Справа № 713/1349/15-ц

Провадження №2/713/535/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.11.2015 м. Вижниця

Вижницький районний суд Чернівецької області в складі: головуючого судді Кириляк А.Ю., при секретарі Матейчук Л.Ю., за участю сторін розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вижниця цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби, треті особи Вижницький РВ УМВС України в Чернівецькій області, УМВС України в Чернівецькій області, Прокуратура Вижницького району Чернівецької області, Прокуратура Чернівецької області про відшкодування моральної шкоди завданої незаконними рішеннями і діями органів дізнання, досудового слідства та прокуратури ,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до Державної казначейської служби, треті особи Вижницький РВ УМВС України в Чернівецькій області, УМВС України в Чернівецькій області, Прокуратура Вижницького району Чернівецької області, Прокуратура Чернівецької області про відшкодування моральної шкоди завданої незаконними рішеннями і діями органів дізнання, досудового слідства та прокуратури.

В позові вказує, що 23.06.2014 року, біля 16 год.30 хв. на посту ДАІ №3 в м. Вижниця керував легковим автомобілем таксі «Водограй» марки «ВАЗ-2107», д.н.з. НОМЕР_1. його автомобіль був зупинений інспекторами ДАІ. Без будь-яких пояснень причин зупинки, інспектори ДАІ відразу ж запропонували йому надати дозвіл на здійснення огляду транспортного засобу. Оскільки він, як законослухняний громадянин не відчуваючи за собою ніякої вини у вчиненні будь-яких правопорушень, надав дозвіл на такий огляд. Співробітники міліції відразу ж звернули увагу на ніж у чохлі коричневого кольору, який лежав біля сидінням водія, на гумовому коврику. Цей ніж належав йому і він використовував його для господарських потреб.

Оперативна група Вижницького РВ УМВС України в Чернівецькій області, яка прибула за викликом інспекторів ДАІ, задокументувала вилучення належного мені ножа.

На другий день, 24.06.2014 року слідчим СВ Вижницького РВ УМВС України ОСОБА_2, за погодженням із прокуратурою Вижницького району, інформація по даному факту була внесена до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014260060000330 за ознаками ч.2 ст.263 КК України , тобто - незаконне носіння холодної зброї без передбаченого законом дозволу. На його пояснення, що ніж був придбаний у спеціалізованому мисливському магазині вільно і при його купівлі працівники магазину ніяких дозволів в нього не вимагали, оскільки цей ніж не відносився до холодної зброї, ніхто уваги не звертав. 26.06.2014 року, тобто на третій день після вилучення ножа, старшим експертом відділу ТКЗ ОСОБА_3 при УМВС України в Чернівецькій області ОСОБА_4 був складений висновок криміналістичної експертизи холодної зброї № 065, відповідно до якого вищезгаданий ніж є холодною зброєю, мисливським ножем загального призначення колючо-ріжучої дії.

29.07.2015 року слідчим СВ Вижницького РВ УМВС України ОСОБА_2 за погодженням із прокурором прокуратури Вижницького району ОСОБА_5, було оголошено підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.263 КК, тобто - незаконне носіння холодної зброї без передбаченого законом дозволу.

Вказував на те, що оскільки не погоджувався із висновком вищезгаданої криміналістичної експертизи холодної зброї, під час судового засідання у Вижницькому районному суді Чернівецької області 13.10.2014 року було заявлене клопотання про призначення криміналістичної експертизи вилученого у нього ножа Львівському науково-дослідному інституті судових експертиз Міністерства юстиції України. Дане клопотання було задоволене та ухвалою Вижницького районного суду від 13.10.2014 року призначена криміналістична експертиза холодної зброї. Відповідно до висновку №4317 експертизи холодної зброї від 18.12.2014 року, веденої на підставі ухвали Вижницького районного суду від 13.10.2014 року - наданий на дослідження заводського виготовлення ніж «АRIZONA» виробництва компанії «ТRAMONTI» Бразилія, вилучений у гр-на ОСОБА_1, не є холодною зброєю.

29.05.2015 року Вижницьким районним судом, був ухвалений виправдальний вирок, згідно з яким він визнаний невинуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч.2 ст.263 КК України та виправданий у зв'язку із відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення .

На вказаний вирок прокурор прокуратури Вижницького району ОСОБА_5, 19.06.2015 року подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати вирок Вижницького районного суду у зв'язку із неповнотою судового розгляду, невідповідністю висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам кримінального провадження та ухвалити новий вирок, яким визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 с.263 КК України та призначити покарання у вигляді громадських робіт строком 240 годин.

