ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/2048/13-a

05 листопада 2013 року

Тернопільський окружний адміністративний суд в складі

головуючого судді: Білоус І.О.

При секретарі судового засідання Габринецькій С. Є.

За участі представників:

позивача - Романюк Л. І.

Дячук О. В.

відповідача: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу за позовною заявою Військової частини НОМЕР_1 до Гусятинської міжрайонної деражвної фінансової інспекції Заступника начальника Гусятинської міжрайонної фінансової інспекції Хрущ Я.Ф. про скасування рішення та оскарження дій, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, військова частина НОМЕР_1 (далі - Позивач) звернулася до суду із адміністративним позовом до Гусятинської міжрайонної державної фінансової інспекції Тернопільської області в якому просив:

- скасувати як незаконну вимогу заступника начальника Гусятинської міжрайонної фінансової інспекції ОСОБА_2 про усунення виявлених ревізією порушень фінансової дисципліни від 02.08.2013 № 19-18-13-14/735 в частині 2, яка стосується відшкодування збитки від знищення топокарт на суму 447980,40 гривень, в т. ч. пред`явленням судового позову.

- визнати такими, що суперечать вимогам ст. З КАСУ дії начальника відділу інспектування органів державної влади державної фінансової інспекції в Тернопільській області ОСОБА_3 та заступника начальника державної фінансової інспекції в Тернопільській області Шкляр Г.Б., щодо винесення негрунтованного висновку на заперечення на акт ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності військової частини НОМЕР_1 м. Тернопіль за період з 1 лютого 2012 року по 30 квітня 2013 року №18-22/41, затверджений 31 липня 2013 року.

- визнати незаконними дії заступника начальника Гусятинської міжрайонної фінансової інспекції ОСОБА_2 щодо закріплення у акті ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності військової частини НОМЕР_1 м. Тернопіль за період з 1 лютого 2012 року по 30 квітня 2013 року №18-22/41 недостовірної та непідтвердженої інформації про порушення вимог чинного законодавства під час знищення у військовій частині НОМЕР_1 топографічних карт.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає про те, що 23 липня 2013 року заступником начальника Гусятинської міжрайонної фінансової інспекції Хрущем Я.Ф. затверджено акт ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності військової частини НОМЕР_1 м. Тернопіль за період з 1 лютого 2012 року по 30 квітня 2013 року №18-22/41 (далі - Акт). До нього позивачем подавались заперечення однак їх було відхилено.

8.08.2013 року військовою частиною НОМЕР_1 отримано лист - вимогу про усунення виявлених ревізією порушень фінансової дисципліни від 02.08.2013 №19-18-13-14/735 (далі - Вимога), яким зобов`язано військову частину НОМЕР_1 відшкодувати збитки від незаконного знищення топокарт на суму 447980,40 грн., в т. ч. шляхом пред`явленням судового позову.

Позивач не погоджується з висновками ревізії, викладеними у акті та вищезазначеному листі вимозі з того, що вважає, що службовими особами Гусятинської міжрайонної державної фінансової інспекції неповно та необ`єктивно проведено перевірку, невірно застосовано положення чинного законодавства, твердження про заподіяння шкоди, як і вказівка на незабезпечення начальником топографічної служби військової частини належного зберігання карт є передчасними та необґрунтованими, внаслідок чого Актом закріплено недостовірну інформацію. Вважає невірним посилання у розділі 9 Акту «Стан збереження майна, використання оборотних та необоротних активів» на стор. 19 та 20, як на підставу закріплення як заподіяння знищенням топокарт шкоди визначено на ту обставину, що топографічні карти не підлягали знищенню за актом форми 15, визначеної Порадником щодо забезпечення Збройних Сил України топографічними, спеціальними, цифровими (електронними) картами та каталогами координат геодезичних пунктів, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.05.1999 №010 (далі - Наказ 010), оскільки ним не передбачено проведення списання топографічних карт внаслідок їх псування при недотриманні умов зберігання (за даним актом знищуються, після чого знімаються з обліку, топографічні карти, які стали непридатними після тривалого зберігання). При цьому, факт недотримання начальником топогеодезичної служби капітаном ОСОБА_4 умов зберігання топографічний карт, внаслідок чого і, на думку заступника начальника Гусятинської міжрайонної фінансової інспекції, відбулось псування усіх знищених топографічних карт не підтверджений жодними доказами. Крім того, у Акті, як на обставину, яка свідчить про достовірність закріплених висновків, прямо закріплено вказівку на пояснення ОСОБА_4 , які повністю їх виключають, оскільки ними підтверджується, що непридатні до використання карти були ще до прийняття ним посади. У акті прийому-передачі посади від 07.02.2012 р. відсутнє посилання на те, що частина топокарт була в непридатному стані, однак актом не закріплено твердження про якісний стан карт.

