Справа № 594/1048/15-ц

Провадження №2/594/476/2015

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2015 року

Борщівський районний суд Тернопільської області

у складі: головуючого Чир П.В.

з участю секретаря Козій Я.Ю.

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3

представника відповідача ОСОБА_4М

представника органу опіки і піклування

Борщівської районної державної адміністрації ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Борщеві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа орган опіки та піклування Борщівська РДА, про визначення місця проживання дитини, суд-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до відповідача ОСОБА_3, третя особа орган опіки та піклування Борщівська РДА Тернопільської області, про визначення місця проживання дитини. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що 09 вересня 2008 року уклала шлюб з відповідачем ОСОБА_3 Від даного шлюбу 26 березня 2009 року у них народився син ОСОБА_6. Після одруження вони з чоловіком почали проживати у будинку батьків відповідача в с.Королівка Борщівського району. У неї не склалися відносини з батьками чоловіка і між ними виникали сварки та скандали. У 2013-2014 роках вони з чоловіком перебували на роботі в м. Київ і їхній син у той час жив у її батьків в с.Тулин Борщівського району. Працювала вона тиждень, а потім тиждень була дома із сином. У 2014 році вона влаштувалася на роботу в МП «Затишок» м.Борщева, однак чоловік був проти, через що в них погіршилися стосунки і вона пішла проживати до своїх батьків в с.Тулин без сина, оскільки відповідач дитину не віддав. Влітку 2014 року подала позов до суду про розірвання шлюбу і під час судового розгляду їм було надано строк 3 місяці на примирення. За цей час вони помирилися. З листопада 2014 року вони почали проживати за взаємною згодою у с. Тулин разом з чоловіком і сином у будинку її бабусі ОСОБА_7 19 травня 2015 року вона отримала травму, перелом ноги, і по 4 червня 2015 року перебувала на лікуванні у Тернопільській обласній лікарні. В цей час відповідач без її згоди забрав сина та поїхав проживати з ним в с.Королівка до своїх батьків, де проживає і в даний час. Рішенням Борщівського районного суду від 11 серпня 2015 року шлюб між ними розірвано. За її заявою 28 серпня 2015 року головою Борщівської РДА прийнято розпорядження та вирішено, що вони з відповідачем мають спільно виховувати сина у м.Борщеві та влаштувати дитину на навчання в одну із шкіл. Вона просила відповідача виконати рішення - зняти квартиру в м.Борщеві та проживати разом з сином, однак він категорично відмовився. Відповідач самочинно без її згоди та відома змінив місце проживання дитини, забравши його з будинку с.Тулин де вони останнім часом спільно проживали, і місце проживання дитини було визначено ними обома, відповідно наступна зміна місця проживання дитини не можлива за волею лише одного із батьків. Просить визначити місце проживання ОСОБА_6А, ІНФОРМАЦІЯ_1 у с.Тулин Борщівського району Тернопільської області разом з нею. В судовому засіданні позивач ОСОБА_1М та її представник ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали та просять задовольнити їх з підстав викладених у позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_6В в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та пояснив, що дійсно приблизно з серпня 2014 року він з метою врегулювання конфлікту який виник в процесі розгляду справи про розірвання шлюбу за позовом позивачки та збереження сім»ї, тимчасово перейшов жити в с.Тулин в будинок бабусі позивача, ОСОБА_7 Дане місце проживання було визначено ними тимчасово, до тих пір доки вони не знайдуть іншого місця проживання. Він робив все для збереження сім»ї, працював біля будинку, виховував дитину. Позивачка ходила в той час на роботу і дитиною фактично не займалася. Як наслідок дитина її боїться та не хоче залишатися з нею. В с.Тулин у нього виник конфлікт з бабусею позивача, через що він вимушений був повернутися проживати в с.Королівка. Коли він збирав свої речі, то син виявив бажання поїхати з ним. На його прохання жити з матір»ю дитина відмовляється. Тобто жодних перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні він не чинить, однак вважає, що проживання дитини разом із матір»ю не буде відповідати інтересам дитини, через те, що дитина боїться та не хоче бути разом із матір»ю. Він ніколи не забороняв дитині спілкуватися з матір»ю та не настроював дитину проти неї. Розпорядженням голови Борщівської РДА від 18.09.2014 року місце проживання дитини було визначено в с.Королівка Борщівського району. Однією з підстав даного рішення стали пояснення очевидців які підтверджували той факт, що дитина сама не хоче бути з матір»ю. На даний час він працює, психічно здоровий, матеріально забезпечений, вважає, що належним чином зможе виконувати батьківські обов’язки і тому заперечує проти позову та вважає, що дитина повинна проживати з ним.

