає 183052,80 грн.,
Вказана сума більша 300 мінімальних розмірів заробітної плати (300 х 605 = 181500).
Уся сума 183052,80 грн. є безспірною вимогою, оскільки є узгодженими податковими зобовязаннями та оскільки підтверджується вищеназваними рішенням суду і виконавчими листами.
Вимоги до боржника не погашені більше трьох місяців. Кінцеві строки їх погашення для вимог кожного кредитора вказано по тексту і останнім строк оплати за усіма вищеназваним документами є 25.06.2008, тобто більш як за пять місяців до дна порушення провадження у справі.
Боржник є неплатоспроможним, що підтверджується постановами про відкриття виконавчих проваджень за виконавчими документами (а.с. 18, 40-54, 56, 59, 64, 103-183 т.2), довідками органу державної виконавчої служби про їх невиконання від 06.02.2006, від 19.02.2008, від 28.01.2009 (а.с. 106, 141, 142, 167, 170 т.1) довідкою ВАТ «Ошадбанк»від 08.02.2008 №198, довідками ЧОД АППБ «Аваль»від 03.07.2004 та від 16.07.2004 (а.с. 181, 184 т.1) про відсутність коштів на рахунках.
3.4.Доводи і заперечення, мотивів відхилення яких не вказані вище, судом відхиляються як такі, що не мають значення для вирішення спору. При цьому суд приймає до уваги дворічний строк розгляд справи в цілому, неодноразові відкладення нового розгляду справи та достатність часу у будь-якої із сторін для надання доказів на підтвердження власних доводів, для спростування обставин чи доводів протилежної сторони чи для подання суду клопотання про витребування таких доказів у інших осіб.
Суд не вважає своїм обовязком створювати чи ініціювати припущення про те, які і у якої особи наявні чи можуть бути наявні докази на підтвердження чи спростування доводів сторін, та вважає, що обовязок суду у витребуванні документів відповідно до ч.1 ст.38 Господарського процесуального кодексу України виникає як результат реалізації стороною права заявити клопотання про їх витребування відповідно до ч.3 цієї ж ст.38. Саме сторона має вказати на конкретний доказ, особу, у якої він знаходиться, та обставини, які доказ спростує чи підтвердить, а не суд має проводити їх розшук з власної ініціативи і намагатися допомогти одній із сторін довести свої вимоги чи заперечення такі дії є виявом упередженості і підставою для відводу.
3.5.Таким чином, у справі наявні докази неспроможності боржника задовольнити безспірні вимоги кредитора протягом трьох місяців після предявлення до виконання документів, що підтверджують ці вимоги (висновок Верховного Суду України у постанові від 17.10.2006 у справі №3/157).
Керуючись ст.ст.3-1, 6, 11 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, суд
УХВАЛИВ:
1.Визначити розмір обєднаних вимог ініціюючих кредиторів:
державної податкової інспекції у Лисянському районі на суму 54676,15 грн. основного боргу, які підлягають погашенню у третю чергу, та на суму 412035,49 грн. штрафних санкцій, які підлягають погашенню у шосту чергу.
управління Пенсійного фонду України в Лисянському районі на суму 41027,66 грн. фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, які підлягає погашенню у третю чергу, та на суму 5730,81 грн. штрафних санкцій і пені, які підлягає погашенню у шосту чергу,
Лисянського районного центру зайнятості як робочого органу Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття на суму 10650 грн. страхових внесків, які підлягає погашенню у другу чергу,
товариства з обмеженою відповідальністю «Івекант»на суму 76698,99 грн. основного боргу підлягають погашенню у четверту чергу, на суму 10004,24 грн. пені у шосту чергу та на суму 203 грн. судових витрат, яка підлягає погашенню у першу чергу.
2.Прийняти відмову державної податкової інспекції у Лисянському районі на суму 26698,50 грн. боргу, провадження у справі в цій частині вимог припинити.
3.Відмовити у визнанні вимог державної податкової інспекції у Лисянському районі на суму 15826,20 грн. пені та управління Пенсійного фонду України в Лисянському районі на суму 1,02 грн..
4.Зобовязати ініціюючих кредиторів:
у десятиденний строк подати до офіційних друкованих органів за власний рахунок оголошення про порушення справи про банкрутство, яке має містити відомості передбачені ч. 5 ст. 11 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом та до 30.07.2010 направити господарському суду докази виконання цього обовязку (зокрема, текст оголошення та копію платіжного доручення);
після публікації оголошення направити суду офіційне друковане видання з цим оголошенням.
5.Боржнику разом з розпорядником майна забезпечити: розгляд вимог конкурсних кредиторів; надіслання повідомлень заявнику про повне або часткове їх визнання чи відхилення із мотивованим обгрунтуванням підстав відхилення; надання суду копій надісланих повідомлень та доказів їх надіслання. Рекомендувати розгляд заяв здійснювати протягом тижня з дня їх надходження, а також повідомляти заявників, що оскарження суду повідомлень з частковим чи повним відхиленням їх вимог має здійснюватись невідкладно.
6.Розпоряднику майна не пізніше 15.09.2010 подати суду реєстр вимог кредиторів.
7. Визначити: 05.10.2010 датою попереднього засідання суду; 15.10.2010 датою скликання перших загальних зборів кредиторів; 11.11.2010 датою засідання суду, на якому буде винесено ухвалу про санацію боржника, чи про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, чи припинення провадження у справі про банкрутство. Про час і місце їх проведення повідомити учасників провадження у справі про банкрутство боржника в установленому порядку додатково.
Копію ухвали направити ініціюючим кредиторам (4), розпоряднику майна боржника, сектору з питань банкрутства у Черкаській області, відділу державної виконавчої служби Лисянського районного управління юстиції для відома та рекомендованим листом боржнику.
Ухвала може бути оскаржена до Київського міжобласного апеляційного господарського суду.
Суддя Ю.А. Хабазня
скопійовано
-
скопійовано
-