Факт неналежного зберігання топографічних карт, як і можливість їх псування через дану обставину не підтвердились в ході проведеного службового розслідування. Але даний висновок внутрішнього розслідування, до уваги відповідачем при складанні оскаржуваного Висновку не був взятий.

Вважає також, що норми про обмеження вартості на списання майна закріплені Положенням про порядок обліку, зберігання, списання та використання військового майна у Збройних Силах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 серпня 2000 року №1225 (далі - Постанова № 1225) не поширюються на військове майно - топографічні карти, з огляду на те, що п. 3 п. 18 Постанови № 1225 передбачено, що Міноборони може встановлювати інший порядок списання окремих видів майна залежно від способів його витрачання. Вважає, що саме такий порядок визначено Наказом № 010 (зі змінами, внесеними наказами Міністра оборони України від 12.09.2007 №527 та від 13.01.2012 №21). У відповідності до нього непридатні після тривалого зберігання топографічні карти знищуються за актами на знищення використаних топографічних карт, які є підставою для списання топокарт з обліку. Таким чином, Постанова № 1225 розповсюджується на топографічні карти у частині порядку обліку, зберігання та використання. Діючими ж актами Міністерства оборони України (Наказом №010) визначено зовсім інший порядок списання з обліку топографічних карт. Листом начальника Центрального управління воєнно-топографічного та навігації Головного управління оперативного забезпечення Збройних Сил України полковником О.В. Кравчуком від 09.07.2013 №34315/1328 на запит командира військової частини НОМЕР_1 підтверджено, що знищення топографічних карт здійснюється у відповідності до Наказу №010.

Отже, на думку представника позивача, вимога про усунення порушення, яке не здійснювалось та не підтверджене доказовим матеріалом є незаконною, а позовні вимоги підлягають до задоволення.

Представник відповідача проти позову заперечив в повному обсязі, вважає пред`явлені позовні вимоги безпідставними. Як на підставу своїх заперечень посилається на те, що, при складанні актів на знищення і списання топокарт від 25.01.2013 р, 05.04.2013 р., 05.04.2013 р., допущено істотні порушення вимог Наказу № 010, а саме - причина знищення карт не зазначена, не заповнені всі необхідні реквізити, зокрема: "Рік видання"; під заголовком "Облікові номери, кількість карт, примірників" не вказано послідовно в кожній графі обліковий номер за книгою видачі (абонента).

Крім того, при списанні з балансу карт не дотримано вимог Положення про порядок обліку, зберігання, списання та використання військового майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.08.2000 № 1225 в частині максимального розміру коштів на які посадові особи Збройних Сил України мають право списувати військове майно за актами на списання - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Факт псування топографічних карт внаслідок запліснявіння та пошкодження гризунами підтверджується письмовим поясненням, начальника топогеодезичної служби військової частини НОМЕР_1 капітана ОСОБА_4 який вказав, що під час прийому посади начальника згаданої служби ним виявлено дуже велику кількість топографічних карт в непридатному стані, що і стало причиною їх знищення. Проте, в акті прийому-передачі майна від 07.02.2012 при вступі на посаду капітаном ОСОБА_4 відсутні будь-які посилання на те, що прийняті карти були в непридатному стані, крім того, вищенаведеним наказом Міністра оборони України № 010 не передбачено проведення списання топографічних карт внаслідок їх псування при недотриманні умов зберігання.

