КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" листопада 2015 р. Справа№ 910/15520/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Михальської Ю.Б.

суддів: Тищенко А.І.

Отрюха Б.В.

За участю представників:

від позивача: Адаменко С.М. - за дов.

від відповідача: Безносик А.О. - за дов.

від третьої особи-1: Пшечук Я.В. - за дов.

від третьої особи-2: Масімова Е.Е. - за дов.

розглянувши апеляційні скарги Київської міської ради та Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

на рішення Господарського суду міста Києва від 27.08.2015

у справі № 910/15520/15 (суддя Турчин С.О.)

за позовом Приватного акціонерного товариства «Нова лінія»

до Київської міської ради

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Приватне акціонерне товариство «Сільпо-Рітейл»

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

про розірвання договору

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Нова лінія» (далі, позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради (далі, відповідач) про розірвання Договору оренди земельної ділянки від 27.07.2000.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.07.2015 залучено до участі у справі Приватне акціонерне товариство «Сільпо-Рітейл» як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог предмет спору, на стороні позивача (далі, третя особа-1).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.07.2015 залучено до участі у справі Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача (далі, третя особа-2).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Договір оренди земельної ділянки від 27.07.2000, укладений між Приватним акціонерним товариством «Нова лінія» та Київською міською радою, має бути розірваний у зв'язку з переходом права власності на збудовані на спірній земельній ділянці об'єкти нерухомості до третьої особи-1, у зв'язку з чим до набувача перейшло право користування спірною земельною ділянкою на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.08.2015 у справі №910/15520/15 позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Нова лінія» задоволено у повному обсязі.

Розірвано договір оренди земельної ділянки від 27.07.2000, площею 0,7436 га (кадастровий номер 90164002), розташованої за адресою: м. Київ, Харківське шосе, 168, укладений між Київською міською радою та Приватним акціонерним товариством «Нова лінія», посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за №2309, зареєстрований Київським міським управлінням земельних ресурсів 16.08.2000 за №90-6-00009.

Присуджено до стягнення з Київської міської ради на користь Приватного акціонерного товариства «Нова лінія» судовий збір в розмірі 1 218,00 грн.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Київська міська рада звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить рішення Господарського суду міста Києва від 27.08.2015 у справі №910/15520/15 скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Відповідно до протоколу про автоматичний розподіл справ між суддями апеляційну скаргу Київської міської ради у справі №910/15520/15 було передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Михальська Ю.Б., судді: Отрюх Б.В., Тищенко А.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.09.2015 апеляційну скаргу Київської міської ради прийнято до провадження, зобов'язано до дня розгляду справи надати суду підтвердження зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України, розгляд справи призначено на 13.10.2015.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) також звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить рішення Господарського суду міста Києва від 27.08.2015 у справі №910/15520/15 скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Відповідно до протоколу про автоматичний розподіл справ між суддями апеляційну скаргу Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у справі №910/15520/15 було передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Михальська Ю.Б., судді: Отрюх Б.В., Тищенко А.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.09.2015 апеляційну скаргу Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) прийнято до провадження, зобов'язано до дня розгляду справи надати суду підтвердження зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України, апеляційні скарги Київської міської ради та Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) об'єднано в одне апеляційне провадження, розгляд справи призначено на 13.10.2015.

Апеляційні скарги відповідача та третьої особи-2 мотивовані тим, що рішення місцевого господарського суду прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування апеляційних скарг відповідач та третя особа-2 зазначили, що позивач у справі не навів підстав дострокового розірвання договору оренди в судовому порядку у відповідності до норм земельного законодавства України.

Також, апелянти наголосили на тому, що згідно заяви ПрАТ «Нова Лінія» про добровільну відмову від права користування земельною ділянкою позивач просив розірвати Договір оренди земельної ділянки з моменту прийняття рішення про передачу зазначеної земельної ділянки в оренду третій особі-1. Відтак, оскільки відповідачем рішення про надання в оренду третій особі-1 спірної земельної ділянки не прийнято, посилання суду першої інстанції на вказану заяву, на думку скаржників, є необгрунтованим. Як зазначають апелянти, лише рішення органу місцевого самоврядування є підставою для набуття фізичними і юридичними особами права користування земельними ділянками, що знаходяться у державній та комунальній власності, а відтак новий власник нерухомого майна (третя особа-1) не звільняється від необхідності оформлення права на земельну ділянку.

Крім того, третя особа-2 у апеляційній скарзі зазначила, що метою договору оренди земельної ділянки та одним із визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання ним орендної плати у встановленому розмірі протягом всього строку дії договору, а відтак, розірвання зазначеного договору оренди потягне за собою припинення запланованих надходжень до міського бюджету, що є збитками для територіальної громади міста Києва.