Представник третьої особи органу опіки і піклування Борщівської районної державної адміністрації ОСОБА_5 вважає, що дитина ОСОБА_6А повинен проживати з батьком ОСОБА_3 в с.Королівка. Комісія з питань захисту прав дитини Борщівської районної державної адміністрації неодноразово ще у вересні 2014 року вирішила визначити місце проживання дитини адресу проживання батька та було видано відповідне розпорядження. Після цього сторони між собою примирилися і проживали спільно в с. Тулин, в будинку ОСОБА_7, бабусі позивача. В липні 2015 року ОСОБА_1 знову звернулася до комісії про визначення місця проживання сина ОСОБА_8, так як батько забрав його з с. Тулин і перейшов проживати до своїх батьків в с. Королівка. Під час розгляду заяви думки членів комісії були різними і тому комісія прийняла рішення не визначивши місця проживання малолітньої дитини, а рекомендували спільне виховання обома батьками в м. Борщеві і влаштувати дитину на навчання в одну із шкіл м. Борщева. В судовому засіданні вважає, що місцем проживання дитини слід визначити місце проживання батька в с. Королівка, оскільки дитина вчиться в школі с.Королівка, має там друзів і це є його природнім середовищем.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, свідків, дослідивши письмові докази, судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

09 вересня 2008 року між сторонами було укладено шлюб, від якого в подружжя 26 березня 2009 року народився син – ОСОБА_6, про що свідчить свідоцтво про народження серії 1-ИД №096171 від 14 травня 2009 року, видане відділом реєстрації актів цивільного стану Борщівського районного управління юстиції Тернопільської області.

Рішенням Борщівського районного суду Тернопільської області в справі №594/819/15-ц від 11 серпня 2015 року шлюб, зареєстрований відділом реєстрації актів цивільного стану Борщівського районного управління юстиції Тернопільської області 09 вересня 2008 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1, актовий запис №93 розірвано.

Згідно довідки №703 від 09.07.2015 року виданої виконкомом Ланівецької сільської ради Борщівського району, ОСОБА_1 проживала в ІНФОРМАЦІЯ_2 зі своєю дитиною ОСОБА_6 та батьком своєї дитини ОСОБА_3 з жовтня 2014 року до червня 2015 року. З червня 2015 року ОСОБА_1 залишилась проживати в даному домогосподарстві, ОСОБА_6 та ОСОБА_3 з того часу в даному домогосподарстві не проживають. Підстава - акт опитування свідків №70 від 08.07.2015 року. ОСОБА_6 та ОСОБА_3 по вищевказаному адресу не зареєстровані та зареєстрованими не були.

Довідкою №702 від 09.07.2015 року виданою виконкомом Ланівецької сільської ради Борщівського району, підтверджено, що склад сімї ОСОБА_1 наступний: бабуся ОСОБА_7, мати ОСОБА_9, дядько ОСОБА_10.

Згідно довідки №704 від 09.07.2015 року виданої виконкомом Ланівецької сільської ради Борщівського району, головою двору, що знаходиться в с.Тулин по вул.Журбівка,586, та в якому проживає і зареєстрована ОСОБА_1 є ОСОБА_7.

Як вбачається з заповіту від 10 травня 2006 року посвідченого секретарем Ланівецької сільської ради ОСОБА_7, все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося і взагалі все те що належатиме їй на день смерті і на що вона за законом матиме право заповіла ОСОБА_10 і ОСОБА_11 в рівних частках і довідкою №723 від 17.07.2015 року виданою виконкомом Ланівецької сільської ради Борщівського району, підтверджено, що заповіт, який 10.05.2006 року складений і зареєстрований за №18 у Ланівецькій сільській раді на користь ОСОБА_1М та ОСОБА_10 у рівних частинах, на даний час не змінений та не скасований.

Згідно довідок від 14.07.2015 року виданих Борщівською районною поліклінікою Тернопільської області, ОСОБА_12»яна Михайлівна, ІНФОРМАЦІЯ_3, на обліку в наркологічному та психіатричному кабінеті Борщівської районної поліклініки не числиться.

З довідки №6 від 09.06.2015 року виданої МП «Затишок» видно, що ОСОБА_1 дійсно працює адміністратором готелю в МП «Затишок» з 1 серпня 2014 року (наказ №14 від 01.08.2014 року) і її заробітна плата становить 1218 грн. в місяць .

Згідно характеристики від 09.06.2015 року виданої МП «Затишок», ОСОБА_1 дійсно працює в МП «Затишок» адміністратором готелю з серпня 2014 року. За час роботи зарекомендувала себе як відповідальний, трудолюбивий працівник. Посадові обов’язки адміністратора готелю виконує в повному обсязі. У відношенні до клієнтів ввічлива та врівноважена.

