КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" листопада 2015 р. Справа№ 910/15559/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шаптали Є.Ю.

суддів: Скрипки І.М.

Гончарова С.А.

при секретарі судового засідання Д'якова Ю.Ю.

за участю представників:

від апелянта: Деркач Т.Г. за дов. № 67/16 від 25.06.2015.

від відповідача: Кость О.Г. за дов. № 14-105 від 18.04.2015.

розглянувши апеляційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

на рішення Господарського суду міста Києва від 11.08.2015

у справі № 910/15559/15 (суддя Сівакова В.В.)

за позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

до Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

про зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.08.2015 у справі № 910/15559/15 в задоволенні позовних вимог Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" до Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" про зобов'язання вчинити дії відмовлено в повному обсязі.

Не погодившись із вказаним рішенням Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що місцевим господарським судом відмовлено в задоволенні позовних вимог, через неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга має бути задоволена.

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.09.2015 апеляційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Шаптали Є.Ю., суддів Самсіна Р.І., Гончарова С.А.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 14.09.2015 у зв'язку з перебуванням у відпустці судді Самсіна Р.І., сформовано колегію суддів у складі головуючого судді Шаптали Є.Ю., суддів Скрипки І.М., Гончарова С.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.09.2015 прийнято апеляційну скаргу Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" до розгляду та порушено апеляційне провадження. Розгляд справи призначено на 20.10.2015.

В судовому засіданні 20.10.2015 Київським апеляційним господарським судом оголошено перерву до 10.11.2015.

05.11.2015 та 10.11.2015 представником апелянта подано до відділу документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду додаткові документи.

В судовому засіданні 10.11.2015 представник апелянта підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі з урахуванням доповнень до апеляційної скарги поданих під час апеляційного провадження, просив рішення Господарського суду міста Києва від 11.08.2015 у справі № 910/15559/15 скасувати, апеляційну скаргу задовольнити та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

В судовому засіданні 10.11.2015 представник відповідача заперечив проти доводів викладених в апеляційній скарзі, просив рішення Господарського суду міста Києва від 11.08.2015 у справі № 910/15559/15 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду має бути залишено без змін, виходячи із наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (постачальник) та Дочірньою компанією "Нафтогазмережі" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (покупець), правонаступником якого є Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" 30.12.2009 було укладено договір поставки природного газу промисловим споживачам № 326-09/8 (надалі - Договір),

Згідно з п. 1.1. договору постачальник передає покупцеві у 2010 році імпортований природний газ, за наявності його обсягів, для подальшої реалізації промисловим споживачам, надалі споживачам, а покупець зобов'язується приймати та оплачувати газ на умовах цього договору.

Відповідно до п. 2.1. договору постачальник передає покупцеві у 2010 році природний газ в обсязі до 300,0 млн. куб. м., у тому числі по кварталах.

Сторонами у п. 4.1. Договору погоджено, що ціна за 1000 куб. м. газу у 2010 році становить 2 020,25 грн., без урахування податку на додану вартість (ПДВ), збору до затвердженого тарифу на природний газу вигляді цільової надбавки, тарифів на його транспортування, розподіл і постачання та витрат постачальника на його реалізацію, крім того, ПДВ - 20% - 404,05 грн., ціна газу разом з ПДВ - 2 424,30 грн.

Згідно з п. 4.2. договору до ціни газу, визначеної у пункті 4.1. цього договору додається тариф на послуги з транспортування 1000 куб. м. природного газу магістральними та розподільними газопроводами, який становить 122,00 грн., крім того ПДВ - 20% - 24,40 грн., разом з ПДВ - 146,40 грн.

У разі поставки газу споживачам, які безпосередньо підключені до магістральних або промислових трубопроводів нафтогазовидобувних підприємств, тариф на послуги з транспортування 1 000 куб. м. газу цими трубопроводами встановлюється в розмірі 92,30 грн., крім того ПДВ - 20% - 18,46 грн. разом з ПДВ - 110,76 грн.