В судовому засіданні представник позивача до початку розгляду справи по-суті позовні вимоги зменшила, а саме просила викласти їх в наступній редакції:

- скасувати як незаконну вимогу заступника начальника Гусятинської міжрайонної фінансової інспекції ОСОБА_2 про усунення виявлених ревізією порушень фінансової дисципліни від 02.08.2013 № 19-18-13-14/735 в частині 2, яка стосується відшкодування збитки від знищення топокарт на суму 447980,40 гривень, в т. ч. пред`явленням судового позову.

- визнати незаконними дії заступника начальника Гусятинської міжрайонної фінансової інспекції ОСОБА_2 щодо закріплення у акті ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності військової частини НОМЕР_1 м. Тернопіль за період з 1 лютого 2012 року по 30 квітня 2013 року №18-22/41 недостовірної та непідтвердженої інформації про порушення вимог чинного законодавства під час знищення у військовій частині НОМЕР_1 топографічних карт. Просила їх задзвонити в такій редакції, з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, вважає що на підставі актів від 25.01.2013 р, 05.04.2013 р., 05.04.2013, позивачем, було списано з балансу без належних підстав топокарт на суму 447 980,40 грн., чим істотно порушення вимоги діючого законодавства, що регулює спірні правовідносини, та як наслідок, завдано збитків військовій частині на дану суму. Вважає, що підстави, наведені в запереченнях проти позову виключають протиправність в діях заступника начальника Гусятинської міжрайонної державної фінансової інспекції ОСОБА_2 при складанні відповідного акта ревізії, оскільки акт ревізії не містить недостовірну та не підтверджену інформацію. Окремо наголосив, що норму обмеження вартості на списання майна, закріплено Положенням про порядок обліку, зберігання, списання та використання військового майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.08.2000 № 1225, а Порядок, затверджений Наказом Міністра оборони України від 14.05.1999 № 010, на який посилається військова частина НОМЕР_1 , таких норм не містить.

Також звертає увага суду та те що, Лист начальника Центрального управління воєнно-топографічного та навігації Головного управління оперативного забезпечення Збройних Сил України полковника О.В. Кравчука від 09.07.2013 №34315/1328 на запит командира військової частини НОМЕР_1 , всупереч його розумінню представником позивача - підтверджує висновок про необхідність дотримання пункту 2.9.8. Наказу Міністра оборони України від 14.05.1999 № 010, та не заперечує норм постанови Кабінету Міністрів України від 04.08.2000 № 1225, в частині обмеження максимальних сум на списання військового майна.

Враховуючи вищенаведене, представник відповідача вважає позовні вимоги не обґрунтованими та такими що не підлягають до задоволення, тому просить суд відмовити у задоволенні позову.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти позову, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, при прийнятті рішення виходить з таких підстав та мотивів.

Судом встановлено, що на виконання п. 2.18 Плану контрольно-ревізійної роботи Державної фінансової інспекції України на II квартал 2013 року, Гусятинською міжрайонною державною фінансовою інспекцією проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності військової частини НОМЕР_1 за період з 01.02.2012 по 30.04.2013. За наслідками проведення ревізії складено акт від 23.07.2013 № 18-22/41.

В ході ревізії правильності видачі та списання топографічних карт поточного забезпечення з грифом "ДСК" встановлено, що:

по акту на знищення від 25.01.2013 (облікові ознаки топографічної карти 2.504.01) військовою частиною НОМЕР_1 знищено та списано з балансу 9693 карти на суму 69789,60 грн. Знищення топокарт проведено комісією в складі: голови комісії капітана ОСОБА_5 , членів комісії: старшого лейтенанта ОСОБА_6 , працівника ЗСУ ОСОБА_7

по акту від 05.04.2013 року (облікові ознаки топографічної карти 2.104.01) знищено та списано з балансу 26469 топокарт на суму 370566 грн.;

по акту від 05.04.2013 (облікові ознаки топографічних карт 2.204.01) знищено та списано 1059 топокарт на суму 7624,80 грн.

Знищення топокарт за актами від 05.04.2013 р. проведено комісією в складі: голови комісії майора ОСОБА_8 , членів комісії: майора ОСОБА_9 , старшого лейтенанта ОСОБА_6 , працівників ЗСУ: ОСОБА_7 та ОСОБА_10 .

Законом України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України" від 21.09.1999 N 1075-ХІУ(далі - Закон № 1075-ХІУ) визначено правовий режим майна, закріпленого за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України, і повноваження органів військового управління та посадових осіб щодо управління цим майном.

Відповідно до ст. 1 Закону № 1075-ХІУ - військове майно - це державне майно, закріплене за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України.

Відповідно до первинних документів обліку майна військової частини НОМЕР_1 - топографічні карти поточного забезпечення з грифом "ДСК" знаходяться на балансі військової частини НОМЕР_1 , та є військовим майном.

Вказані обставини не заперечуються сторонами по справі, стосовно них відсутній спір, а відтак, з огляду на положення ч. 3 ст. 72 КАС України, вони не підлягають додатковому доказуванню при вирішенні даного адміністративного спору.

Ст. 3. Закону № 1075-ХІУ встановлені особливості статусу військового майна. А саме, встановлено, що військове майно закріплюється за військовими частинами Збройних Сил України на праві оперативного управління (з урахуванням особливостей, передбачених частиною другою цієї статті). З моменту надходження майна до Збройних Сил України і закріплення його за військовою частиною Збройних Сил України воно набуває статусу військового майна. Військові частини використовують закріплене за ними військове майно лише за його цільовим та функціональним призначенням. Облік, інвентаризація, зберігання, списання, використання та передача військового майна здійснюються у спеціальному порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Порядок забезпечення збройних сил України топографічними, спеціальними, цифровими (електронними) картами та каталогами координат геодезичних пунктів передбачений Порадником щодо забезпечення Збройних вил України топографічними, спеціальними, цифровими(електронними) картами та каталогами координат геодезичних пунктів, затверджений та введений в дію наказом Міністра оборони України від 14.05.1999 № 010.

Відповідно до ч. 3 п. 2.9.8. Порадника № 010 непридатні для подальшого використання топографічні карти підлягають знищенню. Знищення проводиться комісією на підставі акта за формою № 15 (додаток 2 Порадника) у відповідності до вимог Настанови із забезпечення збереження державної та військової таємниці. Акт є підставою для списання знищених карт у книзі видачі топографічних карт, книзі обліку наявності та руху топографічних карт і картках обліку.

На виконання цієї норми Порадника № 010 у в/ч НОМЕР_2 було створено внутрішньо-перевірочної комісії по відбору та знищенню топографічних карт.

Знищення топокарт проведено комісією в складі: голови комісії капітана ОСОБА_5 , членів комісії: старшого лейтенанта ОСОБА_6 , працівника ЗСУ ОСОБА_7

по акту від 05.04.2013 року (облікові ознаки топографічної карти 2.104.01) знищено та списано з балансу 26469 топокарт на суму 370566 грн.;

по акту від 05.04.2013 (облікові ознаки топографічних карт 2.204.01) знищено та списано 1059 топокарт на суму 7624,80 грн.

Знищення топокарт за актами від 05.04.2013 р. проведено комісією в складі: голови комісії майора ОСОБА_8 , членів комісії: майора ОСОБА_9 , старшого лейтенанта ОСОБА_6 , працівників ЗСУ: ОСОБА_7 та ОСОБА_10 .

Як підтверджується поясненнями, наявними у матеріалах даної адміністративної справи, відібраними у ході проведення службового розслідування відносно капітана ОСОБА_4 , ( а .с. 40-47), та знайшло своє підтвердження у судовому засіданні показами допитаних свідків - ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , та ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , які були членами внутрішньо-перевірочної комісії по відбору та знищенню топографічних карт, за переліченими вище актами знищувались топографічні карти, які прийшли в непридатний стан для подальшого використання.

Формою 15 Додатку 2 Порадника № 010 встановлено форму акта на на знищення використаних топографічних карт, в якому обов`язковому заповненню підлягаю графи щодо:

-обліклових ознак топографічних карт, а саме типу, масштабу, виду видання, номенклатури, грифу секретності, року видання карти;

-облікові номери, кількість карт, примірники.

Так, в судовому засіданні встановлено, та підтверджено показами всіх допитаних свідків, що у вищезазначених актах не заповнені всі необхідні реквізити, а саме - не проставлено роки видання, під заголовком «облікові номери, кількість карт, примірників» не вказано послідовно в кожній графі облікові номери за книгою видачі(абонента).

П. 2.3.1. встановлено, що відповідальність за організацію забезпечення топографічними картами у військових частинах несуть в полках, окремих батальйонах та їм рівних-начальники штабів, в інших військових частинах-посадові особи, у підпорядкуванні яких знаходиться склад карт, а там де штатом склад не передбачений - секретний орган (відділення, частина, діловодство).

Облік, зберігання та видачу типографічних карт у військовій частині здійснює начальник складу (завідувач складу) карт (там, де він передбачений штатом) або один із працівників секретного діловодства.

Ч. 3, 5 п. 2.3.2. відповідальний за організацію забезпечення військової часини топографічними картами зобов`язаний, в тому числі і здійснювати систематичний контроль за роботою посадових осіб, безпосередньо відповідальних за облік, зберігання та видачу топографічних карт, організовувати роботу комісії зі знищення використаних та знятих з забезпечення топографічних карт.

Згідно відомостей, що містяться в наказі Командира військової частини НОМЕР_1 про результати службового розслідування відносно капітана ОСОБА_4 № 399, посаду начальника топогеодезичної служби штабу він займав з 07.02.2012 р., та прийняв майно карти топогеодезичной служби по акту від 07.02.2012 р. (вх. № 610) полистово, тобто, у розумінні Ч. 3, 5 п. 2.3.2 він є відповідальною особою за організацію забезпечення військової часини топографічними картами, за здійснення систематичний контроль за роботою посадових осіб, безпосередньо відповідальних за облік, зберігання та видачу топографічних карт, та за організацію роботи комісії зі знищення використаних та знятих з забезпечення топографічних карт.

Судом встановлено, та підтверджено показами допитаних в судовому засіданні свідків членів внутрішньо-перевірочної комісії по відбору та знищенню топографічних карт, що капітаном ОСОБА_4 як особою на яку Порадником № 010 покладено відповідальність за організацію роботи комісії не зверталось належної уваги комісії на необхідність додержання її членами всіх необхідних вимог при складанні акту на знищення використаних топографічних карт, дотримання яких вимагається Формою 15 Додатку 2 Порадника № 010.

В подальшому, капітана ОСОБА_4 та членів комісії ОСОБА_9 , , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 за результатами проведеного службового розслідування було притягнуто до дисциплінарної відповідальності, працівникам Збройних Сил України ОСОБА_7 , ОСОБА_10 вказано на недопущення подібних випадків у подальшому.

На думку суду, такі порушення при проведенні знищення топографічних карт у кількості 37 221 карти на суму 447 980,40 грн. - є істотними, оскільки, відповідно до п. 2. 7. 3 Порадника № 010 відсутні в актах відомості є їх обліковими ознаками (масштаб, номенклатура, гриф секретності, вид видання та рік видання), та на їх підставі здійснюється їх злічення при надходженні, та подальшому зберіганні використанні та знищенні і списанні, що в свою чергу унеможливлює перевірку наявності підстав їх списання, внаслідок відсутності всіх необхідних передбачених Порадником № 010 облікових ознак.

Крім того, суд звертає увагу на неналежний спосіб їх подальшого усунення за результатами проведеного службового розслідування, оскільки виправлення у відповідні незаповнені графи щодо років внесено у вже підписані членами комісії примірники актів, без внесення до них відповідних застережень, пояснень, та без відома осіб - членів внутрішньо-перевірочної комісії по відбору та знищенню топографічних карт, що підтверджується поясненнями допитаних в судовому засіданні свідків членів комісій, які про внесення відповідних виправлень не повідомлялись, та яким чином відбувався процес усунення недоліків пояснити не можуть ( а. с. 126 131).

Як зазначалось вище, відповідно до ч. 3 п. 2.9.8. Порадника № 010 - Акт знищення використаних топографічних карт є підставою для списання знищених карт у книзі видачі топографічних карт, книзі обліку наявності та руху топографічних карт і картках обліку.

Відповідно до п. 1. 1 Положення з бухгалтерського обліку в Збройних силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 21.06.2007 р. № 363 (далі Положення № 363) - цим Положенням встановлюється порядок організації і ведення бухгалтерського обліку в військових частинах, на кораблях, у військових навчальних закладах, штабах, установах та організаціях (далі військові частини), що утримуються за рахунок коштів Державного бюджету України, а також у забезпечуючих фінансових органах.

Відповідно до п. 1.6. Положення № 363 Бухгалтерський облік у Збройних Силах України здійснюється фінансовими службами військових частин, військових комісаріатів, видів Збройних Сил України та оперативних командувань на підставі Бюджетного кодексу України, закону України про Державний бюджет України на відповідний рік, законів України від 16 липня 1999 року № 996-XIV Про бухгалтерський облік тафінансову звітність в Україні, від 21 вересня 1999 року №1075-ХIV Про правовий режим майна у Збройних Силах, Положення про інвентаризацію військового майна у Збройних Силах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 травня 2000 року № 748, постанов Кабінету Міністрів України від 4 серпня 2000 року № 1225 Про затвердження Положення про порядок обліку, зберігання, списання та використання військового майна у Збройних Силах України, від 25 липня 2000 року № 1171 Про затвердження переліку видів господарської діяльності, здійснення якої дозволяється військовим частинам Збройних Сил (зі змінами та доповненнями), Інструкції з інвентаризації матеріальних цінностей розрахунків та інших статей балансу бюджетних установ, затвердженої наказом Головного управління Державного казначейства України від 30 жовтня 1998 року № 90 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 листопада 1998 року за № 728/3168, Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ та Порядку застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ, затвердженого наказом Головного управління Державного казначейства України від 10 грудня 1999 року № 114 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 грудня 1999 року за № 890/4183 (зі змінами та доповненнями), форм карток, книг аналітичного обліку бюджетних установ та порядку їх складання, затверджених наказом Державного казначейства України від 6 жовтня 2000 року № 100 і зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2000 року за № 747/4968 (зі змінами та доповненнями), Інструкції про кореспонденцію субрахунків бухгалтерського обліку, для відображення основних господарських операцій бюджетних установ, затвердженої наказом Державного казначейства України від 10 липня 2000 року № 61 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14 серпня 2000 року за № 497/4718 ( в редакції наказу Державного казначейства України від 14 лютого 2005 року № 28, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 4 березня 2005 року за № 288/10568 (додаток 2 до наказу)), Інструкції з обліку необоротних активів бюджетних установ, затвердженої наказом Державного казначейства України від 17 липня 2000 року № 64 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 31 липня 2000 року за № 459/4680 (в редакції наказу Державного казначейства України від 21 лютого 2005 року № 30, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 березня 2005 року за № 300/10580), нормативно-правових актів Державного казначейства України, якими встановлено правила ведення бухгалтерського обліку в бюджетних установах та інших органах, яким надано право регулювання порядку організації і ведення бухгалтерського обліку та фінансової звітності.

На виконання норми, що міститься у ст. 3 Закону № 1075-ХІУ Кабінетом Міністрів України затверджено Положення про порядок обліку, зберігання, списання та використання військового майна у Збройних Силах, що визначає порядок ведення обліку і зберігання військового майна, закріпленого за військовими частинами Збройних Сил, його списання та використання.

Окремим розділом вищезазначеного положення закріплено порядок списання військового майна. Зокрема п. 16 Положення № 1225 передбачено, що списання військового майна, закріпленого за військовими частинами, здійснюється у разі:

набуття непридатного стану (за неможливості або економічної недоцільності його відновлення і використання);

убутку в межах затверджених норм;

втрати чи нестачі;

використання на виробничі, господарські та експлуатаційні потреби в межах установлених норм, у тому числі на підготовку зброї (боєприпасів) до зберігання або застосування, виготовлення сумішей, проведення аналізу, виконання будівельних та будівельно-монтажних робіт;

знесення будівель і споруд через недоцільність їх використання та з метою будівництва на їх місці нових об`єктів.

П. 18 зазначеного положення передбачено, що списання військового майна проводиться за актами якісного (технічного) стану, інспекторськими посвідченнями та за актами списання. Затверджений акт якісного (технічного) стану, інспекторське посвідчення та акт списання є підставою для списання військового майна з обліку шляхом внесення відповідних записів в облікові документи. Міноборони може встановлювати інший порядок списання окремих видів військового майна залежно від способів його витрачання.

Системно аналізуючи вищезазначені норми законодавчих актів, якими врегульовано спірні правовідносини суд приходить до висновку, що нормами Пораднику № 010 встановлюється порядок обліку руху, використання на знищення військового майна топографічних карт. Приписами цього порадника, як зазначено вище також встановлено, що акти на знищення використаних топографічних карт є підставою для їх списання. А процедура їх списання, всупереч твердженням представника позивача, відповідно до вказівки, що міститься у п. 1.6. Положення № 363 та врегульована нормами Положення № 1225, в тому числі і в частині, визначеній п. 24 Положення № 1225, щодо максимального розміру коштів, на які посадові особи Збройних Сил мають право списувати військове майно, оскільки Порадником № 010 визначено, всупереч твердження представника позивача, тільки підставу списання військового майна, та не передбачено іншого порядку його списання. Вказаний висновок також підтверджується листом Начальника Центрального управління воєнно-топографічного та навігації Головного управління оперативного забезпечення Збройних сил України ( а. с. 48) у якому зазначено, що знищення непридатних для використання топографічних карт здійснюється виключно до вимог п. 298 Пораднику № 010. А ведення бухгалтерського обліку топографічних карт (постановка та списання з обліку) згідно вимог Положення № 363, норми якого в свою чергу, посилаються на порядок, визначений Положенням № 1225.

Отже, враховуючи, що в судовому засіданні встановлено наявність істотних порушень приписів Прадника № 010 та Положення № 363 та Положення № 1225 при списанні топографічних карт на підставі актів від 25.01.2013 р, 05.04.2013 р., 05.04.2013 на суму 447 980,40 грн., суд приходить до висновку про відсутність порушень у діях посадової особи відповідача при проведенні ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності військової частини НОМЕР_1 за період з 01.02.2012 по 30.04.2013 та складенні акту від 23.07.2013 № 18-22/41, та відповідно законності та обґрунтованості вимоги заступника начальника Гусятинської міжрайонної фінансової інспекції ОСОБА_2 про усунення виявлених ревізією порушень фінансової дисципліни від 02.08.2013 № 19-18-13-14/735 в частині п. 2, яка стосується відшкодування збитків від знищення топокарт на суму 447980,40 гривень, в т. ч. пред`явленням судового позову.

Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

При цьому, у відповідності до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють не лише чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а й обґрунтовано, добросовісно, розсудливо та безсторонньо. Матеріали справи свідчать, що відповідні положення відповідачем дотримані.

Таким чином, сукупність вищенаведених встановлених обставин підтверджених в судовому засіданні належними та допустимими доказами, дає суду підстави із врахуванням критеріїв оцінювання рішення суб`єкта владних повноважень, які містяться у ч.3 ст. 2 КАС України, визнати позовні вимоги необґрунтованими, недоведеними матеріалами справи, і такими, що не підлягають задоволенню.

У відповідності до вимог ст. 94 КАС України відшкодування судових витрат позивачеві, якому відмовлено у позові, не передбачено.

Керуючись ст. ст. 11, 86, 163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови буде виготовлено 08.11.2013 р.

СуддяБілоус І.О.

копія вірна

СуддяБілоус І.О.