Згідно характеристики №118 від 09.07.2015 року виданої Ланівецькою сільською радою ОСОБА_1 за час проживання на території сільської ради зарекомендувала себе з позитивної сторони. Проявляє культуру у спілкуванні, ввічлива, з повагою ставиться до старших. Завжди готова прийти на допомогу. З сусідами та односельцями проживає в дружніх відносинах, товариська, відповідальна, добросовісна, працелюбна. За складом характеру – врівноважена, спокійна, розсудлива. Скарг від сусідів та односельчан не поступало. Зауважень із сторони виконкому сільської ради не має.

Довідкою від 07 липня 2015 року виданою Ланівецьким дитячим садком «Сонечко» підтверджено, що ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4 дійсно відвідував дитячий садок з листопада 2014 року по травень 2015 року.

Відповідно до характеристики від 21.08.2015 року виданої Ланівецьким дитячим садком «Сонечко» ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5 відвідував старшу групу з листопада 2014 року по травень 2015 року. Дитячий садок відвідував систематично, пропускав тільки через хворобу. Зовнішній вигляд дитини благополучний, охайний, акуратний, фізичний розвиток відповідає віку. Дитина спокійна, проявила зацікавленість, позитивно реагувала на дорослого, легко вступала в контакт з дітьми та дорослими. Зауваження дорослих сприймав спокійно. На заняттях уважно слухав, доводив розпочате до кінця, після закінчення прибирав своє робоче місце. В дитячому колективі враховував думку дітей, вмів ділитися іграшками, не конфліктував. Завжди уважний, чуйний, доброзичливо відносився до інших, користувався авторитетом серед дітей. Проявив інтерес до гри, особливо сюжетно-рольових та рухливих. Розумово дитина розвинена, відповідає віковим вимогам, трошки порушена звуковимова. Мама завжди цікавилася дитиною, його успіхами, відвідувала батьківські збори та ранки.

Відповідно до заяви зареєстрованої секретарем Ланівецької сільської ради в реєстрі№65 ОСОБА_7 не заперечує проти проживання в її домогосподарстві правнука ОСОБА_6.,

Згідно довідок від 10.09.2012 року виданої Борщівською районною поліклінікою Тернопільської області, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, на обліку в наркологічному та психіатричному кабінеті Борщівської районної поліклініки не числиться.

Як вбачається з заповіту від 03 вересня 2008 року посвідченого секретарем Королівської сільської ради ОСОБА_13, належний йому житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами по вул. До моста,60 та все майно яке буде належати йому на день смерті і на що матиме право за законом, земельну ділянку згідно державного акта Р2№706859 від 2002 року в с.Королівка Борщівського району Тернопільської області, свідоцтво на право власності на майновий пай ТР-11 №009460 від 25 лютого 2005 року, грошові заощадження в Борщівському ощадбанку рах.91551475/520,91551133/075 заповів у власність ОСОБА_3.

Згідно довідки №890 від 24.09.2015 року виданої Королівською сільської ради Борщівського району, 03 вересня 2015 року за реєстраційним номером №400 в Королівській сільській раді складено заповіт на ОСОБА_3 від його дідуся ОСОБА_13, з яким він проживав та здійснював догляд за ним. На даний час ОСОБА_3 проживає з сином в даному будинку. Заповіт не змінено і не скасовано.

Згідно довідок виданих ПП «КВС Еліт-Буд» ОСОБА_3 дійсно працює в ПП «КВС Еліт-Буд» робітником з посадовим окладом 1400.00 грн. Робочі дні: вівторок з 9.00-16.00, середа з 9.00-16.00, п»ятниця з 9.00-16.00, субота з 9.00-16.00.

Згідно характеристики виданої ПП «КВС Еліт-Буд» ОСОБА_3 працює в ПП «КВС Еліт-Буд» робітником. За час роботи проявив себе з доброї сторони, урівноважений, спокійний, товариський, правдивий і вимогливий до своїх обов’язків. Сумлінно ставиться до роботи. Користується авторитетом серед працівників. Зауважень з боку керівництва до нього немає.

З характеристики №807 від 01.09.2015 року виданої виконкомом Королівської сільської ради видно, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_7, проживає в с.Королівка разом з сином ОСОБА_8 та своїми батьками. Охайний, працьовитий, доброзичливий. Відноситься з повагою до старших, має багато друзів серед односельчан, характеризується з позитивної сторони. Здійснює догляд за сином купляє одяг, водив в дитячий садок, на даний час водить в школу. Разом з батьками веде підсобне господарство, в господарстві утримується домашня птиця, свині. Допомагає обробляти земельну ділянку.

