КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" листопада 2015 р. Справа№ 911/4288/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Станіка С.Р.

суддів: Власова Ю.Л.

Хрипуна О.О.

за участю представників:

від позивача: Демчук О.В.;

від відповідача: не з'явився;

від органу виконання судових рішень (апелянта): не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на ухвалу Господарського суду Київської області від 10.09.2015 у справі № 911/4288/13 (суддя: Лилак Т.Д.)

за скаргою Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на бездіяльність Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (відділ примусового виконання рішень)

у справі № 911/4288/13

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

до Комунального підприємства "Управління житлово-комунального господарства"

про стягнення 12 706 288,92 грн.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Київської області від 10.09.2015 у справі № 911/4288/13 частково задоволено скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на бездіяльність Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (відділ примусового виконання рішень), а саме:

- визнано незаконною бездіяльність Міністерства юстиції України Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби, щодо непоновлення виконавчого провадження № 42366324 по виконанню наказу господарського суду Київської області № 911/4288/13 від 27.12.13, виданого на виконання рішення господарського суду Київської області від 09.12.13 у справі № 911/4288/13.

- припинено провадження у справі в частині поновлення виконавчого провадження №42366324 з примусового виконання наказу господарського суду Київської області від 27.12.2013 року № 911/4288/13.

Оскаржувана ухвала мотивована тим, що відділом примусового виконання рішень ДВС України безпідставно не поновлено виконавче провадження № 42366324 по виконанню наказу господарського суду Київської області № 911/4288/13 від 27.12.13., виданого на виконання рішення господарського суду Київської області від 09.12.13 року у справі №911/4288/13, чим порушено ч.3 ст.37 та ч.5 ст.39 Закону України "Про виконавче провадження". Крім того, оскільки станом на день розгляду скарги, від відділу ДВС надійшло клопотання про припинення розгляду скарги в частині про поновлення виконавчого провадження №42366324, судом першої інстанції припинено провадження у справі в частині поновлення виконавчого провадження №42366324 з примусового виконання наказу господарського суду Київської області від 27.12.2013 року № 911/4288/13.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, апелянт - Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати та у задоволенні скарги відмовити. Також, апелянт просив поновити строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Київської області від 10.09.2015 у справі № 911/4288/13.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд, задовольняючи вимоги в частині визнання неправомірною бездіяльності державного виконавця не звернув уваги на те що Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації фінансового стану Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" від 14.05.2015 не мав зворотної дії в часі, адже був прийнятий та набув чинності після винесення постанови про зупинення виконавчого провадження і не місить вказівок щодо застосування вказаних у ньому змін до дій, які були вчинені до його прийняття.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.10.2015 апелянту поновлено строк на апеляційне оскарження Господарського суду Київської області від 10.09.2015 у справі № 911/4288/13, апеляційну скаргу Державної виконавчої служби України МЮУ прийнято до розгляду на порушено апеляційне провадження, розгляд призначено на 04.11.2015.

В судове засідання 04.11.2015 з'явився представник позивача, який проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив суд у її задоволенні відмовити.

Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та відповідач в судове засідання представників не направили, про призначене судове засідання повідомлені належним чином.

В матеріалах справи наявний відзив Комунального підприємства "Управління житлово-комунального господарства" на апеляційну скаргу, в якому останній вказував на наявність підстав для скасування оскаржуваної ухвали з посиланням зокрема на те, що відповідача внесено до реєстру підприємств ПЕК, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості у відповідності до Закону України «Про заходи спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно - енергетичного комплексу», а згідно з п. 15 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі дії щодо підприємств- боржників, які внесені до Реєстру підприємств ПЕК підлягають обов'язковому зупиненню до закінчення терміну дії процедури погашення, в даному випадку до 01.09.2015. Крім того, посилавяс на те, що Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації фінансового стану Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" від 14.05.2015 не мав зворотної дії в часі, адже був прийнятий та набув чинності після винесення постанови про зупинення виконавчого провадження і не місить вказівок щодо застосування вказаних у ньому змін до дій, які були вчинені до його прийняття.

Згідно з ч.3 п.3.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» неявка у судове засідання сторін або однієї з сторін, за умови, що їх належним чином повідомлено про час і місце цього засідання, не перешкоджає такому переходові до розгляду позовних вимог, якщо у господарського суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, передбачені ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

Суд апеляційної інстанції враховує і те, що місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (стаття 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців").

П.п. 3.9.1. п.п. 3.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Дослідивши матеріали справи, з метою дотримання процесуальних строків розгляду апеляційної скарги на ухвалу місцевого господарського суду, встановленого ч. 2 статті 102 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія вважає можливим розглянути апеляційну скаргу у відсутності представників Комунального підприємства "Управління житлово-комунального господарства" (з урахуванням поданого відзиву) та представників Департаменту державної виконавчої служби (відділ примусового виконання рішень) Міністерства юстиції України, за наявними у справі матеріалами.

Частиною шостою статті 106 Господарського процесуального кодексу України визначено, що апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Статтею 99 Господарського процесуального кодексу України визначено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно з статтею 101 Господарського процесуального кодексу України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а ухвала місцевого господарського суду має бути залишена без змін, виходячи із наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується наявними матеріалами справи, у 2013 році Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Комунального підприємства "Управління житлово-комунального господарства" (відповідач) про стягнення 12 706 288, 92 грн., з яких 10 851 505,17 грн. сума основного боргу, 801 932,43 грн. пеня, 30 905,78 грн. інфляційні втрати, 262 340,18 грн. 3% річні, 759 605,36 грн. 7% штраф.

Рішенням господарського суду Київської області від 09.12.2013 у справі №911/4288/13 позов задоволено частково.

На виконання вищезазначеного рішення господарським судом Київської області було видано наказ №911/4288/13 від 27.12.2013.

22.07.2015 до суду від ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" надійшла скарга від 20.07.15р. № 14/2-1380В, згідно якої стягувач просить визнати незаконною бездіяльність Міністерства юстиції України Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби, яка полягає у непоновленні виконавчого провадження № 42366324, а також зобов'язати державного виконавця вжити всіх дій примусового виконання, передбачених Законом України "Про виконавче провадження".

В обґрунтування поданої скарги, стягувач зазначав, що бездіяльністю головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо непоновлення виконавчого провадження № 42366324 порушено ч.3 ст.37, ч.5 ст.39 Закону України "Про виконавче провадження", а також право стягувача на виконання рішення господарського суду Київської області від 09.12.13 у даній справі.

На думку стягувача, непоновлення виконавчого провадження дає змогу боржникові ухилятись від виконання судового рішення, зумовлює неможливість здійснення заходів примусового виконання, зокрема, накладення арешту на кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах.

Також вважає, що в результаті бездіяльності вказаної посадової особи стягувач не тільки позбавлений можливості на отримання належних йому на підставі рішення суду коштів, але й несе ймовірні збитки внаслідок безперешкодного використання боржником оборотних коштів.

10.09.2015 від відділу ДВС надійшло клопотання про припинення провадження по справі №911/4288/13 за скаргою ПАТ "НАК "Нафтогаз України", оскільки останнім було винесено постанову про поновлення виконавчого провадження №42366324 від 08.09.2015 року, яке місцевим господарським судом було задоволено та припинено провадження в частині поновлення виконавчого провадження №42366324 з примусового виконання наказу господарського суду Київської області від 27.12.2013 року № 911/4288/13.

Крім того, ухвалою Господарського суду Київської області від 10.09.2015 у справі № 911/4288/13 частково задоволено скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на бездіяльність Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (відділ примусового виконання рішень), а саме: визнано незаконною бездіяльність Міністерства юстиції України Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби, щодо непоновлення виконавчого провадження № 42366324 по виконанню наказу господарського суду Київської області № 911/4288/13 від 27.12.13, виданого на виконання рішення господарського суду Київської області від 09.12.13 у справі № 911/4288/13

Наведена ухвала мотивована тим, що відділом примусового виконання рішень ДВС України безпідставно не поновлено виконавче провадження № 42366324 по виконанню наказу господарського суду Київської області № 911/4288/13 від 27.12.13., виданого на виконання рішення господарського суду Київської області від 09.12.13 року у справі №911/4288/13, чим порушено ч.3 ст.37 та ч.5 ст.39 Закону України "Про виконавче провадження". Крім того, оскільки станом на день розгляду скарги, від відділу ДВС надійшло клопотання про припинення розгляду скарги в частині про поновлення виконавчого провадження №42366324, судом першої інстанції провадження у справі в частині поновлення виконавчого провадження №42366324 з примусового виконання наказу господарського суду Київської області від 27.12.2013 року № 911/4288/13.

Не погоджуючись з наведеною ухвалою, апелянт зазначав про те, що Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації фінансового стану Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" від 14.05.2015 не мав зворотної дії в часі, адже був прийнятий та набув чинності після винесення постанови про зупинення виконавчого провадження і не місить вказівок щодо застосування вказаних у ньому змін до дій, які були вчинені до його прийняття.

Проте, з вказаним доводом апелянта суд апеляційної інстанції не погоджується, вважає його безпідставним та необґрунтованим з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 та п.1 ч.2 ст.17 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999р. № 606-XIV (далі-Закон), примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Згідно даних стягувача, в результаті пред'явлення ним до виконання наказу господарського суду Київської області № 911/4288/13 від 27.12.13., виданого на виконання рішення господарського суду Київської області від 27.12.13. у справі № 911/4288/13, 05.03.14. відділом примусового виконання рішень ДВС України винесено постанову про відкриття виконавчого провадження за №42366324.

20.08.14р. державним виконавцем відділу примусового виконання рішень ДВС України на підставі п.15 ч.1 ст.37, ст.39 Закону України "Про виконавче провадження" винесено постанову про зупинення виконавчого провадження у зв'язку з включенням Комунального підприємства "Управління житлово-комунального господарства" до реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості на строк дії процедури погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" .

06.06.15р. набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації фінансового стану Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"" від 14.05.15р. № 423-VIII, згідно якого внесено зміни (доповнення) до Закону України "Про виконавче провадження", та викладено, зокрема, ч.3 ст.37 в наступній редакції: "Виконавче провадження з підстави, передбаченої пунктом 15 частини першої цієї статті, не зупиняється за рішеннями про виплату заробітної плати, відшкодування матеріальної (майнової) шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, стягнення аліментів та в разі стягнення заборгованості перед Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" та/або її дочірнім підприємством, що здійснювало постачання природного газу на підставі ліцензії.".

Згідно наказу господарського суду Київської області №911/4288/13 від 27.12.13. здійснювалося стягнення заборгованості перед дочірнім підприємством Національної акціонерної компанієї "Нафтогаз України", що здійснювало постачання природного газу на підставі ліцензії, у зв'язку з чим виконавче провадження № 42366324 по виконанню наказу господарського суду Київської області № 911/4288/13 від 27.12.13., виданого на виконання рішення господарського суду Київської області від 09.12.13 року у справі №911/4288/1, підлягало поновленню державним виконавцем самостійно внаслідок усуненням обставин, які стали підставою для зупинення виконавчого провадження. При цьому, суд апеляційної інстанції враховує і те, що дійсно, Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації фінансового стану Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" від 14.05.2015 не має зворотної дії в часі, проте, його норми з моменту набрання ним чинності підлягають застосуванню усіма установами, організаціями та підприємствами, без виключення, оскільки наведений закон містить норми прямої дії. Крім того, між сторонами виконавчого провадження не існує жодних господарських відносин, які б регулювались певними нормами на час їх виникнення, а правовідносини між сторонами виконавчого провадження існують виключно в межах встановленої законом процедури виконання судового рішення, яке набрало законної сили, і Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації фінансового стану Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" від 14.05.2015 є обов'язковим для виконання усіма учасниками виконавчого провадження з момент набрання ним чинності, адже подальшому сторони керуватимуться приписами наведеного Закону при здійсненні своїх прав та обов'язків в межах виконавчого провадження.

Згідно ч.5 ст.39 Закону України "Про виконавче провадження", після усунення обставин, які стали підставою для зупинення виконавчого провадження, державний виконавець протягом трьох днів з моменту, коли йому стало про це відомо, зобов'язаний своєю постановою поновити виконавче провадження за власною ініціативою або за заявою стягувача. Копії постанови надсилаються сторонам у триденний строк.

В свою чергу, судом апеляційної інстанції встановлено, що підставою зупинення виконавчого провадження № 42366324 по виконанню наказу господарського суду Київської області № 911/4288/13 від 27.12.13., виданого на виконання рішення господарського суду Київської області від 09.12.13 року у справі №911/4288/13, є включення Комунального підприємства "Управління житлово-комунального господарства" до реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості на строк дії процедури погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу", і відповідна обставина зупинення виконавчого провадження - відпала згідно нормативно - правового акта прямої дії, а саме: Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації фінансового стану Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" від 14.05.2015, у зв'язку з чим виконавче провадження № 42366324 по виконанню наказу господарського суду Київської області № 911/4288/13 від 27.12.13 підлягало поновленню державним виконавцем.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець: здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Таким чином, з вищенаведеного та вказаних норм законодавства вбачається, що відділом примусового виконання рішень ДВС України безпідставно не поновлено виконавче провадження № 42366324 по виконанню наказу господарського суду Київської області № 911/4288/13 від 27.12.13., виданого на виконання рішення господарського суду Київської області від 09.12.13 року у справі №911/4288/13, чим порушено ч.3 ст.37 та ч.5 ст.39 Закону України "Про виконавче провадження".

З огляду на викладене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду вважає, що місцевим господарським судом правомірно винесено ухвалу Господарського суду Київської області від 10.09.2015 у справі № 911/4288/13, якою частково задоволено скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на бездіяльність Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (відділ примусового виконання рішень), а саме: визнано незаконною бездіяльність Міністерства юстиції України Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби, щодо непоновлення виконавчого провадження № 42366324 по виконанню наказу господарського суду Київської області № 911/4288/13 від 27.12.13, виданого на виконання рішення господарського суду Київської області від 09.12.13 у справі № 911/4288/13, а також припинено провадження у справі в частині поновлення виконавчого провадження №42366324 з примусового виконання наказу господарського суду Київської області від 27.12.2013 року № 911/4288/13.

Відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:

1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

За приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" від 17.10.2012 №9 (п.9.13) визначено, що за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

З огляду на викладене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, викладених в оскаржуваній ухвалі, господарський суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, належним чином дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законну та обґрунтовану ухвалу у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, а тому, оскаржувана ухвала підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Судовий збір за подачу апеляційної скарги, у відповідності до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається судом на апелянта.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, п. 1 ч. 1 ст. 103, ст. 105, 106 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на ухвалу Господарського суду Київської області від 10.09.2015 у справі № 911/4288/13- залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Київської області від 10.09.2015 у справі № 911/4288/13- залишити без змін.

3. Матеріали справи №911/4288/13 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційного господарського суду може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 109 ГПК України.

.

Головуючий суддя С.Р. Станік

Судді Ю.Л. Власов

О.О. Хрипун