Відповідно до п. 5.1. Договору розрахунки за газ та за послуги з його транспортування покупець здійснює грошовими коштами в національній валюті України шляхом їх перерахування на рахунок постачальника протягом місяця, в якому здійснюється постачання газу.

Остаточний розрахунок проводиться покупцем на підставі акту приймання-передачі газу не пізніше 25 (двадцять п'ятого) числа місяця, наступного за місяцем поставки.

Сторонами, у додатковій угоді № 1 від 11.01.2010 було внесено зміни до п. 2.1. визначивши, що постачальник передає покупцеві у 2010 році природний газ в обсязі до 2,0 млрд. куб. м., у тому числі по кварталах.

Як вбачається з матеріалів справи, постачальник, на виконання умов договору, протягом січня - квітня 2010 року поставив, а покупець прийняв природний газ на загальну суму 187 836 732,60 грн., що підтверджується актами прийому-передачі газу за вказаний період, а саме: № 01/10-НГУ-ІМП/ГІ від 11.01.2010 року на суму 22 681 507,18 грн.; № 02/10-НГМ-ІМП/П від 28.02.2010 року на суму 52 737 168,35 грн.; № 03/10-НГМ-ІМП/П від 31.03.2010 року на суму 69 448 810,98 грн.; № 04/10-НГМ-ІМП/П від 30.04.2010 року на суму 42 969 246,09 грн.

З позовної заяви та письмових пояснень позивача, вбачається, що останній в порушення умов договору свої зобов'язання щодо оплати вартості природного газу у строки визначені змістом договору не виконав, внаслідок чого, прострочив виконання зобов'язання перед відповідачем, який в свою чергу в порушення Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" не припинив зобов'язання позивача та нарахував інфляційні витрати та 3% річних, стягнення яких вимагає в судовому порядку.

В обґрунтування своїх позовних вимог, позивач посилається на прийнятий 12.05.2011 Закон України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" (надалі - Закон).

Дія вказаного Закону поширюється на підприємства незалежно від їхніх форм власності, що виробляють, транспортують і постачають теплову та електричну енергію, надають послуги з диспетчерського управління об'єднаною енергетичною системою України, суб'єктів господарювання, що здійснюють постачання природного газу та електричної енергії за регульованим тарифом, Національну акціонерну компанію "Нафтогаз України" та її дочірні підприємства ДК "Газ України", ДК "Укртрансгаз", ДК "Укргазвидобування", ДАТ "Чорноморнафтогаз" та ДП "Енергоринок".

Положеннями ст. 2 Закону встановлено: 2.1. На умовах, визначених цим Законом, підлягають списанню: 2.1.1. Заборгованість за природний газ (у тому числі реструктуризована) підприємств, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, у тому числі ліквідованих підприємств, суб'єктів господарювання, що здійснюють постачання природного газу за регульованим тарифом, Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" та її дочірніх підприємств ДК "Газ України", ДК "Укртрансгаз", ДК "Укргазвидобування", ДАТ "Чорноморнафтогаз", що обліковувалася станом на 1 січня 2010 року і не сплачена станом на дату набрання чинності цим Законом: 2.1.1 заборгованість ДК "Газ України" перед Національною акціонерною компанією 2Нафтогаз України" (у тому числі реструктуризована) списується в межах сум, списаних підприємствам, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, і суб'єктам господарювання, що здійснюють постачання природного газу за регульованим тарифом, перед ДК "Газ України"; 2.1.2 кошти, які надходять суб'єктам господарювання, що здійснюють постачання природного газу за регульованим тарифом, від споживачів на погашення заборгованості за спожитий природний газ, що обліковувалася станом на 1 січня 2010 року, зараховуються на окремий поточний рахунок цих суб'єктів та використовуються ними виключно для виконання інвестиційних програм. 2.2. Заборгованість (у тому числі встановлена судовими рішеннями) з пені, штрафних та фінансових санкцій (три відсотки річних та індекс інфляції), які нараховані підприємствам, визначеним у статті 1 цього Закону, на заборгованість за природний газ, спожитий ними у період з 1 січня 1997 року по 1 січня 2011 року, і не сплачена станом на дату набрання чинності цим Законом.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що борг за договором утворився у епізод січень-квітень 2010 року, а отже не підпадає під дію п. 2.1.1. Закону.