Відповідно до характеристики №05 від 08 вересня 2015 року виданої Королівським дитячим садком «Лелека», ОСОБА_6А зарахований до садочку в вересні 2014 року. Відвідував дитячий садок: серпень - чотири дні, вересень - чотирнадцять днів, жовтень - два дні. Під час перебування в дитячому садку, показав себе допитливою, спокійною, ввічливою і доброю дитиною. Був завжди акуратний, чистий. Діти любили з ОСОБА_6 гратися і спілкуватися. Приводили і забирали дитину з садку дідусь і бабуся.

Згідно характеристики №165 від 18.09.2015 року виданої Королівською загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів Борщівського району, ОСОБА_6 навчається в Королівській ОСОБА_14 ступенів в 1 класі. Проживає на даний час з татом, дідусем та бабусею. Мама час від часу відвідує сина, але син спілкується з мамою неохоче. Скарг на проживання з татом, дідусем та бабусею немає. Житлово-побутові умови в сім»ї задовільні. В колективі хлопчик адаптувався, дружить з іншими дітьми. На уроках допитливий, кмітливий, врівноважений. Спостерігає навколишній світ, часто буває схильним до роздумів. Учень фізично здоровий. За темпераментом-флегматик. Загальний рівень розумового розвитку середній (по психологічних тестах).

Як вбачається з акту №291 від 01.09.2015 року обстеження матеріально-побутових умов проживання ОСОБА_3 проведеного комісією Королівської сільської ради. При обстеженні виявлено, що сім»я ОСОБА_3 проживає в будинку на який складено заповіт від дідуся. Будинок побудований із змішаних матеріалів, покрівля черепиця. Будинок складається із трьох кімнат, кухні, коридору, ганка. Кімнати обмебльовані новими меблями. В кімнатах чисто, побілено, прибрано. Опалення природній газ. Син ОСОБА_8 має окрему кімнату, обмебльовану дитячими меблями. Сім»я користується мотоблоком, автомобілем. Земельна ділянка 1,49 га, де вирощується картопля, зернові культури та овочі для власних потреб,обробітком якої займається ОСОБА_3 ОСОБА_12 ОСОБА_3 інвалід дитинства ІІІ групи, батько працює водієм швидкої допомоги Королівської АЗПСМ.

Згідно довідки виданої 15.09.2015 року амбулаторією «загальна практика сімейна медицина» села Королівка, дитина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, житель ІНФОРМАЦІЯ_8, який спостерігається під наглядом медиків Королівської АЗПСМ. Дитина росла і розвивалася в задовільному стані. Матеріально-побутові умови задовільні. В будинку проживають батько і дитина. Догляд за дитиною задовільний. Дитині виповнилося 6 років, коли звернувся батько, що захворіла дитина. Скарги на подразливість, легку збудливість, зривання по ночах, нічний енурез. З цими скаргами відправили дитину в Борщівську райполіклініку до педіатра, 05.08.2015 року батько зробив виклик до дитини. Дитина була збудливою і відправили її в Тернопільську обласну психо - неврологічну лікарню.

Як вбачається із виписки з історії №7375 ш.Г. 43.2 стаціонарного хворого ОСОБА_6А, ІНФОРМАЦІЯ_9, жителя ІНФОРМАЦІЯ_8, який знаходився на стацобстеженні та лікуванні в 8 від. ТОККПНЛ з 17.08 по 21.08.2015 р. Діагноз: розлади адаптації дитячого віку. Енурез.

Рішенням №1 засідання комісії з питань захисту прав дитини районної державної адміністрації від 17.09.2014 року, визначено місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, адресу проживання батька: с.Королівка Борщівського району Тернопільської області. Батьку ОСОБА_3 не чинити перешкод у спілкуванні матері з дитиною.

Розпорядженням №249-од від 18 вересня 2014 року голови Борщівської районної державної адміністрації, визначено місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, адресу проживання батька: с.Королівка Борщівського району Тернопільської області. Батьку ОСОБА_3 не чинити перешкод у спілкуванні матері з дитиною.

З жовтня 2014 року сімя ОСОБА_3 перейшли проживати в с. Тулин, де проживали спільно до червня 2015 року, коли ОСОБА_3 з сином перейшов проживати до своїх батьків в с. Королівка.

В липні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до Борщівської РДА про визначення місця проживання дитини з нею в с. Тулин.