28.07.2015 року ухвалою апеляційного суду Чернівецької області апеляційна скарга прокурора прокуратури Вижницького району ОСОБА_5 була залишена без задоволення, а вирок Вижницького районного суду від 29.05.2015 року без змін. Таким чином своїми незаконними рішеннями, діями (бездіяльністю) держава Україна в особі органу дізнання і досудового слідства (Вижницького РВ УМВС України, який перебуває в структурному підпорядкуванні УМВС України в Чернівецькій області ), прокуратури (прокуратури Вижницького району) завдала йому значної моральної (немайнової) шкоди внаслідок незаконного притягнення його до кримінальної відповідальності.

Вважав, що незаконним притягненням до кримінальної відповідальності за загальнокримінальною статтею і пред'явленням обвинувачення у незаконному носінні холодної зброї були зганьблені його честь і гідність, завдано непоправної шкоди престижу та діловій репутації, втратив роботу у службі таксі «Водограй» м. Вижниця.

Під слідством і судом перебував фактично від 23 червня 2014 року по 28 липня 2015 року (13 місяців та-5 днів). Щонайменше до цього часу продовжували діяти обмеження щодо свободи у пересуванні, так як від нього було відібрано зобов'язання не виїжджати із місця постійного проживання без дозволу слідчого, прокурора та суду, весь цей час порушувались нормальні життєві зв'язки, були утруднені спілкування і стосунки з оточуючими людьми, була порушена морально-психологічна атмосфера в сім'ї, оскільки його рідні також жили весь цей час в очікуванні судового вироку.

Що стосується „інших негативних наслідків", то найбільш непоправним серед них слід назвати страх, який залишиться з ним назавжди. Страх громадянина перед власною державою.

Саме з цих міркувань виходив, визначаючи розмір моральної (немайнової) шкоди та оцінює в щонайменше 200000 (двісті тисяч) гривень. Враховуючи інтенсивність та глибину сприйняття всіх психотравмуючих факторів, що супроводжували його неправосудне переслідування. Просив стягнути з Державного бюджету України на його користь 200 000 (двісті тисяч) грн. в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди, шляхом безспірного списання цієї суми з єдиного казначейського рахунку Державної казначейської служби України.

В судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали просили його задовольнити в повному обсязі .

Представник прокуратури Чернівецької області в судовому засіданні позовні вимоги не визнала надала свої письмові заперечення, просила в їх задоволенні відмовити посилаючись на пояснення які долучені до матеріалів справи та в ході судового розгляду. Представник Вижницького РВ УМВС у Чернівецькій області позовні вимоги не визнала, надала свої письмові заперечення, просила в їх задоволенні відмовити.

Представник Державної казначейської служби України в судове засідання не з»явився, однак надав суду заперечення в яких позовні вимоги не визнав, просив в їх задоволенні відмовити.

Представник прокуратури Вижницького району в судове засідання не з»явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи.

Представник УМВС у Чернівецькій області в судове засідання не з»явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши наданні докази, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову з наступних підстав.

Судом встановлено, 29.05.2015 року Вижницьким районним судом, був ухвалений виправдальний вирок, відносно ОСОБА_1 згідно з яким він визнаний невинуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч.2 ст.263 КК України та виправданий у зв'язку із відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення .

Згідно ухвали Апеляційного суду Чернівецької області від 28 липня 2015 року апеляційну скаргу прокурора Вижницького району Чернівецької області ОСОБА_5 залишено без розгляду, а вирок Вижницького районного суду Чернівецької області без змін.

Згідно ч.ч.1, 2, 7 ст. 1176 ЦК України, шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду. Право на відшкодування шкоди, завданої фізичній особі незаконними діями органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, виникає у випадках, передбачених законом. Порядок відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, встановлюється законом.

Підстави, порядок і розмір вищевказаної шкоди визначений Законом України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду".

Положення про застосування Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду", затверджено спільним наказом Міністерства юстиції України, Генеральної Прокуратури України, Міністерства фінансів України № 6/5/3/41 від 04.03.1996 року (із змінами та доповненнями внесеними наказом № 14/5/6/52 від 03.04.1998 року).

Відповідно до п.1 ч.1 ст.1 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду", підлягає відшкодуванню шкода, завдана громадянинові внаслідок незаконного засудження, незаконного притягнення як обвинуваченого, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході розслідування чи судового розгляду кримінальної справи обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян.

