АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________________________________________________

Провадження 22ц/790/7008/15 Головуючий 1 інстанції - Нестеренко О.С.

Справа № 634/1155/14-ц Доповідач Кірсанова Л.І.

Категорія - земельні

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 листопада 2015 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого - судді: Кірсанової Л.І.

суддів: Трішкової І.Ю., Малінської С.М

за участю секретаря - Асєєвої В.В. , Гребенщікової Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2 на рішення Сахновщинського районного суду Харківської області від 26 серпня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_2 до СВК «Україна» про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки, за зустрічним позовом СВК «Україна» до ОСОБА_2 про внесення змін до договору оренди земельної ділянки,-

В С Т А Н О В И Л А:

27.10.2014 року ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до СВК «Україна» про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки. Просив розірвати договір оренди земельної ділянки №б/н від 01.03.2007 року, укладений між ОСОБА_3 та СВК «Україна» Сахновщинського району Харківської області, щодо використання земельної ділянки площею 4,0841 га., розташованої на території Огіївської сільської ради Сахновщинського району та зобов»язати повернути зазначену земельну ділянку.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що земельна ділянка розташована на території Огіївської сільської ради Сахновщинського району Харківської області та передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Посилаючись на укладений договір оренди земельної ділянки №б/н від 01.03.2007 року, укладеного між ОСОБА_4 та СВК «Україна», останній використовує зазначену земельну ділянку площею 4,0841 га.

Відповідно з відміткою в Договорі оренди земельної ділянки Сахновщинського районного відділення ХРФ-ДП «Центр ДЗК» від 03.11.2008 року у Сахновщинському РВ ЦДЗК вище зазначений договір оренди земельної ділянки було зареєстровано 03.11.2008 року, НОМЕР_1.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла, після її смерті відкрилася спадщина у вигляді вищевказаної земельної ділянки.

Спадкоємцем першої черги після померлої ОСОБА_4, є її чоловік - ОСОБА_2. Інших спадкоємців не має.

Згідно Свідоцтва про право на спадщину за законом від 17.03.2014 року, зареєстрованого в реєстрі за №510 позивач успадкував земельну ділянку площею 4,0841 га у межах згідно з планом, розташованої на території Огіївської сільської ради Сахновщинського району Харківської області.

У відповідності до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 17.03.2014 року за №19072095 право власності на вказану земельну ділянку належить позивачу.

Позивач звертався до СВК «Україна» Сахновщинського району Харківської області з проханням щодо розірвання договору оренди земельної ділянки №б/н від 01.03.2007 року, укладеного між покійною ОСОБА_4 та СВК «Україна» Сахновщинського району Харківської області, та проханням не використовувати і повернути йому вищезазначену ділянку, але керівництвом СВК «Україна» його заяви ігноруються. СВК «Україна» Сахновщинського району Харківської області і надалі продовжує використовувати вказану земельну ділянку.

Відповідач СВК «Україна» звернувся з зустрічною позовною заявою до ОСОБА_2, просить внести зміни до Договору оренди від 01.03.2007 року та викласти п.36 у наступній редакції "Перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи - орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору". Зазначає, що договір оренди землі від 01.03.2007 року, містить одну й ту ж підставу для його розірвання, так і для зміни. У договорі чітко не визначено у якості підстав для його обов»язкового розірвання зміну власника землі, враховуючи, що за положеннями ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов»язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, мають бути застосовані вимоги спеціального закону, що регулює вказані правовідносини, положення Закону України «Про оренду землі». Тому згідно ч.4 ст.32 Закону України «Про оренду землі» перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи не є підставою для зміни умов розірвання договору.

Позовні вимоги ОСОБА_2 представник відповідача не визнав, так як з моменту укладання Договору оренди земельної ділянки орендар відповідно до чинного законодавства здійснив усі необхідні заходи щодо планування сільськогосподарських робіт на весь термін дії договору з метою забезпечення ефективного та цільового використання земельної ділянки. Строк дії договору 10 років. Оскільки, орендар у випадку дострокового розірвання договору оренди, значною мірою позбавляється того, на що він розраховував при укладанні договору, орендареві можуть бути завдані збитки .

