Справа №487/8412/14-к 20.11.2015
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 вересня 2015 року м. Миколаїв
Апеляційний суд Миколаївської області у складі колегії суддів судової палати у кримінальних справах:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
за участю секретаря ОСОБА_4
розглянувши матеріали кримінального провадження №12014150150000230 за апеляційною скаргою прокурора, який приймав участь у розгляді справи ОСОБА_5 на вирок Заводського районного суду м. Миколаєва від 09 листопада 2014 року, яким
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Нечаяне Миколаївського району Миколаївської області, громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1
- на підставі п.2 ч.1 ст. 373 КПК України виправдано за недоведеністю у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України.
Учасники судового провадження:
прокурори ОСОБА_7 , ОСОБА_5
захисник ОСОБА_8 , ОСОБА_9
обвинувачений,щодо якого
ухвалено виправдувальний вирок ОСОБА_6
законний представник ОСОБА_10
В С Т А Н О В И В :
В ході апеляційного розгляду даного кримінального провадження захисник ОСОБА_8 заявив про відвід судді ОСОБА_2 , пославшись на те, що суддя
провадження №11-кп/784/44\15 головуючий першої інстанції: ОСОБА_11
категорія: ч.1 ст.115 КК України доповідач апеляційного суду: ОСОБА_1
ОСОБА_2 досліджував невстановлені судом першої інстанції обставини, висловлюючи своє незадоволення тим, як проводить досуг молодь, зокрема
своє ставлення з цього приводу до ОСОБА_6 , що на думку захисника є порушенням положень чинного законодавства і свідчить про особисту заінтересованість судді в результатах провадження.
Крім того захисник ОСОБА_8 заявив відвід суддям ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зазначивши про те, що ці судді, дослідивши постанову про залучення законного представника, встановили, що інтереси законного представника по даному кримінальному провадженню ОСОБА_10 суперечать інтересам ОСОБА_6 і не прийняли рішення про її заміну у відповідності із вимогами ст.44 КПК України; порушили ст.ст.55, 56 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» , не забезпечили виконання завдань кримінального провадження і судочинства з огляду на те, що чинним законодавством не передбачена участь прокурора, щодо якого до ЄРДР внесені відомості про обставини, що можуть свідчити про вчинення ним кримінального правопорушення;
Зазначені обставини, на думку захисника, теж свідчать про особисту заінтересованість суддів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в результатах провадження на користь сторони обвинувачення та наявність інших обставин, які викликають сумнів у їх неупередженості.
Також захисник ОСОБА_8 заявив відвід прокурору ОСОБА_5 , пославшись на те, що той порушив вимоги ст.ст. 4-6, ст.30 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року з подальшими змінами і не може приймати участь у перегляді даного кримінального провадження, оскільки в ЄРДР внесені відомості про його незаконні дії під час досудового розслідування.
Захисник ОСОБА_8 подав заяву про відвід після початку судового розгляду, стверджуючи, що вищевказані підстави для відводу стали йому відомі після початку судового розгляду в апеляційній інстанції.
Вислухавши пояснення захисника ОСОБА_8 , захисника ОСОБА_9 , обвинуваченого ОСОБА_6 , щодо якого ухвалений виправдувальний вирок, його законного представника ОСОБА_10 на підтримку заяви про відвід суддям ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , прокурору ОСОБА_5 , пояснення прокурорів ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , які не підтримали заяву про відвід, суд дійшов наступного.
У відповідності із вимогами ст. 80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов`язані заявити самовідвід.
За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні. Відвід повинен бути вмотивованим.
Через відсутність передбачених статтями 75-79 цього Кодексу підстав суддями ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та прокурором ОСОБА_5 не було заявлено самовідводу.
Заявлений захисником ОСОБА_8 вказаним особам відвід на думку суду є невмотивованим, оскільки не підтверджений доказами які мають ті самі властивості як і докази самого кримінального провадження, а саме: допустимість, достатність, належність, достовірність.
Так, захисник ОСОБА_8 без належного вмотивування конкретними обставинами вказав на порушення суддями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 присяги судді та передбачених ст.55 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» обов`язків судді.
Є надуманими і нічим не підтвердженими посилання захисника на те, що судді встановили факт попередньої змови між слідчею ОСОБА_12 та законним представником ОСОБА_10 про представництво інтересів неповнолітнього сина ОСОБА_6 за добу до вбивства ОСОБА_13 з огляду тільки на те, що постанова про залучення законного представника неправильно датована слідчею - 25.04.2014 року.
Я к убачається із матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_10 матір ОСОБА_6 була залучена як законний представник у відповідності із вимогами ст. 44 КПК України і представляла інтереси свого сина під час досудового розслідування, судового розгляду в суді першої інстанції і представляє на даний час в апеляційній інстанції.
При цьому відсутні данні на підтвердження того, що дії чи інтереси законного представника ОСОБА_10 суперечать інтересам ОСОБА_6 , якого вона представляє.
Тому, не має під собою ніякого підґрунтя заява захисника ОСОБА_8 про упередженість суддів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в разі неприйняття ними рішення про заміну законного представника.
Крім того, враховуючи передбачені главою 38 КПК України особливості порядку кримінального провадження щодо неповнолітніх, суддя ОСОБА_2 у відповідності із вимогами закону з`ясовував умови життя та виховання неповнолітнього ОСОБА_6 , зокрема зв`язки і його поведінку поза домом.
Тому теж є безпідставними твердження захисника про упередженість судді ОСОБА_2 ..
Також відсутні дані на підтвердження того, що відносно прокурора ОСОБА_5 до ЄРДР внесені відомості про обставини, які на думку захисника можуть свідчити про вчинення вказаним прокурором кримінальних правопорушень.
Захисником надані тільки копїї заяв повідомлень щодо вчинення прокурором ОСОБА_5 та іншими працівниками прокуратури кримінальних правопорушень, які направлялися ним на ім`я президента України ОСОБА_14 , Генеральному прокурору ОСОБА_15 , прокурору Миколаївської області ОСОБА_16 , про що свідчать штамп із приймальної громадян з зазначенням вхідного номеру та дати.
Подальша доля цих повідомлень, як стверджує захисник ОСОБА_8 , йому не відома.
Прокурор ОСОБА_5 в своїх поясненнях заперечує факт внесення до ЄРДР відомостей про вчинення ним кримінальних правопорушень.
Тому є безпідставними твердження захисника, що зазначена ним обставина є підставою для відводу, як прокурора так і суддів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Є незрозумілими посилання захисника на порушення прокурором ОСОБА_5 вимог ст.ст. 4-6, ст.30 Закону України «Про прокуратуру» від14.10. 2015 року з подальшими змінами, з огляду на те, що вказані статті містять відомості про законодавство про прокуратуру і статус прокурорів, здійснення функцій прокуратури виключно прокурорами , інформування про діяльність прокуратури та подання кандидатом на посаду прокурора документів до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів.
Що стосується процесуальних дій, які проводилися під процесуальним керівництвом ОСОБА_5 , то оцінка їх законності у відповідності із вимогами закону буде надана в нарадчій кімнаті під час постановлення остаточного рішення.
З огляду на наведене заява про відвід суддів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_5 не підлягає задоволенню через відсутність на то законних підстав.
Керуючись ст.ст. 75 -79, 81 КПК України
ПОСТАНОВИЛА:
Відмовити у задоволенні заяви про відвід суддів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_5 заявленого захисниками ОСОБА_8 через відсутність на то законних підстав.
Ухвала оскарженню не підлягає.
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3