Відповідно до ст. 3 Закону цей Закон набирає чинності з дня його опублікування та діє до 30 червня 2012 року.

Таким чином, Закон втратив чинність 30.06.2012, а тому не може бути застосований при вирішенні даного спору.

Постановою Кабінету Міністрів України № 894 від 08.08.2011 врегульований порядок списання заборгованості за природний газ та електричну енергію. (надалі - Порядок).

Згідно з п. 3 Порядку учасники процедури списання протягом 30 днів після закінчення строку дії Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" (надалі - Закон) проводять звіряння розрахунків і підписують відповідні акти станом на 31.12.2011, в яких фіксується сума заборгованості, що обліковується в їх бухгалтерському обліку після списання заборгованості.

Відповідно до п. 6. Порядку для списання заборгованості кожен учасник процедури списання утворює комісію з питань списання заборгованості, до складу якої обов'язково входить керівник такого учасника як голова комісії та головний бухгалтер і яка визначає обсяг заборгованості, що підлягає списанню, у розрізі контрагентів.

Як визначено п. 8 Порядку учасники процедури списання подають протягом 10 днів після затвердження зазначеного в пункті 6 цього Порядку протоколу, але не пізніше 31.12.2011 кредиторам інформацію про суми списаної заборгованості (основної суми заборгованості, пені, штрафних та фінансових санкцій) в розрізі договорів щодо постачання природного газу, а також видів заборгованості.

Згідно з п. 9 Порядку Компанія "Газ України" здійснює списання заборгованості (у тому числі реструктуризованої) перед Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" в межах сум, списаних компанією "Газ України" учасникам процедури списання, зазначеним у пункті 4 цього Порядку, та заборгованості ліквідованих підприємств, що виробляють, транспортують і постачають теплову енергію, та надсилає їй щомісяця повідомлення про суму списаної таким учасникам заборгованості та суму заборгованості, що підлягає списанню у бухгалтерському обліку Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України".

Матеріали справи не містять, а позивачем не подано протоколу комісії учасника процедури списання заборгованості, створення якої передбачено п. 6. Порядку, на підставі якого здійснюється узгодження сум, що підлягають списанню.

Разом з тим, місцевим господарським судом вірно зазначено, що заявлені позивачем вимоги про списання 17 786 039,17 грн. інфляційних втрат та 12 706 375,49 грн. 3% річних мають бути предметом дослідження та доказування в разі виникнення спору про стягнення даних сум.

Проте, з матеріалів справи вбачається та вірно встановлено судом першої інстанції, що Господарським судом міста Києва 16.04.2015 у справі № 910/6029/13 прийнято рішення про часткове задоволення позову Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" про стягнення з Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" заборгованості за договором, предметом розгляду у якій були в тому числі суми про списання яких позивач просить у даній справі.

Таким чином, беручи до уваги вищевикладене, апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" є такими, що не задоволенню не підлягають.

Також апеляційний суд погоджується з висновком місцевого господарського суду про відмову в задоволенні заява відповідача про застосування строків позовної давності, оскільки в задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно частини 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З урахуванням наведеного вище, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що доводи Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, а тому господарський суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, належним чином дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим рішення Господарського суду міста Києва від 11.08.2015 у справі № 910/15559/15 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на рішення Господарського суду міста Києва від 11.08.2015 у справі № 910/15559/15 - залишити без задоволення.

2 Рішення Господарського суду міста Києва від 11.08.2015 у справі № 910/15559/15 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 910/15559/15 повернути Господарському суду міста Києва.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційного господарського суду може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.

Головуючий суддя Є.Ю. Шаптала

Судді І.М. Скрипка

С.А. Гончаров