Рішенням Сахновщинського районного суду Харківської області від 26 серпня 2015 року відмовлено в задоволенні позовної заяви ОСОБА_2 про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки. Задоволено зустрічну позовну заяву СВК «Україна» до ОСОБА_2 про внесення змін до договору оренди земельної ділянки, внесено зміни до Договору оренди від 01.03.2007 року та вирішено викласти п. 36 у наступній редакції «Перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи - орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору.».

Не погодившись з вказаним рішенням, ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати рішення районного суду та ухвалити нове рішення. Відмовити в повному обсязі в задоволенні позову за зустрічною позовною заявою СВК «Україна» до ОСОБА_2 про внесення змін до договору оренди земельної ділянки. Позовні вимоги ОСОБА_2 до СВК «Україна» про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки задовольнити в повному обсязі. В обгрунтування апеляційної скарги посилається на порушення норм матеріального та процессуального права, незаконність та необґрунтованість рішення суду. Вказує на ті ж обставини, що і в суді першої інстанції.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення районного суду у відповідності до ст. 303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим. Законним є рішення, яким суд виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених дослідженими в судовому засіданні доказами.

Згідно ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує зокрема такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущений строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Проте, в даному випадку ухвалене судом першої інстанції рішення не відповідає зазначеним вимогам цивільного процесуального закону.

Відмовляючи в задоволенні первісного позову ОСОБА_2 та задовольняючи зустрічні позовні вимоги СВК «Україна», суд першої інстанції виходив із того, що в спірному Договорі оренди земельної ділянки чітко не визначено у якості підстав для його обов'язкового розірвання зміну власника землі, а викладення п. 36 цього Договору в новій редакції забезпечить врахування та захист інтересів кожної із сторін Договору.

Однак, із такими висновками районного суду судова колегія погодитися не може, оскільки ці висновки в даному випадку є помилковим і таким, що не ґрунтується на законі.

Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (абзац 2 частини 2 статті 651 ЦК України).

Тобто йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору.

У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим (ч. 3 ст. 651 ЦК України).

Згідно ст. 653 ЦК України у разі зміни договору зобов'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо.

У разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

Відповідно до ч. 2 ст. 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов'язані з орендою землі, є Закон України «Про оренду землі» від 6 жовтня 1998 року № 161-XIV За змістом ст. 1 вказаного Закону оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Об'єктами оренди землі є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності (ст. 3 Закону

Відповідно до ст. 30 Закону «Про оренду землі» зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін.

У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Відповідно до ст. 31 Закону України «Про оренду землі». договір оренди землі припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря; смерті фізичної особи-орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у статті 7 цього Закону, від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки; ліквідації юридичної особи-орендаря; відчуження права оренди земельної ділянки заставодержателем; набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці; припинення дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства (щодо договорів оренди землі, укладених у рамках такого партнерства).

Договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом.

Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Згідно ч. 1 ст. 32 Закону «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

За правилами ч. 4 ст. 32 Закону «Про оренду землі» перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

Наслідки припинення або розірвання договору оренди землі передбачені у ст. 34. Закону України «Про оренду землі», згідно якої у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

За змістом ст.ст. 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщина) від фізичної особи, яка померла (спадкодавець), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять всі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

За приписами ст.ст. 1296 - 1298 ЦК спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини.

Громадяни України набувають право власності на земельні ділянки, зокрема, на підставі прийняття спадщини та мають право самостійно господарювати на землі (п. «г» ч. 1 ст. 81, п «б» ч. 1 ст. 90 ЗК України).

За приписами ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.

Матеріали справи свідчать, що згідно Державного акту на право приватної власності на землю серія НОМЕР_3, виданого на підставі Рішення Огіївської сільської ради Сахновщинського району Харківської області від 16 листопада 2000 року, №24 та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю 05 березня 2001 року за №308, ОСОБА_4 мала у власності земельну ділянку площею 4,0841 Га., кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_2.

Земельна ділянка розташована на території Огіївської сільської ради Сахновщинського району Харківської області, та передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла.