01.10.2015 представник позивача подав через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду відзив на апеляційні скарги, у якому просив суд рішення Господарського суду міста Києва від 27.08.2015 у справі №910/15520/15 залишити без змін, а апеляційні скарги Київської міської ради та Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) - без задоволення.

У судовому засіданні, призначеному на 13.10.2015, представники відповідача та третьої особи-2 заявили усне клопотання про відкладення розгляду справи з метою надання документів на підтвердження зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України у наступне судове засідання.

З метою повного та об'єктивного вирішення справи і забезпечення всіх прав учасників процесу та враховуючи клопотання представників відповідача та третьої особи-2 про відкладення розгляду справи, ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.10.2015 розгляд справи було відкладено на 17.11.2015, зобов'язано повторно відповідача та третю особу-2 надати суду докази підтвердження зарахування судового збору за подання апеляційних скарг до спеціального фонду Державного бюджету України.

Представник відповідача надав суду у судовому засідання 17.11.2015 довідку № 5-7204/15 від 03.11.2015 на підтвердження зарахування надходжень від сплати судового збору до Державного бюджету України.

Крім того, з інформації, наявної у системі «Діловодство спеціалізованого суду», колегією суддів було встановлено, що судовий збір за подання третьою особою-2 апеляційної скарги також було зараховано до спеціального фонду Державного бюджету України.

Представники позивача та третьої особи-1 у судовому засіданні просили у задоволенні апеляційних скарг відмовити, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представник відповідача та третьої особи-2 у судовому засіданні підтримали доводи, викладені ними у апеляційних скаргах, просили їх задовольнити, рішення суду скасувати, у позові відмовити.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційних скарг та відзиву на них, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Як підтверджується матеріалами справи, пунктом 16 рішення Київської міської ради № 155/876 від 08.06.2000 оформлено товариству «Нова Лінія» за умови виконання пункту 16.1. цього рішення, право оренди строком на 25 років на земельну ділянку площею 0,74 га для будівництва та експлуатації магазину по продажу будівельних матеріалів на Харківському шосе, 168 у Харківському районі за рахунок земель, відведених згідно з рішенням Київської міської ради від 03.02.2000 № 10/731 пункт 17 «Про надання та вилучення земельних ділянок».

27.07.2000 на підставі Рішення Київської міської ради від 08.06.2000 за № 155/876 між Київською міською радою (далі, орендодавець) та Закритим акціонерним товариством «Нова лінія» (назву якого було змінено на Приватне акціонерне товариство «Нова лінія») (далі, орендар) було укладено Договір оренди земельної ділянки (далі, Договір оренди), який зареєстровано Київським міським управлінням земельних ресурсів, про що зроблено запис від 16.08.2000 № 90-6-0009 у книзі записів державної реєстрації договорів (том 1, а.с. 10-12).

За умовами Договору оренди орендодавець передає, а Орендар приймає у оренду на 25 років земельну ділянку, місце розташування якої Харківське шосе, 168 у Харківському районі м. Києва, розміром 0,7436 га для будівництва та експлуатації магазину по продажу будівельних матеріалів у межах, які перенесені в натуру (на місцевість) і зазначені на плані (далі, спірна земельна ділянка), що є невід'ємною частиною цього Договору (пункт 1 Договору оренди).

Відповідно до пункту 2.1 Договору оренди, за оренду земельної ділянки орендар сплачує орендодавцеві орендну плату у грошовій формі, незалежно від результатів своєї діяльності.

Пунктом 13 Договору оренди передбачено, що дія цього Договору припиняється у випадках, зокрема, дострокового розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадку: неналежного виконання іншою стороною умов цього договору; випадкового знищення чи пошкодження земельної ділянки, яке суттєво перешкоджає використанню земельної ділянки за її цільовим призначенням; з інших підстав, визначених законодавством України.

Договір оренди набуває чинності з дня його державної реєстрації у Київській міській державній адміністрації (пункт 14 Договору).

Як вбачається із матеріалів справи, на спірній земельній ділянці позивачем було побудовано магазин по продажу будівельних матеріалів, прийнятий у експлуатацію на підставі Акту про приймання в експлуатацію будівництвом об'єкта № 106 від 08.06.2001.

В подальшому, на підтвердження права власності на зазначений об'єкт нерухомості позивачем було отримано Свідоцтво про право власності, видане Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради від 11.08.2009 № 650-В, зареєстроване Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, про що зроблено запис у реєстрову книгу № 55П-191 за реєстровим № 5183-11 від 27.08.2009, реєстраційний номер 341196020.

Крім того, позивачем на зазначеній земельній ділянці було збудовано павільйон № 1 продажу насаджень для садибного господарства площею 172,90 кв.м. (літера «Б»), право власності на який підтверджувалося Свідоцтвом про право власності серії CAE № 300261.

08.12.2011 між Приватним акціонерним товариством «Нова лінія» (далі, продавець) та Приватним акціонерним товариством «Сільпо Рітейл» (далі, покупець) укладено договори купівлі-продажу нежитлової будівлі, посвідчені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстровані в реєстрі за № 11700 та № 11706 (далі Договори купівлі-продажу; том 1, а.с. 16-43).

Матеріалами справи підтверджується, що 08.12.2011 між покупцем та продавцем були підписані та скріплені печатками акти прийому-передачі нежитлових будівель, відповідно до яких продавець передав покупцю, а покупець прийняв:

- нежитлову будівлю - Торговий комплекс з продажу будівельних та непродовольчих матеріалів (літ.А), загальною площею 4999,60 кв.м., що розташований за адресою: м. Київ, вул. Харківське шосе, 168;

- нежитлову будівлю - павільйон №1 виставки-продажу насаджень для садибного господарства, загальною площею 172,90 кв.м., що розташована за адресою: м. Київ, вул. Харківське шосе, 168: (Літера Б).

В подальшому у вказані договори купівлі - продажу неодноразово вносилися зміни та доповнення.

Згідно з пунктами 4.1. Договорів купівлі-продажу, право власності на об'єкти, що є предметом Договорів купівлі-продажу, виникає у покупця з моменту державної реєстрації цього Договору.

Так, відповідно до пункту 2.7. Договорів купівлі-продажу нежитлової будівлі від 08.12.2011, посвідчених приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстрованих в реєстрі за № 11700, № 11706 (в редакції Договорів про внесення змін від 01.07.2014) об'єкт зведено на земельній ділянці площею 0,7436 га, місце розташування якої Харківське шосе, 168 у Дарницькому районі м. Києва, кадастровий номер земельної ділянки: 90164002 (Договір оренди земельної ділянки від 27.07,2000, укладений між Київською міською радою та Закритим акціонерним товариством «Нова лінія», посвідчений Щербаковим В.З., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, зареєстрований в реєстр за № 2309). Сторони розуміють, що відповідно до статті 7 Закону України «Про оренду землі», з моменту укладення цього Договору до покупця переходить право оренди на земельну ділянку. При цьому, сторони домовились про те, що продавець буде вносити орендну плату, відповідно до умов Договору оренди земельної ділянки від 27.07.2000 до дати укладення договору оренди на вказану земельну ділянку покупцем, але в будь-якому випадку не довше, ніж до 31.12.2014. У разі не укладення договору оренди на вказану земельну ділянку покупцем до 31.12.2014, сторони домовились визначити подальші умови компенсації.

Крім того, згідно пункту 2.7. Договорів купівлі-продажу нежитлової будівлі від 08.12.2011, в день укладення цих договорів продавець надасть покупцеві засвідчену нотаріусом заяву, якою він відмовляється від оренди вказаної земельної ділянки на користь покупця.

На виконання пункту 2.7. Договорів купівлі-продажу нежитлових будівель ПрАТ «Нова лінія» було надано ПрАТ «Сільпо Рітейл» нотаріально посвідчену заяву від 08.12.2011, адресовану Київській міській раді, в якій позивач повідомив відповідача про добровільну відмову від права користування земельною ділянкою площею 0,7436 га (кадастровий номер 90164002) та просив відповідача розірвати договір оренди земельної ділянки площею 0,7436 га (кадастровий номер 90164002), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, зареєстрований Київським міським управлінням земельних ресурсів 16.08.2000 № 90-6-00009, а також надати в довгострокове платне користування зазначену земельну ділянку у межах, які перенесені в натурі, без зміни цільового призначення Приватному акціонерному товариству «Сільпо Рітейл».

Листом від 28.02.2012 вих. № 46 (том 1, а.с. 89-90) третя особа-1 звернулась до відповідача з проханням розглянути питання про надання Приватному акціонерному товариству «Сільпо-Рітейл» в оренду земельну ділянку, надавши відповідачу заяву позивача від 08.12.2011 про відмову від права користування земельною ділянкою.

Як вбачається з матеріалів справи, вказаний лист отриманий відповідачем 01.03.2012, а 05.03.2012 отриманий Головним управлінням земельних ресурсів.

Станом на дату звернення позивача із позовом до суду, як стверджує останній та третя особа-1, відповідачем не вчинено жодних дій на припинення Договору оренди земельної ділянки, а тому позивач просить суд розірвати спірний договір оренди земельної ділянки.

Як уже зазначалося, позовні вимоги обґрунтовані тим, що укладений між Приватним акціонерним товариством «Нова лінія» та Київською міською радою Договір оренди має бути розірваний у зв'язку з переходом права власності на збудовані на спірній земельній ділянці об'єкти нерухомості до третьої особи-1, у зв'язку з чим до набувача (третьої особи-1) перейшло право користування спірною земельною ділянкою на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача (позивача), який добровільно відмовився на користь третьої особи-1 від права користування спірною земельною ділянкою.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, погоджується із висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для розірвання Договору оренди та задоволення позовних вимог ПрАТ «Нова Лінія» з огляду на наступне.