Згідно п.1 ч.1 ст.2 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду", право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає у разі постановлення виправдувального вироку суду.

Пунктами 3 і 5 ч.1 ст.3 цього ж Закону та п.7 Положення про застосування Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду" передбачено відшкодування шкоди у вигляді судових витрат та у вигляді моральної шкоди.

Частиною 1 ст.4 вказаного Закону передбачено порядок відшкодування шкоди, визначеної п.п.3, 5 ст.3 цього Закону, за рахунок коштів державного бюджету.

Згідно ч.ч.5, 6 ст.4 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду" та абз.1, 2 п.17 Положення, відшкодування моральної шкоди провадиться у разі, коли незаконні дії органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду завдали моральної втрати громадянинові, призвели до порушення його нормальних життєвих зв'язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру.

Абзацами 5-7 п.17 Положення передбачено, що розмір моральної шкоди визначається судом з урахуванням обставин справи в межах, встановлених цивільним законодавством. Відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом згідно з ч. 3 ст.13 вищевказаного Закону провадиться виходячи з розміру не менше одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством чи судом. Відшкодування моральної шкоди відповідно до ч.1 ст.4 Закону провадиться за рахунок коштів державного бюджету.

Абзацом 2 п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" роз'яснено, що у випадках, коли межі відшкодування моральної шкоди визначаються у кратному співвідношенні з мінімальним розміром заробітної плати чи неоподатковуваним мінімумом доходів громадян, суд при вирішенні цього питання має виходити з такого розміру мінімальної заробітної плати чи неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, що діють на час розгляду справи.

Пунктом 14 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" роз'яснено, що відповідно до ст.13 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду" питання про відшкодування моральної шкоди у зазначених випадках та її розмір визначається з урахуванням обставин справи, але за час незаконного перебування громадянина під слідством чи судом він має бути не меншим однієї мінімальної заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством або судом. Відшкодування моральної шкоди в цих випадках провадиться за рахунок коштів державного бюджету, незалежно від вини посадових осіб органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду.

Суд вважає доведеним те, що позивач ОСОБА_1 має право на відшкодування моральної шкоди, завданої йому внаслідок незаконного притягнення як обвинуваченого, при цьому, моральна шкода підлягає відшкодуванню незалежно від вини посадових осіб органів дізнання, слідства, прокуратури, суду, оскільки мається виправдувальний вирок суду відносно позивача, незаконність його перебування під слідством та судом встановлено цим вироком.

Проте, щодо розміру відшкодування моральної шкоди суд виходить з часу незаконного перебування під слідством та судом позивача ОСОБА_1, а саме з 29.07.2014 року ( оголошення підозри) по 28.07.2015 року ( винесення ухвали апеляційного суду ), та враховує при визначенні розміру моральної шкоди позбавлення позивача можливостей у повному обсязі реалізувати ним свої звички і бажання, не виконання ним своїх батьківських обов'язків, втрата заробітку, була порушена морально-психологічна атмосфера в сім'ї, оскільки його рідні також жили весь цей час в очікуванні судового вироку.

Що стосується твердження позивача про звільнення його з роботи служби таксі «Водограй» у зв»язку з притягнення його до кримінальної відповідальності та не можливістю працювати, даний факт не підтверджується жодним доказом .

Відповідно до ч. 2 ст. 88 ЦПК України, судові витрати компенсуються за рахунок держави, оскільки сторони звільненні від сплати судових витрат.

На підставі викладеного та керуючись Законом України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду", Положенням про застосування Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду", затвердженим спільним наказом Міністерства юстиції України, Генеральної Прокуратури України, Міністерства фінансів України № 6/5/3/41 від 04.03.1996 року (із змінами та доповненнями внесеними наказом № 14/5/6/52 від 03.04.1998 року), Постановою Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", ст. ст. 3, 10, 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Державної казначейської служби, треті особи Вижницький РВ УМВС України в Чернівецькій області, УМВС України в Чернівецькій області, Прокуратура Вижницького району Чернівецької області, Прокуратура Чернівецької області про відшкодування моральної шкоди завданої незаконними рішеннями і діями органів дізнання, досудового слідства та прокуратури - задовольнити частково.

Стягнути з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2 30000 (тридцять тисяч) гривень за відшкодування моральної шкоди.

В іншій частині задоволення позову - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Чернівецької області через Вижницький районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: А. Ю. Кириляк