open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01014, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

24 грудня 2010 року 09:56 № 2а-17955/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: Головуючого - судді Дегтярьової О.В., при секретарі судового засідання Безсчасній Я.С., за участю представників позивача –ОСОБА_1. (довіреність від 05.01.2010р. № 31/08), відповідача –ОСОБА_2 (довіреність від 30.06.2010р. № 400/715), розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом

Прокурора Дарницького району міста Києва в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі міста Києва

до

Державного підприємства «Київський державний завод «Буревісник»

про

стягнення заборгованості зі страхових внесків у розмірі 636 860, 38 грн., -

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся Прокурор Дарницького району м. Києва в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва з позовом до ДП «Київський державний завод «Буревісник»про стягнення заборгованості зі страхових внесків у розмірі 925 692, 48 грн.

Відповідно до п. 1.1 та підпункту 6 п. 2.3 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 квітня 2002 року № 8-2 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 25 лютого 2008 року № 5-5), Управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах є органами Управління Пенсійного фонду України, підвідомчими відповідно головним управлінням Управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями утворюють систему органів Управління Пенсійного фонду України, мають право стягувати з платників страхових внесків їх несплачені суми.

Статтею 60 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у випадках, встановлених законом, прокурор можуть звертатися до адміністративного суду із адміністративними позовами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб і брати участь у цих справах.

Стаття 121 Конституції України уповноважує прокуратуру здійснювати функцію представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Відповідно до ст. 361 Закону України «Про прокуратуру»від 05 листопада 1991 року № 1789-XІІ (із змінами та доповненнями) представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.

Підставою представництва у суді інтересів держави - наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Формами представництва є, зокрема звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилався на те, що за відповідачем рахується заборгованість зі страхових внесків в загальному розмірі 925 692, 48 грн.

В судовому засіданні 24 грудня 2010 року представник позивача письмовою заявою зменшив позовні вимоги (відповідні повноваження, передбачені в довіреності представника) та просив стягнути з відповідача суму заборгованості зі страхових внесків в розмірі 636 860, 38 грн. В обґрунтування зменшення позовних вимог позивач посилався на те, що щодо заборгованості зі страхових внесків в сумі 288 832, 10 грн. вже було прийнято постанову 14 грудня 2010 року Окружним адміністративним судом м. Києва.

У судовому засіданні представник відповідача не заперечував проти позовних вимог, надав письмові пояснення, в яких посилався на те, що на даний момент несплата страхових внесків відбувається внаслідок тяжкого фінансового становища підприємства та просив надати відстрочку для погашення заборгованості і закрити провадження у справі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини справи, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до ст. 1 та п. 1 ст. 14 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (в редакції на момент спірних правовідносин), який є спеціальним в сфері відносин, що виникають між суб’єктами системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, страхувальниками для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 ст. 11 Закону, є, зокрема роботодавці, до яких відносяться підприємства незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

Частиною першою ст. 15 зазначеного Закону передбачено, що страхувальники, зазначені в ст. 14 цього Закону, є платниками страхових внесків. Набуття статусу платників страхових внесків відбувається з дня взяття їх на облік територіальним органом Пенсійного фонду (ч. 3 ст. 15 Закону).

ДП «Київський державний завод «Буревісник» є страхувальником в розумінні зазначеного Закону та перебуває на обліку як платник страхових внесків в Управлінні Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва.

До обов’язків страхувальника згідно п. 6 ч. 2 ст. 17 вищезгаданого Закону віднесені обов’язки по нарахуванню, обчисленню та сплаті страхових внесків.

Статтею 19 цього ж Закону, яка визначає порядок нарахування страхових внесків, визначено, що страхові внески до солідарної системи для роботодавця нараховуються на суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України «Про оплату праці», виплату винагород фізичним особам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру, що підлягають обкладенню податком на доходи фізичних осіб, а також на суми оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, яка здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності.

Відповідно до п. 5.1 та п. 5.1.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663 (в редакції на момент спірних правовідносин) (далі - Інструкція), яка розроблена відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»та Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування», обчислення страхових внесків роботодавцями, як платниками страхових внесків, здійснюється щомісячно за ставками, визначеними пунктами 4.1, 4.2 цієї Інструкції, на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу) виходячи з розміру страхового внеску, що діє на день нарахування виплат (доходу), та відповідно до ст. 4 Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування».

Згідно з ч. 1, ч. 4 та ч. 5 ст. 20 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (в редакції на момент спірних правовідносин), яка визначає порядок обчислення та сплати страхових внесків, страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.

Сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду.

Страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків.

Відповідно до положень абзаців 1-3 ч. 6 ст. 20 вищезгаданого Закону страхувальники зобов’язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Базовим звітним періодом для страхувальників, зазначених у п. 1 ст. 14 цього ж Закону (роботодавці), є календарний місяць.

При цьому ч. 12 ст. 20 цього ж Закону передбачено, що страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Пунктом 11.11 Інструкції передбачено, що платники, зазначені в підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, (роботодавці) щомісяця складають у двох примірниках розрахунок суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, у якому зазначають самостійно обчислені суми страхових внесків, за формою згідно з додатком 23 цієї Інструкції.

Розрахунки подаються зазначеними платниками до органу Пенсійного фонду для реєстрації за базовий звітний період, що дорівнює календарному місяцю, - не пізніше ніж через 20 календарних днів з дня закінчення цього періоду.

Відповідно до ч. 2 та ч. 3 ст. 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (із змінами та доповненнями) суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов’язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.

Страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку.