Частиною 1 статті 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до частини 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Укладений між позивачем та відповідачем договір за своєю правовою природою є договором оренди землі.

Згідно зі статтею 2 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до статті 8 Земельного кодексу України, який діяв на момент укладення спірного Договору, було визначено, що у тимчасове користування на умовах оренди земля надається громадянам України, підприємствам, установам і організаціям, громадським об'єднанням і релігійним організаціям, спільним підприємствам, міжнародним об'єднанням і організаціям з участю українських, іноземних юридичних осіб і громадян, підприємствам, що повністю належать іноземним інвесторам, а також іноземним державам, міжнародним організаціям, іноземним юридичним особам та фізичним особам без громадянства.

Орендодавцями землі є сільські, селищні, міські, районні Ради народних депутатів і власники землі. Земля може надаватися в оренду в короткострокове користування - до трьох років (для випасання худоби, сінокосіння, городництва, державних та громадських потреб) і довгострокове - до п'ятдесяти років. Умови, строки, а також плата за оренду землі визначаються за угодою сторін і обумовлюються в договорі.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Зі змісту статті 651 Цивільного кодексу України вбачається, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

З огляду на зазначене, змінити або розірвати договір у разі відсутності на це згоди сторін можна на вимогу зацікавленої сторони лише у судовому порядку і лише при наявності певних підстав.

Такими підставами є:

1) істотне порушення договору другою стороною;

2) інші випадки, встановлені договором або законом.

Пунктами «а», «е» частини 1 статті 141 Земельного кодексу України в чинній редакції визначено, що підставами припинення права користування земельною ділянкою є, у тому числі, добровільна відмова від права користування земельною ділянкою та набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.

Договір оренди землі припиняється, зокрема, у разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом (частини 1, 3 статті 31 Закону України «Про оренду землі»).

Відповідно до частини 1, 2 статті 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти; у випадку, коли жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Статтею 32 Закону України «Про оренду землі» передбачено такий спосіб припинення договору оренди землі як його дострокове розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін договору.

Крім того, відповідно до частини 1 статті 377 Цивільного кодексу України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України в постанові від 20.08.2013 № 3-15гс13 у разі переходу права власності на об'єкт нерухомого майна до набувача цього майна відбувається перехід тих прав на відповідну земельну ділянку, на яких вона належала відчужувачу, - права власності або права користування.

Отже, враховуючи те, що право користування позивача спірною земельною ділянкою припинилось в силу закону у зв'язку із набуттям третьою особою-1 права власності на розташовані на ній об'єкти нерухомості, з огляду на добровільну відмову позивача від права користування спірною земельною ділянкою та невжиття відповідачем протягом більше ніж трьох років з моменту звернення третьої особи-1 до нього заходів щодо надання спірної земельної ділянки в оренду ПрАТ «Сільпо Рітейл» та враховуючи, що законодавством передбачена можливість дострокового розірвання договору оренди за рішенням суду на вимогу однієї із сторін договору, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Таким чином, доводи скаржників з приводу відсутності законодавчо визначених підстав для розірвання Договору оренди є необгрунтованими та спростовуються вищезазначеними обставинами.

Посилання третьої особи-2 у апеляційній скарзі на те, що розірвання Договору оренди потягне за собою припинення запланованих надходжень до міського бюджету, що є збитками для територіальної громади міста Києва, оцінюються судом критично, оскільки матеріалами справи підтверджується, що новий власник вчинив усі необхідні дії для укладення нового договору оренди землі та готовий сплачувати оренду плату. Крім того, матеріалами справи підтверджується, що з 01.01.2015, на виконання вимог Податкового кодексу України, третя особа-1 сплачує за спірну земельну ділянку земельний податок (том 1, а.с. 67-71).

Враховуючи вищевикладене, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов'язків сторін, які грунтуються на належних та допустимих доказах.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, а заперечення скаржників, викладені у апеляційних скаргах, не приймає до уваги, оскільки останні не підтверджуються матеріалами справи та не спростовують висновків суду першої інстанції.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає рішення суду по даній справі обґрунтованим та таким, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування чи зміни не вбачається. Апеляційні скарги Київської міської ради та Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Керуючись статтями 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Київської міської ради та Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Господарського суду міста Києва від 27.08.2015 у справі № 910/15520/15 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 27.08.2015 у справі № 910/15520/15 залишити без змін.

Матеріали справи № 910/15520/15 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя Ю.Б. Михальська

Судді А.І. Тищенко

Б.В. Отрюх