Актом №158 обстеження умов проживання від 16 липня 2015 року, проведено комісією Борщівської РДА обстеження умов проживання ІНФОРМАЦІЯ_10. Встановлено, що житло розміщене на першому поверсі одного поверхового будинку, складається з 3 кімнат, кухні, коридору, кладової. Будинок цегляний, газифікований, загальною площею 66 м. кв., житловою -36 м.кв. належить бабусі ОСОБА_7, яка згідно заповіту 1/2 всього майна заповіла онучці ОСОБА_1 Для виховання та розвитку дитини створено такі умови: в будинку є дитяча кімната, площею 22 м кв., проте під час спільного проживання хлопчик проживав в кімнаті батьків. З вересня 2014 року ОСОБА_6 відвідував дитячий садок в с.Ланівці, який закінчив навесні 2015 року. Із с.Тулин до с.Ланівці налагоджено організоване підвезення дітей до школи та дитсадку. Висновок – матеріально побутові умови проживання добрі. В см»ї є необхідні умови для виховання та утримання дитини. Питання щодо визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_6 доцільно виносити на розгляд комісії з питань захисту прав дитини з метою прийняття об»єктивного та обгрунтованого рішення з урахуванням рівних прав та обов»язків матері та батька щодо дитини, а також усіх обставин, що мають істотне значення.

Актом №159 обстеження умов проживання від 16 липня 2015 року, проведено комісією Борщівської РДА обстеження умов проживання ІНФОРМАЦІЯ_11. Встановлено, що житло розміщене на першому поверсі одного поверхового будинку, складається з 3 кімнат, кухні, коридору та веранди. Встановлено інноваційне газове опалення. Складено заповіт дідусем ОСОБА_13І в користь ОСОБА_6В на житловий будинок з надвірними спорудами. Для виховання та розвитку дитини створено такі умови: малолітній ОСОБА_6 має в будинку індивідуальну кімнату в належному санітарно-гігієнічному стані з необхідним комплектом нових меблів. Дитина має місце для сну та відпочинку, навчання та дозвілля. Хлопчик в достатній кількості забезпечений доглядом, взуттям, іграшками тощо. До навчання у 1 класі дитину готують батько та бабуся, навчаючи читати та писати. З матір»ю хлопчик інколи спілкується у телефонному режимі. В сім»ї є всі необхідні умови для проживання та виховання дитини. З малолітнім ОСОБА_6 проведено бесіду з урахуванням його віку та обставин, що склалися в сім»ї. З»ясовано, що хлопчик більшу прихильність виявляє до батька; про маму згадує, хотів би її провідати, оскільки вона хворіє, проте жити хоче саме з батьком. Питання щодо визначення місця проживання дитини доцільно виносити на розгляд комісії з питань захисту прав дитини з метою захисту інтересів та емоційного стану малолітнього ОСОБА_6

Рішенням №2 засідання комісії з питань захисту прав дитини районної державної адміністрації від 31.07.2015 року від терміновано розгляд питання про визначення місця проживання ОСОБА_6А на період проходження дитиною комплексу психіатричних заходів у обласного дитячого психіатра та одержання достовірного висновку про стан здоров»я дитини. Залишено місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, адресу проживання батька: с.Королівка Борщівського району Тернопільської області.

Рішенням №1 засідання комісії з питань захисту прав дитини районної державної адміністрації від 28.08.2015 року, рекомендовано спільне виховання малолітнього ОСОБА_6А, ІНФОРМАЦІЯ_1, обома батьками у м.Борщеві Тернопільської області. Батькам ОСОБА_3 та ОСОБА_1М влаштувати дитину на навчання в одній із Борщівської шкіл.

Розпорядженням голови Борщівської районної державної адміністрації №260од від 28.08.2015 року про визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_6 встановлено, батькам ОСОБА_3 та ОСОБА_1М спільно виховувати малолітнього сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, у м.Борщеві Тернопільської області та влаштувати дитину на навчання в одній із Борщівської шкіл.

Свідок ОСОБА_15 суду пояснила, що вони надавали соціальний супровід сім»ї згідно рішення комісії Блощівської РДА від 28.08.2015 року. Вона працювала з дитиною ОСОБА_6, батьком та матір»ю. На початку їхньої роботи дитина проживала з батьком і з матір»ю не спілкувалася та не йшла на контакт, проводилися бесіди після чого дитина почала спілкуватися з мамою, якій було рекомендовано частіше спілкуватися з сином ОСОБА_8.

Свідок ОСОБА_16Б суду пояснила, що є сусідкою позивачки, яка з відповідачем та сином жили в с.Тулин, вона ходила до них в гості і бачила, що в сім»ї була злагода, дитина любила маму та батька. Мати добре ставилася до сина ОСОБА_8, піклувалася про нього, відводила його до автобуса який возив дітей в дитячий садок с.Ланівці та забирала. Коли позивачка була на роботі то дитиною займався батько. Після того як позивачка захворіла, батько забрав сина і поїхав жити в с.Королівка Борщівського району. Вона зазначила, що коли позивачка одужала то відвідувала сина, їздила до нього в с.Королівка.

Свідок ОСОБА_9 пояснила, що є матір»ю позивачки, та вказала, що після одруження ОСОБА_3 та її дочки ОСОБА_1 в 2008 році вони пішли проживати до батьків відповідача в с.Королівка. Коли народився у них син ОСОБА_8 то вони і надалі проживали в с.Королівка, однак приїжджали в с.Тулин і часто сина залишали з нею. Пізніше позивач та відповідач перебували на роботі в Києві, в той час їхній син ОСОБА_8 жив в с.Тулин з нею та прабабусею. Позивачка один тиждень працювала, а один була вдома та займалася вихованням дитини. В 2014 році вони перестали їздити на роботу в м.Київ і проживали з дитиною в с.Тулин , Мар»яна влаштувалась на роботу в м.Борщів, відповідач був проти цього через, що в них погіршилися стосунки. В 2014 року позивачка подавала на розвід, однак суд дав строк на примирення і вони помирилися, проте в травні 2015 року ОСОБА_1 зламала ногу і перебувала на лікуванні. В цей час ОСОБА_3 забрав сина ОСОБА_8 та поїхав проживати в с.Королівка. Вони з позивачкою їздили до дитини, однак дитину їм не дають. Вважає, що ОСОБА_6 повинен проживати з матір»ю.

Свідок ОСОБА_17 суду пояснила, що в серпні 2014 році позивач ОСОБА_1 зверталася до них по питанню, що батько забрав дитину і не повертає. Було засідання комісії служби в справах дітей після чого сторони помирилися і жили разом. В липні 2015 року позивачка знову звернулася по питанню визначення місця проживання дитини. 16 липня 2015 року комісія обстежила умови проживання сім»ю ОСОБА_18 і ОСОБА_3, які фактично є однакові. Дитина на той час проживала в с.Королівка з батьком. Коли вони зайшли на подвір»я дитина почала плакати, вона проводила бесіду з дитиною, хлопчик розказав що мати била його та говорила погані слова. В той же день вона телефонувала до ОСОБА_9»яни, яка заперечувала що била дитину. Після того її попросили бути присутньою і вони в понеділок мали їхати в с.Тулин до матері, однак дитина почала плакати, відмовилася їхати. Після того батько приводив дитину до них в службу, в кабінеті дитина не хотіла спілкуватися з матір»ю, плакала за батьком коли той вийшов в коридор.

Свідок ОСОБА_19 пояснила, що вперше ОСОБА_1 звернулася в службу у справах дітей в 21 серпні 2014 року по питанню того, що батько вчиняє перешкоди у спілкуванні з дитиною і визначення місця проживання з нею. Це питання було винесено на розгляд комісії, засідання якої відбулося 17 вересня 2014 року. Прийнято рішення комісії, яким вирішено не виривати дитину зі звичного середовища, оскільки він ходив в садочок в с.Королівка та мав там друзів. Тому визначено місце проживання дитини з батьком в с.Королівка. Матері рекомендовано частіше спілкуватися з дитиною, а батькові не перешкоджати в цьому на що останній погодився. 09 жовтня 2014 року ОСОБА_6 звернувся до них та вказав, що мати не відвідує дитину, протягом місяця була кілька разів та з дитиною спілкувалася мало. Просив провести з нею профілактичну бесіду. Вони телефонували, і в телефонному режимі ОСОБА_1 повідомила, що помирилася з чоловіком дитина проживає разом з нею в с.Тулин і у них все добре. Так тривало до того часу коли 03 липня 2015 року ОСОБА_1 знову звернулася до них та вказала, що потрібно визначити місце проживання дитини, так як вони разом не проживають, син проживає в с.Королівка і вона з цим не згідна хоче сина забрати і виховувати в с.Тулин. Це питання розглядалося на комісії 31 липня 2015 року. До того проводилися бесіди з батьком матір»ю та дитиною, обстежено умови проживання кожного з батьків які виявилися однаково добрими. Після того як члени комісії відвідували с.Королівка, через декілька днів батько звернувся до лікарні відносно стану дитини, де було рекомендовано проведення додаткового медичного обстеження дитини. Тому вирішення питання на комісії було відтерміноване на період проходження дитиною комплексу психіатричних заходів у області дитячого психіатра та одержання достовірного висновку про стан здоров»я дитини. 28 серпня 2015 року відбулося засідання комісії, на якій рекомендовано батькам пожити спільно з дитиною на нейтральній території в м.Борщів. Сім»ю взяти під соціальний супровід.

Свідок ОСОБА_20 вказала, що 19 серпня 2015 року жителька ОСОБА_1 звернулася до Ланівецької сільської ради про визначення місця проживання її сина. Вона і депутат сільської ради поїхали на обстеження умов проживання позивачки, умови проживання задовільні. 21 серпня 2015 року при виконкомі сільської ради відбулося засідання на яке запрошені завідуюча та вихователі дитячого садочку який відвідувала дитина. Було зазначено, що дитина завжди відвідувала садок охайним, мати доглядала дитину, відвідувала заходи які проводилися в дитячому садку та батьківські збори. Зі слів виховательки дитина дуже чуйно та болісно відреагувала, на те що мати одержала травму, а саме зламала ногу, плакав. Їхня комісія вважає, що ОСОБА_21М може проживати зі своїм сином, оскільки є відповідальною та турботливою матір»ю.

Свідок ОСОБА_22 вказала, що 03.11.2014 року мати ОСОБА_1М вперше привела ОСОБА_6 в дитячий садок «Сонечко» в с.Ланівці. Мати також відвідувала тематичні свята, ранки, що проводилися в дитячому садку та піклувалася про дитину. По маршруту Тулин-Ланівці налагоджено організоване підвезення автобусом дітей дошкільного та шкільного віку. Коли мати зламала ногу дитина дуже болісно на це реагувала, переживав за маму. Батько дитячий садочок не відвідував.

Свідок ОСОБА_23, яка працює секретарем Ланівецької сільської ради позитивно характеризує ОСОБА_1, та повідомила, що жителями с.Тулин зібрано близько 100 підписів у 51 дворі в підтримку ОСОБА_1 Стверджує, що ОСОБА_1 є турботливою матір»ю. Ніхто з районних служб не звертався в сільську раду, не цікавився жителькою ОСОБА_1М, вважає що не має підстав того, щоб дитина не проживала з матір»ю. ОСОБА_12»яна подавала заяву в сільську раду на комісію у справах дітей, відбулося засідання комісії на якій прийнято рішення звернутися з заявами в Борщівську РДА, для того щоб їх було вислухано на засіданні комісії, яка мала відбутися по питанню визначення місця проживання дитини ОСОБА_24 На засіданні комісії була вислухана вона та ОСОБА_22

Свідок ОСОБА_25 суду вказала, що дитина ОСОБА_6 жив з матір»ю , яка турбувалася про нього, постійно вони були разом. Дитина боїться через те, що її так налаштували. Вважає неприпустимим дитину забрати від матері. 2 листопада 2015 року вона з матір»ю їздила в школу до дитини. ОСОБА_8 зустрів маму гарно, вони поцілувалися, спілкувався з матір»ю, в той час як вона пішла поспілкуватися з вчителькою, остання сказала, що дитина нормально реагує на відвідини та спілкування з мамою.

Свідок ОСОБА_26 пояснила, що є рідною сестрою позивачки. Після того як народився племінник ОСОБА_6 певний період сестра ОСОБА_22»яна проживала в с.Тулин, в той час як її чоловік перебував на заробітках, і вона допомагала їй з вихованням сина. Пізніше з сім»єю сестра проживала в с.Королівка. Однак в 2014 рок позивачка повернулася проживати в с.Тулин оскільки не могла найти спільної мови з батьками чоловіка. Син залишився в с.Королівка проживати з батьком, а потім також переїхав в с. Тулин. Коли ОСОБА_6 знаходився з матір»ю то він ставився до неї з любов»ю, але коли появлявся батько дитина міняла своє відношення до матері

Свідок ОСОБА_27Й суду пояснила, що коли в будинку культури було свято до дня матері дітям роздавали вірші і ОСОБА_24 дали вірш то на репетиції він був два рази, після чого більше не з»являвся та на свято не прибув. При зустрічі з дитиною в автобусі він пояснив, що на свято його не пустив батько. ОСОБА_6 завжди казав що любить маму, чекав її з роботи та розповідав, що мати купляє йому подарунки.

Свідок ОСОБА_3 суду вказав, що коли син одружився прийшла в дім невістка ОСОБА_22»яна, він прийняв її як свою дитину, ніколи з нею не сварився, підтримував в сьому. Получилась ситуація, що його син та невістка розлучилися. ОСОБА_28 залишився проживати з ними та батьком в с.Королівка, він категорично відмовляється їхати до мами та жити з нею, плаче просить не віддавати його матері. ОСОБА_1 до сина приїжджає рідко, з дитиною не займається.

Свідок ОСОБА_29 вказала, що позивачка з відповідачем проживали разом сімє»ю в с.Королівка. Через деякий час в них стосунки погіршилися позивачка хотіла проживати в с.Тулин на що відповідач погодився і вони переїхали, однак через деякий час його вигнали і він з дитиною повернувся проживати в с.Королівка. ОСОБА_8 маму не сприймає, не хоче з нею бачитись та боїться. Дитина розказує, що мати його била.

Свідок ОСОБА_30І суду пояснила, що в Борщівський райвідділ міліції поступала заява від ОСОБА_1 про те, що вона хоче проживати з своїм сином, якого забрав батько та не повертає. Пізніше поступала заява від ОСОБА_3 про те, що дитина не хоче йти проживати до матері ОСОБА_1, та заява від ОСОБА_6В на працівників служби. Коли розглядалися висновки про визначення місця проживання дитини то було відмовлено в порушенні кримінальної справи. Зі слів батька випливало, що дитина не хоче йти проживати до матері, а зі слів матері випливало, що батько не дає можливості бачитися з дитиною.

Згідно ст. 15 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних сімейних, трудових відносин.

У відповідності з ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Відповідно до ст.3 Конвенції про права дитини (далі - Конвенція) в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Статтею 9 Конвенції визначено, що держави - учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки не піклуються про дитину.

Згідно ст.12 Конвенції держави-учасниці забезпечують дитині, здатній сформулювати власні погляди, право вільно висловлювати ці погляди з усіх питань, що торкаються дитини, причому поглядам дитини приділяється належна увага згідно з її віком і зрілістю. З цією метою дитині, зокрема, надається можливість бути заслуханою в ході будь-якого судового чи адміністративного розгляду, що торкається дитини, безпосередньо або через представника чи відповідний орган у порядку, передбаченому процесуальними нормами національного законодавства.

Відповідно до ст.18 Конвенції, батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Згідно ч.1 ст.160 СК України, місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.

Статтею 161 СК України встановлено, що якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.

Крім того, згідно з принципом 6 Декларації прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір'ю.

Зазначені вище положення закону повинні бути застосовані у кожній конкретній справі, виходячи з її обставин та інтересів дітей.

Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.

Судом встановлено, що батьки малолітнього сина ОСОБА_6А не дійшли згоди щодо місця проживання дитини і на даний час дитина проживає з батьком ОСОБА_3, який створив належні умови для проживання, виховання та розвитку дитини, дбайливо ставиться до виконання своїх батьківських обов’язків.

Однак до червня 2015 року дитина проживала разом з батьками, за виключенням певних періодів. Відповідач залишив свою дружину в с. Тулин після отримання травми, перелому ноги, в період коли ОСОБА_1 потрібна була стороння допомога.

Малолітня дитина ОСОБА_6 залишився тільки під опікою батька, дідуся і бабусі. Відповідач не вживав жодних заходів щодо відвідування дружини, надання їй допомоги та не привозив сина до матері, тим самим віддаляючи дитину від матері, враховуючи його вік. Після видужання ОСОБА_1 намагалася забрати сина однак погодження батька не отримала і зустрічі з дитиною були короткими, що не сприяло їх зближенню.

Після звернення за допомогою до органу опіки і піклування Борщівської РДА з дитиною почали спілкуватися різні працівники служб, що також вплинуло на спілкування його з матірю і небажання змінювати місце проживання.

Мати дитини не має змоги брати участь у його вихованні, через конфлікт з колишнім чоловіком та його батьками.

Судом не встановлено виключних обставин, за яких малолітня дитина може бути розлучена зі своєю матір'ю.

При цьому суд зазначає, що спори про визначення місця проживання малолітньої дитини можуть розглядатись неодноразово, оскільки умови виховання дитини можуть змінюватись в залежності від різних обставин, а тому винесене судом рішення не є перешкодою для звернення іншої сторони, інших осіб з позовом про визначення місця проживання дитини.

Таким чином, враховуючи викладені вище обставини, діючи в інтересах дитини, суд приходить до переконання, що місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_1 А,А, слід визначити з матір»ю ОСОБА_1 за адресою: с.Тулин Борщівського району Тернопільської області.

Керуючись ст.ст.4, 10, 60, 88, 212, 213, 215 ЦПК України, Декларацією прав дитини, (проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року), Конвенцією про права дитини (ратифікована Постановою ВР №789-XII від 27 лютого 1991 року), ст.ст.19, 157,159, 160, 161 СК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_12, разом з матір»ю ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_13, за адресою: с.Тулин Борщівського району Тернопільської області.

Судові витрати покласти на сторони в понесених ними розмірах.

Апеляційну скаргу на рішення може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення через Борщівський районний суд до апеляційного суду Тернопільської області.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий: підпис

З оригіналом згідно

Рішення не набрало законної сили.

Суддя Борщівського районного суду: Чир П. В.