Про оскарження вимоги територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки до виконавчої дирекції Пенсійного фонду або в судовому порядку страхувальник зобов’язаний письмово повідомити відповідний територіальний орган Пенсійного фонду протягом трьох робочих днів із дня звернення до виконавчої дирекції Пенсійного фонду чи суду.

Узгодження вимоги територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки здійснюється на підставі заяви страхувальника, яка розглядається територіальним органом Пенсійного фонду протягом трьох робочих днів після її отримання, та поданих страхувальником документів, що свідчать про неправильність обчислення сум недоїмки, зазначених у вимозі.

У разі узгодження страхувальником вимоги про сплату недоїмки з територіальним органом Пенсійного фонду цей орган зобов’язаний у строк, визначений для розгляду заяви страхувальника про узгодження вимоги, надіслати йому узгоджену вимогу про сплату недоїмки, а страхувальник зобов’язаний сплатити узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги.

У разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки. У разі звернення органу Пенсійного фонду з позовом про стягнення недоїмки до господарського суду передбачені законодавством заходи досудового врегулювання спорів не застосовуються.

Пунктом другим ч. 9 ст. 106 вищезазначеного Закону передбачено, що виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників фінансові санкції за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0, 1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Згідно з ч. 13 ст. 106 цього ж Закону про нарахування пені та накладення штрафів, передбачених частинами дев’ятою і десятою цієї статті, посадові особи виконавчих органів Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, виносять рішення, які протягом трьох робочих днів із дня їх винесення надсилаються страхувальнику, банку чи організації, яка здійснює виплату і доставку пенсій.

Суми пені та штрафів, передбачених частинами дев’ятою і десятою цієї статті, підлягають сплаті страхувальником, банком чи організацією, яка здійснює виплату і доставку пенсій, протягом десяти робочих днів з дня одержання відповідного рішення. При цьому в цей же строк страхувальник, банк чи організація, яка здійснює виплату і доставку пенсій, має право оскаржити зазначене рішення до вищого органу Пенсійного фонду або в судовому порядку з одночасним обов’язковим письмовим повідомленням про це відповідного виконавчого органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення.

Суми пені та фінансових санкцій, застосованих за порушення порядку та строків обчислення, нарахування та сплати страхових внесків стягуються в тому ж порядку, що й недоїмка із сплати страхових внесків (абзац третій ч. 14 цього ж Закону).

Під час судового розгляд було встановлено та вбачається з матеріалів справи, що ДП «Київський державний завод «Буревісник»подало до органу Пенсійного фонду звіт про нарахування внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за вересень 2010 року, де була визначена сума страхових внесків в загальному розмірі 281 829, 99 грн.

Управління Пенсійного фонду України у Дарницькому районі м. Києва прийняло рішення від 07 жовтня 2010 року № 1505 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду, яким застосувало до відповідача фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 58 135, 38 грн. та пеню в розмірі 295 895, 01 грн. за період з 20 січня 2009 року по 29 вересня 2010 року.

Вказане рішення було отримано відповідачем 11 жовтня 2010 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, копія якого наявна в матеріалах справи.

01 листопада 2010 року Управління Пенсійного фонду України у Дарницькому районі м. Києва виставило відповідачу вимогу про сплату боргу № Ю-439-УП, згідно якої станом на 01 листопада 2010 року заборгованість зі сплати страхових внесків, штрафів (фінансових санкцій) та пені становить 636 860, 38 грн., у тому числі 282 829, 99 грн. –недоїмка із внесків, 58 135, 38 грн. –фінансові санкції (штрафи) та 295 895, 01 грн. –пеня.

Корінець зазначеної вимоги був отриманий відповідачем 04 листопада 2010 року, підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, копія якого наявна в матеріалах справи.

Отже, на момент розгляду справи у відповідача наявний загальний борг платника страхових внесків в сумі 636 860, 38 грн., з яких недоїмка зі страхових внесків в сумі 282 829, 99 грн., заборгованість з фінансових санкцій (штрафів) в сумі 58 135, 38 грн. та заборгованість пені в сумі 295 895, 01 грн., що також підтверджується довідкою про наявність заборгованості від 12 листопада 2010 року № 1849/05 Управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі міста Києва, наявною в матеріалах справи.

Суду не надано доказів на підтвердження оскарження рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені та вимоги про сплату боргу в судовому або в адміністративному порядку, а також сплати заборгованості в заявленій сумі.

Враховуючи вищевикладене, суд визнає позовні вимоги обґрунтованими та дійшов висновку про задоволення позову.

єВідповідно до ч. 2 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони –суб’єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов’язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача –суб’єкта владних повноважень, пов’язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст. ст. 69 - 71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства «Київський державний завод «Буревісник»(місцезнаходження: 02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, 2, ідентифікаційний код 14312358) на користь Управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі міста Києва (місцезнаходження: 02091, м. Київ, вул. Вербицького, 9, ідентифікаційний код 26087926) суму заборгованості в загальному розмірі 636 860 (шістсот тридцять шість тисяч вісімсот шістдесят) грн. 38 коп., з яких недоїмка зі страхових внесків в сумі 282 829 (двісті вісімдесят дві тисячі вісімсот двадцять дев’ять) грн. 99 коп., заборгованість з фінансових санкцій (штрафи) в сумі 58 135 (п’ятдесят вісім тисяч сто тридцять п’ять) грн. 38 коп. та заборгованість з пені в сумі 295 895 (двісті дев’яносто п’ять тисяч вісімсот дев’яносто п’ять) грн. 01 коп.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими в ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя

ОСОБА_3

Дата виготовлення та підписання повного тексту постанови –04 січня 2011 року.

Джерело: ЄДРСР 53804095
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку