Єдиний державний реєстр судових рішень
Апеляційний суд міста Києва
У Х В А Л А
16 листопада 2015 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва ОСОБА_1 , перевіривши апеляційні скарги прокурора прокуратури Солом`янського районного суду міста Києва ОСОБА_2 , захисника ОСОБА_3 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 та обвинуваченого ОСОБА_4 на вирок Солом`янського районного суду м. Києва від 01 жовтня 2015 року відносно ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12015100090000022 та вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційними скаргами,
в с т а н о в и в :
Вироком Солом`янського районного суду м. Києва від 01 жовтня 2015 року ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115, ч. 1 ст. 185 КК України та призначено покарання: за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України у виді 7 років позбавлення волі, за ч. 1 ст. 185 КК України у виді 1 року позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_4 призначено покарання у виді 7 років позбавлення волі.
Строк відбуття покарання ОСОБА_4 ухвалено відраховувати з 01 жовтня 2015 року, зарахувавши в строк відбування покарання перебування під вартою з 28 січня 2015 року по 01 жовтня 2015 року.
Запобіжний захід ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили залишено у вигляді тримання під вартою в Київському слідчому ізоляторі №13 Управління Державної пенітенціарної служби України в м. Києві та Київській області.
Судом у кримінальному провадженні вирішено питання про речові докази.
Не погодившись із ухваленим щодо ОСОБА_4 вироком суду першої інстанції, прокурор у кримінальному провадженні прокурор прокуратури Солом`янського районного суду міста Києва ОСОБА_2 30 жовтня 2015 року подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок м`якості, просив вирок скасувати в частині призначеного покарання та ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_4 покарання за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України у виді 7 років 6 місяців позбавлення волі, за ч. 1 ст. 185 КК України - у виді 1 року 6 місяців позбавлення волі. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначити ОСОБА_4 покарання у виді 7 років 6 місяців позбавлення волі. У решті вирок суду залишити без змін.
Також на вирок суду першої інстанції 02 листопада 2015 року надійшла апеляційна скарга захисника ОСОБА_3 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 , в якій він, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та неправильність застосування закону України про кримінальну відповідальність, просив вирок суду змінити та визнати ОСОБА_4 винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченихч. 1 ст. 121, ч. 1 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання: за ч. 1ст. 121 КК України у виді 5 років позбавлення волі, за ч. 1 ст. 185 КК України призначити покарання, не пов`язане з позбавленням волі.На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_4 покарання у виді 5 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, з іспитовим строком на 3 роки, поклавши на нього обов`язки, передбачені п. 2,3 ч. 1 ст. 76 КК України.
Також 04 листопада 2015 року на вищезазначений вирок надійшла апеляційна скарга обвинуваченого, в якій він, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та неправильність застосування закону України про кримінальну відповідальність, просив вирок суду вчастині визнання його винуватим за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України змінити та визнати його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, та призначити покарання у виді 5 років позбавлення волі, а за ч. 1 ст. 185 КК України просив звільнити його від кримінальної відповідальності на підставі ст. ст. 45, 46 КК України. На підставі ст. 75 КК України просив звільнити його від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, з іспитовим строком на 3 роки.
12 листопада 2015 р. апеляційні скарги прокурора, захисника та обвинуваченого на вирок суду першої інстанції разом із матеріалами кримінального провадження № 12015100090000022 надійшли до Апеляційного суду м. Києвата в цей же день передані судді-доповідачу.
Однак перевіркою відповідності апеляційних скарг вимогам ст. 396 КПК України виявились наявними перешкоди для відкриття у них апеляційного провадження.
Так, за правилами п. 4 ч. 2 ст. 396 КПК України, в апеляційній скарзі зазначаються вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, та їх обґрунтування із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.
Конкретні вимоги повинні бути сформульовані з урахуванням того, які рішення суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на вирок чи ухвалу суду першої інстанції має право ухвалити, відповідно до положень, визначених ч. 1 ст. 407 КПК України.
У відповідності до ч. 1 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок або ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право:
1) залишити вирок або ухвалу без змін;
2) змінити вирок або ухвалу;
3) скасувати вирок повністю чи частково та ухвалити новий вирок;
4) скасувати ухвалу повністю чи частково та ухвалити нову ухвалу;
5) скасувати вирок або ухвалу і закрити кримінальне провадження;
6) скасувати вирок або ухвалу і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
В своїх апеляційних скаргах обвинувачений та його захисник просили вирок суду змінити та визнати ОСОБА_4 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Випадки, в яких апеляційний суд змінює вирок, розкриті в ст. 408 КПК України. Зокрема, згідно п. 2 ч. 1 ст. 408 КПК України, суд апеляційної інстанції змінює вирок у разі зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення і застосування статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність про менш тяжке кримінальне правопорушення.
Порушуючи в апеляційних скаргах питання про зміну правової кваліфікації дій обвинуваченого, захисник та обвинувачений сформулювали вимоги апеляційної скарги без урахування вимог п. 2 ч. 1 ст. 408 КПК України.
Крім того, в своїй апеляційній скарзі обвинувачений також просив вирок суду змінити та звільнити його від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 185 КК України на підставі ст. ст. 45, 46 КК України.
При цьому, у відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 284 КК України, звільнення особи від кримінальної відповідальності є підставою для закриття кримінального провадження.
Обвинувачений, порушуючи в апеляційній скарзі питання про зміну вироку та звільнення його від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 185 КК України, не врахував положення п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, та сформулював вимоги апеляційної скарги без урахування того, які рішення суд апеляційної інстанції згідно п. 5 ч. 1ст. 407 КПК України має право ухвалити за наслідками розгляду апеляційної скарги на вирок чи ухвалу суду першої інстанції, що свідчить про не дотримання ним вимог п. 4 ч. 2 ст. 396 КПК України.
Крім того, згідно ч. 1 ст. 47 КПК України, захисник зобов`язаний використовувати засоби захисту, передбачені цим Кодексом та іншими законами України, з метою забезпечення дотримання прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого та з`ясування обставин, які спростовують підозру чи обвинувачення, пом`якшують чи виключають кримінальну відповідальність підозрюваного, обвинуваченого.
Вимоги апеляційної скарги захисника в інтересах обвинуваченого щодо призначення останньому покарання за ч. 1 ст. 185 КК України, не пов`язаного з позбавлення волі, не узгоджуються з вимогами апеляційної скарги обвинуваченого щодо звільнення його від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 185 КК України на підставі ст. ст. 45, 46 КК України.
Також, відповідно до ч. 6 ст. 396 КПК України, до апеляційної скарги та доданих до неї письмових матеріалів надаються копії в кількості, необхідній для їх надіслання сторонам кримінального провадження та іншим учасникам судового провадження, інтересів яких стосується апеляційна скарга.
Цих вимог закону прокурор та захисник обвинуваченого не дотримались, оскільки загальна кількість учасників кримінального провадження відносно ОСОБА_4 становить п`ять осіб, в той час як прокурор надав суду апеляційної інстанції лише три копії апеляційної скарги, а захисник обвинуваченого дві копії апеляційної скарги.
Крім того, згідно п. 5 ч. 1 ст. 396 КПК України, якщо апеляційну скаргу подає захисник, то до неї додаються оформлені належним чином документи, що підтверджують його повноваження відповідно до вимог цього Кодексу.
В порушення даних вимог,захисникне долучив до апеляційної скарги оформлені належним чином документи, що підтверджують його повноваження.
Відповідно до частин 1, 2 статті 399 КПК України, суддя-доповідач, встановивши, що апеляційну скаргу на вирок чи ухвалу суду першої інстанції подано без додержання вимог, передбачених статтею 396 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху, в якій зазначаються недоліки скарги і встановлюється достатній строк для їх усунення, який не може перевищувати п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали особою, яка подала апеляційну скаргу. Копія ухвали про залишення апеляційної скарги без руху невідкладно надсилається особі, яка подала апеляційну скаргу.
Якщо особа усунула недоліки апеляційної скарги у строк, встановлений суддею-доповідачем, вона вважається поданою у день первинного її подання до суду апеляційної інстанції. Протягом трьох днів після усунення недоліків апеляційної скарги і за відсутності перешкод суддя-доповідач постановляє ухвалу про відкриття апеляційного провадження.
Оскільки апеляційні скарги прокурора прокуратури Солом`янського районного суду міста Києва ОСОБА_2 , захисника ОСОБА_3 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 та обвинуваченого ОСОБА_4 на вирок суду першої інстанції подані без додержання вимог, передбачених ст. 396 КПК України, що перешкоджає відкриттю апеляційного провадження, вони підлягають залишенню без руху.
Керуючись ст.ст. 396, 398, 399, 404, 409КПК України, суддя-доповідач,
п о с т а н о в и в :
Апеляційну скаргу прокурора прокуратури Солом`янського районного суду міста Києва ОСОБА_2 , апеляційну скаргу захисника ОСОБА_3 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 та апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_4 на вирок Солом`янського районного суду м. Києва від 01 жовтня 2015 року відносно ОСОБА_4 - залишити без руху.
Встановити прокурору ОСОБА_5 семиденний строк з дня отримання ухвали для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги.
Встановити захиснику ОСОБА_3 семиденний строк з дня отримання ухвали для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги.
Встановити обвинуваченому ОСОБА_6 у семиденний строк з дня отримання ухвали для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги.
Копію ухвали негайно надіслати прокурору прокуратури Солом`янського районного суду міста Києва ОСОБА_2 , захиснику ОСОБА_3 та обвинуваченому ОСОБА_4 .
Ухвала касаційному оскарженню не підлягає.
Суддя Апеляційного суду
м. Києва ОСОБА_1