Після її смерті відкрилася спадщина у вигляді: земельної ділянки, розташованої на території Огіївської сільської ради Харківської області площею 4,0841 га у межах згідно з планом, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, та належної померлій ОСОБА_4, на підставі Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серія НОМЕР_3, виданого на підставі Рішення Огіївської сільської ради Сахновщинського району Харківської області від 16 листопада 2000 року, №24 та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю 05 березня 2001 року за №308, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_2.

Спадкоємцями першої черги після померлої ОСОБА_4 є її чоловік - ОСОБА_2, інші спадкоємці відсутні.

Згідно Свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого державним нотаріусом Сахновщинської районної нотаріальної контори Харківської області Серьогіною О.М. 17 березня 2014 року, зареєстрованого в реєстрі за №510 ОСОБА_2 є спадкоємцем вказаної земельної ділянки площею 4,0841 га. кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_2.

У відповідності до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 17 березня 2014 року, за №19072095 право власності на зазначену земельну ділянку площею 4,0841 Га. належить ОСОБА_2.

Посилаючись на укладений Договір оренди земельної ділянки №б/н від 01 березня 2007 року, укладеного між, ОСОБА_4 та СВК «Україна» Сахновщинського району Харківської області, останній використовує земельну ділянку площею 4,0841 Га.

Відповідно з відміткою в Договорі оренди земельної ділянки №б/н від 01 березня 2007 року, Сахновщинського районного відділення ХРФ-ДП «Центр ДЗК» від 03.11.2008 року, у Сахновщинському РВ ЦДЗК вище зазначений договір оренди земельної ділянки від 01.03.2007 року було зареєстровано 03.11.2008 року, НОМЕР_1.

У пункті 36 Договору оренди земельної ділянки, укладеного 01 березня 2007 року між спадкодавцем ОСОБА_4 та орендарем СВК «Україна», сторони передбачили, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи є підставою для зміни умов або розірвання цього договору.

При цьому зазначений пункт Договору будь-ким із його учасників не оспорювався й у встановленому законом порядку недійсним не визнавався.

По справі також встановлено, що після оформлення свого права власності на успадковану земельну ділянку позивач ОСОБА_2 21.03. 2014 року направив на адресу СВК «Україна» листа, в якому повідомив орендаря про офіційне набуття права власності на цю земельну ділянку та з посиланням на п. 36 Договору оренди земельної ділянки просив останнього припинити її використання та повернути йому (а.с. 11).

Однак, не зважаючи на це, відповідач СВК «Україна» продовжує використовувати орендовану земельну ділянку в своїх інтересах, що представником відповідача визнається й не заперечується.

При цьому будь-яких належних та допустимих, в розумінні ст.ст. 58, 59 ЦПК України, доказів на підтвердження того, що орендар - СВК «Україна» звертався до нового власника орендованої земельної ділянки щодо зміни умов договору оренди землі, укладеного з попереднім власником, а також того, що це питання взагалі розглядалося чи вирішувалося сторонами, як те передбачено ч. 1 ст. 651 ЦК України, матеріали цивільної справи не містять і таких доказів до суду апеляційної інстанції відповідачем - СВК «Україна» також не представлено.

Не представлено відповідачем СВК «Україна» до суду й будь-яких об'єктивних доказів на підтвердження того, що з боку позивача ОСОБА_2 чи попереднього власника орендованої земельної ділянки мали місце істотні порушення спірного Договору оренди земельної ділянки, а відтак і наявності підстав, передбачених ч. 2 ст. 651 ЦК України, ст. 30 Закону України «Про оренду землі», а також п. 32 вказаного Договору для судового втручання в правовідносини сторін та внесення змін до умов цього Договору без взаємної згоди останніх.

При цьому як посилання позивача за зустрічним позовом СВК «Україна» так і суду першої інстанції в ухваленому ним по справі рішенні, яке є предметом апеляційного оскарження, на те, що в пункті 36 спірного Договору оренди земельної ділянки від 01.03.2007 року чітко не визначено у якості підстав для його обов'язкового розірвання зміну власника землі, судова колегія оцінює критично та відхиляє, оскільки зміст цього пункту в повній мірі відповідає пункту 40 Типового договору оренди землі, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 3 березня 2004 року № 220, та ніякого двозначного тлумачення не містить. У зв'язку з вказаним позивач ОСОБА_2., як новий власник орендованої відповідачем земельної ділянки, обгрунтовано скористався своїм правом та ініціював питання про одностороннє дострокове розірвання Договору оренди земельної ділянки від 01.03.2007 року, укладеного померлою ОСОБА_4 на підставі п. 36 цього договору.

Посилання апелянта на те, що СВК «Україна» як орендар, відповідно до чинного законодавства здійснив усі необхідні заходи щодо планування сільськогосподарських робіт на весь термін дії договору з метою забезпечення ефективного та цільового використання земельної ділянки - є надуманим.

СВК «Україна» не надав жодних необхідних належних та допустимих доказів на підтвердження факту здійснення всіх необхідних заходів щодо планування сільськогосподарських робіт на весь термін дії договору з метою забезпечення ефективного та цільового використання земельної ділянки, а саме: відсутність розробленого та затвердженого в установленому порядку проекта землеустрою, що забезпечують еколого- економічне обгрунтування сівозміни та впорядкування угідь і передбачають заходи з охорони земель (ч.4 ст.22 ЗК України); відсутність розрахунку матеріальних збитків, у разі дострокового розірвання Договору, за період 2015-2018 років. Надана довідка-розрахунок про планове отримання валового доходу за 2015-2018 роки не містить економічного обгрунтування даного розрахунку.

Слід зазначити, що відповідно до ч.4 ст.22 Земельного кодексу України земельні ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва використовуються відповідно до розроблених та затверджених в установленому порядку проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обгрунтування сівозміни та впорядкування угідь і передбачають заходи з охорони земель.

Згідно ст.52 Закону України «Про землеустрій» проекти землеустрою, що забеспечують еколого-економічне обгрунтування сівозміни та впорядкування угідь, розробляються з метою організації сільськогосподарського виробництва і впорядкування сільськогосподарських угідь у межах землеволодінь та землекористувань для ефективного ведення сільського господарства, раціонального використання та охорони земель, створення сприятливого екологічного середовища і поліпшення природних ланшафтів.

Посилання апелянта на те, що орендар у випадку дострокового розірвання договору оренди, значною мірою позбавляється того, на що він розраховував при укладанні договору, орендареві можуть бути завдані збитки є також безпідставними.

За таких обставин, враховуючи наведене вище, рішення суду першої інстанції, ухвалене по справі, не може бути визнане законним, обґрунтованим, а тим паче справедливим, а тому судова колегія вважає за необхідне на підставі п.п. 1-4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України скасувати це судове рішення та ухвалити по справі нове рішення.

Що ж стосується судових витрат по справі, то це питання судова колегія вирішує відповідно до приписів ст. 88 ЦПК України.?

Керуючись ст. ст. 303, 304, п. 2 ч. 1 ст. 307, 309, 313,314,316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія,-

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Сахновщинського районного суду Харківської області від 26 серпня 2015 року скасувати, постановити нове рішення.

Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити в повному обсязі.

Розірвати Договір оренди земельної ділянки №б/н від 01 березня 2007 року, укладений між ОСОБА_4 та СВК «Україна» Сахновщинського району Харківської області, зареєстрований у Сахновщинському РВ ЦДЗК 03.11.2008 року, НОМЕР_1 щодо земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 4,0841 га., кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_2, розташованої на території Огіївської сільської ради Сахновщинського району Харківської області, яка належала ОСОБА_4 згідно Державного акту на право власності на землю серія НОМЕР_3 виданого на підставі рішення Огіївської сільської ради Сахновщинського району Харківської області № 24 від 16 листопада 2000 року.

Зобов'язати СВК «Україна» Сахновщинського району Харківської області, повернути новому власнику ОСОБА_2 зазначену земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 4,0841 Га., кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_2, розташовану на території Огіївської сільської ради Сахновщинського району Харківської області.

Стягнути з СВК «Україна» Сахновщинського району Харківської області на користь ОСОБА_2 витрати зі сплати судового збору при розгляді справи в суді в сумі 243грн. 60 коп.

В задоволенні зустрічного позову Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Україна» с. Огіївка Сахновщинського району Харківської області до ОСОБА_2 про внесення змін до договору оренди земельної ділянки №б/н від 01 березня 2007 року відмовити в повному обсязі.

Рішення апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

ГОЛОВУЮЧИЙ : СУДДІ: